Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 19 статей
Запропонувати свій переклад для «оступитися»
Шукати «оступитися» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Вступа́ться, вступи́ться за кого – оступа́тися, оступи́тися за ким или за ко́го, обстава́ти, обста́ти за ким, упомина́тися за ким, (защищать) обороня́ти кого́.
За, предл. с вин. и с твор. пп.
1)
а) за що́. [Узя́в її́ за ру́ченьку. Пани́чу, я вас за чу́ба посми́чу (Номис)].

Вступиться за когооступи́тися, обста́ти за ким и за ко́го.
Она вышла за военного – вона́ віддала́ся за військо́во́го.
Ручаться за кого – ручи́тися за ко́го;
б) (
на вопрос куда) за, по-за що. [Хова́ється за чужі́ пле́чі. Виво́зити гній на степо́к по-за мі́сто (за́ город)].
Сесть за стол – сі́сти до сто́лу (и за стіл);
в) (
о вознаграждении) за що. [Гро́ші за робо́ту]; (принимая в соображение что) по чім. [По такі́й робо́ті тре́ба не такі́ гро́ші бра́ти];
г) (
о замещении) за ко́го, за́мість ко́го. [Посла́в си́на за́мість се́бе].
За что браться – до чо́го бра́тися. [До нау́ки бра́лися. Козаки́, до шабе́ль! До робо́ти взя́лися];
2)
а) (
на вопрос где) за, по-за чим. [За си́нім-би мо́рем ми́лого знайшла́ (Шевч.). Скрізь і перед на́ми і по-за на́ми брині́ють чолові́чі ша́пки (Г. Барв.). По-за ме́жами на́шої краї́ни = за пределами нашей страны].
За чем (о занятии) – за чим, (зап.) при чо́му. [Сиди́ть за шитво́м чи за пря́дивом. На ла́ві при вече́рі вся сім’я́ сиді́ла (Рудан.)];
б)
один за другим, друг за другом – оди́н по о́дному. [Усі́, оди́н по о́дному, повихо́дили з ха́ти. Мрі́я сплива́ла по мрі́ї (Грінч.)].
Шаг за шагом – ступі́нь по ступеню́.
Идти вслед за кем – іти́ слі́до́м за ким.
Гнаться за кем, за чем – гна́тися за ким, за чим.
Охотиться за волком – полюва́ти на во́вка, за во́вком.
Пойти за кем, за чем – піти́ по ко́го, по що́. [Біжі́ть шви́дше по лі́каря. Пої́хав у ліс по дро́ва, а я пішла́ по во́ду].
Пойти за делом – піти́ за ді́лом (а не по ді́лу).
Оставить кого далеко за собою – залиши́ти кого́ дале́ко позад се́бе.
Он уехал вскоре за мной – він пої́хав незаба́ром після ме́не;
3) (
на вопрос: за сколько) за, через. [Ви́плакала ка́рі о́чі за чоти́ри но́чі. За оста́нні два ро́ки (или за оста́нніх двох ро́кі́в) він написа́в кі́лька га́рних оповіда́ннів. Дени́с через усю́ доро́гу хоч-би па́ру з уст пусти́в (Квітка)].
За неделю перед этим – ти́ждень перед цим, перед ти́жнем.
За год раньше – рік напере́д, перед ро́ком.
Ему за сорок лет – йому́ ро́ків понад со́рок.
За две версты от города – за дві верстві́ від мі́ста.
За пятнадцать рублей – за п’ятна́дцять карбо́ванців.
Найти за кем – знайти́ на ко́му. [На йо́му не знайшли́ нія́кої прови́ни (Н.-Лев.)].
Следовать за кем (по времени) – іти́ за ким, бу́ти під ким. [Ця ді́вчинка – ста́рша, а під не́ю оце́й хло́пчик].
За ним это водится – за ним це бува́є (пово́диться).
