Знайдено 5 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Возлю́бленный –
1) (прич.) улю́блений, злю́блений, уко́ханий. [Ма́ти-ж моя́ улю́блена]; 2) (сущ.) улю́блений, лю́бий, любко́, лю́бчик, милода́н, уко́ханий, коха́ний, коха́нець, коха́нок, коха́ння (ср. р.), зако́хання (ср. р.), ла́до (ср. р.); (о любовнике) коха́нець, полюбо́вник. • Возлю́бленная – улю́блена, лю́ба (р. лю́би и лю́бої), лю́бка, любля́нка, милова́нка, милода́нка, коха́нка, коха́ння (ср. р.), зако́хання (ср. р.), ла́до (ср. р.). • Первая -ная – пе́рвітка, лю́ба-перволю́ба. |
Пе́рвый – пе́рш[в]ий. [Пе́рша ча́рка – пе́рша па́лка]. • -вое место – пе́рше (пере́днє, чі́льне) мі́сце. • -вый ряд – пе́рший ряд, пере́дня ла́ва. • В -вый раз – впе́рш[в]е, поперва́х. • С -вого разу – з пе́ршого ра́зу, відра́зу. • За -вый раз – за пе́рший раз, (за) пе́ршим ра́зом. • На -вых порах – поперва́х, на пе́рших пора́х, пе́рший час. • Это ему не в -во́й – це йому́ не перш[в]и́нка, не первина́, йому́ це не впе́рше. • -вый попавшийся, встречный – пе́рший-лі́пший. • -вый (по положению) – чі́льний, пере́дній. • -вый сорт – пе́рший сорт, перва́к. • -вый опыт – пе́рша спро́ба. • -вая возлюбленная – перві́тка. • -вые плоды – перваки́. • Не -вой молодости – не перво́лі́ток. • -вое, что нужно сделать – пе́рше, що тре́ба зроби́ти. • В начале -вого – на поча́тку пе́ршої (годи́ни). • В -вом часу – о пе́ршій годи́ні. • Жить в -вом этаже – ме́шкати на пе́ршому по́версі. • Это было -вою причиною их ссоры – це була́ пе́рша причи́на ї́хньої сва́рки. • Во -вых – по-пе́рше, впе́рше, пе́рше, уперва́х, раз що. • Во -вых – во-вторых – (по)пе́рше – (по)дру́ге, одно́ те, що… а дру́ге те, що…, раз що… дру́ге що. [Раз, що я того́ не ба́чив, а дру́ге, що й не хо́чу ба́чити (Звин.)]. • Самый -вый, первейший – найпе́рший. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська)
Возлюбленный
• Первая возлюбленная – первітка; люба-перволюба. • Первый возлюбленный – перволюб. |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський)
Пе́рвітка – 1) см. Пе́рвістка;
2) первая возлюбленная. |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
Пе́рвітка, -ки, ж.
1) = Первістка. 2) Первая возлюбленная. Була і в мене дівка первітка, щиро її кохав, та не довелося подружиться; тепер вона заміжжю. Лубен. у. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)