Знайдено 11 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Нажи́вка –
1) (действие), см. Наживле́ние; 2) (для уды) прина́да, прима́на, прива́ба, (мелкая рыбёшка) живе́ць (-вця́); (для ловушки) прина́да, прима́на; срв. Прима́нка 3; на́жив (-ву). [Я поправля́ю на́жив і спада́ють із удли́ща кра́плі (М. Рильськ.)]. |
Блё́вка (надеваемая на крючёк удки – червяк или муха) – нажи́вка, (бросаемая в воду для приманки рыбы) – прина́да. |
Му́ха, энтом. Musca L. – му́ха, соб. мушва́. [До спа́сівки му́хи на па́на ро́блять, а в спа́сівку на се́бе (Номис). І де ця мушва́ бере́ться? (Харк.)]. • -ха комнатная (M. domestica L.) – му́ха ха́тня, му́ха домова́. • -ха синяя (M. vomitoria L.) – гра́йка, бурча́ло, гучо́к (-чка́). • -ха трупная (Cynomyia (Calliphora) mortuorum L.) – (му́ха) трупни́ця, сує́тка-трупни́ця. • -ха мясная, мясоедка (Sarcophaga carnaria L.) – м’ясну́ха, сує́тка м’ясна́, заплю́виця. • -ха цветочная (Syrphus Latr.) – повисю́ха, полуде́нник. • -ха обыкновенная навозная (Scatophaga stercoraria L.) – плюга́вка-погні́йка. • -ха шпанская (Cantharis L.) – ма́йка, поми́ток (-тка), шпа́нська му́ха. • -ха гессенская (Cecidomyia destructor say.) – ге́сенська му́ха. • -ха осенняя (жигалка) – спа́сівська му́ха, джи́ґавка. • -ха-наживка – жирови́ця. • -ха белая (снежинка) – бі́ла му́ха. [Вже й бі́лі му́хи літа́ють (Луб.)]. • -ха одолевает скотину, лошадей – му́ха б’є худо́бу, ко́ні. • Так тихо, что слышно как -ха пролетит – ти́хо, що й му́ху чу́ти як лети́ть; ти́хо як в усі́; ти́хо, хоч мак сій. • Докучлив как -ха – уї́дливий як му́ха. • Льнёт как -ха – ли́пне як му́ха. • Делать из -хи слона – роби́ти з му́хи слона́. • Он -хи не убьёт – він і му́хи не скри́вдить. • Убить -ху (выпить) – уби́ти му́ху. • Он под -хой – він під му́хою (під ча́ркою). • За -хой с обухом – за му́хою з обу́хом. |
II. Нажи́ва (приманка), см. Нажи́вка. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)
Наживка – зиск, -ку, кори́сть, -сти. |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський)
Живе́ць, -вця́ –
1) сила, жизненная сила; 2) пульс; 3) подпочва; 4) наживка (для рыбы); 5) живоцерковник. |
Па́ша –
1) корм (для скота); 2) наживка для удочки. |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
Па́ша, -ші, ж.
1) Кормъ для скота, подножный кормъ. Та солома ще може піде й на пашу. Зміев. у. Ой коні наші сиваші, чи були ви на паші? Мет. 218. Займи нашу телусю та пожени на. пашу, на панську толоку. ХС. II. 192. Да корівка ваша вже стара. — Ні, не стара; яка вона стара? всього сьома паша. О. 1862. VII. 90. 2) Наживка для удочки. Шух. І. 226. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
Нажи́вка = д. Нажи́ва. |
Наживно́й = 1. наживни́й, добувни́й (С. Л.), набу́тий, придба́лий. — Гроші — набута річ. н. пр. — Гроші дїло добувне. 2. поживни́й, пожи́точний, дохі́дний, кори́стний. 2. що вжива́єть ся на прина́ду, (д. Нажи́вка 2.) |
Блёвка = нажи́вка (червячок або муха, що надівають на гачок для принади риби). |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)