Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 28 статей
Запропонувати свій переклад для «падение»
Шукати «падение» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Паде́ние
1) па́дання, спада́ння, опада́ння, паді́ння, спад (-ду), о́пад, упа́д, упа́док (-дку);
оконч. упа́д, спад, упа́док. [Па́дання і встава́ння. Зако́н па́дання тіл].
Линия -ния – спадова́ лі́нія, лі́нія спа́ду.
Угол -ния – кут па́дання.
-ние власти, крепости, города – паді́ння вла́ди, форте́ці, мі́ста.
-ние цен – зни́ження (спад) цін.
-ние занавеси – спу́щення засло́ни.
-ние глухих звуков – зане́пад глухи́х зву́ків (Крим.).
Беспрерывное -ние мелких капель – безупи́нне спада́ння дрібни́х кра́пель (Коцюб.);
2) (
упадок) зане́пад, підупа́д, упа́д.
Нравственное -ние – мора́льний зане́пад (упа́д), зледащі́ння.
Он увидел бездну своего -ния – він поба́чив безо́дню свого́ підупа́ду (зане́паду) (Конис.).
-ние Римской империи – зане́пад (упадок) Ри́мської імпе́рії.
Капе́ль, Капе́лица – (падение капель) ка́пання, ка́пі́ж (-пежу́) капоті́ж (-тежу́), (зап.) о́кап (-пу).
От дождя да под -пе́ль – з дощу́ та під ри́нву (Номис), (гал.) з дощу́ та під о́кап (Франко, Прип.).
Катара́кт
1) полу́да, катара́кта. [Полу́да на о́чі сі́ла (Звин.). Полу́дою о́чі затягло́ (Сл. Гр.)];
2) (
падение воды) катара́кта, порі́г (-ро́гу);
3) (
пеликан) пеліка́н, ба́ба-пти́ця.
Ослабля́ть, осла́бить – ослабля́ти, осла́бити, послабля́ти, посла́бити, (о возжах, верёвке) попуска́ти, попусти́ти, (о многих) поослабля́ти.
-ться – ослабля́тися, осла́битися, послабля́тися, посла́битися, (о возжах, верёвке) попуска́тися, попусти́тися; (о многих) поослабля́тися. Срв. Ослабева́ть, ослабе́ть.
Лета -бля́ют ум и память – літа́ ослабля́ють ро́зум і па́м’ять.
-бить действие яда – зме́ншити си́лу отру́ти.
-бить удар, силу падение, звук, горечь – осла́бити (полегши́ти) уда́р, си́лу па́дання, прити́шувати, прити́шити звук, зме́ншувати, зме́ншити гіркоту́.
Осла́бленный – осла́блений, посла́блений, попу́щений, зме́ншений.
Па́дание – па́дання, спада́ння. См. Паде́ние.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПАДЕ́НИЕ (моралі) ще деґрада́ція.
