Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 26 статей
Запропонувати свій переклад для «нечуваний»
Шукати «нечуваний» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Бесприме́рный – безпри́кладний, що не ма́є при́кладу, нечу́ваний.
-но – безпри́кладно.
-но глупый – навдивови́жу дурни́й, дурни́й аж-аж.
I. Небыва́лый, прлг.
1) (
не бывший прежде) небува́лий. [Ще небува́лая поді́я (Київ)].
-лый в чём – небува́лий у чо́му. [Небува́лий в істо́рії факт (Пр. Правда)].
Как ни в чём -лый – на́че й (мов і) не було́ нічо́го, любе́нько, любі́сінько;
2) (
необыкновенный) небува́лий, (о чувствах, характере и т. п. ещё) несві́тський, несві́тній; (неслыханный) нечу́ваний; (странный) химе́рний. [Серед фіоле́тових спо́лохів бли́скавки і небува́лого гра́ду (Країна Сліпих). Обра́за здава́лася їй тако́ю вели́кою, несві́тською, що… (Грінч.). Дізна́в він несві́тського одча́ю (Л. Укр.)];
3) (
вымышленный) небува́лий, ви́гаданий;
4) (
не бывший где, неопытный) небува́лий, що не був(а́в) у бува́льцях. [Люди́на з йо́го небува́ла (Бриж.)].
Неви́данный – неба́чений, (реже) неви́даний, (диал.) невида́лий; (небывалый) небува́лий, (дивный, чудной) дивови́жний, чудни́й. [Оле́ся гля́нула в вікно́ на неба́чену карти́ну (Н.-Лев.). На су́днах метуши́лися які́сь неба́чені лю́ди в ди́вному вбра́нні (Загірня). До́вго диви́лася Робінзо́н та П’я́тниця на неба́чене ди́во (Грінч.). Присни́лось (мені́) неви́дане ща́стя ди́вне (Л. Укр.). Нови́й, нечу́ваний і неви́даний спо́сіб поети́чної тво́рчости (Рада). Ви́жени мені́ зві́ря неслу́ханого й неви́даного (Рудч.)].
Давно, раньше -ный – давно́, пе́рше не ба́чений.
Неслыханное, -ное дело – нечу́вана, неви́дана (неба́чена) річ.
Необыкнове́нный – незвича́йний, (чрезвычайный, выдающийся) надзвича́йний, видатни́й, неордина́рний, непересі́чний, (необычный) незви́чний, (сверх’естественный) надприро́дни[і]й, (неслыханный) нечу́ваний, несві́тський, несві́тній, (от’явленный) несосвіте́нний, (странный) ди́вний, чудни́й, химе́рний, (особенный) особли́вий, (необыденный) нещоде́нний, небува́лий. [Та короле́м коверзу́є, – не кажу́ Степа́ном або́ Я́ном Собіє́ським, ті два незвича́йні, а и́ншими (Шевч.). Яка́сь незвича́йна смі́ливість і ду́хова міць (Мирний). Честь надзвича́йна (Р. Край). При кому́ні бу́де надзвича́йна те́хніка (Кирил.). Вона́ чу́ла все з надприро́дньою вразли́вістю (Виннич.). Само́му Куліше́ві ся́єво Шевче́нкового ду́ха було́ чимсь надприро́днім (Грінч.). Це визнача́є ті́льки, що обли́ччя в тії́ люди́ни розу́мне або видатне́ (Крим.). Це вже несві́тський со́ром сиді́ти в остро́зі (Харк.). Ото́ ще ду́рень несосвіте́нний! (Звин.). Кость засмія́вся, але́ яки́мсь особли́вим, чудни́м смі́хом (Крим.)].
-ный талант – надзвича́йний (видатни́й) тала́нт.
-ный человек – незвича́йна (непересі́чна) люди́на.
-ное явление – незвича́йне я́вище, надприро́дне[є] я́вище, феномена́льне я́вище. [Ба́чимо в Шевче́нкові феномена́льне, мо́же єди́не я́вище у всесві́тній істо́рії (Грінч.)].
Случилось что-то -ное – ста́лося щось надзвича́йне (незвича́йне).
Необыча́йный
1)
см. Необыкнове́нный.
-ный случай – незвича́йний (нечу́ваний) ви́падок.
-ное явление – незви́чне (ди́вне) я́вище, ди́во, ди́во ди́вне, дивови́жа;
2)
стар., см. Необы́клый.
Необы́чный
1) незвича́йний, незви́чний, нечу́ваний, ди́вний;
срв. Необыкнове́нный.
-ное веселье, -ный разгул – нечу́вані весе́лощі, нечу́вана гульня́.
-ной формы дерево – ди́вної фо́рми де́рево;
2)
к чему (ненавыкший, стар.) – незви́клий, незви́чний, непризвича́єний до чо́го. [Ще незви́клий до ново́го (Київщ.)].
Он ещё к этому делу -чен – він до цієї робо́ти (спра́ви, до цього́ ді́ла) ще незви́чний (не звик, не призвича́ївся, не наломи́вся);
3) незви́чний, незвича́йний;
срв. Непривы́чный 1. [Що за незвича́йні го́сті? (Франко). Ді́ти, здиво́вані незвича́йною обстано́вою, шепта́лися поміж се́бе (Коцюб.)].
В -ный час, в -ную пору – у незви́чну годи́ну, у незви́чну по́ру, незви́чної пори́, незви́чної доби́;
4) незвича́йний, екстравага́нтний, ексцентри́чний, на́дто ві́льний, неподо́бний.

