Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 33 статті
Запропонувати свій переклад для «отливать»
Шукати «отливать» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Отлива́ть, отли́ть –
1) чего, откуда (отбавить) – відлива́ти, відли́ти (віділлю́, -ллє́ш), віділля́ти, надлива́ти, надли́ти, наділля́ти чого́ зві́дки, від[над]сипа́ти, від[над]си́пати чого́.
• -ли́ть воды из стакана – надли́ти (наділля́ти) води́ з шкля́нки.
• -ле́й мне немного своих чернил – надли́й мені́ тро́хи свого́ чорни́ла.
• -лей супу – відси́п ю́шки;
2) (воду, судно) відлива́ти, відли́ти;
3) кого (для приведения в чувство) – відлива́ти, відли́ти. [Ста́ли ді́вчину водо́ю відлива́ти];
4) (из металла) вилива́ти, ви́лити (ви́ллю, ви́ллєш), зли́ти, топи́ти, стопи́ти, (гал.) си́пати, усипа́ти, у[з]си́пати що з чо́го.
• -ва́ть пушки, статуи, колокола, свечи – вилива́ти гарма́ти, ста́туї, дзво́ни, свічки́.
• -ва́ть воск (гадая) – вилива́ти во́ском;
5) (играть разноцв. блеском) відбива́ти(ся), відби́ти(ся) чим, міни́тися чим; у що (в рі́зні ко́льори), вили́скувати, поли́скуватись, мигті́ти.
• Эта материя -ва́ет в красный цвет – ця мате́рія відбива́є (мі́ниться) черво́но, или ця мате́рія мі́ниться черво́ним ко́льором, у черво́ний ко́лі[ьо]р, или ця мате́рія вили́скує (мигти́ть) черво́но.
• Где-нибудь колокол -ва́ют (о вздорной молве) – десь дзвін вели́кий ллють (Ном.).
• Отли́тый – відли́тий, надли́тий, надси́паний, ви́литий, зли́тий. [Як з кри́ці (стали) з[ви́]ли́тий].
Лить, лива́ть –
1) ли́ти (н. вр. (і)ллю́, (і)ллє́ш, (і)ллє́, (і)ллємо́, (і)ллєте́, (і)ллю́ть и пров. лию́, лиє́ш, лию́ть; прош. лив, лила́, лило́, лили́; буд. ли́тиму: пов. н. лий), (зап.) (і)лля́ти (спрягается в н. вр. –
а) как првдыдущ. глаг. и
б) лля́ю, лля́єш; прош. лляв, лля́ла, лля́ло, лля́ли; буд. лля́тиму; пов. н. лляй), (наливать) си́пати (си́плю, -плеш), (выливать, изливать, проливать) вилива́ти, злива́ти, пролива́ти, точи́ти. [На́що в мо́ре во́ду лить, коли́ мо́ре по́вне? (Номис). Грай, кобза́рю! Лий, шинка́рю! (Шевч.). Отру́ту в ду́ші ллють (Франко). Але́ да́рмо лили́ во́ду в ре́шето дюра́ве (Рудан.). П’є коза́к та горі́лочку, а шинка́рочка си́пле (Гнід.). Сип борщу́! (Липовеч.). Сип горі́лку шви́дше! (Звин.). Іфіге́нія злива́є вино́ і олі́й на вого́нь (Л. Укр.). Точи́ти горі́лку з бари́льця (Н.-Лев.)].
• Лить кровь – ли́ти (точи́ти, пролива́ти, розлива́ти) кров. [Кров, як во́ду, то́чить (Шевч.)].
• Лить слёзы – ли́ти (лля́ти, пролива́ти, вилива́ти) сльо́зи, ли́ти (лля́ти, пролива́ти) слі́зьми́ (сльоза́ми). [Слі́зоньки ли́ти (Грінч. III). Під чужи́м ти́ном сльо́зи вилива́ть (Шевч.). Дрібни́ми сльоза́ми ллю (Гнід.). Пла́че, рида́є, дрібни́ми сльоза́ми пролива́є (Март.)].
• Лить воду на руки – злива́ти во́ду на ру́ки.
