Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 11 статей

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Люби́ть, -бливать
1) (
чувствовать страсть, быть влюблённым) коха́ти, люби́ти кого́, коха́тися, люби́тися в ко́му. [Ой, зна́ю, зна́ю, кого́ коха́ю, ті́льки не зна́ю, з ким жи́ти ма́ю (Пісня). Ой, зна́ти, зна́ти, хто кого́ лю́бить: го́рне до се́рденька, ще й приголу́бить (Пісня). Лю́биш ба́тька, ма́тір, а коха́єш ми́лого (Мирн.). Нема́ тії́ дівчи́ноньки, що я в ній коха́вся (Метл.)].
-би́ть сильно, крепко – ду́же, тя́жко, рі́дно, рідне́нько коха́ти, люби́ти кого́. [Я люблю́ тебе́ рідне́нько (М. Вовч.)].
Он её -би́л безумно – він її шале́но коха́в.
-би́ть пылко, страстно – па́лко, жагу́че коха́ти, люби́ти кого́.
-би́ть искренно – щи́ро коха́ти, люби́ти кого́.
Кого -лю́ того и бью – хто кого́ лю́бить, той того́ й гу́бить.
-би́ть друг друга – коха́ти, люби́ти одно́ о́дного, коха́тися, люби́тися; срв. Люби́ться. [Любі́мося, коха́ймося, як ті голубо́чки (Пісня). Ой, коли́ ми коха́лися, сухі́ дуби́ розвива́лися (Пісня)];
2) (
питать расположение к кому, к чему) люби́ти, полюбля́ти, залю́блювати и -ля́ти кого́. [Усі́ його́ в нас люби́ли, – балакли́вий був чолові́к, весе́лий, грома́дський (М. Вовч.). Всі сусі́да полюбля́ють (Пісня). Во́вки, ба́чте, вовкула́ку не залю́блюють (Г. Барв.)].
-бить друг друга – люби́тися, ма́ти любо́в між собо́ю. [Любі́теся, брати́ мої́! (Шевч.)].
Он -бит родителей – він лю́бить батькі́в.
Я тебя -лю́ как самого себя – я тебе́ люблю́ як себе́ само́го.
-би́ть родину – люби́ти ба́тьківщину, рі́дний (свій) край.
-би́ть больше всего на свете – люби́ти над усе́ в сві́ті. [Над усе́ в сві́ті люби́в ті дере́вця (М. Вовч.)];
3) (
иметь наклонность к чему, быть любителем чего, быть охотником до чего) люби́ти, полюбля́ти, бу́ти охо́чим, ла́сим до чо́го, люби́тися, коха́тися в чо́му. [Люблю́ розмовля́ти (Шевч.). Не полюбля́ю я цього́ (Зміївщ.)].
Он -бит труд – він лю́бить працюва́ти, він охо́чий до пра́ці.
Я -лю́ фрукты – я люблю́ садовину́, мені́ садовина́ до смаку́ (смаку́є).
Я -лю́ жизнь в деревне – я люблю́ (мені́ до вподо́би) жи́ти на селі́.
Я больше -лю́ это блюдо – мені́ смаку́є бі́льше ця стра́ва.
Я -лю́ больше эту работу – мені́ ця робо́та бі́льше до вподо́би, я волі́ю цю робо́ту; срв. Предпочита́ть.
Он -бит свободу – він лю́бить во́лю.
Он -бит гулять – він лю́бить (охо́чий, ла́сий) гуля́ти.
Она -бит пение – вона́ лю́бить спі́ви, охо́ча до спі́вів.
Он -бит выпить – він лю́бить ча́рку, він ла́сий (голі́нний) до ча́рки, (шутл.) до скляно́го бо́га.
Это растение -бит тень – ця росли́на лю́бить холодо́к.
Сосна -бит песчаную почву – со́сна лю́бить піскува́тий ґрунт.
Деньги -бят счёт – гро́ші лічбу́ лю́блять.
-бишь кататься, -би́ и саночки возить – лю́биш узя́ток, люби́ й да́ток; заї́здив коня́чку – неси́ сам кульба́чку.
-би́ть науку, искусство, театр – люби́ти нау́ку, мисте́цтво, театр, коха́тися в нау́ці, у мисте́цтві, в теа́трі, бу́ти охо́чим до нау́ки, до мисте́цтва, до теа́тру;
4) (
жалеть) жа́лувати. [Чи до́бре тобі́ тут, си́ну, чи жа́лують тебе́? (Н.-Лев.)].
Лю́бящий – що лю́бить, що коха́є; (полный любви) лю́блячий, лю́б’ячий, прихи́льний. [Лю́блячою руко́ю спи́сує Бордуля́к (Єфр.). Таки́й він лю́б’ячий до ме́не (М. Вовч.). Прихи́льним о́ком подиви́всь на си́на (Крим.)].
-щий что (любитель чего) – охо́чий, щи́рий, голі́нний, ла́сий до чо́го, на що; срв. Люби́тель.
-щий детей – дітолю́бний.
Наперебо́й, нрч. – на(в)перебі́й, навпере́бивки, навпере́йми́, наза́хват, перебива́ючи одно́ о́дного (общ. р.), оди́н о́дного (м. р.), одна́ одну (ж. р.), (хапа́ючись) одно́ и т. п. перед о́дним, одно́ и т. п. з-перед о́дного; срв. Напереры́в. [Тро́є гово́рять навперебі́й (Л. Укр.). Со́нце і мо́ре навпере́йми намага́лися розгорну́ти перед ним усі́ свої́ дива́ (Коцюб.). Ля́цькі госпо́дарі почали́ залюдня́ти ди́кі поля́, хапа́ючись оди́н перед о́дним (Куліш)].
Ню́хать, ню́хивать, нюхну́ть
1) ню́хати, нюхну́ти що. [Ню́хала кві́тку (Сл. Гр.). Ті́льки що нюхну́в – та ачхи́! (Рудч.)].

