Знайдено 43 статті
Запропонувати свій переклад для «особистий»
Шукати «особистий» на інших ресурсах: 
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
| Де́йственный – дійови́й, дію́щий, дія́льний, акти́вний, чи́нний. [Не гучна́ про́повідь, а особи́стий при́клад ма́є дійову́ си́лу. Це лі́ки ду́же дію́щі. Не па́дають бі́льше му́ри Єрихо́нські од само́го сурмлі́ння: тре́ба живо́го дія́льного чи́ну (Єфр.). Акти́вна (чи́нна) оборо́на]. |
| Лицево́й –
1) лицьови́й. • -вая кость – лицьова́ кі́стка. • -вой угол – лицьови́й кут (-та). • -во́й че́реп – че́реп (-па) обли́ччя (-ччя). -во́е полотенце, см. Лицеви́к; 2) (о лице предмета) пра́вий, лицьови́й, зве́рхній. • -ва́я сторона – пра́вий (лицьови́й, до́брий, горі́шній, зве́рхній) бік (р. бо́ку), лице́; срв. Лицо́ 6. [В це́ї ху́стки дру́гий бік (изнанка) кра́щий за пра́вий (за лице́) (Брацлавщ.). Приче́пиш (дві каблу́чки золоті́) до обо́х нара́мників наплі́чника зни́зу, з лицьово́го бо́ку його́ (Біблія)]. • -ва́я сторона карты, монеты – лице́ ка́рти, моне́ти. [Гро́шам лиця́ нема́ (Номис)]. • -ва́я сторона ткани – лице́, пра́вий, лицьови́й (и т. д.) бік ткани́ни; 3) (о лице здания) чі́льний; чолови́й. • -ва́я сторона дома – чо́ло́, чі́льний бік (р. бо́ку) буди́нку. • -во́й фасад – чолова́ фаса́да. • -вой чертёж дома – чолови́й рису́нок (-нку) (план) буди́нку; 4) (снабжённый рисунками) лицеви́й, образо́вий (руко́пис); 5) (персональный) особо́вий, особи́стий. • -во́й счёт – особи́стий раху́нок (-нку). • -ва́я книга, бухг. – особо́ва кни́га (кни́жка), кни́га (кни́жка) особи́стих раху́нків. |
| Ли́чный –
1) (имеющий в виду особу, относ. к лицам, особам вообще) особо́вий. • -ный состав – особо́вий склад (-ду). • -ный вред – ушко́дження осо́би. • -ное задержание – заарештува́ння осо́би. • -ный наём – на́йми (-мів); 2) (необщий, частный) особи́стий, персона́льний, (собственный) вла́сний, (индивидуальный) індивідуа́льний. [Диви́вся на Ге́рмана, як на свого́ особи́стого во́рога (Франко). Особи́сті почува́ння само́го а́втора (Єфр.). Щи́рі патріо́ти забу́дуть про особи́сті сва́рки (М. Левиц.). Не слід оддава́тися вла́сному го́рю (Крим.)]. • -ная выгода – особи́ста ко́ри́сть (-ти). • -ная безопасность – а) безпе́чність осо́би; б) (собственная) особи́ста безпе́чність (-ности). • -ный дворянин – особи́стий (персона́льний) дворяни́н. • -ные дела – вла́сні (особи́сті) спра́ви (р. справ). • Это мое -ное дело – це моя́ вла́сна (особи́ста) спра́ва. • По своим -ным делам – у свої́х вла́сних (особи́стих) спра́вах, за свої́ми -ними (-тими) спра́вами. • -ное достоинство – особи́ста гі́дність (досто́йність) (-ности). • -ная жизнь – особи́сте (індивідуа́льне) життя́. • -ные интересы – особи́сті інтере́си. • -ный кредитор – особи́стий кредито́р (-ра). • -ная обида – особи́ста обра́за. • -ные обстоятельства – особи́сті обста́вини (-вин). • По -ным обстоятельствам – з особи́стих обста́вин. • -ное обязательство – особи́сте зобов’я́зання. • -ная ответственность – особи́ста (вла́сна) відповіда́льність (-ности). • Под свою -ную ответственность – на свою́ вла́сну (особи́сту) відповіда́льність. • -ные счёты – особи́сті раху́нки (-ків). [Дово́дять особи́сті раху́нки до найбі́льшої си́ли (Грінч.)]; 3) грам. – особо́вий. • -ный глагол – особо́ве дієсло́во. • -ное местоимение – особо́вий займе́нник (-ка). |
| Но́мер –
