Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 69 статей

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Вознагражда́ть, -ся, -гради́ть, -ся
1) на(д)горо́джувати (кого́ чим), -ся, на(д)городи́ти, -ся, винагоро́джувати, -ся, ви́нагородити, -ся, дарува́ти кого́, обдарува́ти; (
за прич. убытки) відшкодо́вувати кого́, -ся, відшкодува́ти, -ся.
-гражда́ть чем за что – віддаро́вувати чим що;
2) (
навёрстывать, заменять) надолу́жувати, -ся за що, надолу́жити, -ся, наганя́ти, нагна́ти, наверта́ти, наверну́ти, покрива́ти, -ся, покри́ти, -ся. [Окрім зо́внішнього життя́, є вну́трішнє – і у визначни́х люде́й воно́ надолу́жить за пе́рше (Єфр.). За оди́н ве́чір усе́ нажену́. Хоч і ти́ждень нічо́го не роби́тиму – за два дні все наверну́ (Крим.)].
Вознаграждё́нный
1) на(д)горо́джений, ви́нагороджений; (
за убытки) відшкодо́ваний;
2) (
навёрстанный) надолу́жений, покри́тий, наве́рнений.
Гонора́р – гонора́р (р. -ру), пла́та, запла́та, (гал.) поче́сне. [Окрім зага́льної пла́ти за нау́ку ще випла́чують поче́сне професора́м].
Домоча́дец – сем’яни́н (мн. сем’я́ни), домі́вник, -ни́ця; (о семейных членах и о слугах) челяди́н, челяди́нець (соб. че́лядь). [Ні́хто того́ не зна́є, окрі́м жі́нки та сем’я́н. Ти у нас у ха́ті не домі́вниця. «Леси́шина че́лядь», опові́дання Ів. Франка́. Усю́ свою́ челя́доньку порозбужа́ла]. См. Дома́шний 2.
За, предл. с вин. и с твор. пп.
1)
а) за що́. [Узя́в її́ за ру́ченьку. Пани́чу, я вас за чу́ба посми́чу (Номис)].

Вступиться за кого – оступи́тися, обста́ти за ким и за ко́го.
Она вышла за военного – вона́ віддала́ся за військо́во́го.
Ручаться за кого – ручи́тися за ко́го;
б) (
на вопрос куда) за, по-за що. [Хова́ється за чужі́ пле́чі. Виво́зити гній на степо́к по-за мі́сто (за́ город)].
Сесть за стол – сі́сти до сто́лу (и за стіл);
в) (
о вознаграждении) за що. [Гро́ші за робо́ту]; (принимая в соображение что) по чім. [По такі́й робо́ті тре́ба не такі́ гро́ші бра́ти];
г) (
о замещении) за ко́го, за́мість ко́го. [Посла́в си́на за́мість се́бе].
За что браться – до чо́го бра́тися. [До нау́ки бра́лися. Козаки́, до шабе́ль! До робо́ти взя́лися];
2)
а) (
на вопрос где) за, по-за чим. [За си́нім-би мо́рем ми́лого знайшла́ (Шевч.). Скрізь і перед на́ми і по-за на́ми брині́ють чолові́чі ша́пки (Г. Барв.). По-за ме́жами на́шої краї́ни = за пределами нашей страны].
За чем (о занятии) – за чим, (зап.) при чо́му. [Сиди́ть за шитво́м чи за пря́дивом. На ла́ві при вече́рі вся сім’я́ сиді́ла (Рудан.)];
б)
один за другим, друг за другом – оди́н по о́дному. [Усі́, оди́н по о́дному, повихо́дили з ха́ти. Мрі́я сплива́ла по мрі́ї (Грінч.)].
Шаг за шагом – ступі́нь по ступеню́.
Идти вслед за кем – іти́ слі́до́м за ким.
Гнаться за кем, за чем – гна́тися за ким, за чим.
Охотиться за волком – полюва́ти на во́вка, за во́вком.
Пойти за кем, за чем – піти́ по ко́го, по що́. [Біжі́ть шви́дше по лі́каря. Пої́хав у ліс по дро́ва, а я пішла́ по во́ду].
Пойти за делом – піти́ за ді́лом (а не по ді́лу).
Оставить кого далеко за собою – залиши́ти кого́ дале́ко позад се́бе.
Он уехал вскоре за мной – він пої́хав незаба́ром після ме́не;
3) (
на вопрос: за сколько) за, через. [Ви́плакала ка́рі о́чі за чоти́ри но́чі. За оста́нні два ро́ки (или за оста́нніх двох ро́кі́в) він написа́в кі́лька га́рних оповіда́ннів. Дени́с через усю́ доро́гу хоч-би па́ру з уст пусти́в (Квітка)].
За неделю перед этим – ти́ждень перед цим, перед ти́жнем.
За год раньше – рік напере́д, перед ро́ком.
Ему за сорок лет – йому́ ро́ків понад со́рок.
За две версты от города – за дві верстві́ від мі́ста.
За пятнадцать рублей – за п’ятна́дцять карбо́ванців.
Найти за кем – знайти́ на ко́му. [На йо́му не знайшли́ нія́кої прови́ни (Н.-Лев.)].
Следовать за кем (по времени) – іти́ за ким, бу́ти під ким. [Ця ді́вчинка – ста́рша, а під не́ю оце́й хло́пчик].
За ним это водится – за ним це бува́є (пово́диться).
За глаза – поза́очі. [Се не поза́очі лю́ди ка́жуть, а в ві́чі (Г. Барв.)].
Теперь очередь за мной – тепе́р моя́ черга́.
Запишите это за мной – запиші́ть це на ме́не.
Будет за мной – бу́де за мно́ю.
За неимением – не ма́ючи; бо не ма́ю, через бра́к, для бра́ку чого́. [Не ма́ючи гро́шей, не мо́жу ку́пити. Не мо́жу купи́ти, бо не ма́ю гро́шей. Не друку́ється через брак мі́сця].
За исключением – з ви́нятком чого́, вийма́ючи що, о́крім чо́го, ко́го.
За недосужностью, за болезнью, за старостью и т. п. – через ні́кольство, через х(в)оро́бу, через ста́рощі и т. п. За подписью секретаря – з пі́дписом секретаря́. Что за чудо, удивление! – що за ди́во!
Кожура́
1) шку́рка, (
зап.) шкі́рка; (овощей, фруктов, орехов) лушпи́на, лупи́на, лу́шпа́йка (ум. лу(ш)пи́нка), шолупи́на, шолупа́йка, кожури́нка, соб. лушпи́ння, лушпа́йя (ср. р.), (диал.) лупеси́ння, (твёрдая) шкар(а)лу́па (ум. шкар(а)лу́пка), шкаралу́[ю́]ща; (рачья скорлупка) шкаралу́[ю́]ща, (слинявшая кожа змеи, лягушки, скорлупа рака и т. п.) лино́вище, кожу́шо́к (-шка́). [Ї́ли кавуни́ та понакида́ли скрізь лушпи́ння (Казка). Нічо́го з тіє́ї на́шої при́язни не зоста́неться окрім ви́смоктаного лушпа́йя (Крим.). З молоде́сеньких огіркі́в хіба́ хто шкаралупки́ зріза́? (Звин.). Гадю́че лино́вище (Кобел. п.). Взяла́ кожу́шок з се́бе ски́нула, ви́йшла… Зно́ву кожу́шок наді́ла і ста́ла тако́ю жа́бою, як і була́ (Рудч.)].
Очищать, очистить от -ры́ – оббира́ти, обібра́ти, облу́плювати, облупи́ти що. [На́що ви гру́шу оббира́єте? (Звин.). Облупи́в ра́ка (Брацлавщ.)].
-ра морская, зоол. (полип Flustra) – листя́ни́ця;
2)
см. Ко́жица 1 и 2.
Кро́ме – (кого, чего) крім, о́крі́м, опрі́ч(е), пріч, опро́че, про́че кого́, чого́, (за исключен.) за ви́(й)нятком чого́. [Ста́вить собі́ на меті́, окрі́м зага́льно-науко́вих завда́нь, виу́чувати суча́сне й мину́ле Украї́ни (Стат. Акад.). Всі поме́рли, крім одно́го (Богодух.). Усі́ сіда́ють, опрі́че пи́саря (Грінч.). Опро́че (опрі́ч) цього́ бра́та він ма́є ще двох (М. Грінч.). Не бу́демо вжива́ть ми збро́ї и́ншої – пріч сло́ва (Самійл.)].
-ме того – до то́го (ще), о́крі́м то́го, опрі́ч(е) то́го, пона́д те. [До то́го всьо́го він ще й зло́дій (Київ). Опрі́че то́го, я ма́ю ще й и́нші до́води (М. Грінч.). Вона́, пона́д те, ще й ску́пчується все ду́жче та й ду́жче (Азб. Ком.)].
Кро́ме как – опро́[і́]че як, крім, окро́ме. [Не мо́жна ви́правити, опро́че як судо́м (Звин.). Ніде́ він не хоті́в гра́ти, крім у се́бе до́ма (М. Грінч.). Ніде́ не вро́дить льон га́рно, окро́ме на ціли́нній чорно́землі (Вовч. п.)].
Из этого, ничего не выйдет -ме убытков – з цьо́го нічо́го не бу́де, опрі́че зби́тків.
Он уплатил свой долг -ме ста рублей – він заплати́в уве́сь свій борг опрі́ч ста карбо́ванців.
Вы не найдёте этого нигде, -ме него – ви не зна́йдете цього́ ніде́, крім як у йо́го.
Найдутся люди и -ме него – зна́йдуться лю́ди (зна́йдемо люде́й) і крім (опрі́ч) йо́го.
-ме этого, я разделяю ваше мнение – за ви́нятком цього́, я поділя́ю ва́шу ду́мку.
Всё погибло -ме чести – все заги́нуло, крім че́сти.
Ктому́, нрч. – до то́го, (о)крі́м (опрі́ч) то́го.
-му́ же – до то́го-ж, а до то́го.
