Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 16 статей
Запропонувати свій переклад для «оплески»
Шукати «оплески» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Аплодисме́нты – о́плески. [Гучні́ о́плески].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Аплодисменты – оплески, (франц.) аплодисменти:
• бурные аплодисменты – бурхливі (гарячі) оплески;
• продолжительные, долго несмолкающие аплодисменты – буря оплесків, довготривалі оплески.
[На авансцені під гербом Корпусу розташувалася маленька групка артистів Національної асоціації розваг, покликаної веселити військовиків у такий складний час. Вона складалася з трьох літніх жінок із надлишком гриму на обличчях, мертвотно-блідого старого з браком гриму на обличчі та істоти невизначеної статі й невизначеного віку за інструментом. Усі були вдягнуті в костюми П’єрро та П’єррет. Вибухнули лояльні аплодисменти (Б.Стасюк, перекл. І.Во). 1. — Лікарю, коли я займаюся сексом, то чую свист. — А скільки вам років? — 70. — А ви що, хотіли почути аплодисменти? 2. — Кандидата на мітингу закидали тухлими яйцями! — А я чув, що були й оплески. — Коли влучно попадали]. Обговорення статті
Навостренный, навострённый – наго́стрений, понаго́стрюваний; наста́влений, нашоро́шений, настру́нчений, нащу́лений, насторо́чений, понасторо́чуваний.
[Старі слова говорить Гудзь, а вони крають сьогодні, як нагострений ніж (М.Коцюбинський). Євгеній зміркував, що вони наструнчені против нього, і постановив собі не відкривати перед ними всіх карт (І.Франко). З радістю спостерігаючи, що увагу слухачів він заполонив, в моментах зупинки почуваючи їхнє чекання дальшої фрази, ту нашорошену мовчанку, що краще за оплески надає промовцеві проречистості, він почав оглядати аудиторію, силкуючись в обличчях присутніх викрити майбутнє своєї тут праці (В.Підмогильний). Йому пропонував Охріменко нагострений держак своєї алюмінієвої ложки, але Ляшенко відмовився, бо коли побачить наглядач, то ложці не буде нічого, а камеру буде покарано за такий держак тяжко, а за скіпочку не буде нічого (І.Багряний). Низ дошки гладенько виструганий і там планка легко сунеться крізь дужки, зроблені з дроту. Кінець її, який б’є до прорізу, має в собі нагострений цвях: протинати горло ховрахові (В.Барка). В обід Тимко приїхав у село за нагостреними косами для косарки (Г.Тютюнник). Їхав назад знов на віслюкові, на тій сірій, упертій і кмітливій животині, яка, мовби відчувши Сивоокову потребу якомога швидше втекти до своєї церковці, жваво дріботіла копитцями; але Сивоокові й того було замало, він, знай, підганяв віслюка, кричав на нього: “Чох! Чох!”, його дратували нашорошені високі віслячі вуха, наставлені неначе для того, щоб вловлювати все його збентеження від несподіваної події, що сталася в білому палацику Агапітовім; він тяжко ненавидів і віслюка, і вулиці цього великого чужого міста, і натовпи розледащених нероб попід емволами, ненавидів Агапіта, якому припекло кудись відлучитися сьогодні зранку, ненавидів ту молоду ромейку, що трапилася йому, не знав її імені, не знав, хто вона й що, — була ромейка і то вже досить, намагався тепер виправдати свою нестримність, ромейка видавалася йому як відплата за все, чого зазнав у цій землі, то була його помста пиховитій і жорстокій Візантії; жінка хизувалася своєю красою, своєю безсоромністю, засліплювала своїм тілом, як засліплює Візантія своїми награбованими багатствами, — і він помстився, він інакше не міг (П.Загребельний). І разом з тобою ми заходимося визбирувати роздаровані уста, очі, пам’яті, погляди, губи, плечі, розшукаємо все — до найменшого панігтя, щоб, затиснена в себе як в кулачок, ти ставала цільною і неушкодженою, реставрована для мого охриплого горлового шепоту щастя. Поки ж тебе немає, ти виповнюєшся на мене самого. Чекання, вибираючи мене, обростає гудками, пострілами, криками, заким не стане тобою, лишивши мені велике нащулене вухо — відчути визубрені твої підбори самотні (В.Стус). Джез підскочив і випростався, нашорошений. Це був таки Еміліо. Жодної помилки — його голос, воркітливо-котячий тон (Ю.Джугастрянська, перекл. Ж.Пейслі)]. Обговорення статті
Сопровождаемый – супрово́джуваний.
[Супроводжуваний кавалерійським ескортом та напружено-цікавими поглядами незліченних мешканців Станиславова, що вишикувались обабіч вулиці Романовського, чи то пак Romanowskigasse, спадкоємець австро-дунайського трону з дружиною й кількома віце-спадкоємцями на задньому сидінні особистого, скажімо, „лорен-дітріха" відбував у напрямку залізничного двірця, звідки вечірнім експресом повинен був рушити на Чернівці (Ю.Андрухович). Під вітальні оплески Бродський підводився й довго, раз у раз спиняючись потиснути руку знайомим, пробирався через залу, весь час стенаючи плечима із блазнювато-веселим осміхом невчасно викликаного до дошки шибеника («не знаю, чого ви од мене хочете, але якщо вже так дуже хочете, то ось я»), потім так само по-президентському ручкався, вже на сцені, з усіма по черзі «панелістами», і щойно тоді перебитий (і на диво спокійний!) Мілош повертався до слова — супроводжуваний надалі глухим бубонінням Джо, котрий з місця запустився в дружню балачку з сусідом О.Забужко)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

