Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 32 статті
Запропонувати свій переклад для «несогласие»
Шукати «несогласие» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Несогла́сие
1) (
нелады) незго́да, незла́года, нела́года, не́лад (-ду), розра́да, різнота́, (раздор) зва́да, ро́збрат (-ту), (ссоры) сва́рка, чва́ри (р. чвар), (спор) супере́чка, супере́ка. [Погоди́ся з жі́нкою, щоб не було́, межи ва́ми незго́ди (Коцюб.). Між ним та Самуї́лом почала́ся незго́да (Л. Укр.). Повста́ла у сім’ї́ сва́рка та незла́года (Грінч.). З тобо́ю не бу́де нела́год і сва́рок у ме́не (Крим.). Поміж товариша́ми був не́лад, непорозумі́ння (Грінч.). Нема́ то́ї ха́ти, щоб не було́ ча́сом зва́ди (Приказка). Сва́рка та ро́збрат межи людьми́ (Рада). Зго́ди нема́є, пану́є розра́да (Л. Укр.). Зайшла́ різнота́ між брата́ми (Хорольщ.). Межи на́ми на ту по́ру ви́йшла супере́чка (Рудан.)];
2) (
противность мнения, разность убеждений) незго́да з ким, з чим.
Вследствие -сия, по -сию – через незго́ду;
3) незгі́дність чого́ (
расхождение) розбі́жність чого́, в чо́му, (по)між чим. [Незгі́дність хара́ктерів (Франко). Розбі́жність думо́к (Київ)];
4) (
в звуках, в голосах) різноголо́сиця; см. ещё Несозву́чность;
5)
геол. – незгі́дність (-ности).
Кача́ть, ка́чивать, качну́ть – (колыбель, качели, деревья, судна и т. п.) колих[с]а́ти (-лишу́, -шеш), колихну́ти, го́йда́ти, гойдну́ти, хита́ти, хитну́ти, хилита́ти, хилитну́ти, (сильно) виха́ти, вихну́ти, хиба́ти, хибну́ти, схибну́ти, (однокр.) стену́ти, (что-л. вертикально стоящее ещё) хиля́ти, хильну́ти що. [Прийшло́ся те́щі зя́тнії ді́ти колиха́ти (Номис). Ви́чуняла та в за́пічку дити́ну коли́ше (Шевч.). Те́ща дитя́ колиса́ла (Гол.). Гойда́ла дити́ну в коли́сці (Коцюб.). Ой ти́хо, ти́хо Дуна́й во́ду хита́є (Грінч. III). І над ни́ми бу́йний ві́тер траву́ хилита́є (Рудан.). Ві́тер ві́є-повіва́є, кораблі́ хита́є (Рудан.). Не годи́ться виха́ти поро́жню коли́ску (Звин.). Не хибни́ го́рщик, щоб не схлюпну́ть (Хорол. п.). Котра́сь мене́ схибну́ла за плече́ (Г. Барв.). Ві́тер ду́ба хиля́є (Грінч. III)].
Ветер -ча́ет что – ві́тер хита́є (гойда́є, хилита́є, хиля́є, колива́є, коли́ше) що и чим; срвн. Колеба́ть 1. [Ві́тер гойда́в дивину́ і воло́шки (Коцюб.). Ой у по́лі били́на, ві́тер не́ю хита́є (Чуб.). Дивлю́ся на височе́нну со́сну, – ві́тер не́ю гойда́є (Г. Барв.)].
-ча́ть, -ну́ть головой – хита́ти, (с)хитну́ти, мота́ти, мотну́ти голово́ю; (сильно или продолжительно) вихи́тувати голово́ю. [Коро́ви голова́ми вихи́тують (Харківщ.)].
-чать, -нуть головой – (в знак согласия) кива́ти, кивну́ти, хита́ти, хитну́ти голово́ю; (выражая несогласие, отрицание) крути́ти (-чу́, -тиш), крутну́ти, мота́ти, мотну́ти, трі́пати, тріпну́ти голово́ю. [Ні, ні – каза́в Сухобру́с, трі́паючи голово́ю (Н.-Лев.)].
-ну́ть станом – хитну́тися на стану́. [Ви́йшов оди́н з гу́рту, хитну́вся на стану́, проте́р ву́са (Свидн.)].
-ча́ть насосом – помпува́ти, (зап.) ди́мати.
Несове́т, см. Несогла́сие 1.
Несогла́сица, см. Несогла́сие 1 и 4.
Несоглаше́ние
1) незго́да;
срв. Несогла́сие 2;
2)
см. Несогла́сие 3.
