Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 28 статей
Запропонувати свій переклад для «на рахунок»
Шукати «на рахунок» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Взаче́т – на раху́нок.
Жа́лоба – ска́рга, а оттенки:
1) (выражение неудовольствия, скорби, страдания, ропот) ска́рга на що, жалкува́ння, жалі́ння, наріка́ння, бі́дкання.
• Жа́лобы – жалі́ (р. -лі́в) на що, ска́рги, жа́лощі, жалібни́ці [Го́ді! ні скарг, ані пла́чу (Л. Укр.). Залюбки́ слу́хали на́ші письме́нники жалкува́ння на́шого пое́та (Кул.). Не докуча́в жалі́нням. Бі́дкання розсе́рдило мене́. Які́сь недоспі́вані жалі́ (Л. Укр.). Бага́то справедли́вих жалі́в мо́жна поста́вити на раху́нок інтеліге́нції (Єфр.). Розно́сили по всіх усю́дах кре́вні сльо́зи та гіркі́ жалібни́ці (Мирн.)];
2) (юрид.) ска́рга, (руссизм) жа́лоба; (возбуждение процесса) по́зов (р. по́зва, мн. по́зви), (стар.) суплі́ка, протеста́ція. [Пода́ти в суд ска́ргу на ко́го].
• Жа́лоба апелляционная, кассационная – ска́рга апеляці́йна, касаці́йна.
• Достигнуть -бой – ви́скаржити, ви́жаліти, (процессом) ви́позивати щось. [Вона́ вже розжалі́лася йому́, а що ви́жаліла? (Мирн.)].
• Подавать (приносить) -бу на кого – подава́ти (зано́сити) ска́ргу на ко́го, куди́, (обычн. словесно) ска́ржити кого́, ска́ржитися кому́ на ко́го.
Зачё́т –
1) (наказания, платежа) зарахо́вування, оконч. зарахува́ння.
• В -чё́т – на раху́нок.
• В -чё́т предварительного заключения – в раху́нок попере́днього ув’я́знення.
• Без -чё́та прежней службы – не рахува́вши (не зарахо́вуючи) відбу́тої слу́жби;
2) (засчитывание) залі́чування, залі́чення.
• Не в -чё́т – не в лічбу́, не в раху́нок;
3) (замен) замі́на.
• В -чё́т уплаты – на замі́ну випла́ти;
4) (семестровый, годичный) зарахо́вування, оконч. зарахува́ння, за́лічка, за́лік (-ку), зарахо́вання.
• Сдавать, сдать -чёт – склада́ти, скла́сти зарахо́вання. [І́спитів не бу́де, а зарахува́ння – бу́дуть (Крим.)].
Неосве́домле[ё́]нность –
1) в чём – несвідо́мість чого́, необі́знаність и необізна́ння в чо́му и (реже) з чим, (сильнее) нетяму́щ[ч]ість у чо́му и (реже) чого́.
• Вследствие (по) -ти – з несвідо́мости (необі́знаности), через несвідо́мість (необі́знаність, необізна́ння);
2) о чём – непоінформо́ваність, неспові́щеність (-ости) про що.
• Полнейшая -ность – цілкови́та непоінформо́ваність.
• Вследствие -ти – через непоінформо́ваність, з не́знавки. [Ті́льки з не́знавки та з нетяму́чости мо́жна ста́вити украї́нському письме́нству на раху́нок «национальную узость» (Грінч.)].
По, предл. –
1) с дат. п.
а) на вопрос: где, по чему – по ко́му, по чо́му (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.).
• Ходить по комнате, по саду, по двору – ходи́ти по кімна́ті (по ха́ті), по саду́, по дво́ру́ и по дворі́.
• Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) – ходи́ти по лі́сі (и по лісу́, по гаю́), по по́лю, по горі́ (и реже лі́сом, га́єм, по́лем). [По дібро́ві ві́тер ві́є, гуля́є по по́лю (Шевч.). Ой чиї́ то воли́ по горі́ ходи́ли?].
• Плавать по́ морю, по реке, по воде – пла́вати по мо́рю, по рі́чці, по воді́ (Срв. п. 1 б.).
• Гулять по городу, по улице – гуля́ти по мі́сту (по го́роду), по ву́лиці.
• Путешествие по Италии – по́дорож по Іта́лії (и Іта́лією).
• Смерть (болезнь) не по́ лесу ходит, а по людям – смерть (по́шесть) не по лі́сі (по лісу́) хо́дить, а по лю́дях.
• Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге – ве́зли́ хліб та й порозтру́шували його́ по всій доро́зі. (Срв. п. 1 б).
• Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам – порозсила́ти нака́з по волостя́х, ї́здити по знахаря́х, піти́ по рука́х, рости́ по рова́х (по рівчака́х).
• По селениям и по городам – по се́лах і по міста́х. [По степа́х та хутора́х (Д. Марк.). Служи́ла вона́ по свої́х, служи́ла по жида́х, служи́ла й по купця́х (Мирн.). Тру́дно ста́ло старе́нькій по лю́дях жи́ти].
• По горах и по долам – по го́рах і по доли́нах, го́рами й доли́нами.
• Ударить по голове, по лицу, по зубам – уда́рити по голові́, по лиці́ и по лицю́, по зуба́х. [Не по чім і б’є́, як не по голові́].
• Пойти по́-миру – піти́ з торба́ми, попідві́конню.
• По всей Украине гремела его слава – на всю Украї́ну, по всій Украї́ні голосна́ була́ (луна́ла) його́ сла́ва.
• По всему свету пошёл слух – на ввесь світ, по всьо́му сві́ту пішла́ чу́тка.
• Ударить по рукам – уда́рити по рука́х.
• Сковать кого по рукам и по ногам – скува́ти кого́ на ру́ки і на но́ги, скува́ти кому́ ру́ки й но́ги.
• Стол стоял посредине комнаты – стіл стоя́в посеред (посере́дині) ха́ти.
• По обеим сторонам улицы – по оби́два бо́ки ву́лиці, по оба́біч ву́лиці.
• По праздникам, по праздничным дням – в свя́та, в святні́ дні, свя́тами, святни́ми дня́ми.
• Он принимает по вторникам – він прийма́є у вівті́рки, вівті́рками, (еженедельно) що-вівті́рка.
• Заседания происходят по пятницам – засі́дання відбува́ються у п’я́тниці, п’я́тницями, (еженедельно) що-п’я́тниці.
• По зимам мы дома, по летам на заработках – у зи́му ми вдо́ма, а в лі́то на заробі́тках.
• По временам – часа́ми, ча́сом.
• Растёт не по дням, а по часам – росте́ не що-дни́ни, а що-годи́ни, росте́, як з води́ йде;
б) (Для обозначения направления движения, пути следования – на вопрос: вдоль чего – употребляется конструкция с твор. пад.).
• Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке – йти ву́лицею; доро́гою, але́єю, сте́жкою. [Ой, ішо́в я ву́лицею раз, раз (Пісня). Ой ходи́ла ді́вчина бережко́м].
• Проходить итти по полю – прохо́дити, йти́ по́лем.
• Дорога пролегала по горе, по болоту – доро́га йшла́ горо́ю, боло́том.
• Ехать по железной дороге – ї́хати залі́зни́цею.
• Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) – пливти́ Дніпро́м, мо́рем.
• Плавание по Днепру и его притокам – плавба́ Дніпро́м та його́ до́пливами.
• Переслать по почте, по телеграфу – пересла́ти по́штою, телегра́фом;
в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чо́го, за ки́м, за чи́м, (реже) по ко́му, по чо́му; через що, відпові́дно до чо́го.
• По приказанию, по декрету – з нака́зу, за нака́зом, за декре́том.
• По повелению тирана – за тира́нським велі́нням, з тира́нського нака́зу.
• По определению суда – за ви́роком су́ду.
• По поручению – з дору́чення, за дору́ченням.
• Я сделал это по совету отца, по его совету – я зроби́в це за пора́дою ба́тьковою, за його́ пора́дою.
• По рассеянности, по недоразумению – з неува́жности, з непорозумі́ння и через неува́жність, через непорозумі́ння.
• По ошибке – по́милкою, через по́милку.
• Это произошло по ошибке – ста́лося це по́милкою (через по́милку, за о́бмилки).
• Он сделал это по ненависти ко мне – він зроби́в це з нена́висти до ме́не.
• Высказаться, писать по поводу чего-либо – ви́словитися, писа́ти з при́воду чого́.
• По какому поводу вы пришли ко мне? – з яко́го при́воду (за яким при́водом) ви прийшли́ до ме́не? [Приї́хав я до Ки́їва за тим при́водом, щоб…].
• По этому случаю (= поводу), по какому случаю – з ціє́ї наго́ди, з яко́ї наго́ди.
• По случаю столетия со дня рождения… – з наго́ди столі́тніх рокови́н з дня наро́дження…
• По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель – ви́падком (випадко́во) де́шево продаю́ться ме́блі.
