Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 6 статей

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Огла́ска – оголо́шення, опові́щення, опублікува́ння, оголо́ска, ро́зголос, сла́ва, (стар.) яса́, ясина́.
Пустинь в -ску что – оголоси́ти, розголоси́ти що, да́ти ро́зголос (оголо́ску) чому́.
Не пускайте в -ску этого дела – не дава́йте ро́зголосу (оголо́ски) цій спра́ві.
Получить -ску – набу́ти ро́зголосу.
Для избежания -ски – щоб уни́кнути ро́зголосу, сла́ви.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Огласка – оголо́ска, розголо́с (-су); (действ.) розголо́шування, розголо́шення; получить -ку – набува́ти, набу́ти ро́зголо́су, оголо́шуватися, оголоситися; предать -ке, пустить в -ку что – оголосити, розголосити що, да́ти оголо́ску, ро́зголос чому́; сделать без -ки – зробити не розголо́шуючи.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Оголо́ска, -ки, ж. Объявленіе, извѣщеніе. Оголоски оголошував у церкві. Вх. Уг. 255.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Извѣще́ніе = зві́стка, ві́стка, вість, о́повість, осьвідче́ння, оголо́ска.
Объявле́ніе = объя́вка (Сп. Кр.), опові́стка, зві́стка, оголо́ска, ознаймова́ння (С. Л.). — До гродського суду Брацлавського подано объявку року 1580, що... Кн. — Учора почтальон принїс объявку з пошти.
Огла́ска, оглаше́ніе = оголо́ска, о́глас, я́са, в церкві про шлюб — о́клик, ви́клик, запові́дда (Янчук — Сїдлец. губ.). — Явно з великою перед народом оголоскою. Л. В. — Ой Хмелю, Хмельницький! вчинив єси ясу і поміж панами великую трусу. н. д. — Пусти́ть въ огла́ску = розголоси́ти, роздзвони́ти, пусти́ти погові́р, сла́ву.

Запропонуйте свій переклад