-ное поведение – незви́чне пово́дження, на́дто ві́льна (ексцентри́чна) поведі́нка.
Неподража́емый – ненаслідо́вний, (невоспроизводимый) невідтворе́нний, (несравненный) незрівня́нний, (неслыханный) нечу́ваний, (недостижимый) недося́жний. [Ненаслідо́вна своєрі́дність його́ пое́зії (М. Зеров)].
Неприкла́дный
1) недоре́чний.

-ный пример – недоре́чний при́клад;
2) безпри́кладний, небува́лий, нечу́ваний.

-ный случайнечу́ваний ви́падок.
Неслы́ханныйнечу́ваний, нечу́тий; (небывалый, необыкновенный) несві́тський, несві́тній; (непроходимый, перен.) несосвіте́нний. [Ща́стя нечу́ване (Самійл.). Нечу́вана сваво́ля ди́ка (Грінч.). Марш нечу́ваних столі́ть (Бажан). У той ве́чір нечу́ване почу́ли шахтарі́ (Ледянко)]. Несві́тський со́ром (Куліш). Несві́тній ба́тько (М. Вовч.). Ото́ ще ду́рень несосвіте́нний! (Крим.).
-ное дело – нечу́вана (нечу́та) спра́ва, (небывалое, невиданное) нечу́вана річ. [Дожида́тися таки́х нечу́тих справ, щоб си́на рі́дного з осе́лі він прогна́в (Самійл.). Оце́ ще нечу́вана річ: ми чу́ли, що… (Грінч.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Беспрецедентный – безпрецедентний, небувалий, нечуваний, безприкладний, унікальний, винятковий. Обговорення статті
Немыслимый – немислимий, (реже) немисленний, (невозможный) неможливий, (устар.) неможний (неможній); (неверояиный) неймовірний, (неправдоподобный) неправдоподібний, (ещё) надзвичайний, небувалий, небачений, нечуваний, незнаний, сенсаційний:
немы́слимая вещь – немисли́ма (немо́жна) річ.
[Немо́жня річ, щоб Во́льськи збунтува́лись (П.Куліш). У цій неможливій тісноті проскакував часом, занявши всю вулицю, новий фаетон під білим парасолем (М.Коцюбинський). Настя непомітно звикла до думки, що йти за Гнатом в далекий Сибір — річ неможлива (М.Коцюбинський). Пройти в двері — немислима річ; проламати муровані стіни — ще більше неможлива річ (Г.Хоткевич). Немисленне було побачити ім’я Єфремова у таких журналах, як «Гарт» (І.Кошелівець). Чи плем’я, знищене для битви, помстилось голосом співця? — Щоб він сопрано, меццо, басом усіх немислимих октав ячав, метався диким барсом і нот ні в кого не питав! (Л.Костенко). О, люди творчі — люди з підірваним здоров’ям, з відхиленнями у психіці, бо вони займаються самоспаленням в ім’я мистецтва! Хоч матуся й займалася самоспаленням, але стояла на всіх мислимих і немислимих обліках у поліклініці та диспансерах, і як тільки можна вирвати безплатну чи пільгову путівку на курорт чи в санаторій — вона вже вирвала путівку, вже поїхала лікуватися, а ми з батьком удвох на все літо (Є.Гуцало). Як простір немислимий без руху, так поезія не­мислима без думки (В.Симоненко)].
