Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 21 статтю
Запропонувати свій переклад для «пересторога»
Шукати «пересторога» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Остереже́ние (предостережение) – остере́ження, застере́ження, пересторо́га.
Предостереже́ние – осторо́га, пересторо́га, за[о]стере́ження, перестере́ження. [Чому́-ж мої́х пересторо́г не слу́хав (Грінч.). Не тре́ба й осторо́ги проро́чої (Л. Укр.). Се їй здає́ться перестере́женням і віщува́нням бід яки́хсь вели́ких (Куліш)].
-ние со стороны кого – осторо́га (пересторо́га) від ко́го.
В -ние – на осторо́гу (пересторо́гу) кому́.
Послужить -нием – ста́ти(ся) за осторо́гу (за пересторо́гу) кому́.
Для -ния от чего – щоб застерегти́ проти чо́го (перед чим), щоб запобі́гти чому́.
Предупрежде́ние
1) по[у]пере́джування, по[у]пере́дження;
2) (
предостережение) попере́дження, пересторо́га, осторо́га (-ги), за[о]стерега́ння, застере́ження кого́; см. Предостереже́ние.
Делать, сделать -ние кому – попереджа́ти, попереди́ти кого́ про що;
3) (
предохранение) запобіга́ння, за́біг чому́.
Меры -ния несчастных случаев – за́ходи до запобіга́ння неща́сним ви́падкам.
Меры -ния – запобі́жні́ за́ходи.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Спрашиваться, спроситься
1) (
просить разрешения, согласия) питатися, спитатися, попитатися, запитуватися, запитатися;
2) (
перен., о привлечении к ответсвенности) спитати;
3) (
спрашивать) питати, питатися:
спрашивается – постає (виникає) запитання (питання);
спрашивается, какая цена такой договоренности – виникає запитання, чого варта така домовленість;
спросись у учителя, разг. – спитай дозволу (спитайся) в учителя;
теперь спрашивается, как быть? – тепер питання, що [його] вдіяти (робити, почати)?;
это с меня спросится – це від мене вимагатимуть, це з мене спитають (питатимуть); я за це відповідатиму
[Ходить гарбуз по городу, питається свого роду — «Ой чи живі, чи здорові всі родичі гарбузові?» (Н.п.). Щоб часом дарма не блудить, чужого розуму питайся  (Пр.). Еней сьому подивовався І баби сучої спитався: Як відьму злую сю зовуть (І.Котляревський). — Я не знаю, як у світі, меж панами, усе прочеє водиться, а знаю, що усюди будуть питатись про вашу жінку: відкіля вона, і хто така є? Нехай ви, люблячи мене, і не засоромитесь сказати прямо: «Вона мужичка», та яково вам буде тоді? Усі будуть з вас сміятись, усі осуждати, усі цуратимуться вас, що у вас через жінку уся рідня мужики… (Г.Квітка-Основ’яненко). На людськім полі ростуть панські дуби. Мужик іде та й рубає, нікого не питаючись, наче своє (М.Коцюбинський). Щоб жить — ні в кого права не питаюсь. Щоб жить — я всі кайдани розірву. Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу (П.Тичина). — Ти повчи мені батька! Він знає, що робить! — в голосі Гната обізвалась пересторога. — Ви все знаєте. А в дівки ж згоди питалися? (М.Стельмах). Так. Одне ти з’ясував точно. Зустрічатися з Кирилом ти повинен був у нього вдома. <…>, під «Дитячим світом» ти стовбичиш з якоїсь іншої причини. Але з якої, хотів би ти знати! Хіба піти спитатися в Дзержинського. У Залізного Фелікса. Ні, в Залізного Зіґфріда. У Конрада Клауса Еріха Дзержинського. Або в Райнера Анзельма Віллібальда Кірова. Або у Вольфґанґа Теодора Амадея Леніна (Ю.Андрухович)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПРЕДУПРЕЖДЕ́НИЕ (загрози) пересторо́га.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Предварение – упере́дження, -ння; пересторо́га, -ги.
Предостережениепересторо́га, осторо́га, -ги.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Предостережениепересторога; застереження. Для предостережения – в пересторогу; щоб застерегти проти чого; щоб запобігти чому.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Предостережениепересторо́га.
Предупреждение – попереджа́ння, попере́дження;
• п. (предостер.
) – перестерігання, пересторо́га.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Послужить
• Послужить причиной чего
– стати причиною чого; спричинитися до чого; спричинити що.
• Пусть это послужит ему уроком
– нехай це стане йому за науку.
• Это ни к чему не послужит
– це ні на що не придасться; з цього нічого не буде; (образн.) З цього пива не буде дива. Пр.
• Это послужило ему во вред
– це пішло (вийшло) йому на шкоду; це йому пошкодило (зашкодило, завадило).
• Это послужило ему в пользу
– це пішло (вийшло) йому на користь; це вийшло йому на добре; це стало йому в пригоді.
• Это послужит им предостережением
– це буде їм пересторога (застереження); це стане їм за осторогу (за пересторогу).
• Это послужит поводом
– це буде приводом; це стане за привід.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

предостереже́ние пересторо́га,-ги, застере́ження
сигнализа́ция сигнал(із)ува́ння, оповіща́ння; засигнал(із)ува́ння, опові́щення; сигналіза́ція,-ції
с. авари́йная сигналіза́ція [пересторо́га] аварі́йна, небезпекоспові́щення
с. автомати́ческая сигналіза́ція автомати́чна
с. звукова́я сигнал(із)ува́ння звукове́
с. пожа́рная сигнал(із)ува́ння поже́жне
с. рудни́чная сигналіза́ція копа́льнева
с. скоростна́я сигналіза́ція шви́дкісна
с. трево́жная засигнал(із)ува́ння триво́жне

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Пересторо́гапредостережение.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Предостережениепересторо́га, осторо́га; для -ния – щоб перестерегти про́ти чо́го, в пересторо́гу.
Предупреждение
1) (
предостережение) – пересторо́га, застере́ження; делать -ние – робити пересторо́гу, дава́ти пересторо́гу;
2) (
чего) – запобі́г (-гу) чому (Н); (действ.) – запобіга́ння чому́; в -ние чего – щоб запобі́гти чому́.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

пересторо́га, -ги, -зі; -сторо́ги, -сторо́г

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Пересторо́га, -ги, ж. Предостереженіе. Єдного пригода — другого пересторога. Ном. № 3908. О. Гервасій не чув сієї перестороги. Св. Л.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Предосторожность — обере́жність, -ности, пересторо́га, -ги; меры П-сти — за́ходи обере́жности, запобі́жні за́ходи.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Предваре́ніе =упереже́ння; пересторо́га.
Предостереже́ніе = осторо́га, пересторо́га (С. З.), перестерега́ння (С. Ж.), предосторо́га. — Вичитував синові пригоди з свого життя, ставив йому ріжні перестороги. О. Мир. — Оповістив свою ласку, що на сей раз милує, додаючи пересторогу: гляди ж мінї... Лев. В. — Од приятелїв маючи тайниї перестороги. Мазепа. С. З. — Ну, сю пересторогу справді варто собі затямити. Фр. — Певниї одбіраючи перестороги, поворочаючи ся з Лубень. Л. В. — Одному пригода, другому предосторога. н. пр.

Запропонуйте свій переклад