Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 22 статті
Запропонувати свій переклад для «паніматка»
Шукати «паніматка» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Госпожа́ –
1) (барыня) па́ні, па́нія (редко па́ня); умен. пані́йка;
2) (хозяйка) господи́ня, (редко, зап.) госпо́жа, (ум. – господи́нечка, госпо́женька, госпо́ся), паніма́тка, паньма́тка (ум. – паніма́точка, паньмату́ся).
• Госпожа́ и служанка – господи́ня й служни́ця;
3) (владычица) вла́дарка.
• Госпожа́ над жизнью – вла́дарка життя́;
4) (вежливый титул для дамы: сударыня) па́ні, доброді́йка! [Доброді́йка N. ви́їхала зві́дси. Цій доброді́йці я не до вподо́би]. Послушайте госпожа́! – слу́хайте, доброді́йко (па́ні)!
Ма́тушка –
1) ма́тінка, мату́ся, мату́ня, не́нька, ум.-ласк. ма́тіночка, ма́тінонька, мату́сечка, мату́сенька, мату́нька, ма́тонька, ма́точка, не́нечка. [Лю́ба ма́тінка (Л. Укр.). Сирі́тка без мату́сі (Франко). Мату́ня йде (Гнід.)]. -ки! – ма́тінко (моя́)! не́нечко (моя́)! ой, ле́ле! [Ма́тінко моя́! та чи вас я ба́чу?! (Крим.). Не́нечко моя́! що то була́ за пи́ка! (Крим.). Ой, не́нечко, як-же я зляка́лась! (Київщ.)];
2) (вежливое обращение) паніма́тка, (голубушка) мату́ся, (народн.: тётушка) ті́тка, (фамил.) паньма́тка; ум.-ласк. паніма́точка, пані[ь]мату́ся, ті́точка. [Раз мені́ пока́жете, паніма́тко, а дру́гий і сама́ зна́тиму (Рудч.). Купу́йте, мату́сю, це-ж ду́же де́шево! (Борзенщ.). Сіда́йте, ті́тко, на во́за, підвезу́ до са́мого мі́ста (Брацлавщ.). Молоді́ крича́ть Явдо́сі: «Ану́, паньма́тко! вибира́й мі́сце на щасли́ву прода́жу» (Квітка)];
3) (жена священника, монахиня) паніма́тка, ма́тушка, (зап. и гал.) ї́мосць (-сци), доброді́йка, ум.-ласк. паніма́точка, панімату́ся, панімату́ня, ма́тушечка. [Старосві́тські батюшки́ та матушки́ (Н.-Лев.). А що ви, ї́мосць, си́на привезли́? (Свидн.)].
Мать –
1) ма́ти и (реже) ма́тір (-тери, вин. п. ма́тір, им. мн. ма́тері), ма́тірка (очень употреб. во мн. матірки́), ма́тка, (ласк.: родная) не́ня (-ні), не́нька, (не только мама) ма́ма (мн. мами́, -мі́в, -ма́м). [Проваджа́ла си́на ма́ти (Шевч.). Ма́ти вже вме́рла, а дочка́, як і ма́тір, хо́дить тепе́р по на́ймах (Грінч.). Хай живе́ ось тут з сина́ми, що поги́бли передча́сно, всироти́ли матіро́к (Франко). Яки́й тепе́р світ наста́в, що син ма́тки не пізна́в (Пісня). Не́ня прити́сла до гру́дей дити́ну (Кониськ.). Та накажі́ть мої́й не́ньці, що я умру́ ху́тко (Пісня). Чого́ та скри́пка так голоси́ть, мов сто мамі́в рида́є за сина́ми? (Франко)].
• Родная мать – рі́дна (редко пити́ма) ма́ти (ма́тір и т. п.), не́ня, не́нька. [Ті́льки в сві́ті пра́вди, що рі́дная ма́ти (Пісня). Де-ж таки́ хто чува́в, щоб дити́на так незвича́йно з пити́мою своє́ю ма́тінкою пово́дилась? (М. Вовч.)].
• Не родная мать – не рі́дна ма́ти; срв. Ма́чеха.
• Богоданная мать – богода́на ма́ти, сва́ха, (для зятя) те́ща, (для невестки) свекру́ха.
• Крёстная, крестовая мать – хрище́на ма́ти, (зап.) нана́шка, (ласк.) нана́ся.
• Молочная мать – ма́мка.
• Названная, приёмная мать – на́звана ма́ти.