АПЛОДИ́РОВАТЬ ще пле́скати (в доло́ні);
аплоди́ровать кому опле́скувати кого;
аплоди́рующий що аплоду́є тощо, охо́чий пле́скати, ще́дрий на о́плески, (театр) збу́рений о́плесками.
ПРОДОЛЖИ́ТЕЛЬНЫЙ, продолжительные аплодисме́нты ще́дрі о́плески;
продолжительные, до́лго не смолка́ющие аплодисменты бу́ря о́плесків.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Аплодисменты – о́плески, -ків.
Овация – ова́ція, -ії, о́плески, -ів.
Рукоплескание – о́плески, -ків.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Несмолкающий
• Долго несмолкающие аплодисменты – тривалі (довготривалі) оплески (аплодисменти).

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Аплодисменты – о́плески (-ів), аплодисме́нти (-ів).
Рукоплескания – о́плески (-ків).

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

о́плески, -ків, -кам

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

учени́ця, учени́ць; ч. у́чень
1. та, хто вчиться в загальноосвітній або спеціалізованій школі, що дає початкову й середню освіту. [А. Гакало перемогла у конкурсі «Найкраща учениця року», а також їй було вручено пам’ятний знак за найкраще виконання вірша на вшанування пам’яті «Небесної сотні». (Свобода, 2019). Знову почулися оплески, а потім на сцену вийшла якась не знайома Вовці учениця дев’ятого класу. (Всеволод Нестайко «Одиниця з обманом», 1976). Дід Афіноген Васильович гордий був своєю ученицею <…>. (Улас Самчук «Темнота», 1955). Я була цікава побачити, пізнати своїх учнів та учениць. (Уляна Кравченко «Спогади учительки», 1887).]
2. та, хто навчається певному фаху, ремеслу та ін. [Однак символічно, що по смерті піч потрапила в українські руки – її забрала учениця митців, українка, яка вийшла заміж за француза. (Україна молода, 2012). Про Рустемаса Софія вже знала від учениці модистки Ядзі Гусиковської, що приносила до неї на примірку плаття. (Володимир Сиротенко (Вербицький) «Тарас Шевченко по розповідям моїх предків», 2008).]
3. послідовниця чиїхось поглядів, учення. [Вона була ученицею видатного радянського ендокринолога, академіка Василя Баранова із Санкт-Петербурга. (Високий замок, 2012). <…> я, випускниця консерваторії, учениця славетного віртуоза <…> (Марія Кунцевич «Чужоземка», пер. Олена Медущенко, 1989). – Що я – учениця професора Тополі? – рвалася поперед Моті Васанта. (Докія Гуменна «Скарга майбутньому», 1949). Великий замолоду вплив на неї мав Ніцше з його ультра-індивідуалістичною філософією, і Кобилянська в своїх творах стала вірною його ученицею. (Сергій Єфремов «Історія українського письменства», 1924).]
Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 780.
Словник української мови: в 11 томах, Т. 10, 1979, с. 533.
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.)
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич.)
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич.)

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Аплодисме́нты = о́плески. Гал.
Рукоплеска́ніе — о́плески (С. Жел.), по́плески. — Просьпівав так добре, що довго не змовкали оплески.

Запропонуйте свій переклад