Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 24 статті
Запропонувати свій переклад для «навчитель»
Шукати «навчитель» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Вероучи́тельнавчи́тель ві́ри.
Законоучи́тельнавчи́тель релі́гії, законовчи́тель, (гал.) катехи́т (-та).
Ма́стер
1) ма́йстер (-тра), (
очень гредко) майстро́ (-ра́); ум. майстеро́к (-рка́), ма́йстрочко. [По робо́ті пізна́ти ма́йстра (Номис). Сяки́й-таки́й майстеро́к, а натеса́в трісочо́к (Приказка)].
Золотых дел -тер – золота́р (-ря́), золота́рник (-ка), золотни́к (-ка́), ум. золота́рик, золотничо́к (-чка́).
Каретный, тележный, экипажный -тер – сте́льмах (-ха).
Корабельный -тер – корабе́льний ма́йстер, корабля́р (-ра́), корабе́льник.
Оружейный -тер – зброя́р (-ра́), збройов(н)и́к (-ка́), зброєро́б, (устар.) пушка́р (-ря́); (ружейный) рушни́чник, рушни́чний ма́йстер.
Седельный -тер – сідля́р (-ра́), кульба́чник.
Часовой -тер – годинника́р (-ря́), (устар.) дзиґа́рник, дзиґарма́йстер (-стра).
-тер-специалист – фахови́й ма́йстер, фахо[і]ве́ць (-хо[і]вця́).
-тер цеховой – цехови́й ма́йстер, цехови́к (-ка́).
Горе -тер – попсу́й-ма́йстер, (пренебреж.) парта́ч (-ча́), (добродушно) ма́йстер-шпи́чка.
Дело -ра боится – ді́ло ма́йстра зна́є.
Если не -тер, то и не берись делать – коли́ не кова́ль, то й залі́за не пога́нь; коли́ не пирі́г, то й не пирожи́ся (Приказки);
2) (
искусник) ма́йстер, майсте́рник, мите́ць (-тця́), мисте́ць (-ст(е)ця́), умі́лець (-льця), (фам.) маста́к (-ка́), мистю́к (-ка́); срв. Иску́сник и Маста́к.
-тер в чём, на что, что делать – ма́йстер, майсте́рник, мите́ць, мисте́ць, маста́к, мистю́к, тіма́ха, зуга́рний, зуга́рен, кебе́тний, доте́пний, уда́тний, майсте́рний на що, до чо́го, що роби́ти. [Ма́йстер до чужи́х ка́йстер (сумок) (Приказка). Незрівня́нний ма́йстер на життьові́ контра́сти (изображать жизненные контрасты) (Єфр.). Ви спра́вді мите́ць говори́ти промо́ви (Н.-Лев.). Мите́ць до та́нців (Свидниц.). Мисте́ць пи́ти (Куліш). Я до жалю́ не маста́к (Котл.). Зуга́рний тереве́ні пра́вити (Сл. Гр.). На я́беди кебе́тний (М. Левиц.). На що́, на що́, – на це́ (плести́ я́сла) доте́пний був (Глібов). Біля Ро́зи вда́тний він на жа́рти (Самійл.). Я майсте́рний до сього́ ді́ла (Сл. Гр.)].
Большой -тер выпить – вели́кий неду́рень ви́пити (Куліш).
Не -тер – не ма́йстер, не мите́ць, не мисте́ць, не маста́к, незуга́рний и т. п. Он -тер своего дела – він на своє́ ді́ло ма́йстер, він знаве́ць свого́ ді́ла, він фахове́ць у свої́й спра́ві.
-тер на выдумки (забавные) – ма́йстер (мите́ць, мисте́ць) на ви́гадки, штука́р (-ря́), чмут (-та). [На всі ви́гадки мите́ць (Свидниц.)].
-тер на все руки – ма́йстер (мите́ць, мисте́ць) на все, (ма́йстер) на всі шту́ки, мото́рний, моторли́вий, моторня́чий на все, зуга́рний (кебе́тний, уда́тний) до всьо́го. [О, він на всі шту́ки! (Звин.). Моторня́чий на все (Хорольщ.)];
3) (
квалифиц. рабочий, старший в производстве) ма́йстер. [Тре́ба притяга́ти до пра́ва майстрі́в, що випуска́ють пога́ний хліб (Пр. Правда)].