• Посажённая мать – весі́льна, вінча́льна, поса́дна, посадже́на, голова́та, сто́льна, про́хана ма́ти.
• Быть посажённою матерью – матерюва́ти, бу́ти за весі́льну и т. п. ма́тір, бу́ти за ма́тір у ко́го.
• Мать сыра земля – сира́ земля́, земля́-ма́ти. [Розступи́ся, сира́ зе́мле! (Пісня)].
• Кузькина мать, см. Ку́зькина.
• Мать родная, родимая! – ма́тінко моя́ (рідне́сенька)! не́нько (моя́)! не́нечко (моя́)! срв. Ма́тушки! (под Ма́тушка 1).
• Быть вместо -ри кому – бу́ти за ма́тір кому́.
• Не имеющий, лишённый -ри – безма́тірній;
2) см. Ма́тушка 2;
3) (перен.) –
а) (благодетельница) ма́ти, ма́тінка, не́нька;
б) (родоначальница) ма́ти. [Ки́їв – ма́ти міст ру́ських];
4) (о монахине) паніма́тка.
• Мать игуменья – паніма́тка ігу́меня (гуме́нія), ма́тушка (Сл. Гр.).
• Честная мать (почтит. обращение) – ма́тінка-доброді́йка.
• Мать честная! (восклиц. удивления) – ма́ти бо́жа! (полон.: зап.) ма́тко бо́ска! срв. Ма́тушки! (под Ма́тушка 1). [Ма́тко бо́ска (ченстохо́вська)! що це ти нароби́ла?! (Брацлавщ.)].
Попадья́ – попадя́, ма́тушка, (почтит.) паніма́тка.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Мать –
1) ма́ти, (реже) ма́тір, ма́тірка, ма́тка, (ласк.: родная) не́ня, не́нька, мату́ся, (не только мама) ма́ма;
2) (вежливое обращение) паніма́тка, (голубушка) мату́ся, (народн.: тётушка) ті́тка, (фамил.) паньма́тка; (ум.-ласк.) паніма́точка, панімату́ся, паньмату́ся, ті́точка;
3) (перен.) (благодетельница) ма́ти, ма́тінка, не́нька, (родоначальница) ма́ти;
4) (о монахине) паніма́тка:
• богоданная мать – богода́на ма́ти, сва́ха, (для зятя) те́ща, (для невестки) свекру́ха;
• быть вместо матери кому – бу́ти за ма́тір кому́;
• быть посажённою матерью – матерюва́ти, бу́ти за весі́льну и т. п. ма́тір, бу́ти за ма́тір у ко́го;
• всосать (впитать) что с молоком матери (перен.) – увіссати (усмоктати) що з материним молоком;
• в чём (как) мать родила – у чому (як) мати народила (спородила); голяка; гольцем голий; голий-голісінький; світить грішним тілом;
• крёстная, крестовая мать – хрище́на (хреще́на) ма́ти, (зап.) нана́шка, (ласк.) нана́ся;
• мать-героиня – мати-героїня;
• мать-кормилица (альма-матер) – питома мати (матінка);
• мать-одиночка – мати-одиначка;
• мать родная, родимая! – ма́тінко моя́ (рідне́сенька)! не́нько (моя́)! не́нечко (моя́)!;
• мать — сыра земля – сира земля; земля-мати;
• молочная мать – ма́мка;
• мать честная! (восклиц. удивления) – ма́ти Бо́жа! (полон.: зап.) ма́тко Бо́ска!; (при испуге) ой лишенько, (диал.) па́дку (па́доньку) мій;
• не родная мать – не рі́дна ма́ти, (мачеха) мачуха;
• мать игуменья – паніма́тка ігу́меня (гуме́нія), ма́тушка (Сл. Гр.);
• названная, приёмная мать – на́звана ма́ти;
• не имеющий, лишённый матери – безма́тірній;
• показать кому кузькину мать (разг. вульг.) – дати гарту (перегону, прочухана) кому: нагнати холоду кому; перегнати через (на) гречку кого;
• посажёная мать – весі́льна (вінча́льна, посадже́на, поса́дна, голова́та, сто́льна, про́хана) ма́ти;
• при солнце тепло, а при матери добро – на сонці тепло, а біля (коло) матері добре (Пр.);
• родная мать – рі́дна (редко пити́ма) ма́ти (ма́тір), не́ня, не́нька;
• узнаешь кузькину мать (какова кузькина мать…) – знатимеш, де раки зимують (де козам роги правлять);
• у кого есть матка, у того и головка гладка – у кого ненька, у того й голівка гладенька (Пр.); як мати рідненька, то й сорочка біленька (Пр.);
• честная мать (почтит. обращение) – ма́тінка-доброді́йка.
