Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 15 статей
Запропонувати свій переклад для «новітній»
Шукати «новітній» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Выходи́ть, вы́йти, вы́тти, вы́дти
1) вихо́дити (вихожа́ти) [Не вихожа́є з ха́ти. Куди́сь-же той яр вихо́дить. Буди́нок вихо́див у садо́к вели́ким рундуко́м],
сов. ви́йти, піти́; виступа́ти.
Вы́йти с трудомсов. ви́дибати, ви́дибуляти; (хромая) ви́шкандибати; (шаркая ногами) ви́човгати; (пятясь) ви́задкувати; (украдкой) ви́крастися; (толпой) виро́юватися, ви́роїтися, сипну́ти; (из воды) ви́брести, -ся; (из вагона) ви́сісти.
Прошу вы́йти (фамильярно) – про́шу на ви́ступці, (иронич.) проха́ю на ви́кидку.
Не выходи́ть из головы – не схо́дити з голови́.
Вы́йти наружу – проби́тися, ви́ступити (наве́рх), ви́явитися.
Вы́йти, прорубив отверстие – проруба́тися, ви́рубатися зві́дкись; (гуськом) ви́сотатися; (из употребления) виво́дитися, ви́вестися; (из затруднения) ви́рятуватися; (из границ) перейти́ за ме́жі, перебра́ти (вся́кої) мі́ри.
Выходи́ть, вы́йти из себя – аж із шку́ри вила́зити (ви́лізти), із се́бе пну́тися, аж на мі́сці циба́ти, аж нетя́митися; (из детского возраста) з діте́й (з дитя́чих літ) вихо́дити.
Вы́йти в жизнь – ви́йти між лю́ди; (за́муж) віддава́тися, відда́тися, піти́ за́між за ко́го, сов. одружи́тися з ким, ви́датися за ко́го, зашлю́битися з ким; (из яйца) ви́лупитися;
2) схо́дити. [У нас бага́то хлі́ба схо́дить].

Вы́шло всё – (вже́) по всьо́му.
Вы́шли все деньги – по всіх гро́шах.
У меня вы́шло что – (диал.) я ви́велася з чо́го;
3)
вы́йти каким – вда́тися, прида́тися. [Таки́й уже вдавсь пога́ний. Па́ска у нас хоро́ша придала́ся. На́ймичку собі́ прийняла́, та й до́бра ді́вчина придала́ся (Г. Барв.)].
Ничего хорошего из тебя не вы́йдет – добра́ (пуття́) з те́бе не бу́де.
У меня вы́шло хорошо = мне удалось – я вдав до́бре. [У росія́н сати́ру найкра́ще вдав нові́тній письме́нник Салтико́в-Шедрі́н (Єфр.). Сла́бше вдає́ він за́клики до боротьби́ (Єфр.)];
4)
безл. – вихо́дити, вихо́дитися, ви́йтися. [Пішли́, аж не так ви́йшлося].
Выхо́дит – вихо́дить; (следовательно) о́тже, (следует думать) випада́є. [Випада́, що всі тро́є були́ дурні́, а вона́ розу́мна].
Вы́шло, как я говорил – на моє́ сло́во впа́ло, на моє́ ви́йшло;
5)
выходи́ть на картах (при гаданьи) – випада́ти;
6)
хим. – добува́тися, видава́тися.
Ковче́г
1) (
ларец) ковче́г (-га), скри́ня. [І зро́блять вони́ скри́ню із де́рева ака́ції (Св. П.)].
Ноев -чег – Но́їв ковче́г (корабе́ль (-бля́)). [Ной примости́в у мале́нькому ковче́гові всіх звірі́в на сві́ті (Крим.)].
-че́г завета – ковче́г (скри́ня) запові́ту. [Нові́тній храм? без свя́тощів прада́вніх? без скри́ні запові́ту й херуви́мів? (Л. Укр.)].
-че́г с преждеосвященными дарами – дарохрани́льниця, дарохорони́льниця;
2) (
киот) кіо́та, божни́к (-ка́).
Нове́йший
1) (
превосх. степ.) найнові́ший.
-шие известия – найнові́ші (найсвіжі́ші, последние: оста́нні) звістки́ (ві́сті);
2) (
ближайший к современности, современный) нові́тній, (нового времени) новоча́сний; (модерн) моде́рний. [Зале́жність на́ших нові́тніх авторі́в від старода́вніх (Л. Укр.). Єгиптя́ни не зна́ли тако́ї хроноло́гії, як нові́тні наро́ди (Л. Укр.). Видава́ння пам’ято́к нові́тньої украї́нської літерату́ри (Стат. Ак. Н.). Новоча́сні за́хідньо-европе́йські держа́ви (Доман.)].