Минова́ть, мино́вывать, мину́ть и минова́ть
1)
кого, что (обходить, об’езжать, оставлять в стороне) – мина́ти, мину́ти, помина́ти, помину́ти, о(б)мина́ти, о(б)мину́ти, промина́ти, промину́ти кого́, що. [Я на ті діво́чі голоси́ просто́ й пішо́в, мина́ючи ха́ти (М. Вовч.). Нема́ чого́ стриба́ти нам в ого́нь, коли́ його́ і обмину́ти мо́жна (Грінч.). Пе́вне не додо́му йдеш, бо свій прову́лок промину́в (Грінч.)]. Да -нё́т (-ну́ет) нас чаша сия! – хай мине́ нас ця гірка́ (лиха́) до́ля, ця лиха́ годи́на, (возвыш.) ця ча́ша;
2)
что (пропускать, оставлять без внимания) – мина́ти, мину́ти, промина́ти, промину́ти, помина́ти, помину́ти, пропуска́ти, пропусти́ти що. [Богоро́дицю так було́ по́спіль прокажу́, не мину́ й сло́ва (Г. Барв.). Не чита́й цього́, промини́ (Брацлавщ.)].
Мину́я, Минова́в что (за исключением, кроме) – помина́ючи, ви́ключивши що, за ви́нятком, за ви́їмком, крім, о́крі́м чо́го;
3)
не -ва́ть (не избежать) чего – не мину́ти, не обмину́ти чого́, не втекти́ чого́ и від чо́го.
Не -ва́ть ему тюрьмы – не мину́ти йому́ в’язни́ці, не втече́ він від ка́ри.
Этого не -ва́ть – цього́ не (об)мину́ти (не (об)мине́ш), від цьо́го не втече́ш.
Как ни беречься, а не -ва́ть ожечься – хоч як береже́шся (стереже́шся), а наре́шті впече́шся.
Чему быть, того не -ва́ть – що ста́тися ма́є, те ста́неться.
Двум смертям не бывать, одной не -ва́ть – сме́рти не відпе́рти; раз ма́ти роди́ла, раз і вмира́ти (Приказки);
4) (
о времени) мина́ти, мину́ти и змину́ти, мина́тися, мину́тися, промина́ти, промину́ти, помина́ти, помину́ти, перехо́дити, перейти́, прохо́дити, пройти́, схо́дити, зійти́, збіга́ти, збі́гти, сплива́ти, спливти́ и спли́сти́; срв. Проходи́ть 10. [Мину́ла весна́, лі́то мина́є (Грінч.). Змину́ло ще скі́лькись днів (Крим.). Час іде́, мина́ється (М. Вовч.). І обі́д, і по́лудень мину́всь, а Левка́ нема́ (Квітка). Весна́ на́шої при́язни промину́ла безповоро́тно (Крим.). Уже́ петрі́вочка помина́є (Мил.). Пере́йдуть віки́, світ зава́литься (Рудан.). Зійшло́ і лі́то (Борзенщ.). Збі́гло кі́лька ро́ків (Коцюб.)].
Зима ещё не -ва́ла – зима́ ще не мину́ла(ся), не промину́ла, не перейшла́, не перезимува́лася.
Вся беда -ва́ла – все ли́хо мину́лося. [Згада́й ли́хо, та й байду́же: мину́лось, пропа́ло (Шевч.)].
Срок уже -ну́л – те́рмін (речіне́ць, строк) уже (про)мину́в, ви́йшов, (истёк) упли́в.
Опасность -ва́ла – небезпе́ка мину́ла(ся).
Ему -ну́ло двадцать лет – йому́ мину́ло (ви́йшло, перейшло́) два́дцять ро́ків, йому́ дійшо́в, йому́ помину́в двадця́тий рік.
Минова́вший – що мину́в(ся), промину́в и т. п.; мину́лий, перебу́тий. [Страшни́й та остато́чно щасли́во перебу́тий епізо́д (Франко)].
Незави́симо, нрч.
1) незале́жно від ко́го, від чо́го; (
неподвластно) непідле́гло, непідвла́дно кому́, чому́; (свободно) ві́льно; (самостоятельно) самості́йно. [За́раз зна́ти, що живе́ чолові́к незале́жно (Кониськ.). При́язнь прихо́дить незале́жно од нас (Крим.). Незале́жно від його́ во́лі (Виннич.)];
2) (
помимо) незале́жно від чо́го, поза чим, (по)мина́ючи, помину́вши що; (кроме) крім, окрім, опріч чо́го. [Все, що друку́ється в ме́жах Украї́ни, засила́ється в одному́ примі́рникові до Акаде́мії, незале́жно від тих примі́рників, що надхо́дять до Націона́льної Бібліо́теки (Стат. Ак. Н.)].
-мо от наказания виновный подвергается лишению правокрім (опріч) ка́ри винува́тий підпада́є позба́вленню прав.
-мо от этого – крім (окрім) то́го (цьо́го), поза тим (цим). [Пови́нен заплати́ти ра́ту (плату) за ці́лий рік і окрім цьо́го ще й штраф (Сл. Ум.)].
Побужде́ние
1) (
действие) спону́кування, підго́ніння, призво́дження, підбу́джування, підохо́чування, сов. спону́ка́ння, піді́гна́ння, призве́дення, підбу́дження, підохо́чення;
2) (
побуждающая причина) спону́ка, (поощрение) підгі́н (-го́ну), при́звід (-воду), підохо́та; (влечение) по́тяг до чо́го, (мотив) моти́в.
По чьему -нию он это делает? – за чиї́м при́зводом (підго́ном, за чиє́ю підохо́тою) він це ро́бить?
Из каких -ний – з яки́х моти́вів.
Иных -ний у него не было – и́нших моти́вів він не мав (у йо́го не було́).
Следовать -нию сердца – іти́ за по́тягом се́рця.
Он сделал это по собственному -нию – він зроби́в це з вла́сної во́лі (охо́ти), самохі́ть.
У него не было иного -ния кроме славы – він не мав и́ншої спону́ки (и́ншого моти́ву), окрім сла́ви.
Поми́мо, нар. – (кроме) о́прі́ч, о́крі́м ко́го, чо́го; (обойдя, миновав) по-за ким, по-за чим, (по)-мина́ючи, помину́вши кого́, що, (редко) ми́мо ко́го (Куліш). [У нас, о́прі́ч тако́ї зага́льної ваги́, письме́нство ще й спеція́льні завдання́ ма́є (Єфр.). Але й по-за ци́ми методологі́чними міркува́ннями не мо́жу бра́ти фа́ктів письме́нства з самого естети́чного по́гляду (Єфр.)].
Поми́мо воли (невольно) – нехотячи́, проти во́лі чиє́ї.
Он сделал это -мо меня – він це зроби́в без ме́не, без мо́го ві́дома.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Блевота – блювота, блювотина, блювотиння, блюваки, (разг.) ригаки, ригачка, риглі, (шутл.) ригалії.
[Все тхнуло тут покидьками, випарами блювоти, розлитим вином, перегноєм тіл, і дух цей, не маючи виходу, виснув у комірці й коридорі, проймаючи камінь і цеглу мурів, осідаючи на них смугами припалої порохом рідини (В.Підмогильний). Чим більше пиячиш з потрібними людьми, тим більше ригалій (Михайло Перченко). Вже літня ніч допита до останку. Вже жовті плями в кленів на щоках. Блювотина осіннього світанку Стікає жовто по моїх шибках (О.Ірванець). В своєму осліпі не діймав наш бідолашний гідальго віри ні дотику власному, ні нюхові; хоч од тої принадної кралі всякого потягло б на блювоту, окрім хіба погонича мулів, йому здавалось, ніби тримає в обіймах богиню краси (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Навіть іще до того, як з’явився Жан-Поль, я мав лихе передчуття, тому що Бутч укотре спробував довести, що я буду не в захваті від Японії, і став наполягати, щоб я витягнув із панцира та з’їв живого морського їжака та суп, здається, з мавпячого мозку, або навіть гірше. І я сидів над цією бридкою, як ригачка, істотою, приготувавшись заслухати свій вирок (В.Горбатько, перекл. П.Кері). Коли живеш у бідному районі, то увесь час чуєш звуки від людей, й коли вони трахаються теж; але наймерзенніше — це коли ти змушений слухати їхню музику на всю гучність, кілька годин суцільних риглів (Борис Превір, перекл. Ч.Буковскі)].
Обговорення статті
Бодун
1) (
о рогатом скоте) битли́вець, буцько́;
2) (
перен., разг., похмелье) бодун.
[Після другої дня виходжу на кухню, голод бере своє. Мене попускає бодун, і я відчуваю, як зростає апетит (А.Дністровий). Одного разу на розкішному бенкеті цар ще до того першого Ізраїлю, що мав розум вищий за всіх синів Сходу і всіх мудрих єгиптян, намішав різного вина, а якщо чесно, то просто втратив пильність через чергову тринадцятирічну суламітку, напився, як ґой, і прокинувся вранці з лютим бодуном (В.Кожелянко). У Троцького — бодун. Бодун у Троцького почався одночасно із дощем, тобто це майже споконвічний бодун. Троцький зі своїм бодуном ходить попри «Нектар» і виглядає. Але, окрім зливи, нікого. Тільки злива, Троцький і бодун (К.Москалець). З бодуна виходжу важче й важче… Із артезіанських ям душі Вірші волочу — собі і вам ще, Воїни, артисти, торгаші. Тільки нафіг вам вони здалися — Із вовками, мавками, селом, Лісом, що іскрить, мов шкура лиса, Журавлиним хрещена пером. Дико і безбожно стало в світі, Де і круг вже «на круги своя», Де усе продажне, навіть вітер, Навіть безпритульна течія… (І.Павлюк). З бодуна найгірше Колобку — в нього все болить].
Обговорення статті
Галифе – (франц.) галіфе.
