Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 62 статті
Запропонувати свій переклад для «опріч»
Шукати «опріч» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

II. Занима́ться, заня́ться –
1) (быть занимаему) займа́тися, бу́ти зайня́тим.
• Дом этот не -ма́ется постоем – цей буди́нок ві́льний від посто́ю;
2) займа́тися и заніма́тися, за(й)ня́тися; см. Загора́ться.
• Заря -ется – на зорю́, на світ займа́ється, на світ благословля́ється; зоря́є;
3) чем (трудится) – роби́ти щось, бра́тися, узя́тися до чо́гось, ходи́ти, по́ратися, працюва́ти коло чо́го, удава́тися, уда́тися до чо́го, захо́дитися, заходи́тися коло чо́го, (мало употреб.) займа́тися, за(й)ня́тися коло чо́го, чим; (учиться) учи́тися. [Що він ро́бить у місте́чкові? – Гандлю́є. Бра́вся до нау́ки щи́ро (Грінч.). Вони́ коло цьо́го ді́ла хо́дять. Кра́ще вже сі́сти й щось роби́ти, коло ді́ла яко́гось по́ратися (Крим.). Узя́тися до торгі́влі. А коло нау́ки бага́то працю́є? (Крим.). Па́рубок вда́вся до чита́ння (Крим.). Взи́мку столяру́є (занимается плотничеством), а влі́тку у хліборо́бство вдає́ться (Г. Барв.). Вам до́бре: не займа́єтеся хліборо́бством, то й нема́ ніяко́ї перепо́ни (Звин.)].
• -ться какой-л. деятельностью, профессией, в смысле «состоять кем» в укр. яз. передается, через глаголы с окончан. -ува́ти, -юва́ти, напр.: -ться профессорской деятельностью – професорува́ти, ремесленной – ремісникува́ти, учительской – учителюва́ти, купеческой – крамарюва́ти, купцюва́ти и т. д. -ться политиканством – політикува́ти.
• -ться виноградарством – ходи́ти коло виногра́ду; виноделием – вино́ роби́ти; звероловством – лови́ти зві́рів; овцеводством – коха́ти ві́вці, вівча́рити; огородничеством – ходи́ти, працюва́ти коло горо́дів, городникува́ти; птицеводством – коха́ти пти́цю; рыболовством – риба́лити; садоводством – ходи́ти коло садкі́в, коха́ти садки́; свиневодством – розво́дити свине́й; скотоводством – скота́рити, коха́ти худо́бу; хлебопашеством, земледелием – коло землі́, коло хлі́ба ходи́ти, хліборо́бити, рільни́чити, працюва́ти коло землі́; хозяйством – господарюва́ти; сельским хозяйством – працюва́ти, ходи́ти коло сільсько́го господа́рства.
• -ма́ться, -ня́ться гончарством, кузнечеством, плотничеством, портняженьем, сапожничеством и т. д. – ганчарюва́ти, ковалюва́ти, столярува́ти, кравцюва́ти, шевцюва́ти и т. д., сов. взя́тися до ганчарюва́ння, до кова́льства, до столя́рства, до кравцюва́ння, до шевцюва́ння и т. д. -ться лечением, перепиской – лікува́ти, перепи́сувати, (на пиш. машинке) друкува́ти, сов. взя́тися (поча́ти, ста́ти) лікува́ти, перепи́сувати, взя́тися до лікува́ння, до перепи́сування.
• -ться куплей, продажей чего – купува́ти, продава́ти що.
• -ться сплетнями – плеска́ти, плітки́ розво́дити.
• -ться доносами – вика́зувати на ко́го, доно́сити на ко́го, сов. ста́ти вика́зувати, доно́сити на ко́го.
• -ться грабежом, воровством – грабува́ти, злодія́чити (злодіюва́ти, кра́сти).
• -ться спекуляцией, контрабандой – спекулюва́ти, пачкарюва́ти.
• -ться изучением, исследованием (изысканием) чего – студіюва́ти, дослі́джувати що, сов. узя́тися до студіюва́ння, до дослі́джування чого́.
• -ться писанием стихов – віршува́ти.
• -ться математикой, географией –
а) (изучать) студіюва́ти матема́тику, геогра́фію;
б) (учить) учи́ти матема́тику, геогра́фію.
• -ться частными уроками – дава́ти прива́тні ле́кції.
• -ться уроками (учить) – учи́ти ле́кції.
• -ться чем (учиться) – учи́тися чого́.
• -ня́лся историей – взя́вся учи́ти істо́рію, узя́вся до істо́рії.
• -ться с кем –
а) (учить кого) учи́ти, навча́ти кого́ чого́ (істо́рії, матема́тики);
б) (совместно) учи́тися вку́пі (ра́зом) з ким.
• -ться кем –
а) (развлекать кого) забавля́ти кого́.
• -ми́сь гостями – заба́в, поба́в го́сті (госте́й);
б) заходи́тися коло ко́го.
• Доктор -ня́лся больным, пациентом – лі́кар заходи́вся коло хо́рого, коло паціє́нта.
• -ться едой, чтением (увлечься) – захо́плюватися, захопи́тися ї́жею, чита́нням.
• -ться делом – працюва́ти.
• -ться пустяками – марнува́ти час на дурни́ці.
• -ться ничегонеделанием – справля́ти гу́льки, (сидя) си́дні, (лёжа) ле́жні.
• -ться в учреждении – працюва́ти в устано́ві.
• -ться в военном комиссариате – працюва́ти у військо́вому комісарія́ті.
• Целый день -юсь чтением, шитьём, хозяйством и т. п. – уве́сь день чита́ю, ши́ю, хазяїну́ю, господарю́ю.
• -ться своими делами – роби́ти свої́ спра́ви, пильнува́ти свої́х справ, по́ратися коло свої́х справ.
• Ничем не -ться кроме… – нічо́го не роби́ти, опрі́ч…, нія́кої робо́ти не ма́ти, опрі́ч…
• Нужно -маться – тре́ба працюва́ти, (учиться) учи́тися.
• Мы -емся в школе с девяти до двух часов дня – ми учимо́сь у шко́лі з дев’я́тої до дру́гої годи́ни дня.
• Давайте -мё́мся делом, пением, музыкой и т. д. – ну́мо до пра́ці, до спі́вів, до музи́ки.
• -ться чем с любовью, ревностно – коха́тися в чо́му, упада́ти за чим. [Ду́же коха́вся в садівни́цтві. Ми почали́ вчи́тись од за́хідніх наро́дів, ні́мців, то-що, які са́ме тоді́ ду́же почали́ за нау́кою впада́ти (Єфр.)].
• -ться собой – чепури́тися, дба́ти про свою́ вро́ду.
Капитали́ст –
1) капіталі́ст (-та);
2) (богач) капіталі́ст, багати́р (-ря́); (толстосум) капшу́к (-ка́), кали́тка. [Опрі́ч робітникі́в-пролета́ріїв є ще на сві́ті пани́-багатирі́, капіталі́сти (Єфр.)].
Кото́рый –
1) (вопрос. мест.: кто (что) или какой из двух, из многих), ко́три́й, (в литературе реже) кото́рий. [Той пита́ється (вовкі́в): «Котри́й коня́ ззів?» (Поділля, Дим.). Од котро́го це ча́су ви мене́ не ба́чите? (Н.-Лев.). «Піді́ть-же в ліс, – кото́рий лу́чче сви́сне?» (Рудч.)].
• -рый (теперь) час? – котра́ (тепе́р) годи́на?
• В -ром часу? – в котрі́й годи́ні, (зап.) о котрі́й годи́ні? (когда) коли́?
• Когда вы уезжаете?
• В -ром часу, то есть? (Турген.) – коли́ ви ї́дете? О котрі́й годи́ні, себ-то?
• -рое (какое) число сегодня? – котре́ число́ сього́дні?
• В -ром (каком) году это было? – яко́го ро́ку це було́?
• До -рых (каких) же пор? – до́ки-ж? до яко́го-ж ча́су?
• -рый ей год? – котри́й їй рік?
• -рым ты по списку? – котри́м ти в реє́стрі (в спи́ску)?
• -рую из них вы более любите? – котру́ з них (з їх) ви бі́льше коха́єте?
• -рого котёнка берёшь? – котре́ котеня́ бере́ш?
• А в -рые двери нужно выходить – в те или в эти? (Гоголь) – а на котрі́ две́рі тре́ба вихо́дити – в ті чи в ці?
• -рый Чацкий тут? (Гриб.) – котри́й тут Ча́цький?
• Скажи, в -рую ты влюблён? – скажи́, в котру́ ти зако́ханий? -рый тебя день не видать (очень, долго, давно)! – кот(о́)ри́й день тебе́ не ви́дк[н]о!;
2) -рый из… (из двух или из многих; числительно-разделит. знач.) – ко́три́й, (в литературе реже) кото́рий. [Ко́ні йому́ гово́рять: «ти ви́рви з ко́жного з нас по три волоси́ні, і як тре́ба бу́де тобі́ котро́го з нас, то присма́лиш ту волоси́ну, кото́рого тобі́ тре́ба» (Рудч.). Оди́н із їх – котри́й, то ті́льки Госпо́дь ві́дає – упаде́ ме́ртвий (М. Рильськ.). Розка́зує їм (вовка́м), котри́й що́ ма́є ззі́сти (Поділля. Дим.). По у́лиці йшов Васи́ль і не знав, на котру́ у́лицю йти (Н.-Лев.). А в Мару́сі аж два віно́чки – кото́рий – во́зьме, пла́че (Пісня). Вже у дівча́т така́ нату́ра, що кото́ра якого́ па́рубка полю́бить, то знаро́шне ста́не кори́ти, щоб дру́гі його́ похваля́ли (Квітка)].
• Она рассказывала, в -ром часу государыня обыкновенно просыпалась, кушала кофе (Пушкин) – вона́ оповіда́ла, в (о) ко́трій годи́ні (или коли́: когда) госуда́риня звича́йно просипа́лась (прокида́лась), пила́ ка́ву.
• Он рассказывает, не знаю (в) -рый раз, всё тот же анекдот – він розповіда́є не зна́ю, котри́й раз ту са́му анекдо́ту.
• Ни -рого яблока не беру: плохи – ні котро́го я́блука не беру́: пога́ні. [Ні на ко́го і не ди́виться і дівча́т ні кото́рої не заньме́ (Квітка)].
• -рый лучший, -рый больший – котри́й кра́щий, котри́й бі́льший, (получше) де-кра́щий, (побольше) де-бі́льший. [Де-кра́щого шука́є (Сл. Гр.)].
• Не толпитесь!
