Знайдено 22 статті
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Госпожа́ –
1) (барыня) па́ні, па́нія (редко па́ня); умен. пані́йка; 2) (хозяйка) господи́ня, (редко, зап.) госпо́жа, (ум. – господи́нечка, госпо́женька, госпо́ся), паніма́тка, паньма́тка (ум. – паніма́точка, паньмату́ся). • Госпожа́ и служанка – господи́ня й служни́ця; 3) (владычица) вла́дарка. • Госпожа́ над жизнью – вла́дарка життя́; 4) (вежливый титул для дамы: сударыня) па́ні, доброді́йка! [Доброді́йка N. ви́їхала зві́дси. Цій доброді́йці я не до вподо́би]. Послушайте госпожа́! – слу́хайте, доброді́йко (па́ні)! |
Ма́тушка –
1) ма́тінка, мату́ся, мату́ня, не́нька, ум.-ласк. ма́тіночка, ма́тінонька, мату́сечка, мату́сенька, мату́нька, ма́тонька, ма́точка, не́нечка. [Лю́ба ма́тінка (Л. Укр.). Сирі́тка без мату́сі (Франко). Мату́ня йде (Гнід.)]. -ки! – ма́тінко (моя́)! не́нечко (моя́)! ой, ле́ле! [Ма́тінко моя́! та чи вас я ба́чу?! (Крим.). Не́нечко моя́! що то була́ за пи́ка! (Крим.). Ой, не́нечко, як-же я зляка́лась! (Київщ.)]; 2) (вежливое обращение) паніма́тка, (голубушка) мату́ся, (народн.: тётушка) ті́тка, (фамил.) паньма́тка; ум.-ласк. паніма́точка, пані[ь]мату́ся, ті́точка. [Раз мені́ пока́жете, паніма́тко, а дру́гий і сама́ зна́тиму (Рудч.). Купу́йте, мату́сю, це-ж ду́же де́шево! (Борзенщ.). Сіда́йте, ті́тко, на во́за, підвезу́ до са́мого мі́ста (Брацлавщ.). Молоді́ крича́ть Явдо́сі: «Ану́, паньма́тко! вибира́й мі́сце на щасли́ву прода́жу» (Квітка)]; 3) (жена священника, монахиня) паніма́тка, ма́тушка, (зап. и гал.) ї́мосць (-сци), доброді́йка, ум.-ласк. паніма́точка, панімату́ся, панімату́ня, ма́тушечка. [Старосві́тські батюшки́ та матушки́ (Н.-Лев.). А що ви, ї́мосць, си́на привезли́? (Свидн.)]. |
Мать –
1) ма́ти и (реже) ма́тір (-тери, вин. п. ма́тір, им. мн. ма́тері), ма́тірка (очень употреб. во мн. матірки́), ма́тка, (ласк.: родная) не́ня (-ні), не́нька, (не только мама) ма́ма (мн. мами́, -мі́в, -ма́м). [Проваджа́ла си́на ма́ти (Шевч.). Ма́ти вже вме́рла, а дочка́, як і ма́тір, хо́дить тепе́р по на́ймах (Грінч.). Хай живе́ ось тут з сина́ми, що поги́бли передча́сно, всироти́ли матіро́к (Франко). Яки́й тепе́р світ наста́в, що син ма́тки не пізна́в (Пісня). Не́ня прити́сла до гру́дей дити́ну (Кониськ.). Та накажі́ть мої́й не́ньці, що я умру́ ху́тко (Пісня). Чого́ та скри́пка так голоси́ть, мов сто мамі́в рида́є за сина́ми? (Франко)]. • Родная мать – рі́дна (редко пити́ма) ма́ти (ма́тір и т. п.), не́ня, не́нька. [Ті́льки в сві́ті пра́вди, що рі́дная ма́ти (Пісня). Де-ж таки́ хто чува́в, щоб дити́на так незвича́йно з пити́мою своє́ю ма́тінкою пово́дилась? (М. Вовч.)]