Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 32 статті
Запропонувати свій переклад для «обрис»
Шукати «обрис» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

А́брисо́брис.
Ко́нту́р – ко́нтур (-ра), (очертание) о́брис (-су), о́бвід (-воду). [Із те́мряви вирі́зувалися розпли́вчасті ко́нтури страхо́вищ, чо́рних, волоха́тих (Васильч.). В роже́вому тума́ні з’явля́лись і щеза́ли нея́сні о́бриси хат (Коцюб.). О́бвід по́вного кругло́ватого лиця́ (Н.-Лев.)].
Первоначальный -ту́р – пе́рший о́брис.
Лицеочерта́ниео́брис (-су) обли́ччя, ри́си (р. рис) обли́ччя.
Набро́сок – на́черк (-ку), на́рис (-су), (очерк, контур) о́брис, за́рис. [Тут уже́ кри́тика вбача́є на́черк літерату́ри поважні́шої (Куліш)].
Обво́д и обво́дка
1) обво́джування, обво́дження;
2) (
очерк, контур) обві́д (-во́ду), о́брис (-су), обві́дка.
Обги́б и оги́б
1) обгина́ння, обхі́д (-хо́ду);
2) криви́й обві́д (-во́ду), криви́й о́брис;
3) (
изгиб реки) за́ворот, за́крут, колі́но, лука́.
Оги́б берега – залі́м (-ло́му) бе́рега.
Окла́д
1) (
образ, очертание) о́брис; за́рис и за́риси (мн.).
Окла́д лица – за́риси обли́ччя, вид, твар (-ри);
2) (
на иконах и пр.) ша́та и ша́ти (мн.), опра́ва, оздо́ба. [О́браз у дорогі́й опра́ві];
3) (
оклад избы) підва́лини;
4) (
налог) на́клад, поло́жений пода́ток;
5) (
жалованье) поло́жена платня́, утри́мання.
О́черк
1) (
действие длит.), см. Очё́ркивание; оконч. обче́ркнення, обкре́слення, о́брис (-су), обві́д (-во́ду), обве́дення;
2) (
кратк. описание) на́рис, на́черк. [Істори́чні на́риси];
3) (
контур) о́брис, за́рис, обві́д (-во́ду). [О́брис кру́глого обли́ччя]; (эскиз, чертёж) шкіц (р. шкі́цу).
Очерта́ние
1) (
действ. оконч.) см. О́черк 1;
2) о́брис, за́рис, обві́д (-во́ду). [В тума́ні з’явля́лись і щеза́ли нея́сні о́бриси хат (Коц.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Грудь, анат. – груди, грудина, груднина; (жен.) лоно, перса; (сосец) цицька, грудь, (груб.) цицяк, (жен., жарг.) балкон, відра, балони, ціцерони, батони:
бить себя в грудь – бити себе в груди;
брать грудью – брати (здобувати (добувати) штурмом (приступом);
взять, схватить за грудь в драке – ухопити за петельки, узяти за барки;
всей грудью навалиться – щосили навалитися (налягти, наперти);
встать, стать, стоять грудью за кого, за что (книжн.) – ставати, стати стояти стіною (муром) за кого за що, мужньо боронити (захитати) кого, що, обставати щосили (що є снаги) за ким за чим;
выпятить грудь – випнути груди;
грудь колесом – випнуті груди;
дышать полной грудью – дихати на повні груди;
кормить грудью – годувати груддю, давати грудь; (редко) годувати грудьми;
либо грудь в крестах, либо голова в кустах – або здобути, або вдома (дома) не бути (Пр.); або вдома (дома) не бути, або волі здобути (Пр.); або (хоч) пан, або (хоч) пропав (Пр.);
отнять ребёнка от груди – відлучити дитину;
полной грудью, во всю грудь – на всі груди, на повні груди;
стоять грудью за кого, что – стояти стіною (грудьми, муром);
человек с волосатой грудью – з волохатими грудьми, волохатогрудий (диал.) космогрудий;
человек с раскрытой грудью – розхристаний.
[Нічим грудини прикрити (Номис). В стайні родила, в яслах сповила, Сіном прикрила, груддю кормила Божого Сина Марія (Колядка).У тумані на могилі, Як тополя, похилилась Молодиця молодая. Щось до лона пригортає Та з туманом розмовляє (Т.Шевченко). Зирк! — на кухонних дверях стоїть панич. Його голова й борода закустрані, його очі заспані, біла вишивана сорочка розхристана і з-під неї виглядає тендітніша від рожевого лепесточка груднина (П.Мирний). Рука паничева якось гріє, лоскоче; Христя червона, як маківка, схилила голову на один бік і придавила підборіддям його руку до своєї шиї. Вона почула, як її серце забилося, як дух у грудях затнувся, високо піднімаючи повне огню лоно (П.Мирний). На привітання чоловіка вона встала, прикрила грудь білою мережаною сорочкою і поклала дитину в колиску (А.Чайковський). А московський байстрюк раз по раз шукає грудий. На стіні відбивається її кругла грудь, як гора, а губи байстрючка виглядають на стіні, як пажерливий змій. Думає вона собі, що цей хлопець, як опир, витягнув в себе всю її жіночу честь і ще всю мою кров витягне (В.Стефаник). Очі її горіли, перса важко дихали, коси розпустилися (М.