-хать табак – ню́хати таба́ку, зажива́ти таба́ки, (зап.) таба́чити. [Я здо́рово ню́хав таба́ку (Квітка). На́що мені́ табати́рка? я-ж таба́ки не зажива́ю (Звин.)];
2) (
по ветру: о животных) ню́шити, вітри́ти, нюшкува́ти, (зап.) нюхті́ти, нюхцюва́ти; (вынюхивать) виню́хувати, ни́шпорити. [Соба́ка нюши́ть (Черкащ.). Соба́ка вітри́ть, ма́буть за́йця чу́є (Харківщ.). Нюшку́є пес (Кам’янеч.)].
-ться
2)
стр. з. – ню́хатися.
Табак -ется с кончика пальца – таба́ку ню́хають (приню́хують) з кі́нчика па́льця (з пу́чки);
2)
вз. з. – ню́хатися, обню́хуватися, ню́хати, обню́хувати одно́ о́дного;
3)
безл. – ню́хатися.
Пикирова́ться – скозува́тися, одне́ о́дного слова́ми шпига́ти. [Як зі́йдуться, так і скозу́ються. Все отта́к заведу́ться ласка́вими слова́ми одно́ о́дного шпига́ти (М. Вовч.)].

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Оди́нодин.
Оди́н о́дного, одно́ одно́годруг друга.
Одно́ в одно́ – не переставая.
Одно́го ра́зу – однажды.
Одно́го ра́нку, ве́чора – однажды утром, вечером.
Оди́н дух – единодушие.
Одно́ гово́рить і гово́рить – все говорит и говорит.
Що ти за оди́н? – что ты за человек?

