Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 29 статей
Запропонувати свій переклад для «обіг»
Шукати «обіг» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Де́нежный – гроше́вий, грошови́й.
• Де́нежные повинности – о́платки́. [Оплатки́ ті́ї за ха́ту поплати́ли: і городські́ і зе́мські, і в казну́, і ще якісь (Крим.)].
• Де́нежное пособие – підсо́бні гро́ші (букв.: вспомогательные деньги) гроше́[о́]ва допомо́га. [Два рази́ дава́ли з заво́ду по карбо́ванцю підсо́бних гро́шей].
• Де́нежный штраф – пеня́, грошова́ ка́ра.
• Де́нежный сбор – збира́ння гро́шей.
• Де́нежное обращение – о́біг гро́шей.
• Де́нежный человек – грошови́тий чолові́к, грошови́к.
Оборо́т –
1) о́біг (-гу), оборо́т, оберта́ння. Срв. Обраще́ние 3.
• Лежать без -та – дармува́ти.
• -ты денежные, торговые – оборо́ти грошо́ві́, торго́ві (торгове́льні).
• Пускать капитал в -ро́т – пуска́ти гро́ші в о́біг;
2) (головы и т. п.) поворі́т (-ро́ту).
• В пол -та – упівповоро́та;
3) (изнанка ткани, бумаги и т. п.) ви́воріт (-роту), зворо́тний бік. [Перегорну́в листо́к і став писа́ти на зворо́тному бо́ці].
• Смотри на -ро́те – диви́сь на зворо́тному (на то́му, дру́гому) бо́ці, див. на зворо́ті;
4) (выражение) зворі́т (-ро́ту), ви́раз, ви́слів (-лову). [Лю́бить щиронаро́дніх слів та зворо́тів ужива́ти (Єфр.). Мо́ва ко́жного наро́ду багаті́є на слова́ й ви́рази (Єфр.)];
5) (дела, разговора).
• Дело приняло хороший (дурной) -ро́т – спра́ва поверну́ла на до́бре (на лихе́).
• Дать делу другой -ро́т – поверну́ти спра́ву ина́кше.
• Разговор принял такой -ро́т – розмо́ва зверну́ла в таки́й бік (на таке́).
• Дать разговору иной -ро́т – поверну́ти (зверну́ти) розмо́ву на и́нше;
6) (при поездке).
• В течение недели я сделал два -та из Полтавы в Киев – за ти́ждень я дві́чі зверну́вся з Полта́ви в Ки́їв;
7) (колеса) поворі́т (-ро́ту); (ключа в замке) спуст. [Ця коло́дка замика́ється на два спу́сти];
8) (времён года) чергува́ння змін ро́ку.
Обраще́ние –
1) (поворачивание куда) оберта́ння, поверта́ння, скеро́вування. [Поверта́ння (скеро́вування) збро́ї про́ти ворогі́в].
• -ние внимания – уважа́ння, зверта́ння ува́ги на що;
2) -ние вокруг чего-либо – кружля́ння, оберта́ння навко́ло (навкруги́, округи́, круг) чо́го, циркулюва́ння. [Кружля́ння (оберта́ння) землі́ навко́ло со́нця. Кружля́ння (циркулюва́ння) кро́ви́ в жи́лах].
• -ние около (вокруг) общего центра – кружля́ння (циркулюва́ння) навко́ло спі́льного осере́дку;
3) (денег, товаров) о́біг, о́ббіг, циркуля́ція, обхі́д (-хо́ду), оборо́т, оберта́ння. [Цьо́го мо́жна досягти́ шляхо́м переда́чі за́собів проду́кції й о́бігу до рук пролета́рської держа́ви].
• -ние денежное – грошо́ви́й о́біг, оборо́т. См. Оборо́т.
• Из’ять из -ния – ви́вести з ужи́тку, з о́бігу.
• Из’ять из -ния бумажные деньги – ви́вести з ужи́тку паперо́ві гро́ші;
4) с кем – пово́дження, пово́діння, поведі́нка, поступува́ння з ким, трактува́ння кого́ (Франко).
• Вежливое -ние – звича́йне (че́мне) пово́дження и т. д.; звича́йність, ви́хованість, лю́дськість. [Неха́й лю́дськости вчи́ться (Поділ.)].
• Грубое -ние – незвича́йність, неви́хованість (-ности).
• Хорошее -ние с чем – пошані́вок (-вку), пошані́вля. [Це́ю бо́чкою мо́жна вози́ти ро́ків з ві́сім, а в до́брий пошані́вок (при хорошем -нии) то й на де́сять ста́не];
5) к кому (за делом) – зверта́ння, вдава́ння до ко́го в спра́ві, за спра́вою; (с речью) о́клик, по́клик до ко́го; (старое) ора́ція. См. ещё Воззва́ние.
