Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 11 статей

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Обслу́живание – обслуго́вування, обслугува́ння, обслу́га.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Беспородный – безпорідний, (непородистый) непородистий, (несортовой) несортовий:
беспородное зерно – несортове зерно.
[Але звільнення прийшло не відразу. Певний час ти маєш цього безпорідного лошака поряд у стійлі (Євгенія Кононенко). На гвалт собак вигулькнув господар, кремезний, зарослий як гайовик-щезник, борода до грудей. Викотилися чотири собаки — білявий, на високих лапках песик, його побратим — чорнющий, кудлатий, і дві собачі молодиці — вишукана пінчерка з крислатими вухами і безпорідна, руда, підсліпувата, зі сточеними вже зубами і величезною грижою під черевом, аж до землі (Марина Меднікова). Китайська обслуга — у білих нейлонових сорочках і чорних камізельках. Усі вони — прудкі, низенькі та несортові. Видно, що втікачі не з Гонконгу чи Тайваню, а з глибин материка (Володимир Діброва). У ветеринара: — Кличка? — Олігарх. — І як він? — Справжній оліхарх. Безпорідний, нахабний і весь дім обжер].
Обговорення статті
Расчёт
1) (
несов.) розраховування, обраховування, обчислювання, вираховування, зважування, оцінювання, (сов.) розрахування, обрахування, обчислення, ви́рахування, зваження, оцінення; (последствие) розрахунок, обрахунок, (устар.) раху́ба;
2) (
расплата) розрахунок, (выплата) виплата, (перен.) пораху́нок; (о мести) відплата, покара, (несов.) поквитува́ння, (сов.) поквита́ння;
3) (
увольнение) зві́льнення;
4) (
надежда, ожидание, предположение) припускання, сподівання, припущення, міркування, сподіванка, розрахунок, припуск;
5) (
намерение) намір;
6) (
корыстные соображения) розрахунок, (выгода, польза) вигода, користь, (интерес) інтерес, (смысл) рація;
7) (
бережливость) ощадливість;
8) (
воен.) обслуга;
9) (
техн.) розрахунок:
брак по расчёту – шлюб (одруження) з розрахунку; брак заради вигоди;
взять, принять в расчёт – взяти на увагу; мати на увазі;
взять расчёт по месту работы – взяти розрахуок за місцем роботи; звільнитися з роботи;
в расчёте, с расчётом на что – зважаючи (важачи) на що; розраховуючи (рахуючи, сподіваючися, важачи) на що; з розрахунку на;
в окончательный расчёт – на поквитування;
дать расчёт кому – розрахувати (звільнити, відпустити) кого;
до расчёта – до розрахунку (порахунку);
жить с расчётом – жити ощадно (ощадливо);
за наличный расчёт – за (на) готі́вку, на гото́ві гро́ші;
из расчёта видно, что – з розрахунку видно, що;
из расчёта, что – розраховуючи на те, що; сподіваючись, що;
иметь расчет что делать – ма́ти вигоду що робити;
какой расчёт? – яка рація?; яка вигода?;
мы в расчёте – ми розрахувалися (порахувалися, поквиталися, поквитувалися, квити);
находить расчёт в чём – вбачати (бачити, знаходити) вигоду (інтерес, рацію) в чому;
на хозяйственном расчёте – на господарчому розрахунку;
нет расчета (иногда не расчёт) – нема (немає) рації (інтересу, вигоди, рахуби); невигідно; не з руки́, не рука́;
нет расчета делать это – нема (немає) рації (інтересу) робити це;
обмануться в расчете – пролічити; прорахувати;
окончательный расчёт – поквитування;
орудийный расчёт – гарматна обслуга;
ошибиться, обмануться в расчёте, в расчётах (перен.) – помилитися в рахунку (в розрахунку, обчисленні, обрахунку, рахубі); схибити в рахунку; (перен.) прогадати;
ошибка в расчете – помилка в розрахунку;
плохой расчёт! – погана рахуба!;
покончить расчеты – розрахува́тися, поквитува́тися;
получить расчет (посчитаться) – розрахува́тися, порахува́тися, взяти розраху́нок;
по расчёту кого (чьему) – за розрахунками кого (чиїм);
по следующему расчёту – з тако́го розраху́нку, обраху́нку;
потребовать расчёта – зажадати розрахунку;
принимать, принять, брать, взять в расчёт кого, что – брати, узяти на увагу (до уваги, до рахуби) кого, що; врахувати кого, що, зважити на кого, що;
расчёт по допускаемым нагрузкам – розрахунок на основі допускних навантаг;
расчёт по допускаемым напряжениям – розрахунок на основі допускних напруг (напружин);
расчёт по предельному состоянию – розрахунок щодо граничного стану;
расчёт предварительный, приблизительный, примерный – попере́дній обраху́нок; приблизний розраху́нок; примі́рний розраху́нок;
расчёт приближенный – (змодельований) розрахунок наближений (наблизовий); (грубий, попередній) розрахунок приблизний;
расчёт проверочный – розрахунок перевірковий;
расчёт проверяемый – розрахунок перевірний;
расчёт проектировочный – розрахунок проєктувальний;
расчёт прочности – розрахунок міцности;
расчёт устойчивости – розрахунок стійкости;
расчеты не оправдались – сподівання (сподіванки, розрахунки) не справдилися;
сказать с расчетом – сказати навмисно (навмисне, умисно, умисне), сказати з наміром;
сорить деньгами без расчёта – сипати (розкидатися) грошима без ліку (розрахунку);
с таким расчетом, чтобы – так, щоб; з таким, з тим рахунком (розрахунком), щоб;
у меня с ним короткий расчёт – я з ним скоро розправлюся;
холодный расчёт – холодний розсуд;
это [не] входит, [не] входило в мои расчёты – це [не] входить, [не] входило у мої розрахунки (рахунки) (у мої наміри); це я маю, це я мав на думці, цього я не маю, не мав на думці.