• Кото́рые лишние, уходите! (Чехов) – не то́вптеся! котрі́ за́йві, йді́ть собі́;
3) (относ. мест.):
а) в придат. предл. после главн. (постпозитивных) (народн. обычно) що (для всех род. ед. и мн. ч. им. п.), (иногда) ко́три́й, кото́рий, (литер.) що, яки́й, котри́й, (реже) кото́рий. [Пани́ч, що вкрав бич (Приказка). Прихо́дь до коня́, що з мі́дною гри́вою (Рудч.). Ізнайшла́ вже я чолові́ка, що мене́ ви́зволить (М. Вовч.). А де-ж та́я дівчи́нонька, що со́нна блуди́ла (Шевч.). Ото́ж та́я дівчи́нонька, що мене́ люби́ла (Пісня). І це була́ пе́рша хма́ра, що лягла́ на хло́пцеву ду́шу (Грінч.). І молоди́ці молоде́нькі, що ви́йшли за́муж за стари́х (Котл.). За степи́ та за моги́ли, що на Украї́ні (Шевч.). З да́вніх даве́н, чу́ти було́ про збро́йних люде́й, що зва́лись козака́ми (Куліш). Його́ розпи́тували про знайо́мих офіце́рів, що там служи́ли (Франко). А нещасли́ва та дівчи́нонька, котра́ лю́бить козака́ (Пісня). Смерть вільша́нського ти́таря – правди́ва, бо ще є лю́ди, котрі́ його́ зна́ли (Шевч. Передм. до Гайдам.). Про конфедера́тів так розка́зують лю́ди, котрі́ їх ба́чили (Шевч. Прим. до Гайдам.). Оди́н дід, кото́рий увійшо́в з на́ми в це́ркву… (Стор.). Це ті розбі́йники, кото́рі хоті́ли уби́ти (Рудч.). Підня́вшись істо́рію Украї́ни написа́ти, му́шу я догоди́ти земляка́м, кото́рі Украї́ну свою́ коха́ють і шану́ють (Куліш). До ко́го-ж я пригорну́ся і хто приголу́бить, коли́ тепе́р нема́ то́го, яки́й мене́ лю́бить? (Котл.). Но це були́ все осужде́нні, які́ поме́рли не тепе́р (Котл.). По́тім му́шу ви́дати кни́жку про поря́дки, які́ завели́сь на Украї́ні… (Куліш)]; в сложн. предложениях (из стилистических мотивов: для избежания повторения що) авторы употребляют: що, яки́й, котри́й, кото́рий. [Черво́нець, що дав Залізня́к хло́пцеві і до́сі єсть у си́на того́ хло́пця, котро́му був да́ний; я сам його́ ба́чив (Шевч. Прим. до Гайд.). А я бага́то разі́в чу́ла від моє́ї ма́тери, що та жі́нка не лю́бить свого́ му́жа, котра́ не лю́бить його́ кре́вних (М. Рильськ.). Але й тут стрі́немо у Леви́цького про́сто блиску́чі сторінки́, які́ дово́дять, що він до́бре знав життя́ цих на́ших сусі́дів (Єфр.)].
• -рый, -рая, -рое, -рые – (иногда, для ясности согласования) що він, що вона́, що вони́ (т. е. к що прибавляется личн. мест. 3-го л. соотв. рода и числа). [Біда́ то́му пачкаре́ві (контрабандисту), що він (который) пачки́ перево́зить (Чуб.). Знайшли́ Енте́лла сірома́ху, що він під ти́ном га́рно спав (Котл.). От у ме́не була́ соба́чка, що вони́ (которая) ніко́ли не гри́злась із сіє́ю кі́шкою, а ті́льки гра́лись (Грінч. I). Пішли́ кли́кати ту́ю кобі́ту (женщину), що вона́ ма́є вме́рти (Поділля. Дим.)].
• Человек, -рый вас любит – люди́на, що вас коха́є (лю́бить).
• Берег, -рый виднелся вдали – бе́рег, що мрів (манячи́в) дале́ко.
• Море, -рое окружает нас – мо́ре, що ото́чує нас.
• Есть одно издание этой книги, -рое продаётся очень дёшево – є одно́ вида́ння ціє́ї кни́жки, що (или для ясности согласов що воно́) продає́ться ду́же де́шево.
• -рого, -рой, -рому, -рой, -рым, -рой, -то́рых, -рым, -рыми и др. косв. п. ед. и мн. ч. – що його́, що її́, що йому́, що їй, що ним, що не́ю, що них (їх), що ним (їм), що ни́ми (ї́ми) и т. д. (т. е. при що ставится личн. м. 3-го л. соотв. рода, числа, падежа), яко́го, яко́ї, яко́му, які́й, яки́м, яко́ю, яки́х, яки́м и т. д., кот(о́)ро́го, кот(о́)ро́ї, кот(о́)ро́му, кот(о́)рі́й, кот(о́)ри́х, кот(о́)ри́м и т. д. [Ой чия́ то ха́та з кра́ю, що я її́ (которой) не зна́ю? (Чуб. V). Ото́ пішо́в, найшо́в іще́ тако́го чолові́ка, що на́ймита йому́ тре́ба було́ (которому батрака нужно было) (Грінч. I). Переживе́ш цари́цю, що їй (которой) слу́жиш (Куліш). У йо́го є висо́ка мета́, є святи́ня, що він їй слу́жить (Грінч.). Піди́ ще доста́нь мені́ цілю́щої води́, що стереже́ її́ (которую стережёт) ба́ба-яга́ (Рудч.). В Катери́ні вже обу́рювалась го́рдість, що її́ ма́ла вона́ спа́дщиною від ма́тери (Грінч.). Чи спра́вді є тут яка́сь та́йна, що її́ (которую) хова́ють від ме́не? (Франко). Пра́ця, що її́ подаю́ тут читаче́ві… (Єфр.). І ото́й шлях, що ним (которым) прохо́дить че́сна, таланови́та селя́нська ді́вчина (Єфр.). Гуща́вина ся тягла́ся аж до му́ру, що ним обгоро́джено було́ сад (Грінч.). А то в йо́го така́ сопі́лка була́, що він не́ю зві́рів свої́х склика́в (Рудч.). Стоя́ть ве́рби по-над во́ду, що я їх (которые я) сади́ла (Пісня). Не з гні́вом і знева́гою обе́рнемось ми до пані́в, що ко́сті їх (кости которых) взяли́сь уже́ пра́хом (Куліш). Про що́ життя́ тим, що їм (которым) на душі́ гі́рко? (Куліш). Оті́ забивні́ шляхи́, що ни́ми (которыми) простува́ла Ру́дченкова му́за (Єфр.). Що́-б то тако́го, коли́ й жі́нку не бере́ (чорт), котру́ я зоста́вив на оста́нок? (Рудч.). Задивля́ючись на невідо́мі місця́, котрі́ прихо́дилось перехо́дити (Мирний). Це такі́ до́кази, котри́х показа́ти тобі́ не мо́жу (Франко). Жий вже собі́ а вже з то́ю, кото́ру коха́єш (Чуб. V). Він умовля́є, щоб ти сплати́в наре́шті дани́ну, кото́ру йому́ ви́нен (М. Рильськ.). Заплати́в я вели́ким сму́тком за ті розмо́ви щи́рії, кото́рі необа́чно посила́в до вас на папе́рі (Куліш). Хіба́-ж є пани́, яки́м гро́ші не ми́лі? (Номис). З того́ са́мого Ромода́нового шля́ху, яки́м ішо́в па́рубок… (Мирний). Почува́ння, яки́м про́нято сі ві́рші, врази́ло її́ надзвича́йно (Грінч.). Того́ проте́сту, яко́го по́вно розли́то по всьо́му тво́рові (Єфр.). Ті нові́ почуття́, яки́х він до́сі не знав, зо́всім заполони́ли його́ (Крим.)].
• -рого, -рую, -рые, -рых (вин. п.) – (обычно) що, вм. що йо́го, що її́, що їх; иногда и в др. косв. п. – що (т. е. що без личн. мест. 3-го л.). [Хвали́ ма́ти того́ зя́тя, що я полюби́ла (Пісня). В кінці́ гре́блі шумля́ть ве́рби, що я насади́ла; нема́ мо́го миле́нького, що я полюби́ла (Пісня). Все за то́го п’ятака́ що вкрав мале́ньким у дяка́ (Шевч.). Зайду́ до тіє́ї крини́чки, що я чи́стила, то мо́же там нап’ю́ся (Рудч.). І намі́тку, що держа́ла на смерть… (Н.-Лев.). Рушника́ми, що придба́ла, спусти́ мене́ в я́му (Шевч.). На ті шляхи́, що я мі́ряв мали́ми нога́ми (Шевч.). При́колень, що (вм. що ним: которым) припина́ють (Чуб. I). Оси́ковий при́кілок, що (которым) на Орда́ні ді́рку у хресті́ забива́ють (Грінч. III)].
• Книга, -рую я читаю – кни́га (кни́жка), що я чита́ю или що я її́ чита́ю.
• Надежды, -рые мы на него возлагали – наді́ї, що ми на ньо́го поклада́ли (що ми на ньо́го їх поклада́ли).
• Через какой-то религиозный катаклизм, причины -рого ещё не совсем выяснены – через яки́йсь релігі́йний катаклі́зм, що його́ причи́ни ще не ви́яснено гара́зд (Крим.).
• Он (Нечуй-Левицкий) не мало внёс нового в сокровищницу самого нашего литературного языка, хорошим знатоком и мастером -рого он бесспорно был – він (Нечу́й-Леви́цький) не ма́ло вніс ново́го в скарбни́цю само́ї на́шої літерату́рної мо́ви, яко́ї до́брим знавце́м і ма́йстром він безпере́чно був (Єфр.) или (можно было сказать) що до́брим знавце́м і ма́йстром її́ він безпере́чно був.
• Великие писатели, на произведениях -рых мы воспитывались – вели́кі письме́нники, що на їх тво́рах (на тво́рах яки́х) ми вихо́вувались.
• Изменил тем, в верности -рым клялся – зра́див тих, що на ві́рність їм кля́вся (яки́м на ві́рність кля́вся).
