Знайдено 27 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Окружа́ющий – око́ли́чній, нао[в]кру́жний, наокі́[о́]льний, окру́жний. • -щее, -щая среда – ото́чення, око́ло, окі́л зо́вні́шній. [Міг іще́ бі́льше аналізува́ти себе́ й усе́ньке око́ло (Крим.). Ми віднайшли́ все те, що, ба́чилось, утра́тили в зовні́шньому око́лі (Фр.)]. • -щие – прибі́чні. [Тоді́ я говори́в свої́м прибі́чним: «От вам Зеве́с, що лю́дям жизнь дару́є» (Куліш)]. • Обстоятельства -щей жизни – обста́вини околи́шнього, навкру́жно́го життя́. • -щие постройки – нав[о]кру́жні буді́влі. |
Красота́ –
1) краса́, (ласк. кра́сонька), красота́, (преимущ. лица) вро́да, ласк. вро́донька, (поэтич.) ліпота́; см. Краса́. [Нащо-ж мені́ краса́ моя́, коли́ нема́ до́лі? (Шевч.). Оповіда́ння не ся́є нія́кою мисте́цькою красо́ю (О. Пчілка). Крізь нове́є лю́стронько вигляда́лася, сама́ свої́й кра́соньці дивува́лася (Чуб.). Ой тя́жко жаль мені́ ру́сої своє́ї коси́, красоти́ діво́цької (Метл.). Ді́вчина чудо́вої вро́ди (Грінч.). Царі́вна ди́вно-га́рної уро́ди (Крим.). Та не одно́ю ліпото́ю Мару́ся зві́сна ста́ла всім, а бі́льше ро́зумом свої́м (Греб.)]. • -та́ природы – краса́ світова́, краса́ приро́ди. [Ва́ші о́чі весели́ть краса́ світова́ (Мирн.)]. • -та́ слова, движений, тела – краса́ сло́ва, ру́хів, ті́ла. • -та́ душевная – краса́ душі́. • Блистать -то́й – пиша́ти красо́ю, вро́дою, красува́ти(ся). [І по сме́рті вона́ вро́дою пиша́ла (Грінч.). Ві́чно красу́є там ро́жа чуде́сна (Л. Укр.). Ве́село йому́, леге́нько, і світ йому́ красу́ється (М. Вовч.)]. • Вода -ты (в сказках) – краси́ва вода́. • Придающий -ту́ – що нада́є, додає́ краси́ (вро́ди), окра́сний. • Эти одиноко стоящие деревья придают -ту́ всей окружающей местности – ці самі́тні дерева́ надаю́ть краси́ всій око́лиці; 2) -та тысячная, бот., см. Краса́ 2. |
Лежа́ть –
1) лежа́ти на чо́му, в чо́му, біля чо́го, під чим, (покоиться) спочива́ти. [Бо́же поможи́, а сам не лежи́ (Номис)]. • -жа́ть на спине, на животе, на боку – лежа́ти на спи́ні, на че́реві, на бо́ці. • -жа́ть ничком – лежа́ти ниць (ни́цьма, доліче́рева). [Лежа́ли ни́цьма на землі́ (Новомоск.)]. • -жа́ть навзничь – лежа́ти на́взнак(и́) (горіли́ць, горі́знач, горіче́рева). • -жа́ть в противоположные стороны головами – лежа́ти митусе́м (ми́тусь), (шутл.) вале́тиком. [Поляга́ли як тре́ба, а вра́нці митусе́м лежа́ли (Козелечч.)]. • -жа́ть калачиком – ве́рчика лежа́ти. • -жа́ть в постели, в люльке – лежа́ти у лі́жку (у коли́сці). • -жа́ть пластом, лежнем – лежа́ти ле́жма. [Ле́жма лежу́ хво́ра (Звягельщ.)]. • -жа́ть без сознания в обмороке – лежа́ти неприто́мним. • -жа́ть замертво – лежа́ти, як ме́ртвий. • -жа́ть камнем – лежа́ти ка́менем (як ка́мінь). • -жа́ть боком (на боку) – лежа́ти бо́ком (бока́ми), (валяться) кабанува́ти. [Городя́нські пани́ лежа́ть бока́ми (Яворн.). Не хо́четься мені́ устава́ти, – щось я утоми́вся, – так би й кабанува́в цілі́сінький день (Аф.-Чужб.-Шевч.)]. • Имеется возможность вволю -жа́ть – долі́жно кому́. [Чи дої́жно, чи долі́жно тобі́? – пита́ють на́ймичку (Номис)]. • -жа́ть больным – у неду́зі лежа́ти. [Жі́нка в неду́зі лежа́ла (М. Вовч.)]