[То вихрест із жидів Авлет. Недавно на другій женився, Та, бач, в рахунку помилився, Із жару в полом’я попав; Щоб од яги як одв’язатись, То мусив в військо записатись І за шпигона на год став (І.Котляревський). Не прийдеться рахуба до чуба (Номис). Як ударив в губу, то й розбив всю рахубу (Номис). А він тоді почав із мене глузувати. «Тю, дурний! Не бійся, тут куми не йдуть у рахубу!» Як я тії слова почув, то зразу заспокоївся (М.Лукаш, перекл. Дж.Бокачо). Убило всю гарматну обслугу, крім Вірі (П.Соколовський, перекл. К.Вонеґута). Тепер він розумів, що з самого початку бачив цей гарячковий розрахунок у її очах. «Мабуть, слушно поміщають кохання в книжки, — спокійно розмірковував він. — Либонь, деінде воно не протриває» (О.Король, перекл. В.Фолкнера). Економічна криза допомогла багатьом дружинам успішних бізнесменів зрозуміти, що заміж вийшли з любові, бо з розрахунком вони промахнулись].
Обговорення статті
Сервис – обслуго́вування, обслу́га, (англ.) се́рвіс.
[«Дівчата, знаєте, хто це?» — запитав Павлюк-паша, піднявши чарку. Пальцем вільної руки він вказував на Олеся. «Ні», — одразу перейшли на українську дівчата. Що воно — сервіс, усе для клієнта, хоч мова, хоч язик! (брати Капранови)]
Обговорення статті
Пожатие – стиска́ння, стиск, по́тиск (руки́), ру́чка́ння.
[Невже моя пісня не хвиля? Ой леле! Даремні питання… Німі мої думи, а руки дають лиш німії стискання… (Л.Українка). Поволі він набував знайомства. Від товаришів у праці його ручкання непомітно поширювалось на їхніх родичів та друзів і далі, в глиб міста, до найрізноманітніших представників людського роду, професій та думок, його капелюх щораз частіше здіймався на вулиці, відповідаючи на привітання молодих учених, партійців, профспілчанських діячів і просто осіб обох статей, непомітних співробітників установ, де їм платили гроші (В.Підмогильний). І враз все зайве позникало — Обслуга, авто, літники,  І гори гримнули хоралом,  І був короткий стиск руки, І серце чимось захлинулось, І вмерло, й полетіло в синь (Є.Маланюк). Коли людину самота пече, її від суму не рятує праця. Тоді і тихолетний сміх очей, І жінки випадкової плече, Чи теплий потиск прохолодних пальців, Людині світять, наче цвіт акацій (Т.Мельничук). Мені сподобалось, як вона подає руку — потиск був сильніший, ніж можна було сподіватися. Я терпіти не міг людей, що подають руку розслаблено, наче дохлу рибину (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Обслуживаниеобслу́га, обслуго́вування;
• о. (машин
) – по́рання.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

брига́да брига́да,-ди, обслу́га,-ги, загі́н,-го́ну
обслу́живание обслуго́вування, обслу́жування; обслу́ження; обслу́га,-ги (персонал)
о. техни́ческое обслуго́вування техні́чне
о. технологи́ческое обслуго́вування технологі́чне
экипа́ж 1. по́віз,-во́зу (легкий ресорний пасажирський віз)
2. екіпа́ж,-жу, обслу́га,-ги, кома́нда,-ди (особовий склад корабля, літака тощо)

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Орудийный — гарма́тний; О. запряжка — гарма́тний за́пряг; О. начальник — нача́льник гарма́ти; О. расчетобслу́га гарма́ти; О. учение — гарма́тне навча́ння.
Расчет — розраху́нок, -нку: Р боевой — бойови́й розраху́нок: Р. горизонта — розраху́нок позе́мин; Р. движения — розраху́нок ру́ху; Р. караула — розраху́нок сторо́жі; Р. орудийныйобслу́га гарма́ти; Р. предварительный — попере́дній розраху́нок; Р. строевой — муштро́вий розраху́нок: Р. штатный — шта́тний розраху́нок.

Запропонуйте свій переклад