Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 9 статей
Запропонувати свій переклад для «пасинок»
Шукати «пасинок» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Не
1)
отриц. частица – не. [Не руса́лонька блука́є: то ді́вчина хо́дить (Шевч.). Ще тре́ті пі́вні не співа́ли, ніхто́ ніде́ не гомоні́в (Шевч.). Не ходи́, не люби́, не залиця́йся, не люблю́, не піду́, не сподіва́йся! (Пісня). Не рі́дний він, хоч водяно́го ро́ду (Л. Укр.). Не за-для со́болів, не для казни́ пода́вся на Москву́ небі́жчик ба́тько! (Л. Укр.)].
Не́ был, не́ дали – не був, не дали́.
Не пьёт, не ест – не п’є, не їсть.
Не будь этих звуков, вокруг царила бы мёртвая тишина – коли́-б (якби́) не ці зву́ки (коли́-б или якби́ не було́ цих зву́ків), навко́ло (навкруги́) панува́ла-б ме́ртва ти́ша.
Не будь я
а) (
пусть я не буду) (не)ха́й я не бу́ду;
б) (
если бы я не был) коли́-б (якби́) я не був.
Не без греха – не без гріха́.
Он сердит и не без причины – він серди́тий, і (та й) ма́є ра́цію (или та й не без ра́ції).
Не в под’ём и т. п., см. Невпод’ё́м и т. п. Не так глуп – не таки́й дурни́й.
Не так скоро – не так шви́дко.
Не слишком много – не на́дто бага́то, не на́дто.
Она была не недовольна – вона́ була́ не незадово́лена.
Я не мог не засмеяться – я не міг не засмія́тися.
Брат не брат, а сродни – брат не брат, а (але́) ро́дич.
Воз не воз; дерево не дерево, а, кажется, что-то шевелится (Пушкин) – віз не віз, де́рево не де́рево, а, здає́ться, щось воруши́ться.
Кум не кум, а в горох не лезь – чи (хоч) кум, чи не кум, а в горо́х не лізь.
Идёт-нейдёт, да и едет-не едет – йти (йде)-не йде, та й ї́хати (ї́де)-не ї́де.
Лай не лай, а хвостом виляй – хоч (чи) га́вкай, хоч (чи) не га́вкай, а хвосто́м крути́ (маха́й).
Рад не рад, а… – ра́дий чи не ра́дий, а…; чи ра́дий, чи не ра́дий, а…
Шить не шьёт, а только иглой тычет – ши́ти не ши́є, а ті́льки (зап. а лише́) го́лкою ти́кає.
Праздник не в праздник – свя́то не (в) свя́то.
Сон не в сон – сон не (в) сон.
Вовсе не – зо́всі́м не, ані. [Ані ду́мав цього́ роби́ти (Звин.)].
Если не – коли́ (як, якщо́) не.
Если бы не – коли́-б (якби́, якби́-що) не.
Ещё не – ще не.
Когда бы не, см. Когда́ 4. Кто бы не – хто-б не.
Неужели не? – невже́ не?
Пока не
а) (
если в аподосисе тоже есть не) по́ки не; до́ки не. [До́ки він не при́йде, не прийду́ й я (Київ)];
б) (
если аподосис не содержит отрицания) по́ки, до́ки. [Не дві но́чі ка́рі о́чі лю́бо цілува́ла, по́ки сла́ва на все село́ недо́брая ста́ла (Шевч.). Ні, я ще побу́ду, по́ки ви заспоко́їтесь (В. Підмог.)].
Разве не? – хіба́ не?
Что бы не – що-б не.
Чтобы не – щоб не.
Не кто, не́ на кого, не́ от кого, не́ у кого, не́ к кому, не́ с кем и т. п.; см. Некто́.
Не что, не́ из чего, не́ от чего, не́ за что, не́ к чему, не́ о чем, не́ с чем и т. п., см. I. Нечто́.
Не кто иной, как – не хто (и́нший), як; см. Кто 3.
Не что иное, как – не що (и́нше), як.
Нели – чи не. [Горпи́на огля́ділася, чи не ви́дко де дочки́ (Крим.)].
Не вы ли взяли книгу? – чи не ви взяли́ кни́жку?
Нени – не – ні (ані, не).
Не от тучи, ни от грома, ни от солнышка – не від хма́ри, ні (не) від гро́му, ні (ані, не) від со́нечка.
Нено (а) – не – а, не – ба.
Неа наоборот – не – а навпа́ки, не – ба. [Ці слова́ не підбадьори́ли його́ товариші́в, а навпаки́ ще додали́ їм страху́ (Остр. Скарбів). І́спити змину́ли для X. не нещасли́во, ба де́які на́віть з ви́блиском (Крим.)].