В -шее время – за нові́тніх часі́в, за нові́тнього ча́су, за нові́тньої доби́, в нові́тні часи́, в нові́тній час, нові́тніми часа́ми.
-шие философы – нові́тні (найнові́ші, нові́ші) філо́софи.
Новоиспе́ченный – новоспе́чений, (нововыпущенный) новови́пущений, (новоназначенный) новопризна́чений, (новейший) нові́тній. [Не пої́хав Го́ленц, дире́ктор новоспе́чений, у Носі́вку (Ледянко)].
Новоя́вленный – новоя́влений, (новейший) нові́тній, (нового времени) новоча́сний, (возникший внове) новонаста́лий, новопо(в)ста́лий, новонаро́джений, новонарожде́нний. [Новоя́влена па́ртія (Пр. Правда). Нові́тній святи́й (Коцюб.) Він дасть землі́, Мику́ла новоча́сний (М. Рильськ.). Новонарожде́нний автократи́зм (Рада)].
Но́вый и Нов – нови́й; (поновее, поближе к современности) нові́тній; (нового времени) новоча́сний. [Мо́же ви́кую я з йо́го (сло́ва) до старо́го плу́га нови́й лемі́ш і чересло́ (Шевч.). Вступа́є в вік нови́й душа́ чи́ста (П. Тичина). Скажі́ть яко́ї нові́тньої ка́зки (Звин.). Нові́тня су́кня (Крим.). Привезли́ саркофа́г до бра́ми нові́тнього хра́му (Л. Укр.). Нові́тні співці́ відгукну́лись на го́лос той (Вороний). Страшна́ була́ лю́дям яка́сь нові́тня, невідо́ма міць (Дніпр. Ч.). Знайшли́ собі́ нові́тнє ща́стя (Крим.)].
-вые века – нові́ віки́, нова́ доба́.
-вый год – нови́й рік.
Встречать -вый год – зустріча́ти нови́й рік.
С -вым годом! – з нови́м ро́ком!
Поздравлять с -вым годом, см. Поздравля́ть.
-вый завет – нови́й запові́т (заві́т).
-вая Зеландия, -вая Каледония и т. п. – Нова́ Зела́ндія, Нова́ Каледо́нія и т. п. -вые лица (особы) – нові́ лю́ди.
-вый мир – нови́й світ. [Світ нови́й, багря́ний (Сосюра)].
-вая неделя, церк. – провідни́й ти́ждень, про́води́ (-ві́д и (реже) -дів).
-вый порядок, режим – нови́й поря́док (лад), режи́м.
-вый Свет, геогр. – Нови́й Світ.
-вое серебро – нове́ срі́бло, мельхіо́р (-ру).
-вое слово (неологизм) – нове́ сло́во, новотві́р (-тво́ру).
-вый стиль
а) (
летоисчисления) нови́й стиль;
б) (
в искусстве) нови́й стиль, (модерн) моде́рний стиль, стиль-моде́рн.
-вый человек – нова́ люди́на; (новичок) нова́к (-ка́).
Что -вого? – що (чу́ти) ново́го?
Пока -во что кому – поки́ новина́ (нови́нка) що кому́.
Совершенно -вый – нові́сінький.
По -му – по-ново́му; по-нові́тньому.
Старый друг лучше -вых двух – за старо́го при́ятеля двох нови́х даю́ть, (та й то не беру́ть). -вая метла чисто метёт, см. Мести́ 1.
Ны́нешний
1) (
теперешний, настоящий) тепе́рішній, (современный) суча́сний, сьогоча́сний, (новейший) нові́тній, (этот) цей; (этого года) цього́річний, сього́річний, (этого лета) цього́літній; срв. Настоя́щий 1. [Тепе́рішнє життя́ (Франко). Не тепе́рішніх люде́й був Шво́ра Йо́сип (Сл. Гр.). Не чита́є суча́сної белетри́стики (Крим.)].
-ние времена – тепе́рішні часи́, тепе́рішній час.
В -ние времена – за тепе́рішніх часі́в, тепе́рішніми часа́ми.
По -ним временам – як на тепе́рішній час, як на тепе́рішні часи́, (фам.) як на тепе́речки.
-нее лето – цього́річне лі́то, це́(є) лі́то.
В -нее лето – цього́ (цього́річного) лі́та.
В -нем году, месяце – цього́ (в текущем: пото́чного) року, мі́сяця.