• -ние с разговором к кому – забала́кування, загово́рювання до ко́го;
6) во что – поверта́ння, переверта́ння, оберта́ння в що, на що; (в веру) наверта́ння, (оконч.) наве́рнення кого́ на ві́ру. [Наве́рнення на у́нію]. См. ещё Превраще́ние.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Деньги – гроші, (иногда) гріш, (деньга, собир.) грошва, (средства) кошт (кошти), (шутл.) купило, платило, побрязкачі, (жарг.) бабки, бабло:
• ассигнованные банком деньги – гроші, що асигнував банк;
• ассигнованные деньги – асигновані гроші, кошти;
• без денег – без грошей, безплатно (беззаплатно), не за гроші, не за плату, за так гроші (грошей), дурно (задурно, задарма, дарма), за спасибі;
• без денег человек худенек – без грошей чоловік не хороший (Пр.); без грошей чоловік як дурень (Пр.); без грошей, як без очей (як без рук) (Пр.); то пан хороший, як багацько грошей (Пр.);
• бешенные деньги – скажені (страшні) гроші;
• больше денег — больше хлопот – сіль для їди, а гроші для біди (Пр.); великі гроші — готова біда (Пр.); гроші біду роблять найбільшу (Пр.); гроші не знать що, та спать не дають (Пр.); грошей багацько [на світі], а щастя мало (Пр.); гроші то й роблять біду (Пр.); срібло та злото тягнуть у болото (Пр.); з золотом, як з вогнем: і тепло з ним, і небезпечно (Пр.);
• большие деньги – грубі гроші, великі гроші, великий гріш, великі кошти;
• брат-брат, сват-сват, а денежки не родня – брат братом, сват сватом, а гроші не рідня (Пр.); хоч ми собі брати, але наші кишені не сестри (Пр.); сват не сват, а мого не руш нічого (Пр.);
• бросать деньги (деньгами) – сипати (розкидатися) грішми (грошима), тринькати (розтринькувати) гроші;
• бумажные деньги – паперові гроші;
• быть при деньгах – мати гроші, бути при грошах (з грішми);
• ввиду отсутствия денег – за браком (через брак) грошей, через безгрішшя (безгрошів’я), бо нема (немає) грошей;
• взыскивать деньги – стягати гроші з кого;
• вносить деньги кому – платити гроші кому; (куда) вкладати гроші куди;
• возврат денег – повертання, повернення грошей;
• вот уже и нет денег – от і по грошах;
• время – деньги – час [є] гроші;
• выдавать деньги – виплачувати гроші;
• выдача денег – виплата грошей;
• давать, дать деньги взаймы – позичати, позичити гроші, давати, дати у позику (позичку) гроші;
• денег куры не клюют – грошей і кури не клюють (і свині не їдять; хоч греблю гати), грошей до смутку (до біса, до чорта, до лиха), валява грошей;
• денег нет – грошей нема (немає), (шутл.) на гроші сухо, грошей голо, у кишені [аж] гуде, у кишені вітер віє (вітри віють), (иногда) дюдя в кишені свистить;
• денег не хватает – бракує, не стає грошей;
• денег ни гроша – грошей ні копійки, (разг.) грошей Біг дасть (катма);
• денег стоит (разг.) – недешево (дорого);
• деньги — дело наживное – гроші — набутна річ (Пр.);
• деньги медные, серебряные – мідяки (мідні гроші), срібняки (срібні гроші), срібні;
• деньги не заработанные, доставшиеся даром – дурні гроші, легкий гріш;
• деньги не пахнут – грошам лиця нема;
• деньги не щепка – гроші не полова;
• деньги не щепки — на полу не подымешь – грошей на дорозі не назбираєш (Пр.);
• деньги обесцениваются – гроші знецінюються;
• деньги разошлись – гроші вийшли, (образн.) гроші розкотилися;
• деньги счёт любят – копійка любить, щоб її рахували (лічили) (Пр.); гроші лічбу люблять (Пр.);
• есть деньги у кого – має гроші хто, є гроші в кого, (образн.) копійка волочиться у кого;
• забронировать деньги за учреждением – забезпечити гроші за установою;
• за деньгами – по гроші;
• за деньги – за гроші, за плату; заплатно;
• за наличные деньги – за [гроші] готові, за готівку;
• за небольшие деньги – не за великі гроші, невеликим коштом, недорого;
• за неполучением денег (в конце фразы) – бо не одержано гроші;
• из-за денег – через гроші;
• карманные деньги – кишенькові гроші;
• копить деньги – складати (збивати, ховати) гроші, збивати гроші докупи;
• кормовые деньги – харчові гроші, харчове;
• кровные деньги – кривавиця;
• крупные деньги – великі (великими купюрами, недрібні) гроші;
• куча денег – купа (сила) грошей (грошви);
• лишние деньги – зайві гроші; лежані гроші;
• любящий деньги – грошолюбний, грошолюб;
• мало денег – мало грошей, грошей не гурт, грошей (на гроші) тонко, на гроші скупо;
• мелкие деньги, мелочь – дрібні [гроші], дрібняки;
• наградные деньги – нагорода грішми;
• наличные деньги – готові гроші, готівка (редко готовик, готовина, готовизна);
• на чистые деньги – на готові гроші;
• на это я издержал все деньги – на це я поклав усі гроші;
• недостаток в деньгах – брак (недостача) грошей, скрут (скрута) на гроші; сутужно на гроші, грошова скрута;