ВЫЗЫВА́ТЬСЯ живомовн. охо́титися;
вызыва́ется кто кли́кано кого;
э́то вызыва́ется ря́дом причи́н на це є бага́то причи́н;
вызыва́ющий що /мн. хто/ кли́че тощо, зда́тний ви́кликати, виклика́ч /покликач, закликач/, заклика́льник, клику́н, кличко́, клика́ч. (сміх) збу́дник, (стрес) призві́дець /спричи́нник/ чого, прикм. зухва́лий, зади́рливий, зачі́пливий, заго́нистий, провокати́вний, /жест/ демонстрати́вний, зачіпни́й, книжн. визивни́й, фраз. гідний [вызывающий зависть гідний заздрости], стил. перероб. з насту́пним [удар, вызывающий паде́ние уда́р з наступним паді́нням];
вызывающий ажиота́ж ажіота́жний;
вызывающий беспоко́йство триво́жний, реконстр. занепокі́йливий;
вызывающий бу́рю громоно́сний;
вызывающий головокруже́ние зда́тний запа́морочити, прикм. па́морочний;
вызывающий спо́ры (вызывающий горя́чие спо́ры) (го́стро) полемі́чний;
вызывающий забве́ние (про зілля) забутни́й;
вызывающий оско́му оско́мистий;
вызывающий подозре́ние = возбужда́ющий подозрение;
вызывающий пресыще́ние оско́мистий;
вызывающий смех сміхоно́сний;
вызывающий смяте́ние коло́тник;
вызывающий то́лки (вызывающий поле́мику, вызывающий ма́ссу о́ткликов) резона́нсний;
вызывающий трево́гу триво́жний;
не вызывающий возраже́ний слу́шний;
не вызывающий сомне́ний безсумні́вний, позба́влений су́мнівів;
вызывающе ще зачі́пливо, заго́нисто, зачі́пкувасто, забут. заво́їсто, з ви́кликом, стил. перероб. аж до нена́висти як /вызывающе споко́йно аж до ненависти спокі́йно];
вызывающийся/вызыва́емый кли́каний, викли́куваний, спричи́нюваний, (чим) поро́джуваний, збу́джуваний і похідн.;
вызывающийся (діяти) зголо́шуваний, прикм. гото́вий;
ПРИЧИНЯ́ТЬ причиня́ть что ще призво́дити до чого;
причинять беспоко́йство ще чини́ти кло́поти;
причиня́ть вред кому ще чини́ти /док. учинити/ зло, фраз. кри́вдити кого;
причинять душе́вную боль /причинять мора́льные страда́ния/ образ. пекти́ мо́зок /ду́шу, се́рце/, завдава́ти се́рцю ра́ни, рі́зати без ножа́, щипа́ти за се́рце, гри́зти ду́шу, роздира́ти /кра́яти, рва́ти, гніти́ти/ се́рце;
причинять муче́ния /причинять страда́ния/ образ. залива́ти са́ла за шку́ру, заганя́ти шпильки́ під ні́гті, куса́ти за се́рце, ні́вечити /му́чити, точи́ти/ се́рце;
причинять неприя́тности чини́ти при́крощі, роби́ти зби́тки, наступа́ти на мозолі́, псува́ти кров, дошкуля́ти, підсил. жар на го́лову си́пати;
причинять неудо́бство завдава́ти моро́ки;
причинять убы́тки завдава́ти зби́тків;
причинять уве́чье калі́чити;
причинять хло́поты ще клопота́ти /заклопо́чувати/ го́лову, обляга́ти /обсіда́ти/ кло́потами, завдава́ти кло́поту /клопотів/;
причиня́ющий що /мн. хто/ завдає́ тощо, зви́клий завдава́ти, зда́тний завда́ти, спричи́нник, призві́дець, фраз. з насту́пним [уда́р, причиняющий паде́ние уда́р з наступним паді́нням];
причиня́ющий вред чему шкідни́к, шкідли́вий для чого;
причиняющий го́ре /причиняющий неприя́тности/ зда́тний насоли́ти /нароби́ти ли́ха/;
причиняющий затрудне́ния схи́льний чини́ти тру́днощі;
причиняющий поврежде́ние зда́тний пошко́дити;
причиня́ющий страда́ния зда́тний зали́ти са́ла за шку́ру;
причиняющий убы́тки зда́тний завда́ти зби́тків, збитко́вий, утра́тний;
причиняющий уще́рб чому зда́тний пошко́дити що, кри́вдний для кого;
причиня́ющий хло́поты клопітни́й;
причиняемый чи́нений, завда́ваний, заподі́юваний, спричи́нюваний;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Падение
1) (
действие) па́дання, паді́ння, -ння;
2) (
упадок) зане́пад, -ду.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Падение – спад (-ду);
• п. (
процесс) – па́дання;
• п. (напряж.
