Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 25 статей
Запропонувати свій переклад для «оздоба»
Шукати «оздоба» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Великоле́пный
1) пи́шний, розкі́шний, бу́чни́й. [Пи́шний буди́нок. Розкі́шний пала́ц – храм. Бу́чне весі́лля];
2) чудо́вий, прекра́сний, прега́рний, (пре)пи́шний, розкі́шний. [Чудо́ва пого́да. Прекра́сна оздо́ба. Препи́шний не́ба твір, уро́да чарівна́ (Самійл.). Розкі́шні екземпля́ри двоно́гої звіро́ти (Єфр.)].
Гарниту́ра – гарніту́ра, окра́са, оздо́ба.
Ко́ванец
1) ко́ванець (-нця); ку́та (ко́вана) бля́шка, оздо́ба з ку́того мета́лу;
2) (
рыболовный крючок) ку́тий гак (-ка).
Краса́
1) краса́, красота́, (
стар.) ліпота́, ласк. кра́сонька; (пригожесть, красивая наружность) уро́да, вподо́ба, подо́ба, ласк. вро́донька, вподо́бонька, подо́бонька; (роскошь) пишно́та, (украса) оздо́ба, окра́са. [На́що-ж мені́ краса́ моя́, коли́ нема́ до́лі? (Шевч.). Ой, хоч зна́йдеш з ру́сою косо́ю, та не зна́йдеш з тако́ю красо́ю (Пісня). Свою́ кра́соньку утеря́ла (Пісня). Відчу́ти поети́чну красу́ (Крим.). Ой тя́жко жаль мені́ ру́сої своє́ї коси́, красоти́ діво́цької (Метл.). Дале́ко їй було́ до старода́вньої ліпоти́ (Куліш). До́вго, до́вго дивува́лись на її́ уро́ду (Шевч.). Моя́ вро́да, як по́вная ро́жа: і на ли́ченьку рум’яне́нька, і на ста́ну го́жа (Пісня). Вподо́бонькою зва́ли: он де на́ша вподо́бонька (Г. Барв.). Як ми́лого не люби́ти, коли́ подобо́нька: сам біля́вий, вус чорня́вий, як у соколо́нька (Пісня). Край те́бе вся и́нша пишно́та приро́ди ува́ги моє́ї не зве́рне (Самійл.). Всю окра́су життя́ проглину́ло слове́чко це: зра́да! (Вороний)];
2)
бот. Amarantus caudatus L. – краса́, щири́ця, щир черво́ний, щире́ць (-рцю́), ли́сячі хвости́.
Лепно́й – ліпни́й, виліпни́й, лі́плений, ви́ліплений; (налепной) наліпни́й.
-ное искусство – ліпля́рське, ліпни́че, ліпне́ мисте́цтво, мисте́цтво ліпі́ння.
-но́е изображение – ліпне́, виліпне́ (лі́плене, ви́ліплене) зобра́ження.
-но́й мастер, см. Лепщи́к.
-но́й потолок – ліпна́ (лі́плена) сте́ля.
-но́е украшение – ліпна́ (наліпна́) оздо́ба.
Накра́с – прикра́са, оздо́ба.
Наря́д
1) (
действие), см. Наряжа́ние и Наряже́ние;
2) (
приказ о посылке людей на работу) за́гад (-ду), нака́з (-зу), на́ряд и (рус.) наря́д, ви́ряд (-ду), наря́дження, відря́дження. [Ци́ми дня́ми Союзхлі́б дасть пе́рші на́ряди Наркомзе́му на відванта́ження насі́ння (Пр. Правда). Ки́ївські підприє́мства прийма́ють екскурсі́йні гру́пи за на́шими наря́дами (Пр. Правда). Ко́ні розі́слані в наря́д (Івч.)].
По -ду – з нака́зу, за на́ря́дом, за на[від]ря́дженням;
3) (
отряд) на́ря́д (-ду).
-ря́д гарнизонный – зало́говий на́ря́д.
-ря́д полицейский – на́ря́д (загі́н) полі́ції.
-ряд рабочих – на́ря́д робітникі́в.
-ря́д суточный – на́ря́д добови́й;
4) (
роспись, список) реє́стр (-ру), спис (-су), спи́сок (-ску).
-ря́д приданому – реє́стр (спис) по́сагу (ві́на);
5) (
одеяние) убра́ння, убі́р (р. убо́ру), (редко) прибі́р (-бо́ру), (зап.) стрій (р. стро́ю), (роскошный) ша́ти (р. шат). [Знов фія́лочка на се́бе си́нє вбра́ння надіва́ (Крим.). І пи́шно так гори́ть нове́ твоє́ убра́ння, немо́в ти під віне́ць весі́льний одягла́сь (Філян.). Ви́трусила до дна кеше́ні свого́ чолові́ка на убо́ри (Н.-Лев.). Жіно́та закраша́ла святни́ми стро́ями сі́ре тло го́лого села́ (Коцюб.)].
В полном -де – в усьому́ (в по́вному) убо́рі (стро́ї);
6) (
у птиц) убра́ння;
7) (
избы) опоря́дження; (украшение) оздо́блення, оздо́ба;
8) (
инструментов) справи́лля (-лля); срв. Набо́р 3.
Окла́д
1) (
образ, очертание) о́брис; за́рис и за́риси (мн.).
Окла́д лица – за́риси обли́ччя, вид, твар (-ри);
2) (
на иконах и пр.) ша́та и ша́ти (мн.), опра́ва, оздо́ба. [О́браз у дорогі́й опра́ві];
3) (
оклад избы) підва́лини;
4) (
налог) на́клад, поло́жений пода́ток;
5) (
жалованье) поло́жена платня́, утри́мання.
Орна́мент – орна́мент (-ту), оздо́ба, прикра́са.
Отде́лка
1)
см. Отде́лывание;
2) обро́бка, (
на платье) оздо́ба, цяцько́вання.
Прикра́са – прикра́са, окра́са, оздо́ба, покра́са. [Без нія́ких прикра́с і дода́тків (Ум.). Ва́жко тих дрібни́х окра́с в житті́ йому́ зректи́сь (Грінч.). Упе́рше там мені́ суво́рії пита́ння перед очи́ма ста́ли без покра́с (Л. Укр.)].