• не имеющий денег – безгрошовий; (жарт.) безгрішний;
• немалые деньги – великі (немалі) гроші, чималий гріш;
• не стало денег – не стало (не вистачило, забракло) грошей;
• ни за какие деньги (разг.) – ні за які гроші, ні за яку ціну; нізащо; хоч убий;
• обратить в деньги что – повернути на (в) гроші що, (иногда) згрошити що; обернути на гроші;
• обращение денег – обіг грошей;
• он не при деньгах – він не має грошей, нема в нього грошей, він не при грошах;
• он падок на деньги;
• алчный, жадный до денег (разг.) – він ласий на гроші (до грошей), він жадібний на гроші;
• остальные деньги – решта грошей;
• отмывать деньги – відмивати гроші;
• отпускать деньги – видавати, давати гроші;
• отсутствие денег, перен. – безгрішшя;
• очень много денег – дуже багато грошей, (иногда) грошей прірва (сила), до смутку грошей;
• подъёмные деньги – гроші на переїзд, переїзні гроші, переїзне; дорожнє; допомічне;
• потерять деньги – загубити гроші, (жарт.) посіяти гроші; (в операции) втратити гроші;
• предоставлять деньги – уділяти гроші, кошти;
• представлять деньги – подавати, здавати гроші;
• прогонные деньги – прогони;
• растранжирить деньги – розтринькати (протрясти) гроші;
• свободные деньги – вільні (гулящі) гроші;
• собирать, собрать деньги – збивати, назбивати грошей; збирати гроші; назбирати грошей; (образн.) у кулак дбати;
• собрать деньги на что, собраться со средствами; копить, скопить деньги, средства на что – збитися (спромогтися) на гроші;
• собраться с деньгами – спромогтися (збитися) на гроші;
• сорить деньгами – сипати грішми, сипати гроші як полову, гатити гроші, (лок.) розкомашувати гроші;
• суточные деньги – добові [гроші];
• только ума на деньги не купишь – за гроші тільки рідного батька (рідної матері) не купиш (Пр.);
• требовать деньги – правити гроші;
• тряхнуть деньгами – сипнути грішми;
• туго с деньгами – сутужно з грішми (з грошима), грошей тонко, куцо на гроші;
• у меня все деньги вышли – у мене [вже] по [всіх] грошах, я витратився (вивівся, звівся) з грошей, я геть-чисто витратився, я [геть-чисто] згрошився, (образн.) у мене вже вітер у кишенях гуде (свище, гуляє);
• употребить деньги на что – повернути (обернути) гроші на що;
• шальные деньги – дурні гроші.
[Хитро-худро і невеликим коштом (І.Котляревський). Платити треба, а платила ніде взяти (О.Кониський). Аби були побрязкачі (побренькачі), то будуть і послухачі (Номис). Догадується Василь Іванович, чого так хилиться перед ним Литовка: підходить строк векселю, а грошей, мабуть тонко (С.Васильченко). Гріх би було давати таке дрантя до шевця, та на гроші скупо (В.Стефаник). Як їхатимуть вже відсіль на Кавказ на житло, то сей садок згрошать (Сл. Гр.). З грошима куди схочеш — доскочиш (Пр.). Збився Пилип і на хату (Сл. Гр.). Хлопець теж за нею пішов, невиразно сподіваючись, що на сходах темно і він зможе там поцілувати її, хоч цим винагородити себе за прикрості в театрі й марно потрачені гроші (В.Підмогильний). Трамваї, гроші і серця, комоди й долі спливають плавом без кінця брудні і голі (В.Стус). Які зачовгані антракти! Панки долонь тут не шкодують. Вони підписують контракти, а потім шумно аплодують. Я знаю: їде з Відня шулер. О, так, рулетки тут хороші. Йому байдуже — Ліст чи Шуберт, Йому хоч Моцарт — аби гроші (Л.Костенко). Це малі гроші, але коли в кишені – голий вася, то й такі бабки в радість (А.Дністровий). Ми редагували чиїсь промови, вели семінари для молодих лідерів, проводили тренінги для спостерігачів на виборах, складали політичні програми для нових партій, рубали дрова на дачі Болікового тата, ходили на телевізійні ток-шоу захищати демократичний вибір і відмивали, відмивали, відмивали бабло, яке проходило через наші рахунки (С.Жадан). Говорили про гроші, Як про зорі, рахували… Недовго бути нам разом з такою сумою (В.Слапчук). Вона вибирала голих провінційних дуреп. Кохання — це фуфло, над яким кружляють гроші і тваринне злягання. Ось вам і вся любов. Бабло і трах. За цим і жерти не встигаєш (О.Ульяненко). Нульові роки ХХІ сторіччя остаточно перетворили людську цивілізацію на перманентне борсання міжнародних злочинних груп. Бабло — але не просто собі й не яке-небудь, а гігантське, космічно безмежне бабло — стало вже по-справжньому, а не оперовому, правити світом. Усі ідеологічні платформи, політичні рухи, парламентські коаліції та терористичні анклави, всі диктатури й демократії, всі націоналістичні, популістські, ліберальні, ліві та консервативні партії, ба більше, всі релігії та «релігійні фанатики» — виявилисялише тільки прикриттям для мільярдних і трильйонних оборудок. І підлягли єдиній меті — виборюванню гігантського, космічно безмежного бабла (Ю.