. • -жа́ть при смерти – лежа́ти на смерть (на смерте́льній, на сме́ртній посте́лі). • -жа́ть в родах – лежа́ти в поло́зі (поло́гах). [А там жі́нка молоде́нька лежи́ть у поло́зі (Руданськ.)]. • Теперь он на погосте -жи́т – тепе́р він на цви́нтарі спочива́є; 2) (быть положену, о неодуш. предм.) лежа́ти. • Потолок -жи́т на балках – сте́ля лежи́ть на ле́гарях (още́пинах) та на сво́локові. • Хлеб -жи́т – хліб лежи́ть. • Плохо -жи́т что-л. – ле́гко лежи́ть щось. [Не гріх тоді́ й підня́ти, що ле́гко лежи́ть (Мирн.)]; 3) (оставаться без употребления, движения) лежа́ти, (понапрасну) дармува́ти. • Хорошая слава -жи́т, а худая по дорожке бежит – до́бра сла́ва лежи́ть, а пога́на біжи́ть. • Худые, вести не -жа́т на месте – лихі́ ві́сті не лежа́ть на мі́сці. • У него в сундуке -жи́т много денег – у йо́го в скри́ні си́ла гро́шей (грошви́). • У него тысячи -жа́т в банках да в акциях – у йо́го ти́сячі по ба́нках та в а́кціях. • -жа́ть в дрейфе на якоре (морск.) – стоя́ти (бу́ти) на кі́тві (на я́корі), лежа́ти в дре́йфі (дрейфува́ти). • -жа́ть невозделанным (агроном.) – вакува́ти, (целиною) облогува́ти, лежа́ти обло́гом. [Тре́тє лі́то ці дві десяти́ні облогу́ють (Харківщ.)]; 4) (быть расположену) лежа́ти, бу́ти, знахо́дитися, (расположиться) розлягти́ся, розгорну́тися. [Осно́ва лежи́ть під са́мим Ха́рковом (Куліш). На́ше село́ розлягло́ся по яру́ (Звин.)]. • Весь город -жи́т как на ладони – все мі́сто – як на доло́ні (розгорну́лося). • Селение -жи́т на большой дороге – село́ при би́тій доро́зі (над шля́хом). • Киев -жи́т на запад от Харькова – Ки́їв знахо́диться від Ха́ркова на за́хід; 5) (иметься, быть) бу́ти, лежа́ти. • Между нами -жа́ла целая бездна – між на́ми була́ (лежа́ла) ці́ла безо́дня (прі́рва). • На улицах -жи́т непроходимая грязь – на ву́лицях (стої́ть) невила́зно багно́ (си́ла боло́та). • На этом имении -жи́т тысяча рублей долгу – на цьо́му має́ткові лежи́ть ти́сяча карбо́ванців бо́ргу; 6) (иметь склонность) лежа́ти, хили́тися, на́хил ма́ти до чо́го. • Моё сердце к нему не -жи́т – моє́ се́рце не лежи́ть до йо́го; 7) (заключаться, состоять) поляга́ти, лежа́ти, бу́ти в чо́му. • -жа́ть в основе, в основании чего-л. – лежа́ти в осно́ві чого́, бу́ти за підста́ву (осно́ву, підва́лину) для чо́гось; 8) (находиться на ответственности) бу́ти на відповіда́льності чиї́йсь, лежа́ти, зависа́ти на ко́му, на чиї́й голові́. [На твої́й голові́ все зави́сло (Каменечч.)]. • Всё хозяйство -жи́т на нём – все господа́рство на його́ відповіда́льності, всі господа́рські спра́ви лежа́ть на ньо́му, нале́жать до йо́го. • На ней -жи́т весь дом – до не́ї нале́жать усі́ ха́тні спра́ви, (принуд.) вся ха́та зви́сла на не́ї. • -жа́ть на обязанности кого-л. – бу́ти чиї́м обо́в’я́зком (на чиє́му обо́в’я́зку). • Содержание семьи -жи́т на моей обязанности – утри́мання роди́ни (утри́мувати роди́ну) це мій обо́в’язок, моя́ пови́нність. • -жа́ть на совести – лежа́ти, тяжі́ти на со́вісті; срвн. Тяготе́ть. • -жи́т на душе, на сердце (тяготит) – лежи́ть, тяжи́ть (ка́менем) на душі́ (се́рці), обтя́жує ду́шу (се́рце). • Этот долг -жи́т у меня на душе – цей борг обтя́жує мені́ ду́шу (ка́менем лежи́ть, тяжи́ть на мої́й душі́). • Лежа́щий – що лежи́ть, (прилаг.) лежа́чий. [Лежа́чого не б’ють (Прик.)]