Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 33 статті
Шукати «незаконнорожд*» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Незаконноро́жде[ё́]нный, устар. – нешлю́бний, позашлю́бний, неправонаро́джений, непра́вого ло́жа, неправоло́жний, незако́нний, (устар.: грубо, вульг.) жирови́й, прижитни́й, нажитни́й, добутни́й, саморі́дний, самосі́йний, па́даличний.
-ный ребёнок – неправонаро́джена (незако́нна и т. д.) дити́на, (сщ.) безба́тченко, покри́тченко (м. р.), (устар.: крайне грубо, вульг.) (общ. р.) байстря́ (-ря́ти), байстрюченя́ (-ня́ти), (м. р.) байстрю́к (-ка́), (ж. р.) байстрю́чка.
Де́ти – ді́ти (ум. ді́тки́, ді́тоньки́, ді́точки́).
Де́ти сводные – зведеня́та, зведенюки́.
Де́ти вдовы, приведенные в семью – приведе́ники.
Незаконнорождённые, внебрачные де́ти – ді́ти жирові́, самосі́йні, па́даличні, (грубее) байстрюки́, байстря́та.
Дитя́ – дити́на, дитя́ (р. дитя́ти); (возвыш.) ча́до, (насмешл.отродье) ви́лупок. [Це-ж твої́ ви́лупки]; мн. ді́ти; ум. дити́нка, дити́нонька, дити́ночка, дитя́тко, ді́тонько, (чаще во мн. -ки), дитя́точко, дитя́те[о]нько, дитинча́ (р. -ча́ти).
Де́тки – ді́тки́, ді́точки́, ді́тоньки́.
Дети́шки – дітво́ра́, дітлахи́, дітваки́, дитинча́та, (насмешл.) бахурня.
Малые де́ти – мале́ча, дрі́б’язок. [Там того́ дрі́б’язку по́вен за́пічок]; (в детск. яз.) ля́ля, ля́лечка.
Дитя́ в зародыше – утро́ба; (ещё не говорящее, грудное) немовля́ (р. -ля́ти), немовля́тко; (начинающее бегать) бігуне́ць (р. -нця́), бігу́нчик; (самое младшее в семье) мізи́нець (р. -нця), мізи́нчик, мізи́нне дитя́, (шутливо) – ви́с[ш]крібок; (сводное) зведеню́к (ж. р. зведеню́чка), зведеня́ (р. -ня́ти, мн. зведеня́та); (родное) рі́дна дити́на, порі́дня (ж. р.). [Він її́ порі́дня, – то хіба́-ж вона́ його́ одки́неться? (Звиног.)]; (от первого брака) пасербиня́ (р. -ня́ти); (подаренное) подарунча́ (р. -ча́ти); (внебрачное) нешлю́бна дити́на; (незаконнорождённое) байстря́ (р. -ря́ти), байстру́к, (о девочке) байстру́чка, (общ.) байструченя́, (деликатно) баста́рд, па́далишне [Андрі́й з па́далишних], па́далишна (самосі́йна) дити́на; (зачатое до брака) безкорова́йний, безкоровайчу́к; (родившееся после смерти отца) посме́ртна дити́на; (балованное) пе́стя (р. -ті); (резвое) ко́кот, ко́котень (р. -тня); (крикливое, пискливое) пи́скавка, вере́скля (р. -лі); (неуклюжее, толстое) опе́цьок (р. -цька), окле́цьок; (запачканное, неопрятное) ма́зя, замурзеня́ (р. -я́ти); (уродливое, больное английской болезнью) відмі́нок, відмінча́ (р. -ча́ти), відмі́на; (умершее без крещения) потерча́ (р. -ча́ти), потерчу́к.
Корчить из себя дитя́ – дити́нитися, сов. здити́нитися. [Не дити́нься та прийма́й гро́ші на теля́. А Семе́н здити́нився, на́че він ніко́ли не чув і не ба́чив].
Родить дитя́ – знайти́ дити́ну, приве́сти дити́ну, породи́ти.
Родить дитя́ вне брака – наряди́ти дити́ну, (грубее) приве́сти байструка́.
Есте́ственный – приро́дни[і]й, натура́льний. [Бува́є ві́дьма приро́дня (роди́ма), а бува́є ви́вчена. Приро́днє сві́тло. Ду́же натура́льна по́за. Натура́льна ба́рва]; (не искусственный) саморі́дний. [То таки́й вели́кий о́стров – саморі́дная форте́ця (Крим.)]; (общечеловеческий, требуемый природою) світови́й. [Не диву́йтеся, це ді́ло світове́. Світова́ річ!].