• С -рым (-рой), к -рому (-рой), в -рого (-рой), в -ром (-рой), в -рых, на -ром, через -рый, о -рых и т. д. – що з ним (з не́ю), що до йо́го (до ньо́го, до не́ї), що в йо́го (в ньо́го, в не́ї), що в йо́му (в ньо́му, в ній), що в них (їх), що на йо́му (на ньо́му, на ній), що через йо́го (через не́ї), що про (за) них (їх) и т. д. – з кот(о́)ри́м (з кот(о́)ро́ю), до кот(о́)ро́го (до кот(о́)ро́ї), в кот(о́)ро́го (в кот(о́)ро́ї), в кот(о́)ри́х, на кот(о́)ро́му (на кот(о́)рій), через кот(о́)ри́й (через кот(о́)ру), про кот(о́)ри́х и т. д., з яки́м (з яко́ю), до яко́го (до яко́ї), в яко́го (в яко́ї), в які́м (в які́й), на яко́му (на які́й), через яки́й (через яку́), в яки́х, про яки́х и т. д. [Тоді́ взяв ту́ю, що з не́ю шлюб брав (Рудч.). Де-ж ті лю́ди, де-ж ті до́брі, що се́рце збира́лось з ни́ми жи́ти (с которыми сердце собиралось жить), їх люби́ти? (Шевч.). Що-то за пан, що в йо́го ніщо́ не гниє́ (Номис). От вихо́де ба́ба того́ чолові́ка, що він купи́в у йо́го (у которого купил) кабана́ (Грінч. I). Козака́ми в Тата́рщині зва́но таке́ ві́йсько, що в йо́му були́ самі ула́ни, князі́ та козаки́ (Куліш). Ба́чить бага́то гадю́к, що у їх на голові́ нема́є золоти́х ріг (ро́гів) (Грінч. I). А це сап’я́нці-самохо́ди, що в них ходи́в іще́ Ада́м (Котл.). Дале́ка по́дорож, що ти в не́ї збира́вся ви́рушить ура́нці (М. Рильськ.). А то про яку́ (ді́вчину) ти ка́жеш, що до не́ї тобі́ дале́ко? (Квітка). Се ко́лесо, що зве́рху па́да на йо́го (на которое) вода́ (Номис). Нема́ ті́ї дівчи́ноньки, що я в їй коха́вся (Пісня). Вхопи́лась рука́ми за до́шку ту, що він на їй сиді́в (Рудч.). Карти́ни приро́ди, що на їх таки́й із Ми́рного мите́ць (Єфр.). Рома́ни «Голо́дні го́ди» та «Палі́й» (П. Ми́рного), що про їх ма́ємо відо́мості… (Єфр.). Ди́виться в вікно́ – ліс: мо́же той, що він через йо́го йшов? (Рудч.). Там був узе́нький таки́й во́лок, суході́л таки́й, що через йо́го хижаки́ свої́ човни́ переволіка́ли (Куліш). Лиха́ та ра́дість, по котрі́й сму́ток наступа́є (Номис). Візьму́ собі́ молоду́ ді́вчину, із котро́ю я люблю́сь (Грінч. III). А парубки́, а дівча́та, з котри́ми я гуля́в! (Н.-Лев.). Став на гілля́ці да й руба́є ту са́му гілля́ку, на кото́рій стої́ть (Рудч.). Поба́чила, що він бере́ не то́ю руко́ю, на кото́рій пе́рстінь, та й ви́пила сама́ ту ча́рку (Рудч.). В ту давнину́, до кото́рої не сяга́є на́ша пи́сана па́м’ять (Куліш). Дивува́лися Мико́линій ене́ргії, з яко́ю він поспіша́ється до грома́дського ді́ла (Грінч.). Він (пан) знов був си́льний та хи́трий во́рог, з яки́м тру́дно було́ боро́тись, яки́й все перемо́же (Коцюб.). О́пріч юна́цьких спроб, про які́ ма́ємо згадки́ в щоде́ннику, але які́ до нас не дійшли́ (Єфр.)]; иногда сокращенно: що, вм. що в йо́го (у -рого), що з не́ї (из -рой), що на йо́му (на -ром), що про не́ї (о -рой), що в них (в -рых) и т. д. [Пішо́в до то́го коня́, що (вм. що в йо́го: у которого) золота́ гри́ва (Рудч.). Хто мені́ діста́не коня́, що (вм. що в йо́го: у которого) бу́де одна́ шерсти́на золота́, дру́га срі́бна, то за то́го одда́м дочку́ (Рудч.). А де-ж та́я крини́ченька, що (вм. що з не́ї: из которой) голу́бка пи́ла? (Чуб. V). Чи це та́я крини́ченька, що я во́ду брав? (Пісня). Дожда́вшись ра́нку, пома́зала собі́ о́чі росо́ю з то́го де́рева, що (вм. що на йо́му: на котором) сиді́ла, і ста́ла ба́чить (Рудч.). Хоті́в він було́ засну́ть у тій ха́ті, що (вм. що в ній или де: в которой) вече́ряли (Грінч. I). Чи се та́я крини́ченька, що го́луб купа́вся? (Пісня). У той день, що (вм. що в йо́го или коли́: в который) бу́де війна́, при́йдеш ране́нько та розбу́диш мене́ (Рудч.). А тим ча́сом сестра́ його́ пішла́ в ту комо́ру, що брат каза́в їй не ходи́ти туди́ (Рудч.) (вм. що в не́ї (в которую) брат каза́в їй не ходи́ти) (Грінч.). Одвези́ мене́ в ту но́ру, що ти лежа́в там (вм. що в ній (в которой) ти лежа́в) (Грінч. I). Він пішо́в до тих люде́й, що (вм. що в них: у которых) води́ нема́є (Грінч. I)].
• Это человек, за -рого я ручаюсь – це люди́на, що я за не́ї (или сокращенно що я) ручу́ся; це люди́на, за котру́ (за яку́) я ручу́ся.
• Это условие, от -рого я не могу отказаться – це умо́ва, що від не́ї я не мо́жу відмо́витися (від яко́ї я не мо́жу відмо́витися).
• Материя, из -рой сделано это пальто – мате́рія, що з не́ї поши́то це пальто́.
• Дело, о -ром, говорил я вам – спра́ва, що я про не́ї (що про не́ї я) говори́в вам; спра́ва, про яку́ я вам говори́в.
• Цель, к -рой он стремится – мета́, що до не́ї він (що він до не́ї) пра́гне.
• У вас есть привычки, от -рых следует отказаться – у вас є за́вички, що (їх) слід позбу́тися (ки́нутися).
• Король, при -ром это произошло – коро́ль, що за ньо́го це ста́лося; коро́ль, за яко́го це ста́лося.
• Обстоятельства, при -рых он погиб – обста́вини, що за них він заги́нув; обста́вини, за яки́х він заги́нув.
• Условия, при -рых происходила работа – умо́ви, що за них (за яки́х) відбува́лася пра́ця.
• Люди, среди -рых он вырос – лю́ди, що серед них він ви́ріс.
• Многочисленные затруднения, с -рыми приходится бороться – числе́нні тру́днощі, що з ни́ми дово́диться змага́тися.
• В -ром (-рой), в -рых, на -ром (-рой), в -рый (-рую), из -рого (-рой) и т. п. (о месте) – (обычно) де, куди́, зві́дки, (о времени) коли́, вм. що в (на) йо́му (в ній), що в них, що в ньо́го (в ній), що з ньо́го (з не́ї) и т. д. (т. е. сокращение придат. определит. через соотв. наречия: где, куда, откуда, когда). [До́вго вона́ йшла у той го́род, де (вм. що в йо́му: в котором) жив сам цар із сліпо́ю дочко́ю (Рудч.). Ука́зуючи на те де́рево, де (вм. що на йо́му) сиді́ла Пра́вда (Рудч.). Висо́кії ті моги́ли, де (вм. що в них) лягло́ спочи́ти коза́цькеє бі́ле ті́ло в кита́йку пови́те (Шевч.). В Га́дячому Пана́с (Ми́рний) вступи́в до повіто́вої шко́ли, де і провчи́вся чоти́ри ро́ки (Єфр.). Ось і зачервоні́ло на тій доро́зі, де (вм. що не́ю: по которой) йому́ тре́ба йти (Квітка). Напрова́дила Хри́стю са́ме на той шлях, куди́ (вм. що на йо́го: на который) пха́ли її́ соція́льні умо́ви (Єфр.). Прокля́тий день, коли́ я народи́вся (Крим.). Хай бу́де прокля́тий той день, коли́ я вроди́лася, і той день, коли́ я ступи́ла на цей кора́бль (М. Рильськ.)].
• Красноярская тюрьма, в -рой (где) сидел т. Ленин – красноя́рська в’язни́ця, де сиді́в т. Ленін («Глобус»).
• Дом, в -ром я жил – (обычно) дім, де я жи́в, (можно) дім, що я (там) жив.
• Река, в -рой мы купались – рі́чка, де ми купа́лись; рі́чка, що (вм. що в ній) ми купа́лись.
• В том самом письме, в -ром он пищет – у то́му са́мому листі́, де він пи́ше (вм. що в йо́му він пи́ше; в яко́му він пи́ше (Єфр.)).
• Страна, в -рую мы направляемся – краї́на, куди (вм. що до не́ї) ми просту́ємо.
• Источник, из -рого мы почерпнули наши сведения – джерело́, зві́дки ми засягну́ли на́ші відо́мості.
• Положение, из -рого трудно выйти, нет выхода – стано́вище, де (или що, що з ним) ва́жко да́ти собі́ ра́ду, стано́вище, де (или що) нема́ ра́ди.
• Постановление, в -ром… – постано́ва, де…
• Принято резолюцию, в -рой… – ухва́лено резо́люцію, де…
• Произведение, в -ром изображено… – твір, де змальова́но.
• Картина народной жизни, в -рой автором затронута… – карти́на наро́днього життя́, де (в які́й) а́вто́р торкну́вся…
• Общество, в -ром… – суспі́льство, де…
• В том году, в -ром это произошло – того́ ро́ку, коли́ це ста́лось.
• В тот день, в -рый будет война – то́го дня, коли́ бу́де війна́; того́ дня, що бу́де війна́ (Рудч.).
• Века, в продолжение -рых шли беспрерывные войны – сторі́ччя, коли́ (що тоді́, що про́тягом них) точи́лися безнаста́нні ві́йни.
• Эпоха, в продолжение -рой… – доба́, що за не́ї (що тоді́, що про́тягом не́ї); доба́, коли́…
• Эпоха, во время -рой – доба́, коли́; доба́, що за не́ї, що тоді́.
• Но больше всего, конечно, влияла та самая эпоха, во время -рой всё это совершалось – але найбі́льше, звича́йно, вплива́в той са́мий час, за яко́го все те ді́ялось (Єфр.) или (можно сказать) коли́ все те діялось.
• Война, во время -рой погибло так много людей – війна, коли (що під час неї, що за не́ї, що тоді́) заги́нуло так бага́то люде́й (заги́нула така́ си́ла люде́й).
• Зима, во время -рой было так холодно, миновала – зима́, коли́ було́ так хо́лодно, мину́ла.
• Тот – кото́рый – той – що, той – яки́й, той – кот(о́)ри́й. [А той чолові́к, що найшо́в у мо́рі дити́ну, сказа́в йому́ (Грінч. I). Нема́ того́, що люби́ла (Пісня). Два змі́ї б’ють одно́го змі́я, того́, що в йо́го (у которого) була́ Оле́на Прекра́сна (Грінч. I). Силкува́вся не злеті́ти з то́го щабля́, на яки́й пощасти́ло ви́дряпатись (Єфр.). Щоб догоди́ти вам, я візьму́ собі́ жі́нку, якщо ви на́йдете ту, котру́ я ви́брав (М. Рильськ.)].
• Я тот, -му внимала ты в полуночной тишине (Лермонт.) – я той, що в ти́ші опівні́чній до ньо́го прислуха́лась ти (Крим.).
