Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 51 статтю
Запропонувати свій переклад для «общий»
Шукати «общий» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Име́ть – ма́ти. [Є на сві́ті во́ля, а хто її́ ма́є? (Шевч.). Як дба́єш, так і ма́єш (Приказка). Ма́ємо й горо́дчик і пашні́ тро́хи (М. Вовч.)]; (в значении долженствовать) ма́ти, ма́тися, (зап.) ма́ти си. [Щось ма́ю тобі́ сказа́ть (Н.-Лев.). В Ірла́ндію ма́вся прибу́ть корабе́ль (Л. Укр.)].
• Име́ть вес – ма́ти вагу́, ва́жити см. Вес 2.
• Име́ть в виду кого, что – ма́ти на ува́зі (на о́ці) кого́, що; см. Вид 4.
• Име́ть вид кого, чего – ма́ти подо́бу, ви́гляд, по́стать кого́, чого́, вигляда́ти як щось; см. Вид 1.
• Име́ть виды на кого, на что – ва́жити, би́ти, ці́лити на ко́го, на що; см. Вид 9.
• Име́ть дело, отношения с кем – ма́ти ді́ло (спра́ву), стосу́нки з ким; см. Де́ло.
• Име́ть отношение к чему, к кому – стосува́тися до чо́го, до ко́го, (стар.) ма́ти до чи́нення з чим, з ким; см. Отноше́ние 1.
• Име́ть жительство, пребывание где – перебува́ти, пробува́ти, прожива́ти де.
• Име́ть значение – ма́ти вагу́, си́лу, ва́жити; см. Значе́ние 2.
• Име́ть злобу, зуб на кого – завзя́ти злість, ма́ти завзя́ття, лихе́ о́ко, храп на ко́го. [І́цко Ца́ншмерц мав зда́вна завзя́ття на Ге́рмана (Франко)].
• Име́ть сердце на кого – гні́ватися, се́рдитися на ко́го.
• Име́ть место (происходить) – відбува́тися, ді́ятися, (сов.) ста́тися, тра́питися.
• Име́ть много чего – ма́ти бага́то (бага́цько) чого́, бу́ти бага́тим на що.
• Име́ть мало чего – ма́ти ма́ло чого́, бу́ти бі́дним на що.
• И в мыслях не име́ть – і га́дки не ма́ти, і в голові́ (в голова́х) не поклада́ти.
• Не име́ть ничего – не ма́ти нічо́го, (грубо) ді́дька ма́ти.
• Име́ть общение с кем – ма́ти єдна́ння (єдна́тися), води́тися, (якшаться) наклада́ти з ким; см. Обща́ться.
• Име́ть основание – ма́ти підста́ву; (быть правым, иметь резон) ма́ти ра́цію; см. Основа́ние 4.
• Име́ть перевес – ма́ти перева́гу (го́ру, верх) над ким, над чим; см. Переве́с 3.
• Име́ть познания в чём – зна́тися на чо́му (до чо́го), розумі́тися на чо́му.
• Име́ть на попечении кого, попечение о ком, о чём – пі[е]клува́тися ким, чим и за (про) ко́го, за (про) що, ма́ти на свої́й опі́ці, (фам.) на свої́х пле́чах кого́; см. Попече́ние.
• Име́ть присмотр над кем – догляда́ти, дозира́ти кого́; см. Присма́тривать 2.
• Име́ть целью – ма́ти за мету́ що и ма́ти на меті́ що.
• Име́ть сношения с кем – ма́ти зно́сини з ким; см. Сноше́ние.
• Име́ть в себе – ма́ти в собі́ що, місти́ти в собі́ що. [Тонкі́ пружки́ (черты) його́ блідо́го лиця́ ма́ли в собі́ щось неласка́ве (Н.-Лев.)].
• Име́ть (терпеть) убыток – ма́ти шко́ду з чо́го.
• Име́ть в длину, в ширину столько-то аршин – ма́ти (трима́ти) вдовж (уздо́вж, завдо́вжки, завздо́вжки), уши́р (завши́ршки) сті́льки-то арши́н, бу́ти сті́льки-то арши́н до́вгим, широ́ким. [Він три арши́ни до́вгий (Звин.)].
• Я име́ю к вам просьбу – я ма́ю до вас проха́ння, я ма́ю проси́ти вас.
• Я име́ю недостаток в деньгах – мені́ не стає́ (браку́є) гро́шей; см. Недостава́ть, Недоста́ток.
• Име́ющий – (прич.) той, що (хто) ма́є щось.
• -щий много чего – той, що (хто) ма́є бага́то (бага́цько) чого́, бага́тий, ум. багате́нький на що.
• -щий силу (о законе), юрид. – чи́нний.
О́бщий –
1) (совместный) спі́льний, гуртови́й, суку́пний, (редко) єди́ний. [Спі́льне володі́ння земле́ю. Спі́льна кімна́та. Спі́льна мо́ва. Гуртова́ пра́ця. Моя́ земля́ суку́пна з сестрино́ю. Ідеа́л єди́ного ща́стя (Єфр.)].
• О́бщее собрание – спі́льне зі́брання.
• О́бщими силами – спі́льно, гурто́м.
• О́бщий стол (table d’hôt’e) – спі́льний обі́д (вече́ря, сніда́нок).
• О́бщая собственность – спі́льна (гуртова́, суку́пна) вла́сність;
2) зага́льний, поспі́льний.
• -щее благо – зага́льне добро́.
• -щий план работы – зага́льний план робо́ти.
• -щее предисловие – зага́льна передмо́ва.
• -щее образование – зага́льна осві́та.
• О́бщая печаль – поспі́льне горюва́ння (Куліш).
• В о́бщем – у ці́лому, взагалі́, загало́м, на зага́л.
• В о́бщей сложности – загало́м беручи́.
• В о́бщих чертах – зага́льно.
• О́бщее место, выражение (в речи) – зага́льник.
• О́бщая сумма – зага́льна (ці́ла) су́ма, зага́л (р. зага́лу).
• О́бщий залог – зага́льний стан.
Завя́зываться, завяза́ться –
1) зав’я́зуватися, зав’яза́тися, (петлёй) запетльо́вуватися, запетлюва́тися и т. д.; см. Завя́зывать; (платком) запина́тися, зап’ясти́ся, завива́тися, завину́тися (ху́сткою);
2) (о плодах) в’яза́тися, зав’яза́тися, пов’яза́тися, ви́тися, пови́тися у пу́п’янки. [Мої́ огіро́чки гу́сто в’яза́лися. Ой, ви́йтеся, огіро́чки, у зеле́ні пу́п’яночки (Пісня)];
3) (о деле) почина́тися, поча́тися, розпочина́тися, розпоча́тися. [Спра́ва розпочала́ся].
• -вается общий разговор – почина́ється (нав’я́зується) спі́льна розмо́ва.
Знамена́тель, мат. – зна́меник.
• Общий -тель – спі́льний зна́меник.
• Привести к общему (одному) -телю – зве́сти до спі́льного зна́меника.
• -тель отношения, мат. – зна́меник відно́шення.
Молва́ –
1) (общий говор, шум) га́мір (-мору), гу́тірка, (глухой) го́мін (-мону);
2) (слух) по́голос (-су), по́голо́ска, чу́тка (-ки) и чутки́ (-то́к), по́чутка, (диал.) по́устка, (разглашение) ро́зголос (-су), (слава) сла́ва (обычно дурная), по́славка, (толки, беседа) помо́вка, бала́чка, гу́тірка, гові́рка. [По́голос розійшо́вся по всій око́лиці (Біблія). Йшов по́голос між наро́дом, що… (Леонт.). Пішла́ по селу́ по́голоска, що вчи́тель нічо́го не тя́мить (Єфр.). Пішла́ чу́тка, ні́би народи́вся «анци́христ» (О. Пчілка). По всій Гуцу́льщині гуду́ть чутки́ про юнака́ (Олесь). Пішла́ по́чутка, що у пані́в цар люде́й одбере́ (Кам’янеч.). Таку́ по́устку пусти́в, ні́би-то мені́ хабара́ сусі́ди дали́ (Липовеч.). Про чо́рта ті́льки по́славка, а ніхто́ того́ чо́рта не ба́чив (М. Вовч.). По селу́ скрізь літа́ла гу́тірка, що… (Кониськ.)].
• -ва́ всё преувеличивает – чу́тка (по́голос, по́голо́ска) все прибі́льшує.
• Всеобщая -ва́ – вселю́дні чутки́, вселю́дна по́голо́ска, всесві́тній ро́зголос.
• Стоустая -ва́ – стоу́стий по́голос, стоу́ста сла́ва, тисячоу́ста чу́тка.