-нные науки – природни́чі нау́ки, (реже) приро́дні нау́ки.
-нный ребёнок, сын (незаконнорождённый) – саморі́дна дити́на, самосі́йний син, (зап.) натура́льний син.
-нный подбор, отбор – приро́дний добі́р (р. добо́ру).
-нное дело, -ая речь (понятно, неизбежно) – звича́йно, звича́йне ді́ло, зві́сно. [Жа́дний соба́ка не га́вкнув, на ньо́го – звича́йно, як на свого́ ха́тнього (Крим.)].
Незако́нный – незако́нний, непра́вний, (перен.) несправедли́вий. [Ми не раз чини́ли незако́нні ре́чі (Крим.). Ми – лю́ди убо́гії, і тако́го тягару́ непра́вного знести́ не мо́жемо (Ор. Левиц.). Несправедли́ва вимо́га (Київ)].
-ное действие – незако́нний учи́нок.
-ная жена, -ный муж – нешлю́бна (непра́вна, незако́нна) жі́нка, нешлю́бний (непра́вний, незако́нний) чолові́к.
-ный брак – непра́вний (незако́нний) шлюб. -ный ребёнок, см. Незаконноро́жде[ё́]нный.
Побо́чный
1) (
боковой) узбі́чний, побі́чний, бічни́й, бокови́й.
-ные сёла – узбі́чні (побі́чні) се́ла. [Комо́нник по узбі́чних се́лах наї́здами поживля́вся (Куліш)]:
2) (
сторонний, не идущий к делу) – сторо́нній, побі́чний, забі́чний.
-ное обстоятельство – сторо́ння річ. [Приплу́талась сюди́ ще одна́ сторо́ння річ].
-ная линия родства – бічна́ лі́нія родства́.
-ный родственник – бічни́й ро́дич, рода́к.
-ный сын, -ная дочь – бокови́й син, бокова́ дочка́, см. Незаконноро́жденный, -ая.
Пригу́лыш, см. Незаконноро́жденный.
Пригу́льный – приблу́дний.
-ное животное – приблу́дна худо́бина, приблу́да, при́гулень (-льня).
-ный ребёнок – нагу́ляна, набі́гана, нажиро́вана, прижи́та дити́на, (грубо) байстря́ (-ря́ти), байстрю́к (-рюка́); см. Незаконноро́жденный.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

НЕЗАКОННОРОЖДЁННЫЙ ще позашлю́бний, нешлю́бний, пригу́ляний, забут. безкорова́йний, вульг. байстрю́к.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Незаконнорожденный – неправонаро́джений, -а, -е.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Жирови́й
1)
незаконнорожденный, прижитый;
2)
трефовый (о масти в картах).
Копи́л, -ла
1)
сапожная колодка;
2)
столбики, связывающие полозья с ящиком саней;
3)
незаконнорожденное дитя.
Копилю́к, -ка́незаконнорожденный, выплодок.
Прижи́тнийнезаконнорожденный.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Гуртови́й, -а́, -е́.
1) Совмѣстный, общій, коллективный.
Святилась гуртова робота та чортова з’їжа. Ном. № 10733.
2) Оптовый.
Гуртовий продаж.
3) Незаконнорожденный (въ насмѣшку).
Чий це хлопець? — Це гуртовий Терешко. Гуртові діти.
Добудча́, -ча́ти, с. Незаконнорожденный ребенокъ. Черкас. у.
Добутни́й, -а́, -е́. Благопріобрѣтенный. Добутний чоловік. Незаконный мужъ. Та то не її чоловік, то добутний: вона десь його нагибала, та й живе з ним. Лебедин. у. Добутна́ дити́на. Незаконнорожденный ребенокъ. Лебед. у.
Жирови́й, -а́, -е́.
1) Незаконнорожденный, прижитый. Мнж. 180.
Жаль хлопця доброго, він жирову бере дочку.
2) Трефовый (о масти въ картахъ). К. С. 1887. VI. 466.
Очі витріщив, як жировий туз. Ном. № 6596.
Копи́л, -ла́, м.
1) Сапожная колодка.
Швець копилом перекинув. Ном. №301.
2) Столбики (отъ 4 до 6), связывающіе полозья съ ящикомъ саней. Kolb. I. 67. Шух. I. 180.
Копили поробив на сани.
3) Незаконнорожденное дитя. Вх. Зн. 28. Ум.
Копиле́ць. Ном. № 14299.