• Такой – кото́рый – таки́й – що, таки́й – яки́й (кот(о́)ри́й). [Коли́ таки́й чолові́к і з таки́ми до́вгими у́сами, що ни́ми (которыми) він лови́в ри́бу (Грінч. I)];
б) в препозитивных (предшествующих главн. предложению) придаточных предл. – ко́три́й, кото́рий (в главн. предл. обычно соответствует указ. мест. той (тот), иногда указ. мест. опускается). [Два пани́, а єдні́ штани́: котри́й ра́ньше встав, той ся і вбрав (Номис). Котрі́ були́ по селу́ краси́віші і багаті́ші дівча́та, ті все жда́ли – от-от при́йдуть від Ко́стя старости́ (Квітка). Котрі́ земляки́ особи́сто були́ знайо́мі з Димі́нським, тих Акаде́мія ду́же про́сить писа́ти спо́мини за ньо́го (Крим.). Котри́й (чума́к) корчму́ мина́є, той до́ма бува́є, котри́й корчми́ не мина́є, той у степу́ пропада́є (Чум. Пісня). Кото́рий чолові́к отця́-ма́тір шану́є-поважа́є, бог йому́ милосе́рдний помага́є, кото́рий чолові́к отця́-ма́тері не шану́є, не поважа́є, нещасли́вий той чолові́к бува́є (Дума). Диви́сь, кото́ра гу́ска тобі́ пока́зується кра́сна, ту й лови́ (Грінч. I). Котра́ дівчи́на чорнобри́вая, то чарівни́ця справедли́вая (Чуб. V). Кото́рая сироти́на, ги́не (Чуб. V) (вм. кото́рая сироти́на, та ги́не)].
• -рая птичка (пташка) рано запела, той во весь день молчать – котра́ пта́шка ра́но заспіва́ла, тій ці́лий день мовча́ти.
• -рый бог вымочит, тот и высушит – яки́й (котри́й) бог змочи́в, таки́й і ви́сушить (Номис);
4) (в знач. неопред. мест.: некоторый, иной) ко́три́й, кото́рий де́котрий, кот(о́)ри́йсь, яки́й(сь); см. Ино́й 2. [А вб’є котри́й у го́лову сло́во яке́, – де й тре́ба, де й не тре́ба но́ситься з ним (Тесл.). Як доживе́ було́ кото́рий запоро́жець до вели́кої ста́рости… (Куліш). Живе́ до котро́гось ча́су (Звин.)].
• -рые меня и знают – котрі́ (де́котрі) мене́ і зна́ють.
• Надо бы голубей сосчитать, не пропали бы -рые (Чехов) – слід-би голуби́ порахува́ти, не пропа́ли-б котрі́;
5) кото́рый – кото́рый, кото́рые – кото́рые (один – другой, одни – другие: из неопределен. числа) – кот(о́)ри́й – кот(о́)ри́й, кот(о́)рі́ – кот(о́)рі́, яки́й – яки́й, які́ – які́. [А єсть такі́ гадю́ки, що ма́ють їх (ро́ги): у котро́ї гадю́ки бува́ють вони́ бі́льші, а в котри́х ме́нші (Грінч. I). І чоловіки́ коло їх, і ді́точки: кото́рий – ко́ником гра́ється, кото́рий – орі́шки пересипа́є (М. Вовч.). Кото́рих дівча́т – то матері́ й не пусти́ли в дру́жки, кото́рі – й сами́ не пішли́, а як й іду́ть, то все зідха́ючи та жа́луючи Олесі (М. Вовч.). Дивлю́ся – в моги́лі усе́ козаки́: яки́й безголо́вий, яки́й без руки́, а хто по колі́на нена́че одтя́тий (Шевч.). Які́ – посіда́ли на ла́ві, а які́ – стоя́ть (Март.)].
Крепостно́й –
1) (относящийся к крепости) форте́чний, фортеці́йний, за́мковий. [Вимальо́вувалися на блаки́тному не́бі похму́рі кінча́сті ба́шти форте́чні (Загірня)].
• -но́й гарнизон, стража – зало́га;
2) (относ. к крепостной зависимости, праву и т. п.) крі[е]па́цький, па́нський, панща́нний, панщизня́ний, підда́нський.
• -но́е право – па́нське пра́во, па́нщина, крі[е]па́цтво, кріпа́ччина. [Тоді́ ще було́ па́нське пра́во. Боротьба́ з кріпа́цтвом була́ завда́нням ці́лого життя́ у на́шого Кобзаря́ (Єфр.). Мину́лася кріпа́ччина і щасли́ва до́ля па́нська (Яворн.)].
• Во время -но́го права – за па́нського пра́ва, за па́нщини, за крі[е]па́цтва, за часі́в панща́нних, панщизня́них.
• Отмена -но́го права – скасува́ння (знесе́ння) крі́[е]па́цтва (па́нщини).
• -но́е состояние, -ная зависимость – крі[е]па́цтво, па́нщина, підда́нство, нево́ля крі[е]па́цька. [Мужика́ ві́ддано па́нові в кріпа́цтво (Грінч.). Па́нщина покла́ла на Кайдаше́ві свій напеча́ток (Н.-Лев.). Та й сама нево́ля кріпа́цька тут давні́ше вкорени́лась (Єфр.)];
3) -но́й, сущ. (крестьянин) – крі[е]па́к (-ка́), па́нський (-кого), панща́нний, панща́нин, підда́ний, підда́нець (-нця).
• -ны́е люди – крі[е]паки́, підда́ни (-да́н), (собир.) підда́нство, па́нщина. [Був він син звича́йного кріпака́, чи як там зва́ли – па́нського підда́ного (Свидн.). Чи того́-ж я сподіва́лась, ідучи́ ві́льна за па́нського (М. Вовч.). Па́нські підда́нці (Сл. Гр.). Опрі́ч сих привіле́йників, усі́ и́нші міща́ни були́ до старо́сти мов-би підда́нство до па́на (Куліш)].
• Сын -но́го – крі[е]пакі́в (крі[е]па́цький) син, син крі[е]пака́.
• По происхождению он был -но́й – він був крі[е]па́к з ро́ду; він був з ро́ду кре[і]па́цького.
• Свойственный, принадлежащий -но́му – крі[е]па́цький, панща́нний. [Крепа́цькі ду́ші (М. Вовч.). Челяди́нський син хоч і царе́м зро́биться, одна́ково своє́ї панща́нної вда́чі не позбу́деться (Крим.)];
4) -но́й акт, юрид. – кріпосни́й акт, (стар.) акт тве́рдости.
• -на́я пошлина – кріпосна́ опла́та, (стар.) опла́та а́кту тве́рдости.
Кро́ме – (кого, чего) крім, о́крі́м, опрі́ч(е), пріч, опро́че, про́че кого́, чого́, (за исключен.) за ви́(й)нятком чого́. [Ста́вить собі́ на меті́, окрі́м зага́льно-науко́вих завда́нь, виу́чувати суча́сне й мину́ле Украї́ни (Стат. Акад.). Всі поме́рли, крім одно́го (Богодух.). Усі́ сіда́ють, опрі́че пи́саря (Грінч.). Опро́че (опрі́ч) цього́ бра́та він ма́є ще двох (М. Грінч.). Не бу́демо вжива́ть ми збро́ї и́ншої – пріч сло́ва (Самійл.)].
• -ме того – до то́го (ще), о́крі́м то́го, опрі́ч(е) то́го, пона́д те. [До то́го всьо́го він ще й зло́дій (Київ). Опрі́че то́го, я ма́ю ще й и́нші до́води (М. Грінч.). Вона́, пона́д те, ще й ску́пчується все ду́жче та й ду́жче (Азб. Ком.)].
• Кро́ме как – опро́[і́]че як, крім, окро́ме. [Не мо́жна ви́правити, опро́че як судо́м (Звин.). Ніде́ він не хоті́в гра́ти, крім у се́бе до́ма (М. Грінч.). Ніде́ не вро́дить льон га́рно, окро́ме на ціли́нній чорно́землі (Вовч. п.)].
• Из этого, ничего не выйдет -ме убытков – з цьо́го нічо́го не бу́де, опрі́че зби́тків.
• Он уплатил свой долг -ме ста рублей – він заплати́в уве́сь свій борг опрі́ч ста карбо́ванців.
• Вы не найдёте этого нигде, -ме него – ви не зна́йдете цього́ ніде́, крім як у йо́го.
• Найдутся люди и -ме него – зна́йдуться лю́ди (зна́йдемо люде́й) і крім (опрі́ч) йо́го.
• -ме этого, я разделяю ваше мнение – за ви́нятком цього́, я поділя́ю ва́шу ду́мку.
• Всё погибло -ме чести – все заги́нуло, крім че́сти.
Ктому́, нрч. – до то́го, (о)крі́м (опрі́ч) то́го.
• -му́ же – до то́го-ж, а до то́го.
Моде́ль –
1) моде́ль (-лю, м. р.) и моде́ля (-лі, ж. р.), зразо́к (-зка́), взір (р. взо́ру), взіре́ць (-рця́), (диал., техн.) мо́дло. [Розви́тись, ніко́го, опріч себе́ само́го, не ма́ючи за взір і за мо́дло (Куліш)]. Это не -де́ль! – це не спо́сіб! це що и́нше! це не до-ді́ла! так ді́ла не бу́де!;
2) (у живописца, скульптора) моде́ля (-лі, ж. р.: о мужч. и женщ.), нату́рник, -ниця; (в модном магазине) моде́ля (-лі).
Мора́ль –
1) мора́ль (-ли), е́тика; срв. Нра́вственность.
• Законы -ли – зако́ни мора́ли (е́тики);
2) (нравоучение) мора́ль, нау́ка. [У тепе́рішній ба́йці бува́є опрі́ч оповіда́ння ще й ви́сновок – нау́ка або́ мора́ль (Єфр.)].
• -ра́ль этой басни такова – нау́ка з ціє́ї ба́йки ось яка́; ба́йка навча́є, що.
• Сытая -ра́ль – си́та мора́ль;
3) (народн.) погові́р (-во́ру), сла́ва, посла́ва; срв. Погово́р.
• Обо мне -ра́ль пошла – на (про) ме́не погові́р іде́ (пішо́в), сла́ва йде (пішла́).
• -ра́ль пускать – пуска́ти несла́ву на (про) ко́го.
Незави́симо, нрч. –
1) незале́жно від ко́го, від чо́го; (неподвластно) непідле́гло, непідвла́дно кому́, чому́; (свободно) ві́льно; (самостоятельно) самості́йно. [За́раз зна́ти, що живе́ чолові́к незале́жно (Кониськ.). При́язнь прихо́дить незале́жно од нас (Крим.). Незале́жно від його́ во́лі (Виннич.)];
2) (помимо) незале́жно від чо́го, поза чим, (по)мина́ючи, помину́вши що; (кроме) крім, окрім, опріч чо́го. [Все, що друку́ється в ме́жах Украї́ни, засила́ється в одному́ примі́рникові до Акаде́мії, незале́жно від тих примі́рників, що надхо́дять до Націона́льної Бібліо́теки (Стат. Ак. Н.)].