. • Не родная мать – не рі́дна ма́ти; срв. Ма́чеха. • Богоданная мать – богода́на ма́ти, сва́ха, (для зятя) те́ща, (для невестки) свекру́ха. • Крёстная, крестовая мать – хрище́на ма́ти, (зап.) нана́шка, (ласк.) нана́ся. • Молочная мать – ма́мка. • Названная, приёмная мать – на́звана ма́ти. • Посажённая мать – весі́льна, вінча́льна, поса́дна, посадже́на, голова́та, сто́льна, про́хана ма́ти. • Быть посажённою матерью – матерюва́ти, бу́ти за весі́льну и т. п. ма́тір, бу́ти за ма́тір у ко́го. • Мать сыра земля – сира́ земля́, земля́-ма́ти. [Розступи́ся, сира́ зе́мле! (Пісня)]. • Кузькина мать, см. Ку́зькина. • Мать родная, родимая! – ма́тінко моя́ (рідне́сенька)! не́нько (моя́)! не́нечко (моя́)! срв. Ма́тушки! (под Ма́тушка 1). • Быть вместо -ри кому – бу́ти за ма́тір кому́. • Не имеющий, лишённый -ри – безма́тірній; 2) см. Ма́тушка 2; 3) (перен.) – а) (благодетельница) ма́ти, ма́тінка, не́нька; б) (родоначальница) ма́ти. [Ки́їв – ма́ти міст ру́ських]; 4) (о монахине) паніма́тка. • Мать игуменья – паніма́тка ігу́меня (гуме́нія), ма́тушка (Сл. Гр.). • Честная мать (почтит. обращение) – ма́тінка-доброді́йка. • Мать честная! (восклиц. удивления) – ма́ти бо́жа! (полон.: зап.) ма́тко бо́ска! срв. Ма́тушки! (под Ма́тушка 1). [Ма́тко бо́ска (ченстохо́вська)! що це ти нароби́ла?! (Брацлавщ.)]. |
Попадья́ – попадя́, ма́тушка, (почтит.) паніма́тка. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009–
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка)
МАТРО́НА укр. паніма́тка. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)
Матушка –
1) (попадья) паніма́тка; 2) (мать) ма́тінка, -ки; -кин – 1) паніма́тчин, -а, -е; 2) ма́тінчин, -а, -е. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська)
Каков
• Каков молодец! – ото молодець (козак)!; ото птах! • Каков он собой, из себя? (разг.) – який він із себе?; який він на вроду (на лице, з лиця)? [Де він живе?.. Який він з себе?.. Коцюбинський.] • Каков поп, таков и приход – який піп, така його й парафія. Пр. Який пастух, така й череда. Пр. Який цар, такий і псар. Пр. Яка хатка, така й паніматка. Пр. • Каково семя, таков плод – яка нива, таке й насіння. Пр. Яке зілля, таке й насіння. Пр. Яке коріння, таке й насіння. Пр. Яке дерево, такі й паростки (відмолодки). Пр. Яка шепа, така яблуня. Пр. Який дід, такий його плід. Пр. Який батько, такі й діти. Пр. • Каков привет, таков и ответ – яке помогайбі, таке й бувай здоров. Пр. Який здоров, такий і помогайбі. Пр. Який добридень, такий і бувай здоров. Пр. • Каков Савва, такова ему и слава – який Сава, така й слава. Пр. Який Яків, стільки й дяки. Пр. • Каков у хлеба, таков у дела – як їсть, так і робить. Пр. • Какова Аксинья, такова у неё и Меланья – дурна мати — дурні діти. Яка трава, таке й сіно. Пр. Сова не приведе сокола. Пр. Тернина грушок не родить. Пр. • Какова псу кормля, такова от него ловля – як собаку (пса) годують, так він і гавка. Пр. Як Рябка годують, так Рябко і бреше. Пр. Сип коневі мішком — не ходитимеш пішком. Пр. • Какова яблоня, таковы и яблочки – яка грушка, така й юшка. Пр. Яка пшениця, така й паляниця. Пр. Яка пряжа, таке й полотно. Пр. Яке частування, таке й дякування. Пр. |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський)
Паніма́тка – матушка. |
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич)
паніма́тка і паньма́тка, -тки, -тці; -ма́тки, -ток |
паньма́тка, див. паніма́тка |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
Заворі́тній, -я, -є.