За глаза – поза́очі. [Се не поза́очі лю́ди ка́жуть, а в ві́чі (Г. Барв.)].
Теперь очередь за мной – тепе́р моя́ черга́.
Запишите это за мной – запиші́ть це на ме́не.
Будет за мной – бу́де за мно́ю.
За неимением – не ма́ючи; бо не ма́ю, через бра́к, для бра́ку чого́. [Не ма́ючи гро́шей, не мо́жу ку́пити. Не мо́жу купи́ти, бо не ма́ю гро́шей. Не друку́ється через брак мі́сця].
За исключением – з ви́нятком чого́, вийма́ючи що, о́крім чо́го, ко́го.
За недосужностью, за болезнью, за старостью и т. п. – через ні́кольство, через х(в)оро́бу, через ста́рощі и т. п. За подписью секретаря – з пі́дписом секретаря́. Что за чудо, удивление! – що за ди́во!
Заступа́ться, заступи́ться – (за кого) оступа́тися, оступи́тися за ким и за ко́го, заступа́тися, заступи́тися за ко́го, обстава́ти, обста́ти за ко́го и за ким, за що и за чим, борони́ти кого́, ста́ти, уста́витися за кого́ и за ким, (зап.) впімну́тися за ким. [Вона́ за ним раз-у-раз оступа́ється (Звиног.). За мужи́цьку во́лю оступа́всь (Грінч.). Обста́ли за францу́зьку респу́бліку про́ти імпера́торської Герма́нії (Грінч.). Всяк за собо́ю обста́не (Проскурів). Ба́чу, така́ вже ва́ша вда́ча, що не стоїте́ за свої́ми (Звин.). Хто за пра́вду ста́не (Сл. Гр.). Зо́ньку годува́ли штурханця́ми по кутка́х, бо за не́ї ніхто́ не вста́вився-б (Л. Укр.). Нема́ кому́ впімну́тися за робітнико́м (Франко)].
Оборо́на, см. Защи́та 2.
Стать в -ну кого, чего – заступи́тися, вступи́тися, оступи́тися за ко́го, за що, за ким, за чим. [За не́ї ніхто́ не всту́питься. Він оступа́ється за ді́тьми].
Отвя́зываться, отвяза́ться
1) відвя́зуватися, відвяза́тися від чо́го.

Лошадь -лась от яслей – кінь відвяза́вся від я́се́л;
2) (
отделаться, избавиться) відвяза́тися, відкара́скатися, відпе́катися, відмогти́ся від ко́го, від чо́го, скара́скатися, спе́катися, (по)збу́тися, зди́хатися кого́, чого́.
Едва от него -за́лся – наси́лу (ле́дві) відкара́скався від ньо́го (спе́кався, зди́хався його́);
3) (
отстать) відчепи́тися, відкасну́тися, відсахну́тися, оступи́тися від ко́го.
-жи́сь (-жи́тесь) от меня – відчепи́сь (відчепі́ться), відкасни́сь (відкасні́ться) и т. д. від ме́не!
Отступа́ть, отступи́ть
1) (
назад) відступа́ти, відступи́ти, відступа́тися, відступи́тися, о[у]ступа́тися, о[у]ступи́тися, поступа́тися, поступи́тися, подава́тися, пода́тися (наза́д) перед ким, перед чим или від ко́го, від чо́го.
-па́ть в сторону – відстороня́тися, відсторони́тися. [То піді́йде до крини́ці, то знов одступа́є (Шевч.). Ста́ла перед очи́ма і не вступа́ється (Свидн.). «Нас ви́дно знадво́ру», сказа́ла Они́ся, оступа́ючись од вікна́ (Н.-Лев.). Зляка́вшись, па́рубок поступи́вся наза́д. Перед мече́м наза́д не подає́ться (Куліш)].
-пи́ть назад на два шагаоступи́тися (поступи́тися) наза́д на два кро́ки (ступені́); (при постройках) відступи́ти (відійти́) на два ступені́.