• Дурная -ва́ – (недо́бра) сла́ва (ум. сла́вонька), погові́р (-во́ру). [А на ме́не молоду́ю погові́р та сла́ва… із леда́чим зазна́лася, сла́воньки набра́лася (Гнід.). Не бійсь сла́ви, не бійсь погово́ру (Метл.)].
• Распространять дурную -ву́ о ком – пуска́ти сла́ву про ко́го, сла́вити кого́.
• -ва́ приписывает кому что – чутки́ накида́ють кому́ що;
3) (речь) мо́ва, розмо́ва.
Нарко́з – нарко́за (-зи, ж. р.) и (реже, рус.) нарко́з (-зу).
• Общий, местный -ко́з – зага́льна, місце́ва (лока́льна) нарко́за.
Общеру́сский – спі́льний ру́ський, (общий для всей России) загальноросі́йський, всеросі́йський.
• -кий праязык – спі́льна прару́ська мо́ва.
• -кие государственные законы – всеросі́йські держа́вні зако́ни.
Пляс – та́не́ць (-нця́ и -нцю) (диал. да́не́ць), тано́к (-нка́), срв. Пля́ска.
• Пойти, пуститься в пляс – піти́, погна́тися в тане́ць. [Па́ри ра́птом погна́лись у свій тане́ць (О. Пчілка)].
• Общий пляс – гуртова́.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Общий –
1) (совместный) спі́льний, гуртови́й, громадський, колективний, суку́пний, (редко) єди́ний;
2) зага́льний, поспі́льний, стосовний до всіх:
• более общее утверждение – загальніше твердження;
• в общей сложности – загалом беручи́, у цілому;
• в общем – загалом (узагалі, взагалі); у цілому (у підсумку), назагал;
• в общем итоге – у загальному підсумку; загальним підсумком;
• в общем и целом – загалом і в цілому; у загальній цілості; без подробиць;
• в общем-то – загалом;
• в общий котёл – до гурту;
• в общих чертах – загально; загальними рисами; у загальних рисах, назагал;
• как общее правило – як загальне правило;
• места общего пользования – місця спільного користування;
• найти общий язык с кем-либо – знайти спільну мову з ким;
• на общих основаниях – на загальних підставах;
• не иметь ничего общего с кем-чем – не мати нічого спільного з ким-чим;
• о́бщая печаль – поспі́льне горюва́ння (Куліш);
• общая собственность – спі́льна (гуртова́, суку́пна) вла́сність;
• о́бщая сумма – зага́льна (ці́ла) су́ма, зага́л;
• общее благо – загальне добро (благо);
• общее имущество – спільне (гуртове) майно;
• общее место, выражение (трюизм) – загальник (трюїзм);
• общие места – загальщина;
• общее образование – зага́льна осві́та;
• общее предисловие – зага́льна передмо́ва;
• общее руководство – загальне керівництво;
• общее собрание – загальні збори; спільне зібрання;
• общие вопросы науки – загальні питання науки;
• общие интересы – спільні інтереси;
• общий залог – зага́льний стан;
• общий план работы – зага́льний план робо́ти;
• общий рынок – спільний ринок;
• о́бщий стол – спі́льний обі́д (вече́ря, сніда́нок);
• общий тираж – сукупний наклад;
• общими силами, общими усилиями – спільно (гуртом, громадою);
• от общего к частному – від загального до окремого;
• по общему мнению – на загальну думку, на думку всіх;
• по общему согласию – за спільною згодою. Обговорення статті
Вид –
1) (образ, подобие, наружность) вигляд, образ, подоба, постать, постава, стать, кшталт (шталт), позір, визір, врода;
2) (матем.: форма, фигура) стать, подоба, форма, вигляд;
3) (ландшафт, пейзаж) крайовид, вигляд, вид;
4) (видимость, возможность быть видимым): (на виду) на оці, на видноті; (принимать во внимание, сообразоваться) оглядатися, уважати на кого, на що, мати кого (що) на думці, на оці, в очу, на увазі, думати на кого.
5) (разновидность) відміна, порідок, відрід, вид;
6) (биол.) відміна, вид;
7) паспорт (давн. пашпорт), посвідка, картка (на перебування, на проживання десь);
8) (грам.) вид, форма;
9) (виды) думка, гадка, намір, мета, сподіванки:
• будем иметь в виду – маймо на оці (на увазі);
• быть на виду у кого – бути перед очима (застар. перед віччю) в кого; бути в оці (застар. в очу) в кого; (иногда) бути на очах у кого;
• быть на виду у кого (перен.) – бути в (на) оці (перед очима, застар. в очу, перед віччю) в кого; привертати до себе чию увагу; (з відтінком симпатії) мати прихильне око в кого;
• в видах чего – задля чого, маючи на увазі щось, задля якихсь виглядів;
в виде наказания ему решено… – за кару йому визначено…;
• в виде опыта, милости – як спроба (проба) (як спробу (пробу), на спробу (пробу), за спробу (пробу)); як ласка, за ласку;
• в виде прогонных и суточных – як прогони та добові;
• в виде процента – як процент;
• в виде чего (в качестве чего) – [як] за що; як що; (у формі чого) у вигляді чого; на взір (на зразок) чого;
• в виду (издания постановления) – в зв’язку з (виданою постановою);
• в виду благоприятной весны, дождливого лета… – уважаючи (зважаючи, з огляду(ом)) на погідну (погожу, сприятливу) весну, на дощове (дощовите, дощувате, дощливе, мочливе) літо…;
в виду изложенного; в виду выше изложенного (канц.) – через це (через те); тому; з огляду на зазначене; зважаючи на це (на сказане); зважаючи (з огляду) на викладене вище;
• в виду многочисленности чего – зважаючи на (беручи до уваги) велике число (численність) чого;
• в виду наличия (чего) – зважаючи на те, що є (що);
• в виду отсутствия (денег, материалов…) – за браком (грошей, матеріалів…); через брак (грошей, матеріалів…); бо (через те, що) нема (грошей, матеріалів…);
• в виду того, что… – з огляду(ом) на те, що…; через те, що…; зважаючи (уважаючи) на те, що…;
• в виду (чего) – через що (через це); уважаючи (зважаючи) на що (на це); з оглядом (огляду) на що, тому (тим) що…; задля чого; маючи на увазі, що;
• в виду чего-либо – задля (для) чого; маючи на увазі щось; з метою; для того, щоб…;
• величественный вид – величний вигляд;
• в жидком, твердом виде – рідкий, твердий (рідким, твердим); у рідкому, твердому стані;
• видавший виды – обметаний, бувалий; бувалець; бита голова; битий жак, на всі ноги кований;
• видал виды – [всячини] надивився; [багато] перебачив; бував у бувальцях (у буваличах); (образн.) був на коні і під конем; був на покутті й під покуттям; бував за столом і під столом; не з одної печі хліб їв; переїв усякого хліба; наївся всіх хлібів; не з одного колодязя воду пив; перейшов крізь сито й решето;
• вид на жительство – паспорт; свідоцтво (посвідка) на проживання;
• видом не видано – зроду не видано (не бачено, не чувано); видом [ніколи] не видано;
• видом не видать – зазором не видати, і зазору (і зазором) немає; видом не видати;
• виды на урожай, на будущее – сподіванки (вигляди, види, перспективи) на врожай, на майбутнє;
• виды спорта – види спорту;
• в каком виде – у якому вигляді (у якій постаті); яким (прийти, з’явитися…);
• в лучшем виде (будет сделано, дано, представлено) (разг.) – у найкращому вигляді (світлі); якнайкраще; як належить (як годиться);
• в наилучшем виде – в найкращому вигляді, в найкращому світлі, якнайкраще;
• в неприглядном виде – у непоказному виді (вигляді); у непривабливому світлі;
• в нетронутом виде – у незайманому вигляді; незайманий (незаймана, незаймане); незайманим (незайманою);
• внешний (наружный) вид, внешность – зверхній (зовнішній, надвірній) вигляд, зовнішність; врода (урода);