1) (счётная цифра) ну́мер (-ра; мн. -мери́, -рі́в), (число) число́, (сокр.) №, Ч°. [Да́вши відби́тки свої́х па́льців і дові́давшись, за яки́м ну́мером ці відби́тки заве́дено до спи́сків, вони́… (Велз). Буди́нок число́ (реже ну́мер) ві́сім (Київ). Ва́ші кімна́ти не тут: кварта́л Га́йбері, Дев’яно́сто сьо́ма ву́лиця, число́ дві ти́сячі сімна́дцять (Велз)]. • Бумага -мер пятый – папі́р ну́мер п’я́тий. • -мер входящий, исходящий – вступне́, вихідне́ число́, вступни́й, вихідни́й ну́мер. • -мер газеты, журнала – число́ (редко ну́мер) газе́ти (часо́пису), журна́ла. [Пе́рше число́ тижне́вика «Рі́дний Край» (Р. Край). В найбли́жчому числі́ журна́ла «Кри́тика» (Критика). Нови́й ну́мер газе́ти (Франко)]. • -мер по журналу (канцел.) – журна́льний ну́мер. • -мер галош, перчаток – ну́мер кало́ш (гальо́ш), рукави́чок. • Личный -мер – особи́стий ну́мер. • -мер порядковый – порядко́вий (рядови́й) ну́мер, порядко́ве (рядове́) число́. • По порядку -ро́в – за поря́дком нумері́в, за че́рго́ю. • Счастливый -мер – щасли́вий ну́мер, щасли́ве число́. • За -ром четвёртым – під ну́мером (число́м) четве́ртим, число́ четве́рте, ну́мер четве́ртий; 2) (программы, в концерте и т. п.) но́мер, число́. [Сього́дні «Сме́ртний но́мер» (Кіноафіша)]. • Лучший -мер представления – найкра́щий но́мер (найкра́ща части́на, найкра́ще мі́сце) виста́ви (у виста́ві). • Сольный -мер – со́льо, со́льовий но́мер, (зап.) одно́спів (-ву). • Вот так -мер! – от так шту́ка! оце́ так раху́ба! • Этот -мер не пройдёт – цей но́мер не про́йде (не пере́йде); ціє́ї не поспіва́єш!; 3) (в гостинице) кімна́та, но́мер (-ра). [Найня́в кімна́ту (но́мер) в готе́лі (Київ). Кімна́ти в готе́лі були́ висо́кі (Кінець Неволі)]. • -ра́ для приезжающих – кімна́ти (номери́) для приї́жджих. |
| О́быск –
1) (для обнаружения украденного, запрещённого) трус (-су), трусени́ця, (гал.) реві́зія; (о многих) трусани́на. [У йо́го був трус і зна́йдено чима́ло нелега́льщини. Трусани́на по селу́: шука́ють покра́дене добро́]. • Личный о́быск – особи́сте обшу́кування, особи́стий трус. • Домовый о́быск – ха́тній трус. • Поголовный о́быск – зага́льний трус. • Делать, производить о́быск, см. Обы́скивать. • Находить, найти при о́быске – витру́шувати, ви́трусити. [Тру́шено його́ й ви́трушено кра́дене полотно́]; 2) о́быск при браке – за́пис у шлю́бну ме́трику; 3) обыск повальный для получения сведений о ком или о чём – вселю́дний до́пит, зага́льний до́пит. |
| Паке́т – паке́т (-ту), паку́нок (-нка), (свёрток) па́чка. • Индивидуальный -ке́т, воен., мед. – особи́стий паке́т. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009–
| Счёт – лічба, лічення, лічіння, рахунок, рахування; (документ) рахунок; • активные счета – активні рахунки; • без счета – безліч; без ліку (без числа, без міри, без ліку-міри); незліченно, (иногда фиг.) як за гріш маку; • без счёту и денег нет – без ліку (без лічби) і грошей нема(є) (Пр.); • быть на счету – бути під ліком; • быть на хорошем счету, быть на плохом счету – мати добру, лиху репутацію (славу); бути відомим з позитивного боку; • брать (принимать) в счёт (расчёт) – враховувати, брати до уваги (на увагу); • в конечном счёте – кінець кінцем, зрештою, врешті-решт  , нарешті, у кінцевому (в остаточному) результаті (підсумку); у загальному підсумку; (иногда) після всього; наприкінці;• вносить (суммы) на текущий