• По счастливой случайности – щасли́вим ви́падком, через щасли́вий ви́падок.
• По несчастному случаю, по несчастию – через неща́сний (нещасли́вий) ви́падок, неща́сним ви́падком (случа́єм), через неща́стя, (к несчастию) на неща́стя.
• По несчастью виноват в этом я – на неща́стя я цьому́ (в цьо́му) ви́нен (причи́ною).
• Товарищ по несчастью – това́риш неща́стям.
• По лицу, по глазам его было видно, что… – з ви́ду (з тва́ри), з оче́й його́ було́ зна́ти (ви́дно), що… (и по виду́, по о́чах). [Ви́дно ми́лу по ли́ченьку, що не спа́ла всю ні́ченьку, ви́дно ми́лу по бі́лому, що жу́риться по ми́лому].
• По его голосу было слышно – з го́лосу його́ чу́ти було́. [З го́лосу його́ чу́ти, що він на́че чого́сь зраді́в (Кониськ.)].
• По тому тону, каким сказаны эти слова – з того́ то́ну, яки́м ска́зано ці слова́.
• По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… – з тіє́ї ува́ги, з яко́ю він ви́слухав мене́, ви́дно було́…
• Узнать кого по голосу – пізна́ти кого́ з го́лосу (по го́лосу).
• По когтям и зверя знать – з па́зурів (и по па́зурях) зві́ря зна́ти. [Ви́дно па́на по халя́вах].
• По платью встречают, по уму провожают – по оде́жі стріча́ють, а по уму́ виряджа́ють.
• По Сеньке и шапка – по Са́вці сви́тка, по па́ну ша́пка.
• По одёжке протягивай ножки – по своє́му лі́жку простяга́й ні́жку.
• Судить по наружности, по внешнему виду – суди́ти з о́кола, з зо́внішнього (з око́лишнього) ви́гляду.
• По прошению, по просьбе, по ходатайству – на проха́ння, на про́сьбу (редко з про́сьби), на клопота́ння.
• Он уволен в отставку по прошению – він зві́льнений в відста́вку на проха́ння.
• По моей просьбе – на моє́ проха́ння, на мою́ про́сьбу.
• По требованию – на вимо́гу.
• По предложению министра – на пропози́цію (вне́сення) и за пропози́цією (за вне́сенням) міні́стра.
• По моему соображению – на мою́ га́дку (ду́мку).
• По принуждению, по охоте – з (при)му́су, з прину́ки, з охо́ти. [Не з му́су я прийшла́ так, а з охо́ти (Куліш). Як не даси́ з про́сьби, то даси́ з гро́зьби (Номис)].
• По своей (собственной) воле, по неволе – з своє́ї (вла́сної) во́лі, своє́ю (вла́сною) во́лею, з нево́лі (нево́лею).
• По наущению – з намо́ви.
• По вашей милости – з ва́шої ла́ски.
• По чьей вине (по моей вине) это произошло – з чиє́ї причи́ни (з моє́ї причи́ни, через ме́не) це ста́лося.
• По той причине – з тіє́ї (з то́ї) причи́ни.
• По многим причинам – з багатьо́х причи́н.
• По болезни – через х(в)оро́бу, за х(в)оро́бою.
• По незнанию, по непониманию, по глупости – з незна́ння (зне́знавки), з нерозумі́ння, з дурно́го ро́зуму (через незна́ння, через нерозумі́ння, через дурни́й ро́зум). [Ті́льки зне́знавки та з нетяму́чости мо́жна ста́вити украї́нському письме́нству на раху́нок «национа́льную» у́зость (Єфр.)].
• Не по-хорошу мил, а по́-милу хорош – не тим лю́бий, що хоро́ший, а тим хоро́ший, що лю́бий.
• Судя по этому, по тому, что… – су́дячи з цьо́го, з то́го, що…
• Книга уже по тому одному заслуживает внимания – кни́га вже через те́ саме́ (тим сами́м) ва́рта ува́ги.
• По несогласию – через незго́ду.
• По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены – за лю́тими моро́зами навча́ння (нау́ку) в шко́лі тимчасо́во припи́нено.
• По принципиальным соображениям, мотивам – з принципо́вих (принципія́льних) мірко́ваннів (моти́вів). [А́втор ціє́ї промо́вистої тира́ди за́раз-же зріка́ється – пра́вда, з моти́вів не принципія́льних – свого́ за́міру (Єфр.)].
• По старинному обычаю – (за) стари́м (да́внім) зви́ча́єм и по старо́му (да́вньому) звича́ю. [По старо́му звича́ю – до ча́ю].
• По своему обыкновению – свої́м зви́ча́єм.
• Служить по выборам – служи́ти з ви́бору (ви́бором).
• По примеру своих предшественников – за при́кладом свої́х попере́дників.
• По всем правилам (требованиям) науки – за всіма́ пра́вилами (при́писами, вимо́гами) нау́ки.
• По приложенному образцу – за до́даним зразко́м, на до́даний зразо́к.
• Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания – дода́ти по одному́ зразко́ві (примі́рникові) ко́жного вида́ння.
• Одет по последней моде – вдя́гнений за оста́нньою мо́дою.
• Высчитать по формуле – ви́рахувати за фо́рмулою.
• Распределять, классифицировать по каким-л. признакам – поділя́ти, класифікува́ти за яки́ми озна́ками.
• Становиться по росту – става́ти за зро́стом (відпові́дно до зро́сту).
• По очереди, по старшинству – за черго́ю, за старши́нство́м.
• По порядку – по́ряду.
• Рассказывай все по порядку – усе́ по́ряду розпові́дуй.
• Считать по порядку – рахува́ти (лічи́ти) з ря́ду, від ря́ду, вряд.
• Заплатить по счёту – оплати́ти раху́нок.
• Выдать по чеку – ви́дати на чек.
• Получить по счёту, по ордеру – оде́ржати на раху́нок, на о́рдер.
• По рассказам старожилов – за оповіда́ннями старожи́тців.
• По донесениям корреспондентов – за до́писами кореспонде́нтів.
• По закону, не по закону – за зако́ном, за пра́вом, проти зако́ну, проти пра́ва.
• Наследовать по праву – спадкува́ти пра́вом (з пра́ва).
• По общему согласию – за спі́льною зго́дою.
• Жениться на ком по любви, по расчёту – ожени́тися (одружи́тися) з ким з любо́ви, з інтере́су.
• Он мне родня по жене – він мені́ ро́дич через жі́нку (по жі́нці).
• Наши братья по Адаму – наші́ брати́ по Ада́му (через Ада́ма).
• Назвать кого по имени, по фамилии – назва́ти кого́ на йме́ння (на імено́), на прі́звище. [Єсть у Ки́їві чолові́к на йме́ння Кири́ло, на прі́звище Кожом’я́ка. Був чолові́к на ім’я́ Заха́рія (Св. П.)].
• Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… – схі́дньо-слов’я́нську сім’ю́ звуть ина́кше ру́ською за йме́нням тіє́ї ру́ської дина́стії…
• Немец по происхождению – ні́мець ро́дом, з ро́ду.
• В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению – в анти́чній пое́зії розрі́знювано склади́ до́вгі з приро́ди (з нату́ри, приро́дою, нату́рою) і пози́цією.
• Итти по следам за кем-либо – іти́ слі́дом (сліда́ми) за ким, іти́ в чий слід (в чиї́ сліди́).
• По течению – за водо́ю, упли́нь за водо́ю.
• Пустить, пойти по ветру – пусти́ти, піти́ за ві́тром.
• Ходить, обращаться по солнцу – ходи́ти, оберта́тися за со́нцем.
• По шерсти, против шерсти – за ше́рстю, проти ше́рсти.
• Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки – зареєструва́тися, відпові́дно до мі́сця, при мі́сці, на мі́сці пробува́ння (ме́шкання), з’яви́тися на мі́сце припи́су.
• По месту назначения – до призна́ченого мі́сця.
• По месту службы – (на вопрос: куда) на мі́сце слу́жби, (где) на мі́сці (при мі́сці) слу́жби, на слу́жбі. [Опові́щення про суд по́слано їм на місця́ слу́жби. Пеню́ ви́вернуть з йо́го на слу́жбі].
• Он арестован по доносу – він заарешто́ваний за до́казкою, через до́казку.
• По обвинению в убийстве – за обвинува́ченням (обвинува́чуючи) в уби́встві (душогу́бстві).
• По подозрению в измене – за підо́зренням (при́здру ма́ючи) в зра́ді.
• Мучили людей по одному подозрению в чём-л. – му́чили люде́й на саме́ підо́зрення в чо́му.
• На деле и по праву – ді́лом і пра́вом (з пра́ва).
• По чести – по че́сті.
• По совести – по со́вісті.
