Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 38 статей
Запропонувати свій переклад для «носій»
Шукати «носій» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Культу́ра – культу́ра. [Висо́ка ста́дія розумо́вої культу́ри (Куліш)].
Европейская -ра – европе́йська культу́ра.
-ра языка (речи) – культу́ра мо́ви.
-ра растений – культу́ра (культивува́ння) росли́н.
Носитель -рыносі́й (-сі́я) культу́ри; культу́рник. [Забу́дь наві́ки путь хижа́цтва і до сім’ї́ культу́рників верта́йся (Куліш)].
Культуртре́гер – культуртре́гер (-ра), культу́рник, носі́й культу́ри.
Носи́льщик, -щица
1) носи́льник, -ниця, носі́й (-сія́
м. р.), носія́ (-сії́, ж. р.), тягоно́ша (общ. р.). [Візни́к черкну́в ди́шлем носи́льника, що ніс яко́гось тягаря́ на спи́ні (Крим.)];
2) (
на вокзале) носи́льник, -ниця, носі́й;
3) (
на стройке) підно́сець (-сця), підно́сник, -ниця.
Носи́тель, -ницаносі́й (-сія́, м. р.), носія́ (-сії́, ж. р.), носи́тель, -лька. [Носії́ нови́х іде́й (Пр. Правда). Носи́телі европе́йської культу́ри (Доман.). Носи́телькою цих іде́й була́ інтеліге́нція (Р. Край)].
-тель фамилии – вла́сник (носі́й) прі́звища.
Но́счик
1) носі́й (-сія́), ноша́к (-ка́), (
дрягиль) тяга́ль (-ля́);
2) (
подносщик у каменщиков) підно́сець (-сця), підно́сник.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Драпать, драпануть – драпати, драпонути, давати, дати дропака (дріпака), давати, дати тягу; дременути, гайнути; жахнути, чкурити, чкурнути; п’ятами накивати, намасти́ти п’я́ти [салом]; ки́нутися, ударитися, рвонути навті́ки (навтікача́, навтьоки), пода́тися навте́ки; дмухнути (дати дмухача); дати (дмухнути) драла; шугнути, дати ходу, дати лиги, лепеснути; герсонути; дра́чки да́ти, дати ногам волю, узяти ноги на плечі, (реже) дерону́ти.
[Чимдуж дав відтіль дропака. Ентелла скрізь пішов шукати, Щоб все, що бачив, розказати. І щоб Дареса підцьковать (І.Котляревський). Оце будучи під враженням від придурків Тарантіно, я мрію про гарне наше кіно (ну на крайняк роман), як окупанти будуть драпати з нашої землі, а на їхніх дупах будуть висмалювати звьозди (А.Дністровий). Фіть дав драла зразу ж, як побачив того кизилового дубця (М.Лукаш, перекл. Є.Пелина). Отак і наш татуньо Радецький: він знав усі ходи та переходи в Італії, його ніхто не міг ухопити. В одній книжці від початку до кінця описано, як він чухрав з-під Санта-Лючії і як він, тому що італійці також дали дмухача, лише на другий день відкрив, що переміг власне, він, бо італійців навіть у бінокль не було видно. Тоді він повернувся і зайняв покинуту Санта-Лючію. Саме за це він і одержав звання фельдмаршала (С.Масляк, перекл. Я.Гашека). Хлоп таки й спинився — не того, що Санчо галасував, а того, що Дон Кіхот лежав і не ворушився; подумавши, що він убив його, носій підтикав поли своєї хламиди і рвонув навтікача, мов сугак той бистроногий (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). … вже при першому окрику Хінес зіскочив додолу і рвонув навтьоки — і то не риссю, а таки добрим чвалом… (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Це гуртожиток, із якого я збираюся дременути — винайму «куток», де б міг мати творчу тишу з колимською атмосферою (В.Стус)].
