Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 13 статей

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Относи́ться, отнести́сь
1) відно́ситися, відне́стися;
2)
матем. – стосува́тися, бу́ти супроти́. [Два стосу́ється до чотирьо́х, як три до шістьо́х; или два супроти́ чотирьо́х те са́ме, що три супроти́ шістьо́х];
3)
см. Обраща́ться к кому;
4)
-ся куда (подлежать чьему ведению, компетенции) – стосува́тися до ко́го, до чо́го, нале́жатися до ко́го, до чо́го. [Такі́ пита́ння стосу́ються до археоло́гії. Ця спра́ва нале́житься до вас].
Это ко мне не -сится – це до ме́не не стосу́ється (не нале́житься).
Не к тебе -сится – не до те́бе річ, (шутл.) не твоє́ ме́леться, не до те́бе п’ють.
Относя́щийся к чему – нале́жний до чо́го.
Неотнося́щийся к делу – сторо́нній. [Тре́ба спини́тись тут ще на одні́й ні́би сторо́нній дета́лі (Єфр.)].
Село -сится к такой-то волости – село́ тя́гне, нале́жить до тако́ї во́лости. [Село́ Токарі́ тя́гне до Бешки́нської во́лости];
5)
к кому, чему – ста́витися, поста́витися до ко́го, до чо́го; прийма́ти, прийня́ти що; (редко) по́стать узя́ти до чо́го. [До ме́не ста́вляться як до рі́дного. Як поста́вилася до тіє́ї зві́стки? По́стать воро́жу до святкува́ння взяла́ найви́ща вла́да (О. Пчілка)].
-ся к чему с уважением – шанува́ти, пошанува́ти кого́, ста́витися, поста́витися з поша́ною (з пова́гою) до ко́го.
-ся пренебрежительно, отрицательно – не́хтувати кого́, що, помі́тувати ким, чим.
-ся легкомысленно – легкова́жити, злегкова́жити що. [Спра́ви ціє́ї не злегкова́жено].
-ся хладнокровно, спокойно – ста́витися спокі́йно до чо́го, холо́дним о́ком диви́тися, погляда́ти на що. [Холодні́шим о́ком погляда́є чита́чка на «Тара́сову ніч» (Грінч.)].
-ся несправедливо к кому – кри́вдити кого́; (свысока) згори́ позира́ти; (враждебно) ворогува́ти на ко́го, проти ко́го, става́ти во́рожо проти ко́го, чо́го, о́ко на ко́го ма́ти, проти ко́го зуб ма́ти. [Во́рожо стаю́ть проти прав украї́нської мо́ви (О. Пчілка)].
-ся с любовью, заботливо – жа́лувати кого́. [Ба́тько жа́лував нас обо́х рі́вно: і бра́та, і мене́ (М. Вовч.)]; (добродушно) до́бре се́рце ма́ти до ко́го; (с отчуждённостью) чужи́м о́ком позира́ти на ко́го.
К вам -сятся, как к людям – вас за люде́й ма́ють.
-ся каким-л. образом к делу – бра́ти спра́ву як. [А́втор бере́ спра́ву зана́дто серйо́зно (Єфр.)].
Како́й, Каково́й
1) (
по качеству) (с логич. ударением на нём) яки́й. [Яки́й со́ром!]; (с лог. удар. на слове, к которому относится) що́ за. [Що́ то за пе́кло, що те́пло? (Приказка). Що то за хоро́ші, за молоді́ парубки́! (М. Вовч.)];
2) (
который) ко́три́й, кото́рий. [Котрі́ бу́ли по селу́ красиві́ші і багаті́ші дівча́та, ті вже жда́ли (Квітка). Де? В котрі́м мі́сці? (Франко)]; (в относит. придат. предл.) що, що таки́й, яки́й; см. Кото́рый 3. [Ся по́вість подо́бається слухача́м бі́льше, ніж усі́ и́нші М. Вовчко́ві оповіда́ння, що я до́сі чита́в (Грінч.). А там зві́рі такі́ були́, що ніде́ таки́х не було́ (Рудч.)].
-ко́й лучший, больший и т. п. – де-лі́пший, де-кра́щий, де-бі́льший. [Де-кра́щого шука́є].
-ко́й дорогой – кудо́ю? [Сюди́-ж ішли́, дак ба́чили кудо́ю, хіба́ тепе́р не втра́пите сами́? (Грінч.)].
В -ко́е время? – яко́го ча́су?
До -ко́го времени – на яки́й час? до яко́го ча́су?
-ка́я нужда знать? – що за потре́ба зна́ти?
-ки́м образом – яки́м чи́ном, по́битом, сві́том.
На -ко́го чорта – на лихо́ї годи́ни, на яко́го бі́са, на бі́са. [На лихо́ї годи́ни тобі́ це здало́ся. На бі́са він тобі́? (Звин.)].
Како́е! – де́ там! [Де́ там! Ба́тько наздожене́ і ті́льки наб’є́ (Крим.)].
Како́й из – котри́й, (реже) кото́рий. [Три пани́ – їдні́ штани́: котри́й успі́є той штани́ наді́є (Приказка)].
Вот -ко́й! – о(т)таки́й, от(т)аке́нний. [Отаку́-то їй причи́ну воро́жка зроби́ла (Шевч.)].
С -ко́ю гордостью – з яко́ю пихо́ю, як гордови́то!
Како́й-то
а) (
некоторый) де́який(сь), котри́йсь. [В де́якімсь ца́рстві, в де́якімсь госуда́рстві (Рудч.). Живе́ до котро́гось ча́су (Звин.)];
б) (
неизвестно кто) яки́йсь, котри́йсь. [Прихо́дили які́сь лю́ди (Ніков.)];
в) (
не без оттенка пренебрежения) яки́йсь-то, яки́йсь-там, котри́йсь-там. [Ду́рень розка́зує ме́ртвими слова́ми та яко́гось там Яре́му веде́ перед на́ми (Шевч.)].
Како́й-нибудь (из нескольких) –
а) яки́й, яки́й-не́будь, котри́й, де́котрий, котри́й-бу́дь, (
диал.) бу́длі-яки́й. [Ой чи так кра́сно в які́й краї́ні, як тут на на́шій рі́дній Воли́ні? (Л. Україн.). Гледі́ть, щоб кінь не заби́в котру́ (Стор.)];
б) (
неизвестно кто) яки́й, яки́й-не́будь. [Розпи́тує: чи нема́ де яко́го нетя́ги (бобыля)? (Рудч.). А то, як бродя́гу яко́го, ще в тюрму́ запру́ть (Мирн.)];
в) (
с пренебреж.) аби́-яки́й, яки́й-таки́й. [Вельмо́жна па́нськая персо́на яви́лася перед Плуто́на не як аби́-який харпа́к (Греб.)];
г) (
не более как) яки́й. [За мить яку́ поки́ну я сей світ (Грінч.)].
