Знайдено 28 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Паде́ние –
1) па́дання, спада́ння, опада́ння, паді́ння, спад (-ду), о́пад, упа́д, упа́док (-дку); оконч. упа́д, спад, упа́док. [Па́дання і встава́ння. Зако́н па́дання тіл]. • Линия -ния – спадова́ лі́нія, лі́нія спа́ду. • Угол -ния – кут па́дання. • -ние власти, крепости, города – паді́ння вла́ди, форте́ці, мі́ста. • -ние цен – зни́ження (спад) цін. • -ние занавеси – спу́щення засло́ни. • -ние глухих звуков – зане́пад глухи́х зву́ків (Крим.). • Беспрерывное -ние мелких капель – безупи́нне спада́ння дрібни́х кра́пель (Коцюб.); 2) (упадок) зане́пад, підупа́д, упа́д. • Нравственное -ние – мора́льний зане́пад (упа́д), зледащі́ння. • Он увидел бездну своего -ния – він поба́чив безо́дню свого́ підупа́ду (зане́паду) (Конис.). • -ние Римской империи – зане́пад (упадок) Ри́мської імпе́рії. |
Капе́ль, Капе́лица – (падение капель) ка́пання, ка́пі́ж (-пежу́) капоті́ж (-тежу́), (зап.) о́кап (-пу). • От дождя да под -пе́ль – з дощу́ та під ри́нву (Номис), (гал.) з дощу́ та під о́кап (Франко, Прип.). |
Катара́кт –
1) полу́да, катара́кта. [Полу́да на о́чі сі́ла (Звин.). Полу́дою о́чі затягло́ (Сл. Гр.)]; 2) (падение воды) катара́кта, порі́г (-ро́гу); 3) (пеликан) пеліка́н, ба́ба-пти́ця. |
Ослабля́ть, осла́бить – ослабля́ти, осла́бити, послабля́ти, посла́бити, (о возжах, верёвке) попуска́ти, попусти́ти, (о многих) поослабля́ти. • -ться – ослабля́тися, осла́битися, послабля́тися, посла́битися, (о возжах, верёвке) попуска́тися, попусти́тися; (о многих) поослабля́тися. Срв. Ослабева́ть, ослабе́ть. • Лета -бля́ют ум и память – літа́ ослабля́ють ро́зум і па́м’ять. • -бить действие яда – зме́ншити си́лу отру́ти. • -бить удар, силу падение, звук, горечь – осла́бити (полегши́ти) уда́р, си́лу па́дання, прити́шувати, прити́шити звук, зме́ншувати, зме́ншити гіркоту́. • Осла́бленный – осла́блений, посла́блений, попу́щений, зме́ншений. |
Па́дание – па́дання, спада́ння. См. Паде́ние. |
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка)
ПАДЕ́НИЕ (моралі) ще деґрада́ція. |
ВЫЗЫВА́ТЬСЯ живомовн. охо́титися; вызыва́ется кто кли́кано кого; э́то вызыва́ется ря́дом причи́н на це є бага́то причи́н; вызыва́ющий що /мн. хто/ кли́че тощо, зда́тний ви́кликати, виклика́ч /покликач, закликач/, заклика́льник, клику́н, кличко́, клика́ч. (сміх) збу́дник, (стрес) призві́дець /спричи́нник/ чого, прикм. зухва́лий, зади́рливий, зачі́пливий, заго́нистий, провокати́вний, /жест/ демонстрати́вний, зачіпни́й, книжн. визивни́й, фраз. гідний [вызывающий зависть гідний заздрости], стил. перероб. з насту́пним [удар, вызывающий паде́ние уда́р з наступним паді́нням]; вызывающий ажиота́ж ажіота́жний; вызывающий беспоко́йство триво́жний, реконстр. занепокі́йливий; вызывающий бу́рю громоно́сний; вызывающий головокруже́ние зда́тний запа́морочити, прикм. па́морочний; вызывающий спо́ры (вызывающий горя́чие спо́ры) (го́стро) полемі́чний; вызывающий забве́ние (про зілля) забутни́й; вызывающий оско́му