• Река льёт струи свои в море – ріка́ ллє (вилива́є, несе́) свої́ хви́лі в мо́ре.
• Цветы льют благовония – квітки́ ллють (то́чать, пуска́ють, випуска́ють) па́хощі, па́хнуть.
• Лить через край – ли́ти (перелива́ти) через ві́нця.
• Лить масло в огонь, перен. – долива́ти олі́ї до вогню́.
• Лить под что – ли́ти (лля́ти) під що, підлива́ти що;
2) (отливать из как.-ниб. вещества) ли́ти, вилива́ти.
• Лить медь, чугун – ли́ти мідь, чаву́н.
• Лить пули, пушки, колокола, статуи, свечи – ли́ти, вилива́ти ку́лі, гарма́ти, дзво́ни, ста́туї, свічки́.
• Лить колокола, пули (пускать утки) – дзвін вели́кий ли́ти (Номис), ку́лі ли́ти (Номис), брехуна́ дзвони́ти; см. Ко́локол 1.
• Лить воск (гадая) – вилива́ти во́ском.
• Курица льёт яйца – ку́рка несе́ ви́ливки, вилива́є я́йця;
3) (литься) ли́тися (зап. лля́тися), текти́, (с силой) бу́рити; см. Ли́ться 1. [Піт з ло́ба так і ллє́ться (Київщ.). Бу́рить, як з бари́ла (Сл. Гр.)];
4) (о дожде) ли́ти, (зап.) лля́ти, (во всю, ливмя, хлестать) пі́рити, пі́жити, репі́жити, тю́жити, поро́ти, (пров.) чу́стрити, хво́стати. [Учо́ра ці́лий день лив дощ (Київщ.). Ото́ лля́є! (Брацлавщ.). А надво́рі дощ таки́й пі́рить (Основа). Дощ репі́жить (Брацлавщ.). Дощ так і по́ре (Сл. Гр.)]; Срв. Ли́вмя.
• Начать лить – поча́ти ли́ти (пі́рити и т. д.), запі́рити, запі́жити, зарепі́жити. [Як почне́ пі́рити дощ, ни́тки сухо́ї не лиши́лось (Липовеч.). Дощ запі́жив, аж захлюща́в (Н.-Лев.)].
• Лить, как из ведра – ли́ти (зап. лля́ти), як (мов, немов) з відра́ (з лу́ба, з рукава́, з ко́но́вки), як відро́м, як з-під ри́нви. [Дощ тю́жить, немо́в з відра́ ллє (Кониськ.). Дощ іллє́, як з лу́ба (Номис)].
Лични́ть, см. Отлива́ть 5.
Надлива́ть, надли́ть –
1) (отливать) надлива́ти, надли́ти и (зап.) наділля́ти, (о мног.) понадлива́ти що. [Гле́чик уще́рть по́вний, наділлі́ть тро́хи (Звин.)];
2) (доливать) долива́ти, доли́ти и (зап.) до[і]лля́ти, підлива́ти, підли́ти и (зап.) піділля́ти, (о мног.) подолива́ти, попідлива́ти чого́. [Піділля́й мені́ ще тро́хи молока́ (Брацл.)].
Надли́тый –
1) надли́тий, наділля́тий понадли́ваний;
2) доли́тий, до[і́]лля́тий, підли́тий, піділля́тий, подоли́ваний, попідли́ваний.
• -ться – надлива́тися, бу́ти надли́ваним, надли́тим и т. п.
Отлива́ться, отли́ться –
1) від[над]лива́тися від[над]ли́тися, від[над]ілля́тися, надсипа́тися, надси́патися; 2 и 3) відлива́тися, відли́тися;
4) вилива́тися, ви́ллятися;
5) см. Отлива́ть 5.
• Отолью́тся (отомстятся) – віді́ллються. [Віді́ллються йому́ сирі́тські сльо́зи (Мирн.)].
Отли́ть, см. Отлива́ть.