Не како́й-нибудь – не аби́-який. [І поча́ли нову́ ха́ту розпина́ти, та ще не аби́-яку й зроби́ли (Гр. Гр.)].
Кое-како́й – сяки́й-таки́й, яки́й-таки́й, де́який. [Сяки́й-таки́й аби́ був, аби́ хлі́ба роздобу́в (Приказка). Хафі́з де́які відно́сини до двірськи́х сфер уже́ й тоді́ мав (Крим.)].
Како́й попало – аби́-який, бу́дь-який. [Звінча́лась аби́ з яки́м батрако́м (Квітка)].
Како́й бы ни – хо́ч-би яки́й, хоча́-б яки́й, (руссизм) яки́й би не. [Шевче́нко зна́є, що мину́ле не ве́рнеться, хоч-би яке́ га́рне було́ воно́ та прина́дне (Єфр.)].
Како́й бы ни был – будь-яки́й, уся́кий. [Взяли́ його́ до се́бе: неха́й бу́де в ха́ті будь-яки́й робі́тник (Київщ.). Ма́тері уся́ка дити́на хоро́ша здає́ться (Квітка)].
Како́й бы то ни было – бу́дь-яки́й, (диал.) бу́длі-який, (раскакой), пере́який. [Забува́єш про бу́дь-яке все́ньке життя́ суча́сне (Крим.). Подиви́сь, яке́! – Да хоч-би воно́ було́ пере́яке, а я його́ й ду́рно не озьму́ (Основа)].
Хоть како́й-нибудь – хоч яки́й, (устар.) яки́й-хотя́. [Коли́-б не узграни́чна сторо́жа, що-годи́ни му́сіли-б украї́нці сподіва́тись на́паду, шкода́ була́-б яко́ї-хотя́ пра́ці (Куліш)].
Бог знает како́й – бо́-зна яки́й, (невесть какой) не́ві́дь яки́й. [Даєте́ їм чита́ти не́ві́дь-які́ книжки́, та ще й заборо́нені (Кон.)].
Не бог весть како́й – не яки́й. [У ме́не що! не яка́ там і ка́ра мені́ ви́пала… Мо́же ще то й не ка́ра, а ті́льки так воно́ (Кон.)].
Любо́вь
1)
к кому (страсть, любовн. влечение) коха́ння, ласк. коха́ннячко, любо́в (-бо́ви), лю́бощі до ко́го, лю́бість (-бости), (влюблённость) закоха́ння в ко́му, (симпатия) ми́лува́ння. [Коха́й, поки се́рце коха́є, усе́ за коха́ння відда́й (Грінч.). Ой, бо́же, бо́же, що та любо́в мо́же! (Пісня). Хто не зна́є закоха́ння, той не зна́є ли́ха (Пісня). Се на ме́не лю́бощі напа́ли (Квітка). На ми́лування нема́ си́лування (Приказка)].
Пылкая, пламенная -бо́вь – палке́ коха́ння, жагу́ча любо́в.
Безумная -бо́вь – шале́не (за)коха́ння.
Первая -бовь – пе́рше (за)ко́хання, пе́рша любо́в.
-бо́вь мужчины, женщины – чолові́че, жіно́че коха́ння, чолові́ча, жіно́ча любо́в.
Нежная -бо́вь – ні́жне коха́ння, ні́жна любо́в.
Искренняя, настоящая -бо́вь – щи́ре коха́ння, щи́ра любо́в.
Возбудить в ком -бо́вь – збуди́ти коха́ння в ко́му, закоха́ти кого́ в собі́ и в се́бе.
Вспыхнуть -вью – спалахну́ти любо́в’ю, коха́нням.
Воспылать -вью – зайня́тися (запала́ти) коха́нням, любо́в’ю, розкоха́тися. [Біда́хи розкоха́лись аж з лиця́ спа́ли, схнуть (М. Вовч.)].
Об’ясняться в -ви́ – осві́дчувати коха́ння кому́, осві́дчуватися (про коха́ння) перед ким и кому́.
Об’яснение в -ви́ – осві́дчення (про коха́ння).
Жениться, выйти замуж по -ви́ – дружи́тися (за́між піти́) з любо́ви (и по любо́ві), до сподо́би, по лю́бості, взя́ти жі́нку до любо́ви. [Та узя́в жі́нку не до любо́ви (Пісня). За́між пішла́ по лю́бості (М. Вовч.)].
Брак по -ви́ – шлюб до (з) любо́ви (до сподо́би).
С -вью – до любо́ви, коха́но; срв. Любо́вно. [Крі́пко до любо́ви поцілува́лись (Г. Барв.). Його́ со́нечко пе́стить коха́но (Л. Укр.)].
Мне не дорог твой подарок, дорога твоя -бо́вь – не дороге́ дарува́ння(чко), дороге́ твоє́ коха́ння(чко).
Старая -бо́вь долго помнится – да́внє коха́ння все перед очи́ма.
Умирать, погибать от -ви́ – помира́ти, ги́нути з коха́ння, з любо́ви. [Неха́й бу́дуть лю́ди зна́ти, як в любо́ви помира́ти (Пісня)].
-бо́вь сильнее смерти – коха́ння ду́жче (могутні́ше) за (над) смерть. Нашим новобрачным совет да -бо́вь! – на́шим молодя́там не свари́тися та люби́тися;
2) (
любовн. ласки, утехи) лю́бощі, пе́стощі, ми́лощі (-щів), ми́лува́ння, лю́бість (-бости), ла́ска, коха́ння. [Пе́стощі, лю́бощі, ся́єво срі́бнеє хви́ля несе́ в подару́нок йому́ (Л. Укр.). Боля́ть мене́ ру́ки, но́ги, боля́ть мене́ ко́сті, гей, якби́ то од робо́ти, а то од лю́бости (Пісня)];
3) (
предмет любви) коха́ння(чко), милува́ння(чко), закоха́ння(чко). [Коха́ння моє́, я тобі́ світ зав’яза́в! (М. Вовч.). Лю́бчику мій, милува́ннячко моє́ (Крим.). Нема́ мого́ миле́нького, нема́ закоха́ння (Пісня)];
4) (
нравственн. чувство) любо́в (-бо́ви), люба́. [Чи ж я не смі́ю домага́тися любо́ви та щи́рости од діте́й? (Крим.). Хто не лю́бить – не пізна́в бо́га, бо бог – любо́в (Єванг.)].
Вера, надежда, -бо́вь – ві́ра, наді́я, любо́в.
Родительская -бо́вь – батькі́вська любо́в.
Сыновняя -бо́вь – любо́в до батькі́в, сині́вська любо́в.