• -мо от наказания виновный подвергается лишению прав – окрім (опріч) ка́ри винува́тий підпада́є позба́вленню прав.
• -мо от этого – крім (окрім) то́го (цьо́го), поза тим (цим). [Пови́нен заплати́ти ра́ту (плату) за ці́лий рік і окрім цьо́го ще й штраф (Сл. Ум.)].
Опри́чь – о́прі́ч, опрі́[о́]че ко́го, чо́го. См. ещё Кро́ме.
Осо́бо –
1) осо́бе, осі́[о́]бно, осо́бше, окро́ме, окре́мо, опрі́ч(е), опро́че, рі́зно, на́різно, відру́бно.
• Положите это -бо – покладі́ть це осо́бе (осо́бно, осо́бше, окро́ме).
• Они живут -бо – вони́ живу́ть рі́зно (на́різно). [З тіє́ї робо́ти окро́ме тре́ба ще спини́тись на просві́тній дія́льності Грінче́нка (Єфр.)];
2) см. Осо́бенно 2.
• Следователь по -бо важным делам – слі́дчий в особли́во ва́жних спра́вах.
Отде́льно, нар. – окре́мо и окро́ме, опрі́ч(е), опро́че, опрі́чно (від ко́го, від чо́го и кого́, чого́), на́різно, рі́зно, по́різно, осі́[о́]бно и осі́[о́]бне, осо́бе від ко́го, від чо́го; (в стороне от других) відру́бно, ві́дсторонь и ві́дстор, на ві́дшибі, на ві́дріз(н)і, на відлу́ці від ко́го, від чо́го.
• Каждое -но написанное слово – ко́жне окро́ме (окре́мо) напи́сане сло́во.
• Они жили не вместе, а -но – вони́ жили́ не вку́пі, а на́різно (рі́зно, окро́ме, осі́бно).
• Дать каждому -но (порознь) – да́ти ко́жному по́різно.
• Выслушать -но обоих – ви́слухати на́різно обо́х.
• Говорить -но о каждом – говори́ти окре́мо (окро́ме, осі́бно) про ко́жного.
• Каждый -но – ко́жен зосі́бна (зокре́ма); срв. В отде́льности. Стоять -но от села – стоя́ти ві́дсторонь (на ві́дшибі, окро́ме) від села́.
• Жить -но (отделившись от родных) – жи́ти на ві́дріз(н)і, на відлу́ці.
Поми́мо, нар. – (кроме) о́прі́ч, о́крі́м ко́го, чо́го; (обойдя, миновав) по-за ким, по-за чим, (по)мина́ючи, помину́вши кого́, що, (редко) ми́мо ко́го (Куліш). [У нас, о́прі́ч тако́ї зага́льної ваги́, письме́нство ще й спеція́льні завдання́ ма́є (Єфр.). Але й по-за ци́ми методологі́чними міркува́ннями не мо́жу бра́ти фа́ктів письме́нства з самого естети́чного по́гляду (Єфр.)].
• Поми́мо воли (невольно) – нехотячи́, проти во́лі чиє́ї.
• Он сделал это -мо меня – він це зроби́в без ме́не, без мо́го ві́дома.
Прибива́ть, приби́ть –
1) что к чему – прибива́ти, приби́ти, (о мн.) поприбива́ти що до чо́го; срв. Пригвозди́ть, Приколоти́ть. [Поприбива́в за́щіпки до двере́й (Харк.)].
• -ва́ть что-л. гвоздями к чему – прибива́ти, приби́ти (во мн. поприбива́ти) гвіздка́ми, пригво́жджувати, пригвозди́ти (во мн. попригво́жджувати) що до чо́го. [До́шку приби́й гвіздка́ми (Гр.)].
• Волна -би́ла лодку к берегу – хви́ля приби́ла, пригойда́ла чо́вен до бе́рега;
2) (притолочь) прибива́ти, приби́ти, (о мн.) поприбива́ти, (дождём) заплі́скувати, заплеска́ти, (о мног.) позаплі́скувати, приплі́скувати, приплеска́ти, (о мног.) поприплі́скувати що. [Дощі́ позаплі́скували зе́млю (Зміїв.). Ні́женьками притопта́ла, ру́ченьками приплеска́ла (Чуб.)].
• Градом хлеб -би́ло – гра́дом хліб приби́ло, поприбива́ло, ви́ложило, ви́валяло.
• Дождём -би́ло пыль – доще́м приби́ло или приплеска́ло пил (по́рох);
3) кого – приби́ти, (приколотить, вульг.) прилокши́ти, приснопи́ти; (ошеломить, угнести) приголо́мшити, пригніти́ти кого́. [Бода́й тебе́, мій ми́ленький, воро́та приби́ли, а щоб тебе́, опріч ме́не, и́нші не люби́ли (Метл.). Несподі́ване ли́хо приголо́мшило Гната (Коцюб.)].
• Приби́тый – (во всех значениях) приби́тий; (дождём) припле́сканий, запле́сканий; (угнетённый) приголо́мшений, пригно́блений. [Приголо́мшений те́мний люд не чув у собі́ си́ли до самості́йного, ві́льного життя́ (Л. Укр.). Приби́та, пригні́чена приго́дами ене́ргія Гна́това ви́рвалась на во́лю, на́че рі́чка, розірва́вши гре́блю (Коцюб.)].
• Он на цвету -би́т – він на цвіту́ приби́тий. [Се був чолові́к приби́тий ще на цвіту́, пло́хий, похи́лий (М. Вовч.)].
Производи́ть, произвести́ и произве́сть –
1) (творить, рождать) роди́ти, зроди́ти и породи́ти, плоди́ти, сплоди́ти; (о земле) зроща́ти, зрости́ти що; (создавать) твори́ти, створи́ти, витворя́ти, ви́творити що; (делать, совершать) роби́ти, зроби́ти, чини́ти, зчиня́ти, зчини́ти, учиня́ти, учини́ти, справля́ти, спра́вити що; (служить причиной чего) спричиня́ти, спричини́ти що, спричиня́тися, спричини́тися до чо́го. [Я-ж бо не своє́ю во́лею роди́всь на світ, мене́ зроди́ла приро́да (Крим.). Земля́ все була́ як ка́мінь, хлі́ба не роди́ла (Рудан.). Де ме́рзлий ґрунт нічо́го не зроща́ (Грінч.). Нічо́го, опрі́ч проте́сту та опози́ції, систе́ма репре́сій не ви́творила (Єфр.)].
• -сти на свет – зроди́ти на світ, сплоди́ти. [Та я-ж тебе́ зроди́ла на світ. Я тебе́ году́ю (Крим.). Не той та́то, що сплоди́в, а той, що ви́годував (Номис). Та бода́й тая рі́чка ри́би не сплоди́ла (Чуб. V)].
• -сти́ из себя – вроди́ти з се́бе, ви́дати з се́бе. [Дощі не упадуть на землю, а земля буде як камінь і не видасть плода із себе (Стефаник)].
• Страна эта -во́дит золото – краї́на ця ро́дить (ви́дачі) зо́лото.
• Эта земля -во́дит много овса – ця земля́ ро́дить (видає́, зроща́є) бага́то вівса́.
• Ничтожные причины -во́дят часто большие перевороты – незначні́ причи́ни спричиня́ються ча́сто до вели́ких переворо́тів (спричиня́ють ча́сто вели́кі переворо́ти).
• Это -ведёт хорошее действие – це спра́вить (зро́бить) до́брий вплив, це до́бре поді́є.
• -ди́ть, -сти́ впечатление на кого – справля́ти, спра́вити, роби́ти, зроби́ти, чини́ти, вчини́ти вра́же[і́]ння на ко́го, врази́ти кого́. [Докла́д Лаго́вського спра́вив вели́ке вражі́ння на з’ї́зді (Крим.). Той сон таке́ на ме́не зроби́в вражі́ння, що й не знаю (Кониськ.). Вражі́ння, яке́ вони́ чини́ли, нагада́ло мені́ Ші́ллерову бала́ду (Грінч.)].
• -сти́ неприятное впечатление на кого – спра́вити, зроби́ти, вчини́ти при́кре вра́ження на ко́го, при́кро врази́ти кого́.
• Это событие -вело́ на него сильное впечатление – ця поді́я спра́вила (зроби́ла, вчини́ла) на йо́го вели́ке вра́ження, ду́же його́ врази́ла.
• -дить эффект, фурор – роби́ти, чини́ти ефе́кт, фуро́р. [Те́мні о́чі, на́тхнуті коха́нням, роби́ли вели́кий ефе́кт (Неч.-Лев.). Його́ про́повідь чини́ла фуро́р (Крим.)].
• -сти́ чудо – спра́вити, зроби́ти чу́до. [І ука́з сей чу́до спра́вив (Франко)].
• -ди́ть шум, беспорядок, сумятицу – чини́ти, зчиня́ти, роби́ти шум (га́лас, ґвалт), чини́ти, роби́ти не́лад, ко́лот, бунт. [Він чи́нить у грома́ді вся́кий не́лад (Грінч.). По́гляди Д. Кулі́ша́ зчини́ли превели́кий ко́лот і в моско́вській, і в украї́нській пре́сі (Грінч.)].
• -ди́ть, -сти́ опустошение – чини́ти, зчини́ти и учини́ти спусто́шення в чо́му, пусто́шити, спусто́шити що.
• -дить сон, испарину – спричиня́ти сон, ви́пар.
• -ди́ть давление – роби́ти ти́снення, натиска́ти на що.
• -дить опыты – роби́ти до́сліди;
2) (изготовлять, выделывать) виробля́ти, роби́ти, ви́робити що, продукува́ти, спродукува́ти и ви́продукувати що. [Робі́тник виробля́є ті прега́рні мате́рії, з яки́х дру́гий поши́є оде́жу (Єфр.). Хто ро́бить бага́тство, той і пови́нен з йо́го кори́стуватись (Єфр.). Робі́тникові пови́нно-б доста́тися все те, що він вла́сною пра́цею ви́робить (Єфр.)];
3) (дело) перево́дити, переве́сти, роби́ти, зроби́ти; (исполнять) відбува́ти, відбу́ти що. [Му́сила старода́вня Русь байдака́ми пла́вати і торги́ свої́, і во́йни водо́ю відбува́ти (Куліш). Атмосфе́ра, в які́й дово́диться одбува́ти свою́ робо́ту комі́сії (Н.-Рада)].
• -ди́ть следствие, дознание – перево́дити, прова́дити, роби́ти слі́дство, дізна́ння.
• -ди́ть допрос – чини́ти, перево́дити до́пит.
• -ди́ть суд – чини́ти, відправля́ти суд.
• -ди́ть ревизию – перево́дити (роби́ти) реві́зію, відбува́ти реві́зію. [Сього́дні в во́лості одбува́ють реві́зію (Звин.)].
• -ди́ть работу, уплату – перево́дити, справля́ти, роби́ти робо́ту, ви́плату.
• -ди́ть раздел – перево́дити (роби́ти) по́діл.