Не тольконо и – не ті́льки – а й (ба й).
Приходите, не то я обижусь – прихо́дьте, а то я обра́жуся.
Не то, чтобы – не то, щоб (що).
Не то, чтобыне то, чтобы – не то (щоб, що) – не то (щоб, що). [Ву́лиця не то ду́же крива́, не то ду́же й рі́вна, – та́к собі (Звин.)].
Не сегодня, так завтра – (як) не сього́дні, то (в)за́втра.
Не столько из любви к вам, сколько из тщеславия – не сті́льки (не так) з любо́ви до вас, скі́льки (як) через пиху́.
Сам не свой – сам не свій, (исступлённый) несамови́тий.
Не в себе – сам не свій.
Не по себе – а) см. выше не в себе;
б)
чувствовать себя не по себе – почува́ти себе́ ні́я́ково.
Мне как-то не по себе – мені́ яко́сь ні́я́ково; (жутко) мені́ яко́сь мо́торошно.
Не тут то было – де там; срв. Куда́ (5) там. Не наша сила – нечи́ста си́ла;
2) (
в сложении) –
а) (
отрицание признаков, обознач. простыми словами) не, (спорадически) без, безне, напр.: Недоверие – недові́ра, недові́р’я.
Невинный – неви́нний, без(не)ви́нний;
б) (
противоположение этим признакам) не, напр.: Не́друг – непри́ятель.
Непогода – него́да;
в) (
сходство с ними, но как бы с из’яном) па, напр.: Неклен – па́клен.
Несынпа́синок;
г) (
в составе неопредел. местоим.) ні, нема́(є), напр.: Не́где – ні́де, нема́(є) де;
3)
нрч. (народн.) – ні, (диал., зап.) нє; см. Нет 2.
Па́сынок
1) па́синок, па́серб,
ум. па́сербик, пасербиня́ (-ня́ти общ.);
2) (
в растениях) па́синок, соб. паси́ння (-ння);
3) (
наискось приставленная к столбу подпора, подкосина) кося́к, пі́дпірка, підпо́ра, (к плетню) підсі́шок (-шка).
Побе́г
1) (
бегство) уте́ча, уті́чка, утіка́нка, уті́к (р. уте́ку) и уте́ка (-ки); (дейст.) (у)тіка́ння. [Тіка́ння з в’язни́ці – безпере́чне злочи́нство (Корол.). Утіка́нка не сла́вна, але пожите́чна].
Его судят за -бе́г – його́ су́дять за вте́чу;
2) (
отросток) па́гін (-гону), пагоне́ць (-гінця́), па́гінок (-нка), па́ріст (-росту), па́рость (-ти), па́росток (-тка), па́ростень (-сня), ви́росток (-стка), живе́ць (-вця́), соб. о́брость (-рости), па́гіння; (только травян. раст.) па́синок, (-нка), соб. паси́ння. Срв. О́тпрыск, Отро́сток.
Молодой -бе́г – па́молодок.
Молодые -ги – па́молодь, о́бмолодь (-ди).
Однолетний -бе́г – літо́росток (-тка), літо́рост, одно́літок (-тка).
Пускать -ги – па́роститися, пуска́ти (виганя́ти) па́гони, па́рости. [Вже де́рево нові́ па́гінки попуска́ло].

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ОТВЕ́РЖЕННО образ. всіє́ю душе́ю;
ОТВЕ́РЖЕННЫЙ поки́нутий, відчу́жений, пого́рджений, упослі́джений, знікче́млений, рідко спонева́жений, найпосліду́щий, як ім. ізго́й, па́рія, па́синок до́лі, образ. хто в Бо́га теля́ з’їв, оста́нній у Бо́га, церк. окая́нний, окая́нець.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Пасынокпа́синок, -нка, па́серб.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Па́синок, -нка
1)
пасынок;
2)
побочный побег на растениях.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Па́синок, -нка, м.
1) =
Пасерб.
2) Побочные побѣги на растеніяхъ.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Па́сынокъ = па́синок, па́серб. — Ми отцеві свойому сини, а не пасинки. С. З.
Побѣ́гъ = 1. утїчка, уте́ча, тїка́ння, утїк, утїка́нка, втек. С. Ш. — Для утїчки з тюрми. Б. Н. — Утїканка не славна, але пожитечна. н. пр. 2. паси́нок, пасинки́ (відсїля гл. пасинкува́ти), па́рост, па́го́нець і т. д. д. О́тпрыскъ.

Запропонуйте свій переклад