Братская -бо́вь – брате́рська (брате́рня, бра́тня) любо́в.
Супружеская -бо́вь – подру́жня любо́в, подру́жнє коха́ння.
-бо́вь к ближнему – любо́в до бли́жнього, братолю́бність (-ности). [У братолю́бності тре́ба жи́ти (Міущ.)].
Пребывать в -ви – пробува́ти в любо́ві.
Приобрести чью -бо́вь – здобу́ти чию́ любо́в, (симпатию) підійти́ кому́ під ла́ску. [Піді́йдеш йому́ під ла́ску (Куліш)].
Из’являть -бо́вь к кому – виявля́ти любо́в (ла́ску, прихи́лля) до ко́го, жа́лувати кого́;
5) (
наклонность) зами́лування, любо́в, на́хил, охо́та, хіть (р. хо́ти, диал. хі́ті) до чо́го, прихи́льність, прихи́лля до ко́го. [З їх естети́змом та зами́луванням до краси́ (Єфр.)].
Заниматься чем с -вью – працюва́ти коло чо́го з любо́в’ю, залюбки́, з зами́лува́нням.
Питать -бо́вь к чему – коха́тися в чо́му. [Щи́ро коха́вся пан у горілка́х та меда́х (Грінч.). Коха́ється він у га́рних ко́нях (Грінч.)].
Он относится к вам с -вью – він ста́виться до вас з любо́в’ю, з прихи́льністю, прихи́льно.
Небре́жно, нрч.
1) недба́ло, недба́йли́во; (
невнимательно) неува́жно; (равнодушно) ба́йду́же, байду́жно; (пренебрежительно) знева́жливо. [Што́льні були́ оцямро́вані до́сить недба́ло (Франко). Грома́дські зако́ни встано́влено недба́ло (Л. Укр.). Сторі́нка папе́ру, недба́ло попи́саного (Крим.). Красо́ Украї́ни, Поді́лля! – розки́нулось ми́ло, недба́ло (Л. Укр.). Недба́ло відпові́в (Грінч.). Недба́ло підспі́вував (Черкас.). Спокі́йно та недба́ло пішо́в із світли́ці (Грінч.). Привіта́лася ба́йдужно й недба́йливо (Н.-Лев.). Говори́ла про своє́ скоро́чення недба́йливо (В. Підм.). Працю́є хло́пець неува́жно (Загірня)].
Он -но относится к своим обязанностям – він недба́ло (недба́йли́во, неува́жно) ста́виться до свої́х обо́в’я́зків;
2) (
в сложении) недба́ло-, недба́йли́во-; неува́жно-; знева́жливо-.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Дело – діло, (ум. дільце, ділечко), заняття, (труд) робота (ум. робітка), праця; справа; (вещь) річ (р. речи); (поступок, действие) вчинок, чин, дія; потреба; подія, випадок; досьє:
а мне какое дело, что за дело? (разг.) – а мені що до того?; а мені яке діло?; а мені якого батька горе?; а мені який клопіт?; от мені великий клопіт!;
без дела не входить – без потреби не заходити;
безотлагательное дело – пильна справа;
ближе к делу – [ближче] до діла (до суті); без зайвих подробиць;
браться за дело – братися до діла (до роботи, до праці, до справи); ставати до праці (до діла, до роботи, до справи); заходжуватися коло справи;
браться за дело, не стоящее того – братися за діло, яке не варте того; руки поганити;
браться не за своё дело – не за своє діло (не за свою справу) братися; (разг.) шитися не в своє [діло];
быть в курсе дела – бути в курсі справи; бути поінформованим;
вам до меня и дела нет – вам про мене й байдуже; вам до мене і діла нема (немає);
вводить в дело – ознайомлювати зі справами;
ведение дела – провадження справи;
везде испортишь дело – скрізь попсуєш (зіпсуєш) діло (справу); (образн.) куди не підеш, то золоті верби ростуть;
вести дело к тому (так), чтобы… – вести до того, щоб…; гнути на те, щоб…; кермувати до того, щоб;
вести (удачно) дело (юрид.) – провадити (гаразд, щасливо) справу;
виданное ли, слыханное ли дело? – чи ж видана, чи ж чувана [це] річ?; чи чувано, чи видано?; де це видано, де це чувано?;
внешние (иностранные) дела – закордонні справи;
военное дело – військова справа;
возбудить дело против кого – порушити (розпочати, зачати) справу проти кого; зачати (заложити) позов проти кого; піти у позов проти кого;
вот это дело! – оце діло!; оце воно!; оце так!; то є щось; (иногда) оце до ума!;
в самом деле, на самом деле – справді; (иногда) дійсно;
всё употребить в дело – усе зробити; на всі способи братися, узятися;
в том-то и дело – отож-то (атож-то); отож-то й є; то ж то й воно; то ж бо то й; не що-бо й що; тим-бо й ба; не то ж бо то й що; (зниж.) не по чім б’є, як не по голові; в тому-то (в тім-то) й річ (справа, суть);
в чём дело? – у чому річ?; про що річ?; у чім сила?; про (за) що йдеться?; що сталося?;
выходит дело, что (разг.) – виходить, що; кладеться на те, що;
главное дело – головна (найголовніша) річ; головне (головно);
говорить дело – казати (говорити) до діла (до пуття); казати (говорити) по суті; мовити до речі;
горное дело – гірництво;
гражданское дело – цивільна справа;
грешным делом – на жаль; признатися;
громкое дело – голосна (гучна) справа; сенсаційна справа (сенсація);
да и в самом деле – та й справді; та воно й правда;
дать делу другой оборот – повернути справу (на инакше);
дать ход делу – зрушити справу; дати хід справі;
дела, дела, как сажа бела – живемо, як горох при дорозі: хто не йде, той скубне (Пр.); впав у біду, як курка в борщ (Пр.);
дела идут к лучшему – справи (діла) покращали (повернули на краще);
дела нет (нет дела) до чего – байдуже про що (до чого);
дела тайные – таємні діла (справи), таємнощі;
дело во времени – йдеться про час, залежить від часу;
дело вот в чём – річ (справа) ось (от) яка (ось, от у чім, у чому);
делов-то – скільки [там] того діла, всього на-всього;
дело в том, что… – річ у тім, що…, ідеться про те (за те), що…;
дело в том, чтобы… – ідеться за те (про те), щоб…;
дело в шляпе (разг.) – справу (діло) полагоджено (зроблено), (образн. нар.) рибка в сітці!;
дело дрянь, табак (разг.) – погане діло; погана (кепська) справа;
дело житейское, обыкновенное – світова, звичайна річ;
дело за вами (разг.) – тепер ваша черга (ваш ряд, за вами черга), діло (справа) за вами;
дело за небольшим стало – діло за малим стало;
дело идёт к осени – ідеться (береться) до осені, кладеться на осінь, надходить (наближається) осінь;
дело идёт о том, чтобы – йдеться про те, щоб;
дело касается кого-чего – справа стосується кого-чого;
дело кончено, поздно уже (образн. разг.) – клямка запала;
дело ладится – справа налагоджується;
дело лежит без движения – справа не рушає;
дело мастера боится – діло майстра хвалить (Пр.); дільника й діло боїться (Пр.); що вхопить, то зробить (Пр.); добра пряха й на скибці напряде (Пр.); в умілого й долото рибу ловить (Пр.); на що гляне, так тобі й учеше (Пр.); майстер зна, що кобилі робити (Пр.);
