Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 16 статей
Запропонувати свій переклад для «неуцтво»
Шукати «неуцтво» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Изоблича́ть, изобличи́ть – (кого) виявля́ти, ви́явити, виво́дити, ви́вести (на чи́сту во́ду), викрива́ти, ви́крити кого́, дока́зувати, доказа́ти на ко́го, (стар.) висвідча́ти, ви́свідчити кого́; кого в чём – виявля́ти, ви́явити, дока́зувати, доказа́ти кому́ и на ко́го що, вика́зувати, ви́казати на ко́го що; (выдавать что) зра́джувати, зра́дити щось; см. Облича́ть, Улича́ть. [Він сам зра́джує своє́ не́уцтво (Крим.)].
• -ча́ть кого во лжи, в воровстве – виявля́ти (виво́дити, вика́зувати) чию́сь брехню́, чиє́сь злоді́йство.
• Арестованного -чи́ли в убийстве – заарешто́ваному довели́ (доказа́ли) душогу́бство, ви́явили, що заарешто́ваний убі́йник (душогу́б).
• Изобличё́нный – ви́явлений, ви́ведений, ви́критий, (опровергнутый) спросто́ваний.
• -ная ложь – ви́свідчена, ви́явлена непра́вда.
• -ный в чём – той, кому́ дове́дено що, на ко́го и кому́ дока́зано що.
• В чём он -чё́н? – що йому́ дове́дено? що на йо́го дока́зано?
• Он -чё́н в измене – дове́дено його́ зра́ду, на йо́го или йому́ дока́зано зра́ду.
-ться –
1) виявля́тися, виво́дитися, викрива́тися, бу́ти ви́явленим, ви́веденим, ви́критим;
2) (самого себя) виявля́ти, ви́явити себе́, викрива́ти, ви́крити себе́, зра́джувати, зра́дити самого́ себе́.
Любозна́тельный – знаттєлюби́вий, (пытливый) допи́тливий, дові́дливий; охо́чий (сильнее жаді́бни́й) до нау́ки, до знання́ (до знаття́); срв. Пытли́вый. [Ті́льки ніч приму́сила допи́тливого хло́пця заспоко́їтись (Черкас.)]. Літопи́сець Самі́йло Вели́чко був ду́же дові́дливий (Україна, 1914 р.)].
• -ный ум – знаттєлюби́вий, допи́тливий ро́зум.
• Наука -на, а невежество любопытно – нау́ка допи́тлива, а не́уцтво ма́є лиш ціка́вість; нау́ка шука́є знання́, не́уцтво – ціка́вости.
Мракобе́сие, Мраколю́бие – обскуранти́зм (-му), не́у́цтво, темнолю́бство, темнобіснува́ння (-ння).
Неве́жественность – не́уцтво, неві́гла́ство, (неведение) неві́дання, (необразованность) неосві́ченість (-ности), неосві́та.
Неве́жество –
1) не́уцтво, неві́гла́ство, (гал.) іґнора́нція, (необразованность) неосві́ченість, (неведение) неві́дання, (темнота) те́мність (-ности), темно́та, те́мрява, (простота) просто́та. [Ретрогра́дство та не́уцтво (Грінч.). Темно́та, неві́гластво (Доман.). Вбача́лись йому́ мілійо́ни голо́ти, і те́мність, і вбо́жество їх (Самійл.). Зли́дні, темно́та, чва́ри, наси́льство (Р. Край)].
• -ство в чём – не́уцтво (неосві́ченість) у чо́му, в ца́рині чого́.
• Из -ства, по -ству – з не́уцтва (з неосві́чености и т. п.).
• Мрак (тьма) -ства – те́мрява не́уцтва, те́мна неосві́та.
• Историческое -ство – не́уцтво (неосві́ченість) в ца́рині істо́рії.
• Крайнее -ство – кра́йнє (надмі́рне) не́уцтво (неві́гластво).
• Учёное -ство – науко́ве не́уцтво (неві́гла́ство).
• Коснеть, закоснеть (закоренеть) в -стве – скні́ти (животі́ти, ни́діти, дубі́ти), задубі́ти (загру́знути, зашкару́бнути) в не́уцтві (в те́мряві);
2) (соб.: невежды) не́уцтво, неві́гла́ство, не́уки (-ків), неві́гласи (-сів), темно́та, просто́та. [Дику́нство та не́уцтво бра́лися до свої́х справ (Велз)];
3) (невежливость, невежл. поступок) невві́чливість, незвича́йність (-ости); см. Неве́жливость 2.
Неуче́нье – невче́[і]ння; (необучение) ненавча́ння.
• Ученье – свет, -нье – тьма – нау́ка – сві́тло, не́уцтво – пі́тьма; нау́ка – все я́сне, без нау́ки все га́сне.
Не́учь – не́уцтво, неві́гластво, не́уки (-ків), неві́гласи (-сів).