• в п’яном (нетрезвом) виде – нетверезий (нетверезим бувши); напідпитку [бувши]; під чаркою, під мухою [бувши]; з п’яних очей; по-п’яному (поп’яну); п’яним бувши; під п’яну руч;
• в свободном виде (спец.) – у вільному стані (траплятися, подибуватися);
• в связанном виде (хим.) – у сполуках;
• все виды (наказания, поощрения, налоги…) – усі, які є (кари, заохочення, податки…);
• всех видов (помощь) – всяка (усяка) (допомога); яка тільки є (допомога); усякого вигляду (виду) (допомога);
• в скомканном виде – жужмом (жмаком); зібганий (зібгана, зібгане); зібганим (зібганою);
• в служебных видах – задля виглядів службових; з причин службових;
• в таком виде представлять, представить дело себе – так уявляти, уявити собі справу; так виставляти, виставити справу;
• в трезвом виде – по-тверезому, тверезим бувши;
• в таком виде – в такому вигляді, в такій постаті;
• в упрощённом виде – спрощено, в спрощеному вигляді;
• выпустить, потерять из виду – забути; занехаяти; занедбати що; з голови викинути що; спустити з уваги, з очей; забутися;
• делать, показывать, сделать вид – удавати, удати кого, що (ніби); чинитися ким, виставляти себе як, що; робити, зробити вигляд, що… (ніби…);
• дерзкий вид – зухвалий вигляд;
• для виду – про [людське] око (про [людські] очі); для [ради] годиться; на визір; (иногда) для призору;
• заочный вид обучения – заочна форма навчання;
• зеркало заднего вида – дзеркало заднього огляду; 
• идти за кем, не выпуская из виду – іти за ким назирцем (назирці), наглядом (наглядці);
• из корыстных видов – задля (для) корисливої мети (з корисливою метою);
• имеется в виду что – йдеться про що, мова (йде) про що;
• имелось в виду – була думка; малося [на увазі, на думці];
• иметь в виду – мати на увазі, пам’ятати;
• иметь в виду кого, что – мати на увазі (на оці) кого, що; (рассчитывать на кого, что) важити на кого, на що; (принимать во внимание кого, что) уважати на кого, що; оглядатися на кого, на що; не забувати про кого, про що; мати на думці, на приміті (устар. в очу) кого, що;
• иметь вид кого, чего, представляться в виде кого, чего – мати подобу, вигляд кого, чого, виглядати, показуватися, видаватися, як (немов) хто, як що, ким, чим;
• иметь виды на кого, на что – бити (цілити, важити) на кого, на що; мати [певні] наміри (заміри) на кого; рахувати (розраховувати, сподіватися) на кого, що; (образн.) накидати оком на кого, на що;
• иметь здоровый вид – мати здоровий вигляд; виглядати здоровим (як здоровий);
• иметь свои виды – мати свої наміри (заміри, задуми, плани); важити на що;
• имею (имеет…) в виду лечиться, отдыхать – маю (має…) на увазі (на думці, на мислі) лікуватися, відпочивати; є думка лікуватися, відпочивати;
• имея в виду, что… – уважаючи (зважаючи) на те, що…; зважаючи на те, що; враховуючи те, що; маючи на думці (на увазі, на мислі, на оці) що…; з огляду на те, що…;
• каков на вид – який на вигляд (на взір, на позір), як виглядає;
• кого вы имеете в виду? – на кого ви думаєте?; кого ви маєте на думці (на мислі, на оці, на увазі)?;
• можно представить в виде – можна подати у вигляді;
• на вид, по виду, с виду – на вигляд, на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з погляду, з виду, з лиця; зовні; назверх;
• на виду – на оці; на видноті;
• на виду быть у кого – бути перед очима в кого;
• на виду у всех – перед очима (на очах) у всіх; (публічно) прилюдно (привселюдно, иногда принародно, привсенародно);
• надо иметь в виду – треба (необхідно, слід) мати на увазі;
• не будем упускать из виду – не спускаймо з ока (з уваги); не випускаймо з уваги;
• не имея вас в виду – не маючи вас на думці (на оці, на увазі); (иногда образн.) не в вашу міру міряючи;
• не подавать виду (вида), не подать виду (вида), не показывать, не показать виду (вида) – взнаки не давати, не дати (не подавати, не подати, не даватися, не датися); не подавати, не подати знаку, не виявляти; (зрідка) не даючися на знак;
• не показывать и вида, что… – і навзнаки не давати (даватися), що…;
• не упускать из виду – не спускати з ока;
• никаких видов на успех, на выздоровление… – жодного вигляду (перспективи) на успіх, на одужання…;
• ни под каким видом (разг.) – ні в якім (ні в якому, жодному) (давн. жадному) разі; жодним (жадним) способом; жодною (жадною) ціною (ні за яку ціну); нізащо [в світі];
• общий вид Киева, Одессы… (на открытке, на фото) – загальний вигляд Києва, Одеси…; погляд на Київ, на Одесу…;
• по виду (знать кого) – з вигляду (з лиця, з обличчя, з виду) гарний; на вроду (з лиця) гарний (гожий);
• по внешнему виду (по внешности) – із зовнішнього вигляду (з погляду, на погляд, на взір, на позір); зокола (зовні); назверх; зовнішньою подобою;
• подавать, показывать вид – давати в знаки, давати ознаку, вдавати ніби;
• под видом кого, чего – начебто (нібито, буцімто) хто, що; у вигляді (під виглядом, в образі, у постаті) кого, чого; під позором кого, чого; ким, чим; видаючи себе за кого, що;
• показать, подать вид – дати зрозуміти; дати знати; дати взнаки;
• поставить на вид кому что – звернути чию увагу на що; зробити зауваження (заувагу) кому; завважити (зауважити), поставити на карб кому що; подати кому на увагу що;
• потерять, выпустить, упустить из виду что – спустить (втратити, упустити, згубити, випустити) з уваги (з ока, з очей) що; (разг.) з голови викинути що; забути (занехаяти, занедбати) що;
• при виде кого-чего – бачучи, бачивши (побачивши, забачивши) кого, що;
• при виде опасности — побачивши (зауваживши, завваживши) небезпеку;
• приводить к простейшему виду – зводити до найпростішого вигляду (спрощувати);
• приводить уравнение к виду – зводити рівняння до вигляду;
• принимать, принять какой-либо вид – набирати, набрати (набиратися, набратися, прибирати, прибрати, набувати) якогось вигляду; перейматися видом, брати (узяти) на себе лице (лик);
• принять серьёзный вид (о человеке) – набути серйозного вигляду (про людину); споважніти [на виду];
• принимать, принять на себя вид чей – брати, узяти на себе подобу (постать) чию; брати, узяти на себе образ чий; прибиратися, прибратись у чию постать;
• растерянный вид – спантеличений вигляд;
• скрываться, скрыться из виду – зникати, зникнути (щезати, щезнути, пропадати, пропасти) з очей (з-перед очей); губитися, загубитися;
• совершенный (несовершенный) вид глагола – доконаний (недоконаний) вид дієслова;
• ставить, поставить кому на вид – робити, зробити зауваження кому; подавати, подати на увагу кому; класти на увагу кому; виносити кому перед око, звертати чию увагу, виставляти (зауважувати, завважати) кому;
• странный на вид – дивний з погляду, дивного вигляду, дивно виглядаючи; дивний на вигляд (на вид);
• у него (неё…) болезненный вид – він (вона…) має хворобливий (хворовитий) вигляд; (образн. нар.) як хиря;
• упустить (выпустить) из виду (из вида) – упустити (випустити) з уваги; забути; занедбати;
• ходить, идти, пойти за кем, не выпуская из виду – ходити, йти, піти за ким назирцем (назирці, назирком, наглядом, наглядно).