-пи́, дай дорогу! – оступи́ся, дай (пусти́) доро́гу!
Неприятель -пи́л от города – вороги́ відступи́ли від мі́ста (уступи́лися з-перед мі́ста).
Татары начали -па́ть к берегу – тата́ри почали́ оступа́тися до бе́рега (Леонт.).
-па́ть шаг за шагом – поступа́тися наза́д по́ступце́м.
Не -плю́ (не отстану), пока… – не відступлю́ся, по́ки…
-пать поздно, дело решено – відступа́тися пі́зно, спра́ву ви́рішено (скі́нчено);
2) (
отказываться) відступа́тися, відступи́тися від чо́го, відріка́тися, відректи́ся, зріка́тися, зректи́ся чого́ и від чо́го, поступа́тися, поступи́тися чим. -пи́ть от веры, см. Отступи́ться;
3) (
уклоняться) віддаля́тися, віддали́тися від чо́го, відбіга́ти чого́, від[у]хиля́тися, від[у]хили́тися від чо́го.
-пи́ть от закона, от правил – пору́шити зако́н (пра́во), пра́вило.
-пить от истины – відбі́гти пра́вди, ухили́тися від пра́вди, розмину́тися з пра́вдою.
-пи́ть от контракта – пору́шити контракт, умо́ву.
Отходи́ть, отойти́
1) відхо́дити, відходжа́ти, відійти́, (
о мног.) повідхо́дити від чо́го. [Одійшо́в тро́хи та й озира́ється. Відійшли́ козаче́ньки від села́ за ми́лю]; (от чего, кого, с дороги) відступа́тися, відступи́тися, відступа́ти, відступи́ти від чо́го (напр., від вікна́, стола́, від йо́го), з чо́го (з доро́ги), уступа́тися, уступи́тися, оступа́тися, оступи́тися, поступа́тися, поступи́тися від чо́го, від ко́го, з чо́го. [Оступи́лася наза́д, да́лі від страшно́го мі́сця (Грінч.)]; (о поезде, пароходе, почте) і[й]ти́, піти́.
-ди́те от окна – відійді́ть (відступі́ть(ся)) від вікна́.
-ти́ в сторону – відійти́, від[о]ступи́тися на-бі́к.
Я не -ду́ от вас – я не відступлю́сь від вас.
-ди́ от зла – відступи́сь від ли́ха.
Не -дит – ні́ ві́дступу.
От колыбели не -дит – від коли́ски ні ві́дступу (Кон.).
Не -дя́ – безодхі́дно.
Мы -ли́ версты две – ми відійшли́ верстви́ (-сто́в) зо́ дві.
Пароход -шё́л – паропла́в пішо́в.
Почта -дит и приходит по вторникам – по́шта відхо́дить (іде́) і прихо́дить вівто́рками.
-ти́ назад от кого-нибудь – остава́тися від ко́го. [Коли́ вдова́ ви́йде за́між за дру́гого, то земля́ од не́ї остає́ться (Звин.)];
2) (
о вещи: отставать) відстава́ти, відста́ти, відтуля́тися, відтули́тися, відхиля́тися, відхили́тися.
Стена -ла́ – стіна́ відста́ла, відхили́лась;
3) (
отклоняться от чего) відхиля́тися, відхили́тися, відбіга́ти, відбі́гти від чо́го. [Відхиля́тися від пра́вди. Відбіга́ти від те́ми].
Переводчик -шё́л от оригинала – перекла́дач відбі́г (відхили́вся) від оригіна́лу;
4) (
оставлять место) відхо́дити, відійти́ від ко́го [Ско́ро після то́го, як одійшо́в од ме́не, найня́вся до сусі́ди], відправля́тися, відпра́витися, покида́ти, поки́нути.
Служанка -ла́ – служни́ця відпра́вилася.