дело начато – справу розпочато;
дело не в том – не про те (не за те) річ; не в тім річ, не в тім сила;
дело не выйдет (разг.) – нічого з того не буде (не вийде), (образн.) з цього пива не буде дива;
дело не клеится – діло (справа) не йде в лад (не ладиться);
дело не медведь (не волк) — в лес не убежит – діло не вовк (не заєць) — нікуди не втече (Пр.); сиди, Векло, бо ще не смеркло (Пр.); як до діла, так і сіла (Пр.); гуляй, тато,– завтра свято (Пр.);
дело не терпит отлагательств – зі справою не можна зволікати;
дело, не терпящее отлагательств – негайна (невідкладна, нагальна) справа;
дело нешуточное – це (то) не жарт, (разг.) непереливки;
дело обыкновенное – звичайна річ;
дело обстоит так – справа стоїть так, діло таке;
дело обычное – звичайна річ;
дело о ком – справа кого;
дело окончено – справу закінчено (кінчено);
дело подвернулось кстати – справа нагодилась;
дело подходит к концу – справа (діло) доходить (добігає) кінця, справа (діло) наближається до кінця, кінчається;
дело подходящее – [це] діло підходить кому, на руку (наруч) кому, (образн.) на руку ковінька кому;
дело по обвинению кого в чём – справа про звинувачення (обвинувачення) кого у чому, за що;
дело привычки – звичка, звичай;
дело проиграно – справу програно;
дело случая – випадкова річ;
дело стало за чем – затримка за чим;
дело стоит внимания – справа заслуговує на увагу, заслуговує (варта) уваги;
дело табак – кепська справа;
дело твоих рук (разг.) – діло (справа) твоїх рук, то твоя праця (робота);
дело только в том, чтобы… – ідеться тільки про (за) те, щоб , річ тільки про те, щоб; річ тільки в тому, щоб;
делу время, потехе час – коли почав орати, так у сопілку не грати (Пр.); попрацюй уліті (улітку), відпочинеш узимі (узимку) (Пр.); іди в гості сміло, як не жде дома діло (Пр.);
другое (иное) дело – інша річ (справа);
его слова не расходятся с делом – його слова не розходяться (не розминаються) з ділом, він що скаже, те й зробить, (образн.) сказав, як зав’язав;
её (его) дело молодое (разг.) – вона (він) молода (молодий);
ей до всего дело – без неї вода [ніде] не освятиться;
если уж до чего дело дойдёт – коли вже до чого (до того) дійдеться, як до чого (до того) ряд дійде;
за дело он наказан (разг.) – він заслужив на кару, по заслузі (за діло) покарано його;
за малым дело стало (разг.) – малого (дрібниці) не стає (бракує, не вистачає);
за ним дело не станет (разг.) – за ним діло не стане, його не доведеться чекати;
затруднительное дело – клопітна, морочлива справа;
золотых дел мастер – золотар (ум. золотарик); золотник;
и дело с концом (разг.) – та й по всьому (та й по всій справі), та й край [увесь] (та й квит, иногда та й решта);
известное, видимое дело (разг.) – відома, видима, певна річ, звичайно (звісно); сказано;
иметь дело с кем – мати діло (до діла) з ким, до кого, мати зв’язки (стосунки) з ким, (иногда негат.) накладати з ким;
иметь дело с чем – мати справу з чим; вивчати, розглядати що; торкатися чого;
как дела? – як ваші (твої ) справи?, як ся маєте (маєш )?, як ведеться?;
каков у хлеба, таков у дела – як їсть, так і робить (Пр.); який до їжі, такий і до роботи (Пр.);
какое [кому] дело до этого? – що до того [кому]?;
к делу! (разг.) – до діла!;
круг дел – обсяг справ;
к чему мне такое дело – навіщо (нащо) мені таке діло, (разг.) нащо мені та рахуба;
личное дело (документ) – особова справа;
личное дело – особиста, приватна справа;
между делом (разг.) – поміж ділом, побіжно, мимохідь;
мне (тебе, ему…) нет до этого дела – мені (тобі, йому…) байдуже до того, мене (тебе, його…) це не обходить, до мене (до тебе, до нього…) це діло не доходить;
моё дело сторона (разг.) – моя хата скраю, не маю нічого спільного з ким;
на деле доказывать – ділом довести;
на [самом] деле – насправді (справді) (иногда доправди), на ділі;
на словах, что на санях, а на деле, что на копыле – на словах, як на цимбалах, а на ділі, як на талалайці;
начинать судебное дело – піти у позов;
не было дела до кого, до чего – байдуже було до кого, до чого; не доходило діло до кого, до чого;
не в этом (том) дело – не в тім річ, не про те (не за те) річ, не про те (не за те) мова мовиться, не в тім сила; не про те йдеться; не про те мова; не в тім (не в тому) справа;
не идет дело – діло не йде, (образн. разг.) не прядеться;
не к делу – не до діла (не до речі) не в лад; невлад;
немного дела – діла ніскільки (не багато);
не по словам судят, а по делам; хорошие дела лучше хороших слов – менше слів, а більше діла (Пр.); менше говори — більше діла твори (Пр.); добрі діла кращі від добрих слів (Пр.); робота сама за себе скаже (Пр.);
не твоё, не ваше дело – [то] не твоє, не ваше діло; не твоя, не ваша справа; не твоя, не ваша річ; тобі, вам не діло; тобі, вам до цього зась, заськи; (образн. шутл.) не твоє, не ваше мелеться (молотиться); тут не твій, не ваш батько хазяїн;
не твоего ума дело (разг.) – не з твоїм розумом братися до…; (міркувати про, за…); на це твого розуму не стане;
ну и дела – ну й робота;
обделывать, обделать дело (прост.) – оборудувати (залагоджувати, залагодити) справу, упорати справу;
обнять дело – збагнути справу;
обращаться по делу – вдаватися, звертатися в справі, з справою;
общее дело – спільна справа;
он знаток своего дела – він знавець свого діла (своєї справи), він знається на своїй справі (на своєму фаху), він знає своє діло (свій фах);
он не у дел – він не працює (не на посаді, не на службі), він без діла (без роботи), його усунено з посади (від діла), він не має службових обов’язків;
оставлять дело без движения – лишати справу без руху;
первым делом, первое дело – щонайперше (найперше), передусім (насамперед), найперша річ;
плёвое дело (разг.) – дурниця, абищиця, пусте, пустячина, казна-що;
плохо дело – погане діло, зле, погана (кепська) справа, (образн.) справа як коло дядькового (коло бабиного, баб’ячого) воза;
погубить дело – занапастити справу;
по делам; по делам службы – за ділом (за справами, у справі), у службових справах (за службовим ділом); (устар.) за орудками;
по делу – за ділом (за справою), у справі;
пойти в дело – піти в надобу, піти до діла;
по личному делу – в особистій (у персональній) справі;
положение дел – стан речей (справ);
