Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 20 статей

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Вы́родок – ви́рід (р. -роду), ви́родок (р. -дка), одмі́нок (р. -нка), по́круч (р. -ча), пере́вертень. [Таки́х у нас у роду́ не було́ – це ви́родок яки́йсь. Ві́вці-пере́вертні продаю́ть або вирі́зують на лій].
О́боротень – пере́вертень (-тня), (в виде волка) вовкула́ка (-ки) (м. р.), вовкула́к (-ка), вовку́н.
• Быть -тнем, принявшим вид волка – вовкулакува́ти.
• Жизнь такого -ня – вовкулакува́ння, вовкула́цтво.
Отсту́пник – відсту́пник, відсту́пця (-пці м. р.); (от народности) пере́вертень, переки́нчик, переки́нець, запро́данець (-нця), ренега́т. [З’явля́ється ці́лий шар суспі́льний: пере́вертні (Грінч.). Па́нство одни́м лице́м поши́лося в переки́нчики та зра́дники своє́ї наро́дности (Єфр.)].
Перевё́ртыш –
1) пере́вертень (-тня), пере́кидень (-дня);
2) штурхане́ць (-нця́), стуса́н (-на́). [Як дам стуса́на, то й переки́нешся].
Превраща́ться, преврати́ться –
1) оберта́тися, оберну́тися в ко́го, в що, на ко́го, на що и ким, чим, поверта́тися, поверну́тися в ко́го, в що и на ко́го, на що, переверта́тися, переверну́тися в ко́го, в що, на ко́го, на що и ким, чим, перетво́рюватися и перетворя́тися, перетвори́тися, переробля́тися, перероби́тися, зміня́тися, зміни́тися, переміня́тися, переміни́тися в ко́го, в що и на ко́го, на що, става́тися, ста́тися ким, чим; (вырождаясь, приходя в упадок) перево́дитися, переве́сти́ся, зво́дитися, зве́сти́ся на що, зіхо́дити, зійти́ на що. [В сумне́ стогна́ння оберта́лись ре́чі (Куліш). Плач поверну́вся на ра́дощі (О. Лев.). Хай те дитя́че товари́ство пове́рнеться тепе́р у побрати́мство (Мирн.). Наро́д наш мі́цно держа́всь своє́ї пре́дківської ві́ри і не хоті́в на полякі́в переверта́тися (Єфр.). А́встрія ма́є перетвори́тися на демократи́чну де́ржаву – спі́лку націона́льностей (Грінч.). Молоко́ за одну́ ніч перероби́лося в сир (Звин.). Скажи́ ка́меневі сьому́, щоб ста́вся хлі́бом (Єв.)].
• Многолюдный и богатый край -ти́лся в пустыню – великолю́дна й бага́та краї́на оберну́лася (поверну́лася, перетвори́лася) в (на) пусти́ню, звела́ся на пусти́ню.
• Мечта -ти́лась в действительность – мрі́я перетвори́лася в (на) ді́йсність.
• -ться в камень – оберта́тися (оберну́тися) в ка́мінь, кам’я[ме]ні́ти, скам’я[ме]ні́ти. [Бода́й не верну́лось, в ка́мінь оберну́лось (Рудан.)].
• Вода -ти́лась в пар – вода́ оберну́лася в па́ру. [Вода́ мо́же да́ти вели́ку ко́ри́сть і не оберта́ючись в па́ру (Кониськ.)].
• Снег -ща́ется в воду – сніг оберта́ється в во́ду.
• Личинка -ща́ется в мотылька – ля́лечка оберта́ється в мете́лика, перетво́рюється, переміня́ється в (на) мете́лика.
• -ти́ться в силу (переносно) – ви́рости в си́лу. [В Єги́пті вони́, множачи́сь серед му́ки, могли́ ви́рости в си́лу й забра́ть уве́сь край в свої́ ру́ки (Франко)];
2) (оборачиваться) перекида́тися, переки́нутися, переверта́тися, переверну́тися, оберта́тися, оберну́тися ким, чим и в ко́го, в що, на ко́го, на що, скида́тися, ски́нутися ким, чим, перемі́туватися, переметну́тися в ко́го, в що и ким, чим, переміня́тися, переміни́тися, злицьо́вуватися, злицюва́тися в ко́го, в що, (во множ.) поперекида́тися, попереверта́тися, пооберта́тися и т. д. ким, чим и в ко́го, в що. [Чорт переки́нувсь чолові́ком (Манж.). От ві́дьма знов переверну́лась у соро́ку (на соро́ку) (Звин.). Оберни́ся порося́ на карася́ (Номис)].