• По справедливости – по пра́вді.
• По правде сказать – ка́жучи напра́вду, як по пра́вді каза́ти.
• Будет по слову твоему – бу́де за сло́вом твої́м.
• По свидетельству историков – за сві́дченням істо́риків.
• По словам вашего брата – як ка́же (мовля́в) ваш брат.
• По моим, по его наблюдениям – за мої́ми, за його́ спостере́женнями.
• По моей теории – на мою́ тео́рію.
• По моему мнению – на мою́ ду́мку.
• По моему – по мо́єму, як на ме́не.
• Высказаться по вопросу о чём-л. – ви́словитися в які́й спра́ві, в спра́ві про що.
• Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны – комі́сія для склада́ння словника́, для землевпорядкува́ння, для дослі́джування продукці́йних сил краї́ни.
• Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей – робо́ти (пра́ця) коло збудува́ння мо́сту, коло ви́сушення болі́т, коло обсі́яння полі́в.
• Лекции по истории литературы – ле́кції з істо́рії літерату́ри (письме́нства).
• Литература по этнографии, по этому вопросу – літерату́ра що-до етногра́фії, що-до цьо́го пи́та́ння про етногра́фію, про це пи́та́ння.
• Обратиться к кому по делу – зверну́тися (уда́тися) до ко́го за ді́лом (за спра́вою, в спра́ві).
• По этому делу – за цим ді́лом (за ціє́ю спра́вою), в цій спра́ві.
• Обратиться по адресу – зверну́тися на адре́су.
• По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму – до се́рця, до любо́ви, до душі́, до смаку́ (до вподо́би), до ро́зуму. [Уче́ння те було́ і не до се́рця, і не до ро́зуму (Яворн.)].
• По плечу, не по плечу – до плеча́, не до плеча́, (по силам) до снаги́, не до снаги́.
• Не по моим зубам – не на мої́ зу́би, не про мої́ зу́би.
• Специалист по внутренним болезням – спеціялі́ст на вну́трішні х(в)оро́би, на вну́трішніх х(в)оро́бах.
• Смотря по погоде, по погоде глядя – як яка́ пого́да, як до пого́ди.
• По нынешним временам – як на тепе́рішній час (-ні часи́).
• Плата по работе – пла́та від робо́ти, як до робо́ти.
• Награда мала по его заслуге – нагоро́да мала́ як на його́ заслу́гу.
• По сравнению с кем, с чем – проти ко́го, проти чо́го, як рівня́ти (рівня́ючи) до ко́го, до чо́го.
• По направлению к чему – до чо́го.
• По отношению к кому, к чему – що-до ко́го, що-до чо́го, відно́сно ко́го, чо́го, о́біч ко́го, чо́го, проти ко́го, чо́го.
• По отношению ко мне это несправедливо – що-до ме́не (відно́сно ме́не) це несправедли́во; срв. Относи́тельно, Отноше́ние.
• Расставить столбы по дороге – порозставля́ти стовпи́ уздо́вж (уподо́вж) доро́ги.
• Итти, ехать по столбам – іти́, ї́хати стовпа́ми (уподо́вж стовпі́в).
• По дороге, по пути (= в дороге) – доро́гою.
• Мне с тобою не по дороге – мені́ не по доро́зі (не доро́га) з тобо́ю.
• Спуститься по верёвке – злі́зти по (и на) мотузку́, мотузко́м.
• Взобраться по трубе – ви́лізти ри́нвою.
• По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. – по-украї́нському, по-францу́зькому, по-туре́цькому и т. п. По-христиански, по-царски, по-барски – по-христия́нському, по-ца́рському, по-па́нському.
• По рублю с каждого – по карбо́ванцю з ко́жного (з душі́, вульг. з но́са, з чу́ба).
• Мы ехали по десяти вёрст в час – ми в’їзди́ли по де́сять версто́в на годи́ну.
• По уменьшённой цене – за зме́ншену ці́ну.
• По первому, по пятому, по десятому разу – упе́рше, уп’я́те, удеся́те;
в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чо́го, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… – фо́рмою, ко́льором, своє́ю будо́вою вони́ нага́дують…
• По красоте нет ей равной – красо́ю (вро́дою), на красу́ (на вро́ду) нема́ їй рі́вні. [Були́ (шовко́виці) вся́кі: і черво́ні і бі́лі на ягідки́].
• Сложный по своему составу – складни́й свої́м скла́дом (на свій склад, що-до свого́ скла́ду).
• По виду (по наружности) он очень симпатичен – ви́глядом (на ви́гляд, на взір) він ду́же симпати́чний.
• По виду ему около тридцати лет – на ви́гляд (на по́гляд, на о́ко, на взі́р, на по́зір, з ви́гляду, з ви́ду, з лиця́) йому́ бли́зько трицятьо́х ро́ків.
• По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные – си́лою і безпосере́дністю почуття́, оригіна́льністю сюже́та цей твір переважа́є всі и́нші, над усіма́ и́ншими виви́щується.
• И по форме и по содержанию это прекрасная вещь – і фо́рмою (і що-до фо́рми, і на фо́рму) і змі́стом (і що-до змі́сту, і на зміст) це чудо́ва річ.
• По существу своего содержания – що-до істо́ти свого́ змі́сту.
• По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране – число́м (що-до числа́) лю́дности це мі́сто займа́є пе́рше мі́сце (стої́ть на пе́ршому мі́сці) в краї́ні.
• По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… – свої́ми географі́чними і клімати́чними озна́ками (особли́востями) или що-до свої́х географі́чних і клімати́чних озна́к (особли́востей) ця терито́рія нале́жить…
• По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… – свої́ми антропологі́чними озна́ками (що-до свої́х антропологі́чних озна́к) лю́дність ціє́ї краї́ни ді́литься на…
• Измерять по длине, по ширине, по высоте – виміря́ти на довжиню́, на шириню́, на височиню́;
2) с вин. пад.
а) (на вопрос: во что на сколько) – по що.
• Сукно по́ два рубля аршин – сукно́ по (в) два карбо́ванці за арши́н.
• Они получили по́ два рубля – вони́ здобули́ по два карбо́ванці. [Дає́ на рік по сто черво́них. У жнива́ ча́сом пла́тять косаря́м по карбо́ванцю в день або й по два карбо́ванці (Н.-Лев.)].
• Сделать по два вопроса каждому – зада́ти по два́ пи́та́ння ко́жному.
• Строиться по́ два, по́ три, по четыре – шикува́тися по два́ (по дво́є), по три́ (по тро́є), по чоти́ри,
б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чо́го, по що, по ко́го.
• По сие время – до́сі, до цьо́го ча́су и по сей час.
• С 1917 по 1925 год – з 1917-го аж до 1925-го ро́ку.
• По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг – до сме́рти тебе́ не забу́ду, до сме́рти (до гро́бу) твій друг (при́ятель).
• Высотою по локоть, по грудь – завви́шки по лі́коть, по гру́ди (до лі́ктя, до груде́й).
• По шею – по ши́ю, до ши́ї.
• По колена – по колі́на, до колі́н. [Уже́ ді́да вода́ по колі́на поняла́].
• Увяз по колена, по пояс – угру́з по колі́на, по по́яс.
• Он по́ уши в долгах – він в борга́х, як в реп’яха́х.
• По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша – аж до тіє́ї гори́, до того́ ліска́ (гайка́), до тіє́ї рі́чки (аж по ту го́ру, по той лісо́к, по ту рі́чку) земля́ все на́ша.
• По эту, по ту сторону, по обе стороны – по цей, по той бік, при цей, при той бік, по оби́два бо́ки, оба́поли чого́ (срв. О́ба).
• По одну, по другую сторону – по оди́н, по дру́гий бік, (реже) (по) при оди́н, при дру́гий бік. [У нас одна́ ха́та при оди́н бік сіне́й, а дру́га – при дру́гий бік (Звин.)]
3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) – за ким, за чим и по ко́му, по чо́му.
• Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём – пла́кати, нудьгува́ти, тужи́ти, жури́тися, скуча́ти, зідха́ти за ким, за чим (реже по ко́му, по чо́му). [Дурна́ ді́вчина нерозу́мная за козаче́ньком пла́че. Кого́ коха́є, за тим і зідха́є].
• Плакать по брате, по сетре – пла́кати за бра́том, за сестро́ю.
• Звонить по ком, по чьей душе – дзвони́ти по ко́му, по чиї́й душі́. [Подзвони́ли по дитя́ті у вели́кий дзвін].
• Носить траур по родителям – носи́ти жало́бу по батька́х.
• По смерти отца – по сме́рті ба́тька, після сме́рти ба́тька.
• По заходе солнца – по за́ході со́нця.
• По обеде – по обі́ді, після обі́д(у).
• По окончании праздников – по свя́тах.
• По истечении, по прошествии срока – по скі́нченні стро́ку, як ви́йде (ді́йде, скі́нчи́ться) строк.