Андрухович). Вигрібаю зі схованки останні гроші. Гроші ніколи не матимуть наді мною влади, я не бачу сенсу. При цьому сенс у грошах бачать усі інші, хто пов’язаний із моїм мізерним існуванням (Б.Редінґ). Крім того, він сподівався, що на цьому діло не стане, що векселі не будуть вчасно оплачені і продовжаться – тоді його любі грошики, відгодувавшись у лікаря, як на доброму курорті, через якийсь час повернуться до нього такими кругленькими й повненькими, що і в мішок не потовпляться (М.Лукаш і М.Гайдай перекл. Ґ.Флобера). Ніч у польоті, і сто тисяч зірок над головою, і тихий спокій на душі, і кілька годин, коли ти стаєш ніби володарем Всесвіту,— їх за гроші не купиш (А.Жаловський, перекл. А. де Сент-Екзюпері). — Ні, брате, — обірвав його алхімік, — не треба. У разі небезпеки Нунцій допоможе мені грошима, щоби чкурнути звідсіля. Бережіть свої побрязкачі для тамування власних болещів (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). «До такої сукні тобі потрібен інший чоловік, що має багато грошей…». Вона розсміялась: — Ті, що мають багато грошей, здебільшого бридкі люди, Роббі. — Але ж гроші не бридкі… Правда? — Ні, — відповіда вона, — гроші — ні… — Так я й думав… — А хіба ти вважаєш, що це не так? — Ні, не вважаю, — відповів я, — гроші, щоправда, щастя не дають, але якось дуже заспокоюють… (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка). — Це не гроші, — сказав я. — Гроші зеленкуваті, і на них написано «In God We Trust». І ще на них повинен бути портрет померлого американця, тому що гроші випускаються в Америці. А це не гроші (В.Александров, перекл. Ґ.Д.Робертса). За гроші ми змушені платити свободою (Р.Л.Стівенсон). Той, хто одружується заради грошей, має хоча б розумний привід (Ґ.Лауб). Є речі важливіші за гроші, але без грошей ці речі не купиш (П.Меріме). Коли я був молодий, я думав, що гроші — це найголовніше в житті. Коли я постарів, я переконався, що так воно і є (О.Вайлд). 1. Гроші — це бруд. Але іноді так хочеться побути свинею! Особливо під Новий рік… 2. — Чом не купиш? — Бо купила не маю. 3. Ми зовсім безгрішні: ні гріхів, ні грошей не маємо. 4. Усіх грошей не заробиш — частину доведеться вкрасти. 5. Якщо гроші — зло, то не дивно, що добрим людям їх завжди бракує! 6. Батькам на замітку. Ваша дитина остаточно подорослішала, якщо на запитання про подарунок на день народження відповідає: «Краще грошима». 7. Любов за гроші обходиться дешевше]. Обговорення статті
Ход – хід, рух, (шаг, алюр, побежка) хода, (течение) перебіг, процес, (развитие) розвиток, (направление) напрям, характер; (проход, отверстие, ещё) хідни́к, (шествие, ещё) похід, процесія, (приём, ещё) маневр:
• в большом ходу (товар, изделие) – дуже уживаний, не залежується, не лежить, в [широкому] обігу, має великий попит, [великий] попит на (товар, виріб);
• в ходе, по ходу (дела) – з розвитку справи; під час, у процесі, у ході справи;
• в ход пошли кулаки – дали волю кулакам;
• в ходу что – у вжитку що, попит на що;
• дать ход делу – дати рух (хід) справі; зрушити справу;
• дело пошло в ход – спра́ву зру́шено, спра́ва пішла́;
• идти в ход, пойти в ход – (годиться) придава́тися, прида́тися; надава́тися, нада́тися на що, до чо́го, годи́тися, згоди́тися, знадобля́тися, знадоби́тися; (использоваться) використо́вуватися, зужитко́вуватися;
• и ходу, дать ходу – і хо́ду, і хо́да, накивати п’ятами, дременути;
• крестный ход – хресний хід;
• на ходу – на ходу, у русі; (мимоходом) мимохідь;
• на ходу глянуть – побіжно глянути;
• не давать ходу – не давати ходу;
• не иметь хода – не ма́ти хо́ду;
• поддавать ходу – наддавати (піддавати) ходу; пришвидшувати хід (ходу);
• полным ходом (идёт, шло что) – на повний хід; повним ходом; на повну пару;
• пустить в ход аргументы – вда́тися до арґуме́нтів, наве́сти арґуме́нти;
• пустить в ход все средства – удатися до всіх способів; ужити всіх засобів (заходів), пустити в хід;
• пустить в ход новое слово – пустити в обіг нове слово; запровадити в ужиток нове слово;
• пустить машину в ход – пустити в рух машину; запустити машину; надати руху машині;
• с ходу – спрожо́гу, з на́скоку;
• тайный ход – потайни́к;
• умерить ход – придержати ходи; зменшити ходи;
• ход болезни – перебіг хвороби;
• ход событий – хід (перебіг, розвиток) подій;
• ходу дать – дременути, лепеснути, чкурнути, драпнути, дати драла, накивати п’ятами;
• ходы сообщения – (воен.) ходи сполучення;
• чёрный ход – чорний хід;
• это у нас в ходу – це в нас ведеться (заведено); це в нас звичайна річ; це в нас уживане, вживається.
