Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 4 статті

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Же́ртвенный – же́ртовний, офі́рний; (самоотречённый) самовідрече́ний.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Козёл
1) козел, (
животн.) цап, (диал.) цапу́р, (ласк.) цапу́сенько, (собир.) цапня́;
2) (
о глупом человеке) цап, кзел;
3) (
козлиная кожа) козли́на, козля́тина, козло́ва шку́ра;
4) (
ворот) ручни́й ко́ло́ворот;
5) (
скамейка, на которой секли школьников) коби́лка, лавка;
6) (
спорт.) козел:
взять на козла́ (ребёнка) – взя́ти (дити́ну) на ко́пки, підійня́ти собі́ на пле́чі (дити́ну);
дать козла́ – стрибну́ти, ско́кнути, ки́нутися (пусти́тися) бі́гти стри́бом, пли́гом;
доить козла́ – мочитися;
забивать козла – (играть в домино, рус.) забивати козла;
козёл отпущения (разг.) – козел відпущення (розгрі́шення); жертовне ягня; цап спокути, офірний (жертовний) цап, цап-відбувайло;
козла драть, петь козлом (разг. презр.) – пускати цапа, козлякува́ти, цапиним голосом (на цапиний голос, глас) співати; по ко́зу (козли́) де́рти; от козла ни шерсти, ни молока;
как от козла молока – як з цапа вовни (Пр.); не буде з цапа вовни (Пр.); як з бика молока (Пр.); як з бика — ні лою, ні молока (Пр.); як з козла молока (Пр.);
прыгать козло́м – стриба́ти (плига́ти), як цап;
пустить козла в огород – пустити цапа в капусту (Пр.); приставити вовка до отари (Пр.);
пустить козла́ (скозлоголосить) – підпусти́ти (ви́вести) ца́па;
стать козло́м (на четвереньки) – ста́ти ца́пки, ра́чки.
[Ву́са — честь, а борода́ і в ца́па, єсть (Приказка). Дурни́й, як цап (АС). Ой, цап з ме́не, цап! (АС). Козел меле, козел меле, коза насипає (Г.Барвінок). Витріщив очі, як козел на нові ворота (Номис). Стриба, як цап на городі (Номис). — Що з вашої науки? Як з козла молока! (П.Мирний). Один молодий чоловік, утомившись стрибанням через козла, одійшов набік і почав надягати на себе сюртук, скинутий було для легкості рухів (Л.Українка). Чужі пішли, але з Бекіром трудна була рада: він уперся, як цап, і лишився на ніч (М.Коцюбинський). Із нього науки, як з цапа вовни (І.Франко). Через марність свого чуття до дівчини він фатально почав зазнавати втіхи від приниження. А що його постійне зринання з соробкопівського небутгя в ту хвилину, коли Марта лишалась самотня, ïï не могло не дратувати, то й крику та гдирання в ïх розмовах, отже, й таємноï радості для хлопця було досить. Отак Льова робився добровільним козлом відпущення для Мартиного чорного настрою, послужливою метою для проявів ïï гніву (В.Підмогильний). Тут Кутузов шарпнувся, стрибнув убік і панічно побіг, подався стрімголов, вистрибом, як козел (І.Багряний). Зашепотів весняний сніг, забелькотав, задзюрив, навергав геть забутих снів до дна всю душу збурив. Пронозисто чалап-талап ясними калюжами на кладці із козою цап побуцькався рогами (В.Стус).  Він міг працювати невтомно і методично. А міг, полишивши працю, бігти на футбольний стадіон «Динамо», — адже був запальним уболівальником цієї команди. Або міг годинами газардно «забивати козла» (грати в доміно) чи спостерігати, як інші грають (Г.Кочур). — Коротше, вони з мене вже готували цапа-відбувайла. Хотіли як агнця заколоти (О.Ульяненко). Якийсь час Карл-Орса не з’являвся до нас, а тоді прийшов і сказав, що хоче, аби Ева пішла з ним до крамниці, мовляв, треба багато що з’ясувати і зробити, куди ділася його ґуля під пупом, ми так і не довідалися, а мати тільки сказала, що таких цапів, як він, не бере жодна хвороба, вони найживучіші на світі (О.Сенюк, перекл. Т.Ліндґрена). Якби козла відпущення можна було ще й доїти! (С.Є.Лєц). 1. Я з’їв сметану «Президент», але президентом так і не став. Викурив пачку цигарок «Аташе», але аташе з мене також не вийшов. І тільки випивши пиво «Козел», я відчув: процес пішов. 2. Якщо чоловік козел, то роги йому — прикраса. — Хай цього козла ґрінпіс захищає. 3. Жінки називають козлом того, кого не вдалося зробити бараном. 4. — Вчора возив дочку в село, показував козла. — Нащо? — Щоб знала, як виглядає справжній козел. А то вона зі слів матері неправильно його уявляє].
Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Жертвенный – же́рто́вний, офі́рний, -а, -е; (самоотреченный) самовідрече́ний, -а, -е.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Же́ртвенный = же́ртовний, офі́рний.