Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 26 статей
Запропонувати свій переклад для «освіта»
Шукати «освіта» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Всео́бщий – зага́льний, вселю́дний; (мировой) світови́й, усесві́тній. [Вселю́дне пра́во вибо́рче. Вселю́дна осві́та. Усесві́тнє (світове́) письме́нство, всесві́тня істо́рія = Всео́бщая литература, история].
Класси́ческий
1) класи́чний.

-кое образование – класи́чна осві́та.
-кая литература – класи́чне письме́нство;
2) (
образцовый, совершенный) класи́чний, зразко́вий, взірце́вий. [Такі́ сторі́нки в П. Ми́рного наза́вжди ли́шаться класи́чними і непере́йденими в описо́вому на́шому письме́нстві (Єфр.)].
Ло́зунг – га́сло, ло́зунг (-гу), кли́ча. [«Брід перейшо́в», – се га́сло ті́льки ти, та вартови́й, та я і бу́дем зна́ти (Грінч.). Га́слом ста́ло: «осві́та й нау́ка» (Вороний). Ки́дав у юрбу́ демагогі́чні ло́зунги (Пролет. Пр.). На́ша кли́ча – «все для пролетарія́ту» (Київ)].
Малообразо́ванность – мала́ осві́ченість (-ости), мала́ осві́та.
Малопросвещё́нность – мала́ осві́ченість (-ности), мала́ осві́та.
Нау́ка
1) (
система однородных знаний) нау́ка.
Прикладная, точная -ка – прикладна́ (застосо́вна), то́чна нау́ка.
Врачебная, медицинская -ка – лі́карство, медици́на.
Социально-экономические, естественно-исторические -ки – соція́льно-економі́чні, природни́чо-істори́чні нау́ки.
Изучать -ки, обучаться -кам – вивча́ти (студіюва́ти) нау́ки, вчи́тися нау́к;
2) (
изучение, знание) нау́ка; (познания) знання́ (-нні́в). [Га́слом ста́ло: «осві́та й нау́ка» (Вороний). Ціка́вий до вся́ких знанні́в (Грінч.)];
3) (
учёба) нау́ка, вчі́[е́]ння и (диал.) вчиття́ (-ття́), навча́ння. [В шко́лу хло́пця одвела́… в нау́ку (Шевч.). Він до хазя́йства бі́льше ма́є охо́ти, ніж до вчі́ння (Васильч.)];
4) (
поучение, урок) нау́ка. [Це тобі́ нау́ка – не ходи́ в ліс без дрю́ка! (Приказка)].
Вперёд -ка – оце́ тобі́ (вам) нау́ка, нада́лі нау́ка.
Давать, дать -ку кому – дава́ти, да́ти нау́ку (на́учку) кому́. [Аж до божеві́лля бажа́лося да́ти Лаго́вському до́бру на́учку: бажа́лося зроби́ти так, щоб він слі́зно блага́в у не́ї коха́ння (Крим.)].
Недосту́пный – непристу́пний, недосту́пний, (недосягаемый) недося́жний кому́ и (реже) (за-)для ко́го, чому́ и (реже) (за-)для чо́го. [Непристу́пна форте́ця (Київ). Він (чолові́к) мені́ здава́вся суво́рим, непристу́пним (Кониськ.). Закордо́нні вида́ння тоді́ зовсі́м за-для нас непристу́пні були́ (Грінч.). Там йому́ зати́шне мі́сце, непристу́пне дла люде́й (Крим.). За́хисток, недосту́пний лю́дському о́кові (Грінч.). В них недосту́пне ці́ну найви́щу ма́є (Куліш). Чванькува́ті та недося́жні лю́ди (Яворн.). Не бу́дьте недося́жні, як ске́ля (Грінч.). Ви́ща осві́та роби́лася недося́жною для кля́си трудя́щих (Азб. Комун.). То річ недося́жна за-для звича́йного робітника́ (Черкас.)].
-ный злобе, сознанию – непристу́пний (недосту́пний) зло́бі́ и для зло́би́, непристу́пний (недосту́пний, недося́жний) свідо́мості и для свідо́мости. [Се́рце в вас злобі́ недосту́пне (Самійл.)].
Образова́ние
1) (
созидание, формирование) утво́рювання, тво́рення, витво́рювання, формува́ння, нароста́ння, (оконч.) утво́рення, ви́творення, зформува́ння. [Це підгото́влювало утво́рення сі́льсько́го пролетарі́яту. Нові́ держа́вні формува́ння бу́вшої Росі́ї. Витво́рювання держа́вних і грома́дських форм. Нароста́ння нови́х літерату́рних форм (Єфр.)].
-ние новых учреждений – (з)формува́ння нови́х устано́в.
-ние складок (геол.) – фалдува́ння, зфалдува́ння;
2) (
продукт процесса) ви́твір, у́твір (-вору);
3) осві́та, нау́ка.

