Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 11 статей
Запропонувати свій переклад для «наїдок»
Шукати «наїдок» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Блю́до –
1) блю́до, тарі́ль (р. -ля). [Тарі́ль то́чений];
2) (кушанье) стра́ва, потра́ва, наї́док. [Яка́ припра́ва, така́ й потра́ва. Наї́дків та напо́їв було́ тро́хи (Неч.-Лев.)].
Ку́шань[и]е –
1) (яство, снедь) стра́ва, потра́ва, наї́док (-дка), їство́, ї́жа, їда́, (зап.) ї́дло. [Не вари́ли стра́ви (Коцюб.). Жарт у розмо́ві – це на́че сіль у стра́ві (Крим.). Тут ї́ли рі́знії потра́ви, і все з поли́в’яних мисо́к (Котл.). Потра́ву козаки́ вари́ли (Греб.). Подали́ соло́дкі потра́ви (Н.-Лев.). Весь стіл був заста́влений напи́тками та наї́дками (Мирний). І де ті в Го́спода взяли́ся уся́кі шту́чнії їства́? (Шевч.)].
• Готовить -нье – вари́ти ї́сти.
• Горячее -нье – ва́рена стра́ва, ва́рево, ва́рене (-ного).
• Разогретое -нье – грі́та стра́ва.
• Жареное -нье – пече́ня, пече́не.
• -нье на столе – стра́ва, (теснее: завтрак) сні́да́нок (-нку), (обед) обі́д (-ду), (ужин) вече́ря на столі́.
• Прибавить -нье к обеду – зготува́ти ще одну́ стра́ву (потра́ву) на обід;
2) (процесс) їді́ння, ї́дження, ї́жа, ї́да.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПИТА́ТЕЛЬНОСТЬ укр. пожи́вок, на́їдок.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Снедь – наї́док, -дку, ї́жа, -жі, їстівне́, -но́го.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Наї́док, -дку –
1) яство;
2) насыщение.
• Наї́дку, як з хрі́ну – никакой пользы.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

на́їдок, -дку, -дкові

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

На́їдок, -дку, м.
1) Яство. Перед дівчиною напитки, наїдки. Мет. 95.
2) Насыщеніе. На́їдку, як з хро́ну. Этимъ нельзя наѣсться. Мнж. 168. По кавунах малий наїдок. Лебед. у. Не ходиться о наїдок, але о покушання. Ном. № 12116.
По, пред.
1) По. Не по чім і б’є, як не по голові. ЗОЮР. І. 146. Гріх по дорозі біг та до нас плиг. Ном. № 96 По всьому саду ходила шукаючи, — нема. Дає на рік по сто червоних. Хиба ж ти не помітив по їй, що вона й здавну навіженна? МВ. (О. 1862. III. 63, 64). Подзвонили по дитяті у великий дзвін. Грин. III. 275. Дзвонять по душі. Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях. Мир. Пов. І. 124. Трудно стало старенькій по людях жити. Г. Барв. 371. Треба дітей пускати по людях. Г. Барв. 284. Чувати було по людях, що вони живуть собі як риба з водою. Г. Барв. 106, 107. Їздили по знахурах та по знахурках округи верстов за сто. Г. Барв. 223.
2) Послѣ. По шкоді і лях мудрий. Ном. Коли тревога, то до Бога, а по тревозі забув о Бозі. Ном. № 86. Тепер Логвинова земля, а по десяти літях знов буде Лаврінова. НВолын. у. По всьо́му. Послѣ всего. Св. Л. 41. От і по гро́шах. Вотъ ужъ и нѣтъ денегъ. О. 1862. IV. 106. Вже по йо́му, по їй. Онъ уже умеръ, она уже умерла. Ого, вже тепер буде по нім. Фр. Пр. 133. Було́ би по мні, — пропалъ бы я, конецъ былъ-бы мнѣ. Фр. Пр. 132. Як не буде миленького, то буде по мені. Гол. IV. 457.
3) Съ, въ. По кавунах малий наїдок. Лебед. у. Висиділа перепілочка діти, а сама пішла в садочок сидіти. Ой що ж мені, дітки, по вас, коли мого перепелочка не маш. Рк. Макс.
4) За. Чи не вийде стара мати по холодну воду? Мил. 113. Вернувсь по той чобіт. Грин. І. 214. Його по смерть посилати, то нажитись можна. Ном. Прийшла по мене вся моя родина. Г. Барв. 353. До кого ж мені тут по роботу вдатись? Г. Барв. 240.
5) По коне́ць. Въ концѣ. По конець греблі там стоять верби. Гол. III. 301.
6) — По нім усього надійся. Отъ него всего можно ожидать. Фр. Пр. 153.
7) Що ж по то́му? Что же изъ этого? Що ж по тому, що кохаю, коли в неї не буваю. Грин. III. 186.
8) По ті́м, по чі́м. Тѣмъ, чѣмъ. По тім козак славен. А ти, дівко, по чім славна? Хиба що багата. Грин. III. 212.
9) По твере́зому, по п’я́ному. Въ трезвомъ, пьяномъ видѣ. По тверезому про се поговоримо. Г. Барв. 153.
Поку́шання, -ня, с. Отвѣдываніе. Не ходиться о наїдок, але о покушання. Ном. № 12116.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Про́бованіе = про́бування, спробу́нок, коштува́ння, скошту́нок. — Не йде мінї о наїдок, а тільки о скоштунок. н. пр.
Пропита́ніе = пожи́ток, пожи́вність, прожи́ток, на́їд, на́їдок, харч, харчува́ння. — Дасть Бог день, дасть і пожиток. н. пр. — Мінї аби на прожиток стало. Кн. — Сни́скивать пропита́ніе = заробля́ти на хлїб. — А я стаю похилившись, думаю, гадаю, як то тяжко тиї люди на хлїб заробляють. К. Ш.