[Постава свята, а сумління злодійське (Пр.). Ге-ге! та його тут і зазором нема! (Сл. Гр.). Аж він, голубе сизий, забравсь під п’яну руч до дівчат та й жирує з ними (Сл. Гр.). Там і масла того поклала в кашу – для призору (Сл. Гр.). Сум та туга виглядали з темних кутків (П.Мирний). Карпо, молодий ще чоловік, осадкуватий, широкоплечий, ширококостий: голова здорова, кругла, наче гарбуз; очі сірі і завжди ясні, покійні: їх, здається, ніколи зроду ніяке лихо не мутило. І голос у його рівний, і сам виглядає завжди добрим, завжди задоволеним (П.Мирний). Мені ніде не доводилось бачити таких убогих, зомлілих фізіономій. Мазурки виглядали ще мізернішими од русинок, бо були ясні блондинки. Тонка, бліда шкіра на лиці аж світилась… (І.Нечуй-Левицький). Його зверхній вигляд зовсім непоказний: се простий собі сивий дідусь, одягнений не пишно, а навіть бідно, не надто високий, сухий, з лицем, поораним трудами життя, але повним виразу, з чорними блискучими очима (І.Франко). Давного Густава, заведіяки та аранжера скандалів, вже не було на світі, а був холодний, на всі ноги кований політик і адміністратор (І.Франко). Передовики лядської політики мали в очу саме панство (П.Куліш). — Маріє! Уважай, що говориш, та й май на увазі, аби ніхто не чув того, що ти говориш! — сказав, остерігаючи.— Люди завидують нам і так-так усього, а як довідаються, що наш син злодій, будуть із того ще раді (О.Кобилянська). Дух святий прийняв подобу (постать) голуба. Удавати невинного, удавати ображеного. Старе виставляє себе, що не скоро їсть. Вид навкруги був сумний. А це дерево вже иншого порідку. Численні відміни звірів (АС). Він, здавалося, був наляканий моїм наближенням, та намагався не подати знаку і посміхався (Р.Андріяшик). Еге! Ся на обидві кована (Пр.). А хлопець лебедів: — Ой, не буду більше, дядьку, їй же Богу святому, не буду, а худібки так уже пильнуватиму, що й на хвильку з ока не спущу! (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). У мене аж вушка засміялись, як я той заголовок почув, та я перемігся якось, щоб радості своєї і навзнаки не подати (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Гарну матимеш подобу, — сказав Дон Кіхот, — тільки бороду треба буде частіше голити, бо вона в тебе така буйна, закустрана й розкудлана, що як не будеш принаймні через день бритвою по ній проходитись, всяке на мушкетний постріл упізнає зразу, що ти за один (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Розумом вона не відзначалася, але всім своїм виглядом ніби закликала чоловіків робити з нею дітей. Щойно чоловік гляне на неї, як йому відразу кортить нажити з нею купу немовлят. Проте вона ше не мала навіть однієї дитини, бо була за контроль над народжуваністю (П.Соколовський, перекл. К.Вонеґута). — Ні, люба, я не мала на оці лікаря Чилтона  (Б.Гора, перекл. Е.Портер). Сиджу ще кілька секунд, не спускаючи його з ока (Є.Попович, перекл. Т.Мана). З його єдиного віконця відкривався чудовий позір на бігову доріжку іподрому (В.Діброва, перекл. С.Бекета). Вона була маленька й опецькувата, зі сивим волоссям, округлим обличчям, яскравими синіми, мов незабудки, очима… оце й усе. На вигляд їй було років п’ятдесят, і коли вона посміхалася, то показувала великі білі зуби, які цілком могли бути її власними (Ірина Бондаренко, перекл. Дж.Чейза). До прірви зіштовхують саме дрібниці. Ви просто не помічаєте їх, доки не подивитесь у дзеркало заднього огляду (Наталія Гоїн, перекл. Реґіни Брет). На вигляд їй не даси більше тридцяти, а її ортографії — не більше чотирнадцяти (Моріц-Готліб Сафір). — Ти щось кепсько виглядаєш. Скільки тобі років? — А в дівчат, між іншим, некультурно про вік запитувати. — Так, ти ще й дівчина?!]. Обговорення статті
Нераздельный, неразделимый – неподільний, нероздільний, невідокремний, (редко) сукупний, (общий) спільний.
[В одну́ неподі́льну ці́лість (А.Кримський). В одну́ зіллє́мось ду́шу єди́ну, неподі́льну і щасли́ву (Л.Українка). Налички з цінами аж ніяк не турбували вродливого хлопця — надто бо незмірні були вони з його фінансовими спроможностями, і він міг вибирати найдорожче, бо не міг купити й найдешевшого. Йому вільно було уявляти себе неподільним власником цих скарбів, що зробили б його кращим за того світового артиста, талановитішим за скрипаля й спритнішим за циркового акробата; він цілком собі до вподоби міг міняти щомить костюми, приміряти капелюхи й краватки, добирати хусточок і шкарпеток, бо жоден закон не забороняє користуватись чужим майном у власній уяві (В.Підмогильний). Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від гір Карпатських аж по Кавказькі (М.Міхновський)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

О́БЩИЙ (тираж) суку́пний;
в общий котёл ПЕРЕН. до гу́рту;
в общей сло́жности в ціло́му;
в общем, в общих черта́х назага́л;
в общем-то загало́м;
по общему мне́нию на ду́мку всіх, на зага́льну ду́мку;
общее ме́сто зага́льник, зага́льність;
общие места́ зага́льщина;
общими си́лами ще ро́єм;
не име́ть ничего́ общего с чем образ. бли́зько не лежа́ти бі́ля чого.
НАХОДИ́ТЬ ще віднахо́дити, відшу́кувати, нади́бувати, виявля́ти, (гадати) добача́ти, (куди) набіга́ти, (слова) добира́ти, підшу́кувати, (по-міч) оде́ржувати, діставати, (час) викра́ювати, (резерви) вишу́кувати, (про благодать) спада́ти [нашла́ благода́ть на спа́ла благода́ть на], фраз. ужива́ти [находить развлече́ние в чём ужива́ти розва́ги з чого];
находить выраже́ние в чём вилива́тися у що;
находить вы́ход из положе́ния (находить вы́ход из затрудни́тельного положе́ния) вив’я́зуватися з ха́ле́пи, (дава́ти собі́ ра́ду у скру́ті);
находить доро́гу к се́рдцу добира́тися до се́рця /мн. серде́ць/;
находить на кого, опосідати кого;
находить ну́жным вважа́ти за потрі́бне;
находить о́бщий язы́к фаміл. зню́хуватися;
находить о́тзвук відлу́нювати;
находить отгово́рку відбрі́хуватися;
находить паралле́ли /находить то́чки соприкоснове́ния/ с чем образ. перекида́ти міст до чого;
находить при о́быске витру́шувати находить развлече́ние в чём ма́ти розва́гу з чого;
находить спо́соб /находить сре́дство/ добира́ти спо́собу, спромага́тися;
находить удово́льствие в чём коха́тися в чому;
находить утешение, находить удовольствие, мати втіху;
находить утеше́ние в чём ті́шитися з чого /чим/;
не находить себе́ ме́ста не зна́ти, де й ді́тися /приткну́тися/;
как находишь ну́жным /как находите ну́жным/ як (собі́) зна́єш /знаєте/;
находя́щий 1. що /мн. хто/ знахо́дить тощо, зда́тний /покли́каний/ знайти́, ста́вши віднахо́дити, шука́ч, відкрива́ч, винахі́дник, прикм. винахідливий, 2. що натрапля́є тощо, стил. перероб. натрапля́ючи;
находя́щий возмо́жным зго́дний на;
находя́щий выраже́ние в чём ви́значений чим;
находя́щий вы́ход пора́дливий, зара́дливий, зда́тний знайти́ ви́хід;
находя́щий вы́ход из положе́ния зда́тний ви́в’язатися з ха́ле́пи, зара́дний, зара́дливий;
находя́щий о́бщий язы́к зда́тний порозумі́тися;
находя́щий отраже́ние /находя́щий подтвержде́ние, находя́щий призна́ние тощо/ відби́ваний /потве́рджуваний, визна́ний тощо/;
находя́щий примене́ние застосо́вуваний;
находя́щий сбыт ходови́й;
находя́щий удово́льствие в чём гото́вий втіша́тися з чого;
не находя́щий себе́ ме́ста неприка́яний;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Общий – зага́льний, спі́льний, -а, -е.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Общий – загальний; (совместный) – спільний. В общем – загалом; у цілому.
Управление – керування; урядування; порядкування; (учреждение) управа. Общий ход управления – загальне керування.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Общий – зага́льний, спі́льний;
• о., об’единенная станция – спі́льна ста́ція.
Коэффициент – сучи́нник (-ка);
• к. гидрологический – с. гідрологі́чний;
• к. отдачи, полезного действия – с. вида́тности;
• к. полезного действия – с. вида́тности;
• к. пол. действ. гидравлический – с. видат. гідравлі́чний;
• к. пол. действ. индикаторный – с. в. індика́торний;
• к. пол. действ, механический – с. в. механі́чний;
• к. пол. действ. общий – с. в. зага́льний;
• к. пол. действ. промышленный – с. в. промисло́вий;
• к. пол. действ. термический – с. в. теплови́й;
• к. пол. действ, экономический – с. в. економі́чний;
• к. пол. действ. эффективный – с. в. ефекти́вний;
• к. хозяйственный – с. господа́рчий;
• к. эксплоатационный, ж.-д. – с. експлоатаці́йний;
• к. эффективный – с. ефекти́вний.
План – план (-ну);
• п. (самолета), авио – крило́, пла́н (-на);
• п. верхний, авио – крило́ горі́шнє;
• п. генеральный – п. головни́й;
• п. гидротехничоский – п. гідротехні́чний;
• п. горный – п. гірни́чий;
• п. землемерный – п. землемі́рний;
• п. лесной – п. лісови́й;
• п. межевой – п. межови́й;
• п. нижний, авио – п. крило́ до́лішнє;
• п. общий – п. зага́льний;
• п. рабочий – п. робо́чий;
• п. рельефный – п. рельє́фний;
• п. сборный – п. зве́дений;
• п. фигурный – п. фігу́рний;
• п. черновой – п. чорнови́й.
Фронтон, стр. – на́чілок (-лку);
• фронто́н (-ну); ф. лестничный – н. сходо́вий;
• ф. общий – н. зага́льний.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Общий
• В общей сложности – загалом беручи; у цілому.
• В общем – загалом (узагалі); у цілому (у підсумку).
• В общем итоге – у загальному підсумку; загальним підсумком.
