Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 39 статей
Запропонувати свій переклад для «особистий»
Шукати «особистий» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Де́йственный – дійови́й, дію́щий, дія́льний, акти́вний, чи́нний. [Не гучна́ про́повідь, а особи́стий при́клад ма́є дійову́ си́лу. Це лі́ки ду́же дію́щі. Не па́дають бі́льше му́ри Єрихо́нські од само́го сурмлі́ння: тре́ба живо́го дія́льного чи́ну (Єфр.). Акти́вна (чи́нна) оборо́на].
Лицево́й
1) лицьови́й.

-вая кость – лицьова́ кі́стка.
-вой угол – лицьови́й кут (-та).
-во́й че́реп – че́реп (-па) обли́ччя (-ччя). -во́е полотенце, см. Лицеви́к;
2) (
о лице предмета) пра́вий, лицьови́й, зве́рхній.
-ва́я сторона – пра́вий (лицьови́й, до́брий, горі́шній, зве́рхній) бік (р. бо́ку), лице́; срв. Лицо́ 6. [В це́ї ху́стки дру́гий бік (изнанка) кра́щий за пра́вий (за лице́) (Брацлавщ.). Приче́пиш (дві каблу́чки золоті́) до обо́х нара́мників наплі́чника зни́зу, з лицьово́го бо́ку його́ (Біблія)].
-ва́я сторона карты, монеты – лице́ ка́рти, моне́ти. [Гро́шам лиця́ нема́ (Номис)].
-ва́я сторона ткани – лице́, пра́вий, лицьови́й (и т. д.) бік ткани́ни;
3) (
о лице здания) чі́льний; чолови́й.
-ва́я сторона дома – чо́ло́, чі́льний бік (р. бо́ку) буди́нку.
-во́й фасад – чолова́ фаса́да.
-вой чертёж дома – чолови́й рису́нок (-нку) (план) буди́нку;
4) (
снабжённый рисунками) лицеви́й, образо́вий (руко́пис);
5) (
персональный) особо́вий, особи́стий.
-во́й счётособи́стий раху́нок (-нку).
-ва́я книга, бухг. – особо́ва кни́га (кни́жка), кни́га (кни́жка) особи́стих раху́нків.
Ли́чный
1) (
имеющий в виду особу, относ. к лицам, особам вообще) особо́вий.
-ный состав – особо́вий склад (-ду).
-ный вред – ушко́дження осо́би.
-ное задержание – заарештува́ння осо́би.
-ный наём – на́йми (-мів);
2) (
необщий, частный) особи́стий, персона́льний, (собственный) вла́сний, (индивидуальный) індивідуа́льний. [Диви́вся на Ге́рмана, як на свого́ особи́стого во́рога (Франко). Особи́сті почува́ння само́го а́втора (Єфр.). Щи́рі патріо́ти забу́дуть про особи́сті сва́рки (М. Левиц.). Не слід оддава́тися вла́сному го́рю (Крим.)].
-ная выгода – особи́ста ко́ри́сть (-ти).
-ная безопасность
а) безпе́чність осо́би;
б) (
собственная) особи́ста безпе́чність (-ности).
-ный дворянинособи́стий (персона́льний) дворяни́н.
-ные дела – вла́сні (особи́сті) спра́ви (р. справ).
Это мое -ное дело – це моя́ вла́сна (особи́ста) спра́ва.
По своим -ным делам – у свої́х вла́сних (особи́стих) спра́вах, за свої́ми -ними (-тими) спра́вами.
-ное достоинство – особи́ста гі́дність (досто́йність) (-ности).
-ная жизнь – особи́сте (індивідуа́льне) життя́.
-ные интересы – особи́сті інтере́си.
-ный кредиторособи́стий кредито́р (-ра).
-ная обида – особи́ста обра́за.
-ные обстоятельства – особи́сті обста́вини (-вин).
По -ным обстоятельствам – з особи́стих обста́вин.