1) Находящійся за воротами. 2) Сторожъ при воротахъ, запирающихъ село къ полю. Як приїхали під самий коливорот, паніматка поспитала в заворітнього. Св. Л. 77. |
Паніма́тка, -ки, ж. Мать, госпожа; матушка. Подивітеся, паниченьки, які в мене черевиченьки: отсе мені паніматка дала, щоб хороша я панянка була. Нп. Коли хоч, перескоч, вирви собі м’ятки; коли хоч мене взять, спитай паніматки. Нп. Изъ вѣжливости называютъ такъ хозяйку, а также младшія женщины старшихъ, также мужчины женщинъ. А чому ж не зумію? — каже дівчина. — Раз мені покажете, паніматко, а другий і сама знатиму. Рудч. Ск. II. 56. Яка хатка, така й паніматка. Ном. № 7125. Скажи мені, паніматко, щиро. К. ЧР. 55. Ум. Паніма́точка. А в нашої паніматочки один синочок. Чуб. III. 273. |
Панімату́ня, -ні, панімату́ся, -сі, ж. Ласкат. отъ паніматка. |
Паньма́тка, -ки, ж. = Паніматка. Люде добрі, сусіде любезні, панове старики, жіночки паньматки, і ви, парубоцтво чесне, і ти, дівча молоденьке. Кв. І. 109. |
Утрясти́, -су́, -се́ш, гл. Уѣхать, убраться. Може ще доведеться утрясти з Кам’янця. Св. Л. 226. Паніматка не любила ляхів, і вони се добре знали, то не пройшло й година часу, як утрясли. Св. Л. 121. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
Госпожа́ = па́нї, добро́дійка, панї ма́тка, господи́ня. — Панї на всї санї. н. пр. — Яка хатка, така й панїматка. н. пр. — Добра господиня, коли повна скриня. н. пр. |
Ма́тушка = матїнка, панїма́тка, паньмату́ся і д. Ма́ма 1. і Ма́терь. — Не жалуй, матїнко, за мною, не беру я нїчого з собою. н. п. – Будь здорова, паньматусю, обійдуся без Настусі. н. п. |
Свяще́нница = панїма́тка, попадя́. — Колиб нашій попадї та попова борода, тоб благочинним була. н. пр. |
Укори́зненный, но = 1. гане́бний, паску́дний. — Ганебний вчинок. 2. докі́рливий, укі́рливий, во (С. Ш.). — Він нїколи дома не чув докірливого слова. Лев. В. — Панїматка, промовляючи докірливі слова, хитала головою. Лев. В. — Росте в моїй душі до тебе жаль важкий, а слів на язику докірливих нема. Сам. |
Хозя́йка, хозя́юшка = хазя́йка (С. Ш.), господи́ня (С. Л.), господа́рка, панїма́тка (С. Л.), ґазди́ня (Гал.), хазя́єчка, господа́рочка, паньмату́ся, досьвіток — досьвітча́на ма́ти. Ос — А хазяїн його лає, ще й хазяйка вимовляє. н. п. — Хазяйка в дому — поправа всьому. н. пр. — Добра господиня, коли повна скриня. п. пр. — По господинї й наймит. н. пр. — Чому б Хима не господиня, та ночов бракує. н. пр. — Одружив ся, поняв собі дївчину-господарку. Ос. — Ґаздинї топлять зарані, щоб скоро зварити обід. Фр. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)