• По возвращении его из путешествия – після поворо́ту з по́дорожи.
• По возвращении его в отечество – після поворо́ту до рі́дного кра́ю.
• По истечении трёх недель – по трьох ти́жнях, в три ти́жні після чо́го. [Одна́ уме́рла на зеле́ну неді́лю, а одна́ – як ячмі́нь жа́ли, в три неді́лі після тіє́ї (Борз. п.)].
• По мне, по нём, по ней (пожалуй) – про ме́не, про ньо́го, про не́ї, як на ме́не, як на ньо́го, як на не́ї.
• По мне, по нём хоть трава не расти – про ме́не (про ньо́го) хоч вовк траву́ їж.
• По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно – по ньо́му (по ній) ви́дно було́, що до́ма не все гара́зд. [Хіба́-ж ти не помі́тив по їй, що вона́ й зда́вна навіже́на? (М. Вовч.)].
• Дочь по отце пошла, сын по матери – дочка́ в ба́тька вдала́ся, син у ма́тір ви́йшов (уда́вся).
• Руби дерево по себе – руба́й де́рево по собі́.
• Выстрелить по ком – ви́стрілити (стре́лити) на ко́го (в ко́го).
• По чём сукно? – по чі́м сукно́?
Поста́вить –
1) поста́вити, постанови́ти, (только о многих предметах) поста́вляти що куди́; (усилит.: много и часто) попоста́вити, попоста́вляти; см. Ста́вить. [Семе́н ви́йняв з-під поли́ о́ко горі́лки й поста́вив на столі́ (Коцюб.). Постанови́ли сто́личок, горі́лку, зеле́ну ча́рочку і ковбаси́ (М. Вовч.). Ой ви́копай, ма́ти, глибо́кую я́му та похова́й, ма́ти, сю сла́вную па́ру, та поста́вляй, ма́ти, хрести́ золоті́ї (Метл.). А моли́лася скі́льки… що свічо́к тих попоста́вила (Кониськ.)].
• -вить горшок, чугун, обед, горшки, чугуны в печь – заста́вити (застанови́ти) го́рщик, чаву́н, обі́д, позаставля́ти (позастановля́ти), поста́вляти го́рщики, чавуни́ в піч. [Обі́д застанови́ла, хліб посади́ла (Г. Барв.). Уби́в ба́тенько тете́ру, заста́вила ма́тінка вече́ру (Козел.). Так-сяк поста́вляла що тре́ба в піч (Грінч.)].
• -вить избу, строение – поста́вити, ви́ставити, покла́сти ха́ту, зве́сти, ви́вести будо́ву. [Семе́н Яроше́нко покла́в собі́ ха́ту при доро́зі (Маковей). Два ро́ки мину́ло, за́ки покла́в ха́ту (Стеф.)].
• -вить ворота – покла́сти воро́та. [Тут Яросла́в Му́дрий воро́та покла́в (Маковей)].
• -вить каменную ограду – ви́мурувати мур.
• -вить памятник умершему другу – поста́вити, зве́сти па́м’ятник поме́рлому дру́гові.
• -вить леса вокруг здания – зроби́ти ришто́вання навко́ло буди́нку, обриштува́ти буди́нок.
• -вить шатёр – нап’я́сти́ наме́т, шатро́, зіп’я́сти курі́нь. [Я на башта́ні́ вже зіп’я́в яки́йсь курі́нчик та й спа́тиму там, хоч-би́ й дощ (Звин.)].
• -вить самовар – настанови́ти и наста́вити самова́р(а).
• -вить силок – за[на]ста́вити сильце́. [Стріле́ць сильце́ заста́вив, спійма́лась пта́шка вмить (Франко)].
• Не знаю, куда -вить мою мебель – не зна́ю, де-б поста́вляти мої́ ме́блі.
• -вить на колени – поста́вити (поста́вля́ти) на колі́на (навко́лішки) кого́.
• -вить кого на ноги – зве́сти, зіп’я́сти, поста́вити кого́ на но́ги. [Ота́к і звів чолові́ка на но́ги (Кониськ.). Скі́льки то стра́тили, по́ки чолові́ка на но́ги поста́вили (Мирн.)].
• -вить сына на квартиру – поста́вити (постанови́ти) си́на на ква(р)ти́ру, на ста́нцію. [У тіє́ї Петро́вої поста́вили Анто́ся на ста́нцію, як ото́ ба́тько йому́ вмер (Свид.)].
• -вить солдат на постой – поста́вити салда́тів (козакі́в) на пості́й (на посто́янку).
• -вить лошадь на конюшню – поста́вити, уста́вити коня́ до ста́йні, до кінни́ці. [Ко́ничка вста́вте до кінниче́йки (АД. Гр.)].
• -вить как следует хозяйство, предприятие, издательство, работу – поста́вити, упорядкува́ти, нала́годити, наладна́ти як слід господа́рство, підприє́мство, видавни́цтво, робо́ту.
• -вить кому закуску, бутылку водки, вина – поста́вити, доста́чити кому́ за́куску, пля́шку горі́лки, вина́. [Частува́в нас і за́куску доста́чив (Звин.)].
• -вить пьявки, банки – припусти́ти п’я́вки́, поста́вити ба́ньки.
• -вить знак, отметку на чём-л. – покла́сти знак, за́значку на чо́му.
• Я -вил свои часы по солнцу – я поста́вив, наста́вив свого́ годи́нника за со́нцем.
• -вить солдат в строй, в боевой порядок – ушикува́ти салда́тів (козакі́в).
• -вить оперу (пьесу) на сцену – ви́ставити о́перу (п’є́су).
• Этого нельзя -вить на одну доску – цього́ не мо́жна поста́вити на́рівні.
• -вить что над чем, выше чего – поста́вити, перева́жити що над що. [Му́сить у гре́цьку ві́ру охристи́тись і по всій Литві́ і По́льщі гре́цьку ві́ру над лати́нство перева́жити (Куліш)].
• -вить кого, что выше всего – над усе́ поста́вити, над усе́ вшанува́ти кого́, що. [Пови́нність я над все ушанува́в (Грінч.)].
• -вить кому в упрёк что-л. – поре́мствувати на ко́го за що, за дога́ну кому́ що взя́ти. [Пе́вне ніхто́ за те на ме́не не поре́мствує (Куліш)].
• -вить кому на вид что – ви́нести кому́ перед о́ко що, зверну́ти чию́ ува́гу на що, пода́ти кому́ на ува́гу, ви́ставити, завва́жити кому́ що.
• -вить кому в большую заслугу что-л. – призна́ти кому́ (за) вели́ку заслу́гу, що…
• -вить в счёт кому что – поста́вити, записа́ти на раху́нок кому́ що; (переносно) узя́ти, залічи́ти на карб кому́ що.
• Ни во что -вить кого – за ніза́що взя́ти кого́. [Взяли́ сироти́ну лю́ди за ніза́що (Грінч.)].
• -вить кого втупик – оступа́чити, в тісни́й кут загна́ти кого́.
• -вить кого в затруднительное положение – на слизьке́ загна́ти кого́.
• -вить кого в необходимость – зму́сити, приму́сити кого́.
• -вить кого в известность о чём – повідо́мити, сповісти́ти кого́ про що, за що.
• -вить меж себя завет – між собо́ю умо́ву покла́сти.
• -вить кого кем (над кем, над чем), см. Поставля́ть.
• Поста́вленный – поста́влений, постано́влений, поста́вляний.
• -ный в строй, в боевой порядок – ушико́ваний. [Огне́нні во́їни на хма́рах воюва́лись, вшико́вані як слід по-військово́му (Куліш)].
• -ный на сцену – ви́ставлений (на сце́ні);
2) см. Поставля́ть.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Гипсоцемент – гіпсоцемент.
[Я придбав у них трохи фанери, молоток, теслярську пилку, два фунти дводюймових шурупів для гіпсоцементу, двадцять стоп’ятдесятиватних софітів, п’ять галонів чорної фарби «Дулюкс», таку ж кількість білої, і все це — разом з іншими дрібницями — записав на рахунок мого благодійника-багатія (В.Горбатько, перекл. П.Кері)]. Обговорення статті
Ёлки-палки, ёлы-палы, эвфем. – бляха-муха, йосип драний, йо́пересете, йо́келемене, йо́перний театр, (рус.) йолки-палки, йопсіль-мопсіль, японський городовий.