[Не домігшись успіху як першим разом, отець-настоятель не розгубився: він пустив у хід усю свою настійливість і настирливість, пишучи до неї листи, посилаючи посланців і пристаючи до неї, як заходила вона до церкви (М.Лукаш, перекл. Дж.Бокачо). Агов, скоріш! Наддайте ходу в ноги, панове прямороги й кривороги, Представники всіх дідькових порідь! (М.Лукаш, перекл. Й.-В.Ґете). — Хазяїн ризикує штрафом 500 карбованців і закриттям закладу. Але є вже вироблена сигнальна система, і феї зникають чорним ходом із своїх притулків надзвичайно казково. От, прошу — ваша приятелька вже пішла за портьєру (В.Підмогильний). Мріяв пізнати людей зсередини. Йому запропонували зробити це з чорного ходу (С.Є.Лєц)]. Обговорення статті
Экология – (от греч.) екологія.
[У художній літературі, у виступах офіційних осіб рефреном проходять словосполучення «погана екологія», «охорона екології», «боротьба з екологією», «загострення навколишнього середовища», які красномовно свідчать про низький рівень екологічної культури нашого сучасника… У газеті «День» від 7 липня 1998 року надибуємо…: «Україна збирається покращувати свою екологію». Спробуйте здогадатися з назви, що йдеться у статті не про підтримку екології як науки, а про чистоту нашого довкілля. Покращувати математику чи фізику ніхто нікого чомусь не закликає. А екологію беруться плекати у такий спосіб всі, кому заманеться і хто вважає, що наука є синонімом свого предмета – «стану довкілля», «навколишнього середовища», «природи» тощо (Олександр Бєляков). Жаргонні вислови запроваджують і поширюють фахівці найрізноманітніших спрямувань. Від газетярів пішла в обіг «погана екологія» — вислів, зміст якого — незадовільні екостани навколишнього середовища. На совісті українських урядовців та невибагливих законотворців вислів «екологічна мережа», який уже ввійшов до низки державних документів. Та мережа насправді має бути мережею природоохоронних об’єктів і тому лише екомережею, а не чимось науковим із логосом у другому корені, як це прочитується в означенні «екологічна» (Володимир Пащенко)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ВВОДИ́ТЬ (куди) заво́дити;
вводить в де́йствие зако́н = вводить в силу закон;
вводить в заблужде́ние збива́ти з пантели́ку, забива́ти ба́ки, плу́тати, заду́рювати, образ. впрова́джувати у блуд, пуска́ти ману́ на кого, зами́лювати о́чі, пе́рти тумана́ в о́чі кому, відво́дити о́чі кому, замовля́ти зу́би, загово́рювати зу́би кому; наво́дити полу́ду на о́чі, напуска́ти ману́ в о́чі кому, збива́ти на манівці́, збива́ти з доро́ги, затума́нювати кого, тума́нити го́лову кому, задурма́нювати кого;
вводить в грех дово́дити до гріха́;
вводить в искуше́ние /вводить в собла́зн/ спокуша́ти;
вводить в недоуме́ние пантели́чити;
вводить в обраще́ние запуска́ти в о́біг;
вводить в обы́чай оказ. зазвича́ювати;
вводить в расхо́ды кого коштува́ти кого /кому/;
вводить в си́лу зако́н надава́ти чи́нности зако́ну;
вводить в строй (силовню) пуска́ти;
ВВОДИ́ТЬСЯ, вводиться в де́йствие запрова́джуватися;
вводя́щий що заво́дить, ра́ди́й /зда́тний, покли́каний/ заве́сти́, зви́клий /наста́влений, ста́вши/ заво́дивши, воді́й, поводи́р, запрова́джувач, прикм. увідни́й, уво́дчий, вступни́й, (початковий) заспівни́й, запрова́джувальний, впрова́джувальний, заво́джувальний;
вводящий в заблужде́ние заверни́голова, дезинформа́тор, окозами́лювач, (факт) ома́нливий, облу́дний, фальши́вий, зами́лювальний, окозами́лювальний, окозами́льчий, складн. збива́й-з-пантели́ку;
вводящий в искуше́ние споку́сник;
вводящий в курс де́ла інформа́тор, оказ. ознайо́мець, прикм. ознайо́мчий /зазнайомчий/, освідо́мчий;
вводящий в недоуме́ние зда́тний спантели́чити;
вводящий в расхо́ды кого дороги́й /ва́ртий гру́бих гро́шей/ кому;
вводящий в употребле́ние /вводящий в пра́ктику тощо/ діял. промо́тор;
вводящийся/вводи́мый запрова́джуваний /впроваджуваний/, заво́джуваний;
ВВЕСТИ́, ввести в заблужде́ние коротк. задури́ти /заморо́чити/ кого, накла́сти шо́ри (на очі) /зашо́рити о́чі/ кому, оказ. обезра́дити і похідн.;
ввести в недоуме́ние галиц. ’застрі́лити’;
ввести в расхо́д кого вда́рити по чиїй кише́ні;
ввести в тради́цию утрадиці́йнити.
