Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 16 статей
Запропонувати свій переклад для «опука»
Шукати «опука» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Выдава́ться, вы́даться –
1) (выделяться) визнача́тися, ви́значитися, відзнача́тися, відзначи́тися, вика́зуватися, ви́казатися. [Визнача́ється свої́м ро́зумом та хи́стом];
2) выдава́ться вперёд (торчать) – вистава́ти, ви́стати, випина́тися, ви́пнутися, вистро́млюватися, ви́стромитися, виставля́тися, ви́ставитися, вганя́тися в що, увігна́тися, висува́тися, ви́сунутися, виступа́ти куди́сь, ви́ступити. [Го́стра ске́ля вистава́ла серед буруні́в. Оця́ кі́стка в ме́не випина́ється. Вели́ке камі́ння вганя́ється (висува́ється) в мо́ре (Неч.-Лев.)];
3) удава́тися, уда́тися, випада́ти, ви́пасти. [День уда́всь (ви́пав) пого́жий];
4) безл. выдаё́тся, вы́далось – бува́є, випада́є, трапля́ється, ви́пало, тра́пилося.
• Выдаю́щийся (о человеке) – вида́тни́й, визначни́й, одмі́тний, прикме́[і́]тний, (а теснее) чі́льний, вибо́рний; (о предмете) ви́пнутий, виста́лий, ви́сунутий, ви́ткнутий, ви́ступлений.
• Ничем не выдаю́щийся – нічи́м не вида́тни́й, звича́йний, звичайні́сінький.
• Часть чего-либо выдаю́щаяся углом – ви́ріжок (р. -жка).
• Выдаю́щаяся выпуклая часть чего-либо, напр. у бочки – опу́ка.
Вы́пуклый – опу́клий, опу́кий, опу́куватий, пука́тий, пукла́стий, пукни́стий, ви́пнутий, ви́гнутий, казанува́тий, горбо́ватий, горба́тий. [Геоізоте́рми бі́льше або ме́нше угну́ті і ви́гнуті. Зроби́ли йому́ тру́ну з горба́тим ві́ком (Конис.)].
• С вы́пуклым лбом – горболо́бий.
• С вы́пуклыми боками – бока́стий, повнобо́кий.
• С вы́пуклыми глазами – банька́тий.
• Вы́пуклая часть (напр. у бочки) – опу́ка.
• Вы́пукло – опу́кло, опу́кувато, пука́то, горбо́вато, ви́гнуто, ви́пнуто.
• Вы́пукло-вогнутый – опу́кло-вгну́тий, опу́кувато-вгну́тий, (геолог.) казанува́то-в(ві)гну́тий.
Мяч – м’яч (-ча́), (вообще круглый ком) опу́ка. [Полети́ш, як м’яч (Номис). Як м’ячі́, ку́лі ло́влять (Манжура). Шибону́ла в йо́го опу́кою, хло́пець похопи́в та пусти́в до не́ї (М. Вовч.). Покоти́лася по схі́дцях нена́че опу́ка (Н.-Лев.). Кі́бчик опу́кою пусти́вся на зе́млю (Мирн.)].
• Резиновый мяч – гу́мовий м’яч.
• Играть в мяч – гуля́ти(ся) в м’яча́, в м’яча́ (в опу́ку, м’яче́м, опу́кою) перекида́тися. [Хо́чете в опу́ку перкида́тись? (М. Вовч.)].
• Подавать мяч (при игре в лапту) – гили́ти. [Хто пе́рший гили́тиме? (Звин.)].
• Пятнать -чо́м – ма́зати, ква́цати.
• Бросать как мяч – ки́дати (шиба́ти, шви́рга́ти) мов (як) м’яч (опу́ку).
• Отскакивать как мяч – м’яче́м (опу́кою) или мов (як) м’яч (опу́ка) відска́кувати. [Як та опу́ка від скали́ відска́кує (Франко)].
• Свернуться -чо́м – зібга́тися ве́рчика (клубо́чком, лиси́чкою).
II. Отска́кивать, отскочи́ть, отскакну́ть – відска́кувати, відско́чити, відскакну́ти, відско́кнути. [Опу́ка відска́кує від землі́].
• -вать в сторону – відстри́бувати відстрибну́ти, відпли́гувати, відплигну́ти, відхва́чуватися, відхвати́тися. [Вона́ засвіти́ла сві́тло, а я тоді́ й відхвати́всь від скри́ні, не встиг нічо́го взя́ти].
• -чи́ть в ужасе – віджахну́тися.
• У стула -чи́ла ножка – у стільця́ (в стільці́) ні́жка відпа́ла.
Подпада́ть, подпа́сть –
1) под что – па́дати, запа́сти, (о мног.) позапада́ти під що. [М’яч (опу́ка) запа́в під ла́вку];
2) -па́сть к чему – припада́ти, припа́сти до чо́го.
• -па́л к дереву – припа́в до де́рева;
3) -па́сть – напа́дати, наси́пати; срв. Навали́ть. [Бага́то сні́гу напа́дало (наси́пало)];
4) (подвергаться) підляга́ти, підлягти́ чому́, підпада́ти, підпа́сти під що, па́дати, впа́сти в що, гал. уляга́ти чому́. См. Подверга́ться.
• -ть контролю – підляга́ти, підлягти́ контро́лі.
• -пасть под наказание, гнев кого – підпа́сти під ка́ру, під гнів чий.
• -па́сть немилости, бедствию – впа́сти в нела́ску, впа́сти в ли́хо, в недо́лю.
• -па́сть под чьё влияние – підпа́сти під чий вплив.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Выдающийся – (о человеке) видатни́й, визначни́й, (реже) непересі́чний, одмі́тний, прикме́тний, (теснее) чі́льний, вибо́рний, (разг.) яких мало, на славу; (о предмете) який (що) випинається (висувається, витикається), ви́пнутий, ви́пнений, виста́лий, ви́сунутий, ви́ткнутий, ви́ступлений, виступни́й:
• выдающаяся выпуклая часть чего-либо (у бочки) – опука;
• выдающееся произведение искусства – видатний мисте́цький твір;
• выдающийся учёный – видатний (визначний) науковець;
• выдающиеся скулы – випнуті вилиці;
• ничем не выдающийся – нічим не видатний, звичайний, звичайнісінький;
• часть чего-либо выдающаяся углом – виріжок.
[Видатні люди діляться на дві категорії: одних людство не хоче забути, інших — не може (Владислав Гжещик). Якщо тебе цитують — ти вже хтось. Якщо у тебе крадуть — ти видатний. Але справжня слава починається лише тоді, коли тобі починають приписувати чужі слова]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

