Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 15 статей
Запропонувати свій переклад для «ни к чему»
Шукати «ни к чему» на інших ресурсах:

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Бете́га, -ги, ж.
1) Болѣзнь. Вх. Зн. 2.
2)
об. Ни къ чему негодный человѣкъ. Вх. Лем. 391.
Гуля́щий, -а, -е.
1) Праздный, свободный, нерабочій, гулевой, незанятый.
Гуляща скотина. Чоловік гулящий. Чуб. V. 672. Прокидається такий час, шо вони й гулящі бувають і одпочинуть таки як слід. Драг. 172. Все теє гуляще, дак таке випещене. (О. 1862. ІІІ. 40). Гуля́щий час. Свободное время. Приходь до мене гулящого часу. Левч. 35. А я осе гулящим часом до вас. Левиц. І. 324.
2) Лишній, ненужный, свободный.
Оце сокира гуляща — візьми її. Гулящий кінець мотузка, т. е. ни къ чему не привязанный. Чуб. ІІІ. 99.
Знікче́мнілий, -а, -е. Сдѣлавшійся ни къ чему негоднымъ.
Невда́лиця, -ці, об. Неумѣлый, неумѣлая, неспособный, неспособная ни къ чему. Ном. № 10786.
Невдалю́га, -ги, об. Совершенно ни къ чему неспособный человѣкъ. Підчепури, донечко люба, нашу хатину... і люде таки не скажуть, що тут невдалюги живуть. О. 1862. IV. 71.
Невда́ний, -а, -е. Не способный ни къ чему.
Невданю́чий, -а, -е. Ув. отъ невда́ний. Рѣшительно ни къ чему неспособный. Константиногр. у.
Ні, нар.
1) Нѣтъ, не.
Підеш ти до його? — Ні. Скажи правду ти мені, а чи любиш мене, а чи ні? Нп. Ні з ким мені розмовляти до білого світа. Нп. Ні на кого жалкувати. Мет. 259.
2) Нп.
Нічого не брали: ні торбини, ні хліба. Єв. Мр. VI. 8. Ні в си́х, ні в ти́х. Въ недоумѣніи, въ нерѣшимости, растерявшись. Сам Турн стоїть ні в сих, ні в тих і репетує на своїх. Котл. Ен. Ні сі́ло, ні впа́ло. Безъ всякаго повода, совершенно неожиданно. Одного разу сей дурень їй каже так — ні сіло, ні впало: добродійко, чи ви б мене не одружили? Г. Барв. 306. То було ніколи й не загляне в нашу хату, обминає наш двір десятою вулицею, .... а це колись одного дня, ні сіло, ні впало, Параска рип нашими сінешними дверима. Левиц. ПЙО. І. 378. Ні сюди́, ні туди́. Для обозначенія неловкаго или затруднительнаго положенія. Чуб. І. 275. Тепе́р мені́ так, що ні сюди́, ні туди́. Я теперь въ крайне неловкомъ (затруднительномъ, безвыходномъ) положеніи. Наїхали гості, вона (пані) й покликала якогось там Микиту, що рубав там дрова... і звеліла розносити чаї... Раз по раз смик та смик за поли: — «Сюди, Микито! Туди, Микито!»... Пані якось не потрапила за полу, та за очкур і смикнула, а він, гаспидів, та був зашморгом... Зоставсь Микита з чаями посеред хати, мов кінь спутаний, та повернувшись до панії: «Сюди, Микито! Туди, Микито! Оттепер вже ні сюди Микиті, ні туди!». Весел. Оповідач, № 42.
3)
Ні на ві́що и ні на́ що. Ни къ чему. Оддасте мені те, що вам у дворі ні на віщо не потрібне. Г. Барв. 196. Ні на́ що зві́вся. а) Разорился, обѣднѣлъ, прожился. б) Обезсилѣлъ, исхудалъ отъ болѣзни, горя и пр.