Неуря́дица – безла́ддя (-ддя), не́лад, бе́злад (-ду), (несогласие) не(з)ла́года, (устар.) неря́д (-ду), неря́дність (-ности), (разлад) ро́збрат (-ту), ро́зтіч (-течи), (разруха) ро́зрухи (-хів), ро́зрух (-ху), (смута) колотне́ча, за́колот (-ту), (замешательство, путаница) за́мішка, (бестолочь) розгардія́ш (-шу́). [В Ізра́елі в той час було́ по́вне безла́ддя в уря́ді (Л. Укр.). Страшна́ ніч безла́ддя і самово́лі (Стебн.). Націона́льний не́лад в А́встрії (Грінч.). Соція́льний не́лад (Пр. Правда). Го́ді стерегти́ся мале́ньких нела́год, коли́ все так пога́но (Леонт.). Війна́ не перестає́ і неря́д в отчи́зні все ще тя́гнеться (Ор. Левиц.). Політи́чні триво́ги та неря́ди в кра́ї (Ор. Левиц.). Розгардія́ш у господа́рстві (Київ)].
Происходи́ть, произойти́
1) (
сделаться, статься) ді́ятися, поді́ятися и зді́ятися, чини́тися, зчиня́тися, зчини́тися, учиня́тися, учини́тися, роби́тися, зроби́тися, ста́тися, скла́стися; (твориться) твори́тися, утвори́тися и створи́тися, ко́їтися, ско́їтися; (совершаться, иметь место) відбува́тися, відбу́тися, захо́дити, зайти́.
Срв. Случа́ться, Твори́ться. [Що було́ коли́сь, те бу́де й знов, і що ді́ялось, те й ді́ятиметься, і нема́ ново́го нічо́го під со́нцем (Еккл.). Давно́ коли́сь те ді́ялось у вас на Вкраї́ні (Шевч.). Побі́жу мерщі́й додо́му, чи не поді́ялось чого́ там (Шевч.). Ось як воно́ зді́ялось, слу́хай (Стор.). Чини́лося те у да́вню давнину́ (М. Вовч.). У ме́ртвій ти́ші со́нного га́ю зчини́вся бій (Коцюб.). Не так воно́ ро́биться, як нам хо́четься (Номис). Як ста́лось це? І як могло́ це ста́тись? (Грінч.). Але тут і ста́лось чу́до (Самійл.). Ди́вне ди́во скла́лося тут (Грінч.). Надво́рі таке́ ко́їться, що і ви́глянути не мо́жна (Канів.). Що там ско́їлося вчо́ра межи ва́ми? (Коцюб.). І ніхто́ не зна́є того́ ди́ва, що тво́риться серед но́чи в га́ї (Шевч.). Як одбува́лася ця боротьба́ – не тре́ба нага́дувати, бо одбува́лась вона́ на на́ших очах (Єфр.). Батьки́ ніко́ли не зна́ють того́, що одбува́ється в душі́ ї́хніх діте́й (Крим.). Еволю́ція зна́чна зайшла́ від часі́в, як батьки́ борони́лись війно́ю (Самійл.)].
Между ними -зошла́ ссора – між ни́ми зайшла́ сва́рка, ста́лася сва́рка.
Между ними что-то -зошло́ – між ни́ми щось ста́лося, щось зайшло́. [Що межи ва́ми зайшло́, най межи ва́ми бу́де (Франко). Те, що межи на́ми зайшло́, не було́ непорозумі́ння (Л. Укр.)].
-зошло землетрясение – ста́вся, зчини́вся землетру́с.
-зошё́л неожиданный случай с кем – ста́лася, скла́лася несподі́вана приго́да кому́ и з ким. [Ста́лась йому́ приго́донька не вдень, а вночі́: занеду́жав чумаче́нько з Кри́му ідучи́ (Пісня)].
Если -зойдё́т перемена – якщо ста́неться, за́йде, відбу́деться змі́на.
В нём, с ним -зошла большая перемена – з ним ста́лася, зайшла́, відбула́ся вели́ка змі́на. [Я почу́ла, що від то́го ча́су з ним зайшла́ яка́сь змі́на (Франка)].
-ди́ть, -зойти́ с кем – ді́ятися, поді́ятися, ста́тися, роби́тися, зроби́тися з ким и кому́, пово́дитися з ким. [Ся́я молоди́ця зна́ла усе́, що з Окса́ною пово́дилось (Квітка)].
С ним что-то -зошло́ – з ним и йому́ щось ста́лося, поді́ялося, зроби́лося. [Що з їм ста́лося – не зна́ти (Грінч.). Ста́лося хоробли́вій люди́ні те, що й пови́нно було́ ста́тися (Крим.)].