Коцюбинський). Разом з усвідомленням йому відроджувався на устах поцілунок, що він урвав, притиск грудей і сласне оповиття голих рук. Голих! Як пізно він це зрозумів! (В.Підмогильний). Волосаті груди їй ходили ходором над сухими ребрами, що вилазили з лахміття (І.Багряний). Одні били себе кулаками в груди та присягалися, що на власні очі бачили, як Інокеша стояв посеред хати на колінах у сльозах і молився на свою жінку, як на ікону. (Г.Тютюнник). Горне до себе сина, кормить грудьми — шкода, молока мало, кепські харчі (У.Самчук). — От і добре, що прийшла, — дивиться на вдову і чомусь пригадує ті вечори, коли отут на ставку жінки перуть шмаття і годують немовлят грудьми, що стікають молоком та місячною дрімотою (М.Стельмах). А скажи — Модільяні був ідіот? — допитувалась вона, коли я вправними, як у піаніста, пальцями вигравав на засмаглих персах (В.Стус). — Уфф!.., — відсапується, схопившись за груди — нічогенькі батончики, десь, мабуть, четвертого розміру (О.Забужко). Як кобіту хтось лапає за цицьку, то мусить вона стогнати і очима вивертати. Такий порядок (Ю.Винничук). Безумство моє — і гірке, і солодке, бо всі Його розпізнали по блиску очей і утомі — На кедровім ложі я довго збирав невагомі Розгублені перса, що пахли, мов персика сік… (М.Кіяновська). Як хлипко вивисне цицяк І затремтить драглисто-дрібно, Шепоче серце: щось не так! Це до кохання не подібно! Коли ж туга і пружна грудь, Коли руці на ній не слизько, Я знаю, що любові буть, Я знаю, що вона вже близько! (Ю.Позаяк). Якщо цицьки дрібні-драглисті Й брутально схильні до звисання, Жени від себе мрії чисті — Бо це ніяке не кохання. Якщо цицяк тремтить хлипливо, Коли руці на ньому слизько, Втікай скоріше — це зрадливе, Заразне й капосне дівчисько. Любов лиш там, де грудь тугенька, Рожева, пружна і налита, І не вміщається у жменьку — Пахнюча, ніжна й соковита. Оце і є солодка втома, Твоя омріяна коханка: Хапай її, тягни додому І шпортай з вечора до ранку. Запам’ятай, цю прозу світу — Життя таке хистке-мінливе: Все інше, що ще є в кобіти В коханні зовсім не важливе (Ю.Позаяк). Одіссей же рукою Правою раптом за горло стару Евріклею вхопивши, Лівою ближче до себе її притягнув і промовив: “Неню, невже погубить мене хочеш? Сама ж ти своєю Груддю мене згодувала!" (Б.Тен, перекл. Гомера). Один хлопець побіг сказати клюшниці й небозі, що там пана їхнього й дядька на волах везуть, а він худющий такий та жовтий прямо на сіні лежить. Боже, як заголосили поштиві білі голови, аж жаль було слухати! Плакали, били себе в груди та кляли-проклинали ті мерзенні рицарські романи, і все те вибухло з новою силою, коли Дон Кіхот переступив рідний поріг (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Тоді Амброджуоло сказав: — По правді вистачило б із тебе і сих доказів, та як ти хочеш інших, я подам їх. Скажу тобі, що в мадонни Дзіневри, дружини твоєї, під лівою груддю чималенька родима цятка, а круг неї золотих волосинок шестірко (М.Лукаш, перекл. Дж.Бокачо). Жінку, якій вранці того дня вирізали другу грудь… (Є.Попович, перекл. Е.М.Ремарка). Перші півтори милі, себто всю дорогу до загорожі Доузі Бойлана, я не міг подумки відволіктися від тендітного тіла і маленьких цицьок, що притиснулися до моєї спини. І поки трактор гуркотів по об’їзній дорозі, розмахуючи кущорізом і виючи диференціалом, я ледь не сказився від жаги і від жаги і від злості на свого братана (В.Горбатько, перекл. П.Кері). Немовля весь час вередувало й скиглило. Воно люто смоктало грудь, проте в Людмили, хворої і анемічної, молока було мало (О.Негребецький, перекл. М.Левицької). Альберта підійшла до мене й нахилилася наді мною, і я побачив обрис найкрасивіших грудей, хотів із розгону подумати — найкрасивіших грудей Варшавського Договору, але ж змінився вигляд світу, і тепер я бачив обрис найкрасивіших грудей Атлантичного або найкрасивіших грудей Європейського Союзу, чи обрис найкрасивіших грудей держав-кандидатів до Європейського Союзу (І.Пізнюк, перекл. Є.Пільха). 1. В маршрутці молода мама просить дитину: — Доню візьми цицьку, бо час вже їсти… — Доню візьми цицьку, бо зараз дядькові віддам. — Дядько: — Доню, думай скоріше, бо я вже три зупинки проїхав. 2. Чоловіки й жінки могли б частіше ззиратися очима. Якби не цицьки].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