[Навряд чи на малоросійських депутатів можуть подіяти які-небудь цифри — окрім тих, звісно, що на грошових знаках. Саме тому ми й живемо в країні, котра дедалі більш відрізняється від Естонії — і за рівнем життя, і за рівнем корупції, і за міцністю хребта та здатністю не прогинатися ні перед ким, хоч би й перед могутнім та безцеремонним сусідом в енкаведистському ґаліфе (М.Рябчук). Дівчина виросла справжньою писаною красунею: густе волосся, тонкі риси обличчя, прекрасний бюст. Але нижче починався «симптомом галіфе» — надто круті й великі стегна з розкішним-прерозкішним целюлітом (хоча такого слова тоді ще ніхто не знав), і коротенькі товсті литки, які закінчувалися мало не квадратовими ступнями (О.Слоньовська). Одягнутий він був дуже елегантно, мав на собі гарне пальто з каракулевим коміром, галіфе, на ногах брунатні чоботи, як у кавалерійського офіцера, а в суботу вбирав чорний костюм, лаковані черевики й рукавички з тонкої шкіри, які він переважно тримав у руці, щоб було видно численні перстені на його пальцях, а ще він завше ходив із тростиною, обплетеною брунатною шкірою (Г.Петросаняк, перекл. А.Ґранаха)].
Обговорення статті
Галичанин, галичанка – галичанин, галичанка.
[Ми ніколи не зможемо подарувати галичанам, що вони культурніші й людяніші від нас (О.Довженко). Ці, нові, охоче переймали від галичан характерні слівця, діалектизми, навіть питальні співучі інтонації, й ліпили їх на свій волапюк у найдоречніших місцях, вочевидь упевнені, що то й є щира українська мова, якої в живому виконанні вони, окрім як від галичан, може, й не чули ніколи, зрештою, а серед галичан що, не буває російськомовних? — послухати лишень, як вони всі в одну душу догідливо щебечуть по-російському, іно опинившись у Києві, а українську зберігають, гейби таємна секта, в суворій конспірації перед місцевим населенням, виключно для вжитку «серед своїх»! (О.Забужко). Поляк, поки тверезий, грошима не розкидається і цим суттєво відрізняється від кавказця. Зате коли вип’є, то його можна розкрутити «на всю котушку», чим він також суттєво відрізняється від нашого брата галичанина, якого не розкрутиш ні на сухо, ні на мокро (Ю.Винничук). Галичанин неповороткий, добродушний, трохи лінивий і плодовитий, як його земля (Галина Петросаняк, перекл. Александра Ґранаха)].
Обговорення статті
Дочь, дочка – дочка́, до́нька:
готова дочь попова – кінець — пішла баба у танець;
дочь бондаря, шорника, писаря, кузнеца, портного, купца… – дочка бондаря, лимаря, писаря, коваля, кравця, купця (крамаря); (розм. фольк) бондарівна, лимарівна, писарівна, ковалівна, кравцівна, крамарівна;
дочь вдовы – удовівна;
дочь взрослая (на выданье) – дочка (донька) на відданні (на виданні), дочка-відданниця;
дочка гетмана – гетьманівна;
дочь короля – королівна;
дочь Павленка – Павленківна;
дочь первая – перша дочка (донька), первачка;
дочь уважаемых родителей – добрих батьків дочка; хазяйська дочка;
единственная дочь – єдина дочка, одиначка (одиниця, одиничка);
самая младшая, наименьшая дочь – найменша дочка, мізинка, мізиночка.
[А в тім селі вдова жила, А у вдови дочка була І син семиліток (Т.Шевченко). Вип`ю чарку, вип`ю другу, Вип`ю третю на потуху. П`яту, шосту, та й кінець. Пішла баба у танець, А за нею горобець Викрутасом-вихилясом… Молодець горобець! (Т.Шевченко). Лесиха, сказано, запопадна, перша йде зажинати з донькою і невісткою (І.Франко). Моє перелицьоване пальто, ану скажи, кого ти взимку гріло, скажи про те, як десять років збігло, і час угнався, ніби долото у трухле дерево? Скажи про все. Куди мене розкрилено несе моя біда, дочка моєї віри? (В.Стус). Одна статура в матері і в доньки — обидві круглі, наче карахоньки (Л.Костенко). Так от, паночку мій ґречний,— вів далі козопас,— жив у нашому селі один хлібороб на ймення Гільєрмо, а там такий заможний, що куди тобі Хризостомовому батькові. І дав йому Господь окрім багатства незчисленного ще й дочку-одиничку, що вродила йому жінка його, молодиця на всю околицю, а вродивши, померла (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Лінь — дочка багатства і мати бідності (Поль Декурсель)].
Обговорення статті
Желторотик, разг. – жовтодзьоб, жовтодзьобик, жовтодзюб, (ещё) пуцьверінок, голопуцьок.
[— Діду це ви? — плаксивим, розгубленим голосом спитав нареші Кукурузо. — Та я ж, я, — сказав дід, вилазячи на берег. — Не впізнали, жовтодзьоби?.. (В.Нестайко). Ти, Ніколичу, балакаєш, як жовтодзьоб. З тебе нівроку естет… (Осип Турянський). Старий запасний глянув на жовтодзьоба і сказав:- Нема чого чекати, гарна надія на те, що тобі шрапнеллю голову відірве (С.Масляк, перекл. Я.Гашека). І тільки тепер лісник збагнув, що його піддурив оцей жовтодзюб: у підземеллі ж, окрім луни, нікого нема. Нікогісінько! (М.Стельмах). Він розсердився не на жарт і вихопив шаблю. — Ах ти, пуцьверінок! Собачий хвіст… Ходи сюди, я проткну твоє товсте черево своєю залізякою, і тоді ти дізнаєшся, хто я такий! (В.Малик). — Одного ж разу здумав вельможний гетьман послати за чимсь до цариці грамоту; тодішній полковий писар — от, лиха година його знає, прозвища не згадаю… Вискряк не Вискряк, Мотузочка не Мотузочка, Голопуцьок не Голопуцьок… знаю тільки, що якось чудно починається те мудре прозвище, — покликав до себе діда і сказав йому, що от виряджає його сам гетьман посланцем з грамотою до цариці (Л.Українка, перекл. М.Гоголя)].
Обговорення статті
Журналист – (франц.) журналіст, (работающий в газете) газетя́р (газе́тник), новинар.
[Нас наздогнали всі накопичені впродовж багатьох років проблеми, які зручно було вважати проблемами другого порядку: катастрофічний брак глобальної візії та елементарного володіння іншими іноземними мовами, окрім як російською, серед журналістів і політиків, їхнє холуйське упадання перед усім московським як явищами вищого інтелектуального порядку, занурена у крипторадянський віртуальний світ значна частина їхньої авдиторії, хуторянський рівень амбіцій політичних еліт, закисла у шизофренічних меседжах тих-таки еліт ідентичність (Оксана Форостина). На жаль, журналісти в нашій країні — це люди, яких апріорі вважають продажними, вибачте за вираз, «журношлюхами» (Б.Буткевич). Історія цієї нагороди почалася 1 квітня, коли на порталі «Друг читача» Брати Капранови традиційно пожартували: мовляв, цього року в рамках «Коронації слова» вперше вручать спеціальну премію «Спокуса». Утім, не всі новинарі помітили підпис «1.04.2012», тож ЗМІ радо підхопили «новину з перчинкою». Отак, завдяки гумору Братів Капранових і неуважності журналістів народилася нова номінація, а перемогла в ній Христина Лукащук із еротичним віршем… гм… «Курва» (Антось Вір). — Всі розпитують мене про молодят, наче жителів Ліми ніщо більше не цікавить. У кожній людині я тепер бачу журналіста. Ти навіть не уявляєш, як я ненавиджу цю братію, коли чую та читаю всі їхні брехні та нісенітниці (С.Борщевський, перекл. М.В.Льйоси). Він неодмінно буде відомий журналіст. Сумління і на гріш немає (Дж.Лондон). На щастя, панове журналісти, я читаю ваші газети, щоб знати, що я думаю (Ш. де Ґоль). Не мати жодної думки і зуміти її висловити — отак і стаєш журналістом (Карл Краус). Про світле майбутнє піклуються політики, про світле минуле — історики, а про світле теперішнє — журналісти (Жарко Петан)].
Обговорення статті
Ископаемый – викопни́й, вико́пуваний, (перен.) допото́пний, (ископаемое, геол.) копалина:
ископаемое животное, ископаемое растение – викопна тварина, викопна рослина;
полезные ископаемые – корисні копалини;
ископаемые остатки – викопні рештки.
[Степан, доки товста реєстратор тлумила своїми пальцями-сардельками ручку, колупався в носі. Він поволі видобував звідти якісь корисні копалини і жбурляв їх на підлогу (О.Криштопа). Коридор був голий голісінький‚ окрім порожньої вішалки — геть нічого‚ далі дві суміжні кімнати також зяяли пусткою‚ хоча були дуже просторі‚ але ця просторість ще більше підкреслювала порожнечу‚ в якій зовсім губився і чималий розкладний диван‚ і допотопна шафа‚ і ще якийсь дріб’язок (В.Шкляр). А за тиждень збулися сни допотопних черемошнянських дідів, які в молодості, видно, так добре нанюхалися воєнного пороху, що відчували на відстані заворушення новітнього пороху у всесвітній порохівниці (М.Матіос). …ці марні й безужиткові, призначені вже тільки на смітник (non-recyclable!) порізнені друзки чийогось життя, - колись для когось дорогі й сповнені смислу, поки те життя тривало, поки його виповнювала, підсвічуючи зсередини кожну таку дрібничку, жива волога чиєїсь любови, - незмінно ранили якоюсь особливо жалкою беззахисністю – наче викопні рештки загиблих цивілізацій (О.Забужко)].
Обговорення статті
Казатин – Козятин.
[Він ні сіло ні впало навіщось їхав у якийсь задрипаний Козятин у якомусь поїзді, уночі, ще й з якоюсь божевільною. Ну хто б оце іще міг, окрім нього самого, так позбиткуватися над його розумом, тим, що він так плекав у собі? За все своє життя, відколи себе пам’ятав, він дурнішого нічого не робив… (Славко Пономар). — Давно мрію поїхати в Еспанію, в Памплону, від биків по вулицях побігати. — А ти поїдь в Козятин на дискотеку, штовхни кого-небудь і бігай].
Обговорення статті
Малороссия – Украї́на, (арх.) Ру́сь, Ру́сь-Украї́на, (иронич. или пренебр.) Малоро́сія, Малору́сь.