[Проваджа́ла си́на ма́ти (Шевченко). Ма́ти вже вме́рла, а дочка́, як і ма́тір, хо́дить тепе́р по на́ймах (Грінченко). Хай живе́ ось тут з сина́ми, що поги́бли передча́сно, всироти́ли матіро́к (Франко). Яки́й тепе́р світ наста́в, що син ма́тки не пізна́в (Пісня). Не́ня прити́сла до гру́дей дити́ну (Кониський). Та накажі́ть мої́й не́ньці, що я умру́ ху́тко (Пісня). Чого́ та скри́пка так голоси́ть, мов сто мамі́в рида́є за сина́ми? (Франко). Ті́льки в сві́ті пра́вди, що рі́дная ма́ти (Пісня). Де-ж таки́ хто чува́в, щоб дити́на так незвича́йно з пити́мою своє́ю ма́тінкою пово́дилась? (М. Вовчок). Розступи́ся, сира́ зе́мле! (Пісня). Ма́тко бо́ска (ченстохо́вська)! що це ти нароби́ла?! (АС). Ки́їв – ма́ти міст ру́ських (АС)]. Обговорення статті
Форменный –
1) фо́рмовий, (об одежде) формений;
2) (подлинный, действительный, самый настоящий, разг.) справжній, справжнісінький, справдешній, достеменний, цілковитий, прямий, чистий, (редко) формений;
3) (полностью подобный кому-л., чему-л.) точний, точнісінький, стопроцентний, типовий, сущий;
4) (официальный, ещё) офіційний;
5) (соответствующий принятому порядку, ещё) формальний:
• сделать форменное предложение – зробити формальну пропозицію;
• форменная одежда – форма, уніформа, формений одяг, однострій;
• форменные элементы крови – формові елементи крові;
• форменный дурак – справжній (справжнісінький, формений) дурень.
[Тужу́рка з фо́рменними фитіля́ми на пле́чах (АС). Палійчук — се кучерявий повногубий хлопець, типовий сільський донжуан (Г.Хоткевич); Хто їде лише на трійках? Цілковитий нездара або найбільший лінюх (І.Вільде). Ой ви, Тюхтій Іванович! Ви самі справдішня копиця сіна! (І.Нечуй-Левицький). Тепер всяк хам показує натуру, а нам мовчать? Се був би чистий страм! (Леся Українка). — А вони, паніматка, на сідлі, сущий запорожець (Д.Мордовець); До неї доноситься їх несамовитий регіт… Ні жалю, ні серця немає!.. Прямі собаки, прости Господи! (Панас Мирний). Не розумію я отих вегетар’янців, Силосожуїв, травоїдів, квітковбивць. Та це ж юрба розбійників і ланців, Справжнісіньких рослинних кровопивць (Гнат Голка). Дитячі співи, крила матерів, гортанна дума, щедра й достеменна, й над порохном чужинних упирів — полотна, сорочки, плащі, знамена (Ю.Андрухович). Метро. В вагон заходить чоловік у форменому одязі: — Пасажири, вибачте, що я до вас звертаюся. Я машиніст цього потяга, збираю гроші на відчинення дверей на інших станціях]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

МАТРО́НА укр. паніма́тка.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Матушка –
1) (попадья) паніма́тка;
2) (мать) ма́тінка, -ки;
-кин –
1) паніма́тчин, -а, -е;
2) ма́тінчин, -а, -е.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Каков
• Каков молодец! – ото молодець (козак)!; ото птах!
• Каков он собой, из себя? (разг.) – який він із себе?; який він на вроду (на лице, з лиця)? [Де він живе?.. Який він з себе?.. Коцюбинський.]
• Каков поп, таков и приход – який піп, така його й парафія. Пр. Який пастух, така й череда. Пр. Який цар, такий і псар. Пр. Яка хатка, така й паніматка. Пр.
• Каково семя, таков плод – яка нива, таке й насіння. Пр. Яке зілля, таке й насіння. Пр. Яке коріння, таке й насіння. Пр. Яке дерево, такі й паростки (відмолодки). Пр. Яка шепа, така яблуня. Пр. Який дід, такий його плід. Пр. Який батько, такі й діти. Пр.
• Каков привет, таков и ответ – яке помогайбі, таке й бувай здоров. Пр. Який здоров, такий і помогайбі. Пр. Який добридень, такий і бувай здоров. Пр.
