Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 19 статей
Запропонувати свій переклад для «олександер»
Шукати «олександер» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Воцаря́ться, воцари́ться – оцаря́тися, оцари́тися, в(о)царя́тися, в(о)цари́тися, зацарюва́ти, на ца́рство ста́ти, на престо́лі засі́сти, запанува́ти. [Після Мико́ли І запанува́в Олекса́ндер II].
Завоё́вывать, завоева́ть – завойо́вувати, завоюва́ти, звойо́вувати, звоюва́ти, воюва́ти, повоюва́ти кого́, що, (взять город) здобува́ти, здобу́ти (мі́сто); (добиваться борьбою) вибо́рювати, ви́бороти що. [Олекса́ндер Вели́кий уве́сь світ з(а)воюва́в. Візанті́я впа́ла: її́ повоюва́в ту́рчин. Ца́ргород ту́рки здобу́ли 1453 р. На́ші робітники́ ви́бороли вже собі́ пе́вні права́].
• Завоё́ванный – завойо́ваний, з[по]войо́ваний.
Покоря́ть, покори́ть – скоря́ти, скори́ти, кори́ти, покори́ти, упоко́рювати, упоко́ри́ти, підкоря́ти, підкори́ти, знево́лювати, знево́лити, підхиля́ти, підхили́ти, підгорта́ти, підгорну́ти кого́ під ко́го, опано́вувати, опанува́ти кого́; подо́ла́ти кого́, під свою́ ру́ку (во́лю) нахиля́ти (нагина́ти) кого́; (только войной) воюва́ти, звоюва́ти кого́, підбива́ти, підби́ти кого́ під се́бе. [Умі́в свої́ почуття́ ро́зумові скоря́ти. Річ твоя́ ти́ха, а кори́ла всю Украї́ну (Основа). Кого́ не знево́лить така́я краса́? Князьки́ Русь-Наддніпря́нщину під свою́ ру́ку нахили́ли (Куліш). Олекса́ндер Македо́нський підби́в І́ндію. Не ди́во бага́тим ска́рбом трясти́ і зо́лотом люде́й під свою́ во́лю нагина́ти (Куліш)].
• -ри́ть чей ум, волю – скори́ти чий ро́зум, во́лю.
• Покорё́нный – упоко́рений, з[по]нево́лений, підби́тий, подо́ланий, опано́ваний, звойо́ваний. [Упоко́реним лю́дям таки́ мрі́ялася во́ля. І знево́лена краї́на вже не сте́рпіла знуща́ння (Грінч.). Зоста́тись оту́т в подо́ланій землі́, оста́ннього со́рому жда́ти (Л. Укр.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Александр – (греч.) Олекса́ндер (совет. Олекса́ндр), Олесь, Лесь, Олесько, Олесик, Олелько, Лесько́, Лесик, Санько, Сашко, Саша, Сашуля, Сашуня, (устар.) Лександер, Лександро; (как рус. имя) Алєксандр. Обговорення статті
Штрафной – штрафний, карний, (штрафная, в разных значениях) штрафна:
• штрафная площадка (штрафплощадка) – штрафний майданчик (штрафмайданчик), карний майданчик;
• штрафное очко – штрафне очко;
• штрафной батальон (штрафбат) – штрафний батальйон (штрафбат);
• штрафные санкции – карні (штрафні) санкції.
[Мама з бабусею довгий час шукали місце поховання діда, але дізнатися докладно нічого не змогли. Хоча знайшли свідків того, що майже весь його штрафний батальйон при локальному відступі «поклав» із кулеметів загороджувальний загін НКВС (Генадій Мінаєв). Але на варті «порядку й закону» в штрафному політтаборі пильно стояло товстоморде, з брезклими м’ясистими щоками, товстозаде, малописьменне, але самовпевнене мурло капітан Олександер Зіненко (Михайло Хейфец). Василь Гнатович: —  Усім налить, Гасанович штрафну пропускає (Лесь Подерв’янський). 1. Чемпіонат світу (ПАР), Греція — Ніґерія, прямий етер, коментатор В.Вацко: «у захисника Ніґерії Джозефа Йобо прізвище таке, що він просто зобов’язаний успішно вибивати м’ячі зі свого штрафного». 2. Коментатор: Нападник вривається в штрафну і б’є головою — попадає в штангу, знову удар — штанга, ще удар — знову штанга! Боже мій, та дайте ж йому м’яч!]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Александр – Олекса́ндер, -дра.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

Олекса́ндер, -дра, -дрові, -дре! Олекса́ндрович, -ча. Олекса́ндрівна, -вни. Олекса́ндрів, -рова, -рове

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Кса́ндер, -ра, м. = Олександер. Вх. Лем. 429.
Лекса́ндер, -дра, м. = Олександер. Лохв. у. Левч. 183.
Лекса́ндра, -ри, м. = Олександер. Чуб. V. 792.
Лекса́ндро, -ра, м. = Олександер. Лохв. у. Ум. Лесь. ВД. Лесько́. ВД.
Лесько́, -ка, м. = Олександер. Ном. № 9986.
Олекса́ндер, -дра, м. Александръ. Лохв. у. См. Кса́ндер, Лекса́ндер, Лекса́ндра, Лекса́ндро, Олександро, Санько́.
Олекса́ндро, -дра, м. = Олександер. Чуб. У. 792. Лохв. у.
Оле́лько, -ка, м. = Олександер. ВД.
Оле́сь, -ся, м. = Олександер. Ном. № 12723. Ум. Оле́сько. ВД.
Санько́, -ка́, м. = Олександер. Лохв. у.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Зв’я́зок, -зку, м. 1) *Подру́жній звязо́к. Супружеская связь, супружество. Олександер Данилович зразу обіцяв, навіть ніби рад був тому подружньому звязкові. Лепкий.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

палама́рка, палама́рок; ч. палама́р
1. служителька православної церкви, яка дзвонить у дзвони, прибирає у храмі співає на криласі і допомагає під час богослужіння. [Де ж, ми великий пан – кадильницю за попом треба нести, а ми — не робітниця, не наймичка, ми – важна птиця – паламарка! (Панас Мирний «Повія», 1884). <…> вже й побігла до сусід, і до кумів, і до отаманихи, і до писарки, і до паламарки … і усім, усім жаліється, що мужик позабирав у неї і у дочок усе <…>. (Григорій Квітка-Основ’яненко «Добре роби – добре і буде», 1834).]
2. дружина паламаря. [«Злодійськая складка» Наприкінці року 1690-го в селі Мачухах, поблизу Полтави, у бідної вдови паламарки Гапки Яцихи злодії обікрали комору і забрали все її майно. (Орест Левицький «Нариси народного життя в Україні у другій половині XVII ст.», пер. Наталя Михайлівська, 2018). Тільки-но Йозефек із Барою відчинили, двері й задзвонив дзвіночок, у сіни вибігла паламарка і, поглянувши на них крізь окуляри, що трималися на кінчику її довгого носа, крикнула гугнявим голосом: – Кого ти сюди привів! (Божена Нємцова «Дика Бара» (збірка), пер. Юрій Круть, 1970).]
3. приміщення в церкві для зберігання речей, які використовують для служби. [Я помітив: о. Олександер посміхнувся сам до себе і зник у паламарці. (Іван Микитенко «Кадильниця», 1930).]
див.: понома́рка
Словник української мови: в 11 томах, Т. 6, 1975, с. 20 – розм.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко.)
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 

Запропонуйте свій переклад