счёт – вкладати (суми) на біжучий рахунок; • в счёт будущих платежей – у платіж надалі; • в счёт чего (жалования и т. п.) – на [у] рахунок чого (платні тощо); • выдавать по счёту – видавцем давати (видавати); видавати ліком; • жить за чужой счёт – жити чужим коштом; жити на дурницю; • заключать счета – замикати рахунки; • за счёт выбора – внаслідок вибору; • за счёт чего – користуючись з чого (використовуючи, використавши що); • иметь счет в банке – мати рахунок у банку; • каждая минута на счету – не можна гаяти й хвилини (жодної хвилини); кожна хвилина лічена (рахована); • круглым счётом – округло [рахувавши, рахуючи]; приблизно; • лицевой счет – особовий рахунок; • личный счет – особистий рахунок; • на [за] счёт чей, какой – коштом чиїм, яким; на чиї, які гроші; • на казённый счет – урядовим коштом; • на свой счёт принять – (о деньгах) взяти на свій кошт; взяти кошти на себе; (переносно) взяти на свій карб; • на счёт чей (говорить, намекать…) – про (за) кого, на чий карб (закидати, натякати); • на чей (чужой) счет жить – чиїм (чужим) коштом жити; • на этот счёт – щодо цього (про це, за це); • не [идёт] в счёт – не береться до уваги (що); не має ваги (не важить); не враховується (рахується); не в число; • не счёл нужным, возможным – не визнав (не вважав) за потрібне, за можливе; • открывать счет – відкривати рахунок; • относить на чей счет – залічувати на чий рахунок; (иноск.) брати на чий карб; • остается счётом – лишається ліком; • первый по счёту – перший числом; • по большому счёту – правду (по правді, прямо, загалом) кажучи; • покончить счёты с кем, с чем – припинити (порвати) взаємини (стосунки) з ким; розійтися (розцуратися) з ким; покласти край чому; • по моему счету (их столько-то) – на мій лік; • поставить в счёт – залічити; записати на рахунок; • по счёту (документу) получать – на рахунок одержувати; • по счёту (принимать, сдавать) – (приймати, здавати) під лік; • принимать без счёта – брати не лічивши; • принимать, принять на свой счёт что (перен.) – брати, узяти на свій карб (иногда на себе) що; прикладати, прикласти до себе що; • прохаживаться, пройтись на счёт чей – глузувати, поглузувати (насміхатися, насміятися) з кого, з чого; зачіпати, зачепити кого, що; (фиг., только соверш.) водою бризнути на кого, на що; сипнути (кинути) наздогад на кого, на що; • сбрасывать, сбросить (скидывать, скинуть) со счетов (счёта) кого, что – скидати, скинути з рахунку кого, що; перестати зважати на кого, на що; не брати більш до уваги кого, чого; • сведение счетов – обрахунок; • сводить счёты – обраховуватися; робити обрахунок; закінчити рахунок; облічитися з ким; • сложить со счётов – вилучити з рахунків; • ставить, поставить в счёт кому, что (перен.) – ставити, поставити (брати, узяти) на карб кому, що; • счёт депозитов и невыплаченных сумм – рахунок депозитів та неоплачених сум; • счёт имущества, вновь поступившего в отчетный период – рахунок майна, що надійшло за звітний період; • счёт (случайных) прибылей и убытков – рахунок (випадкових) прибутків і витрат; • счётом выдавать – видавцем давати; • счёт расходов по непосредственному обслуживанию рабочих и служащих – рахунок видатків на безпосереднє обслуговування робітників та службовців; • счёт специальных текущих счетов под обязательства и процентные бумаги – рахунок спеціяльних