• -дить торговлю – ве́сти́, прова́дити торг.
• -ди́ть учёт – роби́ти о́блік чому́.
• Воен. -сти́ смотр – переве́сти, зроби́ти, учини́ти о́гляд;
4) что из чего, от чего – виво́дити, ви́вести що з чо́го, від чо́го.
• Он -дит свой род от знаменитых предков – він виво́дить свій рід від сла́вних пре́дків.
• Это слово -дят от греческого корня – це сло́во виво́дять від гре́цького ко́реня;
5) кого во что – промува́ти, попромува́ти кого́ в що.
• -ди́ть, -сти́ в следующий чин – промува́ти, попромува́ти кого́ в ви́щий чин, ранг.
Произведё́нный –
1) зро́джений, спло́джений, зро́щений; ство́рений, ви́творений; зро́блений, зчи́нений, учи́нений, спра́влений, спричи́нений;
2) ви́роблений, спродуко́ваний;
3) переве́дений, зро́блений, відбу́тий;
4) ви́ведений з чо́го;
5) попромо́ваний в що.
-ться –
1) роди́тися, бу́ти зро́дженим, плоди́тися, бу́ти спло́дженим, зроща́тися, бу́ти зро́щеним; твори́тися, бу́ти ство́реним, витворя́тися, бу́ти ви́твореним, чини́тися, зчиня́тися, бу́ти зчи́неним, учи́неним, справля́тися, бу́ти спра́вленим, спричиня́тися, бу́ти спричи́неним;
2) виробля́тися, бу́ти ви́робленим, продукува́тися, бу́ти спродуко́ваним;
3) перево́дитися, бу́ти переве́деним, роби́тися, бу́ти зро́бленим, відбува́тися, бу́ти відбу́тим. [Ви́бори до 3-ої й 4-ої дум всю́ди в Росі́ї, а найбі́льше на Украї́ні, перево́дились си́лами духове́нства (Н. Рада), Робо́та дружні́ше одбува́ється, коли́ йде пла́вним, рі́вним хо́дом (Єфр.)].
• Продажа -дится – про́даж прова́диться, торг веде́ться;
4) виво́дитися, бу́ти ви́веденим з чо́го и від чого;
5) промуватися, бу́ти попромо́ваним.
Про́чий – и́нший, опро́чий, ре́шта.
• -чие свидетели – ре́шта сві́дків.
• Между -чим – між и́ншим, (случайно) при наго́ді, принагі́дно.
• Говоря между -чим – ка́жучи між и́ншим, до ре́чи.
• И -чее – і таке́ и́нше.
• Не в пример -чим – не до и́нших мі́ряючи, не до и́нших мі́ра, не в и́ншого мі́ру.
• Помимо (всего) -чего – опрі́ч (усього́) и́ншого.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Пехом, разг. – піхом, піхою, пішака, пішком, піхтуро́ю, піхтура́, пішечки, пішаницею, своїм ходом, на своїх [двох].
[За отаманом Остряницего Женуть ляхи кіньми Ще й біжать пішаницею; Пани хочуть Остряницю упіймати, А славче військо запорозьке Щоб посікти-порубати (Дума). — За дорогу не турбуйся, До пекла навпростець прямуйся Пішком — не треба і коня (І.Котляревський). І ото, которі багаті, що на доброму коні збройне до обозу могли виїжджати, тії зостались козаками і до леєстру козацького записані; котрі ж ходили піхом, дак зостались у поспільстві (опріч міщан, що по городах торги і комори крамнії мали), осіли на рангових або на магістратських та на чернечих грунтах, або у шляхти та в козаків підсусідками, а інші зостались козацькими підпомічниками, що двадцять-тридцять чоловік одного козака споряджають. Сі б то, може, й собі, як от і ми, козацької вольності пошукали, коли ж несила! (П.Куліш). Пійшли хто піхом, хто возом (Г.Барвінок). Піхою… за десять верстов на місто (Г.Барвінок). — Дозвольте, дядечку, кинути у вас коня у дворі, а я пійду піхотою (Г.Барвінок). — Нічого більш, розкажи тілько, як ти добравсь піхтурою до табору (П.Куліш). «Голопузі» сипнули по всіх усюдах… поробились окономами, управителями, посесорами невеличких маєтків, а деякі побрались на службу до сильного — колись ворога, а тепер владики — москаля! Подрибзав піхтурою і пан Польський з бистрої Стирі аж до самої холодної Неви… Подрибзав піхтурою і пан Польський з бистрої Стирі аж до самої холодної Неви… Заліз у якийсь полк, терся по передніх вельмож, поки таки дотерся до генерала… і до Пісок! (П.Мирний). Оскільки у Павла вже не було грошей, щоб найняти візника, то він вирушив шукати своє рідне село пішечки і через чотири дні ходу був уже дома (Г.Тютюнник)]. Обговорення статті
Помимо – крім, опріч, окрім кого, чого; без кого, чого; поза ким, чим; всупереч кому, чому; минаючи, минувши, поминаючи, поминувши кого, що:
• он сделал это помимо меня – він це зроби́в без ме́не, без мо́го ві́дома;
• помимо воли (невольно) – нехотячи́, проти во́лі чиє́ї;
• помимо всего прочего – крім усього іншого;
• помимо [всего] прочего – крім (опріч) [усього] іншого, поминаючи (поминувши) [усе] інше;
• помимо того – (а) крім того, (з) до того (ж).
[У нас, о́прі́ч тако́ї зага́льної ваги́, письме́нство ще й спеція́льні завдання́ ма́є (С.Єфремов)]. Обговорення статті
Прочий – інший, решта:
• говоря между прочим – ка́жучи між і́ншим, до ре́чи;
• и прочая, и прочая – і все таке інше;
• и прочее – і таке інше, тощо;
• кроме всего прочего – крім усього і́ншого; крім того, що; крім окремо згаданих випадків; крім випадків, які розглядалися (про які йшлося) окремо;
• между прочим – між іншим, (случайно) при нагоді, принагідно; (иногда) до речі кажучи;
• не в пример прочим – на відміну від інших; не так, як інші; не до інших міряючи, не до і́нших мі́ра, не в іншого мі́ру;
• помимо [всего] прочего – поминаючи (поминувши) [усе] інше; опріч (окрім) [усього] іншого; попри [усе] інше;
• при прочих равных условиях – за інших рівних (однакових) умов;
• прочие – інші, решта;
• прочие присутствующие – решта присутніх, інші присутні;
• среди прочего – серед іншого.
[Звада тим часом не вгамовувалась; цилюрник сказав між іншими речами й таке… (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Деякі вищі за решту на голову. І її відрубують (С.Є.Лєц). — Тобі що, в дитинстві ведмідь на вухо наступив?! — Між іншим, у мене відмінний слух! — Та мені байдуже, який у тебе слух. Ти на вухо своє глянь!]. Обговорення статті
Сюсюкать –
1) (заменять в речи шипящие звуки свистящими) сюсюкати;
2) (подделываться под детскую речь, разг.) сюсюкати.
[Опріч Тасі, вони згадували багато спільних знайомих, і тут Раїса мала чимало несподіванок. Вона, наприклад, ніяк не могла уявити собі, що той рудий, як голендерська корова, рябий і довгий семінарист, який, сюсюкаючи, провадив їй ідеї Фейєрбаха, носить тепер камилавку, має наперсний хрест і дослуживсь до благочинного (М.Коцюбинський). З Оксаною от що: їй 17 літ, батько її, Рубан, сюсюкає, а мати теж сюсюкає (М.Хвильовий). Він став думати, що б його сказати доньці, але нічого не вигадав. Не міг у таку хвилину сюсюкати і дитинно лицедіяти (В.Дрозд). Приблизно десять років тому була відчутна зневага до історичного роману і велике захоплення автобіографізмом. Тепер на автобіографічне письмо (одне з найгеніальніших упродовж історії світових літератур) переважно плюють, і починають сюсюкати про інтелектуальний роман. Мій прогноз такий, що зараз табун ідіотів кинеться писати інтелектуальні романи (з відсутністю інтелекту), як перед тим кинувся писати автобіографічні (А.Дністровий). Так часто буває серед людей: одне світить до тебе очима, сюсюкає, лижеться, та як прийдеться до діла, нічого доброго й на ніготь не зробить, а друге бурчить, свариться, стогне, тоді, дивись, останню сорочку скине із себе й віддасть (В.Шкляр). Негритянка мала чудові груденята, крім того, дістала освіту в ґабонських черниць і не тільки сюсюкала французькою, а й тямила подати хіну в конфітуратах і витягати кліщів із підошов (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). І тоді, коли б мала здушити його в обіймах, палко дивлячись на нього тими глибокими й страшними очима, що є в декого з літніх жінок, величних у своїй останній любові, коли б мала кусати його мовчазним, тремтячим ротом, пригорнувшись до нього пухким та гарячим тілом, стомленим, але невситимим, — вона термосилась, як дівчинка, й сюсюкала, щоб бути любенькою: — Так я кохаю тебе, мій маленький. Так я кохаю. Потіш же свою жіночку (В. Підмогильний, перекл. Ґі де Мопасана)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Кроме – о́пріч, крі́м, о́крім.
Помимо – о́крім, о́пріч (ко́го).
Сверх, пред. –
1) (сверху) пове́рх;
2) (превосходя что-либо) над (ко́го, що);
3) (кроме) (о́)крім, о́пріч. Сверх силы – над си́лу, че́рез си́лу. Сверх того – крім то́го. Сверх ожидания – несподі́вано.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Исключать – виключати; вилучати; вираховувати. Исключая – крім; опріч; за винятком.
Исключение – виняток. За исключением – крім; опріч; за винятком. Представлять собою исключение – становити виняток; бути винятком. За немногими исключениями – з небагатьма винятками. Подлежит исключению по § – треба, належить виключити за §. За исключением воскресений и праздничных дней – крім неділь та свят. Без исключения – без винятку. В виде исключения – як виняток.
Кроме – опріч; окрім; крім. Кроме того – до того; до того всього. Кроме как – окрім.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Всякий
• Без всяких неприятностей – без жодної прикрості.
• Без всякого – без ніякого (без ніяких); без усякого (без усяких); без жодного.
• Без всякого сомнения – поза всяким (будь-яким) сумнівом; поза всякими (будь-якими) сумнівами.
• Во всякое время – Див. время.
• Во всяком случае – у всякому (в кожному) разі; хоч як; (книжн.) за всяких (за будь-яких) обставин. [У всякому разі не була подібною до тієї жінки, якою він часто уявляв її. Тарновський. Хоч як, я у вас буду. Сл. Ум.]
• Во всякую минуту – щохвилини; кожної хвилини; (у) кожну хвилину.
• Всякая всячина (разг.) – усяка (різна) всячина; різні різнощі; мішанина з усього.
• Всякий день, всякий час… – щодень (щодня, щоднини), щогодина (щогодини)…; кожної днини, кожної години… [Опріч горілки він схотів пива — і щодня давали пива. Коцюбинський.]