) – спада́ння;
• п. крутое
– спад крути́й.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

паде́ние па́дання, спада́ння; паді́ння, спаді́ння, зни́ження; спад,-ду
п. абсолю́тное спад абсолю́тний
п. давле́ния спад ти́ску
п. напряже́ния спад напру́ги
п. относи́тельное спад відно́сний, паді́ння відно́сне
п. свобо́дное паді́ння ві́льне
п. стеснённое паді́ння утру́днене
п. температу́ры зни́ження температу́ри

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Впад, упа́д, -ду
1)
падение, впадение;
2)
несчастье, бедствие.
Паді́нняпадение.
Спад, -ду
1)
наклон, покатость;
2)
сток;
3)
падение (воды).
Спада́ння
1)
понижение;
2)
падение (воды).

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Курс
1) (
денег, ценностей) – курс (-су); к. биржевой – курс біржовий; к. дня – курс де́нний; курс бумаг пал – курс папе́рів упа́в; курс идет в гору – курс іде́ вго́ру; падение, понижение курса – спада́ння (спад) ку́рсу; по курсу дня – за чинним ку́рсом, за ку́рсом де́нним; потерять на курсе – утра́тити на ку́рсі; устанавливать курс – установляти (визнача́ти) курс;
2) (
направление) – на́прямок (-мку), курс (-су); к. государственной политики – на́прямок держа́вної полі́тики; держать курс на что – прямува́ти до чо́го;
3) (
наук) – курс (-су); к. трехлетний – навча́ння трирі́чне.
Цена
1) ціна́
; ц. аукционная – авкці́йна ціна́; ц. без запроса – (ціна́) без то́ргу, ціна́ без запра́ви; ц. действительная – спра́вжня (правдива) ціна́; ц. наемная (на землю) – оре́ндна ціна́, наймова́, по чім найма́ють; ц. нарицательная – на́звана ціна́; ц. низкая – мала́ ціна́; ц. ничтожная – зо́всім мала́, мізе́рна ціна́; ц. номинальная – номіна́льна ціна́, імено́вана ціна́; ц. окончательная, решительная – оста́ння, (остато́чна, кра́йня) ціна́; ц. оптовая – гуртова́ ціна́; ц. отпускная – видавна́ ціна́; ц. подписная – передпла́та, передпла́тна ціна́; ц. подходящая – прийнятна́ ціна́, поці́нно; ц. покупная – купна́, купіве́льна ціна́, ціна́ (щоб) купити; ц. предельная – кра́йня ціна́; ц. продажная – ціна́ прода́жна, ціна́ прода́ти; ц. рыночная – ринко́ва ціна́, база́рна ціна́, торго́ва ціна́, ціна́ на ринку; ц. справочная – торго́ва ціна́, довідко́ва ціна́; ц. сходная – прийнятна́, до́бра ціна́, по́цінь (Н); ц. твердая (определенная) – ста́ла ціна́; (устойчивая) – станівка́ ціна́; ц. текущая – пото́чна ціна́; ц. торговая – ціна́, ринко́ва, ціна́ торго́ва, ціна́ торгове́льна; ц. уступочная – спускна́, відбавна́ ціна́; цены колеблющиеся – хитливі, хиткі́ ці́ни; -ны падающие – спадні́ ці́ни; быть в цене – бу́ти в ціні́, ма́ти (до́бру ціну́); взвинчивать цену – наганяти, нагна́ти ціну́; вздувать, нагонять цену – набива́ти, наганяти ціну́; выручать цену – взяти свою ціну́, верну́ти свою ціну́ (свої́ гро́ші); держаться в цене – не спада́ти з ціни, бу́ти в ціні́; держаться цены – держа́ти ці́ну; определять, назначать цену – склада́ти, покла́сти ціну́, визнача́ти ціну́, познача́ти ціну́, зробити, скла́сти ціну́; ошибиться в цене – процінува́ти, помилитися на ціні́; падать в цене – спада́ти з ціни, па́дати на ціні́; падающие цены – спадні́ ці́ни; падение цен – па́дання, спада́ння цін; по цене (подходящий) – поці́нний; по доступным ценам – поці́нно; по какой цене? – почі́м? за яку́ ціну́?, в які́й ціні́?, яка́ ціна́?; по неподходящей цене (купить) – непоці́нно; по низкой цене (продать) – за малу́ ціну́; по подходящей цене (купить) – поці́нно; по средним оптовым ценам – відпові́дно до пересі́чних гуртових цін; повышать, поднимать цену – збі́льшувати, збільшити ціну́; повышение в цене – доро́жчання, подоро́жчання; повышение, поднятие цен – збі́льшення ці́н; поднимается цена – росте́ ціна́; подниматься в цене – в гро́ші йти, доро́гшати, доро́жчати; поднять в цене – здорожити що; понижать, понизить цену – зме́ншити ціну́; при цене по… – з ціно́ю по…; раскладывать цены (на товар) – значити ціну́, цінува́ти; сбавлять, сбавить цену – спуска́ти, спустити ціну́; смотря по цене – як до ціни; снижать, снизить цены – зме́ншувати, зме́ншити ці́ни; сойтись в цене – пого́дитися на ціні́; список цен (прейскурант) – ці́нник (-ка); справляться о цене – розпитувати про ціну́, допитуватися ціни; цены падают – ці́ни па́дають, спада́ють;
2) (
стоимость) – ва́ртість (-тости); ц. заготовительная – собіва́ртість (-тости); своя цена – своя ціна́, собіва́ртість (-тости);
3) (
значение, вес) – вага́; большой цены дело – спра́ва ду́же важлива, спра́ва великої ваги; придавать делу чрезвычайно большую цену – надава́ти спра́ві на́дто великої ваги.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Бендзь, меж., выражающее паденіе — бухъ! Милий їде з дороги, а я йому бендзь у ноги. Грин. III. 326.
Бурти́сь! меж., выражающее быстрое паденіе. Дядина заходилась лягати спати, і я вже розбіралась, аж щось буртись у город, буртись, а послі ліса трісь! Г. Барв. 79.
Бух! меж., выражающее паденіе, глухой ударъ или выстрѣлъ. О. 1862. IX. 118. Бух в воду, ніби втопився. Драг. 47. Заридала Катерина та бух йому в ноги. Шевч. Сіли татко коло печі, мамка татка бух у плечі. Чуб. V. 1156. Коли це з лісу бух! бух! бух! Так і повалило три воли у валці. Драг. 238.
Па́дання, -ня, с. Паданіе; паденіе. Падання і вставання. Єв. Л. II. 34.
Плись, меж. = Плюсь 1. У воду тільки плись, як раз пішло на дно. Греб. 366. А лебідь плись на дно. Греб. 363.
2) Выражаетъ быстрое паденіе.
Із моці вибився, сердешний на бік плись. Греб. 376.
У́па́д, -ду, м.
1) Паденіе, впаденіе.
2) Несчастье, бѣдствіе. См.
Упадок.
3)
Бра́ти гро́ші на упа́д. Брать деньги подъ залогъ, который за неуплатою долга остается у кредитора.
4)
У́пад. Вертикально стоящій надъ вали́лом (см.), закрытый со всѣхъ четырехъ сторонъ досчатый желобъ, черезъ который вода падаетъ въ валило. Шух. І. 114.
Хиць, меж.
1) Выражаетъ паденіе?
А вона хиць мені на шию.
2) =
Хап. Вх. Уг. 273.
Хлюп, меж., выражающее плескъ воды, паденіе въ воду. Жяба на березі сиділа та хлюп у воду. Драг. 366.
Шеле́п, меж., выражающее паденіе. Шелеп із дуба. Рудан. І. 81. Шелеп щастя в хату. Ном. № 2060.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Падение — па́дання; спад, -ду; П. листом — па́дання листо́м.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Паде́ніе = па́дання, упада́ння.

Запропонуйте свій переклад