Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 30 статей

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Бег
1) біг, гін (
р. го́ну).
На -гу – на бігу́, на бі́гці.
Сравняться в -ге – збі́гти з ким;
2)
Бега конские (скачки) – перего́ни, го́ни, біго́висько.
Отправиться в бега́ – змандрува́ти, піти́ в ма́ндри, в мандрі́вку. Находиться в -а́х:
1) бу́ти в ма́ндрах, на вті́ках, мандрува́ти по світа́х;
2) бу́ти втікаче́м.
Го́нка
1) гоні́ння;
2) (
сплавка леса) сплавля́ння;
3) (
плот) сплав;
4) (
бег лодками взапуски) перего́ни (р. -нів);
5) (
го́нка водки) гоні́ння (курі́ння) горі́лки;
6) (
нагоняй) на́труска, прочуха́нка, перегре́чка. Срв. Взбу́чка, Нахлобу́чка.
Конериста́ние и Конериста́тельствоперего́ни, го́ни (-нів), (бега) бігові́ перего́ни, (скачки) верхові́ (скакові́) перего́ни, (неудачн. неологизм) верхого́ни (Київ).
Коньки́ – ковзани́ (-ні́в), ковзані́, ковзанці́, кобзуни́ (-ні́в), (зап.) ли́жви (-жов); см. Конё́к 2.
Состязание на -ка́х – змага́ння (перего́ни) на ковзана́х.
Конькобе́жный – ко́вза́льський, льодобі́жний, (с)ковза́льний.
-ный спорт – ко́вза́ння, льодобі́жний спорт.
-ные состязания – льодобі́жні (ко́вза́льські) змага́ння (перего́ни).
Ло́дочный – чо́внови́й, чове́нний, каюко́вий, байдако́вий.
-ный мастер, см. Ло́дочник 3.
-ная мастерская – човна́рня.
-ные гонки – човнові́ перего́ни.
Назнача́ть, назна́чить
1) (
обозначать, отмечать что) значи́ти, визнача́ти и визна́чувати, ви́значити, зазнача́ти и зазна́чувати, зазначи́ти, на[по]знача́ти и на[по]позна́чувати, на[по]значи́ти, відзнача́ти и відзна́чувати, відзначи́ти, (о мног.) позначи́ти, повизнача́ти, повизна́чувати и т. п. що. [Визна́чує доро́гу блискави́цям (Куліш)].
-чить границы чему – ви́значити ме́жі чого́.
-чить север и юг на карте – зазначи́ти (позначи́ти) пі́вніч і пі́вдень на ма́пі (на (географі́чній) ка́рті).
-на́чь верх на тюке – на[по]значи́ верх на па́ці;
2) (
определять что кому, чему, для кого, для чего, предназначать на что) признача́ти и призна́чувати, призначи́ти, визнача́ти и визна́чувати, ви́значити, приділя́ти, приділи́ти, (наметить) назнамена́ти, (о мног.) попризнача́ти, попризна́чувати, повизнача́ти, повизна́чувати, поприділя́ти що кому́, чому́, (за-)для ко́го, (за-)для чо́го, на що. [Делега́ціям від селя́н призна́чено ці місця́, а від робітникі́в – оці́ (Київ). Я призначи́в чита́ння на оди́н ве́чір (Грінч.). Шевче́нко, пи́шучи свої́ тво́ри, не признача́в їх за-для чита́ння наро́дові (Грінч.). Части́ну свого́ заробі́тку він призначи́в на пе́вну мету́ (Київ). Я ви́значила розписа́ння таке́, що на росі́йську мо́ву йде небага́то годи́н (Крим.). У ту ба́шточку вкида́ли дівча́т і замика́ли там чи на два тижні, чи на два ро́ки, – то вже як пан приді́лить (М. Вовч.). Діточка́м мої́м пан щось приді́лить за мою́ смерть (М. Вовч.). Брахмані́зм обеззбро́їв стихі́йність цих по́ривів, назнамена́вши, як час для їх зді́йснення, два оста́нні перего́ни на життьово́му шляху́ (М. Калин.)].
-чить заседание на пятницу – призначи́ти засі́да́ння на п’я́тницю.
-чить награду – призначи́ти нагоро́ду.
-чать наказание – визнача́ти (признача́ти) ка́ру.
-чить опеку над кем – призначи́ти опі́ку над ким.
-ча́ть, -чить плату – визнача́ти, ви́значити, признача́ти, призначи́ти, кла́сти, покла́сти пла́ту (платню́). [Пла́ту кладу́ть чималу́ їй за рік (Грінч.)].