• В общем и целом – загалом і в цілому; у загальній цілості; без подробиць.
• В общих чертах – загально; загальними рисами; у загальних рисах.
• Места общего пользования – місця спільного користування.
• Найти общий язык с кем-либо – знайти спільну мову з ким.
• Общая собственность – спільна (іноді гуртова, сукупна) власність.
• Общее благо – загальне добро (благо).
• Общее место, выражение (трюизм) – загальне місце, загальник (трюїзм).
• Общее собрание – загальні збори; спільне зібрання.
• Общими силами – спільно (гуртом, громадою).
• От общего к частному – від загального до окремого.
• По общему мнению – на загальну думку.
• По общему согласию – за спільною згодою.
Вид
• Будем иметь в виду – маймо на оці (на увазі).
• Быть на виду у кого – бути перед очима (застар. перед віччю) в кого; бути в оці (застар. в очу) в кого; (іноді) бути на очах у кого. [Вона в мене і перед очима і на думці… Квітка-Основ’яненко.]
• Быть на виду у кого (перен.) – бути в (на) оці (перед очима, застар. в очу, перед віччю) в кого; привертати до себе чию увагу; (з відтінком симпатії) мати прихильне око в кого.
• В виде милости – як ласка (за ласку).
• В виде наказания – за кару. [Кілька годин пересидів за кару… Ковалів.]
• В виде опыта – як (с)проба (як (с)пробу, на (с)пробу, за (с)пробу). [Зробив на пробу, що з того вийде. Сл. Ум.]
• В виде процента – як процент.
• В виде чего (в качестве чего) – [Як] за що; як що; (у формі чого) у вигляді чого; на взір (на зразок) чого.
• В виду благоприятной весны, дождливого лета… – уважаючи (зважаючи, з огляду) на погідну (погожу, сприятливу) весну, на дощове (дощовите, дощувате, дощливе, мочливе) літо…
• В виду изложенного; в виду выше изложенного (канц.) – через це (через те); тому; з огляду на зазначене; зважаючи на це (на сказане); зважаючи (з огляду) на викладене вище.
• В виду многочисленности чего – зважаючи на (беручи до уваги) велике число (численність) чого.
• В виду отсутствия (денег, материалов…) – за браком (грошей, матеріалів…); через брак (грошей, матеріалів…); бо (через те, що) нема (грошей, матеріалів…).
• В виду того, что… – через те, що…; зважаючи (уважаючи) на те, що…; з огляду на те, що…
• В виду чего – через що (через це); уважаючи (зважаючи) на що (на це); з огляду нащо; тому (тим) що…; маючи на увазі, що…; задля чого.
• В виду чего-либо – (за)для чого; маючи на увазі щось; з метою; для того, щоб…
• В жидком, твёрдом виде – рідкий, твердий (рідким, твердим); у рідкому, твердому стані.
• Видавший виды – обметаний; бувалий, бувалець; бита голова; битий жак. [Не питай старого, а питай бувалого. Номис.]
• Виды на урожай, на будущее – сподіванки (вигляди, види, перспективи) на [добрий] урожай, на майбутнє.
• Видал виды – [Всячини] надивився; [багато] перебачив; бував у бувальцях (у буваличах); (образн.) був на коні і під конем; був на покутті й під покуттям; бував за столом і під столом; не з одної печі хліб їв; переїв усякого хліба; наївся всіх хлібів; не з одного колодязя воду пив; перейшов крізь сито й решето. [Одразу видно, що вони бували в бувальцях. Яновський. Видно, що він був на коні і під конем. Тобілевич.]
• Вид на жительство – свідоцтво на проживання; паспорт.
• Видом не видано – зроду не видано (не бачено, не чувано); видом [ніколи] не видано.
• Видом не видать – видом не видати; зазором не видати; і зазору (і зазором) немає. [Ані слихом слихати, ані видом видати. Номис. Ге-ге! та його тут і зазором нема! Сл. Гр.]
• В каком виде – у якому вигляді (у якій постаті); яким (прийти, з’явитися…).
• В лучшем виде (будет сделано, дано, представлено) (разг.) – у найкращому вигляді (світлі); якнайкраще; як належить (як годиться).
• В неприглядном виде – у непоказному виді (вигляді); у непривабливому світлі.
• В нетрезвом (пьяном) виде – нетверезий (нетверезим бувши); напідпитку [бувши]; під чаркою [бувши]; з п’яних очей; по-п’яному (поп’яну); п’яним бувши; під п’яну руч. [Аж він, голубе сизий, забравсь під п’яну руч до дівчат та й жирує з ними. Сл. Гр.]
• В нетронутом виде – у незайманому вигляді; незайманий (-на, -не); незайманим (-ною).
• Внешний вид, внешность – зовнішній (зверхній) вигляд, зовнішність; урода. [Його зверхній вигляд цілком непоказний… Франко.]
• В свободном виде (спец.) – у вільному стані (траплятися, подибуватися).
• В связанном виде (хим.) – у сполуках.
• Все виды (наказания, поощрения…) – усі, які є (кари, заохочення…).
• Всех видов (помощь) – усяка (допомога); усякого вигляду (виду) (допомога); яка тільки є (допомога).
• В скомканном виде – жужмом (жмаком); зібганий (-на, -не); зібганим (-ною). [Так жужмом і поклав одежу, не хоче гаразд згорнути. Сл. Гр.]
• В таком виде представлять, представить дело себе – так уявляти, уявити собі справу; так виставляти, виставити справу.
• В трезвом виде – по-тверезому; тверезим бувши.
• Делать, сделать вид, что… – удавати, удати, що… (ніби…); робити, зробити вигляд, що… (ніби…).
• Для вида – про [людське] око (про [людські] очі); для (ради) годиться; (іноді) для призору. [Хоч би про людське око упадали за мною! Дольд-Михайлик. Бачу, не сердиться, а гнівається для годиться. Стельмах. Там і масла того поклала в кашу — для призору. Сл. Гр.]
• Из корыстных видов – (за)для корисливої мети (з корисливою метою).
• Имелось в виду – була думка; малося [на увазі, на думці].
• Иметь в виду кого, что-либо – мати на думці, мати на оці, на приміті (застар. в очу) кого, що; важити на кого, на що; уважати на кого, на що; оглядатися на кого, на що; не забувати про кого, про що. [А щодо кандидата, то вони свого на думці мають, а ми — свого. Головко. Передовики лядської політики мали в очу саме панство. П. Куліш. Уважай, що говориш… Кобилянська.]
• Иметь вид кого, чего-либо, представляться в виде кого, чего – мати вигляд (подобу) кого, чого; виглядати (показуватися, видаватися) як (немов…) хто, як що, ким, чим. [А як воно виглядає? Та виглядає, як наш дуб… Прус.]
• Иметь вид на кого – важити (бити, цілити) на кого; мати [певні] наміри (заміри) на кого; рахувати (розраховувати, сподіватися) на кого; (образн.) накидати оком на кого. [Татарине, татарине! На віщо ж ти важиш: чи на мою ясненьку зброю, чи на мого коня вороного, чи на мене, козака молодого? ЗОЮР.]
• Иметь здоровый вид – мати здоровий вигляд; виглядати здоровим (як здоровий).
• Иметь свои виды – мати свої наміри (заміри, задуми, плани); важити на що.
• Имею (имеет…) в виду лечиться, отдыхать – маю (має…) на увазі (на думці, на мислі) лікуватися, відпочивати; є думка лікуватися, відпочивати.
• Имея в виду что… – маючи на думці (на увазі, на мислі, на оці) що…; уважаючи (зважаючи) на те, що…; з огляду на те, що…
• Каков на вид – який на вигляд (на взір, на позір), як виглядає.
• Кого вы имеете в виду? – на кого ви думаєте?; кого ви маєте на думці (на мислі, на оці, на увазі)?
• На вид, по виду, с виду – на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір); з вигляду (з погляду, з виду, з лиця); зовні; назверх. [І що ж то за хороша з лиця була. Вовчок. Зовні Марія була зовсім спокійна. Смолич.]
• На виду у всех – перед очима (на очах) у всіх; (публічно) прилюдно (привселюдно, іноді при(все)народно). [Скажи, Йване, привселюдно, ти з доброї волі писався? М. Куліш.]
• Не будем упускать из виду – не спускаймо з ока (з уваги); не випускаймо з уваги.
• Не имея вас в виду – не маючи вас на думці (на оці, на увазі); (іноді образн.) не в вашу міру міряючи.
• Не подавать, не подать, не показывать, не показать вида (виду) – взнаки не давати, не дати (не подавати, не подати, не даватися, не датися); не подавати, не подати знаку; не виявляти; (зрідка) не даючися на знак. [Проте Орися й знаку не подала. Головко. Мати не виявляє, що про це вже зна… З нар. уст.]