помочь делу – зарадити справі;
понимать в деле – розумітися на справі;
понятное, ясное дело – зрозуміла, певна річ, зрозуміло;
поручать кому ведение дела – доручати кому провадити справу;
по своему делу – за своїм ділом; за своєю справою;
по сути дела – до суті справи (діла), фактично;
по ходу дела – з розвитку справи;
пошло дело на лад – пішла робота (пішло діло) гаразд, повелося добре (гаразд, на добре);
по этому делу – у цій справі, за цим ділом;
по этому (служебному) делу – в цій (службовій) справі;
правое дело – праве діло, справедливе діло, справедлива справа;
прийти по делу – прийти у справі;
приобщать к делу – прилучати до справи;
приниматься, приняться за дело – братися, узятися до діла (до праці, до роботи), ставати, стати до роботи (до праці), братися, узятися (заходжуватися, заходитися) коло чого, робити що;
приостановить дело – припинити справу;
пускать, пустить в дело что – пускати, пустити (запускати, запустити) що, ставити, поставити на роботу що;
расследовать дело – розслідити, розвідати справу;
сидеть, быть без дела – сидіти, згорнувши руки, посиденьки справляти, лежні (сидні) справляти;
смотреть за делом – наглядати за справою;
спешное дело – нагальна, термінова справа;
справиться с делом – дати (собі) раду із справою;
статочное ли дело? – чи подоба?, чи годиться [ж]?; чи можлива річ?; чи мислима річ? (устар.) чи подобенство?;
столько дела, что не успеешь всего сделать – діла такого, що не переробиш, діла не обкидаєшся;
странное дело – дивна річ, чудасія, чуднота, диво, дивовижа;
судебное дело – судова справа;
такие-то дела – от такі діла (справи);
таково положение дел – такий стан речей, такі маємо справи (діла);
текущие дела – теперішні справи;
тёмное, подозрительное дело – непевна справа;
типографское дело – друкарство;
то и дело (разг.) – раз у раз (раз по раз); весь час; знай; безперестанку;
то ли дело (разг.) – інша річ, хіба така річ?, нема краще як…, нема як…, нема в світі як…, от… так-так;
торговое, коммерческое дело (предприятие) – торговельне, промислове підприємство;
тяжебное дело – позов;
уголовное дело – карна, кримінальна справа;
у меня дела идут хорошо – мені ведеться;
у меня к тебе дело – я до тебе маю діло (справу), у мене до тебе діло (справа);
умно вести дело – з розумом провадити справу;
употребить в дело – узяти до діла, ужити що, пустити в діло що, скористатися з чого, чим;
управиться с делом – упоратися з справою;
управляющий делами – керівник справ;
ходить по делу (устар.) – позиватися, тягатися;
часовых дел мастер – годинниковий майстер, годинникар;
что дело, то дело – що до діла, то до діла; що правда, то правда; що до пуття, то до пуття;
шататься, болтаться без дела (разг.) – вештатися, швендяти, тинятися [без діла];
экстренное дело – пильна справа;
это дело! – це до діла!, це діло!, це (ото) добре!, це гаразд!;
это дело другое – це що инше; це инша річ;
это дело можно считать потерянным – цю справу можна вважати за пропащу;
это дело потерянное – це річ пропаща;
[это] дело случая – [це] річ випадкова;
это к делу не относится – це до діла не належить (не стосується);
это не дело (разг.) – це не годиться;
это особое (другое) дело – це інша (особлива) річ, це інша стать;
это совсем другое дело – це щось зовсім інше;
это уж моё дело – це вже мені знати, це вже моя річ (моє діло);
я в деле, я и в ответе – що роблю, за те й відповідаю (Пр.);
я совсем не имею с ней дела – жадного діла в мене з нею нема, не причетний я зовсім до неї.
[Не в тім сила, що кобила сива, а в тім, що не везе (Пр.). З бабою і дідько справу програв (Пр.). — Та ще послухай, щось скажу: Щоб в пекло ти зайшов до мене, Бо діло єсть мені до тебе (І.Котляревський). Як діла нема дома, піде було блукати по селу (Г.Квітка-Основ’яненко). Моє діло, кажуть, мірошницьке, запусти та й мовчи (Номис). А щука на своє хилила: Ет, вигадки! Велике діло — миші (Л.Глібов). Сказано: куди голка, туди й нитка (Пр.). А він знай співає (Т.Шевченко). Сидить, тільки очима поводить та вигукує: «Робіть діло! робіть! не лінуйтеся!» (М.Вовчок). — Що не кажи, а не панське діло біля землі ходити (П.Мирний). — Я б тоді паном діло зажив. Та де б тобі, — більше б пана був, до царя рівнявся. Усе б у садку і сидів та овоч їв (П.Мирний). — Ти кажи діло, а то квакаєш, як ворона (П.Мирний). Комісія розібрала діло вербівських селян і звеліла наділить їх кращою землею (І.Нечуй-Левицький). Няньку посилала за орудками (Л.Українка). — Все оце дуже чуло сказано, але не до речі, а от саме перше слово було до діла (Л.Українка). — Яке вам діло до мого життя й до моїх грошей? Не ви мені їх дали! — сердиться Карпо (М.Коцюбинський). Чистий думками і непорочний діями. Він хотів би коняку купити, та тим бо й ба — грошей нема. Не доходило мені до них діла (АС). Ігумену — діло, а братії — зась (Пр.). — Ми не тою дорогою їдемо? — А тож-то, що не тою (АС). Нехай судці розберуть тую справу. Неохота йому працювати; хіба така річ – пити! Я прийшов до вас за ділом. Тепер справа стоїть инакше (АС). Не треба слів, хай буде тільки діло (О.Теліга). — Добре, добре, мамо, — там розберем. А забудемо, де чай, то горіхом заваримо. Скільки того й діла! (І.Багряний).   — Сідай, парубче, підвезу, — осадив коні біля хлопця. — Могорич із вас, дядьку Іване, — схвально оглянув коні Дмитро, вискочив на воза і зручно спустив ноги з полудрабка. — Скільки того діла, — могорич мій, а горілка твоя. Звідки прямуєш? (М.Стельмах). Затісно в цьому світі для живих, для мертвих теж затісно. Скільки діла — прожити вік, як мати жити вчила, і що ж? То просто  неспокутний гріх (В.Стус).    — Отож скажу відкрито і вселюдно. Буває всяко, доля — не черінь. Любов — це, люди, діло неосудне. По всі віки. Во вік віків. Амінь (Л.Костенко). Прибрати, попрати, помити, скупати дітей… Здавалось би, скільки того діла, а все — як ота нездоланна дорога з Синиці… (Марина Павленко). Ознака незрілості людини — те, що вона хоче благородно померти за праве діло, а ознака зрілості — те, що вона хоче смиренно жити заради правого діла (Д.Д.Селінджер). Час робить свою справу. А ти, людино? (С.Є.Лєц). У боротьбі за праве діло іноді програє діло, а іноді правота (Лешек Кумор)].