4)
Ні в сві́ті. Ни за что, никогда. От же, було, й плаче, і тужить, і нарікає на долю, а матері ні в світі не пожаліється. Г. Барв. 112.
5)
Ні за ві́що. За ничто. Старі гроші підуть ні за віщо. Лебед. у.
Нікче́мний, -а, -е. Ничтожный, ни къ чему не годный. Нікчемного ви роду. Ном.
Нікче́мник, -ка, м. Негодный, ни къ чему неспособный человѣкъ. Мир. ХРВ. 87.
Нікче́мниця, -ці, ж.
1) Ни къ чему негодная вещь; бездѣлица.
На шо це воно вам оці наші пісні? Нікчемниця! Александров. у. Слов. Д. Эварн.
2) Негодная, ни къ чему неспособная женщина.
Нікче́мно, нар. Ничтожно; ни къ чему не годно.
Ши́ло, -ла, с.
1) Шило.
Ши́ло в мішку́ не втаї́ться. Не удержится въ секретѣ, обнаружится. Ном. № 6798. Його й ши́ло го́лить. Такой счастливый. Ном. № 1646. Не вмі́є й ши́ла загостри́ти. Ни къ чему не способенъ.
2) Заостренная палка, на которую натыкаютъ кусокъ рога для распариванія его. Вас. 163.
3)
Ши́ла би́ти. Родъ игры. О. 1861. XI. Св. 31.
4)
Ши́лом їхати. Ѣхать, запрягши лошадей гуськомъ. Вх. Зн. 82. Ум. Ши́льце. Побігла попадя до шевця і випросила у нього шильця і дратву. Чуб. II. 106.
Шкут, -та, м.
1) Ни къ чему негодный человѣкъ. Вх. Лем. 485.
2) Слабосильная скотина. Вх. Лем. 485.
Що, мѣст.
1) Что.
Що мати варила? — Борщ. Ном. № 276. Вона знає, що починає. Ном. Що вбогий, що багатий — у Бога все рівно. Ном. № 80. Чоловік що ступить, то згрішить. Ном. № 99. Що не їж, а хліба хочеться. Грин. II. 309. Зійшли вони на такий пустирь, що бур’ян як у чоловіка. Рудч. Ск. II. 34. Що..., то.... Чѣмъ..., тѣмъ.... І що йому міцнійш у голову уступає, то він далі посува. МВ. (КС. 1902. X 146). Що далі, то неначе лучче стає. КС. 1883. IV. 773. А що..., то.... Такъ какъ..., то.... А що він того не сказав нам, то ми й не знали. Не що. Не очень. Він не що й старим чоловіком умер. О. 1861. X. 34. Не що давно се було. Прил. у. Ні до чо́го. Ни къ чему не годный, ни для чего не нужный. Так і зріс він ні до чого. Св. Л. 159. Ні по́ чому. Ничего не стоятъ. Дурні ні по чому: що ступиш, то й дурний. Г.-Арт. (О. 1861. III. 102). Чим дуж. См. Дуж. Чим тьху. См. І. Тьху.
2) Сколько.
Що то плачу, що то гомону було та страху по селу. МВ. II. 67. Що ж то зібралось народу, так, Господи, Твоя воля. Кв. Що світа, то й мира. Ном. Що си́ла, що си́ли. Сколько хватитъ силъ. Ударив що сили. Гавкає на мир що сили. Греб. 361. Що мо́га. Сколько возможно. Що мога бери, аби доніс.
3) Который, -рая, -е.
Приходить до коня, що з мідною гривою. Рудч. Ск. І. 104. Замісила яйцями борошно, що назмітала. Рудч. Ск. II. 2. Въ томъ-же значеніи: що-він, що-вона́, що-воно́. Се колесо, що зверху пада на його вода. Ном. Ой чия то хата з краю, що я її не знаю. Чуб. V. Біда тій курці, що на ній сокола заправляють на лови. Ном. Не той пан, що надів жупан, а той, що в його щире серце. Ном.