[Ця держава, як і будь-яка інша, не заслуговує на жодну фору, вона цілком самодостатня у своїй шкідливості, не слід тут щось списувати на рахунок щойнонародженої, і тому ще недозрілої незалежності, наш державний апарат, наш, бляха-муха, адмінресурс, зовсім не справляє враження недозрілості, недорозвиненості — так, але не недозрілості, то чому слід вибачати їй відверту лажу, якої вона допускається? На щастя, ця держава, як і будь-яка інша, цілком справедливо заслуговує на ліквідацію, у всякому разі — на поступову ліквідацію, і чергове святкування її дня народження має сприйматись як чудесний спосіб ще раз нагадати одне одному про те, що в нормальному суспільстві, суспільстві, що не страждає на запори національної самоідентифікації, армію потрібно розпустити, клерків потрібно депортувати, футбольні клуби потрібно експропріювати, міліцію потрібно навчити виконувати хоч щось для суспільства корисне, а державу потрібно просто валити. З днем народження, Україно! (С. Жадан). …йолки-палки, ми ж були вродливим народом, леді й джентльмени, відкритозорим, дужим і рослявим, самовладно-міцно вкоріненим у землю, з якої нас довго видирали з м’ясом, аж нарешті таки видерли, і ми розлетілись, розтрусились по всіх широтах обстрапаним пір’ям із розпоротих багнетами подушок, наготованих, було, на придане, — ми-бо все чекали свого весілля, вишивали собі пісень, хрестиком, слово до слова, і так упродовж всенької історії, — ну от і довишивалися (О. Забужко). «Йокелемене» — тільки й думав я, а вона забігала то зліворуч, то справобіч, змушуючи мене до маневру (Б. Жолдак). Йопересете! Та скоро вже буде ранок! (А. Дністровий)]. Обговорення статті
Мухобойка – мухобійка, хляпавка, ляпалка.
[У Івана Івановича з’явилася геніальна ідея — прислужитися партії якимось винаходом, наприклад, вигадати мухобійку. Він написав заяву до комосередку, щоб його звільнили від перенавантаження, і взявся за винахід. Перечитав купу літератури і таки винайшов електричну мухобійку. Правда, муха буде вбита тоді, як сяде на цю мухобійку, та ще й у спеціальне місце. А сідає вона не завжди туди. Але нічого, головне — початок, чого він не встигне зробити — синок підростає, допрацює (М.Хвильовий).Я знову подався до кооперативу і записав на рахунок Жан-Поля три електронні мухобійки, але то було все одно, що затикати пальцем прорив у греблі. Скрізь довкола був субтропічний вологий ліс, безліч дерев і тьма-тьмуща комах; можливо, серед них траплялися й такі, яким науковці ще не встигли дати назви, зате я уже встиг: це були «підарчуки», «гівнюки» і «байстрюки», що псували вичищену і відшліфовану наждачним папером бездоганну рівну поверхню, на приготування якої у мене пішло чимало часу і зусиль (В.Горбатько, перекл. П.Кері). У руці він тримав знак своєї влади: ритуальну мухобійку з майстерно різьбленим дерев’яним руків’ям і батіжжям — густим і шовковистим жмутком волосся з довгого чорно-білого хвоста мавпи колобуса (О.Лесько, перекл. Дж.Дарела)]. Обговорення статті
Счёт – лічба, лічення, лічіння, рахунок, рахування; (документ) рахунок;
• активные счета – активні рахунки;
• без счета – безліч; без ліку (без числа, без міри, без ліку-міри); незліченно, (иногда фиг.) як за гріш маку;
• без счёту и денег нет – без ліку (без лічби) і грошей нема(є) (Пр.);
• быть на счету – бути під ліком;
• быть на хорошем счету, быть на плохом счету – мати добру, лиху репутацію (славу); бути відомим з позитивного боку;
• брать (принимать) в счёт (расчёт) – враховувати, брати до уваги (на увагу);
• в конечном счёте – кінець кінцем, зрештою, врешті-решт , нарешті, у кінцевому (в остаточному) результаті (підсумку); у загальному підсумку; (иногда) після всього; наприкінці;
• вносить (суммы) на текущий счёт – вкладати (суми) на біжучий рахунок;
• в счёт будущих платежей – у платіж надалі;
• в счёт чего (жалования и т. п.) – на [у] рахунок чого (платні тощо);
• выдавать по счёту – видавцем давати (видавати); видавати ліком;
• жить за чужой счёт – жити чужим коштом; жити на дурницю;
• заключать счета – замикати рахунки;
• за счёт выбора – внаслідок вибору;
• за счёт чего – користуючись з чого (використовуючи, використавши що);
• иметь счет в банке – мати рахунок у банку;
• каждая минута на счету – не можна гаяти й хвилини (жодної хвилини); кожна хвилина лічена (рахована);
• круглым счётом – округло [рахувавши, рахуючи]; приблизно;
• лицевой счет – особовий рахунок;
• личный счет – особистий рахунок;
• на [за] счёт чей, какой – коштом чиїм, яким; на чиї, які гроші;
• на казённый счет – урядовим коштом;
• на свой счёт принять – (о деньгах) взяти на свій кошт; взяти кошти на себе; (переносно) взяти на свій карб;
• на счёт чей (говорить, намекать…) – про (за) кого, на чий карб (закидати, натякати);
• на чей (чужой) счет жить – чиїм (чужим) коштом жити;
• на этот счёт – щодо цього (про це, за це);
• не [идёт] в счёт – не береться до уваги (що); не має ваги (не важить); не враховується (рахується); не в число;
• не счёл нужным, возможным – не визнав (не вважав) за потрібне, за можливе;
• открывать счет – відкривати рахунок;
• относить на чей счет – залічувати на чий рахунок; (иноск.) брати на чий карб;
• остается счётом – лишається ліком;
• первый по счёту – перший числом;
• по большому счёту – правду (по правді, прямо, загалом) кажучи;
• покончить счёты с кем, с чем – припинити (порвати) взаємини (стосунки) з ким; розійтися (розцуратися) з ким; покласти край чому;
• по моему счету (их столько-то) – на мій лік;
• поставить в счёт – залічити; записати на рахунок;
• по счёту (документу) получать – на рахунок одержувати;
• по счёту (принимать, сдавать) – (приймати, здавати) під лік;
• принимать без счёта – брати не лічивши;
• принимать, принять на свой счёт что (перен.) – брати, узяти на свій карб (иногда на себе) що; прикладати, прикласти до себе що;
• прохаживаться, пройтись на счёт чей – глузувати, поглузувати (насміхатися, насміятися) з кого, з чого; зачіпати, зачепити кого, що; (фиг., только соверш.) водою бризнути на кого, на що; сипнути (кинути) наздогад на кого, на що;
• сбрасывать, сбросить (скидывать, скинуть) со счетов (счёта) кого, что – скидати, скинути з рахунку кого, що; перестати зважати на кого, на що; не брати більш до уваги кого, чого;
• сведение счетов – обрахунок;
• сводить счёты – обраховуватися; робити обрахунок; закінчити рахунок; облічитися з ким;
• сложить со счётов – вилучити з рахунків;
• ставить, поставить в счёт кому, что (перен.) – ставити, поставити (брати, узяти) на карб кому, що;
• счёт депозитов и невыплаченных сумм – рахунок депозитів та неоплачених сум;
• счёт имущества, вновь поступившего в отчетный период – рахунок майна, що надійшло за звітний період;
• счёт (случайных) прибылей и убытков – рахунок (випадкових) прибутків і витрат;
• счётом выдавать – видавцем давати;
• счёт расходов по непосредственному обслуживанию рабочих и служащих – рахунок видатків на безпосереднє обслуговування робітників та службовців;
• счёт специальных текущих счетов под обязательства и процентные бумаги – рахунок спеціяльних біжучих рахунків під зобов’язання та відсоткові папери;
• счёту нет кому, чему – ліку [числа] немає кому, чому; без ліку [безліч] кого, чого;
• текущий счет – біжучий рахунок;
• что за счёты (разг.) – які можуть бути рахунки; що за рахунки; не варт(о) про це й говорити;
• это не в счёт – це [то] не в число; це не йде в рахунок (не враховується, не рахується); цього не слід брати (не береться) до уваги.
[Кінець кінцем прийшов до невеличкої затоки між кручами, де було затишно й відлюдно (В. Підмогильний). Врешті-решт, не повинні пропасти марно ні краплини поту, ані крові нашої… (О. Довженко)]. Обговорення статті
Государственный – державний; (казенный, устар.) скарбовий:
• государственная власть – державна влада;
• государственная граница – державний кордон;
• государственная измена – державна зрада;
• государственная монополия – державна монополія;
• государственная самостоятельность – держа́вна самості́йність;
• государственное имущество – державне майно;
• государственное право – державне право;
• государственное предприятие – державне підприємство;
• государственное преступление – злочин проти держави;
• государственное учреждение – держа́вна устано́ва;
• государственные бумаги – державні папери;
• государственный банк – державний банк;
• государственный гимн – державний гімн;
• государственный заказ – державне замовлення;
• государственный капитализм – державний капіталізм;
• государственный порядок – держа́вний лад;
• государственный флаг – державний прапор;
• государственный язык – державна мова;
• сделать государственным – удержавити.