Обговорення статті
Несущий – (свойство) носі́йний, несни́й; (в акт. действ.) що несе; (акт. субъект действ.) носій; трима́льний; (винт самолёта, корабля и т. п.) тягови́й:
куры, несущие яйца – курки-несучки;
несущая балка (конструкция) – опорна (тримальна) балка (конструкція);
несущая волна – хвиля-носій;
несущая поверхность самолёта – носійна (несна) поверхня літака;
несущая способность – тримкість;
несущая стена – опорна (тримальна, основна) стіна;
несущая частота – частота-носій;
несущее крыло – крило-носій;
несущий винт – тягови́й ґвинт, несни́й ґвинт;
несущий кабель – несний жильник (кабель);
несущий каркас – тримальний каркас;
несущий смерть – смертельний, (реже) смертоносний;
несущий убытки – збитковий, обтяжений збитками.
[[«Уран, це, як ви знаєте, не тільки античний бог підземного світу, а й досить конкретний метал, хімічний елемент, номер 92! І він, цей елемент може бути використаний не тільки в західних, наскрізь прогнилих, буржуазних атомних електростанціях і бомбах, але і в наших, передових, прогресивних, таких, що несуть… пардон, ви самі знаєте, як важко в українській мові з герундієвими формами, я ж не можу сказати «несучих», тому кажу — «таких, що несуть», а несуть вони світові добро і благо, всім і кожному» (О.Ірванець). Все обернулося в суцільний шалений вир. Речі літали в повітрі, мов смертоносні ядра, якась повія стояла на столі й верещала (О.Сенюк, перекл. П.Лаґерквіста)].
Обговорення статті
Освежитель – освіжувач;
освежитель воздуха – освіжувач повітря.
[Автомобільний освіжувач — це насамперед освіжувач повітря, і тільки потім рекламний носій (З інтернету)].
Обговорення статті
Перрон – (франц.) перон, (железнодорожный, ещё) платформа;
2) (
архит., терраса) перон.
[Зима. На фронт, на фронт!.. А на пероні люди… Біля вагонів ми співаєм «Чумака»… І радість лоскотно бентежить наші груди — Шикують злидн’ нас, юнак до юнака (В.Сосюра). Гризучі сумніви передминулої ночі і дитячу мрійливість минулої він викинув разом з проїзним квитком на харківському пероні як знецінену й не потрібну вже річ, що все-таки йому послужила (В.Підмогильний). Розлягався брязкіт на станції, мигтіли і перебігали огні; свистки і сюрчки прорізали чорний простір; зрештою, хлопець насмілився покинути схованку і покрадьки відійти на перон (В.Барка). Серед перону стоїть досить добре вичищений і виголений, але непоказний, лише дуже набундючений німець з хлистиком у руці (І.Багряний). Вискочили ми, прикриваючись газетами, слідом за Бурмилом на перон. Аж гульк! А щоб ти був здоровий! Вельветовий «спінджак» обернувся — ніякий то був не Бурмило, а якийсь незнайомий дядько з отакенним носом. Тю! (В.Нестайко). … Все тут виросло і змінилось: і до свят вибілений вокзал, і носій у синьому фартушку, (як виблискує його медальйон на грудях!), і нове приміщення КДБ, і знайома буфетниця, у якої знайдеться донецьке пиво, і вичовганий жданням перон пристанційний, і залізнична лазня, і вічно поновлюваний асфальт автостради, і завше переповнений автобус від селища, і вишки геологів, що риють, риють, дошукуються скарбів, і шахтарська їдальня, і барачні будиночки, і розгасла дорога по вулиці… і рахуєш кроки із заплющеними очима: перша хата, друга, третя… (В.Стус). Життя ішло, минуло той перон. гукала тиша рупором вокзальним. Багато слів написано пером. Несказане лишилось несказанним (Л.Костенко). Хомський, поки не пізно, гукни їй, аби сідала, і ти гукаєш, Хомський. Дівчина усміхається, вона має забагато золотих зубів, і ти зненацька розумієш, що найбільше в ній тобі сподобалися її джинси, а тому не надто жалкуєш, коли поїзд рушає, а золотовсміхнена Маруся так і залишається на пероні (Ю.Андрухович)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ВНОСИ́ТЬ (лепту) ще вклада́ти, (на розсуд) подава́ти, (у текст) запи́сувати, (у банк) кла́сти;
