Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 19 статей
Запропонувати свій переклад для «натуральный»
Шукати «натуральный» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Натура́льный – натура́льний, приро́дни[і]й, саморі́дний, роди́мий, прирожде́нний, приро́джений; срв. Приро́дный. [Натура́льна ба́рва (Л. Укр.). Натура́льний тон (Л. Укр.). Приро́дні зако́ни (Наш). Саморі́дна ві́спа (Полтавщ.)].
-ная повинность – відбу́ток (-тку), натура́льний відбу́ток, (диал.) відбу́ча, відбу́ч[т]ка, (стар.) роботи́зна.
-ное право – натура́льне пра́во.
-ная философия – натура́льна філосо́фія, натурфілосо́фія.
-ное хозяйство – натура́льне господа́рство.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Цельный
1) (
состоящий сплошь из чего-нибудь одного) суці́льний;
2) (
лишенный раздвоенности) ці́лісний, ці́льний, (ещё) зі́браний;
3) (
устар.) влу́чний, цілки́й, (диал.) ці́льний;
4) (
неразбавленный, натуральный) нерозведений, нерозбавлений, (о молоке, ещё) незбираний; (целый) цілий:
цельное вино – нерозведене вино;
цельное зерно – ціле зерно;
цельное молоко – незбиране молоко.
[— І ніколи не забувайте, що Наталі цільна натура, цільна й пристрасна (В.Омельченко, перекл. Ф.Саґан). — От бачиш,— сказав Степан Аркадійович,— ти дуже цільна людина. Це твоя якість і твоя вада. Ти сам цільний характер і хочеш, щоб усе життя складалося з цільних явищ, а цього не буває (А.Хуторян, перекл. Л.Толстого). Це був суворий невтомний чоловік зі складним характером, але цільний: самої його присутності було досить, щоб навести порядок і вселити впевненість (С.Борщевський, перекл. М.В.Льйоси). Привозить дядько на базар суцільний десятиметровий шмат сала. Всі збіглися, розпитують, як вдалося виростити. — Ну як, як… Прив’язуєш порося за задні ноги, а миску щодня відсовуєш].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

НАТУРА́ЛЬНО ще непритворе́нно;
НАТУРА́ЛЬНЫЙ (дурень) жарт. повнометра́жний; і похідн..
ПРИДАВА́ТЬ, придава́ть выраже́ние надава́ти ви́разу, забут. приподо́бити; придава́ть значе́ние (придава́ть большо́е значе́ние) ще надава́ти (особли́вої) ваги́, припи́сувати (вели́ке) зна́чення, ба́чити вагу́ чого, не легкова́жити що;
не придава́ть значе́ния чему диви́тися крізь па́льці на що, легкова́жити що;
придава́ть направле́ние унапря́млювати;
придава́ть натура́льный вид уприро́днювати;
придава́ть постоя́нный хара́ктер уста́лювати;
придава́ть себе́ вид напуска́ти на се́бе ви́гляд;
не придава́й значе́ния махни́ руко́ю, підсил. плюнь і розітри́!;
придаю́щий 1. прибавляющий, 2. що /мн. хто/ надає́, покли́каний нада́ти, реконстр. надаве́ць, стил. перероб. надаючи́;
придаю́щий вкус зда́тний нада́ти смаку́;
придаю́щий выраже́ние стил. перероб. нада́вши ви́разу;
придаю́щий значе́ние схи́льний надава́ти ваги́;
придаю́щий направле́ние зда́тний унапря́мити;
придаю́щий окра́ску зда́тний заба́рвити, стил. перероб. надаючи́ заба́рвлення;
придаю́щий постоя́нный хара́ктер чему зда́тний уста́лити що;
не придаю́щий значе́ния чему легкова́жний, зви́клий легкова́жити;
придаю́щийся/придава́емый 1. дода́ваний, 2. припи́суваний, нада́ваний;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Натуральный – приро́дний, натура́льний, -а, -е.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Натуральный – натура́льний, приро́дній.
Газ – газ (-зу);
• г. (ткань
) – га́за;
• г. болотный
– газ боло́тяний;
• г. бумажный
– га́за бавовня́на;
• г. водяной
– газ водяни́й;
• г. взрывчатый
– г. вибухо́вий;
• г. воздушный
– г. повітряни́й;
• г. вонючий
– г. воню́чий;
• г. генераторный
– г. генера́торний;
• г. горючий
– г. пальни́й;
• г. гремучий
– г. гриму́чий;
• г. доменный
– г. до́менний;
• г. доусоновский
– г. довсо́нівський;
• г. дымовый
– г. димови́й;
• г. инертный,
электр. – г. байду́жий;
• г. каменноугольный
– г. кам’яновугля́ний;
• г. коллекторный
– г. збірнико́вий;
• г. металлический
– г. метале́вий;
• г. огневые,
сах. – га́зи вогне́ві;
• г. натуральный
– г. приро́дній;
• г. нефтяной
– г. нафто́вий;
• г. обратный
– г. зворо́тний;
• г. окклюдированный,
электр. – г. оклюдо́ваний;
• г. отработаный
– г. спрацьо́ваний;
• г. печной
– г. пічни́й;
• г. рудничный
– г. копальне́вий;
• г. сатурационный
– г. сатураці́йний;
• г. светильный
– г. світи́льний;
• г. топочный
– г. паливне́вий;
• г. удушливый
– г. заду́шливий;
• г. шелковый
– га́за шовко́ва;
• г. ядовитый
– г. отру́йний.
Гудрон – гудро́н (-ну);
• г. асфальтовый
– г. асфальто́вий;
• г. естественный натуральный
– г. приро́дній.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