[Так, тут це була воістину державна мова без фальшу, без упереджень, без глузування “залізяку на пузяку” та “самопер попер до мордописні”. Її приймали всі бездискусійно, бо 80 процентів тут українців (І.Багряний). Недержавних свиней в державних орлів перетворити не можна (В.Липинський). Ця держава, як і будь-яка інша, не заслуговує на жодну фору, вона цілком самодостатня у своїй шкідливості, не слід тут щось списувати на рахунок щойнонародженої, і тому ще недозрілої незалежності, наш державний апарат, наш, бляха-муха, адмінресурс, зовсім не справляє враження недозрілості, недорозвиненості — так, але не недозрілості, то чому слід вибачати їй відверту лажу, якої вона допускається? (С.Ждан). Мужицька мова тепер державна, і всі її повинні знати. Вона дуже подібна до російської. По-російському — трест і по-українському — трест. Синдикат — і по-російському і по-українському — синдикат. Це й є «новомова» — за термінологією Р.Барта, «енкратичний соціолект», тобто такий різновид національної мови, на боці якого виступає державна влада на противагу соціолектові «акратичному», опозиційному (О.Забужко). — Оцей негідник вирощував мене для того, щоб пошити парадні мундири для цілого загону президентської гвардії. В нього було таке важливе держзамовлення (К.Штанко). Краса і гордість східноукраїнської меншини суржик — міґрує все далі на Захід — по суті, він є західноукраїнською розмовною мовою наших днів, і зупинити його дальше просування зможе тільки державний кордон (Ю.Андрухович). Відмінність державного діяча від політика в тому, що політик орієнтується на наступні вибори, а державний діяч — на наступне покоління (В.Черчіл). Державні харчі людину уніфіковують, але державна горілка виявляє немало її індивідуальних рис (С.Є.Лєц). — Пристреліть його, щоб не мучився! — Лікарю, в нас приватна клініка, а не державна, тут так не можна…]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ЗАСЧИ́ТЫВАТЬ, (очка) запи́сувати;
засчи́тывающий, що зарахо́вує тощо, зда́тний /ра́ди́й/ зарахува́ти, за́йнятий за́ліком, рахівни́к, заліко́вець, (річ) лічи́льник, прикм. зарахо́вчий;
засчи́тывающий в счёт до́лга, що запи́сує на раху́нок бо́ргу, зму́шений дода́ти до бо́ргу;
засчи́тывающийся/засчи́тываемый, залі́чуваний, зарахо́вуваний.
НАСЧИ́ТЫВАТЬ (у складі) місти́ти, ма́ти в собі́, (платню) запи́сувати на раху́нок, запи́сувати на ко́нто;
насчитывающий що /мн. хто/ налі́чує тощо, ста́вши нарахо́вувати, за́йня́тий нарахо́ванням / нарахо́вуванням/, рахівни́к, присл. мі́сткістю /ро́зміром, о́бсягом/ на [насчитывающий сто страни́ц о́бсягом на сто сторіно́к];
насчитывающийся нарахо́вуваний, налі́чуваний, запи́суваний на раху́нок /ко́нто/.
НАЧИСЛЯ́ТЬ ще начи́слювати, запи́сувати на раху́нок /ко́нто/;
начисля́ющий що /мн. хто/ нарахо́вує тощо, ста́вши /зви́клий/ нарахо́вувати, за́йня́тий нарахо́ванням /нарахува́ти/, рахівни́к, прикм. нарахо́вувальний, налі́чувальний, стил. перероб. нарахо́вуючи;
начисля́ющийся/начисля́емый нарахо́вуваний, налі́чуваний, запи́суваний на раху́нок /ко́нто/.
ОТНОСИ́ТЬ ще зано́сити, доставля́ти, (до графи) запи́сувати;
относить за счёт кого запи́сувати на раху́нок чий;
относить на счёт чего ста́вити на карб, ба́чити причи́ну в чім [отнёс на счёт глухоты́ доба́чив причи́ну у глухоті́];
относя́щий що /мн. хто/ відно́сить тощо, ста́вши зано́сити, покли́каний відне́сти́, за́йня́тий доста́вою, носі́й, доставе́ць, прикм. відно́сний, доставни́й, для відне́сення;
относя́щий за счёт кого гото́вий записа́ти на чий раху́нок;
относя́щий на счёт чего гото́вий ба́чити причи́ну в чім;
относи́мый відно́шуваний, зано́шуваний, перено́шуваний, зарахо́вуваний, залі́чуваний, поя́снюваний, спрямо́вуваний, запи́суваний, прикм. відносни́й;
относи́мый к кому стосо́ваний до кого.
СТА́ВИТЬ (на ноги) зво́дити, (на пости) розставля́ти, (до стінки) приставля́ти, (на чолі) наставля́ти, (намет) розбива́ти, (на стіл) подава́ти, (печать) приклада́ти, (наперед) висува́ти, (ставку) роби́ти, (п’єсу) розі́грувати, пока́зувати, /в театрі/ побут. дава́ти, (голос) шко́лити, /док. ви́шко́лити/, (вимоги) заявля́ти, виставля́ти, (на голосування) вино́сити, (питання) пору́шувати;
ста́вить в безвы́ходное положе́ние припира́ти до сті́нки;
ста́вить в вину́ ще інкримінува́ти, ста́вити на карб, галиц. приви́нювати;
ста́вить ве́хи укр. тичкува́ти;
ста́вить в зави́симость узале́жнювати;
ста́вить в заслу́гу кому визнава́ти заслу́гу чию;
ста́вить во главу́ угла́ ста́вити на пе́рше мі́сце, бра́ти за осно́ву;
ста́вить в затрудни́тельное положе́ние заганя́ти /заво́дити/ на слизьке́, заганя́ти в кут;
ста́вить в нело́вкое положе́ние садови́ти в калю́жу;
ста́вить в тупи́к збива́ти з пантели́ку, спантели́чувати;
ста́вить в упрёк кому ста́вити на карб;
ста́вить диа́гноз діягностува́ти;
ста́вить зада́чей ма́ти за мету́;
ста́вить зада́чу пе́ред кем кла́сти мету́ /зага́дувати/ кому;
ста́вить знак ра́венства ме́жду чем і чем дорі́внювати що до чого;
ста́вить леса́ обришто́вувати;
ста́вить на вид попереджа́ти;
ста́вить на (вещево́е, пищевое) дово́льствие ста́вити на постача́ння (одя́гом, харча́ми);
ста́вить на ка́рту что ризикува́ти чим;
ста́вить (на) предохрани́тель військ. забезпе́чувати;
ста́вить па́лки в колёса ще ки́дати коло́ди під но́ги;
ста́вить пе́ред необходи́мостью чего зму́шувати до чого;
ста́вить под ружьё мобілізува́ти;
ста́вить под уда́р ще наража́ти на небезпе́ку /на ли́хо, на уда́р/;
ста́вить свое́й зада́чей /ста́вить свое́й це́лью/ ста́вити /кла́сти/ собі́ за мету́;
ста́вить себе́ це́лью суч. виставля́ти собі́ пла́нку;
ста́вить себя́ в нело́вкое положе́ние сади́ти (само́го) себе́ в калю́жу;
ста́вить себя́ в смешно́е положе́ние галиц. осмі́шувати себе́;
ста́вить то́чку ще підво́дити ри́ску;
ста́вить то́чки над ’и’ розставля́ти акце́нти;
ста́вить ударе́ния наголо́шувати;
ста́вить усло́вием ста́вити як умо́ву;
ни во что не ста́вить ма́ти за ніщо́;
ста́вящий що /мн. хто/ ста́вить тощо, зви́клий ста́вити, зго́дний /зда́тний/ поста́вити, за́йня́тий стано́вленням, стил. перероб. взя́вшися поста́вити;
ста́вящий в зави́симость стил. перероб. узале́жнюючи;
ста́вящий в затрудни́тельное положе́ние зда́тний загна́ти в кут;
ста́вящий в заслу́гу що визнає́ заслу́гу;
ста́вящий в изве́стность покли́каний поінформува́ти;
ста́вящий в нело́вкое положе́ние маста́к сади́ти в калю́жу;
ста́вящий во главу́ угла́ гото́вий взя́ти за осно́ву;
ста́вящий пе́ред необходи́мостью зда́тний зму́сити;
ста́вящий в счёт кому ра́ди́й поста́вити на карб /закарбува́ти/;
ста́вящий в тупи́к зда́тний спантели́чити, (про питання) заско́чливий;
ста́вящий в уко́р кому что схи́льний докоря́ти кому за що;
ста́вящий в упрёк кому ра́ди́й заки́нути;
ста́вящий зада́чу пе́ред кем стил. перероб. зага́дуючи кому;
ста́вящий знак ра́венства ме́жду чем і чем гото́вий дорівня́ти що до чого;
ста́вящий крест гото́вий поста́вити хрест;
ста́вящий магары́ч стил. перероб. з могориче́м у рука́х;
ста́вящий на вид що роби́ть заува́ження;
ста́вящий на ка́рту что стил. перероб. ризику́ючи чим;
ста́вящий на кон ризика́нт;
ста́вящий на ме́сто кого зму́шений показа́ти мі́сце кому;
ста́вящий ни во что стил. перероб. ма́ючи за ніщо́;