вносить в чьё созна́ние освідо́млювати кого, фаміл. ту́ркати в го́лову, книжн. заклада́ти у свідо́мість;
вносить де́ньги (за что) плати́ти, (опла́чувати що);
вносить замеша́тельство баламу́тити;
вносить измене́ния корегува́ти, реформува́ти;
вносить изю́минку во что підпе́рчувати що;
вносить корректи́вы корегува́ти, /в ідеологію/ образ. міня́ти акце́нти де;
вносить напряже́ние виклика́ти напру́женість;
вносить оживле́ние куда розвору́шувати /пожва́влювати/ що;
вносить предложе́ние (по)дава́ти пропози́цію, пропо́нува́ти;
вносить разнообра́зие во что розмаї́тити що;
вносить расстро́йство виклика́ти ро́злад;
вносить расстро́йство в ряды́ лама́ти ла́ви;
вносить сму́ту /вносить раздо́ры/ колоти́ти;
вносить уточнение уто́чнювати;
вносить ха́ос хаотизува́ти, реконстр. махнозува́ти;
вносить я́сность ста́вити кра́пку над ‘і’, оказ. упрозо́рювати;
внося́щий що вно́сить тощо, зда́тний /покли́каний/ вне́сти́, носі́й, реконстр. вносі́й, заносі́й, прикм. вклада́льний, заклада́льний, подава́льний, стил. перероб. ста́вши вно́сити;
вносящий что фраз. з чим у рука́х /на пле́чах, на та́ці тощо/ [вносящий свечу́ із сві́чкою в рука́х];
вносящий дополне́ния /вносящий много но́вого, вносящий усоверше́нствования, вносящий я́сность/ во что покли́каний допо́внити /збагати́ти нови́ми іде́ями, удоскона́лити, роз’ясни́ти/ що;
вносящий замеша́тельство зда́тний збаламу́тити, баламу́т;
вносящий измене́ния коре́ктор;
вносящий на рассмотре́ние что а́втор /подаве́ць/ чого;
вносящий оживле́ние зда́тний пожва́вити;
вносящий предложе́ние подаве́ць пропози́ції, пропоне́нт;
вносящий све́жую струю́ во что зда́тний відсвіжи́ти що;
вносящий сму́ту /вносящий раздо́ры/ коло́тник;
вносящийся/вноси́мый вно́шуваний /заношуваний/;
вносящийся на рассмотре́ние пода́ваний на ро́згляд;
ВЫНА́ШИВАТЬСЯ (про плани) снува́тися і похідн.;
вынашивающий що но́сить тощо, зда́тний ви́плекати, носі́й, снува́льник;
вынашивающий на свои́х рука́х что обтя́жений чим;
вынашивающийся/вынашиваемый вино́шуваний, пле́каний, випле́куваний, пе́щений;
вынашиваемый в мечта́х вимрі́юваний.
ВЫНОСИ́ТЬ (на розгляд) подава́ти, пропо́нува́ти, (подяку тощо) склада́ти, (спеку) витри́мувати, (науку) дістава́ти;
выносить оби́ды терпі́ти обра́зи /кри́вду/;
выносить пригово́р ще підпи́сувати ви́рок /прису́джувати/ кому;
не выноси́ сор из избы́ своя́ ха́та по́кришка;
вынося́щий що вино́сить тощо, зда́тний ви́нести, зви́клий /ста́вши/ вино́сити, носі́й, прикм. /гніт/ виде́ржливий, /про артерію/ вивідни́й, виношувальний, зношувальний, переношувальний, витримувальний, подавальний, пропонувальний, ухвалювальний;
выносящий что з чим у рука́х;
выносящий благода́рность склада́ч подя́ки;
выносящий впечатле́ние діста́вши вра́ження;
выносящий на свои́х плеча́х что обтя́жений чим, зда́тний ви́нести на свої́х пле́чах;
выносящий пригово́р /выносящий постановле́ние/ покли́каний ви́нести ви́рок /постано́ву/;
не выносящий чего него́дний терпі́ти, не в си́лі терпі́ти;