біжучих рахунків під зобов’язання та відсоткові папери; • счёту нет кому, чему – ліку [числа] немає кому, чому; без ліку [безліч] кого, чого; • текущий счет – біжучий рахунок; • что за счёты (разг.) – які можуть бути рахунки; що за рахунки; не варт(о) про це й говорити; • это не в счёт – це [то] не в число; це не йде в рахунок (не враховується, не рахується); цього не слід брати (не береться) до уваги. [Кінець кінцем прийшов до невеличкої затоки між кручами, де було затишно й відлюдно (В. Підмогильний). Врешті-решт, не повинні пропасти марно ні краплини поту, ані крові нашої… (О. Довженко)].  |
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка)
| ИНДИВИДУА́ЛЬНЫЙ укр. особи́стий. |
| ОБЩЕ́НИЕ ще конта́кт [ли́чное общение особи́стий конта́кт], реконстр. спілко́вання. |
| ПАКЕ́Т (згорток) ще паку́нок; индивидуа́льный пакет коротк. особи́стий паке́т. |
| ПЕРСОНА́ЛЬНЫЙ (стіл) особи́стий, (склад) особо́вий. |
| ЧА́СТНЫЙ фраз. особистий, не суспі́льний, окре́мо взя́тий, окре́мий, (висновок) ще побі́чний, запозич. конкре́тний [от частного к о́бщему від конкре́тного до зага́льного]. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)
| Лицевой –
1) пере́дній, -я, -є, лицевий; 2) (личный) особи́стий, -а, -е. |
| Личный – особи́стий, -а, -е. |
| Самоличный – особи́стий; -но – особи́сто. |
Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник)
| Счет – лічба; (документ) – рахунок. Текущий счет – біжучий рахунок. Лицевой счет – особовий рахунок. Личный счет – особистий рахунок. Активные счета – активні рахунки. Счет депозитов и невыплаченных сумм – рахунок депозитів та неоплачених сум. Вносить (суммы) на текущий счет – вкладати (суми) на біжучий рахунок. Счет имущества, вновь поступившего в отчетный период – рахунок майна, що надійшло за звітний період. В счет (жалованья) – на рахунок (платні). В счет будущих платежей – у платіж надалі. Счет (случайных) прибылей и убытков – рахунок (випадкових) прибутків і витрат. За чей счет исполнено, издано и т. п. – коштом чиїм виконано, видано і т. ин. На чей (чужой) счет жить – чиїм (чужим) коштом жити. На казенный счет – урядовим коштом. На чей счет (говорить, намекать) – на чий карб (закидати, натякати). Насчет этого – щодо цього. Насчет этого говорить – про це (говорити). Насчет этого я спокоен – це мене не турбує. Счет расходов по непосредственному обслуживанию рабочих и служащих – рахунок видатків на безпосереднє обслуговування робітників та службовців. Счет специальных текущих счетов под обязательства и процентные бумаги – рахунок спеціяльних біжучих рахунків під зобов’язання та відсоткові папери. Сводить счеты – обраховуватися; робити обрахунок; закінчити рахунок; облічитися з ким. Сведение счетов – обрахунок. По счету первый и т. д. – числом перший і т. ин. На хорошем, плохом счету быть – добру, лиху славу мати. По моему счету (их столько-то) – на мій лік. Счетом выдавать – видавцем давати. Без счета, без числа – без міри, без ліку. Принимать без счета – брати не лічивши. По счету (принимать, сдавать) – (приймати, здавати) під лік. По счету (документу) – на рахунок. В конечном счете – наприкінці; кінець-кінцем. Остается счетом – лишається ліком. Поставить в счет – залічити; записати на рахунок. Сложить со счетов – виключити з рахунків. Заключать счета – замикати рахунки. Не в счет – не в число. Принимать на (свой) счет – брати на (свій) рахунок; (иноск.) – брати на свій карб. Относить на чей счет – залічувати на чий рахунок; (иноск.) – брати на чий карб. На свой счет принять (о деньгах) – взяти на свій кошт; взяти кошти на себе; (переносно) – взяти на свій карб. Открывать счет – відкривати рахунок. По счету получать – одержувати на рахунок. Быть на счету – бути під ліком. |
Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш)
| персона́льный персона́льний, особи́стий, особо́вий |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський)
| Особи́стий – личный. |
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич)
| Индивидуальный (о карточке) – індивідуа́льний, особо́вий; (об опыте) – особистий. |
| Интерес –
1) інтере́с (-су); и. деловой – діловий інтере́с; и. личный – особистий інтере́с; и. общий – спі́льний; (общественный) – грома́дський інтере́с; и. страховой – інтере́с убезпечний; фіна́нсові інтере́си; в -сах вовлечений масс (в работу) – щоб утягти ма́си; в -сах дела – для спра́ви; действовать в чьем-либо -се – чинити на чий інтере́с; ограждать -сы – боронити, оборонять, оборонити інтере́си; это не в наших -сах – це не на́ші інтере́си; 2) (любопытство) – ціка́вість (-вости); 3) (интересность) – ціка́вість (-вости), інтере́с (-су); дело не представляет -са – спра́ва не має інтере́су, спра́ва неціка́ва; 4) (заработок, прибыль) – зиск (-ку), інтере́с (-су). |
| Кредит –
1) (бухг. и фин.) – кредит (-ту); к. взаимный – взає́мний кредит; к. восстановительный – відбудо́вчий кредит, кредит на відбудува́ння; к. краткосрочный – кредит на малий час; к. мелкий – дрібний кредит; к. мелколавочный – кредит на дрібний крам; к. по сметам – кредит із кошто́рисів, кредит на підста́ві кошто́рисів; к. сверхсметный – (по)надкошто́рисний кредит; к. условный – умо́вний кредит; восстановлять кредит – поновляти, поновити кредит; отказывать в -те – відмовляти в кредиті; открывать кредит – відкрива́ти, відкрити кредит; отпускать -ты – дава́ти, да́ти кредити; располагать -том – ма́ти кредит; 2) (долг) в выражениях: брать в кредит – бра́ти, взяти на́бір, на борг, на ві́ру; отпускать в к-т – дава́ти, да́ти на́бір, на ві́ру, боргува́ти, поборгу́вати; 3) (доверие) – кредит (-ту), ві́ра; к. личный – особистий кредит; подрывать чей кредит – хита́ти, похитну́ти чий кредит, ві́ру до ко́го. |
| Личный (свойственный, принадлежащий или относящ. к данной личности, напр., о мотивах) – особистий; (персональный, напр., о пенсии) – особо́вий, персона́льний. |
| Пакет – паке́т (-та); (сверток) – паку́нок (-нка); п. индивидуальный – особистий паке́т; п. срочный – спі́шний паке́т; в -те послать – паке́том посла́ти. |
| Секретарь – секрета́р (-ря); с. личный – особистий секрета́р; с. непременный – неодмі́нний секрета́р; (несменяемый) – незмі́нний (дові́чний) секрета́р; ученый -тарь – уче́ний секрета́р; быть -рем (исполнять секретарские обязанности) – секретарюва́ти. |
| Явка –
1) (прибытие) – прибуття, о́каз (-зу) (Н); я. в суд – прибуття до су́ду, прибуття на суд, о́каз пе́ред суд; я. личная – особисте прибуття, о́каз особистий; необходима личная -ка – тре́ба оказа́тися (прийти) особисто; явка всех членов президиума обязательна – а) бу́ти всім уча́сникам президії неодмі́нно; б) повинні прибу́ти всі уча́сники президії неодмі́нно; 2) (предъявление) – по́каз (-зу), пода́ння; явка документов производится от 10 до 2 часов дня – доку́менти подають з 10 до 2 години дня. |
