Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 14 статей

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Жир – сить, са́ло, жир, (топл.) лій (р. ло́ю) (ум. сальце́, лойо́к, жиро́к). [Як ви́росте каба́н, то вже аж тоді́ кладе́ на собі́ сить. Гу́ска га́рно вгодо́вана – на па́лець са́ла на їй. З кабана́ два пу́ди са́ла взяли́. Помасти́в ра́ну кози́ним ло́єм (Зв.). Хоч вичища́ємо гнойо́к, так їмо́ лойо́к].
Ж. у убойного скота – нагу́л.
Ж. топлёный свиной, гусиный, утиный – сма́лець; топлёный говяжий, бараний, козий, барсучий – лій (р. лою).
Ж. внутренний – здір (р. здо́ру).
Тонкий слой жи́ра на жидкостиосу́га.
Ж., пережаренный с мукой для заправки кушанья – запря́жка, засма́жка.
Вытопки жи́ра – ви́шкварки.
Жиры́ – ома́ста. [Служни́ця спа́лювала дале́ко бі́льше дров, видаткува́ла бі́льше ома́сти, ніж я (Франко). Кру́пи є, ті́льки ома́сти нема́є].
Помазанный жи́ром – масни́й. [Масні́ пироги́].
С жи́ру беситься – навісні́ти з розко́шів.
Ж. рыбий – тран, трин. [Трин – ри́б’яче то́плене са́ло, ри́б’яча сить (Неч.-Лев.)].
II. Мат
1) (
тусклость поверхности) мат (-ту), ма́товість (-вости); (налёт на плодах) ба́рва, суга́, осу́га, (преимущ. на незрелых) свид (-ду), (болезнен.) падь (-ди). [Сливки́ сві́жі в ба́рвою (Кам’янеч.). Яка́ си́за на сли́вах суга́ (Черніг.). Виногра́д що́йно нарі́заний, ще з осу́гою (Могилівщ.). Свид бува́є на сливка́х-уго́рках; його́ ле́гко сте́рти руко́ю (Липовеч.). На а́ґрусі яка́сь падь (Звиног.)];
2) (
состав для навед. тусклости) мат, тьмян (-ну).
Наводить, навести мат на что – наво́дити, наве́сти́ мат на що, матува́ти, поматува́ти, тьмянува́ти, потьмянува́ти що;
3) (
в шахм. игре) мат.
Шах и мат – шах і мат.
Сделать шах и мат – зроби́ти (завда́ти) шах і мат;
4) (
перен.: гибель, конец) мат, кіне́ць (-нця́), край (р. кра́ю), капу́т; срв. Капу́т. [Завда́ти во́рогові кра́йній мат (Франко)].
Ему пришёл мат – йому́ прийшо́в кіне́ць (край, мат).
Дело пришло к -ту – спра́ві прийшо́в кіне́ць (край).
Дожить до ма́ту́ – зубо́жіти геть до кра́ю, дожи́ти(ся) до оста́ннього вбо́зтва;
5)
кричать благим, недаровым -том – крича́ти несамови́то, кри́ком крича́ти, крича́ти що-ду́ху, репетува́ти, лементува́ти; (грубо) крича́ти як на живі́т, на пуп крича́ти.
Скакать лихим -том – що-ду́ху, чим-ду́ж, навза́води скака́ти.
Налё́т
1) (
действие) –
а) на(д)літа́ння,
оконч. на(д)леті́ння;
б) наліта́ння,
оконч. налеті́ння, на́лі́т (р. на́ле́ту). [Наліта́ння мете́ликів на вого́нь (Київ)].
Вешний -лё́т птиц – провесня́ний (весня́ни́й) прилі́т (на́лі́т) птахі́в (пташо́к);
в) наліта́ння, набіга́ння, наска́кування, напада́ння,
оконч. налеті́ння, на́бі́г (-гу), наско́чення, на́пад (-ду). Срв. Налета́ть;
2) (
внезапное движение, наскок) на́ско́к (-ку), на́лі́т.
С -ту – наско́ком, знаско́ку, з розго́ну, на́валом, (рапто́во, би́стро) надліта́ючи.
Сокол бьёт с -ту – со́кіл б’є наско́ком (би́стро надліта́ючи).
Ветер -том сорвал с меня шапку – ві́тер і́мпетом (на́падом) здер з ме́не ша́пку.
Взять -том – взя́ти знаско́ку (на́валом).
Побывать где -том – побува́ти де на́ї́здом (на́падом);
3) (
нападение) на́ско́к, на́пад; (набег) на́ї́зд (-ду).
-лё́т кавалерии – на́ско́к (на́ї́зд) кінно́ти. [Легка́ кінно́та турбува́ла ві́йсько наско́ками (М. Грінч.). Брига́да легко́ї кінно́ти організува́ла на́скок на всі торгове́льні пу́нкти (Пр. Правда)].
-лё́т грабителей – на́ско́к (на́пад) грабі́жників. [Ча́сто бува́ють на́скоки (на́пади) на ба́нки (Київ)];
4) (
тонкий слой осевшего вещества) поволо́ка, (болезн.) падь (-ди), (плёнка) плі́нка, плі́вка. [Ду́же посу́шливе лі́то було́, то на ли́сті, на я́годах, на всьо́му – яка́сь падь (Звин.)]; специальнее:
а) (
жирный на поверхн. жидкости) суга́, осу́га, ум. осу́жка. [Як наллє́ш м’ясни́й го́рщик водо́ю, то на воді́ й ви́ступе осу́га (Манж.)];
б) (
матовый на плодах) ба́рва, суга́, осу́га, тума́н (-ну), (преимущ. на незрелых) свид (-ду), (на сливах, синем винограде и т. п. ещё) си́нява (Липовеч.); срв. Мат 1;
в) (
на металле) цвіт (-ту);
г) (
на губах, на языкеот болезни, жажды усталости) сма́га́, ум. сма́жка. [Дай води́ прогна́ти сма́гу (Лубенщ.). У го́рлі пересо́хло, смага́ гу́би попали́ла (Мирний)]; ґ) (в горле) обкла́д (-ду) и обкла́да (-ди);
д) (
перен.) поволо́ка, (редко) плі́вка. [Ли́чко Ната́лі було́ жа́лісне-жа́лісне, з поволо́кою сму́тку та журби́ (Н.-Левиц.). Найле́гша, поволо́ка романти́чного мрі́йництва (М. Калин.). І обли́ччя, і го́лос, і саме́ (його́) оповіда́ння вкрива́лися особли́вою плі́вкою фанта́зії (Короленко)].
Покрываться, покрыться -том – бра́тися, взя́тися поволо́кою (па́ддю, суго́ю и т. п.), затяга́тися, затяг(ну́)ти́ся па́ддю; (особ. от внутр. жара) присмага́ти, присма́г(ну)ти. [У йо́го гу́би присма́гли (Сл. Гр.). На о́зері вода́ присма́гла (Сл. Гр.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Пруин – (матовый налёт на плодах) суга́, осу́га, ба́рва, тума́н, (на сливах, синем винограде и т. п. ещё) синява, (преимущ. на незрелых) свид. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