выносящийся/выноси́мый вино́шуваний /зношуваний, переношуваний/, витри́муваний, пода́ваний, пропо́нуваний, ухва́люваний, прикм. виносни́й;
выносящийся на рассмотре́ние пода́ваний на ро́згляд;
ЗАНОСИ́ТЬ, (у книгу) запи́сувати, (меч) ще підно́сити;
занося́щий, що зано́сить тощо, покли́каний /зму́шений/ зане́сти, зви́клий /ста́вши/ зано́сити, заносі́й, носі́й, прикм. (снігом) заві́йливий, зано́шувальний, (у книгу) запи́сувальний, (чим) засипа́льний, замета́льний;
занося́щийся/заноси́мый, зано́шуваний, (у книгу) запи́суваний, (чим) заси́паний, заме́таний, прикм. заносни́й;
ЗАРАЖА́ТЬ, ще інфектува́ти;
заража́ющий, що інфекту́є тощо, зда́тний зарази́ти, носі́й зара́зи, прикм. зара́зливий, зара́зний, зара́жувальний;
заража́ющийся/заража́емый, зара́жуваний, інфекто́ваний, підда́ний інфе́кції;
НЕСТИ́ ще перено́сити, вно́сити, зано́сити, вино́сити, (затяжке) тараба́нити, пе́рти, (обов’язки) справля́ти;
нести ахине́ю /нести вздор, нести околе́сицу, нести чушь/ Хи́мині ку́ри пра́вити /гони́ти/, прова́дити на вербі́ гру́ші, ку́лі ли́ти, розка́зувати сон рябо́ї коби́ли, тю́льку гна́ти;
нести мора́льную отве́тственность за что ма́ти що на со́вісті, стил. перероб. лежа́ти на со́вісті [он несёт мора́льную отве́тственность за что він ма́є що на со́вісті, на його́ со́вісті лежи́ть що];
нести наказа́ние (нести незаслу́женное наказа́ние) (безневи́нно) кара́тися;
нести расхо́ды тра́тити, витрача́ти, покрива́ти вида́тки, ма́ти ви́трати;
несу́щий що /мн. хто/ несе́ тощо, зму́шений не́сти́, носі́й, несу́н, з но́шею, прикм. /про опо́ру/ підтримко́вий, хребе́тний, реконстр. плечови́й [несу́щая ба́лка плечова́ ба́лка], (струм) тягови́й, головни́й, стрижне́вий, складн. -но́сець [несу́щий зна́мя прапороно́сець], -носі́й [несу́щее крыло́ крило́-носі́й. плечове́ крило́], -но́сний [несу́щий смерть смертоно́сний];
несу́щий что з чим у рука́х /на пле́чах, на та́ці тощо/;
высоко́ несу́щий го́лову з ви́соко підне́сеною голово́ю;
несу́щий заря́д насна́жений заря́дом;
несу́щий изде́ржки обтя́жений ви́тратами;
несу́щий информа́цию наси́чений інформа́цією;
несу́щий нагру́зку тех. реконстр. хребе́тний;
несу́щий наказа́ние стил. перероб. відбува́ючи ка́ру;
несу́щий обя́занность викона́вець обо́в’язку /пови́нности/;
несу́щий вздор /несу́щий околе́сицу тощо/ дурноля́п;
несу́щий отве́тственность відповіда́льний;
несу́щий убы́тки обтя́жений зби́тками, стил. перероб. зазнаючи́ зби́тків;
несу́щий эне́ргию носі́й ене́ргії;
несу́щая пове́рхность підтримко́ва по́ве́рхня;
ПОНЕСТИ́, понести наказа́ние діста́ти ка́ру, бу́ти пока́раним;
понести убы́тки ще ма́ти зби́тки, безпідставно забуте утра́титися, фаміл. нагрі́тися;
не понести убы́тку зоста́тися при свої́х інтере́сах;
НОСИ́ТЬ, носить имя зва́тися;
носить по све́ту (про магічну силу) води́ти світа́ми;
нося́щий що /мн. хто/ но́сить тощо, ста́вши /покли́каний/ носи́ти, за́йня́тий носі́нням, носі́й, не́сун, прикм. носи́льний, складн. -но́сець [нося́щий рога́ рогоно́сець], -но́сний [нося́щий вене́ц вінцено́сний];
нося́щий и́мя з ім’я́м, під і́менем;
нося́щий ма́ску замаско́ваний під, під ма́скою;
нося́щий на рука́х кого гото́вий здува́ти порохи́ з;
нося́щий назва́ние під на́звою, на́званий;
нося́щий ору́жие із збро́єю, озбро́єний;
нося́щий фами́лию кого під прі́звищем;
нося́щий хара́ктер чего іденти́чний з чим, зо́всім як що;
носи́мый но́шений, не́сений.