. • -щий выше – го́рішній, (ниже) долі́шній. • -щий вокруг – око́ли́чни[і]й, дооко́ли́чни[і]й; срвн. Окружа́ющий. [З дооколи́чних сіл припливу́ть на ни́ви зву́ки дзво́нів (Стефан.)]. • -щий хорошо – до́бре припасо́ваний (прилашто́ваний), (о платье) га́рно обле́глий, дола́дній, доладу́ (по)ши́тий, як ули́тий. [Як ули́та сви́тка (Мирг.)]. |
Обстано́вка – обста́ва, обста́вини, спря́ток (гал.) [Перед мої́ми очи́ма вста́ла вся обста́ва да́вніх ді́дових поко́їв (Неч.-Лев.). У теа́трі обста́вини (обстано́вка) ду́же га́рні (Кониськ.)]; (переносно, абстрактно) обста́вини (-вин). • Окружающая, внешняя домашняя обстано́вка – наокру́жні, зве́рхні, ха́тні обста́вини, ото́чення. [Світ розбу́рканих люде́й, що задиха́ються серед стари́х обста́вин (старой -вки) (Єфр.)]. • Жить при неблагоприятной -ке – жи́ти в несприя́тливих умо́вах (обста́винах, ото́ченні). • Совместная жизнь при такой -ке была ужасна – спі́льне життя́ за таки́х обста́вин жахли́ве було́. |
Положе́ние –
1) (чего) поклада́ння, кладі́ння. • -ние основания постройки – закла́дини; 2) (предмета по отношению к окружающей местности) стано́вище, пози́ція. [Стано́вище (пози́ція) форте́ці, збудо́ваної серед гір, було́ ве́льми́ сприя́тливе за-для оборо́ни]. • -ние города – стано́вище (пози́ція) мі́ста. • -ние горизонтальное – стан горизонта́льний, позе́м(н)ий; (вертикальное) стан простови́сний. • В лежачем -нии – ле́жма́, навле́жачки. • В стоячем -нии – стовма́, навсто́ячки. • Географическое -ние страны, города – географі́чне стано́вище краї́ни, мі́ста. • -ние в пространстве – мі́сце в про́сторі. • -ние тела, головы – поста́ва ті́ла, голови́. [Нада́ти голові́ приро́дньої поста́ви]; 3) (состояние, обстоятельства) стан (-ну), стано́вище, ситуа́ція. [Які́ причи́ни призвели́ до тако́го сумно́го ста́ну (стано́вища)? В тако́му ста́ні украї́нські зе́млі перехо́дять під ру́ку ду́жчого сусі́ди (Єфр.). Стано́вище було́ прина́дне на по́гляд, тяжке́ й обра́зливе по су́ті (Єфр.). От стано́вище: купи́ти нема́ за що і прода́ти нема́ чого́. Стан політи́чний. Стан матерія́льний]. • Попасть в неловкое -ние – опини́тися в ні́я́ковому (в при́крому) стано́вищі, ста́ні; опини́тися ні в сих, ні в тих; не зна́ти, на яку́ ступи́ти, попа́стися в кло́піт. • Поставить кого в неловкое -ние – поста́вити кого́ в ні́я́кове стано́вище. • Поставить в глупое -ние – зроби́ти ду́рня з ко́го, завдава́ти, завда́ти ду́рня кому́. • Очутиться в затруднительном -нии – опини́тися (знайти́ся) в скрутно́му ста́ні (стано́вищі), (шутл.) попа́сти в анаці́ю; загна́тися на слизьке́; упа́сти в тісну́ діру́. • Поставить кого в затруднительное -ние – призве́сти (поста́вити) кого́ в скрутни́й стан (стано́вище); (шутл.) загна́ти кого́ на слизьке́ (в тісну́ діру́; в суточки́); загну́ти карлю́чку кому́; завда́ти ха́лепи кому́, діпну́ти кого́. • Тяжёлое, стеснённое -ние – тісно́та, приту́га, скру́т(а). [Ми і в тісно́ті, і в при́гнеті куємо́ та й куємо́ собі́ слове́сні лемеші́ та чере́сла пома́лу (Куліш). Чи ви́слухав він на́ших посланці́в, що ми йому́ в приту́зі посила́ли? (Грінч.)]