ЦИРКУЛЯ́ЦИЯ укр. о́біг.
ЭМИТИ́РОВАТЬ укр. пуска́ти /випуска́ти/ в о́біг;
эмитирующий що /мн. хто/ еміту́є тощо, зго́дний /зму́шений/ емітува́ти, за́йня́тий емі́сією, еміте́нт, прикм. емісі́йний, емітува́льний;
эмитируемый еміто́ваний.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Деньги – гроші; (средства) – кошти. Большие деньги – великі гроші; великі кошти. Мелкие деньги – дрібняки; дрібні гроші. Серебряные деньги – срібняки. Медные деньги – мідняки. Отсутствие денег – безгрішшя. Обращение денег – обіг грошей. Взыскивать деньги – стягати гроші з кого. Собирать деньги – збирати гроші; назбирати грошей. Свободные деньги – гулящі гроші. Кровные деньги – кривавиця. Наградные деньги – нагорода грішми. Наличные деньги – готові гроші; готівка. Бумажные деньги – паперові гроші. Прогонные деньги – прогони. Подъемные деньги – дорожнє; допомічне. Суточные деньги – добові гроші. Кормовые деньги – харчові гроші. Из-за денег – через гроші. Отпускать деньги – видавати, давати гроші. Представлять деньги – подавати, здавати гроші. Предоставлять деньги – уділяти гроші, кошти. Выдавать деньги – виплачувати гроші. Собраться с деньгами – спромогтися на гроші. Обратить в деньги – обернути на гроші. Потерять деньги – загубити гроші; (в операции) – втратити гроші. Требовать деньги – правити гроші. На чистые деньги – на готові гроші. Лишние деньги – зайві гроші; лежані гроші. Недостаток в деньгах – грошова скрута; сутужно на гроші. Выдача денег – виплата грошей. Возврат денег – повертання, повернення грошей. Остальные деньги – решта грошей. За неполучением денег (в конце фразы) – бо не одержано гроші. За деньги – за гроші; заплатно. За деньгами – по гроші. Денег не хватает – бракує, не стає грошей. Не стало денег – забракло грошей. Деньги падают – гроші падають. Деньги обесцениваются – гроші знецінюються. Вносить деньги кому – платити гроші кому; (куда) – вкладати гроші куди. Забронировать деньги за учреждением – забезпечити гроші за установою. Не имеющий денег – безгрошовий. На это я издержал все деньги – на це я поклав усі гроші. У меня вышли все деньги – я витратився з грошей. Ассигнованные деньги – асигновані гроші, кошти. Ассигнованные банком деньги – гроші, що асигнував банк.
Оборот – обіг; оборот; обертання; (обратная сторона) – зворіт; (выражение) – зворіт. Пускать деньги в оборот – пускати гроші в обіг. Смотри на обороте – дивись на звороті, на зворотному боці. Дать делу другой оборот – повернути справу инакше. Дело приняло хороший, дурной оборот – справа повернула на добре, на лихе. Разговор принял такой оборот – розмова звернула на таке, в такий бік. Денежные, кассовые, торговые обороты – грошові, касові, торгові (торговельні) обороти. Оборот вокруг чего-либо – оберт.
Обращение – обертання. Денежное обращение – обіг грошей. Обращение с кем – поводження. Обращение к кому – звертання, вдавання. Изъять из обращения – вилучити з обігу.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Оборот (мотора, машины) – о́берт (-ту);
• о., дымооборот. колодец – коло́дязь (-зя);
• о. (паровоза, вагона) – о́біг (-гу);
• о. полный – о. по́вний.
Циркуляция – о́біг (-гу), циркуля́ція;
• ц. естественная – о., ц. приро́дня;
• ц. искусственная – о., ц. шту́чна;
• ц. принужденная – о., ц. зму́шена;
• ц. сильная – о., ц. си́льна;
• ц. холостая – о., ц. я́лова.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Обиход
• Быть в обиходе – бути в ужитку; уживатися.
• Вводить, ввести в (широкий) обиход что-либо – запроваджувати, запровадити в (широкий) ужиток що; узвичаювати, узвичаїти що.
• В обиходе и эта вещь пригодится – у господарстві (у хазяйстві) і ця річ здасться (придасться, згодиться).
• Вошедший в обиход – що (який) увійшов у вжиток; узвичаєний.
• Входить, войти в ежедневный обиход – уходити, увійти у щоденний ужиток; узвичаюватися, узвичаїтися.
• Для домашнего обихода – для домашнього (хатнього) вжитку; на домашні (на хатні) потреби.
• Для своего обихода – для власного вжитку; для власної потреби; собі на вжиток.
• Пускать, пустить в обиход что-либо – пускати, пустити до вжитку (в ужиток, в обіг) що; запроваджувати, запровадити в ужиток що.
Оборот
• Брать, взять в оборот кого-либо (разг.) – брати, узяти в роботу кого; (іноді) брати, узяти (прибирати, прибрати) до рук кого.
• Давать, дать делу другой оборот – повертати, повернути діло (справу) інакше.