• Никаких видов на успех, на выздоровление… – жодних виглядів (перспектив) на успіх, на одужання…
• Ни под каким видом (разг.) – ні в якім (ні в якому, жодному) разі; жодним способом; жодною ціною (ні за яку ціну); нізащо [в світі].
• Общий вид Киева, Одессы… (на открытке, на фото) – загальний вигляд Києва, Одеси…; погляд на Київ, на Одесу…
• По виду (знать кого) – з вигляду (з лиця, з обличчя, з виду) гарний; на вроду (з лиця) гарний (гожий).
• По внешнему виду (по внешности) – з зовнішнього вигляду (з погляду, на погляд, на взір, на позір); зокола (зовні); назверх; зовнішньою подобою.
• Под видом кого, чего – у вигляді (під виглядом, в образі, у постаті) кого, чого; ким, чим; начебто (нібито, буцімто) хто, що, видаючи себе за кого, що.
• Показать, подать вид – дати зрозуміти; дати знати; дати взнаки.
• Поставить на вид кому что – звернути чию увагу на що; подати кому на увагу що; завважити (зауважити) кому що.
• Потерять, выпустить, упустить из виду что – спустить (втратити) з уваги (з ока, з очей) що; (розм.) з голови викинути що; забути (занехаяти, занедбати) що.
• При виде кого, чего – бачивши (побачивши, забачивши) кого, що. [Бачивши їхні муки, серце мені зайшлося болем. Прус. Забачивши бандитів, міліціонер почав стріляти. Прус.]
• Принимать, принять какой-либо вид – набирати, набрати (набиратися, набратися, прибирати, прибрати) якогось вигляду; брати, узяти на себе лице (лик). [Настя набрала серйозного вигляду. Васильченко.]
• Принять серьёзный вид (о человеке) – набути серйозного вигляду (про людину). Споважніти [на виду].
• Принимать, принять на себя вид чей – брати, узяти на себе подобу (постать) чию; брати, узяти на себе образ чий; прибиратися, прибратись у чию постать.
• Скрываться, скрыться из виду – зникати, зникнути (щезати, щезнути, пропадати, пропасти) з очей (з-перед очей); губитися, загубитися.
• Ставить, поставить кому на вид – робити, зробити зауваження кому; зауважувати, зауважити кому; подавати, подати на увагу кому.
• Странный на вид – дивний з погляду; дивного вигляду; дивний на вигляд (на вид).
• У него (неё…) болезненный вид – він (вона…) має хворобливий (хворовитий) вигляд; (образн. нар.) як хиря.
• Ходить, идти, пойти за кем, не выпуская из виду – ходити, йти, піти за ким назирцем (назирці, назирком, наглядом, наглядці).
Находить
• Дай Бог с умным найти и потерять – дай Боже з розумним загубити, а з дурним не знайти. Пр. З дурним знайдеш, то й не поділишся. Пр.
• Еле вас нашёл – ледве знайшов вас; насилу до вас добувся.
• За чем пойдёшь, то и найдёшь – чого шукаєш, те й напитаєш. Пр.
• Лучше с умным потерять, чем с дураком (глупым) найти – краще з розумним [двічі] загубити, як з дурнем [раз] знайти. Пр. Ліпше (лучче) з доброго коня впасти, ніж лихим (поганим) їхати. Пр.
• Найти доступ к чьему сердцу – доступитися (добутися) до чийого серця; здобути ласки чиєї (ласку чию, прихильність чию).
• Найти общий язык с кем – знайти спільну мову з ким.
• Найти себя – знайти себе; збагнути своє призначення (в житті).
• [На меня] находит, нашла тоска – [На мене] находить, найшла (нападає, напала, налягає, налягла) нудьга (туга); [мене] оступає, оступила (опадає, опала) нудьга (туга).
• На меня нашёл такой стих – така падь на мене пала; такий вітер на мене війнув; таке на мене найшло.
• Находить возможным – уважати за можливе; визнавати за можливе (можливим).
• Находить, найти вкус, приятность в чём – добирати, добрати смаку в чому; набирати, набрати смаку до чого; розбирати, розібрати смак у чому; знаходити, знайти втіху (приємність) у чому.
• Находить, найти в себе силу для чего – знаходити, знайти в собі силу нащо; здобуватися, здобутися на силу для чого (робити що).
• Находить, найти выход [для себя] в чём – знаходити, знайти [собі] вихід (порятунок, раду) у чому; давати, дати [собі] раду (пораду) з чим; зараджувати, зарадити [собі] з чим.
• Находить, найти кого виновным, невиновным – уважати (визнавати, визнати, признавати, признати) за винного (за винуватого), за невинного (за невинуватого) кого; признавати, признати чию вину (винність), невинність (невинуватість); признавати, признати винним (винуватим), невинним (невинуватим) кого.
• Находить, найти по вкусу кого, что – знаходити, знайти (добирати, добрати) [собі] до смаку (до вподоби) кого, що; уподобати кого, що.
• Находить, найти путём расспросов кого, что-нибудь – напитувати, напитати кого, що; допитуватися, допитатися кого (до кого), чого.
• Находить, найти своё выражение в чём – знаходити, знайти свій вияв (вираз) у чому; вилитися в чому.
• Находить, найти случайно что – знаходити, знайти випадково що; надибувати, надибати що.
• Находить, найти удовольствие (наслаждение) в чём – знаходити, знайти втіху (насолоду) в чому; кохатися, закохатися (милуватися, замилуватися) в чому; кохатися, закохатися (милуватися, замилуватися) в чому; тішитися (утішатися), утішитися чим, з чого.
• Находить, найти хорошим, плохим что-нибудь – визнавати, визнати за гарне (за добре), за лихе (за зле, за погане) що; признавати, признати добрим (гарним), лихим (злим, поганим) що.
• Нахожу, что вы правы – уважаю (визнаю), що правда ваша (що ви маєте рацію).
• Нашёл друга! – ото приятель!
• Нашёл кому поверить – було кому повірити; [не] мав кому повірити.
• Нашёл (нашли) дурака – знайшов (знайшли) дурня; аякже!
• Нашёл с кем знаться – було з ким знатися; добра знайомість, нема що (чого) казати.
• Нашёл у кого спрашивать – знайшов, у кого (кого) питатися; було (мав, не мав) у кого (кого) питатися.
• Нашла коса на камень – наскочила ((на)трапила, наткнулася) коса на камінь (та камінь не подається). Пр. Наскочив чорт на біса. Пр. Добрий на доброго й наскочив. Пр. Наскочив удівець на вдову. Пр. Наскочила кулага на врага. Пр. Яке брело, таке й стріло. Пр.
• Нашло много людей – понаходило (назбиралося, натовпилося, понатовплювалося) такого (багато) люду (людей).
• Не знаешь, где найдёшь, где потеряешь – не знаєш, де заробиш, де проробиш. Пр. Хіба хто знає, де він що знайде, де втеряє. Пр. Якби знав, де знайду, то б туди пішов, а якби знав, де загублю, то б туди не пішов. Пр.
• Не нахожу в этом ничего остроумного, опасного – не бачу (не вбачаю, недобачаю) у цьому нічого дотепного, небезпечного…
• Он не находит себе места – він не знаходить собі місця; він не знає де приткнутися (де приткнути себе); (іноді) він ходить, як (мов) неприкаяний; (лок.) він попору не знайде.
• По лесу ходит, дров не найдёт – по лісі товчеться, а до дров не допадеться. Пр. По горло в воді, а шукає, де напиться. Пр.
• Что это на вас нашло сегодня? – що це сьогодні на вас напало (найшло)?; що це вас сьогодні навідало?