Поотли́ть –
1) (из чего) надли́ти, (во множ.) понадлива́ти (з чо́го);
2) повилива́ти. Срв. Отлива́ть 1 и 4.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ОТЛИВА́ТЬ (кулі) ще ли́ти;
отливать пу́ли ще Хи́мині ку́ри пра́вити;
отлива́ющий 1. що /мн. хто/ вилива́є тощо, ста́вши ли́ти, за́йня́тий вилива́нням, вилива́льник, лива́р, прикм. виливни́й, відливни́й, відлива́льний, вилива́льний, надлива́льний, 2. що вили́скує, прикм. лиску́чий, з по́лиском [отлива́ющий зо́лотом із золоти́м по́лиском];
отлива́ющий пу́ли прибрі́хувач, зви́клий Хи́мині ку́ри пра́вити;
отлива́ющийся/отлива́емый відли́ваний, вили́ваний, надли́ваний, прикм. відливни́й, фраз. відли́тий;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Отливать, отлить –
1) (отбавлять, приводить в чувство) відлива́ти, -ва́ю, -ва́єш, відли́ти (віділлю́, віділлє́ш);
2) (из металла) вилива́ти, -ва́ю, -ва́єш, ви́лити (ви́ллю, ви́ллєш);
3) (разными цветами) відбива́тися, -ва́юся, -ва́єшся, відби́тися (відіб’ю́ся, відіб’є́шся).

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Отливать, -лить – відлива́ти, відли́ти;
• о. (из металла) – вилива́ти, ви́лити;
• о. (играть разл. блеском) – міни́тися.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Отливать
• Где-нибудь колокол отливают – десь дзвона [великого] (дзвін [великий]) ллють.
• Отливать пули – Див. пуля.
Лить
• Колокола лить (устар. разг.) – [Великий] дзвін лити; вигадувати нісенітниці; химери гнати (ганяти, гонити); байку (байки) пускати.
• Ливмя льёт (разг.) – Див. ливмя.
• Лить воду на чью мельницу – лити воду на чий млин (на чий камінь, на чиї лотоки, на чиє колесо, на чиє коло).
• Лить кровь за кого, за что – лити (проливати, розливати, точити) кров за кого, за що.
• Лить (отливать) пули (перен.) – Див. пуля.
• Лить слёзы – лити сльози.
• Льёт как из ведра – ллє як (мов, немов) з відра (з цебра, з луба, з рукава, з коновки, з бочки); ллє як відром (цебром, дійницею); ллє як з-під ринви.
Пуля
• Всякая пуля грозит, да не всякая разит – не кожна куля влучає. Пр.
• Вылететь пулей – Див. вылететь.
• Лить (отливать) пули (перен.) – кулі лити; дзвін великий лити; брехню точити, казати таке, що й купи не держиться.
• Пускать, пустить [себе] пулю в лоб – пускати, пустити [собі] кулю в лоб(а); застрелитися.
• Хоть пулю в лоб – хоч кулю в лоб(а).

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

отлива́ть, отли́ть 1. відлива́ти, відли́ти
2. надлива́ти, надли́ти (рідину)
3. вилива́ти, відли́ти (у металургії)
4. вили́скувати, поли́скувати (мати відтінок)

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Вилива́ти, ви́лити –
1) выливать, вылить;
2) разливать, разлить;
3) (из металла) отливать, отлить;
вилива́тися, ви́литися –
1) выливаться, вылиться;
2) разливаться, разлиться;
3) вытекать, вытечь.
Вили́скувати, -ся – лосниться, отливать, сверкать.
Відлива́ти, відли́ти – отливать, отлить.
Відсипа́ти, відси́пати –
1) отсыпа́ть, отсы́пать, отмеривать, отмерить;
2) отливать, отлить (борщ, суп).
Ли́ти, ллю, ллєш –
1) лить, наливать, проливать.
• Сльоза́ми ли́ти – горько плакать.
2) лить, отливать, выливать.
Надлива́ти, надли́ти, наділлю́, наділлє́ш – надливать, надлить, отливать, отлить.
Надто́чувати, надточи́ти –
1) надтачивать, надточать;
2) отливать, отцедить.
Си́пати, -плю, -плеш, -плять –
1) сыпать;
2) лить, наливать;
3) отливать (из металла). Си́пати не́від – бросать сеть в воду.