-чить в продажу, к продаже что – призначи́ти до про́дажу що.
-ча́ть работу кому – признача́ти (визнача́ти) пра́цю кому.
-чить себе сделать что – призначи́ти собі́ (сказа́ти собі́) зроби́ти що. [Як чого́ не скі́нчить у ти́ждень, що каза́ла собі́ скінчи́ти, то… (М. Вовч.)].
-чить свидание кому – призначи́ти поба́чення кому́.
Мне -чили притти в понедельник – мені́ призна́чено прийти́ в понеді́лок.
-ча́ть следствие – признача́ти слі́дство.
-ча́ть срок – признача́ти (визнача́ти) те́рмін (строк, речіне́ць).
-ча́ть, -чить цену – визнача́ти, ви́значити, кла́сти, покла́сти, станови́ти, постанови́ти, наряди́ти ціну́. [Ці́ну на зе́млю визнача́ли вони́ всі гурто́м (Грінч.). База́р ці́ну стано́вить (Богодух.). Взяли́ тому́ коню́ ці́ну наряди́ли – півтора́ста карбо́ванців та й чоти́ри (Пісня)];
3) (
на должность, для исполнения какой-либо обязанности) признача́ти, призначи́ти, настановля́ти и настано́влювати, настанови́ти, наставля́ти, наста́вити, ста́вити, поста́вити, станови́ти, постанови́ти кого́ ким, на ко́го, за ко́го, на яку́ поса́ду, приділя́ти, приділи́ти кого́ за ко́го, наряди́ти кого́ ким, (гал.) іменува́ти, на(й)менува́ти кого́ ким, на яку́ поса́ду, (о мног.) попризнача́ти, понастано́влювати, понастановля́ти, понаставля́ти, поприділя́ти; (только куда, кому, к кому) надава́ти, нада́ти (о мног.) понадава́ти кого́ куди́, кому́, до ко́го. [Неписьме́нних не признача́ють на відповіда́льні поса́ди (Київ). Його́ козаки́ злюби́ли, до се́бе в курі́нь пусти́ли, ще й ота́маном настанови́ли (ЗОЮР I). Щоб воєво́дами настанови́ти, того́ не бу́де зро́ду (Л. Укр.). Князя́ми нас понастановля́є (Куліш). Нас ніхто́ не обира́в, нас настанови́ли на пара́фії (Н.-Лев.). Його́ ски́нули з при́става й настанови́ли на стра́жника (Васильч.). Вони́ його́ постави́ли собі́ лаке́єм (Грінч. I). Соргі́я поста́вив пан за клю́чника (Основа 1862). Постанови́ли на дяка́ (М. Вовч.). Постанови́ли її́ за цари́нного (Кониськ.). Пан приділи́в ба́тька за лісника́ (М. Вовч.). До́ти чолові́к до́брий, до́ки його́ деся́тником не наряди́ли (Приказка). Агроно́мів надаю́ть нам з Ки́їва (Київщ.)].
-чить наследника – призначи́ти спадкоє́мця.
-чить кого опекуном над кем – призначи́ти (настанови́ти) кого́ опікуно́м (на опікуна́, за опікуна́) над ким. [Грома́да настанови́ла над ї́ми опікуно́м Пана́са Мо́мота (Грінч.)].
-чить себе преемника – призначи́ти собі́ насту́пника.
-чить сына в военную службу – призначи́ти си́на до військо́вої слу́жби.
-ча́ть, -чить кому какую-либо роль в чём – признача́ти, призначи́ти, приділя́ти, приділи́ти кому́ яку́ ро́лю в чо́му. [Салко́ві, що мав гра́ти старшину́, приділи́ли роль сві́дка (Грінч.)];
4) (
о судьбе: предопределять) суди́ти, присуди́ти, признача́ти, призначи́ти, приділя́ти, приділи́ти, надава́ти, нада́ти, наріка́ти, наректи́, назнаменува́ти кому́ що. [Мені́ літа́ ті́ї до́ля присуди́ла (Рудан.). Хто змо́же ухили́тись, що нам боги́ всеси́льні присуди́ли? (Куліш)].
Назнача́емый – визна́чуваний, зазна́чуваний; настано́влюваний, призна́чуваний и т. п. Назна́ченный
1) ви́значений, зазна́чений, на[по]зна́чений, відзна́чений, повизна́чуваний
и т. п.;
2) призна́чений, ви́значений, приді́лений, покла́дений, поприді́ляний
и т. п. [Тво́рчі си́ли, – ті гна́тимуть вас у призна́чене мі́сце (Франко). Зако́ване в залі́зні обручі́ письме́нство незаба́ром переросте́ призна́чену йому́ мі́рку (Рада). Гро́ші, від грома́ди призна́чені на шко́лу (Грінч.)].