[Я в марті місяці їду за границю, а в Малоросію не поїду, цур їй, бо там, окрім плачу, нічого не почую (Т.Шевченко). Брате, взнай, так, знаєш, стороною — чи не оддали б за мене панночку з чудесними очима? А то оженюся з кацапкою — і прощай, Малоросія! (Є.Гребінка). Наш друг так репрезентує перед партією нашу ж таки літературу і нашу ж таки радянську інтелігенцію, що прямо очі на лоб лізуть. Справа в тому, камраде Хвиля, що ви трохи проспали: лягали — була Малоросія, підвелись — стоїть Україна (М.Хвильовий). Зате на обличчях усіх просвітян, навіть у «другорядного елемента», немов витавровано: «За Україну!» І тільки старе, зморщене в дулю лице пана Твердохлібова ще вимовляє: «І за мать Малоросію!…» Але ж у сім’ї не без виродка (Б.Антоненко-Давидович). Як ти зжилася з тугою чаїною! Як часто лицемірив твій Парнас!.. Шматок землі, ти звешся Україною. Ти був до нас. Ти будеш після нас. Мій предковічний, мій умитий росами, космічний, вічний, зоряний, барвінковий… Коли ти навіть звався — Малоросія, твоя поетеса була Українкою! (Л.Костенко)].
Обговорення статті
Одиночество – самота́, самоти́на́, само́тність (самі́тність):
в одиночестве – в самоти́ні́, на самотині, самото́ю, на самоті́, самотинно; (одиноко) самітно, самотньо, одиноко;
в полном одиночестве – одинце́м само́тнім;
жить в одиночестве – жити в самотині (на самоті); жити самотою; жити самітно (самотньо, одиноко);
надоело одиночество кому-либо – набридла (обридла) самітність (самотність, самотина, самота) кому;
остаться в одиночестве – осамотіти, осамотніти;
скрасить одиночество – скрашувати самотність.
[Моя самотність відкрила мені небо! (Г.Сковорода). Без дружини і надії в самотині посивіє (Т.Шевченко). Смерть — це велика всесвітня, космічна самота (Л.Українка). Час, Господи, покори й самоти. О самото, ти, знаю, найтрудніша. Тебе навчитись тяжче, ніж покори, Ти вимагаєш скупчених зусиль, Як іскра, що рождають криця й кремінь, Як скорч останніх м’язів переможця, Як крик кінцевий того, що дійшов Вершини. Бо якщо покора — мудрість, То самота — є завжди висота (Є.Маланюк). Вимріяна і жива донині, незнайома, але й знана теж, заховавшись в довгій самотині, вже мене не кличеш, не зовеш (В.Стус). Білий причілок оббила сльота. Хто там квилить у цій хаті ночами? Може, живе там сама самота, соває пустку у піч рогачами (Л.Костенко). Коли Вовкулака повернувся з наради, старший брат сидів одинцем, прихилившись до дерева, і саме закінчував наново перев’язувати рану — один кінець розірваного полотна тримав зубами, а другий незграбно затягував лівою рукою (В.Шкляр). Підводний човен самоти… Безвихідь мулом спинила всі його гвинти, усі зігнула (В.Слапчук). Безладні дні, безликі ночі І глек торішнього вина… Мені здавалося, я хочу Свій смуток випити до дна. І там на денці, як у жменці, Вмоститись чемним пташеням І відчинити мрій віконця У простір сонячного дня (О.Єрмолаєв). Я вродилась вільною і, щоб вільною на світі пробувати, обрала собі самотину на лоні природи: дерева нагірні — то мої подруги, прозорі води ручаїв — то мої свічада, деревам і водам звіряю я думи свої і свою вроду (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Як тільки ж ковтнув того дива, зараз така блювачка на нього напала, що геть-чисто все з себе викинув, а з великої натуги та надсади ще й потом рясним облився. Тоді він попросив, щоб його добре вкрили й лишили на самоті. Проспав отак годин зо три; а як прокинувся, зразу відчув на всім тілі полегшу, навіть кістки зовсім не боліли: здоровий став, та й годі (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Самота… Я вірю не так, як вони, живу не так, як вони, кохаю не так, як вони… А помру — як вони (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). Самотина! Нема на кого ремствувати,— це він знав, але не міг стриматися (О.Терех, перекл. Д.Ґолсворсі). Самотина! Що пропонувало життя, окрім думок за гроші? Нічого. І все ж він міг жити на самоті, відчувати хворобливе задоволення від своєї самотності, вирощувати фазанів, яких потім постріляють гладкі чоловіки після сніданку. Марнота, марнота в енному ступені (С.Павличко, перекл. Д.Г.Лоуренса). У світі, де все живе тягнеться до живого, де навіть квіти, схиляючись під вітром, змішуються з іншими квітами, де лебідь знає всіх інших лебедів,— тільки люди в цьому світі створюють собі самотність (А.Жаловський, перекл. А. де Сент-Екзюпері). Відлюдькуватий, мовчазний, далекий від нових віянь життя, якими повнився дім, полковник Ауреліано Буендіа потроху зрозумів, що таємниця спокійної старості — це не що інше, як укладення чесної угоди з самотністю (П.Соколовський, перекл. Ґ.Ґ.Маркеса). Нюра, йдучи слідом, час від часу позирала крадькома на нового свого знайомого. Вона, звичайно, одразу помітила, що й зростом він не дуже-то вдався і обличчя не з вродливих, але їй при її задавненій самотині і такий підходив  (М.Каменюк, перекл. В.Войновича). — Самотність, справжня самотність, без будь-яких ілюзій, передує тільки божевіллю або самогубству (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка). Чи склав хто-небудь гімн про вигнання, про ту даровану долею творчу могуть, що звеличує людину в час падіння, коли в цупких лещатах самотності вона набирається сили? (С.Цвайґ). Віддати — значить перекинути міст через прірву своєї самотності (А. де Сент-Екзюпері). Найжорстокіша самітність — самітність серця (П.Буаст). 1. Самотність — це коли ти завжди знаєш, хто насвинячив на кухні. 2. — Самотність — це коли чекаєш, що хтось подзвонить… і дзвонить будильник].
Обговорення статті
Победа – перемо́га, (очень редко) поду́га, (лат.) вікто́рія, (поэт.) звитя́га, звитя́жство, (устар.) побіда, (в игре, соревнованиях ещё) виграш, успіх:
одерживать, одержать победу над кем, над чем – здобува́ти (здобу́ти) перемо́гу, здобува́тися, здобу́тися на перемо́гу над ким, над чим; бра́ти, взя́ти го́ру над ким, над чим;
Пиррова победа – Пірова перемога;
победа за нами! – наша перемога!; (разг.) наш верх!; наше зверху!;
приносить, принести победу – забезпечувати, забезпечити перемогу, (ещё) приносити, принести перемогу;
торжествовать победу – справля́ти перемо́гу.
[Знеси́леним обло́гою не всто́ять проти царя́, жаді́бного звитя́ги (Л.Українка). Сьогодні мало рішитись, за ким перемога, за ними, чи за Хомою, який підбивав нищити все і все палити (М.Коцюбинський). Війна закінчилась не в травні, а у серпні, а опір закінчився 2 травня, а капітуляцію підписали 8 травня. Отже, 9 травня — це фетиш. Я би це сприймав як день спільної перемоги над нацизмом, з іншого боку — це день пам’яті за жертвами. І дуже сподіваюсь, що це колись буде день порозуміння, якого досі бракувало Україні (С.Рахманін). Лазаренкові козаки, як зграя котів, що зжерли замариновану, призначену для копчення підчеревину, швидким маршем утікали з місця своєї звитяги (В.Кожелянко). Ридав, благав, обіцяв, улещав, умовляв і заклинав, та все ж то так щиро і ревно, так палко і чуло, що врешті схибнулась Каміллина чеснота, і він здобув перемогу, якої так мало сподівався і так велико прагнув (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Леді Лукас не залишилася байдужою до перемоги, яку здобула над місіс Беннет, і хвалилася, як приємно мати дочку у вигідному шлюбі. Вона відвідувала Лонгберн значно частіше, ніж раніше, щоб потеревенити про своє щастя, хоча кисле обличчя місіс Беннет і її уїдливі зауваження здатні були затьмарити і не таке щастя (Т.Некряч, перекл. Д.Остін). …відказав Звитяжцеві: «Готовий я піддатись; Ти варт цього», — і меч йому віддав З словами: «Ця подуга, окрім чести, Тобі і злото має ще принести, Бо від моєї вірної дружини За мене прийде викуп дорогий» (М.Орест, перекл. Торквата Таса). Пірова перемога — ось справжня вікторія: одним махом позбутися ворогів і своїх (С.Є.Лєц). Пристрасть до перемоги палає в кожному з нас. Воля до перемоги — питання честі (М.Тетчер)]. Обговорення статті
Поддатый, прост. – вма́заний, бухи́й, під мухою, під газом, підпитий, підпилий.
[Чи він вмазаний? Такі слова котить (Б.Жолдак). Але довести їм це неможливо, як п’яному, що він бухий (Б.Жолдак). Озивається телефон, беру слухавку і чую голос Циркуля. Він подавлений і — здається — вмазаний, насилу говорить, наче жує слова (А.Дністровий). Отже, Андрій і четвірка вийшли покурити. З четвірки усі, окрім Штиря, добряче вмазані і збуджені (О.Ірванець). З намету вилазить бухий в дупель хіпусьо. Він по-собачому кудлатий і весь вкритий червоними смужками від коматозного лежання в траві (Л.Дереш). — Чуєш, — кажу, — я купив тобі платівку, але по дорозі розбив. — Я вигріб з кишені той гамуз і показав Фібі. — Вмазаний був (О.Логвиненко, перекл. Д.Д.Селінджера)].
Обговорення статті
Политбюро – (политическое бюро) політбюро.
[А що розуміли, що могли знати ці старі маразматики, які йменувалися Політбюро, окрім своїх простат та гемороїв? Вони керували величезною імперією, але робили це навпомацки, зі старечою впертістю гнули свою лінію партії, підміняючи китайську мудрість та стратегію китайською грамотою (В.Слапчук). Після висадки американців на Місяць радянських космонавтів викликають у політбюро і ставлять завдання летіти на Сонце. — Так, ми ж згоримо?! — В політбюро не дурні сидять! Полетите вночі].