• Я нашёл его за работой, за обедом… – я застав його при роботі (за роботою), при обіді (за обідом)…

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

о́бщий 1. зага́льний
2. спі́льний (належний чомусь)
вид вид,-ду; ви́гляд,-ду
в. деформа́ции вид деформа́ції
в. изло́ма вид зла́му [зло́му]
в. колеба́ний вид колива́ння
в. нагруже́ния вид наванта́жування
в. нагру́зки вид наванта́ги
в. напряжённого состоя́ния вид напру́женого стану
в. о́бщий ви́гляд зага́льний
в. переда́чи вид переда́чі
в. покры́тия вид покриття́
в. произво́дства вид виробни́цтва
в. разруше́ния вид руйнува́ння
в. соедине́ния тех. вид з’є́днання [злу́чення], хем. вид сполу́чення
в. сопряже́ния вид спря́ження [сполу́ки]
в. техни́ческого состоя́ния ви́гляд техні́чного ста́ну
в. уравне́ний вид рівня́нь
дели́тель мат. дільни́к,-ка; фіз. поді́льник,-ка
д. напряже́ния поді́льник напру́ги
д. о́бщий дільни́к спі́льний
д. потенциа́льный поді́льник потенці́йний
д. электри́ческий поді́льник електри́чний
знамена́тель мат. знаме́нник,-ка
з. о́бщий знаме́нник спі́льний
з. ча́стный знаме́нник части́нний
и́ндекс і́ндекс,-су, показни́к,-ка́, пока́жчик,-ка
и. агрега́тный стат. і́ндекс агрега́тний
и. вя́зкости і́ндекс в’я́зкости
и. дефе́ктности проду́кции і́ндекс дефекти́вности проду́кції
и. индивидуа́льный стат.  і́ндекс індивідуа́льний
и. ка́чества проду́кции і́ндекс я́кости проду́кції
и. корреля́ции і́ндекс кореля́ції [співвідно́шення]
и. о́бщий і́ндекс зага́льний
и. постоя́нный і́ндекс ста́лий
и. стоимостно́й і́ндекс ва́ртісний
и. тра́нспортный і́ндекс тра́нспортний
интегра́л мат. інтегра́л,-ла, ціли́нка,-ки (ціла величина як сума нескінченно малих частин)
и. вероя́тности інтегра́л імові́рности
и. движе́ния інтегра́л ру́ху
и. двойно́й інтегра́л подві́йний
и. де́йствия інтегра́л ді́ї
и. ко́нтурный інтегра́л ко́нтурний
и. конфигурацио́нный інтегра́л конфігураці́йний
и. кра́тный інтегра́л кра́тний
и. криволине́йный інтегра́л криволіні́йний
и. многокра́тный інтегра́л многокра́тний [багаторазо́вий]
и. неопределённый інтегра́л неви́значений
и. несо́бственный інтегра́л невла́сний
и. обме́нный інтегра́л обмі́нний
и. о́бщий інтегра́л зага́льний
и. объёмный інтегра́л об’є́мний
и. определённый інтегра́л ви́значений
и. пове́рхностный інтегра́л поверхне́вий
и. поглоще́ния інтегра́л поглина́ння
и. расходя́щийся інтегра́л розбі́жний
и. резона́нсный інтегра́л резона́нсний
и. со́бственный інтегра́л вла́сний
и. статисти́ческий інтегра́л статисти́чний
и. сходя́щийся інтегра́л збіжни́й
и. тройно́й інтегра́л потрі́йний
и. фа́зовый інтегра́л фа́зовий
и. эллипти́ческий інтегра́л еліпти́чний
мно́житель мат. мно́жник,-ка
м. дополни́тельный множни́к додатко́вий
м. интегри́рующий множни́к інтегрува́льний
м. о́бщий множни́к зага́льний
м. переводно́й множни́к перевідни́й
м. произво́льный множни́к дові́льний
м. скаля́рный множни́к скаля́рний
м. скоросте́й множни́к шви́дкостей
полино́м поліно́м,-ма, многочле́н,-на (алгебрична сума скінченного числа одночленів)
п. о́бщий поліно́м зага́льний
п. одноро́дный поліно́м однорі́дний
п. произво́дный поліно́м похідни́й
п. тожде́ственный поліно́м тото́жний
п. тригонометри́ческий поліно́м тригонометри́чний

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Гуртови́й –
1) валово́й;
2) совместный, общий, коллективный, оптовый;
3) ватажный, гуртовой;
4) оптовый.
• Гуртови́й про́даж – оптовая продажа.
Жураве́ль, -вля́ –
1) журавль;
2) под’емный рычаг у колодца;
3) танец (общий).
Зага́льний – общий, всеобщий.
• Зага́льний ти́ждень – всеядная неделя.
Спі́льний – общий, совместный.
• Спі́льними си́лами – общими (соединенными) силами.
Суку́пний – совокупный, совместный, нераздельный, общий, цельный.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Общий –
1) (совместный, о пользовании) – спі́льний, гуртовий;
2) (относящийся ко всему, ко всем, об итоге, плане) – зага́льний; (повальный, об обыске) – по́спільний; в общем – загало́м, взагалі́, у ціло́му; в общем и в частности – зокре́ма і взагалі́.
Интерес –
1) інтере́с (-су); и. деловой – діловий інтере́с; и. личный – особистий інтере́с; и. общий – спі́льний; (общественный) – грома́дський інтере́с; и. страховой – інтере́с убезпечний; фіна́нсові інтере́си; в -сах вовлечений масс (в работу) – щоб утягти ма́си; в -сах дела – для спра́ви; действовать в чьем-либо -се – чинити на чий інтере́с; ограждать -сы – боронити, оборонять, оборонити інтере́си; это не в наших -сах – це не на́ші інтере́си;
2) (любопытство) – ціка́вість (-вости);
3) (интересность) – ціка́вість (-вости), інтере́с (-су); дело не представляет -са – спра́ва не має інтере́су, спра́ва неціка́ва;
4) (заработок, прибыль) – зиск (-ку), інтере́с (-су).
Итог – пі́дсумок (-мку); и. конечный – остато́чний пі́дсумок; и. общий – зага́льний пі́дсумок; и. предварительный – попере́дній пі́дсумок; и. частный – частко́вий пі́дсумок; в итоге значится – в пі́дсумку є; в общем итоге – зага́льним пі́дсумком, зага́льною су́мою; подведение итогов – підсумо́вування, підсумува́ння.
Отдел –
1) ві́дділ (-лу); о. агитации и пропаганды – ві́дділ агіта́ції та пропаґа́нди; о. административный – адміністративний ві́дділ; о. бюджетный – бюджето́вий ві́дділ; о. взысканий – ві́дділ справлянь; о. здравоохранения – ві́дділ охоро́ни здоро́в’я; о. земельный – земе́льний ві́дділ; о. коммерческий – комерці́йний ві́дділ; о. контрольно-бухгалтерский – контро́льно-бухга́льтерський ві́дділ; о. местного хозяйства – ві́дділ місце́вого господа́рства; о. налоговой – податко́вий ві́дділ; о. народного образования – ві́дділ наро́дньої осві́ти; о. общий – зага́льний ві́дділ; о. окружной – окружний ві́дділ; о. организационный – організаці́йний ві́дділ; о. особый – окре́мий ві́дділ; о. сдаточный – здава́льний ві́дділ; о. статистический – статистичний ві́дділ; о. счетный – рахунко́вий ві́дділ; о. таксационный – ві́дділ таксува́ння; о. технический – техні́чний ві́дділ; о. торговый – торгове́льний ві́дділ; о. труда – ві́дділ пра́ці; о. управления – ві́дділ керува́ння; о. учебный – навча́льний ві́дділ; о. финансовый – фіна́нсовий ві́дділ; о. хозяйственный – господа́рчий ві́дділ; о. юридический – юридичний ві́дділ;
2) (в книге) – ро́зділ (-лу), ві́дділ (-лу).
План – плян (-ну); общий п. (работы) – зага́льний плян; п. погашения – амортизаці́йний плян, плян амортиза́ції; п. производственный – виробничий плян; п. рабочий – плян робо́ти; п. учебный – навча́льний плян, плян навча́ння, плян (як) навча́ти; ввести, поставить в п. – зане́сти до пла́ну, заплянува́ти; начертить план – зарисува́ти (накре́слити) плян; п. не выдержан – пляну не доде́ржано; по плану видно – з пляну видно; по плану делать – за пла́ном (пляно́во) робити; по определенному плану – за пе́вним пляном; снимать план – робити, зробити плян; согласно плану – згі́дно з пла́ном; составлять план работы – уклада́ти, укла́сти плян робо́ти, плянува́ти, спляно́вувати, сплянува́ти робо́ту.
Стол –
1) стіл (стола́); с. адресный – адресо́ве бюро́; с. личного состава – стіл особово́го скла́ду; с. письменный – письмо́вий стіл, стіл до писа́ння;
2) (еда) – харч (-чу, -чі), харчі́ (-чі́в), ї́жа; с. общий – спі́льне харчува́ння, спі́льний обі́д (вече́ря, сніда́нок); с. хороший – до́брий харч; квартира со столом – квартира з харча́ми (з ї́жею); со своим столом – на свої́х харча́х, з своє́ю ї́жею.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Гуртови́й, -а́, -е́.
1) Совмѣстный, общій, коллективный. Святилась гуртова робота та чортова з’їжа. Ном. № 10733.
2) Оптовый. Гуртовий продаж.
3) Незаконнорожденный (въ насмѣшку). Чий це хлопець? — Це гуртовий Терешко. Гуртові діти.
Густи́, -ду́, -де́ш, гл.
1) Гудѣть. Грім гуде. Ном. № 7215. Аж земля гула під ногами. Левиц. І. 378. Голосно й жалібно гув новий дзвін. Левиц. І. 388. Дощечка густиме та гуркатиме. Чуб. ІІІ. 99. Шумить, гуде вітер по дуброві. Лукаш. 70.