ста́вящий о́пыты за́йня́тий до́слідами;
ста́вящий пе́ред необходи́мостью чего зму́шуючи зробити що [ста́вящий пе́ред необходи́мостью отступле́ния зму́шуючи відступи́ти];
ста́вящий под ружьё кого стил. перероб. мобілізу́ючи;
ста́вящий под удар стил. перероб. наража́ючи на небезпе́ку /уда́р/;
ста́вящий вы́ше всего́ (ста́вящий превы́ше всего́) ста́вши цінува́ти над усе́;
ста́вящий препя́тствия перешко́джувач;
ста́вящий пробле́му стил. перероб. висува́ючи пробле́му;
ста́вящий пье́су постано́вник п’є́си;
ста́вящий ребро́м после́днюю копе́йку гото́вий тягти́ся з оста́ннього;
ста́вящий реко́рд що здобува́є реко́рд;
ста́вящий самова́р за́йня́тий самова́ром;
ста́вящий свое́й зада́чей /ста́вящий свое́й це́лью/ взя́вши собі́ за мету́;
ста́вящий себя́ на чьё ме́сто гото́вий улі́зти в чию шку́ру;
ста́вящий с ног на го́лову (доказ) ви́воротній;
ста́вящий то́чку зму́шений поста́вити кра́пку;
ста́вящий то́чки над ’и’ покли́каний розста́вити акце́нти;
ста́вящийся ста́влений, стано́влений, кла́дений, зво́джуваний, наста́влюваний, приста́влюваний, розста́влюваний, розби́ваний, пода́ваний, прикла́даний, ро́блений, вису́ваний, розі́груваний, пока́зуваний, зая́влюваний, вино́шуваний, пору́шуваний;
ПОСТА́ВИТЬ, поста́вить в безвы́ходное положе́ние ще загна́ти в кут, припе́рти до сті́нки;
поста́вить в вину́ поста́вити за прови́ну, інкримінува́ти, галиц. привини́ти;
поста́вить в нело́вкое положе́ние /поста́вить в глу́пое положе́ние/ загна́ти на слизьке́;
поста́вить в по́лную зави́симость зати́снути в кула́к;
поста́вить в счёт записа́ти на раху́нок;
поста́вить в тупи́к спантели́чити, зби́ти з пантели́ку;
поста́вить де́ло нала́годити спра́ву;
поста́вить на вещево́е /пищево́е/ дово́льствие поста́вити на постачання о́дягу /харчі́в/;
поста́вить себе́ (нелёгкую) цель образ. зада́ти пла́нку (ду́же ви́соко);
поста́вить на я́корь зая́корити;
поста́вить себе́ це́лью (сделать) заповзя́тися (зробити);
поста́вивший ОКРЕМА УВАГА;
поста́вивший крест /поста́вивший на ка́рту/ стил. перероб. поста́вивши хрест /на ка́рту/;
ПОСТА́ВЛЕННЫЙ (голос) (ви́)шко́лений.
СЧЁТ фраз. карб [на чей счёт на чий карб];
расчётный счёт коротк. сума́рний раху́нок;
за чей счёт чиїм ко́штом, на чий кошт;
в счёт ще на раху́нок;
не в счёт, не раху́ється;
в счёт зарпла́ты, (аванс) із су́ми зарпла́ти;
за чужо́й счёт ще на дурни́цю;
в два счёта раз, два і гото́во, як раз і два;
без счёта (давати) не лічи́вши;
по счёту (котрий) галиц. з черги́ [второ́й /тре́тий тощо/ по счёту дру́гий /тре́тій тощо/ з черги́], (видати) раху́ючи, під лік;
по (ба́нковому) счёту /счета́м/ з (ба́нкового) раху́нку /раху́нків/;
быть на счету́ бу́ти на о́бліку, фраз. бу́ти дороги́м [ка́ждая мину́та на счету ко́жна хвили́на -га́];
быть на хоро́шем счету́ бу́ти у фаво́рі /у числі́ найкра́щих/;
и счёту нет фраз. є й переє́;
ро́вным счётом ні бага́то ні ма́ло див. ще РОВНЫЙ.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Взачет – на раху́нок.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Счет – лічба; (документ) – рахунок. Текущий счет – біжучий рахунок. Лицевой счет – особовий рахунок. Личный счет – особистий рахунок. Активные счета – активні рахунки. Счет депозитов и невыплаченных сумм – рахунок депозитів та неоплачених сум. Вносить (суммы) на текущий счет – вкладати (суми) на біжучий рахунок. Счет имущества, вновь поступившего в отчетный период – рахунок майна, що надійшло за звітний період. В счет (жалованья) – на рахунок (платні). В счет будущих платежей – у платіж надалі. Счет (случайных) прибылей и убытков – рахунок (випадкових) прибутків і витрат. За чей счет исполнено, издано и т. п. – коштом чиїм виконано, видано і т. ин. На чей (чужой) счет жить – чиїм (чужим) коштом жити. На казенный счет – урядовим коштом. На чей счет (говорить, намекать) – на чий карб (закидати, натякати). Насчет этого – щодо цього. Насчет этого говорить – про це (говорити). Насчет этого я спокоен – це мене не турбує. Счет расходов по непосредственному обслуживанию рабочих и служащих – рахунок видатків на безпосереднє обслуговування робітників та службовців. Счет специальных текущих счетов под обязательства и процентные бумаги – рахунок спеціяльних біжучих рахунків під зобов’язання та відсоткові папери. Сводить счеты – обраховуватися; робити обрахунок; закінчити рахунок; облічитися з ким. Сведение счетов – обрахунок. По счету первый и т. д. – числом перший і т. ин. На хорошем, плохом счету быть – добру, лиху славу мати. По моему счету (их столько-то) – на мій лік. Счетом выдавать – видавцем давати. Без счета, без числа – без міри, без ліку. Принимать без счета – брати не лічивши. По счету (принимать, сдавать) – (приймати, здавати) під лік. По счету (документу) – на рахунок. В конечном счете – наприкінці; кінець-кінцем. Остается счетом – лишається ліком. Поставить в счет – залічити; записати на рахунок. Сложить со счетов – виключити з рахунків. Заключать счета – замикати рахунки. Не в счет – не в число. Принимать на (свой) счет – брати на (свій) рахунок; (иноск.) – брати на свій карб. Относить на чей счет – залічувати на чий рахунок; (иноск.) – брати на чий карб. На свой счет принять (о деньгах) – взяти на свій кошт; взяти кошти на себе; (переносно) – взяти на свій карб. Открывать счет – відкривати рахунок. По счету получать – одержувати на рахунок. Быть на счету – бути під ліком.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Получать
• Он получил отказ – він дістав відмову; йому відмовлено (дано відкоша); (у сватанні) він дістав (з’їв, ухопив) [печеного] гарбуза.
• Получайте деньги (товар) – беріть гроші (крам, товар); маєте гроші (крам, товар).
• Получать, получить бензин из нефти, кислород… – здобувати, здобути бензин з нафти, кисень…
• Получать, получить деньги по счёту, ордеру, чеку… – одержувати, одержати гроші на рахунок, ордер, чек…
• Получать, получить, извлекать, извлечь пользу из чего – Див. польза.
• Получать, получить по шапке (разг.) – діставати, дістати по шапці.
• Получать, получить прибыль от чего-либо – прибуток брати, узяти (мати) з чого, на чому.
• Получило огласку что – набуло розголосу що; було розголошено що.
• Получил?; Получи!; Получай! (разг.) – дістав?; Маєш!
• Получить барыши от перепродажи – убаришувати.
• Получить выговор, замечание – дістати догану (нагану), зауваження; (іноді) мати догану, зауваження.
• Получить звание инженера – здобути (дістати) звання інженера.
• Получить известность – стати (зробитися) відомим (знаним); набути слави.
• Получить наследство, получить что-либо в наследство – дістати спадщину; (рідше спадок); дістати у спадщину (у спадок) що; успадкувати що; (застар.) одідчити що.
• Получить насморк – дістати нежить.
• Получить образование, воспитание – здобути (іноді дістати) освіту, виховання; набути освіти, виховання.
• Получить отказ – дістати відмову; не дістати (не здобути, не мати) згоди (на що); (жарт.) дістати відкоша; (с)піймати (ухопити, з’їсти) облизня; облизати макогона (макогін).
• Получить повреждение – зазнати пошкодження (ушкодження).
• Получить по заслугам – дістати по заслузі; дістати своє. [Катюзі по заслузі. Пр.]