-ное обязательство – особи́сте зобов’я́зання.
-ная ответственность – особи́ста (вла́сна) відповіда́льність (-ности).
Под свою -ную ответственность – на свою́ вла́сну (особи́сту) відповіда́льність.
-ные счёты – особи́сті раху́нки (-ків). [Дово́дять особи́сті раху́нки до найбі́льшої си́ли (Грінч.)];
3)
грам. – особо́вий.
-ный глагол – особо́ве дієсло́во.
-ное местоимение – особо́вий займе́нник (-ка).
Но́мер
1) (
счётная цифра) ну́мер (-ра; мн. -мери́, -рі́в), (число) число́, (сокр.) №, Ч°. [Да́вши відби́тки свої́х па́льців і дові́давшись, за яки́м ну́мером ці відби́тки заве́дено до спи́сків, вони́… (Велз). Буди́нок число́ (реже ну́мер) ві́сім (Київ). Ва́ші кімна́ти не тут: кварта́л Га́йбері, Дев’яно́сто сьо́ма ву́лиця, число́ дві ти́сячі сімна́дцять (Велз)].
Бумага -мер пятый – папі́р ну́мер п’я́тий.
-мер входящий, исходящий – вступне́, вихідне́ число́, вступни́й, вихідни́й ну́мер.
-мер газеты, журнала – число́ (редко ну́мер) газе́ти (часо́пису), журна́ла. [Пе́рше число́ тижне́вика «Рі́дний Край» (Р. Край). В найбли́жчому числі́ журна́ла «Кри́тика» (Критика). Нови́й ну́мер газе́ти (Франко)].
-мер по журналу (канцел.) – журна́льний ну́мер.
-мер галош, перчаток – ну́мер кало́ш (гальо́ш), рукави́чок.
Личный -мерособи́стий ну́мер.
-мер порядковый – порядко́вий (рядови́й) ну́мер, порядко́ве (рядове́) число́.
По порядку -ро́в – за поря́дком нумері́в, за че́рго́ю.
Счастливый -мер – щасли́вий ну́мер, щасли́ве число́.
За -ром четвёртым – під ну́мером (число́м) четве́ртим, число́ четве́рте, ну́мер четве́ртий;
2) (
программы, в концерте и т. п.) но́мер, число́. [Сього́дні «Сме́ртний но́мер» (Кіноафіша)].
Лучший -мер представления – найкра́щий но́мер (найкра́ща части́на, найкра́ще мі́сце) виста́ви (у виста́ві).
Сольный -мер – со́льо, со́льовий но́мер, (зап.) одно́спів (-ву).
Вот так -мер! – от так шту́ка! оце́ так раху́ба!
Этот -мер не пройдёт – цей но́мер не про́йде (не пере́йде); ціє́ї не поспіва́єш!;
3) (
в гостинице) кімна́та, но́мер (-ра). [Найня́в кімна́ту (но́мер) в готе́лі (Київ). Кімна́ти в готе́лі були́ висо́кі (Кінець Неволі)].
-ра́ для приезжающих – кімна́ти (номери́) для приї́жджих.
О́быск
1) (
для обнаружения украденного, запрещённого) трус (-су), трусени́ця, (гал.) реві́зія; (о многих) трусани́на. [У йо́го був трус і зна́йдено чима́ло нелега́льщини. Трусани́на по селу́: шука́ють покра́дене добро́].
Личный о́быск – особи́сте обшу́кування, особи́стий трус.
Домовый о́быск – ха́тній трус.
Поголовный о́быск – зага́льний трус.
Делать, производить о́быск, см. Обы́скивать.
Находить, найти при о́быске – витру́шувати, ви́трусити. [Тру́шено його́ й ви́трушено кра́дене полотно́];
2)
о́быск при браке – за́пис у шлю́бну ме́трику;
3)
обыск повальный для получения сведений о ком или о чём – вселю́дний до́пит, зага́льний до́пит.