БЛЁСТКИ (на воді) осу́га.
БОЛО́ТНЫЙ, болотная ржа́вчина осу́га;
покры́тый болотной ржавчиной осу́гуватий.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Налет
1) (
грабителей) на́скок, -ку, на́пад, -ду;
2) (
на железе) іржа́, -жі́;
3) (
налет на воде) осу́га, -ги;
4) (
на губах) сма́га́, -ги́.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

налёт поволо́ка,-ки, суга́,-ги (на поверхні)
н. то́нкий осу́га,-ги, суга́,-ги

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

осу́га, -ги, -зі; осу́гуватий, -та, -те

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Осу́га, -ги, ж. На поверхности жидкости плавающіе слои жира, налетъ на водѣ, ржавчина на водѣ. Як наллєш м’ясний горщик водою, то на воді й виступе осуга. Мнж. 188. Червоніла, як залізна осуга, поверх води. Левиц. Ум. Осу́жка.
Осу́жка, -ки, ж.
1) Ум. отъ
осуга.
2) Сливки, сметана. Вх. Зн. 45.
Суга́, -ги́, ж. = Осуга. Нѣж., Сосн. у.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Жиръ = жир, са́ло. — Гуси́ный жиръ (витоплений) = сма́лець. С. З. — За́ячій ж. = шкру́м. — Ры́бій ж. = трі́н, тро́ну. С. Ш. — Топле́ный ж. = (птичий, бара́нячий). — сма́лець, (що йде на сьвітло) — лій, лою. — Шкода лою, сьвіти водою. н. пр. — (До страви) — ома́ста, (що плава зверху якої страви) — осу́га. — (Свинячий або волячий, нутровий) — здір, здо́ру. Лев. — (В убойної товарний) — на́гул.
Пѣ́на = піна (С. Л.), шум (С. Л.), на страві – шумови́на, змішана з чим — осу́га. — Вода бризька срібним шумом. Кн. — Шум на обмилках грає. Кн. — Не вважай, що шум збігає, на днї рибка. н. пр. — Аж осуга зверху плаває, наче дьоготь або сало, й не підходь до річки. Хар.

Запропонуйте свій переклад