. • Безвыходное (безысходное) -ние – безпора́дне, безви́хідне стано́вище (стан, годи́на); тісни́й кут. • В безвыходном -нии кто – в безпора́дному ста́ні хто; нема́ ра́ди кому́; кінці́ в край кому́. [Таке́ мені́ прийшло́сь тоді́: пря́мо кінці́ в край, – ні́чого ї́сти, пішо́в та й укра́в]. • Поставить себя (кого) в безвыходное -ние – поста́вити себе́ (кого́) в безпора́дне стано́вище; оцирклюва́ти себе́; попа́стися в матню́. [Здурі́в і я на старі́ лі́та: круго́м себе́ оцирклюва́в (Греб.)]. • Он в жалком -нии – його́ стан жалю́ гі́дний (нужде́нний, злиде́нний). • -ние получилось плохое – стано́вище ви́йшло нега́рне. • -ние дел, -ние вещей – стан, стано́вище рече́й. [Більш-менш стає́ ви́дко стано́вище річе́й в на́шій мину́лості (Грінч.)]. • Дела находятся в плохом -нии – спра́ви в пога́ному ста́ні; спра́ви стоя́ть пога́но (зле, ке́псько). • Спасти -ние дела – врятува́ти спра́ву. • -ние больного – стан здоро́в’я слабо́го (хво́рого, неду́жого). • -ние больного улучшается (ухудшается) – хво́рому лі́пшає (гі́ршає). • Занять в отношении кого, чего -ние дружественное, враждебное и т. п. – поста́витися до ко́го, до чо́го прихи́льно, неприхи́льно; по́стать узя́ти дру́жню, воро́жу и т. п.; ста́ти до ко́го на стопу́ прихи́льну, воро́жу и т. п. Притти в надлежащее, нормальное -ние – дійти́ до нале́жного, норма́льного ста́ну (стано́вища); на стану́ ста́ти. • Неестественное -ние – неприро́дній стан. • Всё в том же -нии – все в одна́ковому ста́ні. • Быть в интересном -нии (о беременности) – бу́ти в ста́ні (при наді́ї). • Неустойчивое -ние – хитки́й стан. • Устойчивое -ние – тверди́й (станівки́й) стан. • Ложное -ние – фальши́ве стано́вище. • -ние мирное – ми́рний стан. • -ние военное – військо́ви́й стан. • -ние осадное – стан обло́ги. • Город находится на военном (осадном) -нии – у мі́сті воє́нний стан (стан обло́ги). • В оборонительном -нии – в ста́ні оборо́ни; 4) (социальное, правовое) стан, стано́вище; стать, по́стать (-ти). [Яки́й наш соція́льний стан? Рі́вність стано́вища суспі́льного. Я хо́чу Ма́рцію прийня́ти гі́дно, як то нале́жить ста́нові її́ і ро́дові (Л. Укр.). Вона́ ма́є перейти́ до ста́ну жіно́чого (Г. Барв.). Страх, со́ром і діво́ча стать її́ к двору́ мов прикува́ли (Мкр.). В кріпа́цькій ста́ті усе́ страха́є, усьо́го бої́шся (М. Вовч.)]. • -ние служебное – стано́вище, стан урядо́вий. [Люди́ні з ви́щою осві́тою, з пова́жним стано́вищем значно́го урядо́вця (Коцюб.). Його́ стан урядо́вий ду́же висо́кий]. • Высокое -ние – висо́кий стан (стано́вище, уря́д). • Человек с -нием – люди́на на стану́, на стано́вищі; 5) (тезис) тве́рдження, заса́да, те́за. • Основное -ние – ґрунтовна́ (основна́) те́за (тве́рдження, заса́да); підва́лина; 6) -ние о чём (узаконение, правило и т. п.) – зако́н, постано́ва про що, стату́т чого. • -ние об уголовных преступлениях – зако́н, постано́ва про ка́рні зло́чини. • -ние об акционерных обществах – зако́н про акці́йні товари́ства. • -ние о подоходном налоге – стату́т прибутко́вого пода́тку, постано́ва про прибутко́вий пода́ток. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009–