Не понимаю, что это со мною (с ним) -дит, -зошло́ – не розумі́ю, що це зо мно́ю (з ним) и мені́ (йому́) ді́ється, ро́биться, поді́ялося, ста́лося, зроби́лося. [Бо́же мій! де це я?.. Що це зо мно́ю ді́ється? (Н.-Лев.). Що вам оце́ тако́го поді́ялось? (Федьк.). Що се з не́ю поді́ялось? (М. Вовч.). Що це її́ зроби́лося? (Житом.)].
С ногами что-то -дит, -шло́ – нога́м щось ро́биться, зроби́лося.
Действие -дит – ді́я відбува́ється, веде́ться, прова́диться де. [Наро́дні ти́пи з тіє́ї місце́вости, де веде́ться ді́я пое́ми (Рідн. Край)].
Дело -ди́ло в 20-х годах XIX века – ді́я ді́ялась в двадця́тих рока́х XIX ві́ку.
Разговор -дит с глазу на глаз, шёпотом – розмо́ва відбува́ється, веде́ться, прова́диться віч-на́-віч, по́шепки. [Розмо́ва звича́йно або́ урива́лася, або́ прова́дилася вже по́шепки, на у́хо (Єфр.)].
Вчера -ди́ли выборы – учо́ра відбува́лися ви́бори.
Заседания -дя́т в здании городского совета – засі́дання відбува́ються в буди́нку місько́ї ра́ди.
Битва под Полтавой -ди́ла 27 июня 1709 года – би́тва під Полта́вою відбува́лася 27 че́рвня 1709 ро́ку;
2) (
возникать, брать начало, быть следствием чего-л.) вихо́дити, ви́йти, похо́дити, піти́, става́ти, ста́ти, встава́ти, вста́ти, по(в)става́ти, по(в)ста́ти з чо́го, виника́ти, ви́никнути, ви́пасти з чо́го. [Вірш вихо́дить з то́го, що слова́ розставля́ються так, що приро́дні на́голоси сами́ собо́ю чергу́ються, як ви́міряні, ритмі́чно (Єфр.). Але́ не з тіє́ї наро́дньої пое́зії ви́йшло старе́ на́ше письме́нство (Єфр.). Звідкіля́ пішла́ мо́ва лю́дська (Крим.). Одні́ систе́ми тракту́ють, що мора́ль похо́дить з абсолю́тного авторите́ту (Наш). Таки́м чи́ном і ста́ла а́збука (Єфр.). З тихе́ньких усе́ ли́хо встає́ (Номис). Уся́к знав, що од йо́го у селі́ усе́ ли́хо встає́ (Квітка). Біль, що повстава́в з нудьги́ (Крим.). Отаки́м спо́собом і повста́в той по́діл пра́ці, що ми тепе́р скрізь ба́чимо (Єфр.). З цьо́го могло́ повста́ти вели́ке ли́хо (Загірня). Хто й зна, що-б воно́ ви́никло з цьо́го (Грінч.). З то́го-то й ви́пало, що пра́вди ні́где було́ шука́ти (Куліш)].
-шло́ несогласие – повста́ла незго́да.
Это -дит от того, что… – це вихо́дить, виника́є, (по)стає́ з то́го, що… [Мо́же це виника́ло з то́го, що украї́нським кри́тикам дово́дилося ра́зом і обороня́ти пра́во украї́нського письме́нства на існува́ння (Єфр.)].
Свет -дит от солнца – сві́тло похо́дить, вихо́дить з со́нця.
Эта болезнь -дит от простуды – ця хворо́ба постає́ з просту́ди.
От этого может -йти убыток – з цьо́го мо́же ви́йти шко́да, зби́ток.
-ди́ть откуда – похо́дити зві́дки. [Лоя́лем я зову́сь. З Норма́ндії похо́джу (Самійл.)].
-дить, -йти от кого – похо́дити, піти́ з ко́го и від ко́го, народи́тися (во множ. понаро́джуватися) від ко́го. [Сини́ усю́ди від отці́в похо́дять (Куліш). З йо́го усі́ ті і Савлуки́ пішли́ по сві́ту (М. Вовч.). З Промете́я похо́джу (Л. Укр.). Де́які з них, як от князі́ Остро́зькі понаро́джувались од варя́го-ру́ських і ли́тво-ру́ських князі́в (Куліш)].
Он -дит от знаменитого рода – він похо́дить з сла́вного ро́ду.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Несогласие – незго́да, незла́года, -ди.
Безладица
1) (
беспорядок) безла́ддя, -ддя;
2) (
несогласие) нела́года, -ди.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Несогласие – незгода. Произошло несогласие – незгода повстала. Пошли несогласия – пішло на розлад. По несогласию, вследствие несогласия – через незгоду.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Несогласие (о напластовании) – незгі́дність (-ности).