4) Если, когда.
Як же мені його звоювати, що я не знаю. Рудч. Ск. II. 11. Де вже ти мені поможеш, що у мене нема нічого. Рудч. Ск. II. 21. Чим то я завтра похмелюсь, що я всі гроші пропив? Рудч. Ск. II. 21.
5) Такъ какъ.
У ярмарок схотілось піти, та й не знаю, чи що застану, що уже так нерано. Рудч. Ск. II. 25.
6) Такъ что.
А во Йвана дочка да мені не рівна: ой як вийде за ворота — як та королівна, що з нею не стати, а ні розмовляти, тілько взяти, шапку зняти, на добридень дати. Грин. III. 200.
7) За то что.
Бог нам дав, що ми такі бідні — то це нам щастя. Рудч. Ск. II. 25.
8) Хотя, не смотря на то, что.
На улицю пійде, — і то навчиться погано лаятись, що тут же й батько й мати, а то на чужині. Г. Барв. 438.
9) Кое что, что-нибудь.
Та і мені що перекинь. Котл. Ен. III. 13.
10) Какъ только, лишь только.
Отто вискакує з води проклятий ирод, і що розженеться против Кожем’яки, то він його булавою. ЗОЮР. II. 30.
11) Всякій разъ какъ, всякій разъ когда.
І що вона плакала, — то купа срібла стоїть, а сама сліпа. Рудч. Ск. II. 50. Що пожене бичка пасти, то цілий день проспить. Рудч. Ск. II. 45. Що в Бога служба, то пан-отець і звелить усім навколішки припасти. Кв.
12)
Що за. Какъ, какой, какая, какое. А що в лісі за тихо, тілько листя шелестить. Чуб. Що за люде? — Із Черкас. ЗОЮР. І. 246. Що то за пекло, що тепло? Ном. № 199. Що то за хороші, за молоді парубки. МВ. II. 7.
13)
Що-не́будь. Что-нибудь. Утни що-небудь про гайдамаків. Шевч. 156.
14) Въ началѣ рѣчи часто значитъ: вотъ.
Що одним полем пішов Сомко Мушкет, а другим полем — Стецько Кукуруза. Макс. Що люде гуляють і роскоші мають, а я заробляю — нічого не маю. Чуб.
15)
І що то. Что значитъ. І що то, подумаєш, на світі оці жіночки?... Ніяк од їх і не встережешся.
16) При превосходной степени прилагательныхъ и нарѣчій для усиленія.
Що-найду́жче. Какъ можно сильнѣе. Що-найперше. Прежде всего. Що-найдужчий, що-найгірший, що-найдорожчий. Що-наймолодший. Шевч. 454.
17) При сравнительной степени нарѣчій: чѣмъ.
Що далі, усе вона хмурнійша — от мов хмара чорна. МВ. II. 37.
18) При словахъ, выражающихъ понятіе о времени: каждый, еже....
Що-вечора, що-ранку, то й надінеш новодранку. Ном. № 11241. Тужу ж я, тужу що-день, що-година. Чуб. V. 21. Що-дня і що-ночі. Шевч. 6. Що-місяця. Чуб. Не що-день Великдень. Ном. № 5334. Що-неділі. Чуб. Що-літа. Чуб. Що-рік, що-року. Шевч. Що-тижня. Чуб. Що-раз. Всякій разъ, ежечасно. А ти мене що-раз лякаєш снами. К. Іов. 16.
19)
Що-на! Что вотъ тебѣ! что ну!
20)
Що-го́ді! Что ну! Таке болото на дворі, що годі! НВолын. у.
21)
Не що бо й що! Въ томъ то и дѣло. Не що бо й горе! Въ томъ то и бѣда. Ном. № 2125.
22)
Що-що. Что иное. Що-що, а біда завше здибає. Ном. № 2205. См. Шо.

Запропонуйте свій переклад