КО́НТУР укр. о́брис, (лінія) о́бвід, (губ) рису́нок.
СИЛУЭ́Т ще за́рис, о́брис, галиц. сильве́та, сильве́тка

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Обвод, обводка
1) (
линией) обве́дення, обво́дження;
2) (
контур) обві́д, обві́дка, о́брис, -су.
Очерк
1) (
описание) на́рис, -су, на́черк, -ку;
2) (
контур) о́брис, -су, за́рис, -су, обві́д (род. обво́ду);
3) (
действие) обче́ркування, обкре́слювання, обрисо́вування, -ння.
Очертание
1) за́рис, о́брис, -су;
2) (
действие) обче́ркування, обкре́слювання, -ння.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Абрис, геод.о́брис (-су).
Контуро́брис, о́бвід (-ду);
• к. (электрич. цепь
) – ко́ло;
• к. внутренний
– о. вну́трішній;
• к. замкнутый колебательный
– ко́ло за́мкнене коливне́.
Наружный – надві́рний;
• н. (внешний
) – зо́внішній;
• н. очертание
о́брис (-су);
• н. поверхность
– о́коло.
Обвод – обво́джування, о́бвід (-во́ду);
• о. (контур
) – о́брис (-су).
Очертаниео́брис (-су), о́бвід (-воду);
• о. криволинейное
– о. криволіні́йний;
• о. наружное
– о. зо́внішній;
• о. резкое
– о. різки́й.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

ко́нтур ко́нтур,-ру, о́брис,-су (1. лінія, що окреслює форму; 2. замкнене коло провідників електричного струму)
к. блоки́рующий ко́нтур блокува́льний
к. возбужда́ющий ко́нтур збу́джувальний
к. за́мкнутый ко́нтур за́мкнений
к. избира́тельный ко́нтур ви́бірний [селекти́вний]
к. излуча́тельный ко́нтур випромі́нювальний
к. индукти́вный ко́нтур індукти́вний
к. исхо́дный ко́нтур вихідни́й
к. колеба́тельный ко́нтур колива́льний
к. нало́женный ко́нтур накла́дений
к. настро́енный ко́нтур налашто́ваний [настро́єний]
к. приёмный ко́нтур прийма́льний
к. промежу́точный ко́нтур проміжни́й
к. пропуска́ющий ко́нтур пропускни́й
к. резона́нсный ко́нтур резона́нсний
к. электри́ческий ко́нтур електри́чний
о́черк, очерта́ние 1. о́брис,-су
2. обві́д,-во́ду
3. ко́нтур,-ру
фасо́н фасо́н,-ну, моде́ль,-лі, зразо́к,-зка́, о́брис,-су

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

О́брис, -сусилуэт.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

о́брис, -су; -риси, -сів

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

О́брис, -су, м. Силуэтъ. На темному небі чорним обрисом виявлявся з боку Марків вид. Стор. МПр. 16.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Абрисо́брис, -су.
*Контуро́брис, -су.
*Очертаниео́брис, -су.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

А́брисъ = о́брис, на́черк.
О́черкъ = о́брис, на́рис, за́рис, на́черк (С. Пар.). — На темному небі чорним обрисом виявляв ся з боку Марків вид. О. Ст. Треба списати хоч нарис докладної життєписї Шевченка. Кн.
Силуэ́тъ = о́брис.

Запропонуйте свій переклад