Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 9 статей
Запропонувати свій переклад для «отдыхать»
Шукати «отдыхать» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Дыша́ть, дыха́ть –
1) ди́хати (-хаю, -хаєш и ди́шу, -шеш), віддиха́ти. [Ві́льно ди́хає гру́дьми. Спить і тя́жко ди́ше. Гру́дям ле́гко оддиха́ти (Крим.)].
• -ша́ть полною грудью – ди́хати на по́вні гру́ди.
• -ша́ть тяжело вслух с сопением – са́пати [Андрі́й го́лосно са́пав (Коц.)]; (скоро и тяжело) дихті́ти, (хрипло) харча́ти [Спа́ли, харча́ли і хропли́].
• Тяжело -ша́ть (запыхавшись от жары или работы) – ха́кати, хе́кати. [Ду́шно Рябко́ві – бач аж ха́кає, язи́к ви́солопивши (Харк. п.). Як руба́є, то хе́кає].
• -ша́ть ртом, чтоб согреть что-нибудь или охладить (дуть) – ху́к[х]ати. [Дити́на ху́кає на гаря́че молоко́. Ху́хає собі́ в ру́ки]. См. Дуть 2.
• Едва -шит – дух ле́две зво́дить, ле́две ди́хає (ди́ше).
• Огнём ды́шащий – огнедиха́тий. [Драко́н огнедиха́тий (Кул.)].
• Ды[о]хну́ть – дихну́ти, дхну́ти [Бог дхне свої́м ду́хом, то й не бу́де його́], ху́кнути (ртом). [Взяла́ ті́ста, ху́кнула – полеті́в го́луб].
• Отдыха́ть, отдыша́ться – відди́хатися, відди́хати;
2) (веять) ди́хати, подиха́ти [Перед сві́том ди́хає холодне́нький вітре́ць (Ворон.). Все подиха́ло молодо́ю парубо́чою красо́ю (Неч.-Лев.)], (пахнуть) віддава́ти чим, паші́ти (пашу́, па́шеш, па́ше) [Па́хощами молодо́щів оддає́ його́ збі́рка (Єфр.). Ду́хом сіножа́ти па́ше усе́ сві́жим (Манж.)], (нести) т[д]хну́ти [Його́ лице́ дхну́ло ща́стям (Н.-Лев.). Ка́жете, що од ме́не дхне ви́ща пое́зія? (от меня ды́шит высшей поэзией) (Крим.)].
• Дыша́ть неприязнью, злобою – важки́м (лихи́м) ду́хом, пе́клом ди́хати на ко́го.
• Дыша́ть молодостью – ві́яти молодо́щами, молоді́ти. [Там молоді́ють кущі́, як сві́жі дівча́та (Коц.)].
• Ды[о]хну́ть (повеять) – дихну́ти, подихну́ти. [Ві́тер не дихне́. Подихну́ло сві́жим пові́трям].
Отдыха́ть, отдохну́ть – відпочива́ти, відпочи́ти, відпочну́ти, спочива́ти, спочи́ти, спочи́нути, випочива́ти, ви́почити, віддиха́ти, (немного) перепочива́ти, перепочи́ти, припочи́ти. [Відпочни́ (відпочи́нь), бо втоми́вся. Поляга́йте та відди́ште тро́хи].
• -ха́ть (спать) после обеда – спочива́ти по обі́ді.
• -ну́ть от последствий тяжёлой, неприятной работы – ви́дихати що. [Три мі́сяці ставо́к копа́ли – ма́буть не ско́ро його́ ви́дихаємо].
Отды́хать, см. Отдыша́ться.
Отдыша́ться или отды́хать, отдо́хнуть, отды́шать –
1) відди́хатися (-хаєшся и -шешся), відди́хати, віддихну́ти, передихну́ти, відса́патися, відсапну́ти. [Заса́пався (запыхался), нія́к не відди́шу(ся)].
• Не могу -ся – не зди́шуся;
2) (притти в себя), см. Очну́ться.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ОТДЫХА́ТЬ ще передиха́ти;
отдыха́ющий що /мн. хто/ спочива́є тощо, ста́вши передиха́ти, ра́ди́й відпочи́ти, куро́ртник, да́чник, пля́жник, відпочива́льник, відпочива́лець, відпочи́вець, відпочива́йло, як ім. відпочива́лий, прикм. відпочива́льний, образ. на відпочи́нку, реконстр. відпочи́ваний;
отдыха́ющий душо́й ра́ди́й спочи́ти душе́ю;
отдыха́ющие хто відпочива́є;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Отдыхать, отдохнуть –
1) відпочива́ти, відпочи́ти, спочива́ти, спочи́ти;
2) (в процессе работы) перепочива́ти, -ва́ю, -ва́єш, перепочи́ти, -чи́ну, -чи́неш.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Отдыхать
• Отдыхать, отдохнуть душой (сердцем) – спочивати, спочити душею (серцем). […Минулі вакації надовго лишаться у моїй пам’яті як час, коли я спочивав душею. Коцюбинський. Лиш біля тебе ще я серцем спочиваю, Бо один одного так щиро ми любили. Сосюра, перекл. з Пушкіна.]

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Отдыхать, -дохнуть – відпочива́ти, відпочити.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Отдыха́ть, отдохну́ть = од(від)почива́ти, опочива́ти, спочива́ти, од(від)почити, опочи́нути, спочи́ти, спочи́нути, трохи — перепочива́ти, перепочи́ти, припочи́ти, з отарою, гуртом, чередою — тирлува́ти. — Жала-ж вона, жала, стала спочивати. н. п. — З роботою поспішають, а в недїлю спочивають. Ряб. —Цитьте вітри, цитьте буйні! Горя не будїте! Дайте мінї молодому хоч на час спочити! Мет. — І. спочинуть невольничі утомлені руки і колїна одпочинуть кайданами куті. К. Ш. — Після обіда батюшка лягли спочивати. Лев.

Запропонуйте свій переклад