МЯЧ забут. опу́ка.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Мяч – м’яч, -ча́, опу́ка, -ки.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Выпуклый – опу́клий;
• в. (с выпуклыми боками) – бока́стий;
• в. берег – ви́гнутий бе́ріг (-рега);
• в. часть (у бочки) – опу́ка;
• в.-вогнутый – опу́кло-вгну́тий.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Опу́ка –
1) мяч;
2) выпуклая, выдающаяся часть.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

опу́ка, -ки, -ці; опу́ки, опу́к

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Опу́ка, -ки, ж.
1) Мячъ. КС. VI. 457. Ки́нутись, упа́сти опу́кою. Стремительно броситься, упасть. Г. Барв. 296. Онилка кинулась до мене опукою. Г. Барв. 211. Опукою з гори — аж вітром зашуміло — орел ушкварив на ягня. Греб. 381. Впала опукою. Мир. ХРВ. 18.
2) Выпуклая, выдающаяся часть, напр. у. бочки. Мнж. 188.
3) Взносъ въ цехъ съ сына цехового, вступившаго въ бракъ. Остер. у.
Опу́чка, -ки, ж. Ум. отъ Опука.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Вы́пуклость = опу́клість, опу́ка. (С. З.).
Цехъ = цех, старший у цеху — цехме́йстер, цехми́стр (С. З.), помішники — клю́шник, підста́рший, моло́дший брат, збори: з нового братчика: усту́пчина, вступне́, вписове́, за новонарожденого — покра́са, з того братчика, що женить сина — опу́ка. — Кушнїрський, ковалський цех. С. З.
Шаръ, ша́рикъ = шар (С. Жел.), ку́ля (С. Л. Жел.), ку́лька (С. Л.), скляний — ба́нька (С. Ш.), що ним гладять намітки — га́ло, га́льце (С. Жел.), деревъяний невеличкий — га́лка (С. Жел. Л.), з шерстї то що – опу́ка (С. Л.), з тїста — га́лка, галу́шка, бала́буха, бала́бушка (С. Л.), деревъяний, що дїти підбивають ковіньками — сви́нка, з снїгу — ба́ба. С. Ш. — Місяць так само як і сонце і земля має вид опуклий, себ-то, як банька. Де-що про сьв. Б. — Земля кругла, як куля. Де-що про сьв. Б. — Земна куля. Зем. — Бунчук з позлотистою галкою.Л. В. – Бабу качати. С. Ш.

Запропонуйте свій переклад