Ло́же, -жа, с. = Ложа. Іде Мариня до ложа. О. 1862. IV. 37. Марусенька ходить, ясне біле ложе стеле. Рк. Макс. Па́нського ло́жа. Знатнаго рода. Непра́вого ло́жа. Незаконнорожденный. Желех.
Па́далишний, -а, -е, па́далишній, -я, -є.
1) Выросшій изъ высыпавшагося зерна или сѣмени.
Падалишнє жито.
2) Незаконнорожденный.
Андрій з падалишних. Харьк. г.
Прижи́тний, -а, -е. Незаконнорожденный. Було й жалує мого хлопчика... Жалує, жалує, а послі й одвернеться: «що ж? прижитне». Г. Барв. 477.
Саморі́дний, -а, -е.
1) Самородный, естественный, натуральный.
Саморідна віспа. Полт. г.
2)
дна дити́на. Незаконнорожденный ребенокъ.
3)
дне зі́лля. Раст. = Пісочник. Вх. Пч. І. 13.
Самосі́йний, -а, -е.
1) Самосѣйный.
2)
на дити́на. Незаконнорожденное дитя. Г. Барв. 310.
Хлі́бний, -а, -е.
1) Хлѣбный.
Кладе (коровай) на віко від хлібної діжі. МУЕ. ІІІ. 167.
2) Богатый хлѣбомъ, имѣющій много хлѣба.
Там все народ хлібний. Зміев. у. Хлібна країна. Староб. у.
3)
Хлібна́ дочка́. Незаконнорожденная дочь. Тільки Богу молиться, відмолює гріх свій, що породила хлібну дочку.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Нажиро́ваний, -а, -е. Внебрачный, незаконнорожденный. Не поповчив жінки за нажировану дитину. Дн. Чайка, II. 104.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Ребёнокъ, ребёночекъ = дити́нка, дитинча́ (С. Л.), дитиня́тко (С. Л.), хло́пчик, хлопъя́, хлопъя́тко, дївчинка, дївча́, дївча́тко, вирізане з утроби матері — ви́пороток. — Грудно́й ребёнокъ = цицькова́ дити́на (Лев.), немовля́тко. — Избало́ванный ребёнокъ = блазня́тко і д. Ба́ловень.Незаконнорождённый р. = байстря́, байстря́тко і д. під сл. Незаконнорождённый. Прижи́ть ребёнка = пригуля́ти. — В неї дитинча недуже. Ал. Ск.
Дитя́ = дитя́, дити́на, дитинча́, мн. дїти, дитиня́та, зб. дїтвора́. — (Мале, як більше дїти звуть одно одного) — ля́ля, ля́лечка. — (Що не говорить ще) — немовля́тко. (С. З.). — А дїточки, яко немовлятки будучи, того не знають. Б. Н. — (Що починає бігати) — бігуне́ць. — (Що умерло нехрищеним) — потерча́. — (Останнє) — мези́нець, мези́нчик, (що родилось після смерти мужа) — переле́сник, (в жарт) — ви́с(ш)крібок. — Грудно́е дитя́ = цицькова́ дити́на. — Незаконноро́жденное дитя́ = байстря́, байстрю́к, чка, байстреня́. — Гріх не байстрюкові, а батькові. н. пр.
Дѣ́ти = дїти, дїтки, зб. — дїтвора, мале́ча, (чималі) — дітлахи́. Ман. — Незаконноро́жденные д. = байстрюки́, байстря́та, жирові́ дїти (Ман.), па́далишні. — Сво́дные д. = зведеня́та, зведенюки́, (удовині, з котрими вона прийшла до другого чоловіка) — приведе́ники.
Зазо́рный = гане́бний, соромі́тний, соромі́цький (С. З.), соромі́тський, стидки́й. (С. З.). — Не сьпівайте соромітської, засьпівайте старосьвітської. н. пр. — Зазо́рныя дѣ́ти = д. Дѣ́ти незаконноро́жденныя.
Незако́нныя дѣ́ти = д. Незаконнорождённый.
Побо́чный = 1. побі́чний, бокови́й, сторо́ннїй. 2. підбі́чний, прижи́тний, д. Незаконноро́жденный. Побо́чная жена́ = підбі́чниця.