ОТНОСИ́ТЬ ще зано́сити, доставля́ти, (до графи) запи́сувати;
относить за счёт кого запи́сувати на раху́нок чий;
относить на счёт чего ста́вити на карб, ба́чити причи́ну в чім [отнёс на счёт глухоты́ доба́чив причи́ну у глухоті́];
относя́щий що /мн. хто/ відно́сить тощо, ста́вши зано́сити, покли́каний відне́сти́, за́йня́тий доста́вою, носі́й, доставе́ць, прикм. відно́сний, доставни́й, для відне́сення;
относя́щий за счёт кого гото́вий записа́ти на чий раху́нок;
относя́щий на счёт чего гото́вий ба́чити причи́ну в чім;
относи́мый відно́шуваний, зано́шуваний, перено́шуваний, зарахо́вуваний, залі́чуваний, поя́снюваний, спрямо́вуваний, запи́суваний, прикм. відносни́й;
относи́мый к кому стосо́ваний до кого.
ПЕРЕНОСИ́ТЬСЯ (уявою) переліта́ти, ли́нути, сяга́ти;
переноситься мы́сленно блука́ти ду́мкою;
переноситься мы́слями відбіга́ти ду́мкою куди;
перенося́щий 1. що /мн. хто/ перено́сить тощо, зму́шений перене́сти́, ста́вши /зви́клий/ перено́сити, перено́сник, носі́й, реконстр. перено́сець, переносі́й, прикм. носи́льний, перено́сливий, для перено́су, 2. що /мн. хто/ те́рпить тощо, зви́клий терпі́ти, стил. перероб. вите́рплюючи;
переносящийся/переноси́мый 1. перено́шуваний, прикм. переносни́й, 2. вите́рплюваний, перете́рплюваний, переносимый оказ. сте́рпний;
ПРИНОСИ́ТЬ, приноси́ть большу́ю по́льзу образ. не́сти́ золоті́ я́йця кому;
приноси́ть в же́ртву ще же́ртвувати;
приноси́ть дары́ склада́ти дари́;
приноси́ть дохо́д дава́ти прибу́ток;
приноси́ть извине́ния кому перепро́шувати кого, склада́ти ви́бачення;
приноси́ть наслажде́ние ті́шити, дава́ти насоло́ду;
приноси́ть неприя́тности завдава́ти моро́ки;
приноси́ть успе́х прино́сити у́спіх, закі́нчуватися у́спіхом;
принося́щий що /мн. хто/ прино́сить тощо, ра́ди́й /зму́шений/ прине́сти́, зви́клий /ста́вши/ прино́сити, ім. від даю́щий, носі́й, складн. -но́сний [принося́щий плоды́ плодоно́сний], пор. носящий;
принося́щий что із чим в (на) рука́х /на пле́чах тощо/ [принося́щий по́чту з по́штою в рука́х];
принося́щий благода́рность кому із сло́вом подя́ки до кого;
принося́щий в дар = даря́щий;
принося́щий вред шкідли́вий;
принося́щий же́ртву (принося́щий в же́ртву) жертвода́вець, зго́дний поже́ртвувати, стил. перероб. же́ртвуючи;
принося́щий дары́ дароно́сний, з при́носами;
принося́щий неприя́тности збито́шний, зда́тний завда́ти моро́ки;
принося́щий плоды́ плі́дний, плодотво́рний, результати́вний;
принося́щий покая́ние = кающийся;
принося́щий по́льзу кори́сний, помічни́й, забут. спотре́бний;
принося́щий прися́гу заприся́жуваний, стил. перероб. присяга́ючи;
принося́щий сбор (артист) ка́совий;
принося́щий успе́х зда́тний прине́сти́ у́спіх;
принося́щийся/приноси́мый прино́шуваний, да́ваний, фраз. завда́ваний, скла́даний;
ПРОНОСИ́ТЬСЯ образ. проліта́ти стріло́ю /ві́тром, як стріла́, як мить/, (де) шуга́ти;
пронося́щий що /мн. хто/ несе́ тощо, ста́вши нести, покли́каний проне́сти́, носі́й, реконстр. проносі́й, прикм. проносни́й, стил. перероб. несучи́, пор. несущий;
проносящийся/проноси́мый не́сений, проно́шуваний;