Обговорення статті

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Относиться – відноситися; (относиться куда, к чему) – стосуватися; (к кому) – ставитися до кого. Относящийся к чему – належний до чого; що стосується до чого. Относящийся к делу – належний до справи. Не относящийся к делу – сторонній. Это (ко мне) не относится – це (до мене) не стосується. Относиться хорошо – ставитись добре. Относиться к кому, к чему с уважением – шанувати кого, що; ставитися з пошаною (повагою) до кого. Относиться пренебрежительно – нехтувати кого, що. Относиться легкомысленно – легковажити що. Относиться хладнокровно – ставитися спокійно до чого; холодним оком дивитися на що. Относиться несправедливо к кому – кривдити кого. Относиться враждебно к кому – ворогувати на кого, проти кого; вороже ставитися до кого. Враждебно относящийся к кому – ворожий до кого. К вам относятся как к людям – вас за людей мають. Это к вам не относится – це до вас не стосується.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Дело
• А мне какое дело, что за дело?
(разг.) – а мені що до того?; а мені яке діло?; а мені якого батька горе?; а мені який клопіт?; от мені великий клопіт!
• Без дела не входить
– без потреби не заходити.
• Ближе к делу
– [Ближче] до діла (до суті); без зайвих подробиць.
• Браться за дело
– братися до діла (до роботи, до праці); ставати до праці (до діла, до роботи).
• Браться за дело, не стоящее того
– братися за діло, яке не варте того; руки поганити.
• Браться не за своё дело
– не за своє діло (не за свою справу) братися; (розм.) шитися не в своє діло.
• Быть в курсе дела
– бути в курсі справи; бути поінформованим.
• Вам до меня и дела нет
– вам про мене й байдуже; вам до мене і діла нема(є).
• Вводить в дело
– ознайомлюватися з справами.
• Везде испортишь дело
– скрізь попсуєш (зіпсуєш) діло (справу); (образн.) куди не підеш, то золоті верби ростуть.
• Вести дело
(юр.) – провадити справу.
• Вести дело к тому (так), чтобы…
– вести до того, щоб…; гнути на те, щоб…
• Виданное ли, слыханное ли дело?
– чи ж видана, чи ж чувана [це] річ?; чи чувано, чи видано?; де це видано, де це чувано?
• Возбудить дело против кого
– порушити (розпочати, зачати) справу проти кого; зачати (заложити) позов проти кого; піти у позов проти кого.
• Вот это дело!
– оце діло!; оце воно!; оце так!; то є щось; (іноді) оце до ума!
• В самом деле
– справді; (іноді) дійсно.
• Все употребить в дело
– усе зробити; на всі способи братися, узятися.
• В том-то и дело
– отож-то; отож-то й є; то ж то й воно; то ж бо то й; не що-бо й що; тим-бо й ба; не то ж бо то й що; (зниж.) не по чім б’є, як не по голові.
• В чём дело?
– у чому річ?; про що річ?; у чім сила?; про (за) що йдеться?; що сталося?
• Выходит дело, что
(разг.) – виходить, що; кладеться на те, що.
• Главное дело
– головна (найголовніша) річ; головне (головно).
• Говорить дело
– казати (говорити) до діла (до пуття); казати (говорити) по суті; мовити до речі.
• Горное дело
– гірництво.
• Грешным делом
– на жаль; признатися.
• Громкое дело
– голосна (гучна) справа; сенсаційна справа (сенсація).
• Да и в самом деле
– та й справді; та воно й правда.
• Дела, дела, как сажа бела
– живемо, як горох при дорозі: хто не йде, той скубне. Пр. Впав у біду, як курка в борщ. Пр.
• Дела идут к лучшему
– справи (діла) покращали (повернули на краще).
• Дела нет до чего
– байдуже про що (до чого).
• Дела тайные
– таємні діла (справи); таємнощі.
• Дело во времени
– йдеться про час; залежить від часу.
• Дело вот в чём
– річ (справа) ось (от) яка (ось, от у чім, у чому).
• Дело в том, что…
– річ у тім, що…; ідеться про те (за те), що…
• Дело в том, чтобы…
– ідеться за те (про те), щоб…
• Дело в шляпе
(разг.) – справу (діло) полагоджено (зроблено); (образн. нар.) рибка в сітці!
• Дело дрянь, табак
(разг.) – погане діло; погана (кепська) справа.
• Дело житейское, обыкновенное
– світова, звичайна річ.
• Дело за вами
(разг.) – тепер ваша черга (ваш ряд, за вами черга); діло (справа) за вами.
• Дело идёт к осени
– ідеться (береться) до осені; кладеться на осінь; надходить (наближається) осінь.
• Дело кончено, поздно уже
(образн. разг.) – клямка запала.
• Дело мастера боится
– діло майстра хвалить. Пр. Дільника і діло боїться. Пр. Що вхопить, то зробить. Пр. Добра пряха й на скибці напряде. Пр. В умілого й долото рибу ловить. Пр. На що гляне, так тобі й учеше. Пр. Майстер зна, що кобилі робити. Пр.
• Дело не в том
– не про те (не за те) річ; не в тім річ; не в тім сила.
• Дело не выйдет
(разг.) – нічого з того не буде (не вийде); (образн.) з цього пива не буде дива.
• Дело не клеится
– діло (справа) не йде в лад (не ладиться).
• Дело не медведь (не волк) — в лес не убежит
– діло не вовк (не заєць) — нікуди не втече. Пр. Сиди, Векло, бо ще не смеркло. Пр. Як до діла, так і сіла. Пр. Гуляй, тато, — завтра свято. Пр.