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич)
| особи́стий, -та, -те |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
| Особи́стий, -а, -е. Личный. |
Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські)
| *Знак — знак, -ку; З. личный — особи́стий знак; З. опознавательный — прикме́тний знак; З. отличия — відзна́ка; З. условный — умо́вний знак. |
| Индивидуальный — індивідуа́льний, особи́стий; И. пакет — індивідуа́льний паке́т; И. фехтование — індивідуа́льне фехтува́ння. |
| *Личный — особи́стий; особо́вий; Л. дело — особиста спра́ва; Л. знак — особи́стий знак; Л. наблюдение — особи́стий до́гляд; Л. номер — особи́стий ну́мер; Л. обещание — особи́ста обіця́нка; Л. общение — особи́сті зно́сини; Л. осмотр — особи́стий о́гляд; Л. пример — особи́стий при́клад; Л. состав — особо́вий склад. |
| *Наблюдение — сте́ження, до́гляд, -ду, догляда́ння; Н. визуальное — сте́ження очи́ма; Н. воздушное — сте́ження з пові́тря; Н. газовое — сте́ження за га́зами; Н. за полем боя — сте́ження за по́лем бо́ю; Н. личное — особи́стий до́гляд; Н. наземное — сте́ження з землі́; Н. облическое — сте́ження скі́сне; Н. промежутков — сте́ження за промі́жками. |
| *Номер — число́, -ла́; ну́мер, -ра; Н. личный — особи́стий ну́мер; „По порядку номеров расчитайсь“ — „За черго́ю перелічи́сь!“. |
| *Ординарец — ордина́рець, -рця; О. личный — особи́стий ордина́рець. |
| Пример — при́клад, -ду; П. дачный — особи́стий при́клад; подавать П. — бу́ти за при́клад. |
| *Состав — склад, -ду; С. административно-хозяйственный — адміністрати́вно-господа́рчий склад; С. боевой — бойови́й склад; С. ветеринарный — ветерина́рний склад; С. гарнизона — склад зало́ги; С. дистанционный — дистанці́йний склад; С. дымовой — димови́й склад; С. железно-дорожный — залізни́чна ва́лка, о́клад; С. караула — склад сторо́жі; С. командный — кома́ндний склад; С. комиссарский — коміса́рський склад; С. конский — склад кі́нський; С. лётный — літни́й склад; С. личный — особи́стий склад; людской С. — людськи́й склад; С. медицинский — меди́чний склад; С. начальствующий — нача́льницький склад; С. переменный — змі́нний склад; С. подвижной — вагови́й склад; С. политический — політи́чний склад; С. пороха — склад по́роху; С. постоянный — пості́йний склад; С. светящийся — світни́й склад; С. торочный — теркови́й склад; С. трубочный — трубкови́й склад; С. ударный — уда́рний склад; С. фавьє — фав’є́ (динітронафталіп). |
Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак)
| атле́тка, атле́ток; ч. атле́т 1. спортсменка, яка займається силовими вправами. [Серед володарів статусу олімпійська атлетка Релен Бойл, ветеринар, нобелівський лауреат Пітер Догерті, акторка Ніколь Кідман. (Український тиждень, 2019). Українська атлетка Левченко встановила особистий рекорд та виграла «бронзу» міжнародних змагань. (Громадське ТБ, 30.06.2018). А Ліля Довбенчук (їй 16) – спортсменка, атлетка, навчається у Львівському училищі фізичної культури. (Високий замок, 2002). На жаль, українська атлетка виступила трохи нижче своїх можливостей і взяла всього 1 м 96 см. (День, 1997).] 2. сильна жінка міцної тілесної будови. [Онуку Лохнеси звали Стеллою . І була вона високою, ставною, сильною і самовпевненою. З фігурою атлетки. З мускулястими засмаглими ногами у мережеві золотавих дрібних волосинок. (Олександр Денисенко «Проникнення» (гіпертекстуальний роман), 2010). А Флоран, який усе ще соромився жінок, відчував, що поволі губиться в кошмарному колі цих дівок з надто розвиненими тілами, що оточували його, гукаючи хрипкими голосами та розмахуючи голими ручищами атлеток. (Еміль Золя «Черево Парижа», пер. Тетяна Черторижська, 1960).] Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021. |