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Грубый –
1) грубий; (жёсткий) цупкий, шорсткий, (грубого размера) дебелий; (о голосе, низкий) товстий;
2) грубіянський, брутальний, неввічливий, простацький, (жёсткий) шорсткий, терпкий:
• в грубых чертах – згруба, приблизно;
• грубая обработка (техн.) – начорна обробка;
• грубая ошибка – груба (тяжка, прикра) помилка (хиба, похибка);
• грубо говоря – спрощуючи, загалом, не деталізуючи, (диал.) згрубша; приблизно, приблизно кажучи;
• грубое невежество – темна темнота, грубе (простацьке) неуцтво, дурне невігластво;
• грубое обхождение – грубе (брутальне) поводження;
• грубый человек (по виду) – мурло, мурмило; (по обращению) грубіян.
[Грубе полотно. Цупка тканина. Шорстка тканина. Шорстке волосся. В шорстких, та незлих словах. Терпка в нього вдача (АС). Згрубша шаную рамки правопису, але не аж так глибоко, щоби укорочувати собі життя, силуючи себе, всупереч здоровому глузду, класти на папір такі комбінації значків, котрі би-м не вимовив за жодну винагороду, як-от: спеціаліст, діаспора, иньші подібні комбінації (Роман Мацюк). — Винен, товаришу генерал армії! — нарешті отямився вартовий, одразу підвищивши Дринова на три звання. Це були грубі лестощі, але й Дринов також був грубий (М.Каменюк, перекл. В.Войновича)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Невежество – не́уцтво, неві́гластво, -ва.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Глубокий
• Более глубокий – глибший.
• В глубокую осень – пізньої осені.
• Глубокая древность – давня (сива, стара, далека, глуха) давнина; прадавнина; давня-предавня старовина; престаровина. [Давня то давнина, а наче вчора діялось. Вовчок. Човни золотії із сивої-сивої давнини причалюють… Тичина.]
• Глубокая ночь – глупа (пізня) ніч (північ); (іноді) добра ніч; ніч уповні. [А які то до тебе гості добивались у глупу північ? Кропивницький. Вже була добра ніч, коли вони рушили в полонину. Франко.]
• Глубокая печаль – тяжка (глибока) туга (журба); тяжкий (глибокий) сум (смуток). [Глибока, тиха, нерозважна туга Вникає в серце, каменем ляга. Українка.]
• Глубокая старость – старезна (іноді безлітня) старість.
• Глубокий вечер – пізній вечір; (розм.) пізні (старечі) обляги ((в)ляги, лягови). [Це діялось у пізні лягови, — ніде анітелень. Сл. Гр.]
• Глубокий овраг – глибокий яр; крутояр. [Ой повій, повій да буйний вітер, Та з глибокого яру… Н. п.]
• Глубокий поклон – низький уклін (поклін). [Проказує боєць останні свої бажання: — Кланяюсь низьким поклоном… Довженко.]
• Глубокий старик – дуже старий (старезний, давній, іноді безлітній) дід (старик); (образн.) старий, аж мохом поріс (узявся); старий, аж порохня сиплеться. [Бісів дід! Аж порохня з його сиплеться, а ще таки плутає ногами. Мирний.]
• Глубокий траур – велика (глибока) жалоба. [Долорес у глибокій жалобі, стоїть на колінах коло одної могили, убраної свіжими вінками з живих квітів. Українка.]
• Глубокое невежество – велике неуцтво; темне невігластво.
• Довольно глубокий – досить (доволі) глибокий; (розм.) глибоченький.
• До глубокой ночи – до пізньої (до самої, до глупої) ночі; (розм.) до пізніх лягів (облягів).
• Здесь глубокая, не глубокая вода – тут глибоко, не глибоко. [Ви краше мені скажіть, чи не глибоко тут? Я хочу скупатися. Чабанівський.]
• Очень глубокий, глубочайший – найглибший (щонайглибший, якнайглибший). [Гуркнув грім. Задрижали нараз Гір найглибші основи… Франко.]
• С глубоким (глубочайшим) почтением, уважением – з високою (найвищою) пошаною, повагою.
Грубый
• В грубых чертах – згруба; приблизно.
• Грубая ошибка – груба (тяжка, прикра) помилка (хиба, похибка).
• Грубое невежество – темна темнота; грубе (простацьке) неуцтво; дурне невігластво.
• Грубое обхождение – грубе (брутальне) поводження.
Казнить
• Казнить невежество, пороки – картати неуцтво, вади.
Невежество
• Невежество менее далеко от истины, чем предрассудок – неуцтво (невігластво) не таке далеке від правди (від істини), як забобони.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Не́уцтво – невежество.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

не́уцтво, -ва, -ву

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Не́уцтво, -ва, с. Невѣжество. Г. Барв. 437.

Запропонуйте свій переклад