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка)
ОБСТУПА́ТЬ, обступа́ющий що /мн. хто/ обступа́є тощо див. ще окружающий; окружающийся/окружа́емый = окружаемый. |
ОКАЙМЛЯ́ТЬ, окаймля́ющий 1. що /мн. хто/ облямо́вує тощо, ста́вши облямо́вувати, ра́ди́й олямува́ти, для облямува́ння, облямо́вувач, прикм. тех. облямо́вувальний, стил. перероб. облямо́вуючи, 2. що оторо́чує тощо, ста́вши оторо́чувати, для оторо́чення, за́йня́тий оторо́ченням, оторо́чувач, прикм. оторо́чувальний, 3. окружающий; окаймля́ющийся/окаймля́емый 1. лямо́ваний, облямо́вуваний, 2. оторо́чуваний, 3. ото́чуваний. |
ОКРУЖА́ТЬ (людьми) обстава́ти, (муром) обно́сити, опері́зувати, (місто) бра́ти в за́шморг, (німбом) оповива́ти; окружать забо́той здува́ти порохи́ з; окружать кольцо́м бра́ти в за́шморг; окружать любо́вью оказ. огорта́ти любо́в’ю; окружать себя́ обставля́тися; окружа́ющий що /мн. хто/ ото́чує тощо, ста́вши ото́чувати, зда́тний /зму́шений/ оточи́ти, за́йня́тий ото́ченням, прикм. навко́лишній, довко́лишній, /мур/ обвідни́й, ото́чувальний, обгорта́льний, обно́шувальний, опері́зувальний, оповива́льний; окружа́ющий что розмі́щений круг чого; окружа́ющая обстано́вка реконстр. довкі́лля, довкру́жжя; окружа́ющая среда́, окружа́ющее ім. довкі́лля; окружа́ющие хто ото́чує, всі навко́ло, найбли́жчі (лю́ди), прибі́чники, прикм. близькі́, прису́тні, збірн. довкі́лля, ото́чення [от окружа́ющих её люде́й від люде́й її́ ото́чення]; окружа́ющие ли́ца людське́ ото́чення; окружа́ющие слова́ слове́сне ото́чення; окружа́ющийся/окружа́емый ото́чуваний, обго́ртаний, обно́шуваний, опері́зуваний, опови́ваний; |
ОХРА́НА (варта) ще сторо́жа; охрана окружа́ющей среды́ охоро́на довкі́лля; штат по охране труда́ штат охоро́ни пра́ці. |
СРЕДА́ 2 ще гурт [в свое́й среде́ у сво́му гурті́], (оточення) ще довкі́лля; благоприя́тная среда́ фраз. стихі́я; вне́шняя среда́ фраз. зо́внішній світ; в свое́й среде́ у свої́й стихі́ї; охра́на окружа́ющей среды́ охоро́на довкі́лля. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)
Окружающий – околи́чний, наокру́жний. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська)
Окружающий
• Окружающая местность – навколишня (околишня) місцевість; околиця; окіл (род. околу); довкілля. • Окружающая среда, окружающие (люди) – оточення (середовище); (іноді) около; товариство. [Міг іще більше аналізувати себе й усеньке около. Кримський.] • Окружающая среда (природа) – навколишнє середовище; довкілля. • Он тяготился, тяготится окружающим – він своє оточення (усе, що його оточувало, оточує) мав за тягар (за тяготу); усе, що його оточувало (оточує), було (є) тягарем (за тягар) йому; він своє оточення (усе, що його оточувало, оточує) уважав, уважає за тягар (відчував, відчуває як тягар). |
Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш)
окружа́ющий ото́чувальний, обвідни́й, навко́лишній, довко́лишній |