Паке́т – паке́т (-ту), паку́нок (-нка), (свёрток) па́чка.
Индивидуальный -ке́т, воен., мед.особи́стий паке́т.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Счёт – лічба, лічення, лічіння, рахунок, рахування; (документ) рахунок;
активные счета – активні рахунки;
без счета – безліч; без ліку (без числа, без міри, без ліку-міри); незліченно, (иногда фиг.) як за гріш маку;
без счёту и денег нет – без ліку (без лічби) і грошей нема(є) (Пр.);
быть на счету – бути під ліком;
быть на хорошем счету, быть на плохом счету – мати добру, лиху репутацію (славу); бути відомим з позитивного боку;
брать (принимать) в счёт (расчёт) – враховувати, брати до уваги (на увагу);
в конечном счёте – кінець кінцем, зрештою, врешті-решт , нарешті, у кінцевому (в остаточному) результаті (підсумку); у загальному підсумку; (иногда) після всього; наприкінці;
вносить (суммы) на текущий счёт – вкладати (суми) на біжучий рахунок;
в счёт будущих платежей – у платіж надалі;
в счёт чего (жалования и т. п.) – на [у] рахунок чого (платні тощо);
выдавать по счёту – видавцем давати (видавати); видавати ліком;
жить за чужой счёт – жити чужим коштом; жити на дурницю;
заключать счета – замикати рахунки;
за счёт выбора – внаслідок вибору;
за счёт чего – користуючись з чого (використовуючи, використавши що);
иметь счет в банке – мати рахунок у банку;
каждая минута на счету – не можна гаяти й хвилини (жодної хвилини); кожна хвилина лічена (рахована);
круглым счётом – округло [рахувавши, рахуючи]; приблизно;
лицевой счет – особовий рахунок;
личный счетособистий рахунок;
на [за] счёт чей, какой – коштом чиїм, яким; на чиї, які гроші;
на казённый счет – урядовим коштом;
на свой счёт принять – (о деньгах) взяти на свій кошт; взяти кошти на себе; (переносно) взяти на свій карб;
на счёт чей (говорить, намекать…) – про (за) кого, на чий карб (закидати, натякати);
на чей (чужой) счет жить – чиїм (чужим) коштом жити;
на этот счёт – щодо цього (про це, за це);
не [идёт] в счёт – не береться до уваги (що); не має ваги (не важить); не враховується (рахується); не в число;
не счёл нужным, возможным – не визнав (не вважав) за потрібне, за можливе;
открывать счет – відкривати рахунок;
относить на чей счет – залічувати на чий рахунок; (иноск.) брати на чий карб;
остается счётом – лишається ліком;
первый по счёту – перший числом;
по большому счёту – правду (по правді, прямо, загалом) кажучи;
покончить счёты с кем, с чем – припинити (порвати) взаємини (стосунки) з ким; розійтися (розцуратися) з ким; покласти край чому;
по моему счету (их столько-то) – на мій лік;
поставить в счёт – залічити; записати на рахунок;
по счёту (документу) получать – на рахунок одержувати;
по счёту (принимать, сдавать) – (приймати, здавати) під лік;
принимать без счёта – брати не лічивши;
принимать, принять на свой счёт что (перен.) – брати, узяти на свій карб (иногда на себе) що; прикладати, прикласти до себе що;
прохаживаться, пройтись на счёт чей – глузувати, поглузувати (насміхатися, насміятися) з кого, з чого; зачіпати, зачепити кого, що; (фиг., только соверш.) водою бризнути на кого, на що; сипнути (кинути) наздогад на кого, на що;
сбрасывать, сбросить (скидывать, скинуть) со счетов (счёта) кого, что – скидати, скинути з рахунку кого, що; перестати зважати на кого, на що; не брати більш до уваги кого, чого;
сведение счетов – обрахунок;
сводить счёты – обраховуватися; робити обрахунок; закінчити рахунок; облічитися з ким;