• Давать, дать разговору иной оборот – повертати, повернути (звертати, звернути) розмову на інше.
• Дело принимает, приняло опасный оборот – справа набуває, набула (набирає, набрала) небезпечного характеру.
• Дело принимает, приняло хороший, дурной оборот – справа повертає, повернула (діло повертає, повернуло) на добре, на лихе.
• Деньги лежат без оборота – гроші лежать без діла; гроші дармують (розм. гуляють).
• Пускать, пустить деньги в оборот – пускати, пустити гроші в обіг.
• Разговор принимает, принял такой оборот, что… – розмова обертається, обернулася так, що…; розмова звертає, звернула в такий бік (на таке), що…; розмова набуває, набула (набирає, набрала) такого характеру, що,…
• Смотри на обороте – дивися на звороті; дивися на зворотному (на другому, на тому) боці.
Обращаться
• Бумажные деньги обращаются наравне с металлическими – паперові гроші є в обігу (мають обіг) нарівні з металевими (так само, як і металеві); паперові гроші ходять нарівні з металевими (так само, як і металеві).
• [Весь] обращается, обратился кто-либо в слух, в зрение, во внимание – [Увесь] обертається, обернувся хто в (на) слух, зір, увагу; [увесь] стає, став хто слух, зір, увага. [Серце тоді переставало битись і, спинивши дух у грудях, Гнат увесь обернувся в увагу… Коцюбинський.] – вода перетворюється, перетворилась на (в) пару; вода береться, узялася парою.
• Не к тебе обращаются – не до тебе мова (річ); (іноді розм. фам.) не до тебе п’ється.
• Обратилось в дым что-либо – здиміло що.
• Обращается, обратилось в пламя что-либо – береться, узялося полум’ям що.
• Обращается что-либо вокруг чего-либо – обертається (кружляє) що навколо (навкруги, округ(и), круг) чого. [Хай собі кружляє, обертається Хоч круг лампочки земля стара!.. Рильський.]
• Обращаться, обратиться в бегство – кидатися, кинутися (пускатися, пуститися) тікати (навтіки, навтікача, навтіч); (образн. глузл., тільки докон.) показати п’яти; п’ятами накивати; закресати підошвами. [Як побачив те Рінуччо, то, не довго думавши, кинув додолу Александра і пустився чимдуж навтікача. Лукаш, перекл. з Боккаччо. Ти чув? — Що таке? — Дід Цигай п’ятами накивав. Баш.]
• Обращаться, обратиться к доводам ума (рассудка) – удаватися, удатися до доводів розуму (ума); (розм.) ходити, піти до голови по розум.
• Обращаться, обратиться кем-либо, в кого-, во что-либо – перекидатися, перекинутися (перевертатися, перевернутися, обертатися, обернутися) ким, чим, на кого, на що, в кого, в що; скидатися, скинутися ким, чим; перемінятися, перемінитися в кого, в що.
• Обращаться, обратиться назад, вспять – повертати(ся), повернути(ся) назад (зрідка лок. назусп’ять).
• Умеет, не умеет обращаться кто-либо в обществе – уміє, не уміє поводитися хто в товаристві (серед людей); знає добрий звичай, не знає доброго звичаю хто.
• Умеет, не умеет обращаться с инструментами кто-либо – уміє, не уміє орудувати інструментом хто.
• Хорошо, плохо обращается кто-либо с кем-либо – добре, зле (погано) поводиться хто з ким; добре, погано (зле) ставиться хто до кого.
Ход
• В [большом] ходу кто – [Великий] попит нащо (рідше [великий] попит має що); в [широкому] обігу що; дуже уживане що.
• Дать ход делу – дати рух (хід) справі; зрушити справу.
• Полным ходом (идет, шло что) – на повний хід; повним ходом.
• Пустить в ход все средства – удатися до всіх способів; ужити всіх засобів (заходів).
• Пустить в ход новое слово – пустити в обіг нове слово; запровадити в ужиток нове слово.
• Пустить машину в ход – пустити в рух машину; запустити машину; надати руху машині.