натура́льный натура́льний, приро́дний
каучу́к кавчу́к,-ку́ (смолиста речовина, яку добувають із молочного соку [латексу] кавчуконосних рослин або синтезом та з якої виготовляють ґуму)
к. вулканизи́рованный кавчу́к звулканізо́ваний (ґума)
к. есте́ственный кавчу́к натура́льний
к. натура́льный кавчу́к натура́льний [приро́дний]
к. синтети́ческий кавчу́к синтети́чний
к. сыро́й кавчу́к сирови́й [сири́й]
к. хлоропре́новый кавчу́к хлоропре́новий
логари́фм логари́тм,-му, логари́фм,-му (показник степеня, до якого треба піднести число-основу, щоб одержати дане число)
л. двои́чный логари́тм двійко́вий
л. десяти́чный логари́тм десятко́вий
л. интегра́льный логари́тм інтегра́льний
л. натура́льный логари́тм натура́льний
л. обыкнове́нный логари́тм звича́йний
ряд ряд,-ду, мн. ряди́,-ді́в
р. абсолю́тно сходя́щийся ряд абсолю́тно збі́жний
р. бесконе́чный ряд нескінче́нний
р. вариацио́нный ряд варіяці́йний
р. выра́внивающий ряд вирі́внювальний
р. гармони́ческий ряд гармоні́чний
р. гомологи́ческий ряд гомологі́чний
р. изологи́ческий ряд ізологі́чний
р. межосевы́х расстоя́ний ряд міжосьови́х ві́дстаней
р. напряже́ний ряд напру́г
р. натура́льный ряд натура́льний
р. параметри́ческий ряд параметри́чний
р. переда́точных отноше́ний ряд переда́тних відно́шень
р. полусходя́щийся ряд напівзбі́жний
р. пря́дей ряд ста́лок
р. расходя́щийся ряд розбі́жний
р. степенно́й ряд степене́вий
р. сходя́щийся ряд збі́жний
р. термоэлектри́ческий ряд термоелектри́чний
р. тригонометри́ческий ряд тригонометри́чний
р. функцио́нальный ряд функці́йний
р. числово́й ряд числови́й
р. шлю́зовый ряд шлю́зовий
р. шпу́нтовой ряд шпу́нтовий
шёлк шовк,-ку (1. волокно, що виділяється гусеницями шовковицевого шовкопряда; 2. пряжа, нитки, тканина з натурального чи синтетичного волокна)
ш. ацета́тный шовк ацета́тний
ш. виско́зный шовк віско́зний
ш. иску́сственный шовк шту́чний
ш. натура́льный шовк натура́льний
ш. нитра́тный шовк нітра́тний
ш. синтети́ческий шовк синтети́чний
ш. сме́шанный шовк змі́шаний

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Саморі́днийсамородный, естественный, натуральный.
Саморі́дна дити́на – внебрачный ребенок.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Натуральный (о повинности) – натура́льний, (естественный, напр., о явлении) – приро́дний.
Налог – пода́ток (-тку); н. гужевой – возовий, тягловий пода́ток; н. денежный – грошовий пода́ток; н. дополнительный – додатко́вий пода́ток; н. земельный – поземе́льне; н. квартирный – пода́ток житловий; н. косвенный – пода́ток посере́дній; н. на лиц – пода́ток з осі́б; н. натуральный – натура́льний пода́ток, пода́ток нату́рою; н. невыплаченный – зале́глий пода́ток; н. окладной – окладний пода́ток; н. обще-гражданский – пода́ток зага́льногромадянський; н. от души – поду́шне; н. поголовный – поду́шне, поду́шний пода́ток; н. подоходно-поимущественный – пода́ток з добу́тку та майна́, віддобутко́во-майно́вий пода́ток; н. подоходный – пода́ток з добу́тку, віддобутко́вий пода́ток; н. поземельный – поземе́льний пода́ток, поземе́льне; н. прогрессивный – пода́ток прогресивний, проґресі́йний (поступний); н. прогрессивно-подоходный – пода́ток прогресі́йно-віддобутко́вий; н. промысловый – пода́ток промисло́вий, пода́ток з про́мислу; н. прямой – безпосере́дній, пода́ток; н. раскладочный – пода́ток розкладко́вий; н. сельско-хозяйственный – сі́льсько-господа́рський пода́ток, пода́ток із сільсько́го господа́рства; н. таможенный – мито; н. уравнительный – урівняльний пода́ток, вирівняльний пода́ток; -ги чрезвычайные – надзича́йні пода́тки; взыскание -га – стяга́ння пода́тку; внесение -га за что – спла́чення (спла́та) пода́тку; облагаемый -гом – оподатко́вуваний; облагать -ми – оподатко́вувати, оподаткувати, наклада́ти пода́тки; обложение -гом, -ми – оподаткува́ння; наклада́ння пода́тків: освобождать от налогов – звільняти, звільнити від пода́тків; подлежащий -гу – що нале́жить оподатко́вувати; поступление налогов – надхо́дження пода́тків; распределять -ги – розклада́ти, порозклада́ти пода́тки; свободный от налога – неоподатко́ваний.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Саморі́дний, -а, -е.
1) Самородный, естественный, натуральный.
Саморідна віспа. Полт. г.
2)
дна дити́на. Незаконнорожденный ребенокъ.
3)
дне зі́лля. Раст. = Пісочник. Вх. Пч. І. 13.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Натуральный — приро́дній, натура́льний; Н. линия — натура́льна лі́нія; Н. точка рельефа — приро́дня то́чка рельє́фу.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Натура́льный = натура́льний, приро́дний.

Запропонуйте свій переклад