-ла́ от нас – ки́нула нас.
-ти́ от места – ки́нути мі́сце (поса́ду);
5) (
оканчиваться, миновать) відхо́дити, відійти́, мина́тися, мину́тися. [Косови́ця ще не відійшла́. Мина́ються я́годи].
Обедня -ла́ – слу́жба скінчи́лася, відійшла́.
Праздник -шё́л – пра́зник (свя́то) відійшо́в, відбу́вся;
6) (
умирать) відхо́дити, відійти́, кона́ти, скона́ти, (несов.) кінча́тися.
-ти́ в вечность – в[по]ме́рти, скона́ти, на той світ піти́;
7) (
приходить в себя) відхо́дити, відійти́. [Хоч відійшла́ вона́, та знов замкну́ла о́чі]. Срв. Очну́ться;
8) (
перестать сердиться) відхо́дити, відійти́, відхо́дити (відійти́) від се́рця. [Розсе́рдиться він, але́ шви́дко віді́йде].
Сердце у него ещё не -ло́ – він ще не відійшо́в од се́рця сво́го.
-ло́ от сердца (боль, горе) – відійшло́ від се́рця;
9) (
о мёрзлом) відхо́дити, відійти́, розмерза́ти(ся), розме́рз(ну)ти(ся), відмерза́ти, відме́рз(ну)ти, розійти́ся. [Вне́сли ме́рзлого за́йця до ха́ти, щоб розійшо́вся].
Мёрзлая говядина ещё не -ла́ – ме́рзле м’я́со ще не відійшло́, не розійшло́ся;
10) (
о чём-л. окоченевшем) відхо́дити, відійти́, відкляка́ти, відкля́кнути.
Руки, ноги окоченели, погреть надо, чтоб -ли́ – ру́ки, но́ги покля́кли (поду́бли), погрі́ти тре́ба, щоб відійшли́.
Отходя́щий – що відхо́дить, відхо́жий.
-щий поезд – по́їзд (по́тяг), що відхо́дить.
Подава́ться, пода́ться
1) подава́тися, пода́тися, бу́ти по́даним. [Не пи́шний в нас обі́д, не пи́шно й подає́ться (Куліш)];
2) (
подвигаться, уступать) подава́тися, пода́тися, посува́тися, посу́нутися, поступа́тися, поступи́тися, (назад или в сторону) оступа́тися, оступи́тися, уступа́тися, уступи́тися перед чим. [Репре́сії почали́ перед ти́ском життя́ подава́тись. Він до ньо́го, а той оступа́ється].
Толпа -дала́сь назад – юрба́ оступи́лася (поступи́лася, посу́нулася) наза́д.
-да́йся вперёд – посу́нься (поступи́ся) напере́д.
-да́йся назад, в сторону – посу́нься наза́д, на бі́к, оступи́ся (поступи́ся) наза́д, на бік. Срв. Отступа́ть.
Он долго упорствовал в отказе, но, наконец, начал -ва́ться, -да́лся – він до́вго відмага́вся, але наре́шті поча́в подава́тися (уступа́тися), пода́вся (уступи́вся).
Он вздрогнул и -да́лся назад – він здригну́вся і поткну́вся (пода́вся) наза́д.
Винт -да́лся, нарезка -дала́сь – ґвинт ізсу́нувся, різь ізсу́нулася.
Посторони́ться
1) відійти́ на́бік (убі́к), оступи́тися на́бік, відсторони́тися, посторони́тися.

-ться на обе стороны (о толпе) – розступи́тися, проступи́тися, розда́тися. -ни́тесь! – оступі́ться!
2) (
занять нейтр. положение) ста́ти на бо́ці, о́сторонь, при бо́ці.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Посторониться
1) відійти́ на́бік (убі́к), оступи́тися на́бік, відсторони́тися, осторонитися, посторонитися;
2) (
занять нейтр. положение) ста́ти на бо́ці, о́сторонь, при бо́ці:
посторонись! – оступись!; відсторонись!; відступись (відійди) [з дороги];
посторониться на обе стороны (о толпе) – розступи́тися, проступи́тися, роздатися.