Обговорення статті
Сногсшибательный – карколомний, запридушний, (ошеломительный) приголомшливий, запа́морочливий, запа́морочний, ошелешливий, (образн.) умреш який!, (поразительный) разючий, (неслыханный) нечуваний, (чрезвычайный) надзвичайний, (несравненный) незрівня́нний:
сногсшибательный напиток – запридушний (незрівня́нний) напій.
[— Які карколомні ніжки! Де ви вчилися карате?].
Обговорення статті
Шокирующий – що шокує, шоковий, шокувальний, разючий, приголомшливий, неймовірний, нечуваний. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ВОН фраз. аж [вы́нес за дверь вон ви́ніс аж за две́рі], фаміл. киш [вон отсю́да! киш зві́дси!];
вон что! (вон оно́ что!) ще так ось у чім річ!;
вон там о́нде, ота́м-о́, та́м-о́;
вон туда́ туди́-о́;
из ря́да вон выходя́щий нечу́ваний, фантасти́чний, несосвіте́нний, несотворе́нний, несві́тній, що перехо́дить усі́ ме́жі.
ШОКИ́РОВАТЬ образ. збива́ти з ніг;
шокирующий що /мн. хто/ шоку́є, зви́клий шокува́ти, ра́ди́й /зда́тний/ приголо́мшити, прикм. разю́чий, шо́ковий, ошеле́шливий, приголо́мшливий, неймові́рний, нечу́ваний, фраз. мо́торошний, кошма́рний, сканда́льний, безпардо́нний, непристо́йний, стил. перероб. ді́ючи як шок, як грім з я́сно́го не́ба;
быть шокирующим для кого шокува́ти кого;
шокируемый шоко́ваний; пор. ОШЕЛОМЛЯТЬ;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Беспримерный
1) безприкла́дний, -а, -е;
2) нечу́ваний, небува́лий.
Небывалый
1) (
неслыханный) нечу́ваний, -а, -е;
2) (
не бывший) небува́лий, -а, -е.
Неслыханныйнечу́ваний, -а, -е; -нно – нечу́вано.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Нечу́ванийнеслыханный.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

нечу́ваний, -на, -не

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Нечу́ваний, -а, -е. Неслыханный. Сл. Нік.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Басносло́вный = 1. ба́єшний. 2. небува́лий, нечу́ваний, незвича́йний. — На базарі тепер нечувана дорожнеча.
Небыва́лый = 1. небува́лий, нечу́ваний. — Нечуване дїло. 2. ви́гаданий, неподо́бний. — Неподобна річ.
Невѣроя́тный, но = неймові́рний (С. Жел.), неподо́бний, нечу́ваний, но.
Неимовѣ́рный, но = неймові́рний, нечу́ваний, но.
Неслы́ханный, но = нечу́ваний, но. — Нечувана річ.

Запропонуйте свій переклад