Знайдено 8 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Вот – от, он, ось, ото́, оце́, ож. [От тобі́ й гро́ші. Та он вони́. Ото́ (оце́) ди́во! Ож піди́ та подиви́сь]. • Вот же – ото́-ж. • А вот же! – ба! [А не зро́биш цього́? Ба зроблю́!] Да вот, да вот же (= да даже) – ба. [Ба на́віть і тепе́р почува́ю таки́й са́ме біль. Хоч він собі́ і сиро́та, та ба і отці́вський син не бу́де таки́й (Квітка)]. • Вот что – ось що. • Как вот, как вот уже – аж, аж ось, аж от. [Лечу́, дивлю́ся, аж світа́є (Шевч.). Аж ось настає́ го́лод]. • А вот же – так же-ж, от же-ж. [От же-ж не дам]. • Вот уж – аж ось. [Аж ось коли́. Аж ось куди́]. • Вот так – ото́. [Ото́ рота́та! – на все село́]. • Вот ещё! ну вот ещё! – ото́! ат! ет! [Про́ти но́чи не помина́й його́. – Ат! ви́гадки! Ото – чи не вважа́тиму, що там пле́ще яки́йсь бла́зень-дітва́к (Крим.). Ет, ще ви́гадав ї́хати: і пі́шки ді́йдемо]. • Вот как! – овва́! ось як! он як! [Овва́! чи не бага́то бере́ш на се́бе? Он як на́ші пішли́ вго́ру!]. • Вот и всё – та і вже, та й по всьо́му. [Не хо́чу цього́ роби́ти, та і вже]. • Вот то-то и есть – а то-ж-то, ото́ж-то й воно́. [Ми не то́ю доро́гою пої́хали. – А то-ж-то, що не тою]. • Вот как будто – от-би то. [От-би то й поле́гшало тро́хи вчо́ра, а сього́дні знов гі́рше]. • Вот потому, поэтому – ото́-ж, тим-то. • Вот-вот – ось-ось, от-от, зато́го, да́лі-да́лі, туй-туй, туж-туж, як-не, не ви́дко як, ті́льки не ви́дно. [Пи́ка гладка́, як не лу́сне. Шви́дче з обі́дом, бо ба́тько не ви́дно як приї́дуть]. • Вот именно – ато́ж. • Вот и всё – та й го́ді, та й квит. • Вот где, вот здесь – о́нде, о́сьде, о́сьденьки, о́сьдечки, аж о́нде, аж о́сьде, оту́т, оту́теньки, оту́течки. • Вот-там – ота́м, онта́м, о(н)та́меньки, о(н)та́мечки. • Вот-сюда – осюди́. • Вот-куда – о́нкуди. • Вот-туда – отуди́. • Вот-теперь – отепе́р, отепе́реньки. • Вот-когда – аж ось [от] коли́. • Вот-тогда́ – отоді́. • Вот каким, вот таким образом, вот так то – ось-як, ось-так, отта́к, та́кеньки, ота́кеньки, ота́кечки, та́к-таки. • Вот како́й – оттаки́й, отаки́й. • Вот этот – отце́й, оце́й. • Вот это – оце́, (отсе́), осе́, ото́, ото́ж. [Ото́-ж та́я дівчино́нька]. • Вот тот – отто́й, ото́й, то́й-то. Вот те и на! вот так история! – от тобі́ й ма́єш! От так шту́ка! Оттака́ лови́сь! |
Російсько-український народний сучасний словник 2009–
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська)
Взад
• Взад и вперёд ходить, ездить… – ходити, їздити… туди й сюди; ходити, їздити… вперед і назад снуватися. [Снуюся по хаті, тиняюсь. Барвінок.] • Ни взад ни вперёд – ні сюди ні туди; ні вперед ні назад; ні тпру ні ну; (зах.) ні стейки ні гейки. [Отепер, Микито, ні сюди ні туди. Пр. Ні сюди, Микито, ні туди, Микито. Пр.] |
Вот
• Вот, вот! – еге ж!; авжеж!; атож! • Вот-вот – от-от (ось-ось); зато-то; далі-далі; як не; [ось-ось, от-от] не видко як; [ось-ось, от-от] тільки (лиш) не видно; тільки що не. • Вот-вот будешь побит – ось-ось (от-от) будеш побитий; битий ходиш. • Вот где – [Аж] ось де; (іноді) осьдечки, осьденьки; [аж] от де. [Я тебе там шукав, а ти осьдечки! Шиян.] • Вот дура!; вот дурень! – ото дурна!; ото дурень! • Вот ещё! – ото ще!; оце!; ото!; ат! (ет!); ще чого! • Вот ещё дурак, простофиля – оце ще дурень; оце ще тютя з полив’яним носом. • Вот же – отож. [Колись він робив на шахті в Катовицях! Отож і знав, що до чого. Муратов.] • Вот здесь – ось-о; ось-ось-о; ось де (іноді осьдечки); ось тут; отут (іноді отутечки, отутеньки). [Я — ось-ось-о… Мирний.] • Вот и всё – от (ось, оце) і все; та й годі (та й уже); от і по всьому (та й по всьому); та й квит (та й решта). [Перед нею затихну, поплачу нишком, та й годі! Вовчок. І справі край? Звільниш мене та й квит? Кочерга.] • Вот и вся недолга – от тобі (та) й край; та й годі; от і (та й) все; от тобі й кінець; та й квит. • Вот именно – атож, отож-то. • Вот и хорошо (прекрасно) – от і гаразд (от і добре); от і чудово. • Вот как! (разг.) – он (ось, от) як!; ага!; ов(ва)! [Овва! Ти, бачу, Миколо, десь набрався великого розуму. Франко.] • Вот каким, вот таким образом – ось так, отак; (іноді (о)такечки, (о)такеньки). • Вот какой – ось який; от такий (отакий). • Вот когда – [Аж] ось (от) коли. • Вот потому, поэтому – (о)тим-то (тому-то); (іноді) отож. • Вот сюда – ось (от) сюди; осюди. • Вот так – от так; ото. [От так видовисько! Українка.] • Вот так – от (ось) так; отак. [Отак узяв би мою донечку… та й пригорнув би… ось так і так… Ільченко.] • Вот такой – ось (от) який; отакий. [Отакий рад би вискочити із свої шкіри. Мартович.] • Вот такой герой! (ирон.) – от так (оце так, ото) герой! • Вот так-так!. – оце (от) так-так! • Вот так-то!. – отак-пак! • Вот там – он там; отам; (іноді) отамечки (он тамечки); отаменьки (он таменьки). • Вот тебе, бабушка,, и Юрьев день – от тобі, бабо, й Юра. • Вот тебе!; вот вам! (разг.) – ось (от) тобі!; ось (от) вам! • Вот тебе (те) (и) на!; вот так клюква!; вот тебе (те) раз!; вот так штука! (разг.) – от маєш!; от тобі (й) маєш!; отакої!; отаке!; от тобі й раз!; от так штука!; отака ловись (ловися)!; от тобі й на!; отуди к лихій годині!; отуди к бісу (до біса)! [От тобі маєш! Що ж це за диво?.. Коцюбинський. А що? попавсь — от тобі й на! Глібов.] • Вот теперь – ось (от) тепер; отепер; (іноді) отеперечки (отепереньки). • Вот тогда – ось (от) тоді; отоді. • Вот тот – от (он) той; отой. [Я не такий, як отой із глухого села, що витуманить у дурного п’ятку та й уважає її за крадену. Мартович.] • Вот то-то [же], вот то-то и оно – отож-то; отож-то (бо) й є; тож-бо то й є; то-то ж бо; то-то бо й є; отож-то й воно. • Вот туда – ось (от) туди; отуди. [От туди має прийти один офіцер. Смілянський.] • Вот человек! – оце людина! • Вот это – оце; ото [ж]. [Оце її ділянка. Завгородній. Ото вже, напевне, смерть іде до мене. Турчинська.] • Вот этот – ось (от) цей; оцей. [Я маю вам сказати, що я дотепер бродив лісами й дебрами, аж оцей чоловік вивів мене на гладке… Мартович.] • Как вот – аж; аж ось (аж от); як ось; коли це (ось, тут). [Аж біжить вовк-панібрат. Казка.] • Так вот – отож; ото; так от (ось). [Отож послав Михайло сватів; дівчата вже в дружки прибираються та міркують, яке-то весілля в Наталі буде. Вовчок.] |
Последний
• Быть последним – бути останнім; пасти задні(х) (задню). • (В) последнее время – останнім часом (останніми часами); останнього часу. • В последний раз – востаннє; (в) останній раз. • В последнюю минуту – останньої хвилини (в останню хвилину); наостанці. • До последнего дыхания – Див. дыхание. • До последней возможности – Див. возможность. • До последней капли крови – Див. капля. • До последней степени – до краю; [геть] до останньої межі. • За последнее время, за последние дни – останнім часом (останніми часами, останнього часу), останніми днями. • Изругать последними словами – Див. изругать. • Испустить дух (последний вздох) (устар. ирон.) – Див. испустить. • Не из последних – не з останніх; не з найгірших (незгірший, -ша, -ше); (іноді) не послідущий (не послідній); неабиякий; (образн.) не пасе задніх (задньої). • Отдать последний долг умершему – Див. долг. • Последнее прости сказать (книжн.) – востаннє сказати прощай, сказати останнє прощай. • Последние известия – Див. известия. • Последний крик моды (разг.) – Див. крик. • Последняя, не последняя спица в колеснице (перен. разг.) – Див. спица. • Пробил последний час для кого – прийшла остання (іноді остатня) година на (для) кого; прийшла година вмирати кому. [Отепер же, мабуть, прийшла на нас (на козаків) остання година. ЗОЮР.] • Самый последний человек (разг.) – найпослідуща (найпослідущіша) людина. • Спать, заснуть, уснуть последним сном – (те саме, що) Спит вечным (могильным, непробудным) сном (устар.). Див. сон. • Уничтожить до последнего – знищити до останнього (до остатку); знищити усіх до ноги; винищити упень. |
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич)
отепе́р, присл.; от тепе́р (з різн. знач.) |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
Отепе́р, нар. = Оттепер. Отепер же я тебе з’їм, кобило. Рудч. Ск. І. 7. Ум. Отепе́рки. Грин. III. 340. |
Поїда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. пої́сти, -ї́м, -їси́, гл. Поѣдать, поѣсть, съѣдать, съѣсть; пожирать; уничтожать, уничтожить. Його врожай голодний поїдає. К. Іов. 11. Каже (вовк): «Отепер я вас поїм». Рудч. Ск. І. 7. Зілля сухе огонь поїда. Полт. г. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)