-няя молодёжь – тепе́рішня (суча́сна, сьогоча́сна, нові́тня) мо́лодь.
-ние нравы – тепе́рішні (суча́сні, сьогоча́сні) звича́ї.
При -них обстоятельствах – за тепе́рішніх (суча́сних, сьогоча́сних) обста́вин (умов);
2) (
сегодняшний) сього́днішній, (зап.) ни́нішній.
-ний день – сього́днішній (ни́нішній) день, сього́днішня (ни́нішня) дни́на; (сегодня) сього́дні и сього́дня. [Неха́й од ни́нішньої дни́ни нале́жу я до ва́шої дружи́ни (Федьк.)].
До -него дня – до сього́дні[я].
-ней ночью – сього́дні[я] вночі́, ціє́ї но́чи.
После́дний
1) оста́нній, оста́тній, послі́дній (-нього), кінце́вий, кра́йній. [Я оста́нні квітки́ у саду́ позрива́в (Грінч.). Оста́тню коро́ву прода́м (Шевч.)].

Быть -дним – бу́ти на оста́нку, па́сти́ за́дню (за́дніх).
-дний номер газеты – оста́ннє число́ газе́ти.
-дняя четверть луны – оста́ння квати́ра мі́сяця.
В -днее время – оста́нніми часа́ми, оста́ннім ча́сом.
В -дний раз – в-оста́ннє.
До -днего – до оста́нку (до’ста́нку), до жа́дного. [Все зни́щили до оста́нку. Де що зна́йдуть, то і там хазя́йство до жа́дного забира́ють (Квітка)].
Писатель -днего времени – письме́нник оста́нніх часі́в; нові́тній письме́нник.
В -днюю минуту – оста́нньої хвили́ни, на оста́нці.
-днее усилие – оста́ннє зуси́лля.
Защищаться до -дней крайности – обороня́тися до оста́нку.
Самый -дний (по порядку) – найоста́нніший.
-днюю душу тянет – оста́нні кишки́ вимо́тує.
Пробил -дний час для кого – прийшла́ оста́ння годи́на на (для) ко́го;
2) (
наихудший) оста́нній, оста́тній, посліду́щий, (гал., о выражениях) кра́йній. [Ла́яв його́ оста́нніми слова́ми. Сказа́в йому́ кра́йнє сло́во. Найпосліду́щий лиході́й (Грінч.)].
Самый -дний человек – найпосліду́ща люди́на.
Не из -дних – незгі́рший, несогі́рший, не аби́-який. [Газді́вство у старо́ї Леси́хи несогі́рше (Франко). Наш міро́шник горла́н не з аби́-яких (Корол.)].
-дний дурак – ду́рень дові́ку, найпе́рший ду́рень.
-днее дело – найгі́рша (найпога́нша) спра́ва.
-дние времена – оста́нні часи́, вре́м’я лю́те (Шевч.), лю́тий час.
-дний ребёнок – (ласк.) мези́нчик, (насм.) ви́шкребок (-бка), ви́шкварок (-рка).
Появля́ться, появи́ться
1) (
показываться, становиться видным, предстать) з’явля́тися, з’яви́тися (редко появля́тися, появи́тися), виявля́тися, ви́явитися, уявля́тися, уяви́тися, виника́ти, ви́никнути и ви́никти, (о мн.) поз’я́влюватися и т. д. [На не́бі з’явля́ються зо́рі (Коцюб.). Бабу́ся з’яви́лась на две́рях (Л. Укр.). В одно́му з товсти́х мі́сячників з’яви́лася ду́же прихи́льна о́цінка поети́чних писа́нь Лаго́вського (Крим.). О́ддаль виявля́ються озе́ра (Стор.). На ву́лиці чо́рна сви́та ви́явилась одна́ й дру́га (М. Вовч.). З висо́ких чере́шень уяви́лася Марта (М. Вовч.). З-за кущі́в ви́никла висо́ка по́стать (Н.-Лев.). Як не уя́виться він за́втра, то й зо́всім його́ не ждіть (Звин.)]; (показываться) пока́зуватися, показа́тися, (из-за чего-л.) витика́тися, ви́ткнутися, виступа́ти, ви́ступити, (во множестве) висипа́ти, ви́сипати, (внезапно) вирива́тися, ви́рватися; нагоди́тися; срв. Пока́зываться. [Пока́жеться висо́ка двуго́рба гора́ (Крим.). Со́нце почне́ витика́тись (Мнж.). У сю хвили́ну я витика́вся на две́рі (Грінч.). Зо́рі ви́сипали на не́бі (Н.-Лев.). Ви́рвався, як Пили́п з конопе́ль (Ном.)].