Обговорення статті
Помимо – крім, опріч, окрім кого, чого; без кого, чого; поза ким, чим; всупереч кому, чому; минаючи, минувши, поминаючи, поминувши кого, що:
он сделал это помимо меня – він це зроби́в без ме́не, без мо́го ві́дома;
помимо воли (невольно) – нехотячи́, проти во́лі чиє́ї;
помимо всего прочего – крім усього іншого;
помимо [всего] прочего – крім (опріч) [усього] іншого, поминаючи (поминувши) [усе] інше;
помимо того – (а) крім того, (з) до того (ж).
[У нас, о́прі́ч тако́ї зага́льної ваги́, письме́нство ще й спеція́льні завдання́ ма́є (С.Єфремов)].
Обговорення статті
Посвящать, посвятить
1) посвя́чувати, посвяти́ти що, (
в духовный сан) висвя́чувати, ви́святити кого́;
2) присвя́чувати, присвяти́ти кому́, чому́ що;
3) (
отдавать) признача́ти, призначи́ти, поклада́ти, покла́сти, віддава́ти, відда́ти, присвя́чувати, присвяти́ти кому́ що;
4) (
посвящать кого в тайну) утаємни́чувати, утаємни́чити кого́ в що, звіря́тися, зві́ритися кому́ з чим, відкривати, відкрити таємницю кому:
он посвяти́л меня в свою тайну – він зві́рився мені́ зі своє́ю таємни́цею;
посвятить свою жизнь науке – відда́ти своє́ життя́ нау́ці;
посвятить в подробности дела – докладно з’ясувати (пояснити) справу;
посвяща́ть кому время – уділя́ти, уділи́ти, признача́ти, призначи́ти кому́ час;
посвящать, посвятить в рыцари кого – посвячувати, посвятити в лицарі (в рицарі) кого;
посвящать, посвятить кого в диаконы, в священники (церк.) – висвячувати, висвятити на диякона, на священика (на попа);
я посвяща́ю утро делам – я признача́ю ра́нок на спра́ви (спра́вам);
я посвяща́ю этому делу все свои силы – я поклада́ю на цю спра́ву всі свої́ си́ли; я докладаю до цієї справи всіх своїх сил.
[Кільканадцять літ посвятив я науці (І.Франко). Вона́ присвяти́ла хо́рому ввесь свій час, всі свої́ си́ли (О.Коцюбинська). Раїса присвятила хорому весь свій час, всі свої сили (М.Коцюбинський). Посвяти́ли нову́ ха́ту. Висвя́чувати на попа́ (АС). Цьому́ завда́нню й присвяти́в Грінче́нко свою́ літерату́рну дія́льність (С.Єфремов). — Одколи живемо ми на цьому подвір’ї, не було ще помітно, щоб тут водилося що-небудь, а тепер чи не доведеться посвячувати і двір, і хату (С.Васильченко). Він розповів їм про її властивість, узяв з них слово хоронити в тайності й ознаймив, що сьогодні вперше збирається випробувати особливості обчарованої голови. Окрім двох приятелів дона Антонія, ніхто не відав, у чім тут заковика, і якби дон Антоніо заздалегідь їх не втаємничив, то вони дивувалися б не менше, ніж інші, та і як не дивуватися: голову змайстровано так хитро й дотепно (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Будь обережний, не створи через неуважливість чогось величного, адже стільком людям доведеться свідомо присвятити своє життя, щоб створене тобою умалити (С.Є.Лєц)].
Обговорення статті
Посинение, посиненье – посиніння, зсиніння:
до посинения – до посиніння, (ещё, перен.) до опупіння.
[А ще у відкрите віконце, окрім голосів і звабливих згуків, вливався київський дух, від якого в грудях у молодого князя щось мовби аж надривалося, хотілося йому чогось незбагненного, і від тої дикої незбагненності находив на нього приступ шалу, і Ярослав кричав до хрипу, до посиніння, бив кулаками свого пестуна Будня, гатив йому в випуклі груди, аж гуло, задихався від люті на все живе, здорове, не скалічене (П.Загребельний). …битиму словом до посиніння, поки нарешті не втямиш, затям: ти не в державі живеш, а в країні, правда, це важко назвати життям (Сусана Барабанова)].
Обговорення статті
Преемник, преемница – насту́пник, насту́пниця, (наследник) спадкоє́мець, спадкоє́мниця; (продолжатель) продовжувач, продовжувачка; (редко) переємець:
достойный преемник кого, чего – гі́дний насту́пник кого́, чого́.
[Сам Шевче́нко привіта́в Марі́ю Марко́вичку, як насту́пницю й літерату́рну до́ню свою́ (С.Єфремов). — Як це завжди бувало у нас, після похорону князя князь-наступник, спадкоємець обов’язково перетрушує поруб. Хто там сидить? За віщо? За провину? Чи без провини?.. (В.Малик). Син — пряме породження батька, переємник великої традиції, спадкоємець невмирущої селянської династії (Ю.Шевельов). Все пішло в хід — матюки, кулаки й отрута. Хакерські атаки, погрози й шантаж. Центральна виборча комісія залягла, як за порохову бочку, щось плутала, зволікала і, нарешті, оголосила, що переміг спадкоємець влади (Л.Костенко). Окрім того немає нічого стомливішого і обтяжливішого, ніж чекати чиєїсь смерти. Є такі спадкоємці, що можуть підтвердити мої слова (Г.Кирпа, перекл. К.Гамсуна)].
Обговорення статті
Прочий – інший, решта:
говоря между прочим – ка́жучи між і́ншим, до ре́чи;
и прочая, и прочая – і все таке інше;
и прочее – і таке інше, тощо;
кроме всего прочего – крім усього і́ншого; крім того, що; крім окремо згаданих випадків; крім випадків, які розглядалися (про які йшлося) окремо;
между прочим – між іншим, (случайно) при нагоді, принагідно; (иногда) до речі кажучи;
не в пример прочим – на відміну від інших; не так, як інші; не до інших міряючи, не до і́нших мі́ра, не в іншого мі́ру;
помимо [всего] прочего – поминаючи (поминувши) [усе] інше; опріч (окрім) [усього] іншого; попри [усе] інше;
при прочих равных условиях – за інших рівних (однакових) умов;
прочие – інші, решта;
прочие присутствующие – решта присутніх, інші присутні;
среди прочего – серед іншого.
[Звада тим часом не вгамовувалась; цилюрник сказав між іншими речами й таке… (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Деякі вищі за решту на голову. І її відрубують (С.Є.Лєц). — Тобі що, в дитинстві ведмідь на вухо наступив?! — Між іншим, у мене відмінний слух! — Та мені байдуже, який у тебе слух. Ти на вухо своє глянь!].
Обговорення статті
Тётка, тётя – (взрослая женщина) тітка, (ещё) жінка, (дет.) тьотя, те́та, (дет., диал.) цьоця, (сестра отца или матери) тітка, (жена родного дяди, ещё) дяди́на, (жена брата матери или сестра матери) ву́йна, (жена брата отца или сестра отца) стри́йна.
[Дядько не батько, а тітка не мати (Номис). Голод не тітка: пиріжка не дасть (Пр.).— Ось і Миколка, — обізвалася Одарка. — Виспався, сину? Чому не поздоровкаєшся з тьотею Христею? (П.Мирний). Олеся кинула очима на тітку і подумала: «Та й хитра ж та догадлива вдалася моя дорога цьоця! Щось вона гадає та метикує, але що, цього не вгадаю…» (І.Нечуй-Левицьий). — Я не маю часу! — понуро відповіла Дарка, кинувши скоса на Зоню темно-сірими очима з-під білих од вапна брів. — Цьоця дозволила. — Яка то цьоця? — так само понуро спитала Дарка. — Ну, моя цьоця, пані Качковська! (Л.Українка). Совітникова своячка - то була одна львівська міщанка, каменична пані. В суді знали її дуже добре і не звали інакше, як тілько «цьоця Зюзя». Говорили, що колись се була осібка досить легкого ґатунку, поки один багатий міщанин не взяв її з вулиці і не оженився з нею. Вона віддячилася йому звичаєм таких осіб: своїм поводженням довела його до божевілля, що з часом змінилося в тихий ідіотизм (І.Франко). Над яром-яругою гуде явір з Яремою. Явір — вуса в капелюсі, а Ярема, хоч безвусий, та як загуде, та як загупає, тато Йван вуса розправляє, а тьотя Льоля кидає бараболю і так уже наслухає, а мама Надійка така радійка: о, мій Ярема спижовий голос має — як дзвін гуде-виграває, всю нашу родину звеселяє, а бабуся справжня радюся: ото вже з Яремою посміюся (В.Стус). «Тьотю, а де тут у вас базар?» «Хто?» «Базар!» «Я тобі дам базар! Ану, марш звідси! Тільки й дивляться, аби щось украсти! Ото на базар і йдіть, там вас таких тільки й ждуть». Миколка кинувся тікати (М.Вінграновський). Ніяк не можу змиритися з тим, що доведеться мені одружитися зі звичайною дівкою, такою собі юною тіткою, з якою в мене не буде нічого спільного, окрім ліжка… (В.Слапчук). Дидактика її погляду спрямована на все довкола, проте вражає навіть не гострота критики, а масштаби узагальнень, котрі дозволяє собі робити ця успішна тітка (Р.Семків). Іде з магазину тітка з важкими сумками. Вискакує перед нею з підворіття ексгібіціоніст і розгортає поли плаща. Тітка: — Ну, це ж треба! Яйця забула купити!].
Обговорення статті
Трахать, трахнуть, оттрахать
1) бахнути (бухнути, гахнути, тарахнути, трахнути);
2) (совершать, совершить половой акт, жарг.) трахати, трахнути, відтрахати, взувати, взути, грати, виграти, відгойдати, жучити, вжучити, перти, порати, попорати, топтати, бамбукати, бамбукнути, попістонити.
