Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 11 статей
Запропонувати свій переклад для «переселення»
Шукати «переселення» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Зарисо́вывать, зарисова́ть –
1) (о рисунке) зарисо́вувати, зарисува́ти; (словами) обче́ркувати, обчеркну́ти, обкре́слювати, обкре́слити. [Бордуля́к яскра́во обчеркну́в ті наді́ї, що поклада́є на йо́го (на пересе́лення) селяни́н (Єфр.)];
2) (замазать) замальо́вувати, замалюва́ти. [А да́лі взяв та недба́йливо позатира́в, замалюва́в усе́ (Васильч.)].
• Зарисо́ванный – зарисо́ваний, обче́ркнутий, обкре́слений; замальо́ваний.
Метампсихо́з(а) – метемпсихо́за, перехі́д (-хо́ду) или пересе́лення душ.
Мигра́ция – мігра́ція, пересе́лення.
Обраща́ть, обрати́ть –
1) (направлять) поверта́ти, поверну́ти, оберта́ти, оберну́ти, зверта́ти, зверну́ти, наверта́ти, наверну́ти, напрямля́ти, напрями́ти (куди́, до чо́го). [Це наверта́ло її́ думки́ на и́нший шлях].
• -щать оружие против врага – поверта́ти (оберта́ти, скеро́вувати) збро́ю на во́рога.
• -тить неприятели в бегство – погна́ти во́рога.
• -ща́ть, -ти́ть разговор на иной предмет – перево́дити, переве́сти́, зверта́ти, зверну́ти розмо́ву на и́нше; заговори́ти про и́нше.
• -щать взор вверх, в сторону – зво́дити (зверта́ти) о́чі (по́гляд) уго́ру, убі́к.
• -ща́ть внимание, см. Внима́ние.
• -ща́ть, -ти́ть на что-либо свои старания, усилия – захо́джуватися, заходи́тися коло чо́го пи́льно. См. ещё Обора́чивать 1;
2) на что – поверта́ти, поверну́ти, ужива́ти, вжи́ти що на що. [Всю си́лу ро́зуму свого́ поверну́в (ужи́в) на це. Всі гро́ші поверну́в на буди́нок];
3) во что – перево́дити, переве́сти на що, поверта́ти, поверну́ти на що, у що, оберта́ти, оберну́ти на що, у що. [Свої́ до́бра нерухо́мі переві́в на гро́ші. Поверну́в свою́ му́зу на знаря́ддя тіє́ї сліпо́ї знена́висти (Єфр.)].
• -ти́ть в деньги – переве́сти на гро́ші, згроши́ти. [Як ї́хатимуть на переселе́ння, то цей садо́к згроша́ть].
• -ща́ть в ничто – у ні́ве́ць, у ніщо́ поверта́ти, поверну́ти, пусти́ти в ніве́ць, зве́сти́ на ні́ве́ць. [Усю́ попере́дню робо́ту зве́дено на ні́ве́ць].
• -ти́ть разговор в шутку – поверну́ти розмо́ву; на жа́рти, на смі́шки;
4) (превращать кого во что, чем), см. Превраща́ть, Обё́ртывать, Обора́чивать 4.
• -ща́ть, -ти́ть кого в веру (в как.-л. учение, направление) – наверта́ти, наверну́ти кого́ до ві́ри, вверта́ти, вверну́ти в ві́ру.
• -ща́ть, -ти́ть кого в социализм, марксизм – наверта́ти, наверну́ти кого́ до соціялі́зму, маркси́зму.
• -ща́ть, -ти́ть кого в социалиста, марксиста – поверта́ти, поверну́ти, оберта́ти, оберну́ти кого́ на (в) соціялі́ста, маркси́ста.
• Обраща́емый – пове́ртаний, обе́ртаний на що, у що; ужи́ваний на що.
Обращё́нный –
1) пове́рнутий, пове́рнений, зве́рнений;
2) ужи́тий;
3) переве́дений нащо, обе́рнутий (-нений) на що, у що, по[ва]ве́рнутий (-нений) на що, у що. [Ли́цями обе́рнені до со́нця (Стеф.). По́гляд зве́рнений був про́сто до йо́го (Єфр.). Наве́рнений на католи́цтво. Ба́ба тако́ж ві́дьма, а дочка́ ще не наве́рнена].
Переселе́ние – (переход) пересе́лення, переселі́ння, перехі́д (-хо́ду), (перевод кого) переселя́ння. [Почали́сь самохі́тні переселі́ння (Неч.-Лев.). Ві́ра в перехі́д (пересе́лення) душ].

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Переселение – (переход) пересе́лення, -ння; (перевод кого) переселя́ння, -ння.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

мигра́ция мігра́ція,-ції, пересе́лення, перемі́щення, пересува́ння

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Пересе́лення – переселение.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

пересе́лення, -ння; -се́лення, -се́лень і -се́леннів

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Переселе́ння, -ня, с. Переселеніе. Переселення у Вавилон. Єв. Мт. І. 11.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Изгна́ніе = вигна́ння (С. Л.), прогна́ння, зго́н. (С. Л.). — „Се було до згону або після згону“ кажуть люди, згадуючи про часи до або після переселення українського народу з правого на лївий берег Днїпра, переважно після Прутського миру. С. Л.