Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 4 статті
Запропонувати свій переклад для «отражать»
Шукати «отражать» на інших ресурсах:

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Відбива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. відби́ти, -діб’ю́, -б’єш, гл.
1) Отбивать, отбить. Відбив носок од кухля. Став двері одбивати. Рудч. Ск. І. 204.
2) Отбивать, отбить, отталкивать, оттолкнуть; отражать, отразить. Одбиває од берега щука риба ряску. Мет. 8. Козак нагайкою стріли відбиває. Макс.
3) Отражать, отразить (свѣтъ, звукъ). Поверхи дзеркала і води відбивають од себе соняшний світ. Дещо.
4) Отбивать, отбить у кого-либо что или кого-либо. Він дівчину відіб’є. Чуб. V. 36.
Відгро́млювати, -люю, -єш, сов. в. відгроми́ти, -млю́, -миш, гл. Отбивать, отбить силой, отражать, отразить. Він (рештант) і пакет одгромив у мене: мене схопив за груди та зіпхнув з воза, а сам з возом і з пакетом хо́да. Новомоск. у. (Залюбовск.).
ІІ. Відпіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. відпе́рти, відіпру́, -преш, гл.
1) Отпирать, отпереть. Скрипливії ворітечка, не можу відперти. Мет.
2) Отражать, отразить, дать отпоръ, отогнать. Смерти не відперти. Посл. Насилу відперли його. Черк. у.
3) Относить, отнести (тяжелое что либо).
Відсві́чувати, -чую, -єш, гл.
1) Отражать, отсвѣчивать. У печі палає, як у гуті. Одсвічують весело білі стіни і божничок. МВ. (О. 1862. III. 57).
2) Отражаться.

Запропонуйте свій переклад