Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 19 статей
Запропонувати свій переклад для «насмехаться»
Шукати «насмехаться» на інших ресурсах:

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Висміва́тися, -ваюся, -єшся, гл. Насмѣхаться, издѣваться.
Глузува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Насмѣхаться, издѣваться, поднимать на смѣхъ. Матері глузують, що москалі вертаються та в неї ночують. Шевч. 67.
Глуми́тися, -млю́ся, -ми́шся, гл. Издѣваться, насмѣхаться, осмѣивать. Глумилась верша з болота. Ном. № 7999.
Доклада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. докла́сти, -ду́, -де́ш, гл.
1) Докладывать, доложить, прилагать, приложить. Доклада́ти праці, доклада́ти рук. Прилагать трудъ, прилагать старанія. Люде, що в науці кохаються, що звикли не тілько очима дивитися, а ще й докладати розумної праці, щоб вияснити собі усе те, на що дивляться. Дещо. 17. Доклада́ти во́за. Отколотить, убить. Ном. № 13185. Солдатъ. Бываетъ и на старуху проруха. Не потачь, хозяинъ: у каждово есть свои блохи. (О женѣ Михайла Чупруна). Михайло. Борони, Боже! як би я свою підстеріг в чім, — тут би їй і доклав воза. Котл. Моск. Чар., явл. X.
2) Прибавлять, прибавить, дополнять, дополнить. Инчий розважає, а инчий тугу докладає. Черк. у. До книжок докладає своє розумне слово.
3) Излагать, изложить обстоятельно, съ доказательствами. (О терпимыхъ отъ поляковъ и евреевъ притѣсненіяхъ). Козаки и мужики у неділю рано, Богу помолившись, листи писали, і в листах добре докладали, і до пана Хмельницького у Полонне посилали. Дума. Начне їй докладать, бо розумна таки й голова була у його. Стор. М. Пр. 153.
4) Доклада́ти кому́. Насмѣхаться надъ кѣмъ. Чує, як сміються з його, чує, як докладають йому. Кв.
Заглузува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Начать насмѣхаться.
Закепкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. — з ко́го. Посмѣяться надъ кѣмъ; начать надъ кѣмъ смѣяться, насмѣхаться.
Кепкува́ти, -ку́ю, -єш, гл.
1) Смѣяться надъ кѣмъ, насмѣхаться. Кепкують з його, як із блазня, та тілько за боки беруться. К. ЧР. 139. Ой косить хазяїн зелену діброву, аж піт з його лиця ллється, а чумак під возом сидить в холодочку та з хазяїна кепкує, сміється. Грин. III. 569.
2) Пренебрегать. Въ такомъ значеніи слово это находится въ одной пословицѣ, по всѣмъ признакамъ фальсифицированной, появившейся сперва въ «Ужинку» М. Г(атцука), а затѣмъ перепечатанной Номисомъ: Пани правдою кепкують, про теж у світі панують. Гатц. 345.
Кпи́ти, кплю́, кпиш (з ко́го, з чо́го), гл. Трунить, насмѣхаться. Було не кпити з Микити, бо Микита і сам кеп. Ном. № 7093. Давно се діялось колись: ще як борці у нас ходили по селах, та дівчат дурили, з громади кпили, хлопців били. Шевч. 565.
Награва́тися, -ва́юся (гра́юся), -є́шся, сов. в. награ́тися, -ра́юся, -єшся, гл.
1) Наигрываться, наиграться. Е, там буде чим Кузьмі награться. Ном. 7667.
2) Издѣваться, наиздѣваться, насмѣхаться. Жиди з Христа награвалися.
Насміха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Насмѣхаться. Стали з їх сусіди насміхати. Мет. 348.
Підійма́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. підійня́ти, -дійму́, -меш, гл. 1-3 = Піднімати, підняти 1 — 3. Угору руки підіймали, кайданами забрязчали. АД. І. Підійняла китаєчку та й заголосила. Чуб. V. 375.
4) = Піднімати, підняти 4. Таких людей підіймати наукою до моральної і соціяльної рівности з собою. К. ХП. 9.
5) = Піднімати, підняти 5.
6) = Підніма́ти, підняти 6. К. МБ. X. 5.
7) На глу́зи, на сміх підійма́ти. Насмѣхаться, осмѣивать, подымать на смѣхъ. Отак мене на глузи підіймають. Г. Барв. 367. Стали вдовиченків на сміх підіймати. Мет. 346.
8) — піднебе́ння. Объ опухоли миндалевидныхъ железъ говорятъ въ селѣ, что это піднебе́ння опа́ло, почему его должно підійня́ти, надавливая снизу пальцемъ и пр. Мнж. 158.
Посмі́шкувати, -кую, -єш, гл. Насмѣхаться. Нам треба, щоб хто посмішкував з нас чи що? Каменец. у.
Посмі́шкуватися, -куюся, -єшся, гл. Насмѣхаться. Явтух жартував, посмішкувався з новобранців. Св. Л. 65. А він помішкується: кобила як собака. Каменец. у.
Приклада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. прикла́сти, -кладу́, -де́ш, гл.
1) Прикладывать, приложить. Тернове віття, верхи у руки бере-хапає, до серця козацького прикладає. АД. І. 109. То лях до корчми прихожає, да свиня ухо до корчми прикладає. Макс.
2) Примѣнять, примѣнить къ чему. (Дружки співають), прикладаючи пісню до матері. О. 1862. IV. 28.
3) Насмѣхаться, давать, дать насмѣшливыя прозвища. На їх будуть прізвища прикладать. Мил. 221.
4) Ревновать, приревновать. Жінка до свого чоловіка дівку прикладає. Балт. у. Такий неймовірний чоловік у мене, що до всякого мене прикладає. Уман. у.
Сміх, -ху, м.
1) Смѣхъ, хохотъ. Кому горе, людям сміх. Ном.
2) Посмѣшище. Ой не смійся, дівчинонько, сама сміхом будеш. Мет. 86.
3) На смі́х підійма́ти. Подымать на смѣхъ, насмѣхаться. Безпечне по долині роз’їзжджає, бусурманів на сміх підіймає. Макс. На смі́х сказа́ти. Сказать въ шутку. Я на сміх сказала, а він і повірив. Смі́хи зби́ти з чо́го. Насміяться надъ чѣмъ. Буду тя карати, а чого ти сміхи збила із моєї хати? Гол. І. 79.
4) Родъ дѣтской игры. Ив. 62. Ум. Смішо́к. Федьк. І. 119.
Смія́тися, смію́ся, -є́шся, гл.
1) Смѣяться. Смійся, дурню, доля буде. Ном. № 12672. Сміється наймит, а нічого не тямить. Ном. № 12673.
2) — з ко́го. Смѣяться, насмѣхаться надъ кѣмъ. Стоїть дівка на порозі, з козаченька сміється. Мет. 89.
Шки́лити, -лю, -лиш, гл. Насмѣхаться, издѣваться. Шкилить та й шкилить цілий ранок з баби. Черниг. у.
Шкилюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Насмѣхаться. Парубки глузовники: усе було з старого шкилюють. Харьк. г.
Шкунтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Насмѣхаться. Ном. стр. 287, № 6156.

Запропонуйте свій переклад