охра́на охороня́ння; вартува́ння; охоро́на,-ни; ва́рта,-ти о. атмосфе́ры охоро́на атмосфе́ри о. во́дного бассе́йна охоро́на во́дного басе́йну, охороня́ння во́дного басе́йну о. окружа́ющей среды́ охоро́на довкі́лля, охороня́ння довкі́лля о. пожа́рная охоро́на поже́жна о. сторожева́я сторо́жа,-жі о. труда́ охоро́на пра́ці |
среда́ середо́вище,-ща с. агресси́вная середо́вище агреси́вне с. возду́шная середо́вище пові́тря́не с. восстанови́тельная середо́вище відно́вне с. га́зовая середо́вище га́зове с. диспе́рсная середо́вище диспе́рсне с. жи́дкая середо́вище ріди́нне [рідке́] с. защи́тная середо́вище захисне́ с. ине́ртная середо́вище іне́ртне с. ки́слая середо́вище ки́сле с. коррозио́нная середо́вище корозі́йне с. нагрева́тельная середо́вище нагріва́льне с. нейтра́льная середо́вище нейтра́льне с. неодноро́дная середо́вище неоднорі́дне с. окисли́тельная середо́вище оки́снювальне [оксидаці́йне] с. окружа́ющая середо́вище навко́лишнє, довкі́лля с. охлажда́ющая середо́вище охоло́джувальне [охоло́дне] с. пита́тельная середо́вище пожи́вне [живи́льне] с. проводя́щая середо́вище провідне́ с. реакцио́нная середо́вище реакці́йне с. светочувстви́тельная середо́вище світлочутли́ве с. щёлочная середо́вище лу́жне |
стати́стика тех. стати́стика,-ки (кількісний облік процесів у нерозривному зв’язку з їх якісною характеристикою) с. администрати́вная стати́стика адміністрати́вна с. Бо́льцмана стати́стика Бо́льцмана [розпо́ділу ене́ргії] с. ве́домственная стати́стика ві́домча с. вне́шней торго́вли стати́стика зо́внішньої торгі́влі с. внешнеэкономи́ческих свя́зей стати́стика зовнішньоекономі́чних зв’язкі́в с. вну́тренней торго́вли стати́стика вну́трішньої торгі́влі с. во́дного хозя́йства стати́стика во́дного господа́рства с. во́дных ресу́рсов стати́стика во́дних ресу́рсів с. геоло́гии стати́стика геоло́гії с. демографи́ческая стати́стика демографі́чна с. дина́мики основны́х фо́ндов стати́стика основни́х фо́ндів с. земе́льных ресу́рсов стати́стика земе́льних ресу́рсів с. капита́льного строи́тельства стати́стика капіта́льного будівни́цтва с. капита́льных вложе́ний стати́стика капіта́льних вкла́день с. ква́нтовая стати́стика ква́нтова с. класси́ческая стати́стика класи́чна с. комме́рческая стати́стика комерці́йна с. кредитова́ния стати́стика кредитува́ння с. лесно́го хозя́йства стати́стика лісово́го господа́рства с. математи́ческая стати́стика математи́чна с. материа́льных ресу́рсов стати́стика матерія́льних ресу́рсів с. национа́льного бога́тства стати́стика націона́льного бага́тства с. национа́льного дохо́да стати́стика націона́льного прибу́тку с. обраще́ния обще́ственного проду́кта стати́стика оборо́тности суспі́льного проду́кту с. производи́тельности труда́ стати́стика продукти́вности пра́ці с. произво́дства обще́ственного проду́кта стати́стика виробни́цтва суспі́льного проду́кту с. произво́дственных мо́щностей стати́стика виробни́чих поту́жностей с. промы́шленная стати́стика промисло́ва с. себесто́имости проду́кции стати́стика собіва́ртости проду́кції с. системати́ческая стати́стика системати́чна с. совоку́пного обще́ственного проду́кта