сложить со счётов – вилучити з рахунків;
ставить, поставить в счёт кому, что (перен.) – ставити, поставити (брати, узяти) на карб кому, що;
счёт депозитов и невыплаченных сумм – рахунок депозитів та неоплачених сум;
счёт имущества, вновь поступившего в отчетный период – рахунок майна, що надійшло за звітний період;
счёт (случайных) прибылей и убытков – рахунок (випадкових) прибутків і витрат;
счётом выдавать – видавцем давати;
счёт расходов по непосредственному обслуживанию рабочих и служащих – рахунок видатків на безпосереднє обслуговування робітників та службовців;
счёт специальных текущих счетов под обязательства и процентные бумаги – рахунок спеціяльних біжучих рахунків під зобов’язання та відсоткові папери;
счёту нет кому, чему – ліку [числа] немає кому, чому; без ліку [безліч] кого, чого;
текущий счет – біжучий рахунок;
что за счёты (разг.) – які можуть бути рахунки; що за рахунки; не варт(о) про це й говорити;
это не в счёт – це [то] не в число; це не йде в рахунок (не враховується, не рахується); цього не слід брати (не береться) до уваги.
[Кінець кінцем прийшов до невеличкої затоки між кручами, де було затишно й відлюдно (В. Підмогильний). Врешті-решт, не повинні пропасти марно ні краплини поту, ані крові нашої… (О. Довженко)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ИНДИВИДУА́ЛЬНЫЙ укр. особи́стий.
ОБЩЕ́НИЕ ще конта́кт [ли́чное общение особи́стий конта́кт], реконстр. спілко́вання.
ПАКЕ́Т (згорток) ще паку́нок;
индивидуа́льный пакет коротк. особи́стий паке́т.
ПЕРСОНА́ЛЬНЫЙ (стіл) особи́стий, (склад) особо́вий.
ЧА́СТНЫЙ фраз. особистий, не суспі́льний, окре́мо взя́тий, окре́мий, (висновок) ще побі́чний, запозич. конкре́тний [от частного к о́бщему від конкре́тного до зага́льного].

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Лицевой
1) пере́дній, -я, -є, лицевий;
2) (
личный) особи́стий, -а, -е.
Личныйособи́стий, -а, -е.
Самоличныйособи́стий; -но – особи́сто.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Счет – лічба; (документ) – рахунок. Текущий счет – біжучий рахунок. Лицевой счет – особовий рахунок. Личный счетособистий рахунок. Активные счета – активні рахунки. Счет депозитов и невыплаченных сумм – рахунок депозитів та неоплачених сум. Вносить (суммы) на текущий счет – вкладати (суми) на біжучий рахунок. Счет имущества, вновь поступившего в отчетный период – рахунок майна, що надійшло за звітний період. В счет (жалованья) – на рахунок (платні). В счет будущих платежей – у платіж надалі. Счет (случайных) прибылей и убытков – рахунок (випадкових) прибутків і витрат. За чей счет исполнено, издано и т. п. – коштом чиїм виконано, видано і т. ин. На чей (чужой) счет жить – чиїм (чужим) коштом жити. На казенный счет – урядовим коштом. На чей счет (говорить, намекать) – на чий карб (закидати, натякати). Насчет этого – щодо цього. Насчет этого говорить – про це (говорити). Насчет этого я спокоен – це мене не турбує. Счет расходов по непосредственному обслуживанию рабочих и служащих – рахунок видатків на безпосереднє обслуговування робітників та службовців. Счет специальных текущих счетов под обязательства и процентные бумаги – рахунок спеціяльних біжучих рахунків під зобов’язання та відсоткові папери. Сводить счеты – обраховуватися; робити обрахунок; закінчити рахунок; облічитися з ким. Сведение счетов – обрахунок. По счету первый и т. д. – числом перший і т. ин. На