| марафо́нка, марафо́нок; ч. марафо́нець спортсменка з марафонського бігу, плавання. [Українська марафонка встановила особистий рекорд і здобула олімпійську ліцензію. (glavcom.ua, 28.10.2019). Марафонка зламала ногу і повзла до фінішу навкарачки. (Спорт.Сьогодні, 24.10.2018). Марафонка Вікторія Хапіліна – про виступ на Чемпіонаті світу з легкої атлетики. (Ukrainian Athletics, 06.08.2017).] див.: марафо́нниця Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021. |
| парламента́рка, парламента́рок; ч. парламента́р членкиня парламенту. [Так, Попов заявив, що розгромний пост наблизив зоряний час для української парламентарки, а Журавльов додав, що не може дочекатися, коли Геращенко запросить його до Києва. (Високий замок, 2019). Два роки тому від рук ультраправого психічнохворого радикала загинула британська парламентарка Джо Кокс. (Український тиждень, 2019). Парламентарка вважає, що в Україні немає громадянської війни. (Європейська правда, 2014). За особливим дорученням Є. Коновальця його особистий секретар О. Бойків налагодив контакти з членкинею Ліги, впливовою англійською парламентаркою від Лейбористської партії Мері Шіпшенкс. (Марта Гавришко «Заходи ОУН на міжнародній арені у справі «пацифікації» в Галичині у 1930 р.», 2014).] Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 544. |
| слове́сниця, слове́сниць; ч. слове́сник 1. жінка, яка здобула філологічну освіту. [Рудоволоса киянка – філологиня за освітою. Здавалось би, що словесниця тямить у залізничних сполученнях. (СТБ: Вікна-новини, 22.06.2018). Поетеса як краківська словесниця була присутня на поетичних вечорах Карабовича у студентські часи. (Наше слово, №10, 03.03.2017).] 2. викладачка мови і літератури в школі. [Певно, це і реалії сучасної школи, що там здебільшого жіночий колектив? Бачу, словесницю Ви бодай трохи пожаліли:) (babai.co.ua, 15.10.2020). Авторці не потрібно було нічого вигадувати: за образом головної героїні, колишньої вчительки-словесниці, а відтак італійської заробітчанки Оксани, легко вгадується її особистий досвід. (tverdyna.ucoz.ua, 14.08.2015). Після повернення родини до міста над Дніпром Галинка продовжувала навчання в сто четвертій київській середній школі. Чи не провидіння для майбутньої словесниці? (Наукові записки. Літературознавство, 2014, № 41, с. 437).] див.: філологи́ня Словник української мови: в 11 томах, Т. 9, 1978, с. 366. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
| Безли́чный = 1. не особи́стий. 2. безли́чний. |
| Индивидуа́льный = окро́мішний, особи́стий. |
| Ли́чный = особи́стий (що належить до особи). — Споконвічного права особистої волї не проковтнула перевага громадської могучести. Бар. О. |
| Самоли́чный, но = особи́стий, особи́сто, особо́вий (С. Жел. Пар.), самоли́чно (С. Жел.). |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)