-тер младший, старший – ма́йстер ме́нший, ста́рший;
4) (
о художнике, писателе и т. п.) ма́йстер. [Кра́щі ре́чі світови́х майстрі́в (письме́нства) (Грінч.)].
5) (
учитель) ма́йстер, учи́тель, навчи́тель (-ля); (орденский) магі́стер (-стра);
6) (
титул у англичан) ма́стер (-ра);
7) (
охотн.: о гончей) передови́к, передня́к (-ка́).
Наста́вник, -ница – напу́тник, -ниця, напуте́нник, -ниця, (рус.) наста́вник, -ниця; (учитель, -ница) учи́тель, -телька, навчи́тель, -телька, (воспитатель, -ница) вихова́тель, -телька. [Він невблага́нний напу́тник і силку́ється напути́ти бра́та (Н.-Лев.). Пора́до ми́лая моя́, напу́тнице моя́ і ма́ти! (М. Макар.). Ти все зга́дуєш любо́в, – вона́ й моя́ наста́вниця єди́на (Л. Укр.)].
Классный -ник, классная -ница – кла́сний вихова́тель, -на вихова́телька, (гал.) госпо́дар (-ря), -ди́ня кла́си.
Нравоучи́тель, -ница – моралі́ст, -лі́стка, навчи́тель, -лька до́брих звича́їв, (назидатель, -ница) навча́льник, -ниця, напу́тник, -ниця, мораліза́тор, -торка. [Навчи́тель до́брих звича́їв, що сам зблуди́в (Крим.)].
Образова́тель, -ница
1) засно́вник, -ниця, фунда́тор, -торка;
2) навчи́тель, -телька.
Преподава́тель, -ница – виклада́ч, -да́чка, навчи́тель, навчи́телька, учи́тель, учи́телька.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Мастер
1) майстер, (
умен.) майстеро́к, ма́йстрочко;
2) (
искусник) ма́йстер, майсте́рник, мите́ць, мисте́ць, умі́лець, (фам.) маста́к, мистю́к;
3) (
квалифиц. рабочий, старший в производстве) ма́йстер;
4) (
о художнике, писателе и т. п.) ма́йстер;
5) (
учитель) ма́йстер, учи́тель, навчи́тель; (орденский) магі́стер;
6) (
охотн.: о гончей) передови́к, передня́к:
горе-мастер – гіркий (лихий) майстер; горе-майстер, попсуй-майстер, (пренебреж.) партач, (добродушно) ма́йстер-шпи́чка;
дело мастера боится – діло майстра хвалить (величає, знає) (Пр.); дільника й діло боїться (Пр.); в умілого і долото рибу ловить (Пр.); не сокира теше, а чоловік (Пр.); що вхопить, те зробить (Пр.); добра пряха й на скіпці напряде (Пр.); на що гляне, так тобі й учеше (Пр.);
если не мастер, то и не берись делать – коли́ не кова́ль, то й залі́за не пога́нь (Приказка); коли́ не пирі́г, то й не пирожи́ся (Приказка);
жестяных дел мастер – бляхар;
заплечный мастер; заплечных дел мастер – кат (катюга); майстер голови стинати;
золотых дел мастер (золотарь) – золотар, золота́рник, золотник, (умен.) золота́рик, золотничо́к;
каретный, тележный, экипажный мастер – сте́льмах;
корабельный мастер – корабе́льний ма́йстер, корабля́р (-ра́), корабе́льник;
мастер асфальтового дела – асфальта́р;
мастер водопроводный – водопрові́дник;
мастер в чём, на что, что делать – ма́йстер, майсте́рник, мите́ць, мисте́ць, маста́к, мистю́к, тіма́ха, зуга́рний, зуга́рен, кебе́тний, доте́пний, уда́тний, майсте́рний на що, до чо́го, що роби́ти;
мастер-золотильщик – позоло́тник;
мастер кафельный – кахля́р;
мастер-класс – майстер-клас;
мастер колокольный – дзво́нник;
мастер лгать – митець брехати; чистобреха;
мастер лесопильный – трач;
мастер-медник – кітля́р, мідя́р;