проносящийся яки́й шуга́є тощо, зви́клий шугати, ра́ди́й шугну́ти, швидки́й як мить /ві́тер, стріла́/, нестри́мний у ле́ті, у нестри́мному ле́ті див. ще пролетающий;
проносящийся ви́хрем поет. шуга́стий;
с шу́мом проносящийся стил. перероб. в гуркітли́вому ле́ті;
РАЗНОСИ́ТЬ ще носи́ти, (заразу) перено́сити, (чутки) ши́рити, поши́рювати, розповсю́джути, (упень) розбива́ти (вщент), (по графах) зано́сити /запи́сувати/ до;
разносить весть поет. розлу́нювати;
разнося́щий що /мн. хто/ розно́сить тощо, зда́тний носити, зго́дний розне́сти́, за́йня́тий розно́сом, покли́каний розне́сти́, носі́й, розно́сник, галиц. розноси́тель, реконстр. розносі́й, розно́сець, прикм. розносни́й, розно́шувальний, перено́шувальний, зано́шувальний, доно́шувальний, запи́сувальний, допи́сувальний, ши́рений, поши́рюваний, розповсю́джуваний, розби́ваний, розтро́щуваний, розду́ваний, складн. -но́ша [разносящий по́чту листоно́ша];
разносящий газе́ты газетоно́ша, разносящий пи́щу стравоно́ша; пор. разбивающий 1;
разноси́мый не́сений, розно́шуваний /перено́шуваний, зано́шуваний, доно́шуваний/, запи́суваний /допи́суваний/, ши́рений, поши́рюваний, розповсю́джуваний, розби́ваний, розтро́щуваний, розду́ваний, прикм. розносни́й;
РАЗНО́СЧИК /РАЗНОСЧИЦА/ галиц. розноси́тель / розноси́телька/, (інфекції) носі́й, (газет) газетоно́ша, (вістей) вістоно́ша, (їжі) стравоно́ша, їжоно́ша.
ТАСКА́ТЬ ще волокти́;
таскать за во́лосы (кого) чу́бити, /один одного/ чу́битися;
таскать кашта́ны из огня́ для кого коротк. загріба́ти жар для;
таска́ющий що /мн. хто/ тяга́є тощо, зви́клий /охо́чий/ волокти, ра́ди́й поволокти́, за́йня́тий тя́га́нням, тяга́ч, носі́й, негат. несу́н, стил. перероб. тяга́ючи, пор. тягающий;
таска́ющий по суда́м стил. перероб. ста́вши тяга́ти по суда́х;
таска́ющий кашта́ны из огня́ зви́клий загріба́ти жар;
таска́емый тя́ганий, но́шений, воло́чений, ску́баний, чу́блений, цу́плений;
НАТАСКА́ТЬ (накрасти) нати́рити.
УНОСИ́ТЬСЯ ще мча́ти геть, ли́нути на кри́лах;
уноси́ться мы́слями леті́ти в думка́х, забіга́ти думка́ми;
унося́щий що /мн. хто/ відно́сить тощо, зви́клий відно́сити, зда́тний /зго́дний, зму́шений, покли́каний, ра́ди́й/ відне́сти́, носі́й, відносі́й, пор. носящий;
уносящийся/уноси́мый не́сений, відно́шуваний, вино́шуваний, зано́шуваний, бра́ний, заби́раний, кра́дений;
уносящийся що мчить геть тощо, образ. у ле́ті, на кри́лах, прикм. прудкокри́лий, швидкопли́нний, /про час/ мину́щий;
уносящийся ввысь небося́жний, небойду́чий, образ. у небося́жному ле́ті;
уносящийся мы́слями не́сений на кри́лах думо́к;
УНЕСТИ́СЬ, унести́сь мы́слями відбі́гти /забі́гти/ думка́ми;
уне́сший, уне́сшийся ОКРЕМА УВАГА;
уне́сший в моги́лу стил. перероб. забра́вши в моги́лу;
уне́сшийся замча́лий, відли́нулий, (час) збі́глий, мину́лий, промину́лий, (на крилах) поли́нулий, (спогад) зни́клий, ще́злий;
уне́сшийся мы́слями забі́глий думка́ми.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Носильщик – носи́льник, -ка, носі́й, -ія́.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Носильщикносі́й (-сія́).
