Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 24 статті

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Оформле́ниеофо́рмлення.
Офо́рмливать, офо́рмитьофо́рмлювати, офо́рмити. [Офо́рмлюйте спра́ву, щоб усе́ по зако́ну було́].
Офо́рмленныйофо́рмлений.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Кинотеатр – кінотеатр.
[Не все, що діялось на екрані, було живе і оформлене, там залишалося багато неясних, невидних місць — для злидарів, для мрій і для смерти. Треба нахапатися мрій аби мати силу ще кілька днів терпіти жорстокість людей і світу (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). Останнім часом єдиний шанс побачити в кінотеатрі щось цікаве — заснути під час сеансу].
Обговорення статті
Купальник – (женский купальный костюм) купальник.
[Деякі деталі твору видають в авторові представника діаспори: поліцейські замість наших рідних міліціонерів, купелеве бікіні замість просто купальника (Василь Голобородько). Увесь той безмежно тягучий час заповнювався неквапливо-любовним оформленням дембельського альбому — фотки, малюнки, якісь кралі в купальниках, повирізувані з тодішніх журналів, усякий такий кіч (Ю.Андрухович). 1. Дівчина демонструє матері свій дуже символічний купальник: — Ну, як він тобі? — Якби я в твоєму віці наділа такий же, то ти б уже була на 6 років старшою. 2. — Дорогий, ніяк не можу вирішити, який купальник мені купити, відкритий чи закритий? — Закритий, з дірочками для очей].
Обговорення статті
Меню – (франц. от лат.) меню, карта (спис) страв, (диал., шутл.) стравоспис.
[І не прогадали, бо потрапили у по-домашньому затишну атмосферу сецесійно удекорованої цукерні, де на нас чекало кілька несподіванок: по-перше, там звучав віденський вальс, по-друге, нам подали не “меню”, а “стравоспис” з неймовірно цікавими старовинними назвами печива і десертів (Мар’яна Савка). Навмисно-підкреслене вживання у текстах, що використовуються в оформленні інтер’єру, діалектизмів та анахронізмів (ресторан — кнайпа, меню — стравоспис, тир — стрільби, туалет — лятрина, кабан — дик, форель — пструг), вживання характерних для галицького діалекту часток -сі та -ся, особливості правопису і, в першу чергу, сам зміст основного текстового документу «Криївки»" — меню (стравоспису) — налаштовує на гумористичне сприйняття закладу (Олег Демків). Смішно, як багато працюють звірята над тим, щоб урізноманітнити меню людини (С.Є.Лєц).  Хлопець з дівчиною в кафе. Вона (листаючи меню): — На що я можу розраховувати? — На мою вдячність, якщо скажеш, що не голодна].
Обговорення статті
Оформительофо́рмлювач. Обговорення статті
Секс – (лат.) секс, статеві стосунки (зносини), (совокупление) злягання:
заниматься сексом – кохатися, займатися сексом, (рус.) займатися любов’ю, паруватися, (груб.) злягатися, (ещё) спати з ким, жити разом, (образн., шутл.) пізнавати внутрішній світ, (совершать, совершить с кем-то, жарг., вульг.) грати кого, вдути кого, вставити, взути, жарити, вжарити, засадити, натягнути, натягувати, оформляти, оформити, давати, дати, драти, відідрати, дрючити, жаліти, пороти, шоркатися, трахнутися, трахатися, трахнути, відтрахати, впендюрити, впердолити, перепихнутися, поштрикатися, шпокнути, парити качана, прочистити труби, полірувати торпеду, парити шишку, товкти перець, пісюна мочити (квасити) і т.д.
[І рани, потворність цього простору викликають в мені протест. Як і багато чого іншого. Наприклад, парочки, що цілуються, чиї обійми й ласки на очах у публіки мало не доходять до злягання (Валентина Заболотна). — Ми, простий люд, повинні були сидіти тихо, сексом, даруйте, займатися хіба в кулачок, натомість усю свою енергію витрачати на побудову великих звершень наших вождів (Юрій Логвин). Але ще поки Вуж шукав якусь аспіранточку, щоб перепихнутися, а потім вже взятися за діло (О.Ульяненко). О другій сорок п’ять вона прокинулася — ще одне сповнене ніжності злягання — ми зчепили руки — любили одне одного, мені так принаймні здається, — коли вона заснула, руки й стегна раз по раз стискалися, як від мимовільного дрожу (А.Рєпа, перекл. Ґ.Флобера). Він не почувався одруженим із Меґі; це було, наче швиденько перепихнутися на пасовиську за баром у Кайнуні або притиснути пихату міс Кармайкл до стіни стригальського сараю (В.Горбатько, перекл. К.