Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 15 статей
Запропонувати свій переклад для «начальник»
Шукати «начальник» на інших ресурсах:

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Аґа́, аґи́, м. Старшина, начальникъ (у турокъ, татаръ и пр.). «Хлоп’ята!» обізвавсь аґа, отаман сивий. К. МХ. 23.
Брат, -та, м.
1) Брать.
Нема.... ні брата, ні сестри. Чуб. V. 18. У ляхів — пани, на Мо́скві — реб’ята, а у нас — брати. Ном. № 796. Употребл. какъ слово обращенія къ мужчинѣ-пріятелю. Товаришу, рідний брате, виклич мені дівча з хати. Мет. 69.
2)
— у пе́рших. Двоюродный брать.
3)
— у дру́гих. Троюродный брать.
4)
— чопови́й. Собутыльникъ. Млак. 85.
5)
Ста́рший брат. Въ цехѣ: начальникъ надъ подмастеріями. Козел. у.
6)
Моло́дший брат. Въ цехѣ: лицо, служащее для посылокъ. Козел. у. Ум. Бра́тець, бра́тік, бра́тічок, братко́, брато́к, брато́чок, бра́тонько, бра́течко, брату́ньо, брату́сь, брату́сик. Ой приїхав братець до сестриці в гості. Чуб. V. 764. Въ живой разговорной рѣчи употребляется преимущественно во мн. ч.: братці, братця. Хваліте, крикнув, братця, Бога. Котл. Ен. Очень любимо въ употребленіи нѣжно-ласкательное бра́тік, бра́тічок. Особенно любятъ употребленіе его женщины какъ по отношенію къ брату, такъ и ко всякому любимому молодому мужчинѣ, также при просьбахъ и пр. Тиміш зібрав парубків: «Братіки мої, товариші милі, поможіть мені!» МВ. І. 132. Посію я рожу, покладу сторожу: братіка рідного. Чуб. ІІІ. 207. Мій батечку, мій братіку, хоч ти не цурайся! Шевч. 86. Се ж мій братічок ріднесенький! МВ. І. 30. Братічок помре, — я й загину. Чуб. V. 439. Тепер мій братко із вуійська приїхав. Чуб. ІІІ. 316. Братоньку милий, прибудь до мене. Чуб. V. 469.
7)
Брат і сестра. Раст. Melampyrum nemorosum L. Вх. Пч. І. 11.
8)
Братсестриця. Раст. Melampyrum arvense L. Шух. І. 21.
9)
Три бра́ти. Раст. a) Euphrasia lutea L. Шейк. б) Trifolium medium L. Шейк.
Ватажо́к, -жка́, м. Предводитель, атаманъ, начальникъ. Позаходили в Московщину з Гунею і ще деякими ватажками. Стор. М. Пр. 60. Хто ватажком піде перед вами? Шевч. 127.
Города́рь, -ря́, м. Начальникъ города? «Та рушай, вісько, під Бендер місто!» Вісько рушає, з гармат стріляє, аж чотирі печі розсипається, татарський городарь іздрігається, міщане ходя, радоньку радя. О. 1861. XI. Св. 56. Вѣроятнѣе, однако, что слово городарь, которое нигдѣ ни разу болѣе намъ не встрѣчалось, является просто передѣлкой какого то другого слова, подобнаго но своей формѣ, но съ забытымъ уже значеніемъ.
Кошови́й, -а́, -е́.
1) Относящійся къ
кошу́.
2) Только м. р. Кошевой, начальникъ Запорожской Сѣчи.
Ой полети, галко, ой полети, чорна, на Дін риби їсти, ой накажи, галко, ой накажи, чорна, од кошового вісти. Грин. III. 602.
Курінний, -а, -е.
1) Шалашный.
2) Относящійся къ запорожскому
куріню́. Ота́ман курі́нний. Начальникъ части запорожскаго войска. См. Курі́нь 3. Хведора Безрідного, отамана курінного постріляли, порубали. АД. І. 248. Часто вмѣсто, ота́ман курі́нний говорится просто курі́нний. Оставили на мої руки товариша — занедужав у їх курінний. К. ЧР. 207.
Нача́льник, -ка, м. Начальникъ.
Обо́зний, -ного, м. Въ старомъ козацкомъ войскѣ: высшій военный чиновникъ, завѣдывающій обозомъ и артиллеріей, начальникъ штаба. Забрали гетьмана Остряницю, обозного Сурлика. Стор. М. Пр. 161.
Полко́вник, -ка, м. Полковникъ, начальникъ полка въ одномъ или обоихъ значеніяхъ. Кому, красо, достанешся, чи сотнику, чи полковнику? Чуб. V. 495. Ум. Полко́вничок. Грин. III. 666.
Сіпа́ка, -ки, м. Злой й придирчивый начальникъ, полицейскій, взяточникъ; вообще бранное прозвище всякаго администратора. Сіпаки попід віконню загадують на панщину. Дамон до лихого царя був вліз з остреним пробоєм зо сталі; на тім го сіпаки спіймали. Федьк. І. 89.
Ста́роста, -ти, м.
1) Начальникъ прежняго староства, на которыя прежде были раздѣлены воеводства. К. ЧР. 10.
2) Начальникъ уѣзда въ Галиціи.
3) Староста сельскій. О. 1861. VIII. 91.
4) Сватъ. Мет. 41. МУЕ. III. 92, 93. Ум.
Старо́стонько.
Старши́й, -о́го, м. Начальникъ.
Старши́нник, -ка, м. Начальникъ, начальствующее лицо. Вх. Зн. 66.
Чехме́йстер, -ра, м. Шафмейстеръ, начальникъ овцеводнаго хозяйства въ крупныхъ экономіяхъ. Херс. г.
Шахва́рь, -ря, м.
1) =
Шапарь 1. Просим тебе, цару, небесний шахвару, даруй літа щасливії сему господару. Чуб.
2) Начальникъ команды, состоящій при мѣстѣ переправы черезъ рѣку для взиманія сборовъ за перевозъ. Рудч. Чп. 12.

Запропонуйте свій переклад