Получать -ние – осві́чуватися, осві́ту (нау́ку) здобува́ти (оде́ржувати, відбира́ти, побира́ти), дохо́дити, дійти́ осві́ти (нау́ки), учи́тися, ви́вчитися.
Иметь -ние – ма́ти осві́ту, посіда́ти нау́ку.
-ние начальное, среднее, высшее – нау́ка (осві́та) початко́ва, сере́дня, ви́ща.
-ние общее – зага́льна осві́та.
О́бщий
1) (
совместный) спі́льний, гуртови́й, суку́пний, (редко) єди́ний. [Спі́льне володі́ння земле́ю. Спі́льна кімна́та. Спі́льна мо́ва. Гуртова́ пра́ця. Моя́ земля́ суку́пна з сестрино́ю. Ідеа́л єди́ного ща́стя (Єфр.)].
О́бщее собрание – спі́льне зі́брання.
О́бщими силами – спі́льно, гурто́м.
О́бщий стол (table d’hôt’e) – спі́льний обі́д (вече́ря, сніда́нок).
О́бщая собственность – спі́льна (гуртова́, суку́пна) вла́сність;
2) зага́льний, поспі́льний.

-щее благо – зага́льне добро́.
-щий план работы – зага́льний план робо́ти.
-щее предисловие – зага́льна передмо́ва.
-щее образование – зага́льна осві́та.
О́бщая печаль – поспі́льне горюва́ння (Куліш).
В о́бщем – у ці́лому, взагалі́, загало́м, на зага́л.
В о́бщей сложности – загало́м беручи́.
В о́бщих чертах – зага́льно.
О́бщее место, выражение (в речи) – зага́льник.
О́бщая сумма – зага́льна (ці́ла) су́ма, зага́л (р. зага́лу).
О́бщий залог – зага́льний стан.
Первонача́льный – пе́рві́сний, перві́тний, (перво-)початко́вий, первові́чний.
-ное образование – початко́ва осві́та.
Просвеще́ние
1) осві́та, просві́та, о́світ (-ту). [Комісарія́т наро́дньої осві́ти. Тре́ба попере́д усьо́го до́брої осві́ти (Доман.). Істо́рія украї́нської просві́ти (Морд.). О́світ пома́лу між лю́дьми ши́рився (Куліш)].

Эпоха, век -ния – доба́, вік (столі́ття) просві́ти;
2) (
действ.) осві́чування, просві́чування кого́;
3)
церк., см. Креще́ние; (праздник богоявления), см. Богоявле́ние.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Библия – (греч.) Біблія, Святе Письмо.
[Святе Письмо подібне до ріки або моря. Часто там, де за зовнішністю здається зле та просте, одкривається глибина, що її не легко бачать навіть і янгольські очі (Г.Сковорода). Біблія містить в собі більше ознак правдивості, ніж вся світська історія (І.Ньютон). Існування Біблії як книги – найцінніше з-поміж усього, що людство пізнало за всі часи. Будь-яка спроба зменшити значення Біблії – злочин проти людства (Е.Кант). Я переконаний, що Біблія — це найкращий дарунок Бога людині. Все найкраще від Спасителя світу дається нам через цю книгу (А.Лінколн). Глибоке знання Біблії має більшу вагу, ніж університетська освіта (Теодор Рузвелт). Біблія каже вам, як потрапити на небо, а не як воно влаштоване (Папа Іван Павло II)/ Я от думав, чому люди, старіючи, дедалі активніше читають Біблію. І тут меня осяяло: вони ж готуються до випускного іспиту (Дж.Карлін)].
Обговорення статті
Общий
1) (
совместный) спі́льний, гуртови́й, громадський, колективний, суку́пний, (редко) єди́ний;
2) зага́льний, поспі́льний, стосовний до всіх:

более общее утверждение – загальніше твердження;
в общей сложности – загалом беручи́, у цілому;
в общем – загалом (узагалі, взагалі); у цілому (у підсумку), назагал;
в общем итоге – у загальному підсумку; загальним підсумком;
в общем и целом – загалом і в цілому; у загальній цілості; без подробиць;
в общем-то – загалом;
в общий котёл – до гурту;
в общих чертах – загально; загальними рисами; у загальних рисах, назагал;
как общее правило – як загальне правило;
места общего пользования – місця спільного користування;
найти общий язык с кем-либо – знайти спільну мову з ким;
на общих основаниях – на загальних підставах;
не иметь ничего общего с кем-чем – не мати нічого спільного з ким-чим;
о́бщая печаль – поспі́льне горюва́ння (Куліш);
общая собственность – спі́льна (гуртова́, суку́пна) вла́сність;
о́бщая сумма – зага́льна (ці́ла) су́ма, зага́л;
общее благо – загальне добро (благо);
общее имущество – спільне (гуртове) майно;
общее место, выражение (трюизм) – загальник (трюїзм);
общие места – загальщина;
общее образование – зага́льна осві́та;
общее предисловие – зага́льна передмо́ва;
общее руководство – загальне керівництво;
общее собрание – загальні збори; спільне зібрання;
общие вопросы науки – загальні питання науки;
общие интересы – спільні інтереси;
общий залог – зага́льний стан;
общий план работы – зага́льний план робо́ти;
общий рынок – спільний ринок;
о́бщий стол – спі́льний обі́д (вече́ря, сніда́нок);
общий тираж – сукупний наклад;
общими силами, общими усилиями – спільно (гуртом, громадою);
от общего к частному – від загального до окремого;
по общему мнению – на загальну думку, на думку всіх;
по общему согласию – за спільною згодою. Обговорення статті
Статус – становище, (лат.) статус.
[Для нас досі пріоритетним залишається статус, а не діяльність та результативність – що ще може бути совковішим? (С. Пантюк). Статус — чи, точніше, специфічне уявлення про нього — ось що лежить в основі поведінки українського істеблішменту. Статусний одяг. Якнайдорожчий. Бажано впізнаваний, аби знавці безпомилково визначили його вартість і бренд. Численні бодігарди, шалено дорогі машини, непристойно недешеві годинники. Саме звідси — й туфлі зі страуса, й золоті унітази, й усе те безглуздя, на яке психічно здоровій людині навіть соромно дивитись. Важливо не яка в тебе освіта й скільки книжок за життя ти прочитав, не яка ти людина і що в тебе в голові… Важливий твій статус (Р.Малко)]
Обговорення статті
Филфак, сокр. – (филологический факультет) філфак.
[Я в тебе вганяю червоний брусок, Але головне — це духовний зв’язок. Ти виєш, скавчиш і кусаєш подушку, А в серці у тебе Шевченко і Пушкін. І разом із нами сплелись у клубок Ахматова й Лорка, Цвєтаєва й Блок. Навіки я рідному вдячний філфаку За те, що навчився духовного факу! (Ю.Позаяк). Але ясність приходить, вона це вже зрозуміла поки чекала кохання в радянських книжках філфак не освіта, філфак це культова віра в те, що щастя носять просто в мішках (Кориця). — Філфак? — O, єс… Ай філ…].
Обговорення статті
Журналистика – журналістика.
[Перебираючи довідник вузів, Тая вирішила, що після досвіду на Окружній дорозі з усіх професій їй найбільше зрозуміла журналістика, і вступила на заочне відділення Інституту журналістики (В.Даниленко). Журналістика — це освіта не мовна, а умовна (Олександр Стусенко). Функція сучасної журналістики, принаймні в цьому суспільстві, була спрямована не на інформування, а на ліквідацію будь-яких відмінностей між облудою та правдою, на підміну реальності вигадкою, в якій відбивалася величезна маса комплексів, відчаїв, ненавистей і травм підточеного злостивістю та заздрістю суспільства. Це був зайвий доказ того, що невеличкі простори цивілізації ніколи не візьмуть гору над безмежним варварством (С.Борщевський, перекл. М.В.Льйоси). Журналістика — мистецтво пояснити іншим те, чого сам не розумієш].
Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Образование
1) (
просвещение) осві́та, -ти;
2) (
основание, создание чего-либо) утво́рення, -ння;
3) (
геол. терм.) фалдува́ння, -ння.
Просвещение – просві́та, осві́та, -ти.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Образование (созидание) – утворювання; (просвещение) – освіта, наука. Получать образование – освічуватися; здобувати, діставати освіту; доходити освіти, науки. Образование начальноеосвіта початкова. Образование среднееосвіта середня. Образование высшееосвіта вища. Образование общееосвіта загальна.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

образова́ние 1. тво́рення, утво́рювання, ство́рювання, формува́ння, склада́ння; утво́рення, ство́рення, сформува́ння, скла́дення, у́твір,-ру, ви́твір,-ру, твір,-во́ру
2. осві́та,-ти

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Осві́та, -тиобразование, просвещение.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Образование
1) осві́та
; о. высшее – вища осві́та; о. домашнее – дома́шня осві́та; о. начальное – початко́ва осві́та; о. низшее – нижча осві́та; о. общее – зага́льна осві́та; о. профессиональное – професі́йна осві́та; о. специальное – спеціяльна (фахова́) осві́та; получать -ние – дістава́ти осві́ту;
2) (
созидание, формирование) – тво́рення, утво́рення, утво́рювання, формува́ння, зформува́ння; о. новых учреждений – утво́рення, формува́ння, зформува́ння нових устано́в;
3) (
результат процесса) – у́твір (-вору), витвір (-вору).
Просвещение (образование) – осві́та; по народному -нию работать – працюва́ти в ца́рині (на ниві) наро́дньої осві́ти, працюва́ти в наро́дній осві́ті.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

осві́та, -ти, -ті; осві́ти, осві́т

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Освіта, -ти, ж. Образованіе, просвѣщеніе. Великою працею доходить чоловік освіти. Дещо. Освіту народню скрізь роспростер. К. (О. 1861. II. 228). Не науки бажалось для дочки, не освіти. Св. Л. 53.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

Образование — утво́рення; осві́та, -ти.