стати́стика суку́пного суспі́льного проду́кту с. соста́ва основны́х фо́ндов стати́стика скла́ду основни́х фо́ндів с. социа́льная стати́стика соція́льна с. строи́тельства стати́стика будівни́цтва с. тра́нспортного обслу́живания стати́стика тра́нспортного обслуго́вування с. физи́ческая стати́стика фізи́чна с. фина́нсов стати́стика фіна́нсів с. целочи́сленных величи́н мат. стати́стика цілочислови́х величи́н с. цен стати́стика цін с. ча́стного предпринима́тельства стати́стика прива́тного підприє́мництва с. частнохозя́йственной де́ятельности стати́стика приватногоспода́рської дія́льности с. эколо́гии окружа́ющей среды́ стати́стика довкі́лля [еколо́гії] с. экономи́ческая стати́стика економі́чна с. эффекти́вности обще́ственного произво́дства стати́стика ефекти́вности суспі́льного виробни́цтва |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський)
Обла́ва – толпа, окружающая что-либо. |
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич)
Окружающие (сущ.) – що навко́ло, прибі́чні (-них). |
Обстановка – обста́ва, обстано́ва; (об окружающем быте, строе) – ото́чення; о. внешняя – ото́чення; о. домашняя – ха́тня обстано́ва, ха́тнє ото́чення; о. неблагоприятная – несприятливі умо́ви, несприятливе ото́чення; о. окружающая – ото́чення, околишні умо́ви; о. стеснительная – непридо́ба; при (иной) -вке – в (і́нших) обста́винах, умо́винах, в (і́ншому) ото́ченні; снабженный -кой – обста́влений, з обстано́вою. |
Среда –
1) (день) – середа́; 2) (окружение) – ото́чення; с. окружающая – ото́чення; в среде кого – посере́д ко́го; в такой среде – в тако́му ото́ченні, посере́д тако́го ото́чення; из своей среды (избрать) – з сво́го́ гу́рту, -ме́жи се́бе, -помі́ж се́бе. |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
Де́ржава, -ви, ж.
1) Прочность, крѣпость. Нащо продовбав таку велику дірку? Мало де́ржави буде, т. е. вслѣдствіе большихъ размѣровъ дыры, окружающее ее дерево будетъ слишкомъ тонко и потому не прочно, не будетъ держать. То же говорится о планкѣ, напр., если ее слишкомъ вытесать въ какомъ-либо мѣстѣ: тогда тамъ «буде мало де́ржави». Кременчуг. у. 2) Помѣстье; владѣнія. Батько вмер, так він і зостався хазяїном на всій де́ржаві. ЗОЮР. II. 61. 3) Чаще съ удареніемъ на второмъ слогѣ. Государство. 4) Власть. Хлоп у нас розуміє панську волю і силу не так, як тут, на сьому безлюдді. То була де́ржава, справді держава. Хата. 139. За твоєї де́ржави як буде — побачимо. НВолынск. у. |
Загу́татися, -таюся, -єшся, гл. Зазѣваться; забыть объ окружающемъ при видѣ чего. Загутався, як таку красоту побачив. Вх. Зн. 19. |
Ко́бло, -ла, с. Кусть камыша, возвышающійся надъ окружающимъ; обыкновенно это кусокъ оторваннаго во время половодья, пловучаго камыша, гдѣ нибудь снова остановившагося. Днѣстръ. |
Обла́ва, -ви, ж. Толпа, окружающая что-либо. Поперед себе вражих ляхів облавою пруть. Нп. Ходить по хатах, а жінки облавою його обступили. Г. Барв. 325. |
Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського)
*Довко́лишній, -я, -є. Окружающий, окольный. Крим. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)