• Дело нешуточное
– це (то) не жарт; (розм.) непереливки.
• Дело обстоит так
– справа стоїть так; діло таке.
• Дело обычное
– звичайна річ.
• Дело подходит к концу
– справа (діло) доходить кінця; справа (діло) наближається до кінця.
• Дело подходящее
– [Це] діло підходить кому; на руку (наруч) кому; (образн.) на руку ковінька кому.
• Дело по обвинению кого в чём
– справа про звинувачення (обвинувачення) кого у чому, за що.
• Дело привычки
– звичка; звичай.
• Дело твоих рук
(разг.) – діло (справа) твоїх рук; то твоя праця (робота).
• Дело только в том, чтобы…
– ідеться тільки про (за) те, щоб…; річ тільки про те, щоб…
• Делу время, потехе час
– коли почав орати, так у сопілку не грати. Пр. Попрацюй уліті (улітку), відпочинеш узимі (узимку). Пр. Іди в гості сміло, як не жде дома діло. Пр.
• Доказать на деле
– довести ділом.
• Его слова не расходятся с делом
– його слова не розходяться (не розминаються) з ділом; він що скаже, те й зробить; (образн.) сказав, як зав’язав.
• Ее (его) дело молодое
(разг.) – вона (він) молода (молодий).
• Если уж до чего дело дойдёт
– коли вже до чого (до того) дійдеться; як до чого (до того) ряд дійде.
• За дело он наказан
(разг.) – він заслужив на кару; по заслузі (за діло) покарано його.
• За малым дело стало
(разг.) – малого (дрібниці) не стає (бракує, не вистачає).
• За ним дело не станет
(разг.) – за ним діло не стане; його не доведеться чекати.
• Золотых дел мастер
– золотар.
• И дело с концом
(разг.) – та й по всьому (та й по всій справі); та й край [увесь] (та й квит, іноді та й решта).
• Известное, видимое, ясное дело
(разг.) – відома, видима, певна річ; звичайно (звісно).
• Иметь дело с кем
– мати діло з ким, до кого; мати зв’язки (стосунки) з ким; (іноді негат.) накладати з ким.
• Как дела?
– як ваші (твої…) справи?; як ся маєте (маєш…)?; як ведеться?
• Каков у хлеба, таков у дела
– як їсть, так і робить. Пр. Який до їжі, такий і до роботи. Пр.
• Какое [кому] дело до этого?
– що до того [кому]?
• К делу!
(разг.) – до діла!
• К чему мне такое дело
– на(ві)що мені таке діло; (розм.) нащо мені та рахуба.
• Между делом
(разг.) – поміж ділом; побіжно; мимохідь.
• Мне (тебе, ему…) нет до этого дела
– мені (тобі, йому…) байдуже до того; мене (тебе, його…) це не обходить; до мене (до тебе, до нього…) це діло не доходить.
• Моё дело сторона
(разг.) – моя хата скраю; не маю нічого спільного з тим.
• На [самом] деле
– (на)справді (іноді, доправди); на ділі.
• Не было дела до кого, до чего
– байдуже було до кого, до чого; не доходило діло до кого, до чого.
• Не в этом дело
– не в тім річ, не про те (не за те) річ; не про те (не за те) мова мовиться; не в тім сила.
• Не идёт дело
– діло не йде; (образн. розм.) не прядеться.
• Не к делу
– не до діла (не до речі); не в лад.
• Немного дела
– діла ніскільки (не багато).
• Не по словам судят, а по делам: хорошие дела лучше хороших слов
– менше слів, а більше діла. Пр. Менше говори — більше діла твори. Пр. Добрі діла кращі від добрих слів. Пр. Робота сама за себе скаже. Пр.
• Не твоё, не ваше дело
– не твоє, не ваше діло; не твоя, не ваша річ; тобі, вам не діло; тобі, вам до цього зась; (образн. жарт.) не твоє, не ваше мелеться (молотиться); тут не твій, не ваш батько хазяїн.
• Не твоего ума дело
(разг.) – не з твоїм розумом братися до… (міркувати про, за…); на це твого розуму не стане.
• Обделывать, обделать дело (прост.)
– оборудувати (залагоджувати, залагодити) справу; упорати справу.
• Он знаток своего дела
– він знавець свого діла (своєї справи); він знається на своїй справі (на своєму фаху); він знає своє діло (свій фах).
• Он не у дел
– він не працює (не на посаді, не на службі); він без діла (без роботи); його усунено з посади (від діла); він не має службових обов’язків.
• Первым делом, первое дело
– (що)найперше; передусім (насамперед); найперша річ.
• Плёвое дело
(разг.) – дурниця; абищиця; пусте; казна-що.
• Плохо дело
– погане діло; зле; погана (кепська) справа; (образн.) справа як коло дядькового (коло бабиного, баб’ячого) воза.
• По делам; по делам службы
– за ділом (за справами, у справі); у службових справах (за службовим ділом).
• По делу
– за ділом (за справою); у справі.
• Пойти в дело
– піти в надобу; піти до діла.
• По личному делу
– в особистій (у персональній) справі.
• Понятное, ясное дело
– зрозуміла, ясна річ; зрозуміло.
• По ходу дела
– з розвитку справи.
• Пошло дело на лад
– пішла робота (пішло діло) гаразд; повелося добре (гаразд, на добре).
• По этому делу
– у цій справі; за цим ділом.
• Правое дело
– праве діло; справедливе діло.
• Приниматься, приняться за дело
– братися, узятися до діла (до праці, до роботи); ставати, стати до роботи (до праці); братися, узятися (заходжуватися, заходитися) коло чого, робити що.
• Пускать, пустить в дело что
– пускати, пустити (запускати, запустити) що; ставити, поставити на роботу що. [Саме ото перед дев’ятою п’ятницею і пустили той млин уперше. Кониський. Моє діло, кажуть, мірошницьке: запусти та й мовчи. Номис.]
• Сидеть, быть без дела
– сидіти, згорнувши руки; посиденьки справляти, лежні (сидні) справляти.
• Статочное ли дело?
– чи подоба?; чи годиться [ж]?
• Столько дела, что не успеешь всего сделать
– діла такого, що не переробиш; діла не обкидаєшся.
• Странное дело
– дивна річ; чудасія, чуднота, диво.
• Такие-то дела
– от такі діла (справи).
• Таково положение дел
– такий стан речей; такі маємо справи (діла).
• Типографское дело
– друкарство.
• То и дело
(разг.) – раз у раз (раз по раз); весь час; знай. [А він знай співає. Шевченко.]
• То ли дело
(разг.) – інша річ; хіба така річ?; нема краще як…; нема як…; нема в світі як…; от… так-так.