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Несогласие
• В знак несогласия
– на знак незгоди.
• Вследствие несогласия, по несогласию
– через незгоду.
• Между ними вечные несогласия
– між ними стала (постала, зайшла) незгода (незлагода, розрада).
• Пошли несогласия
– пішло на (у) нелад (на розлад, у розлад).
• Прекратить несогласия
– припинити (втихомирити) незгоду (незлагоду).

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

несогла́сие незго́да,-ди, розбі́жність,-ности, незгі́дність,-ности

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Незго́данесогласие.
Незла́года
1)
несогласие, разлад;
2)
несогласованность.
Нела́года
1)
несогласие;
2)
неудача.
Розра́да
1)
отговор;
2)
несогласие, раздор, разлад.
Сва́ра, сва́рканесогласие, ссора.
Супере́ка, супере́чкаспор, несогласие, распря.
На супереки́ йти кому́, з ким – делать против чьего-либо желания.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Несогласие – незго́да, не(з)ла́года; н. во мнениях – розбі́жність думо́к; по -сию, вследствие -сия – че́рез незго́ду.
Происходить, -изойти
1) (
делаться) – відбува́тися, відбу́тися, ді́ятися, вді́ятися, робитися, зробитися, чинитися, вчинитися; -дит заседание – відбува́ється засі́дання; -дит ревизия – відбува́ється реві́зія;
2) (
возникать) – виника́ти, виникнути, става́тися, ста́тися; -ло неожиданное обстоятельство – ста́лася несподі́ванка; -ло несогласие – ста́лася (виникла) незго́да; -шел пожар – ста́лася поже́жа;
3) (
о происхождении) – похо́дити; п. из крестьян – похо́дити з селян, бу́ти селянського ро́ду.
Трение – тертя; (несогласие) – нез(ла́)го́да, супере́чки; возникли -ния – зайшла́ незла́года.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Безла́ддя, -дя, с. Безпорядокъ, разладь, несогласіе, неурядица, анархія. К. ЧР. 9. У нас безладдя було таке що й Боже! Лебед. у. У товаристві лад, — усяк тому радіє; дурне безладдя лихо діє. Гліб. 4.
Незго́да, -ди, ж. Несогласіе. Згода будує, а незгода руйнує. Ном. Ум. Незго́донька.
Незла́года, -ки. Несогласіе, разладъ. Бо ти старий, а я молода, то буде між нами незлагода. Грин. III. 419.
Нела́года, -ди, ж.
1) Несогласіе.
Ой ти старий, я молода, тим між нами нелагода. Нп.
2) Неудача.
Здається й роботящий чоловік, але йому все нелагода.
Розра́да, -ди, ж. Несогласіе, раздоръ, разладь. Писарь волосний і новий старшина в розраді з ним. Новомоск. у.
Сва́ра, -ри, ж. Несогласіе, ссора.
Супере́ка, -ки, ж. Споръ, несогласіе, распря. Будем ми втрьох велику между собою супереку мати. КС. 1882. XII. 501. На супереки́ йти́ з ким. Дѣлать противъ чьего-либо желанія. Іде на супереки з батьком старший син. Волч. у. Ум. Супере́чка. Де два ходить до дівчини, — буде суперечка. Грин. ІІІ. 229. І межи святими буває часом суперечка. Ном. № 3319.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Жуга́, -ги́, ж. Раздор, несогласие. Тісно стане в хаті, і сварка, жуга піде, безладдя. Гр. Григор.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Несогла́сіе = незго́да (С. З. Л.), нела́года, незла́года, нела́д, зва́да (С. З.), розра́да. — Згода дім будує, а незгода руйнує. н. пр. — Чрез незгоду всї пропали, самі себе звоювали. Мазепа. С. З. — Ой я старий, ти молода — тим між нами нелагода. н. п. — Незлагода у свекрухи з невісткою постала. Зїньк. — Нема тиї хати, щоб не було часом звади. н. пр. — Лучче соломъяна згода, як золота звада. н. пр. — Чому не ймеш віри ти, брате Москалю? Невже пан лякаєш ся зради? З тобою недоля нас кревне зъєднала — не буде між нами розради. Старицький. — За несогласіемъ, по несогла́сію = через незго́ду (Пр. д. вище).
Разгла́ска = 1. розголо́шення, поголо́ска. — Пусти́ть въ разгла́ску = розголоси́ти, роздзвони́ти, пусти́ти поголо́ску. 2. незго́да, нела́года, розра́да, ро́стирка (С. З. Л.). — Пр. д під сл. Несогла́сіе.

Запропонуйте свій переклад