• Оборотень, упырь -ти́лся в волка – пере́вертень, упи́р переки́нувсь (переверну́вся, оберну́вся, ски́нувся, переметну́вся) во́вком (у во́вка, на во́вка), переміни́вся (зміни́вся) в во́вка.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Атеист, атеистка – (греч.) атеїст, атеїстка, безбожник, безбожниця, безвірник, безвірниця, невіра, недовірок.
[А тая безбожниця йому, під вікном нашим стоячи, вигукнула: «Бурлакуй увесь вік, Якове, та люби тільки мої очі ясні!» І з реготом пішла собі — у долоні плеще; а він за нею услід біжить, як дитина, а він, як дитина, плаче… (М.Вовчок). — А що, чули? У його розуму більше, ніж у всіх слобожан разом, — жартує Кравченко. — Чого ви його звете Невірою? — поспиталася Христя. — Невірою? Того, що татарської породи. Невіра, значить, і є. Но!.. село недалеко! (П.Мирний). — повернувся до коня.Це ж під Жаботином, в тім Холоднім Яру… Як пак воно вийшло? Ага… Той пес рудий, недовірок, партійний, кинув гранату йому під ноги, він її підхопив і… Ха-ха!.. їх було четверо… Як воно і його зачепило?.. (І.Багряний). Й тоді збагнув Майстер, що то наступав на нього з минулого лютий ворог – безбатченко, гомункулус, духовна смерть. Це той самий безвірник, що плює на розп’яття, це той вуличний крамар, який за алтин продає Сатані душу, сатир, що глузує зі святощів, перевертень у червоній перуці з косичками, вовкулака, який дихає смородом імперських румовищ (Р.Іваничук). І от, наче ненароком, я ввертав заборонене слово: «Дякувати Богові…», або ще простіше — «Господи!» Ви знаєте, наші атеїсти сором’язливі, мов діти. Після такого неподобства всі приголомшено замовкали, вражено переглядалися, а потім раптом здіймалася буря: одні вискакували з кав’ярні, інші обурено горлали, нікого не слухаючи, і всі корчилися, як диявол у свяченій воді (О.Соловей, перекл. А.Камю). «Як таке можливо, хіба тато не невіра?» (С.Борщевський, перекл. М.В.Льйоси). — Станьте атеїстом, — радить Курт Бах. — Коли людина ні в що не вірить, вона ніколи не почуває себе дуже погано. І не почуває себе смішною. — Але й не почуває себе добре, — каже Вільке (Є.Попович, перекл. Е.М.Ремарка). Я не можу собі уявити, як може справжній атеїст бути науковцем (Роберт Мілікен). Хто говорить, що вивчення наук робить людину атеїстом, ймовірно, якісь смішні люди (Макс Борн). Навіть етеїстам можна запродати душу (С.Є.Лєц). Я атеїст, але я православний атеїст (Аляксандр Лукашенко). Приймальня раю. — Господи, до тебе атеїсти. — Скажіть їм, що мене немає]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПЕРЕВОПЛОЩА́ТЬСЯ забут. переверта́тися, діял. перела́зити;
перевоплощаться в кого вла́зити в чию шку́ру;
перевоплоща́ющийся що /мн. хто/ переверта́ється тощо, ста́вши перелазити, зда́тний перевті́ли́тися, щора́з в і́ншій шку́рі, пере́вертень, прикм. перевті́льчий.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Оборотень – пере́вертень, -тня.
Ренегат – ренеґа́т, -та, пере́вертень, -тня.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Переметный
• Сума перемётная (перен. разг. устар.) – перекинчик; перевертень; (прям.) сакви (бесаги).