Макалоу). Якби ви тільки бачили, яка вона хороша і ставна, а любов до злягань сягала в неї такої сили, що лиш украй рідко буває властива жінкам (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). Ми перепихнулися, як колись казали в гімназії (Оксана Микитенко, перекл. Михайла Пантича). Секс — почуття в русі (М.Вест). Між коханням і сексом велика різниця: секс знімає відчуття незручності, кохання його породжує (В.Ален). Злягання — це поезія для плебеїв. Злягатися — означає прагнути проникання в іншого, а митець ніколи не виходить за межі самого себе (Шарль Бодлер). 1. — Ізю, ви любите секс утрьох? — Так, а що? — Біжіть швидко додому — може, ще встигнете. 2. Добрий секс — такий, коли виходять покурити навіть сусіди] Обговорення статті
Уделывать, уделать
1) (
устар., разг.) (делать) робити, зробити, (о мн.) поробити, (изготовить) виробляти, виробити, (о мн.) повиробляти, (устраивать) влаштовувати, влаштувати, (о мн.) повлаштовувати;
2) (
прост.) (обделывать) оброблювати, обробляти, обробити, (о мн.) пообробляти, пооброблювати, (отделывать) оздоблювати, оздобити, (о мн.) пооздоблювати, (оправлять) оправляти, оправити, (о мн.) (пооправляти), (оформлять) оформляти, оформити, (о мн.) пооформляти;
3) (
прост.) уробляти, уробити, (пачкать) бруднити, забруднювати, забруднити, (о мн.) позабруднювати, замазувати, замазати, (о мн.) позамазувати, каля́ти, закаля́ти, покаля́ти, багнити, забагнювати, забагнити, (ламать) ламати, зламати, поламати, (разбивать) розбивати, розбити, (о мн.) порозбивати;
4) (
прост., привести в плачевное состояние) (бить) бити, побити, (избивать) би́ти, поби́ти, збива́ти, зби́ти, (убивать) побива́ти, поби́ти, вибива́ти, ви́бити, убива́ти, (о мн.) повбива́ти, повибива́ти, (измучивать) зму́чувати, зму́чити, виму́чувати, перему́чувати, ви́мучити, перему́чити, (о мн.) позму́чувати, помордува́ти, (губить) губи́ти, згуби́ти, загуби́ти, запа́губити, погубля́ти, погуби́ти, занапаща́ти, занапасти́ти, запропаща́ти, запропасти́ти, збавля́ти, зба́вити, ні́вечити, зані́вечити, приби́ти, прикі́нчити;
5) (
прост.) (побеждать) перемага́ти, перемогти́, ду́жати, поду́жати, дола́ти, здола́ти, (превосходить) переважати, переважити, горувати. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ОФОРМЛЯ́ТЬ (візу) готува́ти, виробля́ти, (на працю) прийма́ти, зарахо́вувати, (сцену) декорува́ти;
оформля́ющий що /мн. хто/ готу́є тощо, ста́вши готува́ти, ра́ди́й офо́рмити, за́йня́тий офо́рмленням, офо́рмлювач, те. декора́тор, маля́р /совєт. худо́жник/ сце́ни, типогр. диза́йнер, прикм. декорати́вний, офо́рмлювальний, готува́льний, виро́блювальний, зарахо́вувальний, декорува́льний;
оформля́ющийся/оформля́емый офо́рмлюваний, гото́ваний, виро́блюваний, зарахо́вуваний, декоро́ваний.
РЕГИСТРИ́РОВАТЬ ще запи́сувати /приписувати/, вно́сити до реє́стру, (шлюб) оформля́ти;
регистрирующий що /мн. хто/ реєстру́є тощо, покликаний запи́сувати для реєстра́ції, за́йня́тий реєстрацією, реєстра́тор, прикм. реєстро́вий, реєстраці́йний, реєструва́льний, припи́сувальний, запи́сувальний, офо́рмлювальний;
регистрирующийся/регистрируемый реєстро́ваний, припи́суваний /записуваний/, офо́рмлюваний.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Оформление офо́рмлення, -ння.
Оформливать, оформитьофо́рмлювати, -люю, -люєш, офо́рмити, -млю, -миш, фо́рми надава́ти, нада́ти.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

оформле́ние оформля́ння, офо́рмлювання; офо́рмлення
оформля́емый оформля́ний, офо́рмлюваний; оформни́й
оформля́ть, офо́рмить оформля́ти, офо́рмити
оформля́ющий офо́рмлювальний
оформи́тель офо́рмлювач,-ча

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Оформливать, оформлять, -митьофо́рмлювати, оформити.
Постановка
1) (
вопроса, дела) – на́лад (-ду), поста́влення (спра́ви); (действ.) – ста́влення, поста́влення; п. слабая – пога́ний, ке́пський на́лад, недола́дне поста́влення; вся постановка дела – уве́сь (ці́лий) на́лад; спра́ви; такая -на вопроса недопустима – так ста́вити спра́ву не мо́жна;
2) (
пьесы, картины) – поста́ва, постано́ва, худо́жне офо́рмлення.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

оформля́ти, офо́рмлю, -миш, -млять
офо́рмлений, -на, -не
офо́рмлення, -ння; -млення, -млень і мленнів
офо́рмлювання, -ння, -нню
офо́рмлювати, -люю, -люєш