-ная цена – ви́значена ціна́.
В -ный час, в -ное время – у призна́чену годи́ну (призна́ченої годи́ни), у призна́чений час (призна́ченого ча́су);
3) призна́чений, настано́влений, наста́влений, поста́влений, постано́влений, приді́лений, наря́джений, імено́ваний, нада́ний, попризна́чуваний
и т. п. Вновь -ный – новопризна́чений, новонаста́влений ким, на ко́го, за ко́го, на яку́ поса́ду, новонада́ний кому́, до ко́го;
4) су́джений, прису́джений, призна́чений, приді́лений, на́да́ний, наре́че́ний, назнамено́ваний. [До своє́ї мети́, назнамено́ваної йому́ од бо́га, ді́йде (Куліш)].

-ться
1) визнача́тися
и визна́чуватися, бу́ти визна́чуваним, ви́значеним, повизна́чуваним и т. п.;
2) признача́тися
и призна́чуватися, бу́ти призна́чуваним, призна́ченим, попризна́чуваним и т. п. [Речінця́ по́бутові на Запорі́жжі не визнача́лося ніко́му (Куліш). Щоб пола́годити спір, визна́чується губернія́льна комі́сія (Франко). Її́ ще зда́вна призна́чено мені́ (Грінч.). Почала́ лічи́ти йому́ ліні́йкою в доло́ню, скі́льки було́ то вже йому́ призна́чено (Васильч.)].
Деньги -ча́лись на одно, а пошли на другое – гро́ші призна́чено було́ на одно́, а пішли́ на и́нше.
Срок -чался длинный, а теперь его сократили – те́рмін (строк, речіне́ць) призна́чено (ви́значено) було́ до́вгий, а тепе́р скоро́чено.
Срока не -чалось никому – те́рміну (стро́ку, речінця́) не стано́влено (не визнача́ли, не визнача́лося) ніко́му;
3) признача́тися, настановля́тися
и настано́влюватися, бу́ти призна́чуваним, настано́влюваним, призна́ченим, настано́вленим, попризна́чуваним, понастано́влюваним и т. п. ким, на ко́го, за ко́го, на яку́ поса́ду. [Па́нна настановля́ється на вчи́тельку в село́ С. (Коцюб.). Ті батюшки́, що вчи́лися в акаде́мії й були́ понастано́влювані на пара́фії (Н.-Лев.). Інстру́ктора від нас за́брано, а нам нада́но и́ншого (Київщ.). Полко́вники і со́тники нада́ні теж із по́льського па́нства (Куліш)].
Он -ется инструктором – його́ призна́чено (настано́влено, признача́ють, настановля́ють) на (за) інстру́ктора.
-ется комисия для рассмотрения дела – признача́ється комі́сія (признача́ють комі́сію), щоб розгля́нути спра́ву.
-ется следствие по этому делу – признача́ється (признача́ють) слі́дство в цій спра́ві;
4) суди́тися, признача́тися, приділя́тися, бу́ти призна́ченим, приді́леним, нада́ним, назнамено́ваним, наре́че́ним. [Щоб не було́ одни́х, яки́м ні́би призна́чено ті́льки працюва́ти, і дру́гих, яки́м призна́чено з чужо́ї пра́ці живи́тися (Рада). Шлях без мі́ри, вік без лі́ку їй нада́но від творця́ (Самійл.). Та вже коли́ наре́чено вмира́ти, і зна́хури не відше́пчуть (ЗОЮР I)].
Перебе́жка
1)
см. Перебе́г 1 - 3;
2) (
бег взапуски) ви́передки (-док), перего́ни (-нів).
Устраивать -бе́жки – бі́гати нави́передки, переганя́тися.
Перего́н, перего́нка
1) (
действ.) переганя́ння, перегі́н (-го́ну). [«Чуда» такі́, як перегі́н в свине́й бісі́в (Л. Укр.)]; хим. – переганя́ння, перепуска́ння, перегі́н (-го́ну), пере́пуст.
Лошадь пала с перего́ну – кінь здох з перего́ну;
2)
-ка, -киперего́ни, ви́передки.