• Это у нас в ходу – це в нас ведеться (заведено); це в нас звичайна річ; це в нас уживане, вживається.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

оборо́т оберта́ння; обе́рнення; о́берт,-ту (колеса); фін. о́біг,-гу, оборо́т,-ту
о. валово́й оборо́т валови́й (торгі́влі)
о. вне́шний оборо́т зо́внішній (торгі́влі)
о. плате́жный о́біг платі́жний
о. това́ров обо́рот това́рів
о. фо́ндов о́біг фо́ндів
обраще́ние 1. поверта́ння, оберта́ння; пове́рнення, обе́рнення
2. пово́дження (з чим)
3. ору́дування (чим)
4. зве́рнення (до когось)
5. о́біг,-гу, оборо́т,-ту
о. вну́треннее фіз. оберта́ння вну́трішнє
о. движе́ния обе́рнення ру́ху
о. дене́жное о́біг грошови́й
о. метри́ческое обе́рнення метри́чне
о. теоре́мы мат. обе́рнення теоре́ми
цикл цикл,-лу, ко́ло,-ла, о́біг,-гу (сукупність взаємопов’язаних явищ, процесів, яка створює закінчене коло дій протягом певного проміжку часу)
ц. автомати́ческий цикл автомати́чний, ко́ло автомати́чне
ц. воспроизво́дства цикл відтво́рення
ц. дви́гателя цикл двигуна́ [рушія́, мото́ра]
ц. за́мкнутый цикл за́мкнений
ц. итерацио́нный цикл ітераці́йний [повто́рний]
ц. Карно́ фіз. цикл Карно́
ц. кругово́й цикл колови́й
ц. нагруже́ния цикл наванта́жування
ц. нагру́зки цикл наванта́ги
ц. напряже́ний цикл напру́г
ц. необрати́мый цикл необоро́тний
ц. обрати́мый цикл оборо́тний
ц. обра́тный цикл зворо́тний
ц. отнулево́й цикл віднульови́й
ц. паротурби́нный цикл паротурбі́нний
ц. повто́рный цикл повто́рний
ц. превраще́ний цикл перетво́рень
ц. преде́льный цикл грани́чний
ц. произво́дственный цикл виробни́чий
ц. прямо́й цикл прями́й
ц. ремо́нтный цикл ремо́нтний
ц. силово́й цикл силови́й
ц. теплово́й цикл теплови́й
ц. термодинами́ческий цикл термодинамі́чний
ц. усто́йчивый цикл стійки́й
ц. холоди́льный цикл холоди́льний
ц. четырёхта́ктный цикл чотирита́ктний
ц. элемента́рный цикл елемента́рний
циркуля́ция циркулюва́ння; циркуля́ція,-ції, кругоо́біг,-гу, о́біг,-гу, колоо́біг,-гу
ц. атмосфе́ры циркулюва́ння [циркуля́ція] атмосфе́ри
ц. ве́кторного по́ля циркулюва́ння [циркуля́ція] ве́кторного по́ля
ц. воды́ кругоо́біг [колоо́біг] води́
ц. во́здуха циркулюва́ння [циркуля́ція] пові́тря
ц. есте́ственная циркулюва́ння приро́дне, циркуля́ція приро́дна
ц. иску́сственная циркулюва́ння шту́чне, циркуля́ція шту́чна
ц. принуди́тельная циркулюва́ння примусо́ве, циркуля́ція примусо́ва
ц. принуждённая циркулюва́ння зму́шене, циркуля́ція зму́шена
ц. ско́рости циркулюва́ння [циркуля́ція] шви́дкости

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

О́біг, -гу –
1) оборот;
2) обращение, циркуляция.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Оборот –
1) оборо́т (-ту); (обращение) – о́біг (-гу), оберта́ння; о. денежный – грошовий оборо́т; о. кассовый – ка́совий оборо́т; о. торговый – торгове́льний оборо́т; о. хозяйственный – господа́рчий оборо́т; быть в -те – бу́ти в оборо́ті; без оборота на меня, на вас (надпись на векселе) – не оберта́ючи на ме́не; дать делу другой оборот – поверну́ти спра́ву на іна́кше; дело приняло хороший, дурной оборот – спра́ва поверну́ла на до́бре (лихе́); пускать деньги в -рот – пуска́ти гро́ші в оборо́т;
2) (речи) – зворо́т (-о́ту).
Обращаемость (денег, товаров) – обіга́ння, о́біг (-гу), оберта́ння; (предметов) – уживаність (-ности).
Обращение –
1) (к кому по делу) – вдава́ння до ко́го;
2) (с кем) – пово́дження, обхо́дження; (с чем) – хо́дження ко́ло чо́го; о. вежливое – че́мне пово́дження; о. грубое – нече́мне пово́дження; о. обходительное – обіхі́дливе пово́дження; о. унизительное – знева́жливе пово́дження; вменяется в обязанность вежливое обращение с посетителями – ста́виться за обов’язок че́мно пово́дитися з одві́дувача́ми; в -нии (быть корректным) – в пово́дженні, поводячись, пово́дившись;
3) (денег, товаров) – о́біг (-гу), оберта́ння; о. денежное – грошовий о́біг; о. капитала – оберта́ння капіта́лу; о. ценностей – оберта́ння ці́ннощів; вводить деньги в -ние – запрова́джувати гро́ші до о́бігу; изъять из -ния – вивести, вибрати з ужитку, з о́бігу;
4) (во что) – поверта́ння, оберта́ння в що, на що; с -нием в доход – поверта́ючи на добу́ток;
5) (в учение, секту) – наверта́ння, наве́рнення, кого́ (до ко́го, на що).
Товарообращение – о́біг това́рів, това́роо́біг, циркуляція това́рів.
Хождение –
1) (по делам) – стара́ння за чим, у чім, ході́ння; х. по делу – стара́ння в спра́ві; иметь -ние по делу – стара́тися в спра́ві, ходити в спра́ві;
2) (х. монеты) – о́біг (-гу); иметь -ние (о монете, процентных бумагах, кредитных билетах) – ходити, оберта́тись, ма́ти о́біг; процентные бумаги имеют большое -ние – є великий по́пит на % папе́ри.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

о́біг, -гу, в о́бігу; о́біги, -гів