мастер младший, старший – ма́йстер ме́нший, ста́рший;
мастер на водопроводной станции – водогі́нник;
мастер на все руки (разг.) – ма́йстер (мите́ць, мисте́ць) на все (на всячину); до всього (на все) здатний (здатен) до всього зугарний (кебетний, удатний); майстер на всі штуки; мото́рний, моторли́вий, моторня́чий на все, зуга́рний (кебе́тний, уда́тний) до всьо́го; у нього руки на всі штуки, що вхопить, те й зробить; і швець, і кравець [і жнець] і на дуді грець (Пр.); він і з піску мотузок ізсуче;
мастер на выдумки – ма́йстер (мите́ць, мисте́ць) на ви́гадки, штука́р, чмут;
мастер на стеклянном заводе – гу́тник;
мастер подтяжечный – шлейка́р;
мастер пробочный – корка́р;
мастер своего дела – майстер на своє діло (свого діла); знавець свого діла; фахівець у своїй справі;
мастер спорта – майстер спорту;
мастер фонарный – ліхта́рник;
мастер цеховой – цехови́й ма́йстер, цехови́к;
мастер шлюпочный, лодочный – човна́р;
оружейный мастер – зброя́р, збройови́к, зброєро́б, (устар.) пушка́р; (ружейный) рушни́чник, рушни́чний ма́йстер;
на грех мастера нет – без гріха чоловік не проживе (Пр.);
не испортив дела, мастером не будешь – щоб навчитись майструвати, часом можна й попсувати (Пр.); і на хибах (на огріхах) людина вчиться (Пр.);
подносный мастер – таця́р;
портняжный мастер – кравець;
сапожный мастер – швець;
седельный мастер – сідля́р, кульба́чник;
часовых дел мастер (часовщик) – годинника́р, година́р, (устар.) дзиґа́рник, дзиґарма́йстер.
[По робо́ті пізна́ти ма́йстра (Номис). Сяки́й-таки́й майстеро́к, а натеса́в трісочо́к (Приказка). Ма́йстер до чужи́х ка́йстер (сумок) (Приказка). Незрівня́нний ма́йстер на життьові́ контра́сти (Єфремов). Ви спра́вді мите́ць говори́ти промо́ви (І.Нечуй-Левицький). Мите́ць до та́нців (Свидницький). Мисте́ць пи́ти (П.Куліш). Я до жалю́ не маста́к (І.Котляревський). Зуга́рний тереве́ні пра́вити (Сл. Гр.). На я́беди кебе́тний (М. Левицький). На що́, на що́, – на це́ доте́пний був (Л.Глібов). Біля Ро́зи вда́тний він на жа́рти (Самійленк). Я майсте́рний до сього́ ді́ла (Сл. Гр.). На всі ви́гадки мите́ць (Свидницький). Моторня́чий на все (АС). Кра́щі ре́чі світови́х майстрі́в (письме́нства) (Грінченко). — Готове, майстре! — Що готове? — Зламав.]
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

НАСТАВЛЯ́ТЬ (речі) ще ста́вити, (на розум) науча́ти, напоумля́ти, навча́ти ро́зуму, ста́вити на до́брий ро́зум, напрямля́ти, (вуха) нашоро́шувати;
наставлять на путь и́стины = направля́ть на путь истины;
наставлять на ум ще наверта́ти на ро́зум, навча́ти на ро́зум;
наставлять рога́ скака́ти у гре́чку;
наставля́ющий 1. що /мн. хто/ наставля́є тощо, ра́ди́й (по)наста́вити, 2. що /мн. хто/ науча́є тощо, ста́вши /зви́клий/ науча́ти, навчи́тель, напу́тник, ме́нтор, безпідставно забуте напра́вник, запозич. наста́вник, прикм. напу́тливий, напоу́мний, напу́тній, повча́льний;
наставля́ющий на ум = наставляющий 2;
наставля́ющая рога́ схи́льна скака́ти у гре́чку;
наставля́ющий у́ши з нашоро́шеним ву́хом;
наставля́ющийся/наставля́емый 1. настано́влюваний, 2. напу́чуваний, напоу́млюваний.
