Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 16 статей
Запропонувати свій переклад для «п’янюга»
Шукати «п’янюга» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Забулды́га – гульві́са, гультя́й (-тяя́), п’яни́ця, п’яни́чка, п’яню́га, пия́к (-ка́), бра́жник, чаркоду́й (-ду́я).
Запиво́ха – запива́йло, запива́ка, п’яни́ця, п’яню́га, (о)пия́ка, (пров.) кубрі́й (-рія́); срвн. Пья́ница.
Запья́нщина, Запьянчу́га – запива́йло (м. р.), п’яню́га (общ. р.); см. Пья́ница.
Неотпо́йный – ненапі́йливий, ненапите́нний.
• -ный пьяница – ненапите́нний п’я́ниця (пьянчуга: п’яню́га), опия́цький (невсити́мий) п’яни́ця (п’яню́га), заливни́й п’яни́ця (Звин.).
Неотрезви́мый –
1) невитверезни́й; безпро́си́пний, раз-у-ра́з п’я́ний.
• -мый пропойца – невитверезни́й (непросипе́нний, мо́крий) п’яню́га; п’яню́га раз-у-ра́з (як дим, як ніч) п’я́ний;
2) незціле́нний, невиго́йний, непопра́вний; срв. Неизлечи́мый.
• -мый мечтатель – непопра́вний мрі́йник.
Пьянчу́га – п’яню́га, п’яни́ця, пропия́ка, п’янди́голова; срв. Пья́ница.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Прохиндей, разг. – шахрай, пройдисвіт, дурисвіт, проноза, махляр, махляй, крутій, ловкач, дурилюд, ошуканець, аферист. [Се був пройдисвіт і непевний, І всім відьмам був родич кревний — Упир і знахур ворожить, Умів і трясцю одшептати, І кров христьянську замовляти, І добре знав греблі гатить (І.Котляревський). — Щоб то оце запорожець та почав до жінок липнути? — Еге! Ти ще не знаєш сих пройдисвітів! (П.Куліш). — Хто то балакав з тобою? — питає Христя. — А то ж він! — почала Марина, та й не доказала. — Хто він? — Дурисвіт! — Та кажи внятніше. Я нічого не розберу. — Ну — волоцюга, п’янюга! Щоб він, собачий син, з кругу спився! (П.Мирний). Сплітки тут, сварки, заздрість. І ігумен дурень, і економ шахрай — і, послухаєш, кожен з «братів» злодій і розбійник (М.Коцюбинський). А Микита, той проноза, Ну ж метати риби з воза, В кадці лиш лишився квас (І.Франко). А Ти — відтята, стята, нежива, відторгнута, чужа, сумна, ворожа, пройдисвітів береш до свого ложа, аби не гнула нас заброд божва (В.Стус). Викапаний батько, завжди винюхує вигідну справу, проноза безсовісний (О.Терех, перекл. Д.Ґолсворсі)]. Обговорення статті

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

П’яницю́га, п’яню́га – ув. от п’яни́ця.
П’яню́га, -ги – увел. от п’яни́ця.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

п’яню́га, -ги, -зі; -ню́ги, -ню́г

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

П’яницю́га, -ги, об. = П’янюга. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
П’яню́га, -ги, об. Ув. отъ п’яниця. Харьк. Ув. П’яню́жище.
Рі́зний, -а, -е.
1) Разный, различный, всякій. У вишневім саду ночувала, різних пташок вислухала. Чуб.
2) Разный, различный, неодинаковый. Мій п’янюга найнявся до одного пана.... я до другого хазяїна найнялась — у різні села. Г. Барв. 265.
Сіпу́га, -ги, м. = Сіпака. Грин. II. 165. Тут сіпуга, війт-п’янюга вже не докучає. КС. 1882. IX. 568.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Кулика́ло = випива́йло, пъяни́ця, пія́к, пъяню́га.
Пья́ница = 1. пъяни́ця, пія́к, пія́ка (С. З.), опія́ка (С. З.), пропі́й, перепі́єць (С. З.), перепійця, поб. — пъяню́га (С. З.), пропія́ка, зневажливо — пъяни́чка, пъянди́голова. — Пьяниця не просипенний. — Спить пъяниця в рубленій коморі, гляди ж його не розбуди. н. п. — Ой пропою, пропою, пропала я з тобою. н. п. 2. рос. д. Голубе́ль.

Запропонуйте свій переклад