Носитель (энергии) – носі́й (-сія́).

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

волна́ хви́ля
в. бегу́щая ел. хви́ля рухо́ма; хви́ля біжу́ча [біжна́]
в. блужда́ющая хви́ля мандрівна́ [блукли́ва]
в. взрывна́я хви́ля вибухо́ва
в. возвра́тная хви́ля поворо́тна
в. возду́шная хви́ля пові́тря́на
в. гармони́ческая хви́ля гармоні́чна
в. детонацио́нная хви́ля детонаці́йна
в. дли́нная хви́ля до́вга
в. затуха́ющая хви́ля згасна́
в. звукова́я хви́ля звукова́
в. коро́ткая хви́ля коро́тка
в. магнитозвукова́я хви́ля магнетозвукова́
в. модули́рованная хви́ля модульо́вана
в. набега́ющая хви́ля набіжна́
в. несу́щая хви́ля носи́льна, хви́ля-носі́й, -лі-носія́
в. обра́тная хви́ля зворо́тна
в. одино́чная хви́ля поодино́ка [одино́чна]
в. отражённая хви́ля відби́та
в. па́дающая хви́ля набіжна́
в. переда́точная хви́ля переда́тна
в. поляризо́ванная хви́ля поляризо́вана
в. попере́чная хви́ля попере́чна
в. поте́рянная хви́ля загу́блена
в. преломлённая хви́ля зало́млена
в. продо́льная хви́ля поздо́вжня
в. простра́нственная хви́ля просторо́ва
в. проходя́щая хви́ля прохідна́
в. рассе́яная хви́ля розсі́яна
в. расходя́щаяся хви́ля розбі́жна
в. сверхдли́нная хви́ля наддо́вга
в. светова́я хви́ля світлова́
в. сгу́щенная хви́ля згу́щена
в. сдви́говая хви́ля зсувна́
в. сейсми́ческая хви́ля сейсмі́чна
в. со́бственная хви́ля вла́сна
в. стоя́чая хви́ля нерухо́ма [стоя́ча]
в. сфери́ческая хви́ля сфери́чна
в. сходя́щаяся хви́ля збіжна́
в. температу́рная хви́ля температу́рна
в. теплова́я хви́ля теплова́
в. уда́рная хви́ля уда́рна
в. уединённая хви́ля окре́ма [відокре́млена]
в. ультразвукова́я хви́ля ультразвукова́
в. ультракоро́ткая хви́ля ультракоро́тка
в. упругая хви́ля пру́жна́
в. цилиндри́ческая хви́ля циліндри́чна
в. щелевая хви́ля щіли́нна
в. электромагни́тная хви́ля електромагне́тна
га́з газ,-зу
г. боло́тный газ боло́тний
г. бытово́й газ побуто́вий
г. вадо́зный газ вадо́зний (утворюється у біосфері)
г. взрывно́й газ вибухо́вий
г.-восстанови́тель газ-відно́вник,-зу-відно́вника
г. генера́торный газ генера́торний
г. горючий газ пальни́й [горю́чий]
г. до́менный газ до́мновий
г. есте́ственный газ приро́дний [земни́й]
г. жи́дкий газ зрі́джений [ріди́нний]
г. идеа́льный газ ідеа́льний
г. ине́ртный газ іне́ртний
г. ко́ксовый газ ко́ксовий
г. колошнико́вый газ колошнико́вий [до́мновий]
г. конверти́рованный газ відконверто́ваний
г. кре́кинга газ кре́кінгу
г.-носи́тель газ-носі́й,-зу-носія́ (1. підіймач рідини стиснутим газом; 2. компресорний спосіб добування нафти)
г. освети́тельный газ світи́льний
г. отбро́сный газ відхідни́й
г. пермане́нтный газ пермане́нтний [пості́йний, неконденсо́ваний]
г. подзе́мный газ підзе́мний
г. попу́тный газ супрові́дний
г. приро́дный газ приро́дний [земни́й]
г. разре́женный газ розрі́джений
г. реа́льный газ реа́льний
г. ру́дничный газ копа́льневий
г. свети́льный газ побуто́вий [світи́льний, осві́тлювальний]
г. сжа́тый газ сти́снений [сти́снутий]
г. сжи́женный газ зрі́джений [скра́плений]
г. сжима́емый газ сти́ска́ний [сти́скуваний, сти́сливий, стисни́й]
г. сжима́ющийся газ стисни́й [сти́сливий]