-ви́ться вдруг (тут как тут) – уроди́тися, ви́гулькнути, гу́лькнути. [Як де сама́ зостану́ся, так і він тут уро́диться (Грінч.). Зра́зу вроди́вся весе́лий на́стрій (Васильч.). Ви́гулькнув із мо́ря].
-ться куда – (показывать нос) потика́тися, поткну́тися куди́. [Хай до нас не потика́ється].
Изредка -ться – наверта́ти, наверну́ти куди́. [Хіба́ обі́дати та на ніч наве́рне додо́му (Мирн.)].
-ви́ться на свет – з’яви́тися на світ, ви́явитися на сві́ті, по[на]роди́тися на світ.
-ви́лась молодая луна – молоди́к народи́вся.
-ля́ться, -ви́ться перед чьим-л. взором – става́ти, ста́ти, постава́ти, поста́ти кому́ перед очи́ма;
2) (
об’являться, обнаруживаться) об’явля́тися, об’яви́тися, проявля́тися, прояви́тися, (чаще о болезнях) прокида́тися, проки́нутися, (о болезнях, страхе, вредных насекомых, сорных травах и т. д.) укида́тися, уки́нутися, (во множ.) ки́нутися, забуя́ти; срв. Обнару́живаться. [Об’я́виться но́ви́й філо́соф (Н.-Лев.). Прояви́лася в А́нглії «чо́рна смерть» – чума́ (Доман.). У те́бе само́го прояви́лася істе́рика (Крим.). Си́вий во́лос поча́в укида́тися. Уки́нувся черва́к у хліб. Страх у се́рце вки́нувся (М. Вовч.)].
В городе -ви́лся тиф – в мі́сті проки́нувся тиф.
-ются кражи – прокида́ються краді́жки.
-ля́ется болезнь – про[и]кида́ється х(в)оро́ба.
-ви́лись (во множестве) сорные травы – ки́нулись, забуя́ли бур’яни́;
3) (
возникать) з’явля́тися, з’яви́тися, постава́ти, поста́ти (и повстава́ти, повста́ти), настава́ти, наста́ти, става́ти, ста́ти, виника́ти, ви́никнути и ви́никти, (иногда) прокида́тися, проки́нутися; срв. Возника́ть. [З’явля́ються пова́жні літерату́рні вида́ння (Єфр.). Повстаю́ть нові́ видавни́цтва (Єфр.). Перш ніж наста́в світ (Єван.). Прокида́ються поде́куди наріка́ння на грома́дський не́лад (Єфр.)].
-лись новые обычаи – зайшли́ (наста́ли, поста́ли) нові́ звича́ї.
-ля́ется желание, мысль – прокида́ється бажа́ння, ду́мка.
-ля́ется мода, потребность – захо́дить мо́да на що, потре́ба;
4) (
браться, взяться) бра́тися, взя́тися, заво́дитися, завести́ся, (о мн.) позаво́дитися. [Козаки́ беру́ться не знать звідкіля́ (Куліш). Десь узяли́сь нові́ си́ли, ене́ргія (Коцюб.). Звідкіля́ це ти узя́вся? Відко́ли султа́ни позаво́дилися на схо́ді (Крим.)].
Откуда -лись у него деньги? – зві́дки в йо́го взяли́ся, завели́ся гро́ші?
-лись деньжонки – завели́ся грошеня́та.
-ля́ется желание уснуть – сон (на сон) бере́ться.
-ются ссоры – беру́ться сва́рки.
Недавно -ви́вшийсянові́тній. [Це нові́тній пан (Гуманщина)].
До того времени -ви́вшийся – дотихчасо́вий.
То -ля́ясь, то исчезая – про́гульком. [Мі́сяць про́гульком з-за хма́ри вигляда́в (Грінч.)].

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

МОДЕ́РНЫЙ моде́рний, укр. нові́тній, новоча́сний, найнові́ший, фаміл. мо́дний.
ПРОДВИ́НУТЬСЯ, продвинуться вперёд (різко) зроби́ти риво́к;
ПРОДВИ́НУТЫЙ (курс) шкіл. погли́блений, ускла́днений, підси́лений, складні́ший; (про техніку) нові́тній, передови́й.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Нові́тній
1)
новый;
2)
недавно появившийся.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

нові́тній, -ня, -нє

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Нові́тній, -я, -є. Недавно появившійся, новый. Це новітня пісня. Це новітній пан. Уман. у.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Нові́тній, -я, -є. ...новый, *модерный.