• Си́пати грі́шми – сорить деньгами.
• Доро́га си́пана ка́менем – мощеная дорога.
Усипа́ти, -па́ю, уси́пати,-плю, -плеш – 1) см. Всипа́ти 1 и 2;
2) отливать, отлить (из металла);
3) (только сов. в.) войти гурьбой.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Відлива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. відли́ти, -діллю́, -ллєш, гл.
1) Отливать, отлить.
2) Обливать, облить водою для приведенія въ чувство. Ой став козак та й з гори ся спускати, взяли дівчину водою відливати. Гол. Разів із шість Рябка водою одливали, і стільки ж раз його, одливши, знов шмагали. Г. Арт. (О. 1861. III. 84).
3) Только сов. в. Хорошо сдѣлать. Мир. Пов. II. 120. Найпервійший кравець (корсет) пошив, так і одлив під дев’ять усів. Г. Барв. 205.
Відсипа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. відси́пати, -плю, -плеш, гл.
1) Отсыпать, отсыпать, отмѣрять, отмѣрить что-либо сыпучее. Відсип і мені трохи борошна. Треба відсипати хліб у гамазею, що весною позичали. Зміев. у.
2) Отливать, отлить. Відсипала борщу в глечик.
Ли́ти, ллю, ллє́ш, гл.
1) Лить, наливать, проливать. Дощ ллє, як з луба. Ном. № 573. Нащо в море воду лить, коли море повно? Ном. № 1455. Подруженьки будуть меди-вина пити, а ти слізоньки лити. Грин. III. 542.
2) Лить, отливать, выливать. Десь дзвін великий лили. Ном. № 7807.
Надлива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. надли́ти, наділлю́, наді́ллєш, гл. Надливать, надлить, отливать, отлить.
Надці́джувати, -джую, -єш, сов. в. надціди́ти, -джу́, -диш, гл. Отливать, отлить часть, цѣдя. Надцідити треба горщика. Константиногр. у.
Си́пати, -плю, -плеш, гл.
1) Сыпать. Сип сюди борошно. Чи засміється, чи застидиться, — так искри і сипле з очей. Г. Барв. 293. Так аж снігом сипле за шкуру. Ном. № 4397.
2) Лить, наливать. Ой п’є козак да горілочку, а шинкарочка сипле. Грин. III. 316. Ой сип сирівець та криши опеньки. Шевч. Сип воду! Kolb. І. 34.
3) Лить, отливать изъ металла. Шух. І. 273, 275, 281 — 284.
4) О сѣти: выбрасывать въ воду. Сипати невід. (Стрижев.).
5) Шоссировать, мостить камнемъ (дорогу). Дорога широка, сипана камньом. Гн. I. 11.
І. Усипа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. уси́пати, -плю, -плеш, гл.
1) Всыпа́ть, всы́пать. Борошенця всипать. Рудч.
2) Наливать, налить. Усип меду і горілки. Мет. Ганнусю, усип мені осьмусю. Ном. № 11658.
3) Отливать, отлить (изъ металла). Аби усипати що з мосяжі, треба фірмака. Шух. І. 281.
4) Только сов. в. Войти гурьбой. Одчиняє він хату, уступив, молодиці за ним всипали. МВ. (О. 1862. І. 91).

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Вили́скувати, -кую, -єш, гл. Отливать, сверкать. Чорний, аж вилискує. Крим.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Отлива́ть, отли́ть, ся = 1. од(від)лива́ти, вилива́ти, од(від)сипа́ти, одли́ти, ви́лити, одси́пати, ся. — Почали одливати воду з каюка. — Одсип трохи борщу, а то дуже повно. 2. вилива́ти, ви́лити, ся. — Мабуть десь великий дзвін виливають, що пустили таку поголоску. н. пр. 3. од(від)лива́ти, одли́ти. — Так учадїв, що насилу одлили водою. 4. од(від)бива́ти ся, міня́ти ся, міни́ти ся, перелива́ти ся, одби́ти ся (про цьвіт тканини).
Отли́ть = д. Отлива́ть.

Запропонуйте свій переклад