• Всякий правду хвалит, да не всякий знает – усяк правду хвалить, та не всяк знає. Пр. Усяк правду знає, та не всяк за неї дбає. Пр. Усяк про правду трубить, а не всяк ту правду любить. Пр.
• Всякий раз – щораз(у); кожного разу.
• Всякий раз как… – щораз(у), як (коли)…; кожного разу, як (коли)… [Розкаже, як шукала його по сибірських госпіталях, як бігала щоразу вниз, коли прибувала з фронту нова партія. Гончар.]
• Всякими средствами, способами – усяким способом; усіма способами (засобами).
• Всякого рода – усілякі (усякі); різні; усякий різний (усякі різні).
• Всякому овощу (плоду) своё время – усякий овоч має свій час. Пр. Усякому овочеві свій час. Пр. На все свій (є) час. Пр. Порою сіно косять. Пр. Минуло літо — не ходи в луг по калину. Пр. Не тепер по гриби ходити: восени, як будуть родити. Пр. Кусає комар до пори. Пр. Тоді дери луб’я, як дереться. Пр.
• Всякому свой талан (своя судьба) – у кожного (у всякого) своя доля (свій талан). Пр. Не всім однакова доля. Пр. Кому добре, а кому зле. Пр. Не всім однако дано: одному ситце, другому решітце. Пр. Хто плаче, а хто скаче. Пр. Одному на трісочці прядеться, а другому й веретінце не хоче. Пр.
• На всякий случай – про (на) всяк(ий) випадок. [А заробите яку копійку, зложите докупи, от і гріш буде про всякий випадок… Коцюбинський.]
• Решительно всякий – геть усякий; кожнісінький. [Вона на кожнісінького хлопця оком накидає. З пар. уст.]
• Это всякий сделает – це кожне (кожен, кожний, усяке, усякий) зробить; (жарт.) так і дурень каші наварить.
Заниматься
• Деньги легко занимаются, нелегко отдаются – позичати легко, а віддавати важко.
• Давайте займёмся делом, пением, музыкой… – берімся (нум(о)) до праці, до співів, до музики…; берімося (нум(о)) працювати, співати, грати…
• Доктор занялся больным, пациентом – доктор (лікар) заходився коло хворого, пацієнта.
• Заниматься в учреждении – працювати в установі.
• Заниматься делом – бути при ділі (коло діла); працювати.
• Заниматься земледелием – працювати (ходити) коло землі; (у вужчому значенні) коло хліба ходити; хліборобити; жити з хліборобства.
• Заниматься изучением, исследованием чего – вивчати, досліджувати що; працювати над вивченням, над дослідженням чого; працювати коло вивчення, коло дослідження чого.
• Заниматься ничегонеделанием – нічого не робити; (розм.) справляти гулі (гульки), сидні, лежні; байдики бити (байдикувати).
• Заниматься пустяками – бавитися дурницею (дурницями, пустим); марнувати (гаяти, тратити) час на дурниці.
• Заниматься своими делами – робити своє діло (свої справи); пильнувати свого діла (своїх справ); поратися коло свого діла (своїх справ).
• Заниматься с любовью чем – кохатися у чому; упадати за чим.
• Заниматься собой – приділяти своїй особі (собі) увагу (багато уваги); багато віддавати собі уваги; (іноді) чепуритися.
• Заниматься сплетнями – плескати; плітки розводити.
• Заниматься с учениками – учити школярів (учнів); працювати з школярами (з учнями).
• Заниматься торговлей, рыболовством, ремеслом… – торгувати, рибал(ч)ити, ремісникувати…
• Заниматься хозяйством – господарювати (хазяйнувати); ходити (працювати) коло господарства.
• Заниматься частными уроками – давати приватні уроки (лекції).
• Заниматься чем – робити що; працювати над чим; ходити (поратися, робити, працювати) коло чого; (іноді) удаватися до чого; заходжуватися кого чого; учитися.
• Не знаю, чем заняться (о профессии) – не знаю, до чого взятися (коло чого заходитися); (іноді образн.) не знаю, у який хліб кинуться. [От і поженилися да й думають, у який хліб кинутись: у столяри піти — хліб треба купувати. — Підемо у хлібороби, каже. Сл. Гр.]
• Ничем не заниматься, кроме… – нічого не робити, крім (окрім, опріч)…; ніякої роботи не мати, крім (окрім, опріч)…
• Он занялся изучением (принялся за изучение) чего – він узявся (заходився) вивчати що; він узявся до вивчення (заходився коло вивчення чого).
• Он занялся своим делом – він узявся (заходився) коло своєї роботи (коло свого діла).
• Он этим не занимается – він коло цього не працює (іноді над тим не працює); він не ходить коло цього [діла]; (іноді також) це не його діло (справа).
• Целый день занимаюсь чтением, шитьём, хозяйством… – увесь (цілий) день читаю, шию, господарюю (хазяйную)…
• Занимается утро – займається ранок; дніє.
• Заря занимается – на зорю (на світ) займається; зоря займається; на світ благословляється; зоріє; зоряється; сіріє; світає.
Исключение
• В виде исключения, в порядке исключения – як виняток; винятково; (зах.) як виїмок; виїмково.
• Все без исключения – усі без винятку; геть [чисто] усі; усі чисто; усі загалом; усі до одного.
• Всё без исключения – геть усе; чисто все; геть-чисто все; усе дочиста; усе наголо; усе загалом; усе без винятку.
• За исключением воскресений и праздничных дней – крім (окрім) неділь та свят.
• За исключением кого, чего – крім (окрім, опріч) кого, чого; за винятком (зах. за виїмком) кого, чого; з винятком (зах. за виїмком) кого, чого; поминувши (виключивши) кого, що.
• За небольшими исключениями – з(а) невеликими винятками (з(а) невеликим винятком); з(а) малим винятком; за малим не все (не (у)весь, уся, усі); з небагатьма винятками.
• Нет правила без исключения – немає правила без винятку; нема нічого без але. Нема чоловіка без вади. Пр.
• Это не составляет исключение – то (це) не виняток; то (це) не становить винятку.
Прочий
• Между прочим – між іншим; при нагоді (принагідно); (іноді) до речі кажучи.
• Не в пример прочим – на відміну від інших; не так, як інші; не до інших міряючи.
• Помимо [всего] прочего – поминаючи (поминувши) [усе] інше; опріч (окрім) [усього] іншого; попри [усе] інше.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Опрі́ч, опрі́че, опро́че (чого) –
1) кроме.
• Опрі́ч зимо́ю – (о врем.) разве только зимой.
2) отдельно, особо.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Исключая – опрі́ч, окрі́м, вилуча́ючи; не исключая – не вилуча́ючи.
Исключение – вийняток (-тку); (действ.) – вилуча́ння, вилучення; в виде -ния – як вийняток, виїмко́во; -ния допускаются – вийнятки можливі, мо́жна робити вийнятки; и. из службы – позба́влення поса́ди; за -нием – (о)крі́м, опрі́ч; составлять -ние – бу́ти вийнятком, бути за вийняток, становити вийняток; подлежит -нию – тре́ба, нале́жить вилучити.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

о́прі́ч, опрі́че, прийм. = крім
опро́че, прийм. = о́прі́ч

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Відвойо́вувати, -вую, -єш, сов. в. відвоюва́ти, -вою́ю, -єш, гл. Отвоевывать, отвоевать, добыть силой. Я вас навчив би боронити що́ одвоювали вам козаки! — Який гаспид одвойовував нам наше добре, опріч нас самих. К. ЧР. 69. Царь іде войною на цього самого царя, шоб відвоювати у його другу дочку. Рудч. Ск. Я тебе від смерти відвоював. Рудч. Ск.
Засту́пник, -ка, м.
1) Замѣститель, заступающій мѣсто другого, исправляющій должность. Черниг. у.
2) Защитникъ, заступникъ, ходатай за кого. Мир. Пов. І. 161. Хто в нас Бог, опріч Єгови? Хто заступник, опріч Бога? К. Псал. 39.
Опрі́ч, опрі́че, нар.
1) Кромѣ. Опріч сорочки Біг-ма нічого. Ном. № 1527. Сусід близьких нема опріче вас. Г. Барв. 197.
2) Отдѣльно, особо. Опріч людей собі ходила. Греб. 319.
Поторга́ти, -га́ю, -єш, гл. Подергать. Зійшла вона з дочкою на рундук, поторгала дверми, — ні духу не чути. Св. Л. 79. Хоть би були поторгали (собаки), хоть би були з’їли, в мене тоді опріч тебе чотирі седіли. Гол. І. 243.
Прибива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. приби́ти, -б’ю́, -бе́ш, гл.
1) Прибивать, прибить. Дошку прибий гвіздками.
2) Прибивать, прибить чѣмъ-либо упавшимъ сверху и придавившимъ внизъ. Бодай тебе, мій миленький, ворота прибили, а щоб тебе опріч мене инші не любили. Мет. 63.
3) Прибивать, прибить, приносить, принести (водою). Хвиля прибила човен до береш.
4) Только сов. в.? Подогнать, понудить. І робити не прибити, а жать не нагнеться. Грин. III. 67.
Прові́дувати, -дую, -єш, сов. в. прові́дати, -даю, -єш, гл. = Відвідувати, відвідати. Опріч дівчат приходили провідувати Оксану й жінки, й молодиці, бо Оксану усі селом любили. Кв.
Роздобу́ток, -тку, м.
1) Раздобываніе, добываніе, добыча, промыселъ. К. ПС. 141. А ну лишень на роздобутки. О. 1862. II. 54. Опріч хліборобства, инших роздобутків не трапляється. О. 1861. XI. 112.
Субі́тка, -ки, ж.
1) Ум. отъ субота.
2) Наказаніе школьниковъ розгами по субботамъ. За сюю прикладку, опріч субітки, що по закону подобає, буде їх шкварити, що в Бога день, цілий місяць. Кв. II. 86.
Упова́жнювати, -нюю, -єш, сов. в. упова́жнити, -ню, -ниш, гл. Давать, дать законное право. Помста і крівава кара, яким би ми правом її ні вповажнювали, ще ніколи не сповняла душі винуватого иншими чувствами, опріч звірячих. К. Кр. 29.
Уступа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. уступи́ти, -плю́, -пиш, гл.
1) Вступать, вступить, входить, заходить, зайти, войти. Половина місяця в хмари вступило. АД. Опріч пана, у світлицю ніхто не вступає. Шевч. 518. Ніженьками у сінечки вступити. За Марусею Юронько у слідки уступає. Мет. Напросив короля, як буде їхати з Хвостова, то щоб і до його вступив. О. 1862. ІІ. 59. Уступіте, спасибі вам, до господи. О. 1861. IV. 119.
2) Выходить, выйти замужъ. Та пошлю ік батечку: чи звелить мені гуляти, чи за нелюба вступати. Грин. III. 81. Уступи́ти у зако́н. Жениться.