• У меня к тебе дело
– я до тебе маю діло (справу); у мене до тебе діло (справа).
• Умно вести дело
– з розумом провадити справу.
• Употребить в дело
– узяти до діла; ужити що; пустити в діло що; скористатися з чого, чим.
• Ходить по делу
(устар.) – позиватися; тягатися.
• Часовых дел мастер
– годинниковий майстер; годинникар.
• Что дело, то дело
– що до діла, то до діла; що правда, то правда; що до пуття, то до пуття.
• Шататься, болтаться без дела
(разг.) – вештатися; швендяти; тинятися [без діла].
• Это дело
– це до діла; це діло; це (ото) добре; це гаразд.
• Это дело потерянное
– це річ пропаща.
• [Это] дело случая
– [Це] річ випадкова.
• Это к делу не относится
– це до діла не належить (не стосується).
• Это не дело
(разг.) – це не годиться.
• Это особое дело
– це інша (особлива) річ; це інша стать.
• Это совсем другое дело
– це щось зовсім інше.
• Это уж моё дело
– це вже мені знати; це вже моя річ (моє діло).
• Я в деле, я и в ответе
– що роблю, за те й відповідаю. Пр.
• Ясное дело
– ясна (видима) річ.
Относиться
• К вам относятся как к людям
– вас за людей мають; до вас ставляться як до людей.
• Не к тебе относится
– не до тебе річ; не про тебе йдеться; (жарт.) не твоє мелеться; не до тебе п’ють.
• Относиться враждебно к кому
– ворогувати на кого (проти кого); ставитися вороже до кого; (образн. розм.) важке око мати на кого; зуба проти кого мати; чортом дихати на кого. [Ти на мене ворогуєш? Ти змінилася одразу? Українка, її й за рідню не приймають, чортом дишуть на неї… Мирний.]
• Относиться добродушно к кому
– добре серце мати до кого; добродушно (добротливо) ставитися до кого.
• Относиться к кому, чему с уважением
– шанувати кого, що; ставитися з пошаною (з повагою) до кого, чого.
• Относиться легкомысленно (легко) к чему
– бути легковажним до чого; легковажити що (чим).
• Относиться с отчуждением к кому
– чужим оком дивитися на кого.
• Относиться с презрением (с пренебрежением) к кому
– ставитися з презирством (з погордою, з зневагою) до кого; з презирством (з погордою, з зневагою) дивитися на кого; упосліджувати кого. [Не віддам, — каже, — Настусі за вбогого, не впосліджу моєї дитини. Барвінок.]
• Относиться хладнокровно к чему
– холодним оком дивитися на що.
• Это ко мне не относится
– це до мене (мене) не стосується; це мене не дотикається (не обходить).

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ти́кати, -каю и -чу, -єш и -чеш –
1)
тыкать, втыкать;
2)
давать, показывать;
3)
говорить «ты»;
ти́катися
1)
ввертываться, соваться;
2) до чого, чого –
относиться к чему, касаться чего.
Це сюди́ не ти́четься – это сюда не относится.
Успосо́блений
1)
устроенный;
2)
расположенный;
3)
относящийся (к кому). Він є до ме́не до́бре успосо́блений – он ко мне хорошо относится.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Причем
1) а) (
к тому же) – і, та ще й, і крім то́го; б) (а, же) – а, же; неуплатившие в срок подвергаются принудительному взысканию, причем за каждый просроченный день насчитывается пеня – з тих, що не сплатили своєча́сно, стяга́ють примусо́во і (та ще й) за ко́жен день по те́рміні нарахо́вують штраф; наш представитель исполнял возложенное на него поручение, причем соответствующие учреждения охотно оказывали ему содействие – наш відпору́чник вико́нував да́ні йому дору́чення, а відпові́дні устано́ви охо́че допомага́ли йому́;
2) (
при обозначении одновременности действия) – і тоді́, тоді́ ж і, разо́м і; вскоре открывается кампания, причем подлежащие органы должны развить максимум своей деятельности – незаба́ром почина́ється кампа́нія і тоді́ відпові́дні о́ргани повинні щонайбі́льше розгорну́ти свою діяльність; на собрании обсуждают и принимают наказ для депутатов, причем намечают и кандидатов – на збо́рі обмірко́вують і прийма́ють нака́з депутата́м, ра́зом і кандида́тів наміча́ють;
3) (
однако) – проте́, але́; рекомендованный вами работник явился и приступил к работе, причем надлежащие документы им не представлены – рекомендо́ваний від вас робітник прибу́в і поча́в працюва́ти, проте́ (але́) потрі́бних доку́ме́нтів він не пода́в;
4) (
когда «причем» служит лишь формальной связью между предложениями, в таком случае в укр. тексте не бывает специального слова, соответствующего русск. «причем»): к учрежденческим органам относится ревизионная комиссия, причем организация ее происходит в общем порядке – до устано́вських о́рганів нале́жить ревізі́йна комісі́я; її організу́ють зага́льним порядком.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Попідво́дитися, -димося, -дитеся, гл. Подняться, встать (о многихъ). Насилу попідводились уранці, — так уночі почаділи. Харьк. Употребл. и въ ед. ч., когда глаголъ относится къ собирательному имени сущ. Хліб хоч і поліг трохи од гряду, а потому попідводився. Волч. у.
Розляга́тися, -га́юся, -єшся, сов. в. розлягти́ся, -жуся, -жешся, гл.
1) Разлегаться, разлечься.
Розляглася Марусенька на усю скамницю. Чуб. V. 768.
2) Раскидываться, раскинуться, расположиться; простираться, простереться.
По синьому косогорі розляглося містечко. Левиц. І. 89.
3) Раздаваться, раздаться на обѣ стороны.
Мчалася густим житом — воно тільки розлягалося за єю, як розлягаються хвилі під натиском дужої руки, що керує човном. Мир. ХРВ. 65. Та я ж лугами йтиму, — луги розлягатимуться, а садами йтиму, — сади розвиватимуться. Мил. 184.
4) Раздаваться, раздаться, разноситься, разнестись.
Голос по дубині аж ся розлягає. Чуб. V. 69. Пісні виспівує було ясними зорями. Голос його по всьому селу розлягається. МВ. II. 12. І по ставках той плач луною розлягався. К. Дз. 137. Иногда глаголъ относится къ слову, обозначающему мѣсто, гдѣ раздается: спі́ви — аж буди́нок розляга́ється. (Мир. ХРВ. 117) — домъ полонъ звуковъ пѣсенъ. Кінь у конюшні б’ється, аж двір розлягається. Мнж. 23. Да наняла собі да троїсті музики, аж корчомка розлягається. Чуб. V. 1032. Регіт — аж вигін розлягається. Мир. ХРВ. 27.

Запропонуйте свій переклад