оско́мистий; вызывающий подозре́ние = возбужда́ющий подозрение; вызывающий пресыще́ние оско́мистий; вызывающий смех сміхоно́сний; вызывающий смяте́ние коло́тник; вызывающий то́лки (вызывающий поле́мику, вызывающий ма́ссу о́ткликов) резона́нсний; вызывающий трево́гу триво́жний; не вызывающий возраже́ний слу́шний; не вызывающий сомне́ний безсумні́вний, позба́влений су́мнівів; вызывающе ще зачі́пливо, заго́нисто, зачі́пкувасто, забут. заво́їсто, з ви́кликом, стил. перероб. аж до нена́висти як /вызывающе споко́йно аж до ненависти спокі́йно]; вызывающийся/вызыва́емый кли́каний, викли́куваний, спричи́нюваний, (чим) поро́джуваний, збу́джуваний і похідн.; вызывающийся (діяти) зголо́шуваний, прикм. гото́вий; |
ПРИЧИНЯ́ТЬ причиня́ть что ще призво́дити до чого; причинять беспоко́йство ще чини́ти кло́поти; причиня́ть вред кому ще чини́ти /док. учинити/ зло, фраз. кри́вдити кого; причинять душе́вную боль /причинять мора́льные страда́ния/ образ. пекти́ мо́зок /ду́шу, се́рце/, завдава́ти се́рцю ра́ни, рі́зати без ножа́, щипа́ти за се́рце, гри́зти ду́шу, роздира́ти /кра́яти, рва́ти, гніти́ти/ се́рце; причинять муче́ния /причинять страда́ния/ образ. залива́ти са́ла за шку́ру, заганя́ти шпильки́ під ні́гті, куса́ти за се́рце, ні́вечити /му́чити, точи́ти/ се́рце; причинять неприя́тности чини́ти при́крощі, роби́ти зби́тки, наступа́ти на мозолі́, псува́ти кров, дошкуля́ти, підсил. жар на го́лову си́пати; причинять неудо́бство завдава́ти моро́ки; причинять убы́тки завдава́ти зби́тків; причинять уве́чье калі́чити; причинять хло́поты ще клопота́ти /заклопо́чувати/ го́лову, обляга́ти /обсіда́ти/ кло́потами, завдава́ти кло́поту /клопотів/; причиня́ющий що /мн. хто/ завдає́ тощо, зви́клий завдава́ти, зда́тний завда́ти, спричи́нник, призві́дець, фраз. з насту́пним [уда́р, причиняющий паде́ние уда́р з наступним паді́нням]; причиня́ющий вред чему шкідни́к, шкідли́вий для чого; причиняющий го́ре /причиняющий неприя́тности/ зда́тний насоли́ти /нароби́ти ли́ха/; причиняющий затрудне́ния схи́льний чини́ти тру́днощі; причиняющий поврежде́ние зда́тний пошко́дити; причиня́ющий страда́ния зда́тний зали́ти са́ла за шку́ру; причиняющий убы́тки зда́тний завда́ти зби́тків, збитко́вий, утра́тний; причиняющий уще́рб чему зда́тний пошко́дити що, кри́вдний для кого; причиня́ющий хло́поты клопітни́й; причиняемый чи́нений, завда́ваний, заподі́юваний, спричи́нюваний; |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)
Падение –
1) (действие) па́дання, паді́ння, -ння; 2) (упадок) зане́пад, -ду. |
Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський)
Падение – спад (-ду); • п. (процесс) – па́дання; • п. (напряж.) – спада́ння; • п. крутое – спад крути́й. |
Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш)
паде́ние па́дання, спада́ння; паді́ння, спаді́ння, зни́ження; спад,-ду п. абсолю́тное спад абсолю́тний п. давле́ния спад ти́ску п. напряже́ния спад напру́ги п. относи́тельное спад відно́сний, паді́ння відно́сне п. свобо́дное паді́ння ві́льне п. стеснённое паді́ння утру́днене п. температу́ры зни́ження температу́ри |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський)