В -ку, в -ки, в перего́нышки, в перего́н – в перего́ни, на перего́ни, (взапуски) на(в)ви́передки з ким, навза́води з ким. [Ки́нутися, пусти́тися на перего́ни, на(в)ви́передки з ким. Ді́ти в перего́ни біжа́ть (Франко)];
3) (
расстояние) перегі́н (-го́ну), го́ни (р. гін и го́нів). [Погна́ли не́крут з рі́дного кра́ю аж у Моско́вщину… До́вгий перегі́н (Мирн.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Лидировать – вести перед, бути попереду (лідером), очолювати, первувати, (постоянно) лідерува́ти:
лидировать в чемпионате, гонке – очолювати чемпіонат, перегони (гони); лідерувати в чемпіонаті, перегонах. Обговорення статті
Перебежка
1) перебіга́ння, пере́бі́г, перебі́жка;
2) (
повторное состязание в беге, спорт.) перебі́жка;
3) (
расстояние, устар.) перегі́н;
4) переки́нчицтво, перекинення, перебігання, перехід (до во́рога);
4) (
бег взапуски) ви́передки (-док), перего́ни:
наступали перебежками – наступали перебігаючи (перебіжками);
устраивать перебе́жки – бі́гати нави́передки, переганя́тися.
[…Сонце зайшло. Конає вечір. Надходить ніч. На валах ідуть перебіжки, і одноманітно відбиває кулемет (М.Хвильовий). Небо поринуло в зеленій перебіжці зір. Зорі казково жевріли над віллами, над лісом: бавились, перелітали, сковзались над ставком (М.Хвильовий). Висадився десантом, а потім перебіжками, перебіжками поміж соняшниками, та за хлівом у лопухах і замаскувався (О.Вишня). Це ж для людства — навіть ще не вчора! Півстоліття — це ж хвилина, мить! Перебіг сліпучий метеора, Що не встиг упасти і згоріть! (М.Рильський). Надвечір ми вибирались зі свого району, брели пшеницею, ховаючись від випадкових автівок, перебіжками рухались уздовж паркану, залягали в запиленій траві й розглядали літальні апарати. АН-2, з його суцільнометалевим фюзеляжем і полотняною обшивкою крил, здавався нам потойбічною машиною, на якій прилетіли демони, аби пропалити небо над нами бензином і свинцем (С.Жадан)].
Обговорення статті
Скачка
1) скакання, стрибання, плигання;
2) (
преим. мн., спорт., скачки) перегони, гони, верхогони, біговисько, (только ед., быстрая езда) гонитва:
бешенная скачка – скажена (божевільна) їзда (гонитва);
скачка (скачки) с препятствиямиперегони (гони, верхогони) з перепонами.
[У свято зробили кінські перегони (У.Самчук). Не минаючи ані рядочка, жадібно поглинала вона всі звіти про прем’єри, верхогони, вечірки, цікавилась дебютом тої чи іншої актриси, відкриттям нової крамниці (м.Лукаш і М.Гайдай, перекл. Ґ.Флобера). Завжди, бувало, разом їздять на всі турніри, верхогони та інші змагання лицарські (М.Лукаш, перекл. Д.Бокачо). Єпископ часто бував разом із тим маршалком; раз якось — було те саме на Йвана — їхали вони вдвох верхами по тій вулиці, де кінські гони одбувались, і єпископ помітив одну молоду панію, що померла під нинішню пошесть (М.Лукаш, перекл. Д.Бокачо). Перша частина його життя (я розпитав людей) минула на кінських перегонах, і кілька разів на рік він трощив собі ребра. Оскільки при цьому ламалися ще й ноги, Ортолан, власне, ніколи не ходив, м’язи його ніг атрофувались, і він пересувався нервовим вистрибом, мов на дибах (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). — А ти маєш про перегони хоч якесь уявлення? — спитав я. — Уявлення? — перепитав Густав. — Я знаю кожне кінське копито (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка). — Вчора на перегонах був. — І як там? — Нагнувся шнурка зав’язати — сідло накинули… — І?! — Другим прийшов].
Обговорення статті
Ослепнувший, ослепший – осліплий, (отемневший) отемнілий.
[— Так буде й надалі. — І нагальне мелькнула йому в голові якась думка, бо протер осліплі від сонця очі й устромив їх в Юстину. — Ви що, виворожуєте мені смерть… жадаєте мені смерті? — Ступі починала надокучати «культурна», як йому здавалось, бесіда, й він чвиркнув слиною крізь зуби, немовби «культурність» з себе випльовуючи (Р.Федорів). Вбери ту славну сукню і дай мені забути ці чорні перегони пролопотілих літ. Вбери пречисту сукню, розпукни в сто пелюсток, щоб я не загубився між сміхом і плачем. Осліплий і оглухлий, знімілий і отерплий, лечу на свій сліпучий всеочисний вогонь (В.Стус)].