2) О насѣкомыхъ: жужжать. Бджоли гудуть. Жук летить і гуде.
3) О голубяхъ: ворковать. Ой у лісі на горісі три голубоньки гуде. Мет. 89. Также о крикѣ и иныхъ птицъ: Припутень гув. Св. Л. 211. Гуде сумно одуд. Мир. Пов. II. 120.
4) Говорить разомъ многимъ такъ, что голоса сливаются въ одинъ общій гулъ. Гула козацька рада. Щог. Сл. 33.
5) У кише́ні гуде́. Пусто въ карманѣ, въ карманѣ свистить. Ном. № 1485.
Зага́льний, -а, -е.
1) Общій, всеобщій. Загальна розмова. Левиц. Пов. 254. Загальний рахунок.
2) — ти́ждень. Всеѣдная недѣля (3-я передъ великимъ постомъ). Каменец. у.
Спі́льний, -а, -е. Общій, совмѣстный. К. ЧР. 427. Не спільний хліб. Черк. у. Розмова стала спільною. Левиц. Пов. 262.
Суку́пний, -а, -е, — ній, -я, -є. Совокупный, совмѣстный, нераздѣльный, общій, цѣльный. Треба, щоб була у нас сукупня вечеря на всіх братів і сестер. Павлогр. у. Сукупні городи (огороды, не отдѣленные другъ отъ друга). Васильк. у. Наша земля сукупна з поповою. Вран. у. У мене сукупні гроші, — тільки й є 25 бумажка. Гадом. у.
У, в, пред. У, въ. По свойству украинскихъ звуковъ у и в, взаимно переходящихъ при извѣстныхъ условіяхъ другъ въ друга, обозначаемые ими предлоги у и в слились въ одинъ общій предлогъ съ разными значеніями, но произносимый безразлично, смотря по своему положенію, то какъ у, то какъ в, то, наконецъ, какъ средній между ними полугласный звукъ; при чемъ у чаще всего является въ положеніи между согласными, а также послѣ гласной, если слѣдующее слово начинается нѣсколькими согласными, и передъ гласной, если предыдущее слово кончается нѣсколькими согласными, а в оказывается большею частью въ положеніи между гласными, а также между гласной и одной согласной или между одной согласной и гласной, напр.: Як у руках рушниця у стрільця, то горе качкам. Тремтить лист у осики. Упала в озеро. Добре, як рибі в воді. Пташок в очеретах багато. Иногда послѣ согласной передъ гласной: ув: Роби до поту, а їж ув охвату. Ном. № 12124. Ув умілого і долото рибу ловить. Ном. № 6019. Послѣ согласной передъ нѣсколькими согласными иногда уві, а послѣ гласной передъ нѣсколькими согласными ві: Всі оці книжечки продаються ві Львові у книгарні брацтва ставропігійського. (На посл. страницѣ обложки книжечекъ «Сільської Бібліотеки» 1862). Правила эти не выдерживаются въ стихахъ и, благодаря неправильностямъ правописанія, очень часто нарушаются въ письмѣ. І. Основное у. У. Употреб. съ родительн. падежемъ. а) На вопросъ: гдѣ? Хліб та сіль! Їмо, та свій, а ти у порога постій. (Шутка). б) На вопросъ: у кого, у чего? У сусіда хата біла, у сусіда жінка мила. Нп. Адам ззів кисличку, а в нас оскома на зубах. Ном. Андрійко був у мене повновидий, ясноокий. МВ. II. 7. Иногда: для. А Наливай, — се не людина в мене, се дух війни, наслідник бога Морса. К. ЦН. 194. Иногда также съ оттѣнкомъ значенія на вопросъ: отъ кого? Ти в мене не втечеш! II. Основное в. Въ, во.
1) Съ винительнымъ падежемъ: а) На вопросъ: куда? Веди ж гостей у світлицю. К. ЧР. 37. Уваливсь у хату. К. ЧР. 39. Піду в базарь, попросю, щоб хто наняв мене. Грин. II. 89. Иногда въ знач.: о, объ: Кидай горшками в землю. Грин. І. 120. В кни́гу чита́ти. Читать въ книгѣ, изъ книги. Ой ходить піп по церковці та в книжку читає. О. 1862. IV. 107. б) На вопросъ: въ какое положеніе, состояніе, въ какой составъ идти. Крутнем підперезався да в бояре вбрався. Грин. III. 438. Піти в опришки. Взяли в салдати. в) На вопросъ: въ какое настроеніе, движеніе, дѣйствіе и. т. д.; переводится обыкновенно безъ предлога сотвѣтствующимъ глаголомъ или глаголомъ съ дательнымъ или творительн. падежемъ. Порося у квік, а баба у крик. Посл. А дитина в плач. Не вдавайсь у тугу. Не вкидайся так у прядіння, — доглядай усього хазяйства. Козаки не дуже вдавались у любощі. К. ЧР. 149. г) На вопросъ: какимъ орудіемъ или средствомъ? Вили у дзвони! Гуляти в карти. д) На вопросъ: какимъ образомъ, способомъ, путемъ? и. т. д. У силу додому дійшли. Мнж. 125. У го́лос чита́ти. Громко читать. Ув очеви́дьки бре́ше. Въ глаза вретъ. У брід річку перейшов. е) На вопросъ: въ кого, на подобіе кого? Хлопець у батька вдався. Пшениця така гарна: колос у колос. Желех. Наказував дідусь, щоб на завтра ви всі були лице в лице, одежа в одежу, черевики в черевики. Чуб. II. 21. ж) На вопросъ: когда? У середу родилася, — тепер мені горе. Нп. У неділю вранці-рано сине море грало. Шевч. Вийди, вийди, козаченьку, у вечір пізненько. О. 1861. X. 55.
2) Съ мѣстнымъ падежемъ на вопросъ: гдѣ? въ чемъ? на чемъ? а) У хаті в її — як у віночку. ЗОЮР. І. 145. Новенькі вікна в базарі покупили. Г. Барв. 249. Зоставсь ув убозтві. К. ЧР. 199. Верба стояла в березі. б) На вопросъ: въ какомъ числѣ, видѣ, состояніи и. т. д? Не у мнозі зять где, не багато бояр везе. Мет. 185. Ходім, кажу Катрі, ходім до Марусі.... ми собі з нею у трійці порадимось. МВ. II. 123. Пішла я за ним у тропі. МВ. II. 176. У добрім здоровлю. Желех. А ми з чоловіком у правді жили. Г. Барв. 434. У злагоді жили. в) На вопросъ: когда? У вечері, у ранці, у ночі — выраженія, превратившіяся въ нарѣчія. См. Увечері, уранці, уночі.
3) На вопросъ: какъ скоро? черезъ сколько времени? У рік стара пані вмерла. МВ. (О. 1862. III. 65). І хутко її посватав? У півроку. МВ. (О. 1862. І. 80). У год так, чи в два ішли москалі через наше село. О. 1862. VIII. 27.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Общий — зага́льний, спі́льний; О. горизонталь — спі́льна позе́мина; О. порядок — зага́льний поря́док; О. собрание — зага́льні збо́ри; О. состязания — зага́льні змага́ння.
*Порядок — поря́док, -дку; П. боевой — бойови́й поря́док; П. внутренний — вну́трішній поря́док; П. воинский — військо́вий поря́док; П. в’ючный — в’ю́чний поря́док; П. дисциплинарный — дисципліна́рний поря́док; П. для боя — поря́док для бо́ю; П. для движения — поря́док для ру́ху: П. комбинированный — комбіно́ваний поря́док; П. наружный — зо́внішній поря́док; П. общий — зага́льний поря́док; П. пеший — пі́ший поря́док; П. содержания арестованных в местах заключения — поря́док утримання заарешто́ваних в місця́х ув’я́знення.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

О́бщій = спі́льний (С. З. Л.), зага́льний (С. Жел.), огу́льний, гуртови́й, сумі́сний, умі́сний, соку́пний. С. Л. — І нї що мав, не казав, що се його, а було усе спільне. К. Св. П. — Забудь мене, хай гадання про долю спільную мине. Пч. О. — Вільний вибор спільного ко для Литви і Польщі. Бар. О. — Бере до спільної отчизни своєї оборони. Ман. С. З. — Бо над його волею панує спільний голос народу. Ст. Г. — Одностайне ст проти загальних ворогів. Бар. О. — Народні піснї усїх словъян мають багато однакового, загального. Бар. О. — Пісня гуртова, а за тютюн вибачай. н. пр. — би міл лїс сумісний, не дїльний. Ст. Л. — У нас з братом умістне господарство. — Сокупне поле. С. Л.

Запропонуйте свій переклад