[Кожен воїн знає, що у випадку звитяги вжучить на руїнах чужоземку (А.Морговський). — І взули її? — поцікавився Юрко. — Прошу? — Він питає, чи відбувся коїтус (Ю.Андрухович). Я комсомолку грав у ленінській кімнаті Звивалось її тіло піді мною Сплітаючись у класовім двобою Я грав її і прутень мій горів Як мудрий Ленін заповів Отак б’ючи за голом гол Вступав мій прутень в комсомол (Ю.Винничук). Це окрема тема, леді й джентльмени, пані й панове, перепрошую, якщо забираю вам забагато часу, мені нелегко про все це говорити, до того ж я дійсно тяжко недужа, моє зацьковане, виголодніле, а коли не бавитися евфемізмами, так і просто зґвалтоване тіло третій місяць невгаває в дрібненькому нутряному дрожі, особливо жаскому — до млості! – внизу живота, де повсякчас чую давучий битливий живчик, і коли розчепірюю пальці, то вони негайно починають жити самостійним життям, ворушачись кожен зосібна, ніби натягнені на порізнені, в незгідних ритмах посмикувані ниточки, я вже мовчу про бубняві, як у підлітка, рожеві прищі, котрими зацвітають обличчя і плечі, і нема на те ради, — горопашне тіло ще живе, воно качає права, воно доходить з елементарної сексуальної голодухи, воно б, може, й оклигало, і заплигало зайчиком, якби його всмак трахнули, але, на жаль, цю проблему не так легко розв’язати, надто коли ти сама-одна в чужій країні й чужому місті, в порожній квартирі, де телефон озивається хіба на те, щоб запропонувати тобі — рідкісна нагода, тільки на цьому тижні! — ко-ло-саль-ну знижку на передплату місцевої газети, і звідки вигрібаєшся тричі на тиждень — до університету, де півдюжини охайних, взутих у білі шкарпетки й кросовки, чистенько вмитих і дезодорованих американських дітлахів із здоровими, аж вогкими шкірою й зубами, водячи за тобою, як манджаєш туди-сюди по аудиторії, поглядами акваріумних рибок, щось там — один Біг відає, що! — тихенько шкробають собі в зошити, поки ти, сама себе накручуючи (ну бо треба ж якось протриматись годину з чвертю!), палко тлумачиш їм, що не було! не було в Гоголя, такого, який він був, натоді іншого вибору, окрім як писати по-російськи! хоч плач, хоч гопки скачи — не було! (і в тебе — також немає, окрім як писати по-українськи, хоч це і є, либонь, найяловіше на сьогодні заняття під сонцем, бо навіть якби ти, якимось дивом, устругнула в цій мові що-небудь «посильнее «Фауста» Гете», як висловлювався один знаний в історії літературний критик, то воно просто провакувалось би по бібліотеках нечитане, мов невилюблена жінка, скількись там десятків років, аж доки почало б вихолодати, — бо нерозкуштовані, невживані, непідживлювані енергією зустрічної думки тексти помалу-малу вихолодають, ще й як! — якщо тільки потік читацької уваги вчасно не підхоплює й не виносить їх на поверхню, каменем ідуть на дно й криються нездирним зимним лепом, як твої нерозпродані книжки, що пилюжаться десь удома по книгарнях, таке сталося майже з цілою українською літературою, можна на пальцях вилічити — не авторів навіть, а поодинчі твори, яким пощастило, — з отерпом у пучках і сльозами в очу ти читала надісланий тобі тут, в Америці, переклад «Лісової пісні», авторизовану версію, призначену для бродвейської сцени, кайфувала, як наркоман, од її прискореного жагучого віддиху: живе! живе, не пропало, через сімдесят літ, на іншому континенті, в іншій мові — скажи ж ти, випливло! — розуміється, що іншого — писати по-російськи чи по-англійськи, на перший же твій вірш, видрукуваний англійською, і то в цілком малопомітному журналі, екстатично відгукнулось, звідкілясь трохи чи не з Канзасу, якесь там «…», це ж треба, і Макміллан збирається включити його до антології світової жіночої поезії ХХ-го століття,…; кажуть тобі тутешні видавці (зволікаючи, проте, з книжкою), спасибі, я знаю, тим гірше для мене, — але в тебе нема вибору, золотце, не тому, що не зуміла б змінити мову, — пречудово зуміла б, якби трохи помарудитись, — а тому, що заклято тебе — на вірність мертвим, усім тим, хто так само несогірше міг би писати — по-російськи, по-польськи, дехто й по-німецьки, і жити зовсім інше життя, а натомість шпурляв себе, як дрова, в догоряюче багаття української, і ні фіґа з того не поставало, крім понівечених доль і нечитаних книжок, а однак сьогодні є ти, котра через усіх тих людей переступити - негодна, негодна і все, іскорки їхньої присутності нема-нема та й укидаються в повсякденному, навзагал геть спопілавілому бутті, і оце й є твоя родина, родове твоє древо, аристократко забацана, прошу пробачення за непризвоїто довгий відступ, леді й джентльмени, тим більше, що до нашої теми він, властиво, не тичеться) (О.Забужко). Спочатку у Василини в очах посвітлішало, бо вона оце вперше на віку (не на картині і не в кіно) бачила, як живий чоловік пре живу жінку. Але згодом в очах у неї стало темніти й потемніло зовсім, бо Василина точно знала, що то не вона лежить на ліжку під тим чоловіком, а чоботи і штани в того чоловіка такі, як у її Яреми (Василь Рубан). Тут на нього зразу насів студент, зірвав йому з голови мідницю і трахнув нею межи плечі разів три чи, може, й чотири, а тоді об землю її брязнув, що мало на кавалки не розскочилась (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Ці дурепи, яких уже давно ніхто не трахав, цілими днями працюють над тим, щоб «розбудити бажання» у мільйонів споживачів! (про рекламісток) (М.Ілляшенко і О.Ногіна, перекл. Беґбеде). Одного разу він пообіцяв їй, що трахатиме її всю ніч. І він дотримав свого слова, гаруючи на ній до самого світанку. «Щоправда,— чесно зізналася Рошель,— лягли ми досить пізно, а ночі в ту пору року були короткі» (В.Шовкун, перекл. Мішеля Турньє). — У мене своя послідовність, будьте певні. І щодня не гірша за вашу. І коли ваша сестра приходить до мене, щоб я її попістонив і попестив, вона знає, чого хоче (С.Павличко, перекл. Д.Г.Лоуренса)]. Обговорення статті
Чехарда
1) (
игра) довга лоза, цап;
2) (
частые изменения в чем-либо, создающие путаницу, неразбериху) плу́тани́ця, розгардіяш, шарварок, (греч.) катавасія:
играть в чехарду – грати в довгої лози;
министерская чехарда – міністерська катавасія;
началась чехарда – почалася плутанина (мішанина, крутанина, мотанина, шатанина);
трудно разобраться в этой чехарде! – важко второпати цей шарварок (безлад)!
[Кадрова катавасія, при всій її непривабливій зовнішності, значною мірою вселяла віру у пошук оптимальних рішень і оптимальних кандидатур. Невгамовність «соціаліста внутрішніх справ» у вишукуванні винуватців з часів «дикої прихватизації» і драматичної виборчої кампанії, окрім ефекту дотримання законности, здобула азартну популярність в масах, як різновид політичного видовища (Андрій Кирчів)].
Обговорення статті
Чтиво, разг. – читво́, чи́танка:
легкое чтиво – легке (приємне) читво (читанка).
[— Але читачам мої оповідання подобаються, — заперечував я. — Це не ваша заслуга. Просто переважна більшість людей у захваті від такого читва, один абзац якого може навіть віслюка вкинути в кататонічний ступор (В.Шовкун, перекл. К.Р.Сафона). Читачі мали суперечливі смаки: з одного боку, вони хотіли захопливого, емоційного читава, а з другого — автентичних історичних джерел (М.Климчук, перекл. С.Плохія). <…> єдині знаки на цій дорозі були від тонких залізних коліс екіпажів та возів і місяцевидних підків коней та мулів, коли старий плантатор, баронів тесть, розлучаючись ненадовго з Горацієм і пуншем, двічі-тричі на рік їздив до міста проголосувати, чи продати бавовну, чи сплатити податки, чи побувати на чиїхось похоронах або весіллі, і відразу ж після того знову тюпав до свого пуншу й до латинського читва землею, де навіть тупоту копит не чути було, хіба коли коні галопували, а торохтіння коліс, чи там ще чогось, окрім скрипу упряжі, не чути було й поготів… (Е.Хоменко, перекл. В.Фолкнера). — А ти ніколи не читав нормальних книжок — справжніх? (Тиша). Книжок про важливе, що їх написали письменники, які справді щось відчувають у житті. Не просто читво, щоб убити час, поки поїзд їде (Г.Яновська, перекл. Д.Фаулза)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ИСКЛЮЧА́ТЬ (думку) не припуска́ти, (повтор) перекре́слювати, образ. вино́сити за дужки́, (зі школи) спи́сувати, фаміл. виганя́ти, (з гурту) відлуча́ти від чого;
исключа́я ще окрі́м, крі́м, за ви́їмком, (кого) забут. ні́же хто [исключать бого́в ні́же боги́];;
не исключа́я стил. перероб. не без то́го, щоб [не исключать вы́пивки не без того, щоб ви́пити];
исключа́ющий що виключа́є тощо, ра́ди́й /наста́влений/ ви́ключити, прикм. несумі́сний з чим, стил. перероб. виключа́ючи;
исключа́ющий други́е вариа́нты /исключа́ющий други́е реше́ния/ безальтернати́вний;
исключа́ющийся/исключаа́емый, вилу́чуваний, спи́суваний, перекре́слюваний, виво́джуваний, відлу́чуваний від;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Кроме – о́пріч, крі́м, о́крім.
Помимо о́крім, о́пріч (ко́го).
Сверх, пред.
1) (
сверху) пове́рх;
2) (
превосходя что-либо) над (ко́го, що);
3) (
кроме) (о́)крім, о́пріч. Сверх силы – над си́лу, че́рез си́лу. Сверх того – крім то́го. Сверх ожидания – несподі́вано.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Кроме – опріч; окрім; крім. Кроме того – до того; до того всього. Кроме какокрім.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Заниматься
• Деньги легко занимаются, нелегко отдаются
– позичати легко, а віддавати важко.