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Бе́нке́т, бенькет, -ту, м.
1) Пиръ, пиршество, банкетъ. Рудч. Ск. II. 102. Шевч. 8.
Одно одного на здоров’я питає, одно одного на бенкет зазиває. Нп. На хліб, на сіль, на бенкет зазивали. Нп. Що день бенькети, мов весілля. Котл. Ен. І. 24.
2) соб. Пирующіе.
В корчму іде — вигукує, додому йде, — бенкет веде. Грин. III. 381. Ум. Бенкеток. К. Дз. 118.
Зи́зий, -а, -е. = Зизоокий. Зи́зим о́ком диви́тися. Искоса посматривать. День-у-день наїздять до нас, одно одного попережаючи та зизим оком накриваючи. МВ. (О. 1862. III. 40).
Шпига́ти, -га́ю, -єш, гл.
1) Колоть.
2) Говорить колкости.
Все оттак заведуться ласкавими словами одно одного шпигати. МВ. II. 82. Почав його батько докірними словами шпигати. Харьк. г.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Дитя́ = дитя́, дити́на, дитинча́, мн. дїти, дитиня́та, зб. дїтвора́. — (Мале, як більше дїти звуть одно одного) — ля́ля, ля́лечка. — (Що не говорить ще) — немовля́тко. (С. З.). — А дїточки, яко немовлятки будучи, того не знають. Б. Н. — (Що починає бігати) — бігуне́ць. — (Що умерло нехрищеним) — потерча́. — (Останнє) — мези́нець, мези́нчик, (що родилось після смерти мужа) — переле́сник, (в жарт) — ви́с(ш)крібок. — Грудно́е дитя́ = цицькова́ дити́на. — Незаконноро́жденное дитя́ = байстря́, байстрю́к, чка, байстреня́. — Гріх не байстрюкові, а батькові. н. пр.
Ма́лый = 1. мали́й, не вели́кий. — Ма́лыя дѣ́ти = малі́, дрі́бні дїти, дїточки́. — Грають ся, як малі дїти. — Ой не кляни пъяницю мого: єсть у мене дїточки дрібненькі, горе міні без нього. н. п. — Малъ ма́ла ме́ньше (про дїтей) = одно́ о́дного ме́нше. — Безъ ма́лаго = тро́хи не. — Трохи не 5 рублїв. 2. д. Ма́лой.
Почита́ть, ся, почти́ть = поважа́ти, ся (С. З. Л.), шанува́ти, ся (С. З. Л.), чти́ти, шти́ти (С. Жел.), пошанува́ти (С. З.), у(в)шанува́ти (С. Ш.), вжа́лувати, ва́жити. — Нї, не буду чужі воли пасти-заганяти, не буду я в чужій хаті тещу поважати К. X. — Хто вік по божому прожив, того до смерти будуть поважати і добрим словом поминати. Б. Г. — А ти їм кажи, щоб вони любили і поважали одно о́дного н. о. Грінч. — І дївчата поглядають, всї сусїда поважають. н. п. — Взяв дід бабу за рученьку тай повів в сьвітлицю, поважає старий бабу, як би й молодицю. н. п. — Всї поважають, на покутї сажають. В. Г. — Шануй отця твого і матїр твою. Б. Н. — Ой коби я мужа мала, я би його шанувала. н. п. Под. — Він так умів себе показать, що й Ляхи його шанували. І. Г. — Хто не зазнав лиха, той не вміє шанувати добра. н. пр. — Вельми у нас шанували діда і слухали ся наче батька. Кн. — Сина Івана оддали в салдати за те, що ти не навчила панів з шанувати. К. Ш. — І всї його шанували, як батька старого. Гр. Чайч. — А я буду научати, як милого шанувати. н. п. — Ох я ж його хоч не люблю, шанувати мушу! Ох, Боже мій милосердний, вийми з його душу. н. п. — Пішла про неї слава всюди: її шанують люди. Б. Г. — То буду я отця-матїр штити й поважати. н. д. — Ушановано його як слід добрим словом і привітанням. — Козака і за жида не важать. н. д.

Запропонуйте свій переклад