хорошем, плохом счету быть – добру, лиху славу мати. По моему счету (их столько-то) – на мій лік. Счетом выдавать – видавцем давати. Без счета, без числа – без міри, без ліку. Принимать без счета – брати не лічивши. По счету (принимать, сдавать) – (приймати, здавати) під лік. По счету (документу) – на рахунок. В конечном счете – наприкінці; кінець-кінцем. Остается счетом – лишається ліком. Поставить в счет – залічити; записати на рахунок. Сложить со счетов – виключити з рахунків. Заключать счета – замикати рахунки. Не в счет – не в число. Принимать на (свой) счет – брати на (свій) рахунок; (иноск.) – брати на свій карб. Относить на чей счет – залічувати на чий рахунок; (иноск.) – брати на чий карб. На свой счет принять (о деньгах) – взяти на свій кошт; взяти кошти на себе; (переносно) – взяти на свій карб. Открывать счет – відкривати рахунок. По счету получать – одержувати на рахунок. Быть на счету – бути під ліком.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

персона́льный персона́льний, особи́стий, особо́вий

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Особи́стийличный.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Индивидуальный (о карточке) – індивідуа́льний, особо́вий; (об опыте) – особистий.
Интерес
1) інтере́с (-су)
; и. деловой – діловий інтере́с; и. личныйособистий інтере́с; и. общий – спі́льний; (общественный) – грома́дський інтере́с; и. страховой – інтере́с убезпечний; фіна́нсові інтере́си; в -сах вовлечений масс (в работу) – щоб утягти ма́си; в -сах дела – для спра́ви; действовать в чьем-либо -се – чинити на чий інтере́с; ограждать -сы – боронити, оборонять, оборонити інтере́си; это не в наших -сах – це не на́ші інтере́си;
2) (
любопытство) – ціка́вість (-вости);
3) (
интересность) – ціка́вість (-вости), інтере́с (-су); дело не представляет -са – спра́ва не має інтере́су, спра́ва неціка́ва;
4) (
заработок, прибыль) – зиск (-ку), інтере́с (-су).
Кредит
1) (
бухг. и фин.) – кредит (-ту); к. взаимный – взає́мний кредит; к. восстановительный – відбудо́вчий кредит, кредит на відбудува́ння; к. краткосрочный – кредит на малий час; к. мелкий – дрібний кредит; к. мелколавочный – кредит на дрібний крам; к. по сметам – кредит із кошто́рисів, кредит на підста́ві кошто́рисів; к. сверхсметный – (по)надкошто́рисний кредит; к. условный – умо́вний кредит; восстановлять кредит – поновляти, поновити кредит; отказывать в -те – відмовляти в кредиті; открывать кредит – відкрива́ти, відкрити кредит; отпускать -ты – дава́ти, да́ти кредити; располагать -том – ма́ти кредит;
2) (
долг) в выражениях: брать в кредит – бра́ти, взяти на́бір, на борг, на ві́ру; отпускать в к-т – дава́ти, да́ти на́бір, на ві́ру, боргува́ти, поборгу́вати;
3) (
доверие) – кредит (-ту), ві́ра; к. личныйособистий кредит; подрывать чей кредит – хита́ти, похитну́ти чий кредит, ві́ру до ко́го.
Личный (свойственный, принадлежащий или относящ. к данной личности, напр., о мотивах) – особистий; (персональный, напр., о пенсии) – особо́вий, персона́льний.
Пакет – паке́т (-та); (сверток) – паку́нок (-нка); п. индивидуальныйособистий паке́т; п. срочный – спі́шний паке́т; в -те послать – паке́том посла́ти.
Секретарь – секрета́р (-ря); с. личныйособистий секрета́р; с. непременный – неодмі́нний секрета́р; (несменяемый) – незмі́нний (дові́чний) секрета́р; ученый -тарь – уче́ний секрета́р; быть -рем (исполнять секретарские обязанности) – секретарюва́ти.