• Давайте займёмся делом, пением, музыкой…
– берімся (нум(о)) до праці, до співів, до музики…; берімося (нум(о)) працювати, співати, грати…
• Доктор занялся больным, пациентом
– доктор (лікар) заходився коло хворого, пацієнта.
• Заниматься в учреждении
– працювати в установі.
• Заниматься делом
– бути при ділі (коло діла); працювати.
• Заниматься земледелием
– працювати (ходити) коло землі; (у вужчому значенні) коло хліба ходити; хліборобити; жити з хліборобства.
• Заниматься изучением, исследованием чего
– вивчати, досліджувати що; працювати над вивченням, над дослідженням чого; працювати коло вивчення, коло дослідження чого.
• Заниматься ничегонеделанием
– нічого не робити; (розм.) справляти гулі (гульки), сидні, лежні; байдики бити (байдикувати).
• Заниматься пустяками
– бавитися дурницею (дурницями, пустим); марнувати (гаяти, тратити) час на дурниці.
• Заниматься своими делами
– робити своє діло (свої справи); пильнувати свого діла (своїх справ); поратися коло свого діла (своїх справ).
• Заниматься с любовью чем
– кохатися у чому; упадати за чим.
• Заниматься собой
– приділяти своїй особі (собі) увагу (багато уваги); багато віддавати собі уваги; (іноді) чепуритися.
• Заниматься сплетнями
– плескати; плітки розводити.
• Заниматься с учениками
– учити школярів (учнів); працювати з школярами (з учнями).
• Заниматься торговлей, рыболовством, ремеслом…
– торгувати, рибал(ч)ити, ремісникувати…
• Заниматься хозяйством
– господарювати (хазяйнувати); ходити (працювати) коло господарства.
• Заниматься частными уроками
– давати приватні уроки (лекції).
• Заниматься чем
– робити що; працювати над чим; ходити (поратися, робити, працювати) коло чого; (іноді) удаватися до чого; заходжуватися кого чого; учитися.
• Не знаю, чем заняться
(о профессии) – не знаю, до чого взятися (коло чого заходитися); (іноді образн.) не знаю, у який хліб кинуться. [От і поженилися да й думають, у який хліб кинутись: у столяри піти — хліб треба купувати. — Підемо у хлібороби, каже. Сл. Гр.]
• Ничем не заниматься, кроме…
– нічого не робити, крім (окрім, опріч)…; ніякої роботи не мати, крім (окрім, опріч)…
• Он занялся изучением (принялся за изучение) чего
– він узявся (заходився) вивчати що; він узявся до вивчення (заходився коло вивчення чого).
• Он занялся своим делом
– він узявся (заходився) коло своєї роботи (коло свого діла).
• Он этим не занимается
– він коло цього не працює (іноді над тим не працює); він не ходить коло цього [діла]; (іноді також) це не його діло (справа).
• Целый день занимаюсь чтением, шитьём, хозяйством…
– увесь (цілий) день читаю, шию, господарюю (хазяйную)…
• Занимается утро
– займається ранок; дніє.
• Заря занимается
– на зорю (на світ) займається; зоря займається; на світ благословляється; зоріє; зоряється; сіріє; світає.
Исключение
• В виде исключения, в порядке исключения
– як виняток; винятково; (зах.) як виїмок; виїмково.
• Все без исключения
– усі без винятку; геть [чисто] усі; усі чисто; усі загалом; усі до одного.
• Всё без исключения
– геть усе; чисто все; геть-чисто все; усе дочиста; усе наголо; усе загалом; усе без винятку.
• За исключением воскресений и праздничных дней
– крім (окрім) неділь та свят.
• За исключением кого, чего
– крім (окрім, опріч) кого, чого; за винятком (зах. за виїмком) кого, чого; з винятком (зах. за виїмком) кого, чого; поминувши (виключивши) кого, що.
• За небольшими исключениями
– з(а) невеликими винятками (з(а) невеликим винятком); з(а) малим винятком; за малим не все (не (у)весь, уся, усі); з небагатьма винятками.
• Нет правила без исключения
– немає правила без винятку; нема нічого без але. Нема чоловіка без вади. Пр.
• Это не составляет исключение
– то (це) не виняток; то (це) не становить винятку.
Прочий
• Между прочим
– між іншим; при нагоді (принагідно); (іноді) до речі кажучи.
• Не в пример прочим
– на відміну від інших; не так, як інші; не до інших міряючи.
• Помимо [всего] прочего
– поминаючи (поминувши) [усе] інше; опріч (окрім) [усього] іншого; попри [усе] інше.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Окрі́м, нар. кроме, исключая.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

За: за год – рі́чно; (в течение года) – про́тягом ро́ку, че́рез рі́к; за исключениемокрі́м, вилучивши; за истечением срока – (че́рез те), що мину́в те́рмін, що вийшов речене́ць, час; за короткий срок, время – за малий час, про́тягом мало́го ча́су; за (месяц, год) перед этим – (мі́сяць, рік) пе́ред цим, пе́ред (мі́сяцем, ро́ком); за недостатком мест – че́рез брак місць, що браку́є, бракува́ло місць; за неимением денег – не ма́вши, (че́рез те), що нема́є, що не було́ (гро́шей), че́рез брак (гро́шей); за ненадобностью (исключен со списка) – як непотрі́бний; за неполучением – не оде́ржавши, бо не оде́ржано; за несогласием – че́рез незго́ду; за № 57 – під ч. 57; за печатью – з (під) печа́ткою; за покрытием расходов – покривши витрати, як покрити витра́ти; за последнее время – оста́нніми часа́ми, оста́ннім ча́сом; за свой счет – свої́м ко́штом, на вла́сні ко́шти; за счет (страхового) фонда – з фо́нду; за работу взяться – до робо́ти ста́ти, поча́ти працюва́ти; посылать за кем, за чем – посила́ти по ко́го, по що.
Исключая – опрі́ч, окрі́м, вилуча́ючи; не исключая – не вилуча́ючи.
Исключение – вийняток (-тку); (действ.) – вилуча́ння, вилучення; в виде -ния – як вийняток, виїмко́во; -ния допускаются – вийнятки можливі, мо́жна робити вийнятки; и. из службы – позба́влення поса́ди; за -нием – (о)крі́м, опрі́ч; составлять -ние – бу́ти вийнятком, бути за вийняток, становити вийняток; подлежит -нию – тре́ба, нале́жить вилучити.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

крім, о́крім, прийм.
о́крі́м, прийм. = крім

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Окрі́м, нар. Кромѣ, исключая. Не маємо царя іного, окрім кесаря їдного. Чуб. III. 21. Инчого, окрім тебе, любити не буду. Чуб. V. 388.
Окро́м, нар. = Окрім.
Прихи́лище, -ща, с. Убѣжище, пристанище. Чуб. V. 1059. КС. 1882. X. 188. А як поставимо хату, то все таки буде хоч аби яке прихилище. Лебед. у. А прихилища в степу нігде не найдеш, окрім воза. О. 1862. VI. 57.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Внѣ́ = за, по за́, зве́рху, на дво́рі; без, окрі́м. — За хатою. — По за церквою. — Він не в хатї, а на дво́рі. — Внѣ себя́ = не тя́млючи, не пам’ята́ючи. — Не тямлючи себе з радощів, побіг на зустріч. — Внѣ вся́каго сравне́нія = без порівня́ння.
Выклю́ча́ть = виключа́ти, вилуча́ти, вийма́ти, викида́ти, вимика́ти, випи́сувати. — Од нижчого до вищого стану, нїкого не виймуючи. Ст. Л. — Виключа́ть изъ слу́жбы = скида́ти, зса́жувати, виганя́ти. — Його скинули з уряду, вигнали з служби. — Выключа́я = окрі́м. — Всї були, окрім його.
За = за, по, по за́, замі́сто, про. — Сонце сховалось за хмару. — За сїм верст кісїля їсти. н. пр. — Один веде за рученьку другий за рукав. н. п. — За горами гори хмарою повиті. К. Ш. — Се було за тиждень перед сим. — Послать, каже, коней по неї. н. к. — Бѣжа́ть за до́кторомъ = бігти по лїкаря.— За исключе́ніемъ = окрі́м. — Всї були, окрім мене — За мно́ю о́чередь = моя́ черга́. — За неимѣ́ніемъ = не ма́ючи. — За нимъ ничего́ не слыха́ть = про його нїчо́го пога́ного не чуть. — За ра́зъ, за оди́нъ разъ = од ра́зу, враз, до ра́зу, ра́зом. — Сѣсть за столъ = до сто́лу, за стіл сїсти. — Уво́лень за ра́нами = через ра́ни. — Посла́ть за себя́ = замісто се́бе посла́ти. — За неспосо́бностью = по незда́тности. — За ста́ростью = по ста́рости. — Нога́ за́ ногу = а) пома́лу, б) слїдко́м, услїд.
Исключа́ть, исключи́ть, ся = виключа́ти (С. Л.), вилуча́ти (С. З. Л.), викида́ти, вимика́ти, вийма́ти, вирахо́вувати, ви́ключити, ви́лучити, ви́кинути, ви́няти, ви́рахувати, ся (С. З.). — То ви вилучте моє теля споміж ваших. Кр. — Од вищого до нижчого стану, нікого не виймуючи. Ст. Л. — Умерлих із реєстру вирахувати треба. С. З. — Исключа́я = опрі́ч, окрі́м. — Всї були окрім його.
Кость = кість, кі́стка, здр. кі́сточка, поб. — костома́ха, (окрім риб) — масла́к, здр. — маслачо́к, зб. — масла́ччя. — Кость берцо́вая = (верхня) — суре́ля, (нижня) – гомі́лка. — К. плечева́я = цївка. — К. сѣда́лищная (os ischiadicum) = клуби́ця (С. Жел.). — К. осетро́вая, бѣлу́жья, севрю́жья (на спинї) = ска́ба́. Мов пси гододні за маслак гризуть ся знову. К. Ш. — Собаки гризли маслаки. Кот. — Посмоктати маслаки. С. З. — Поїв усе і кісточок не зосталось.