[— Та ну, Настусю, к нечистій матері! Що ти мене ведеш, мов п’яницю з шинку? Я сьогодні хочу пограти конем по полю, а ти мене водиш, наче дитину. Геть, кажу, оступись! (П.Куліш). — Ти чого примостилась на моєму місці? Пішла геть, паскудо, отуди далі! Яка мудра! Знає, де раки зимують. Оступись собі геть! Отуди йди між оту мужву! (І.Нечуй-Левицький). Стрів я ïï з мішком, а подейкували, що Ревека охоча до чужих курей. Світив місяць. Ревека стурбовано посторонилася на стежці, та в мішку, наче на зло, пискнула курка (Р.Андріяшик). У ній давно немає провінційної скромності. Вона не мімоза, але дечого прагла осторонитися (О.Ульяненко). Я швиденько посунувся задки кроків на два, але пароплав так перехилився набік, що я не встиг відсторонитися вчасно і, щоб вони на мене не наскочили й не впіймали, заліз у верхню каюту (Ірина Стешенко, перекл. М.Твена)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

СТОРОНИ́ТЬСЯ ще саха́тися, бокува́ти від кого, фраз. не підхо́дити до, оказ. іти́ від неща́стя;
стороня́щийся що /мн. хто/ цура́ється тощо, зви́клий /стил. перероб. ста́вши/ /саха́тися, відлю́дько, прикм. відлю́дний, відлю́дькуватий, вовкуватий, потайни́й, неприві́тний;
стороня́щийся люде́й неприки́дливий до люде́й;
ПОСТОРОНИ́ТЬСЯ ще оступи́тися [посторони́сь! оступи́ся!], образ. ста́ти о́сторонь.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Вступаться, вступиться – оступа́тися, оступи́тися за ким, за ко́го.
Заступать, заступить – заступа́ти, -па́ю, -па́єш, заступи́ти, -плю́, -пиш (що, кого́); -ться – заступа́тися, заступи́тися ( за ко́го) заступа́тися, заступи́тися (за ко́го), оступа́тися, оступи́тися (за ким).
Посторонитьсяоступи́тися, -плю́ся, -пишся.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Вступаться
• Вступаться, вступиться за кого, за что
– заступитися, заступатися за кого, за що; оступатися, оступитися за кого, за що, за ким, за чим; обставати, обстати за ким, за чим, за кого, за що. [Бідний дядько Панас! Вони за всіма оступаються, а всі проти них! Тобілевич.]

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Оступа́ти, -па́ю, оступи́ти, -плю́ (кого, що) –
1)
обступать, обступить;
2) перед ким –
сходить, сойти с дороги, с места, отойти;
оступа́тися, оступи́тися
1) за ким –
заступаться, заступиться за кого;
2)
отступать, отстраниться.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Оборона – оборо́на; стать в -ну кого – ста́ти на оборо́ні кого́, заступа́тися, заступитися, оступа́тися, оступитися за ким, ста́ти в оборо́ну за ким.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

оступа́тися, -па́юся, -єшся; оступи́тися, -плю́ся, -пишся за ким і за кого

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Оступа́тися, -па́юся, -єшся, сов. в. оступи́тися, -плю́ся, -пишся, гл.
1) Сходить, сойти съ дороги, съ мѣста, отступаться, отступиться, отойти.
Оступіться, сторчаки!... оттак, як бачите, стовбичать. Ном. № 12839. У городі бузина перерубленая — оступися, препоганий, я полюбленая. Чуб.
2)
— за ким. Заступаться, заступиться. Він оступається за дітьми. Левиц. ПЙО. І. 386.

Запропонуйте свій переклад