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ОПРА́ВА фраз. оздо́ба [в золото́й оправе в золоті́й оздо́бі].

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Орнамент – орна́мент, -ту, оздо́ба, -би, прикра́са, -си.
Прикрасаоздо́ба, -би, прикра́са, -си.
Убранство – убі́р (род. убо́ру), оздо́ба, -би, прикра́са, -си.
Украшение
1) (
действие) оздо́блювання, -ння; (цветами) квітча́ння; (узорами) мере́ження, -ння;
2) (
наряд) прикра́са, -си, оздо́ба, -би.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Отделка – обро́бок (-бку), опоря́дження;
• о. (на платье
) – оздо́ба;
• о. чистая (кладки
) – обро́бок чи́стий.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

украше́ние прикраша́ння, оздо́блювання; прикра́шення, оздо́блення; прикра́са,-си, оздо́ба,-би
факту́ра 1. факту́ра,-ри, побудо́ва,-ви, оздоба,-би (особливості побудови та оздоблення поверхні будь-якого предмета)
2. раху́нок,-нку, спи́сок,-ска, факту́ра,-ри (рахунок за проданий товар із зазначенням його кількости та вартости)

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Оздо́ба, -биукрашение.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

оздо́ба, -би, -бі; оздо́би, оздо́б

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Оздо́ба, -би, ж. Украшеніе. Шевч. II. 236.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Армату́ра = 1. збро́я, бро́ня, ришту́нок, ору́жжа. — Умер козак й тиха його мова, зостаєть ся кінь вороний та ясная зброя. н. п. — Воєнним риштунком готувати. Л. В. — Коні і риштунки повтрачали. С. 2. оздо́ба з гарма́т, рушни́ць та иншої зброї.
Прикра́са = прикра́са, покра́са, оздо́ба (С. З.). — Які бувають прикраси будівель? Ет. зб. — Без ніяких прикрас і додатків.
Украше́ніе = 1. укра́са (С. Ш.), квітча́ння, мере́жання, цьвяхува́ння і т. д. д. Украша́ть. 2. укра́са (С. Ш.)т, окра́са, покра́са, прикра́са, о́здоб, оздо́ба. – Наша висока дзвіниця — окраса усього села. Лев. — До такої поетичної краси природи не треба прикрас штучних. Кн. — Повиймають дороге каміння на оздоби до шаблевих держалн і на перстнї золоті туркенням. Ст. С.

Запропонуйте свій переклад