Кро́мѣ = окрі́м (С. Л.), окро́ме, крім, опрі́ч (С. Л.), опро́че, пріч. — Не вважай нї на кого, окрім Бога. н. пр. — Крім його нїкого не було. — Опріч любови, що к тобі маю, я всїм убога — того не таю. н. п. — Не можна виправить, опроче як судом. Кр. — Кро́мѣ того́ = окрі́м то́го, що до то́го.
Ктому́ = до то́го, к тому́, окрі́м, опрі́ч то́го. — Руда та погана, до того ще й кирпата. — Сонливая молода невістка, а ще ктому не хоче робити. н. п.
Любо́вь = любо́в, коха́ння, здр. коха́ннячко, закоха́ння, лю́бощі, лю́бощі-ми́лощі. С. З. Л. (Окрім першого, всї останні прикладають ся тільки до відносин між людьми, що до любощів.) — Боже, Боже! що та любов зможе! н. пр. — І от тепер та мучена любов до краю мене жене в далекую чужину. Стар. Рада. — Любов до дїтей. — Вірному коханню і Бог не противник. н. пр. — Нехай мене той займає, хто кохання в серцї має. н. п. —. Нема мого миленького, нема закохання. н. п. — Чи я тобі не казала, та казали й люди, що з нашого закохання нїчого не буде. н. п. — Ой моя могила край синього моря; полягли любощі і щира розмова. н. п. — Ви любощі, ви чарощі, щож ви мінї наробили? н. п. — Коло млина, коло броду два голуби пили воду, вони пили, воркотїли, про любощі говорили. н. п. — Чи усїм людям закохання так ся діє? Нічку не сплю, день думаю, серце мліє. н. п. Под. — Хто не знає закохання, той щастя не має. н. п. — По любви́ = по любо́ви, по лю́бости, до любо́ви. — Взяв жінку до любови. — Одружив ся по любости. — Тільки ж мінї до любови, що чорниї брови. н. п. — Не по любви́ = не до любо́ви. — Та взяв жінку та не до любови. н. п. — Съ любо́вью = залюбки́. С. З. — Чого потребує нужда, те залюбки доставлю. Мет. — Поети нам свої видумують книжки і ми читаємо їх залюбки. К. Д. Ж.
Напи́токъ = напі́й, питво́, пиття́. — На столї повно всяких напоїв. Кн. — Кришталевую шкляницю з чистим напоєм. Б. Н. — Я думав, брате, що нема солодшого напою від кохання, аж помста ще солодша — сим напоєм боги собі у серцї рани гоять. К. Б. — Добре питво варенуха. Кн. — Волше́бный н. = дання́. С. З. — Та відьма ще дання вам дасть. Кр. — Любо́вный н. = д. під сл. Любо́вный.Спи́ртный напи́токъ = (окрім перших трьох) — тру́нок. С. З. Ш. — Не поможе й трунок, як прийде фрасунок. н. пр. — Бо тепер правду бъють та лають, а тую неправду трунком напувають. н. п.
Незави́симый, мо = незале́жний, непідхи́льний, но, непідле́глий, ло, непіднево́лений (К. Кр.), самості́йний.— Отець мій був нї од кого незалежний. Бар. — Литва і Русь мали незалежну окрему внутрішню управу. Бар. О. — Кожний молодий князь вважав себе незалежним і силував ся зрівняти ся з Краковським князем. Бар. О. — Чую ся незалежною, чую, що живу власною працею. Фр. — Незави́симо отъ э́того = окрі́м сьо́го. — Повинен заплатити рату за цїлий рік і окрім сього ще й штрап.
Обрати́ть, обраща́ть, ся = оберну́ти, поверну́ти, наверну́ти, приверну́ти, оберта́ти (С. З. Л.), поверта́ти, наверта́ти, приверта́ти, ся (Кн.). — Нехай тобі Господь поможе, де ти ступиш і з речами обернеш ся. н. пр. — Писарь повернений в салдати за шахрайство. Кн. — Зигмунд III. тїшив ся думкою, що йому удалось до останку навернути Русинів до унїї. Бар. О. — Магометанам і жидам вірі християнській наверненим. Б. Н. — Жидів привернули до православія. Кн. — Не з його головою штундових до православія привертати. Кн. — Обрати́ть, обраща́ть внима́ніе = заува́жити, зверну́ти ува́гу, уважа́ти (С. Л. Ш.), вважа́ти (С. Л.), зважа́ти, зверта́ти ува́гу, потура́ти, на кого — окрім тих слів — наки́нути, намигну́ти о́ком, зверну́ти око. — Уважай добре, куди дорога йде. С. Л. — Не вважай на його слова. С. Л. — Тим то ти і зауважив на ту фразу. Кн. — Не потурай, коли часом буду смутна. Кв. — Не потурай, молода дївчино, моїй розмовоньцї, держи розум і ум добрий в своїй головоньцї. н. п. — А я вже її накинув оком. Кр. — Д. ще під сл. Внима́ніе.Обрати́ться, обраща́ться къ кому́ = уда́ти ся (С. Л. Ш.), оберну́ти ся, зверну́ти ся, поверну́ти ся, уда́рити ся, ткну́ти ся (Гр.), піткну́ти ся (Гр.), удава́ти ся (С. Ш.) і т. д. — Як біда — удавай ся до жида. н. пр. — Ой удав ся до коня словами. н. п. — Коли вдамо ся до аналогії, так... Кн. — Чи не удавав ся до чортів? Б. Н. — Князі не раз звертали ся у справах громадських за порадою до єпископів. Бар. О. — Не хотячи пристати до Дорошенка, удали ся собі до Хана кримського. Л. Сам. — Знав до кого і коли треба повернути ся. Кн. — От він і ударив ся до знахорки. н. о. — Обрати́ть, обраща́ть въ ничто́ = оберну́ти, поверну́ти, оберта́ти, поверта́ти в нївець. — Ці непутства можуть обернути в нївець усю славу наших кращих вчинків. Ст. Г. — Д. ще під сл. Ничто́.Обрати́ться въ дымъ = здимнїти. — Пропав, як здимнїв. н. пр. — Обрати́ться во что́ = переки́нути ся, переверну́ти ся. С. Л. — А та дитина і перекинула ся гадюкою. Кн. — Відьма перекинула ся сорокою. С. Л. — Обрати́ться въ бѣгство = ки́нутись, пуститись навтїки, навтїкача́. — Обраща́ться съ кѣмъ = пово́дити ся (С. З.), обіхо́дити ся, полїтично — полїтикувати ся, зневажливо — поневіря́ти. — Знала вона, як з ким поводити ся, як заговорити. Ос. — Скрізь пішла чутка, як він поводив ся з першою жінкою. Лев. В. — З панами не жила — не знаю, як з ними поводити ся. Кн. — Не бачивши сїльського люду, як поводить ся поміж собою. Кулїш. С. З. — Слухай брате: за які ти вчинки не гаразд поводиш ся зо мною. Ст. Г. — Склались погляди на те, як треба поводити ся з людьми. Бар. О. — Вони полїтикують ся, а нишком чигають один на одного. Кулїш. С. З. — Д. ще під сл. Обходи́ться 1. Обраща́ться вокру́гъ — оберта́ти ся навко́ло, коло чо́го, навкруги́, колува́ти. — Земля коло своєї оси обертаєть ся. Де-що про Сьв. Б. — Планети побічні, кружачи коло планет головних, з ними враз коло звізд сталих колують. Зем. — Земля, сама коло себе обертаючись, іще круги сонця ходить. Де-що про Сьв. Б.
Опри́чь = опріч, окрі́м (д. Кро́мѣ).
Поми́мо = 1. д. Ми́мо. 2. без ме́не, окрі́м, опрі́ч ме́не.
Предводи́тельствовать = пе́ред вести́ (С. Л.), отаманува́ти, отама́нити, ватажкувати, ватажити, поводатарюва́ти, дово́дити. — Ватага йде. Клим Моторний з бандурою перед їй веде. Мова. — Не було сьвідомости, щоб в українсько-руській землі хто иньший окрім князя міг ватажкувати над військом. Бар. О. — Нехай знає, як поводатарювати. Лев. — Швачка тими гайдамаками доводив. н. о.
Придѣ́лъ = 1. д. Придѣ́лка. 2. особли́вий вівта́рь окрі́м головнїшого.
Сверхъ = над (С. З. Л.); на́дто, звиш, збільш (С. Л.), бі́льше; окрі́м, опрі́ч. — Сверхъ мѣ́ры = над мі́ру, на́дто, через ве́рх, через кра́й. — Ми старі, здаєть ся також здатні через край буть сторожкими в думках. Ст. Г. — Сверхъ си́лы = над си́лу, чере́з си́лу. С. Л. — Сверхъ того́ = окрі́м то́го, вверх то́го. — Понадавали йому всячини і окрім того грошей. — Сверхъ ча́янія, сверхъ вся́каго ча́янія, ожида́нія = несподївано, зовсїм несподївано.
Соче́вникъ, соче́льникъ = сьвят-вечір (С. Аф.), сьвяти́й вечір (С. Аф.). — Рожде́ственскій с. (24. студня) = (окрім того) — бага́тий вечір (С. З.), бага́та кутя́. — Богоявле́нскій, креще́нскій с. (5. сїчня) = голо́дний вечір (С. З.), голо́дна кутя́.
Фигу́ра = 1. вид, ви́гляд, поста́ва, по́стать. — Постава сьвята а сумлїння злодїйське. н. пр. — Ставши як зачарований, оглядав її пишну постать. Лев. В. — Таж і постать, як король покійний. Ст. Г. — Дивить ся — щось стоїть, знайома постать. Грінч. — Нема нї одної виразно змальованої постатї. Л. Н. В. — Постать його нагадувала мармурову постать одного з героїв давньої Елади. Кн. 2. фіґу́ра (геометричне і риторичне, теж в картах і танцях). С. Ш. — Окрім того в картах фіґури: туз, король, краля і нижник або хлоп зовуть ся: пани́, а в танцях трудні фіґури: викрута́си.