Впад, упа́д, -ду –
1) падение, впадение; 2) несчастье, бедствие. |
Паді́ння – падение. |
Спад, -ду –
1) наклон, покатость; 2) сток; 3) падение (воды). |
Спада́ння –
1) понижение; 2) падение (воды). |
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич)
Курс –
1) (денег, ценностей) – курс (-су); к. биржевой – курс біржовий; к. дня – курс де́нний; курс бумаг пал – курс папе́рів упа́в; курс идет в гору – курс іде́ вго́ру; падение, понижение курса – спада́ння (спад) ку́рсу; по курсу дня – за чинним ку́рсом, за ку́рсом де́нним; потерять на курсе – утра́тити на ку́рсі; устанавливать курс – установляти (визнача́ти) курс; 2) (направление) – на́прямок (-мку), курс (-су); к. государственной политики – на́прямок держа́вної полі́тики; держать курс на что – прямува́ти до чо́го; 3) (наук) – курс (-су); к. трехлетний – навча́ння трирі́чне. |
Цена –
1) ціна́; ц. аукционная – авкці́йна ціна́; ц. без запроса – (ціна́) без то́ргу, ціна́ без запра́ви; ц. действительная – спра́вжня (правдива) ціна́; ц. наемная (на землю) – оре́ндна ціна́, наймова́, по чім найма́ють; ц. нарицательная – на́звана ціна́; ц. низкая – мала́ ціна́; ц. ничтожная – зо́всім мала́, мізе́рна ціна́; ц. номинальная – номіна́льна ціна́, імено́вана ціна́; ц. окончательная, решительная – оста́ння, (остато́чна, кра́йня) ціна́; ц. оптовая – гуртова́ ціна́; ц. отпускная – видавна́ ціна́; ц. подписная – передпла́та, передпла́тна ціна́; ц. подходящая – прийнятна́ ціна́, поці́нно; ц. покупная – купна́, купіве́льна ціна́, ціна́ (щоб) купити; ц. предельная – кра́йня ціна́; ц. продажная – ціна́ прода́жна, ціна́ прода́ти; ц. рыночная – ринко́ва ціна́, база́рна ціна́, торго́ва ціна́, ціна́ на ринку; ц. справочная – торго́ва ціна́, довідко́ва ціна́; ц. сходная – прийнятна́, до́бра ціна́, по́цінь (Н); ц. твердая (определенная) – ста́ла ціна́; (устойчивая) – станівка́ ціна́; ц. текущая – пото́чна ціна́; ц. торговая – ціна́, ринко́ва, ціна́ торго́ва, ціна́ торгове́льна; ц. уступочная – спускна́, відбавна́ ціна́; цены колеблющиеся – хитливі, хиткі́ ці́ни; -ны падающие – спадні́ ці́ни; быть в цене – бу́ти в ціні́, ма́ти (до́бру ціну́); взвинчивать цену – наганяти, нагна́ти ціну́; вздувать, нагонять цену – набива́ти, наганяти ціну́; выручать цену – взяти свою ціну́, верну́ти свою ціну́ (свої́ гро́ші); держаться в цене – не спада́ти з ціни, бу́ти в ціні́; держаться цены – держа́ти ці́ну; определять, назначать цену – склада́ти, покла́сти ціну́, визнача́ти ціну́, познача́ти ціну́, зробити, скла́сти ціну́; ошибиться в цене – процінува́ти, помилитися на ціні́; падать в цене – спада́ти з ціни, па́дати на ціні́; падающие цены – спадні́ ці́ни; падение цен – па́дання, спада́ння цін; по цене (подходящий) – поці́нний; по доступным ценам – поці́нно; по какой цене? – почі́м? за яку́ ціну́?, в які́й ціні́?, яка́ ціна́?; по неподходящей цене (купить) – непоці́нно; по низкой цене (продать) – за малу́ ціну́; по подходящей цене (купить) – поці́нно; по средним оптовым ценам – відпові́дно до пересі́чних гуртових цін; повышать, поднимать цену – збі́льшувати, збільшити ціну́; повышение в цене – доро́жчання, подоро́жчання; повышение, поднятие цен – збі́льшення ці́н; поднимается цена – росте́ ціна́; подниматься в цене – в гро́ші йти, доро́гшати, доро́жчати; поднять в цене – здорожити що; понижать, понизить цену – зме́ншити ціну́; при цене по… – з ціно́ю по…; раскладывать цены (на товар) – значити ціну́, цінува́ти; сбавлять, сбавить цену – спуска́ти, спустити ціну́; смотря по цене – як до ціни; снижать, снизить цены – зме́ншувати, зме́ншити ці́ни; сойтись в цене – пого́дитися на ціні́; список цен (прейскурант) – ці́нник (-ка); справляться о цене – розпитувати про ціну́, допитуватися ціни; цены падают – ці́ни па́дають, спада́ють; 2) (стоимость) – ва́ртість (-тости); ц. заготовительная – собіва́ртість (-тости); своя цена – своя ціна́, собіва́ртість (-тости); 3) (значение, вес) – вага́; большой цены дело – спра́ва ду́же важлива, спра́ва великої ваги; придавать делу чрезвычайно большую цену – надава́ти спра́ві на́дто великої ваги. |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
Бендзь, меж., выражающее паденіе — бухъ! Милий їде з дороги, а я йому бендзь у ноги. Грин. III. 326. |
Бурти́сь! меж., выражающее быстрое паденіе. Дядина заходилась лягати спати, і я вже розбіралась, аж щось буртись у город, буртись, а послі ліса трісь! Г. Барв. 79. |
Бух! меж., выражающее паденіе, глухой ударъ или выстрѣлъ. О. 1862. IX. 118. Бух в воду, ніби втопився. Драг. 47. Заридала Катерина та бух йому в ноги. Шевч. Сіли татко коло печі, мамка татка бух у плечі. Чуб. V. 1156. Коли це з лісу бух! бух! бух! Так і повалило три воли у валці. Драг. 238. |
Па́дання, -ня, с. Паданіе; паденіе. Падання і вставання. Єв. Л. II. 34. |
Плись, меж. = Плюсь 1. У воду тільки плись, як раз пішло на дно. Греб. 366. А лебідь плись на дно. Греб. 363.
2) Выражаетъ быстрое паденіе. Із моці вибився, сердешний на бік плись. Греб. 376. |
У́па́д, -ду, м.
1) Паденіе, впаденіе. 2) Несчастье, бѣдствіе. См. Упадок. 3) Бра́ти гро́ші на упа́д. Брать деньги подъ залогъ, который за неуплатою долга остается у кредитора. 4) У́пад. Вертикально стоящій надъ вали́лом (см.), закрытый со всѣхъ четырехъ сторонъ досчатый желобъ, черезъ который вода падаетъ въ валило. Шух. І. 114. |
Хиць, меж.
1) Выражаетъ паденіе? А вона хиць мені на шию. 2) = Хап. Вх. Уг. 273. |
Хлюп, меж., выражающее плескъ воды, паденіе въ воду. Жяба на березі сиділа та хлюп у воду. Драг. 366. |
Шеле́п, меж., выражающее паденіе. Шелеп із дуба. Рудан. І. 81. Шелеп щастя в хату. Ном. № 2060. |
Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські)
*Падение — па́дання; спад, -ду; П. листом — па́дання листо́м. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
Паде́ніе = па́дання, упада́ння. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)