Обговорення статті
Гонка
1) гоніння, гонитва, гін;
2) (
сплавка леса) сплавляння;
3) (
плот) сплав;
4) (
бег взапуски) перегони;
5) (
гонка водки) гоніння (куріння) горілки;
6) (
нагоняй) натруска, прочуханка, перегречка;
7) (
спешка) поспіх:
авто-, вело-, мотогонки – авто-, вело-, мотоперегони;
гонка вооружений – (перен.) гонитва (змагання) в озброєнні; озброювання наввипередки;
гонка на лашадях – верхогони;
задать гонку кому – (разг., фам.) дати (завдати) прочухана (чосу, гарту) кому; дати кому перцю з маком.
[Коні, почувши волю, шарпнулись із копита, витяглися — і помчались стрілою наввипередки, згинувши незабаром у густій хмарі куряви. Лиш інколи, коли сильніший повів вітру відносив набік куряву, видко було оддалік дві каруци, одну ближче, другу далі, що, немов п’яні, хиталися з боку на бік від скаженого гону… (М.Коцюбинський). Справа торкалась літературного життя, цього невпинного кишіння, що в умовах існування ворожих організацій поволі накупчує вибуховий матеріал у щоденних суперечках та сварках і раз-два на рік доходить до справжніх літературних завірюх, коли боротьба стає одверта і масова, боротьба за привілеї, за вплив, за першу чергу до друкарського верстата й контори видавництва. Бо є внутрішнє літературне змагання, творчі перегони, що дають цінності письменству, і змагання зовнішнє, що постачає цінності самому письменникові, а з літературою має не більше спільного, як залаштункові інтриги з грою актора на сцені (В.Підмогильний). Вбери ту славну сукню і дай мені забути ці чорні перегони пролопотілих літ (В.Стус). Третього липня президентська кампанія стартувала офіційно. Кандидати, як по команді, рвонули на перегони. Україну заклеїла агітація. У Сінгапурі за таке обклеювання у громадських місцях можуть оштрафувати, посадити або й дати бука з бамбука. А тут кожна партія обклеює своїми лідерами усе, до чого береться клей (Л.Костенко). Гриби, люди, крадені дрова, сушняк на розпал, пастки, щорічні перегони на джипах, полювання. Ліс годував цього малого гнома (Б.Антоняк, перекл. О.Токарчук). Він іще з ними не поквитався… Ні, ні, ось він їм дасть доброго чосу! (О.Терех, перекл. Д.Ґолсворсі)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Бега (конские) – перего́ни, -нів.
Гонка
1) (
леса, плотов) сплав, -ву, сплавля́ння, -ння;
2) (
на лодке) перего́ни, -нів;
3) (
о водке, вине) гоні́ння, -ння.
Перебежка
1) (
перебег) пере́біг, -гу, перебіга́ння, -ння;
2) (
перегонка) ви́передки, -док, перего́ни, -нів.
Скачка
1) скака́ння, -ння; біг, -гу;
2)
ска́чки (бега) перего́ни, го́ни, -нів.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Гонка, ткацк. – гонки́ (-кі́в);
• г. (состязание
) – перего́ни (-нів).
Обводка – обво́дження;
• о. дымовой
перего́ни (-нів).
Состязание, гонки, автоперего́ни (-нів).

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Препятствие
• Скачки с препятствиями
перегони (верхогони) з перепонами.
Скакать
• Скакать на одной ноге
– скакати на одній нозі; (образн. розм.) скакати діда.
• Скачка (скачки) с препятствиями
– (пере)гони (верхогони) з перепонами.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

го́нка перего́ни,-нів

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Бега – бігові́ (пере)го́ни (-нів).
Гонкиперего́ни (-нів).
Скачки – скакові́ (пере)го́ни (-нів); (ристалище) – біго́вище.
Состязание – змага́ння; с. в беге – бігові (пере)го́ни (-нів); с. сторон – змага́ння сторін.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

перего́ни, -нів, -нам

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Перегі́н, -го́ну, м.
1) Перегонъ.
Погнали некрут з рідного краю аж у Московщину... Довгий перегін. Мир. ХРВ. 139.
2) Парина, наново вспаханная.
3)
Перего́ну да́ти. Поколотить хорошенько. Рутульцям перегону дати. Котл. Ен. V. 56.
4)
Перего́ни. Дымовые ходы въ печкѣ.

Запропонуйте свій переклад