• Получить пощёчину – дістати ляпаса (в лице, згруб. по пиці).
• Получить фигу [с маслом] – з’їсти дулю [з маком]; біса з’їсти; лизнути (ухопити) шилом патоки.
• Получить форму чего – набрати (набути) форми чого.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Раху́нок, -нку –
1) счет, рассчет.
• Під раху́нком бу́ти – быть считанным. Здава́ти раху́нок – давать отчет. На раху́нок жіно́к – по адресу (насчет) женщин.
2) (арифм.) счисление.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Взачет – на раху́нок, в раху́нок.
Записывать, -сать – записувати, записа́ти; (в книги, списки) – вписувати, вписа́ти, заво́дити, завести (до книг, до списків); з. в протокол – до протоко́лу вписувати, вписа́ти, запротокольо́вувати, запротоколюва́ти; з. в расход – записувати на вибу́ток; з. на приход – записувати на прибу́ток; з. на счет – записувати на раху́нок.
Платеж – платіж (-тежу́), (уплата) – сплата, спла́чення; п. аннуитетный – платі́ж ануїте́тний; п. в рассрочку – виплат (-ту); п. в счет – платі́ж на раху́нок; п. выкупной – викупне́, викупний платі́ж, викуп (-пу); п. наложенный – післяпла́та; п. отсроченный – відтерміно́ваний платі́ж; п. по векселю, по счету – спла́чення ве́кселя, раху́нку; п. последний – остато́чний платі́ж; п. просроченный – пореченце́вий платі́ж, платіж по те́рміні, потерміно́вий; п. рассроченный – платі́ж ра́тами; п. срочный – терміно́ваний платі́ж; вносить причитающийся платеж – вно́сити нале́жний платі́ж; к -жу принимать – прийма́ти до спла́ти; наложенным -жом – (з) післяпла́тою; наложить п-ж на отправляемый товар – посила́ючи това́р, крам, накла́сти післяпла́ту; нести -жи – платити за що, опла́чувати що; отстрачивать п-ж – відклада́ти, відкла́сти те́рмін платежу́, відтерміно́вувати, відтермінува́ти платі́ж; перевод платежа (по почте) – пере́каз платежу; производить платеж – платити, спла́чувати, сплатити; просрочить платеж – перепустити, пропустити те́рмін платежу́; рассрочить платеж – розкла́сти платі́ж на ра́ти; ручательство в верности -жа – ґарантува́ння (запору́ка) пе́вної спла́ти; срок -жа – те́рмін платити.
Проводить, -вести –
1) (кого, что, куда) – прово́дити, провести;
2) (заводить) – запрова́джувати, запрова́дити; п. реформу – запрова́джувати, запрова́дити рефо́рму;
3) (бухг.) – записувати, записа́ти; п. по балансу – записувати, записа́ти до балянсу; п. по книгам – записувати, записа́ти по книжках; п. по счету – записувати, записа́ти на раху́нок;
4) (выполнять) – прова́дити, робити, зробити; п. кампанию – прова́дити (робити) кампа́нію; п. ревизию – прова́дити (робити) реві́зію;
5) (время) – перебува́ти, перебу́ти; -водить отпуск – використо́вувати відпу́стку.
Ставить, поставить –
1) (вопрос, требование) – ста́вити, поста́вити, становити, постановити; с. в вину – ста́вити за провину, привинювати, привинити ко́му що; с. в известность кого – дава́ти, да́ти до ві́дома кому́, повідомляти, повідо́мити кого́, дово́дити до чийо́го ві́дома, дава́ти, да́ти, ві́дати кому́; с. в необходимость – зму́шувати, зму́сити кого́ на що, до чо́го; с. в обязанность кому – зобов’язувати, зобов’яза́ти кого́, поклада́ти, покла́сти на обов’язок чий; с. в счет – залі́чувати, залічити, зарахо́вувати, зарахува́ти, записувати, записа́ти на раху́нок; с. дело – нала́годжувати, нала́годити спра́ву; с. кому в счет – записувати, записа́ти, кла́сти, покла́сти на чий раху́нок, зарахо́вувати на ко́го; с. кому на вид – робити завва́ження кому́, завважа́ти, завва́жити, да́ти кому́ на ува́гу (на за́мітку), зверта́ти чию ува́гу; с. на счет – кла́сти (кому́) на раху́нок; с. препятствия – чинити тру́днощі, перешко́ди; с. пьесу – виставляти, виставити п’єсу; с. ребром – ру́ба ста́вити; с. себе в обязанность – бра́ти, взяти собі́ за повинність; с. себе задачей – ста́вити собі́ за ціль; с. цены – визнача́ти, визначити ці́ни.
Счет –
1) (подсчитывание) – лічба́, рахува́ня; (число) – лік (-ку); -том – ліком, лічма́, за лі́ком; без -та – не лічивши, без лічби; (несчетно), бе́зліч, без лі́ку; в окончательном счете мы… – а) остато́чно підрахо́вуючи, підрахува́вши, ми…; б) (в конце концов) – кіне́ць-кінце́м ми…; в счет чего – на раху́нок чого́; круглым счетом – загало́м беручи; -том выдавать – лічма́, лі́ком, за лі́ком видава́ти; ошибиться в -те – помилитися в лічбі́, лічивши помилитися; по -ту первый, второй и т. д. – число́м пе́рший, дру́гий і т. ін.; по -ту принимать, сдавать – прийма́ти, здава́ти лічбо́ю, під лік; принимать без -та – бра́ти не лічивши (не лі́чачи);
2) (бухгалт.) – раху́нок (-ку); с. вводный – упрові́дний раху́нок; с. внебалансовый – раху́нок небалянсо́ваний (небалянсовий); с. забалансовый – раху́нок поза балянсом, позабалянсовий раху́нок; с. заграфный – раху́нок позагра́фний; с. лицевой – іменний раху́нок; с. личный – особо́вий раху́нок; с. открытый – відкритий раху́нок; с. парный – двійковий (Н) раху́нок; с. переходной – перехідний раху́нок; с. покупной – раху́нок купі́влі, купіве́льний раху́нок; с. примерный – примі́рний раху́нок; с. ровный – кру́глий раху́нок; с. специальный текущий – спеціяльний пото́чний раху́нок; с. текущий – пото́чний раху́нок; с. частный – окре́мий раху́нок; ава́нс в счет зарплаты – ава́нс на раху́нок, з раху́нку зарпла́ти; брать в счет работы – на відробі́ток; в счет будущих платежей – у платі́ж нада́лі; в ваш счет – на ваш раху́нок; в счет чего – раху́нком чого́; держать счет – ма́ти під раху́нком; заключать счет – закі́нчувати раху́нок; заплатить по -ту – оплатити раху́нок; значиться в счете – бу́ти на раху́нку; не в счет жалованья – поза платне́ю; открывать счет – відкрива́ти (почина́ти) раху́нок; относить за чей счет – прикида́ти кому́ на раху́нок, залічити на чий раху́нок; подведение счетов – підрахо́вування, підрахува́ння; по -ту получать – оде́ржувати на раху́нок, згі́дно з раху́нком; по -ту проводить – прово́дити, провести раху́нком; поставить в счет – залічити, записа́ти в раху́нок; сводить -та – зво́дити раху́нки; сводить -ты с нем – рахува́тися, порахува́тися, квитува́тися, поквитува́тися з ким, облічитися з ким; сложить со -тов – списа́ти з рахунків; уплатить счет (по счету) – оплатити раху́нок; ускользнуть от -та – не ввійти до раху́нку;
3) (иждивение, средства) – кошт (-ту); за счет кого, на счет чего – ко́штом чиї́м; на казенный счет – ко́штом держа́ви, держа́вним ко́штом; на свой счет – свої́м ко́штом, на свої́ гро́ші; принимать на свой счет – взяти на свій кошт, взяти (ко́шти) на се́бе;
4) (за счет в выражениях): пополнить кадр за счет резервов – попо́внити кадр з резе́рву; увеличить кадр за счет уменьшения резервов – побі́льшити кадр, зменшивши резе́рв; увеличение сети на окраинах идет за счет центра – сі́тка на око́лицях поширюється за́мість це́нтру;
5) (на счет, в выражении) «на счет чего» – про що, за що; на счет срока – про те́рмін.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

екстрасе́нска, екстрасе́нсок; ч. екстрасе́нс
та, хто володіє здатністю екстрасенсорного сприйняття. [Екстрасенска Наталія Еріставі у I кварталі 2019 року переказала на рахунок Радикальної партії Олега Ляшка 1,65 млн грн. (gordonua.com, 31.07.2019). Це була знаменита екстрасенска Джуна Давіташвілі. (Олександр Муратов «Number Two, або Розумні думки про нерозумне життя», 2007).]
див.: яснови́диця

Запропонуйте свій переклад