г. соверше́нный газ доскона́лий
г. сухо́й газ сухи́й [мета́новий]
г. това́рный газ това́рний
г. то́почный газ паливне́вий [па́ливний, опа́лювальний]
г. тяжёлый газ важки́й
г. уга́рный CO газ ча́дний
г. углеки́слый СО2 газ вуглеки́слий
носи́тель носі́й,-сія́
н. да́нных носі́й да́них
н. заря́да носі́й заря́ду
н. информа́ции носі́й інформа́ції
н. то́ка носі́й стру́му
раке́та раке́та,-ти (1. літальний безкрилий аппарат або пристрій з ракетним двигуном; 2. пристрій, застосовуваний для феєрверків, сигналізації, освітлення)
р. баллисти́ческая раке́та балісти́чна (ракета, що рухається по балістичній траєкторії після закінчення роботи двигуна)
р. межконтинента́льная раке́та міжконти́нентальна
р. межплане́тная раке́та міжплане́тна
р. метеорологи́ческая раке́та метеорологі́чна
р. многоступе́нчатая раке́та багатоступене́ва [багатоступі́нчаста]
р.-носи́тель раке́та-носі́й,-ти-носія́
р. освети́тельная раке́та осві́тлювальна
р. сигна́льная раке́та сигна́льна
р. составна́я раке́та скла́дена
р. управля́емая раке́та керо́вана
частота́ частота́,-ти́
ч. бие́ния частота́ биття́
ч. враще́ния частота́ оберта́ння
ч. высо́кая частота́ висо́ка
ч. зву́ка частота́ зву́ку
ч. звукова́я частота́ звукова́
ч. зубцо́вая частота́ зубце́ва
ч. измене́ния частота́ змі́нюваности
ч. колеба́ний частота́ колива́нь
ч. крити́ческая частота́ крити́чна
ч. кругова́я частота́ колова́
ч. нако́пленная частота́ нагрома́джена [накопи́чена]
ч. несу́щая частота́ носи́льна, частота́-носі́й
ч. ни́зкая частота́ низька́
ч. основна́я частота́ головна́ [основна́]
ч. относите́льная частота́ відно́сна
ч. парциа́льная частота́ частко́ва [парція́льна]
ч. переме́нная частота́ змі́нна
ч. периоди́ческого проце́сса частота́ періоди́чного проце́су
ч. пла́зменная частота́ пла́змова
ч. по́ля частота́ по́ля
ч. преде́льная частота́ грани́чна
ч. преоблада́ющая частота́ переважа́льна
ч. промежу́точная частота́ проміжна́
ч. ра́зностная частота́ різнице́ва
ч. регули́рования допусти́мая частота́ регулю́вання допустна́ [допуско́ва]
ч. резона́нсная частота́ резона́нсна
ч. со́бственная частота́ вла́сна
ч. тона́льная частота́ тона́льна
ч. углова́я частота́ кутова́
ч. уда́ров частота́ уда́рова [уда́рів]
ч. ультравысо́кая частота́ ультрависо́ка [надвисо́ка]
ч. цикли́ческая частота́ циклі́чна
ч. циклотро́нная частота́ циклотро́нна
ч. электри́ческого то́ка частота́ електри́чного стру́му
ч. электромагни́тных колеба́ний частота́ електромагне́тних колива́нь

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Носі́й, -сія́носильщик.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Носительносі́й (-сія); н. фамилии – вла́сник прі́звища.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

носі́й, -сія́, -сіє́ві, -сіє́м, -сі́ю!, -сії́, -сії́в

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Носі́й, -сія́, м. Носильщикъ. Міус. окр.
Носі́льник, -ка, м. = Носій. А носільнички — хлопці-молодці, а кладільнички — середні люде. Гол. II. 13. Ум. Носі́льничок.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Носи́льщикъ = носи́льник (С. Жел.), носїй, носа́к (С. Пар.), ноша́к (С. Жел. Пар.).