3) — у чо́боти, у череви́ки. Надѣвать (обувь). Я уступив у чоботи та й вийшов. Екат. у. (Залюб.).
4) Уступать (въ цѣнѣ). Уступив, не торгувавшись. К. Псал. 106.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

оборо́нниця, оборо́нниць; ч. оборо́нник, оборо́нець
1. та, хто обороняє, захищає когось, щось від нападу, ворожих дій і т. ін.[Ми не можемо змиритись з тяжкою втратою талановитої літераторки, твердої будівничої незалежної України, завзятої оборонниці Української Національної Ідеї. (Нація і держава, №23 (602), 04.06.2015). Тетяна, оборонниця Гостинного двору: «Вони зайшли зранку. Попросили всіх вийти <…>». (ТВІ, rada.gov.ua, 19.02.2013). Секлето, ти оборонниця й заступниця <…> (Євген Гуцало «Співуча колиска з верболозу» (збірка), 1991). Суд увільнив фірму від вини й кари, зате ревні оборонниці моральности мусіли заплатити відшкодування за знищення крамничної вистави <…> (Дїло, 11.09.1938). Опріч того, під впливом рішучого настрою мас, вона не сміла вести соціалістичної політики, виступаючи тільки, як оборонниця демократії. (Дмитро Донцов «Підстави нашоі політики», 1921). Ти, срібнолука богине-мисливице, Честі і цноти дівчат обороннице, Поміч свою нам подай <…> (Леся Українка «Іфігенія в Тавриді», 1898). – Ви така палка оборонниця жіночого питання й нападаєтесь на дам, – сказав Комашко. (Іван Нечуй-Левицький «Над Чорним морем», 1888).]
// оборо́нниця роди́нного во́гнища – та, хто захищає родину, дбає про неї. [На думку авторки дослідження, чоловікова мати під час весілля виконує роль жриці та є оборонницею родинного вогнища <…> (Ірина Михалевич «Українська жіноча пісня: поетико-естетичний аспект», 2018).]
2. та, хто не допускає кривди над кимось або чимось, заступається за когось або щось. [Послання поеми було досить простим: Ісус Христос був земного походження, близьким до народу, так само як і Марія, оборонниця «окрадених, сліпих невільників», і його апостоли-«мужики» <…> (Ярослав Грицак «Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота», 2006). А визначні національні діячки: вчена Софія Русова, графиня Єлизавета Милорадович, посол до польського сейму, оборонниця прав українців в Лізі Націй Милена Рудницька. (Тиждень, 04.03.2011).]
див.: захисни́ця; засту́пниця, покрови́телька; адвока́тка
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021.
Словник української мови: в 11 томах, Т. 5, 1974, с. 551 – рідко.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич.)
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.)
фарба́рка, фарба́рок; ч. фарба́р
робітниця, яка фарбує. [Яструб не відповів, лише поглянув фарбарці просто у вічі… (Урсула Ле Ґуїн «Останній берег», пер. Анатолій Саган, 2006). Швачка, праля, фарбарка, вона була зайнята у виробництві, працюючи вдома або у маленьких майстернях. (Сімона де Бовуар «Друга стать», пер. Наталія Воробйова, Павло Воробйов, Ярослава Собко, 1994). Опріч неї, ніхто тут не знав, що колись її мати була фарбаркою у Ферохабаді. (Куррат уль-Айн Хайдар «Актор», пер. Ірина Макєєва, Богдан Чайковський, 1976).]
див.: фарбувальниця
Словник української мови: в 11 томах, Т. 10, 1979, с. 563.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Звѣ́рскій, ки = зьвіря́чий, нелю́дський (С. Л.), лю́тий, ди́кий, лю́то. — Помста і крівава кара ще нїко́ли не сповняли душі ишними почуваннями, опріч зьвірячих. К. Кр. — Якийсь погляд у його нелюдський.
Исключа́ть, исключи́ть, ся = виключа́ти (С. Л.), вилуча́ти (С. З. Л.), викида́ти, вимика́ти, вийма́ти, вирахо́вувати, ви́ключити, ви́лучити, ви́кинути, ви́няти, ви́рахувати, ся (С. З.). — То ви вилучте моє теля споміж ваших. Кр. — Од вищого до нижчого стану, нікого не виймуючи. Ст. Л. — Умерлих із реєстру вирахувати треба. С. З. — Исключа́я = опрі́ч, окрі́м. — Всї були окрім його.
Кро́мѣ = окрі́м (С. Л.), окро́ме, крім, опрі́ч (С. Л.), опро́че, пріч. — Не вважай нї на кого, окрім Бога. н. пр. — Крім його нїкого не було. — Опріч любови, що к тобі маю, я всїм убога — того не таю. н. п. — Не можна виправить, опроче як судом. Кр. — Кро́мѣ того́ = окрі́м то́го, що до то́го.
Ктому́ = до то́го, к тому́, окрі́м, опрі́ч то́го. — Руда та погана, до того ще й кирпата. — Сонливая молода невістка, а ще ктому не хоче робити. н. п.
Одёжа, оде́жда = оде́жа (С. З. Л.), о́дїж, одїння, у(в)бра́ння (С. Л. Ш.), аби яка — оде́жина, здр. — оде́жинка, дорога — ша́ти. — Справив собі одежу. — Одчини в коморі мою скриню, вийми з неї мою одїж панську. Ст. С. — Зніми з себе празникове одїння. Ч. К. — Убрання, постоли подрались. Кот. — Скинув пан своє вбрання, оддав. н. о. — От одяг ся короленко Марко в оксамітні та сукняні вбрання. Ст. С. — Нїякої одежинки немає. Кр. — На козакові шати дорогиї. н. д. — Чернець не повинен иних шат міти опріч чорних. Б. Н. — По одёжкѣ протя́гивай но́жки = по своєму́ лі́жку простяга́й ні́жку. н. пр.
Опри́чь = опріч, окрі́м (д. Кро́мѣ).
Осо́бенно = 1. окро́ме, окро́мне, одру́бно, на́різно, осо́бе (С. Жел.), осо́бше (Ман.), опрі́ч. — Вони живуть нарізно. — Вона хоче прясти собі на полотно нарізно од нас. Лев. — Він пішов окроме од нас. 2. особли́во (С. Л.), осо́бно, з осо́бна, на́дто, наіпа́че, найбі́льш (С. Л.). — Особливо меншу дочку любив він. — Всїм і кожному з особна, кому належить, ознаймуєм. С. З. — Часто бъють ся між собою, надто бабина дочка. н. к. — А за молодою, а надто ще за вдовою козаки ордою так і ходять. К. Ш.
Па́хотный = 1. о́рний (С. Жел.), хлїборо́бний. — Орна земля. — Опріч лїсу і пасовища орної землї припадає на чоловіка. Кн. — Хлїборобна земля. Чайч. 2. хлїборо́бський.
Пови́нность = пови́нність, пови́нне, натуральна — од(від)бу́ток. – Посто́йная п. = постоя́льне. — Служе́бная п. — сті́йка. — Стійковий відбуток заїдає нас під жнива. Кн. — Прості люди опріч того справляли відбутки иньчі: давали підводи, робочих на шляхи і т. и. Кн.
Поми́мо = 1. д. Ми́мо. 2. без ме́не, окрі́м, опрі́ч ме́не.
По́ртить, испо́ртить, ся = псува́ти, ся (С. З. Л.), псу́ти ся (С. З.), нївечити, ся (С З. Л.), паску́дити, ся, гайнува́ти, ся (С. Л ), шко́дити, ся (С. З. Л.), кази́ти, про чоловіка — ледащі́ти, нїчке́мнїти, соба́чити ся, в роботї, тратячи багато знадібку — перево́дити, ріжучи що — кре́мсати, чикри́жити, про яйця та де-які иньші їстовні речі — притуха́ти, про рибу і мъясо ще — ду́ху набіра́ти ся, д. ще під сл. Испо́ртиться. — Цап у горо́дї капусту псує. Кот. — Родителї його нї в чім ладу не знали, опріч у тім, що вдвох усяк його псували. К. Д. Ж. — Хоч займає, не займає, нехай не цїлує, нехай мого біленького личенька не псує. н. п. — Не їсть, тільки нівечить хлїб сьвятий. — Одна паршива вівця всю отару паскудить. н. пр. — Понюхав: еге! риба моя духу набіраєть ся. Кн.
Привыка́ть, привы́кнуть = привика́ти, звика́ти (С. Л.), навика́ти, привча́ти ся, призвича́ювати ся, приви́(зви́, нави́)кнути, привчи́ти ся, призвича́їти ся, принату́рити ся, між людьми — обго́втати ся, ого́втати ся, про багатьох — позвика́ти, попривика́ти і т. д. — Чи привикла, сестро, та на чужинї жити? Ой хоч не привикла, та треба привикати. н. п. — Не звикай дома пердїти, бо буде і в гостях кортїти. н. пр. — Не звикай до таких сорочок. Лев. — Чоловік може звикти до всього опріч тюрми. Кн. — Призвичаюсь до недолї, що один на сьвітї, як билина в чистім полї останусь тужити. Галуз. — Я родив ся в цїм краї і до сього призвичаївсь змалку. Ст. Г. — Призвичаївши ся до гріхів, завше грішили. Б. Н. — Попереду, важко було, а там — призвичаївсь, та й пани стали добріші. Кр. — Корова принатурилась їсти солому, а то все не хотїла після сїна. Кр. — Оговтав ся я з її вдачою і життям. Кн.
Сверхъ = над (С. З. Л.); на́дто, звиш, збільш (С. Л.), бі́льше; окрі́м, опрі́ч. — Сверхъ мѣ́ры = над мі́ру, на́дто, через ве́рх, через кра́й. — Ми старі, здаєть ся також здатні через край буть сторожкими в думках. Ст. Г. — Сверхъ си́лы = над си́лу, чере́з си́лу. С. Л. — Сверхъ того́ = окрі́м то́го, вверх то́го. — Понадавали йому всячини і окрім того грошей. — Сверхъ ча́янія, сверхъ вся́каго ча́янія, ожида́нія = несподївано, зовсїм несподївано.
Сверчо́къ, ком. Gryllus domesticus = цвірку́н (С. З.), цьвірку́н ха́тнїй (Степ. О.). — С. земляно́й, Gryllus talpa = цьвірку́н польови́й. — В хатї було тихо, тільки цьвіркун цьвірінькав під полом. Код. — Цьвіркун вилазить тільки по ночі, а в день ховаєть ся по щілинам та ніркам. Степ. О. — Опріч хатнього цьвіркуна є ще польовий. Степ. О. — Знай сверчо́къ свой шесто́къ = швець знай своє́ ше́ство, а в краве́цство не міша́йсь. н. пр. Знай коро́ва своє́ сті́йло. н. пр.
Упова́ть = упова́ти (С. Ш.), надїяти ся, сподїва́ти ся (С. Л.), поклада́ти, ма́ти надїю. — Тепер опріч Бога нї на кого не уповаю. Кн.