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Пере́вертень, -тня –
1) отступник, ренегат;
2) выродок.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

пере́вертень, -вертня, -тневі; -тні, -тнів

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Пере́вертень, -тня, м.
1) Отступникъ, ренегатъ. Тим часом католицькі пани з нашими перевертнями усиловувались унію на Вкраїні прищепити. К. ЧР. 10.
2) Выродокъ. (Вівці) перевертні продаються або вирізуються на лій. О. 1862. V. Кух. 35.
Ярепу́дів, -дова, -ве. Бранное слово: проклятый. Ярепудів перевертень. О. 1861. III. 88. См. Єрепудин.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Tanacetum corymbosum (L.) Schultz Bip. — пи́жмо щитко́ве; мару́на вели́ка (Сл), мару́на лісова́ (Мл); дев’ять косарів (Ос — ПД), кровни́к (Коб — БО), мари́на (Рг1, Ян2, Ду, Сл — СД), маруна (Mk, Ос — СТ, ПД), маруна польова (Ан — ПД), маруна степова (Ан, Сл — ПД), материнка (Ан — СД), неві́стка (Коб — ГЦ), перевертень (Ос — ПД), пижма собача (Ос — ПД), пижмо (Ос — ВЛ), пижмо біле (Ос — ВЛ), пижмо дике (Ос — ВЛ), пижмо лісове (Ос — ВЛ), при́воротень (Рг1, Вл, Ан, Жл, Ян2, Ду, Сл, Ос — СД, ПД), при́воротень лісови́й (Rs — ВЛ), пуговник (Го2 — СЛ), пупавник (Ln, Mk — СТ), розмай-зілля (Ос — ВЛ), роман великий (Сл — СЛ), романе́ць (Нв, Вх, Жл, Вх1, Ос — ПД, ВЛ, ДС), романка (Ос — ПД), рома́шка (Ос, Коб — ПД, ВЛ, БО), ромен лісовий (Ан — СД), рум’янок собачий (Ан — СД), спирт (Ос — ВЛ).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Измѣ́нникъ, ца = зра́дник, ця (С. Л.), зра́дця, неві́рник, ця, (військові, справі) — переві́тник, переки́дчик, (народностї) — пере́вертень, переки́ньчик (Гал.). С. З. — Коли которой зрадця до землї неприятельскої утечеть. Ст. Л.
О́боротень = пере́вертень (С. З. Л.), відьма́к, вовкула́ка (С. Аф. З. Л.). — Як у полї на могилї вовкулак ночує, а сич в лїсї та на стрісї недолю віщує. К. Ш.
Отсту́пникъ, ца = од(від)сту́пник, ця, від народности — пере́вертень (С. З. Жел.), переки́нець, переки́нчик (С. Жел.), у військовій справі — переві́тник, переки́дчик (С. З.), од віри — д. Отщепе́нецъ. — А тим часом перевертнї нехай підростають, та поможуть ворогові господарювати. К. Ш.
Перебѣ́жчикъ = переві́тник, переві́дник, переки́дчик (С. З.), пере́кидько, переки́ньчик, пере́вертень (С. З.), метуне́ць. — Привели перекидьків з Дорошенкового табору. Кн. — Не покладайтесь на його, пане, він у нас метунець: сьогодня з вами, завтра з нами, вранці до жидів, а у вечері од жидів до панів. Кн.
Ренега́тъ = від народности — пере́вертень, переки́нчик, од української народности до польскої – недоля́шок, до турецької — потурна́к, до московської — моско́вський недоло́мок, від віри — недо́вірок, полуві́рок. — Гегемонїя московського уряду зростила вже за часів Шевченка масу перевертнїв, що відцурали ся свого народу. Зап. Кок. — Баша турецький, бусурманський, недовірок християнський. н. д. — Лях, потурна́к, клюшник галерський, недовірок християнський. н. д. (Д. ще під сл. Отсту́пникъ).

Запропонуйте свій переклад