Сторона́, сторо́нка = 1. сторона́, сторі́нка, бік, бе́рег. — По той бік гора, по сей бік гора, проміж тими крутими горами сходила зоря. н. п. — На тім боцї, на толоцї. н. п. — Въ сторонѣ́ = о́сторонь (С. Л.), по́сторонь, о́дсторонь (С. З.), на боцї, у бо́цї, по обо́чі, у́збіч, на у́збіч, з бо́ку, на о́длїтї (С. Л.), на о́дшибі (С. З.). — Вони стояли осторонь під вербою коло тину. Лев. — А тепер усе осторонь. Ст. Б. X. — Становили їх осторонь масси. Пр. — Не спроможен стати осторонь самого себе. Кн. — Він одвічає, а той остаєть ся у боцїі. Хар. — Лишаючи на боцї працю Голубева, скажу тепер... Зап. — Хотїв сю часть лишити зовсїм на боцї. Зап. Фр. — Зручнїш було стати узбіч. Кн. — Вози стояли на узбіч шляху. Кн. — От поженили їх, построїли їм на одшибі хату. н. к. Май. — Стоїть собі хата на одшибі. С. З. — Держа́ть себя́ въ стороиѣ́ = бу́ти о́сторонь і д. Сторони́ться.Въ сто́рону = у бік, на́ бік. — Хата похилила ся на бік. — На́ бік хлопцї, на́ бік хлопцї, бо чорт мужа несе. н. п. — Шу́тки въ сто́рону = без жа́ртів. – Въ противополо́жную сто́рону = навпаки́ (С. Л.), на верле ́. — Навпаки́ сонця. С. Л. — Моё дѣ́ло сторона́ = мо́я ха́та з кра́ю. н. пр. — На сторонѣ́ = на о́дшибі. — Тай спорудив йому на одшибі нове дворище. Кн. — На сто́рону = а) д. Въ сто́рону. б) в чужі ру́ки, в чужи́й край. — На всѣ́ четы́ре сторо́ны = на всї чоти́рі, на всї чотирі́ ві́три. — За 15 верстов на всї 4 вітри — які є села і хуторі. Кн. — Со стороны́ = збо́ку (С. Л.), поу́збіч. — Уся челядь догадалась, чого я зітхаю, зараз збоку усї бачуть, кого я кохаю. н. п. — Со всѣхъ сторо́нъ = з усїх бокі́в, усїма́ сторона́ми. — Гей облягли їх, облягли Москалї та й усїма сторонами. н. п. — Небо охмарюєть ся всїма сторонами. Кн. — Одно́ю стороно́ю = з одного́ бо́ку, одни́м бо́ком (С. Л.). — Съ двухъ сторо́нъ, съ обѣихъ сторо́нъ = з дво́х, з обо́х бо́ків, поо́біч, оба́поль (С. Л.), оба́поли, обі́руч. – По сторона́мъ = по бока́х, з боків. – Смотрѣ́ть по сторона́мъ = ґа́ви лови́ти, ви́трішки продава́ти. — Стороно́ю идти́, ѣ́хать = бо́ком, бочко́м, на́взбіч, збо́ку доро́ги. — Їдь бочком, нїкого не зачепиш. н. пр. — Узна́ть стороно́ю = від люде́й дозна́тись, почу́ти, перечу́ти чере́з лю́ди. — Перечула через люди, що до мене милий буде. н. п. — Лѣ́вая сторона́ = лївору́ччя. — По лѣ́вую сто́рону = на лїво, лївору́ч. — Дѣ́ти съ лѣ́вой стороны́ = байстрюки́ і д. Незаконноро́жденные.Пра́вая с. = правору́ччя. — По пра́вую сто́рону = на пра́во, право́ру́ч. — Лицева́я сторона́ (тканини) = з лиця́, до́брий бік. — Дуже замазалось з лиця, треба перелицювати. — Та як бо ти дивиш ся? Подивись на добрий бік. Кр. — Со́лнечная с. = відсо́ння. — Съ со́лнечной стороны́ = нa відсо́ннї, з відсо́ння. — С. Бокова́я = обі́ччя, бокі́вня. — По сю́, по ту́ сто́рону, по о́бѣ сто́роны лежа́щій, находя́щійся = сьогобо́чний, тогобо́чний, обобо́чний. 2. сторона́, сторі́нка, сторі́нонька, край, країна. — Свій край, як рай; чужа країна — як домовина. н. пр. — А на чужій на сторонцї зовуть мене заволокою. н. п. — Въ на́шей сторонѣ́ = в на́шім кра́ю, у нас. – Родна́я сторона́ = рідни́й край. – Чужа́я сторона́ = чужи́на́ (С. З.), чужа́ чужи́на, чужа́ сторона́. — Виряжала мати дочку в чужу стороночку. н. п. 3. (в процесї) — сторона́. — Жалобливая сторона і отпорная. Ст. Л.