УЧИ́ТЬ ще шко́лити, (напоумляти) науча́ти, поуча́ти;
учи́ть уму́-ра́зуму коротк. навча́ти на ро́зум;
уча́щий що /мн. хто/ вчить тощо, покли́каний вчи́ти, ра́ди́й /узя́вшися/ навчи́ти, навчи́тель, учи́тель, прикм. навча́льний, повча́льний, стил. перероб. навча́ючи;
НАУЧИ́ТЬ, нужда́ нау́чит калачи́ есть біда́ навчи́ть калачі́ ї́сти, по на́добі зна́йдеш і в ка́добі;
ПРОУЧИ́ТЬ образ. показа́ти, де ко́зам ро́ги пра́влять /де ра́ки зиму́ють/, підкува́ти на всі чоти́ри, вте́рти но́са кому;
учи́вший ОКРЕМА УВАГА

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Лжеучитель – кривонавчи́тель, -ля, фальши́вий навчи́тель.
Маэстро – учи́тель, навчи́тель, -ля, мае́стро, -ра.
Наставникнавчи́тель, -ля, напу́тник, -ка; -ница – навчи́телька, -ки, напу́тниця, -ці.
Образователь
1) (
учитель) навчи́тель, -теля;
2) (
создатель) фунда́тор, -ра;
-ница
1) навчи́телька, -ки;
2) фунда́торка, -ки.
Преподаватель – виклада́ч, -ча́, навчи́тель, -ля; -ница – виклада́чка, навчи́телька, -ки.
Учитель – учи́тель, навчи́тель, -ля; -ница – учи́телька, навчи́телька, -ки.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Навчи́тель, навчи́телькаучитель, учительница.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Учитель, -ница – учитель (-ля), учителька, навчитель (-ля), навчи́телька.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

навчи́тель, -ля, -леві; навчи́телі́, -лі́в

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Навчи́тель, -ля, м. Учитель.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Навчи́тель, -ля, м. Учитель, *наставник. *Мій син вивчився і вже сам за навчителя став. С. Пальчик Звен. у. Ефр.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

навчи́телька, навчи́тельок; ч. навчи́тель
та, хто навчає, викладає якийсь навчальний предмет у школі. [Тобто, ясна річ, він є – принаймні, так стверджувала моя улюблена шкільна навчителька географії Василина Василівна – адже природі потрібна «перезмінка» <…> (Збруч, 2018). Просто зведу учнів з навчителькою, та й усього. (Богдан Коломійчук «В’язниця душ», 2015). Пошукаю собі місця навчительки музики. (Галина Пагутяк «Записки білого пташка», 2011). Доки віку твого, не забудеш мене, як не забула і я своєї навчительки. (Валерій Шевчук «Дім на горі», 1980). З 1924 р. працює в Чернігові, навчителькою співів у 1-ій та 2-ій труд школах, а також бере участь в оркестрі нар. Інструментів <…> (Музика – масам, 1928, №1-12). Батькові ж сказав, що це навчителька французької мови. (Лесь Мартович «Забобон», 1911). – Та вже не мемо, – відповідали газди, – та маємо вам подьикувати та й Доци, наші навчительці. (Василь Стефаник «Підпис», 1899).]
див.: вчи́телька (учи́телька)
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Уча́щій = уча́щий, у(в)чи́тель, навчи́тель, муштрі — му́штер. — А пан муштер там добре попомуштрував. н. о.
Учи́тель, ница = у(в)чи́тель, ка (С. Ш.), навчи́тель, ка. — Быть у. = учителюва́ти, учителькува́ти. С. Ш.

Запропонуйте свій переклад