Явка
1) (
прибытие) – прибуття, о́каз (-зу) (Н); я. в суд – прибуття до су́ду, прибуття на суд, о́каз пе́ред суд; я. личная – особисте прибуття, о́каз особистий; необходима личная -ка – тре́ба оказа́тися (прийти) особисто; явка всех членов президиума обязательна – а) бу́ти всім уча́сникам президії неодмі́нно; б) повинні прибу́ти всі уча́сники президії неодмі́нно;
2) (
предъявление) – по́каз (-зу), пода́ння; явка документов производится от 10 до 2 часов дня – доку́менти подають з 10 до 2 години дня.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

особи́стий, -та, -те

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Особи́стий, -а, -е. Личный.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Знак — знак, -ку; З. личныйособи́стий знак; З. опознавательный — прикме́тний знак; З. отличия — відзна́ка; З. условный — умо́вний знак.
Индивидуальный — індивідуа́льний, особи́стий; И. пакет — індивідуа́льний паке́т; И. фехтование — індивідуа́льне фехтува́ння.
*Личныйособи́стий; особо́вий; Л. дело — особис́та спра́ва; Л. знакособи́стий знак; Л. наблюдениеособи́стий до́гляд; Л. номерособи́стий ну́мер; Л. обещание — особи́ста обіця́нка; Л. общение — особи́сті зно́сини; Л. осмотрособи́стий о́гляд; Л. примерособи́стий при́клад; Л. состав — особо́вий склад.
*Наблюдение — сте́ження, до́гляд, -ду, догляда́ння; Н. визуальное — сте́ження очи́ма; Н. воздушное — сте́ження з пові́тря; Н. газовое — сте́ження за га́зами; Н. за полем боя — сте́ження за по́лем бо́ю; Н. личноеособи́стий до́гляд; Н. наземное — сте́ження з землі́; Н. облическое — сте́ження скі́сне; Н. промежутков — сте́ження за промі́жками.
*Номер — число́, -ла́; ну́мер, -ра; Н. личныйособи́стий ну́мер; „По порядку номеров расчитайсь“ — „За черго́ю перелічи́сь!“.
*Ординарец — ордина́рець, -рця; О. личныйособи́стий ордина́рець.
Пример — при́клад, -ду; П. дачныйособи́стий при́клад; подавать П. — бу́ти за при́клад.
*Состав — склад, -ду; С. административно-хозяйственный — адміністрати́вно-господа́рчий склад; С. боевой — бойови́й склад; С. ветеринарный — ветерина́рний склад; С. гарнизона — склад зало́ги; С. дистанционный — дистанці́йний склад; С. дымовой — димови́й склад; С. железно-дорожный — залізни́чна ва́лка, о́клад; С. караула — склад сторо́жі; С. командный — кома́ндний склад; С. комиссарский — коміса́рський склад; С. конский — склад кі́нський; С. лётный — літни́й склад; С. личныйособи́стий склад; людской С. — людськи́й склад; С. медицинский — меди́чний склад; С. начальствующий — нача́льницький склад; С. переменный — змі́нний склад; С. подвижной — вагови́й склад; С. политический — політи́чний склад; С. пороха — склад по́роху; С. постоянный — пості́йний склад; С. светящийся — світни́й склад; С. торочный — теркови́й склад; С. трубочный — трубкови́й склад; С. ударный — уда́рний склад; С. фавьє — фав’є́ (динітронафталіп).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Безли́чный = 1. не особи́стий. 2. безли́чний.
Индивидуа́льный = окро́мішний, особи́стий.
Ли́чный = особи́стий (що належить до особи). — Споконвічного права особистої волї не проковтнула перевага громадської могучести. Бар. О.
Самоли́чный, но = особи́стий, особи́сто, особо́вий (С. Жел. Пар.), самоли́чно (С. Жел.).

Запропонуйте свій переклад