• Каков Савва, такова ему и слава – який Сава, така й слава. Пр. Який Яків, стільки й дяки. Пр.
• Каков у хлеба, таков у дела – як їсть, так і робить. Пр.
• Какова Аксинья, такова у неё и Меланья – дурна мати — дурні діти. Яка трава, таке й сіно. Пр. Сова не приведе сокола. Пр. Тернина грушок не родить. Пр.
• Какова псу кормля, такова от него ловля – як собаку (пса) годують, так він і гавка. Пр. Як Рябка годують, так Рябко і бреше. Пр. Сип коневі мішком — не ходитимеш пішком. Пр.
• Какова яблоня, таковы и яблочки – яка грушка, така й юшка. Пр. Яка пшениця, така й паляниця. Пр. Яка пряжа, таке й полотно. Пр. Яке частування, таке й дякування. Пр.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Паніма́тка – матушка.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

паніма́тка і паньма́тка, -тки, -тці; -ма́тки, -ток
паньма́тка, див. паніма́тка

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Заворі́тній, -я, -є.
1) Находящійся за воротами.
2) Сторожъ при воротахъ, запирающихъ село къ полю. Як приїхали під самий коливорот, паніматка поспитала в заворітнього. Св. Л. 77.
Паніма́тка, -ки, ж. Мать, госпожа; матушка. Подивітеся, паниченьки, які в мене черевиченьки: отсе мені паніматка дала, щоб хороша я панянка була. Нп. Коли хоч, перескоч, вирви собі м’ятки; коли хоч мене взять, спитай паніматки. Нп. Изъ вѣжливости называютъ такъ хозяйку, а также младшія женщины старшихъ, также мужчины женщинъ. А чому ж не зумію? — каже дівчина. — Раз мені покажете, паніматко, а другий і сама знатиму. Рудч. Ск. II. 56. Яка хатка, така й паніматка. Ном. № 7125. Скажи мені, паніматко, щиро. К. ЧР. 55. Ум. Паніма́точка. А в нашої паніматочки один синочок. Чуб. III. 273.
Панімату́ня, -ні, панімату́ся, -сі, ж. Ласкат. отъ паніматка.
Паньма́тка, -ки, ж. = Паніматка. Люде добрі, сусіде любезні, панове старики, жіночки паньматки, і ви, парубоцтво чесне, і ти, дівча молоденьке. Кв. І. 109.
Утрясти́, -су́, -се́ш, гл. Уѣхать, убраться. Може ще доведеться утрясти з Кам’янця. Св. Л. 226. Паніматка не любила ляхів, і вони се добре знали, то не пройшло й година часу, як утрясли. Св. Л. 121.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Госпожа́ = па́нї, добро́дійка, панї ма́тка, господи́ня. — Панї на всї санї. н. пр. — Яка хатка, така й панїматка. н. пр. — Добра господиня, коли повна скриня. н. пр.
Ма́тушка = матїнка, панїма́тка, паньмату́ся і д. Ма́ма 1. і Ма́терь. — Не жалуй, матїнко, за мною, не беру я нїчого з собою. н. п. – Будь здорова, паньматусю, обійдуся без Настусі. н. п.
Свяще́нница = панїма́тка, попадя́. — Колиб нашій попадї та попова борода, тоб благочинним була. н. пр.
Укори́зненный, но = 1. гане́бний, паску́дний. — Ганебний вчинок. 2. докі́рливий, укі́рливий, во (С. Ш.). — Він нїколи дома не чув докірливого слова. Лев. В. — Панїматка, промовляючи докірливі слова, хитала головою. Лев. В. — Росте в моїй душі до тебе жаль важкий, а слів на язику докірливих нема. Сам.
Хозя́йка, хозя́юшка = хазя́йка (С. Ш.), господи́ня (С. Л.), господа́рка, панїма́тка (С. Л.), ґазди́ня (Гал.), хазя́єчка, господа́рочка, паньмату́ся, досьвіток — досьвітча́на ма́ти. Ос — А хазяїн його лає, ще й хазяйка вимовляє. н. п. — Хазяйка в дому — поправа всьому. н. пр. — Добра господиня, коли повна скриня. п. пр. — По господинї й наймит. н. пр. — Чому б Хима не господиня, та ночов бракує. н. пр. — Одружив ся, поняв собі дївчину-господарку. Ос. — Ґаздинї топлять зарані, щоб скоро зварити обід. Фр.