Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 13 статей
Запропонувати свій переклад для «плаз»
Шукати «плаз» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Плашмя́кпла́з, спи́на.
Пресмыка́ющийся
1) що плазу́є, плазови́тий, повзю́чий. [Плазови́ті публіци́сти];
2)
-щиеся, зоол. – плазуни́ (-ні́в), (ед. ч.) плазу́н (-на́). [Прода́жність люде́й, двоно́гих плазуні́в (Ворон.)].
-щийся, -щееся животное (гад) – плаз (-за), по́плазка, ховзя́к.
-щиеся (т. е. гады) – гад (-ду), гадь (-ди), гаддя́; см. Гад. [В ха́ті була́ вся́ка гадь: вужі́ та ящірки́].

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПЛО́СКИЙ ще плиско́ватий, фраз. рі́вний, рідко плю́склий, (жарт) приміти́вний, деше́вий;
плоская сторона́ меча́ /са́бли тощо/ плаз.
СТОРОНА́ (місцевість) ще око́лиця, (тупий бік /меча тощо/) плаз;
лицева́я сторона́ лице́, (дому) чоло́;
обра́тная сторона́ коротк. зворо́т;
родна́я сторона́ оказ. рі́дна рідни́зна;
чужа́я сторона́ чужина́;
сторона́ у́лицы перія́;
моё де́ло сторона́ моя хата́ скра́ю;
сторона́ по де́лу сторона́ у спра́ві;
в сто́рону ще на́сторонь;
по ту сто́рону пото́йбіч;
со стороны́ отца́ /со стороны́ ма́тери/ по ба́тькові /ма́тері/;
со свое́й стороны́ коротк. і собі́, фраз. свої́м звича́єм;
ТУПО́Й, тупа́я сторона́ ша́шки хребе́т /плаз/ ша́блі.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Гоня́йло, -ла, м. Названіе одного изъ играющихъ въ игрѣ плаз. Ив. 19.
Плаз, -зу, м.
1) Палка? Ном. № 13662, 13663. Въ игрѣ того-же имени длинный прутъ. Kolb. І. 195. Въ игрѣ въ
шканди́бки (то-же, что и игра плаз) — проведенная на землѣ черта, на которой лежитъ палка (называемая у Kolb. І. 195 — плаз). КС. 1887. VI. 476.
2) Родъ игры, въ которой бросаютъ палкой съ цѣлью попасть въ другую, лежащую палку. Ив. 18. Kolb. І. 195.
Діти то у плаза, то в креймахи граються. Морд. Пл. 137.
Плазува́ти, -зу́ю, -єш, гл.
1) Пресмыкаться, ползать. Котл. Ен. III. 30.
На зеленому полі плазують сірі комашки поміж тим гадом. Левиц. Пов. 366.
2) Съ трудомъ идти, ѣхать, тащиться.
Сонні всі заворушились, потім піднялися і додому плазували. Мкр. H. 19.
3) Попадать палкой въ другую палку, лежащую на землѣ — при игрѣ въ
плаз (см.). Ив. 18.
Покарбуля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Бросить палку такъ, чтобы она пошла колесомъ, ударяясь о землю то однимъ, то другимъ концемъ (въ игрѣ въ плаз). Желех.
Хвіст, хвоста́, м.
1) Хвостъ.
Прив’язали до хвоста коневі. Рудч. Ск.
2) Иногда употребляется для обозначенія домашняго животнаго.
І хвоста нема у дворі. Ном. Тільки пара хвостів осталось. Ном. Та ще й закрутки покручено, — мабуть на всяку тварь, шоб і хвоста в дворі не було. Г. Барв. 417.
3) Шлейфъ, хвостъ платья.
Не вмієте так вертіти хвостом та крутити головою, як уміє Люцина та Рузя. Левиц. І. 319.
4) =
Нечеть. Вас. 156.
5) Названіе одного изъ играющихъ въ
плаз мальчиковъ. Ив. 19.
6) мн.
Хвости́ = Уси. (См. Ус 3). КС. 1893. V. 282.
7)
Крути́ти хво́стом. Хитрить, вилять. Крутить хвостиками. Ном. № 3003.
8)
Хвоста́ вкрути́ти. Сбить спесь. Швидко ми вам хвоста вкрутимо! не довго гордуватимете нами. К. ЧР. 72.
9)
Ви́бийте собі́ хвіст об тин. Оставьте пожалуйста ваши приставанья? Котл. МЧ. 438. Остальныя знач. См. подъ словомъ фіст. Ум. Хво́стик, хвости́ченько, хвосто́к, хвосто́чок. Кожда лисиця свій хвостик хвалить. Ном. № 9459. Я курочку під пашечку, єї хвосток видко. Чуб. V. 681. Копитцем луг пробігає, а хвостиченьком землю замітає. Чуб. ІІІ. 295. Коточок заховався в куточок, тілько видно хвосточок. Мил. 44. Піди, вовчику! — Піди, хвостику! — шутятъ надъ тѣмъ, кто, будучи посланъ, по лѣности посылаетъ за себя другого. Ном. № 10864. Ув. Хвости́ще. Рудч. Ск. І. 16. Хвостя́ка. Здоровенний хвостяка.
Ягни́чка, -ки, ж.
1) Ум. отъ
ягниця. Овечка въ первую зиму. Вас. 198. Родилися бички, телички, чорні ягнички. Чуб. III. 451.
2) Особый родъ бросанія палки въ игрѣ
плаз. Ив. 18.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Живо́тное = 1. тва́рь, поб. тварю́ка, (молоде, що годуєть ся молоком) — молошня́к (Харк. Чайч.) — Живо́тное пресмыка́ющееся = гад, га́дина, плаз. — Дома́шнее живо́тное = д. Животи́на. 2. (лайливо про чоловіка) — зьвір, скоти́на.
Игра́ = гра, грання́, граття́, и́грашка, и́грище, гри́ще, гу́ля́нка, заба́ва, за́бавка. — Гра в карти. — З другими дїтьми він не знавсь і в грища з ними не вдававсь. Бодянський. — Дїдона вигадала грище, Еней щоб веселїший був. Кот. — З його граття́ не буде пуття́. н. пр. — Дївочі игрища не забутні. К. Д. С. — Яка ж воно й гулянка буде, як кожен нарізно, коли вже грати ся, то вкупі. Чайч. — Дитяча за́бавка. — Игра́ въ жму́рки = д. під сл. Жму́рки. И́гры ка́рточныя, въ ка́рты = картя́рство: ду́рень, підкидни́й, неві́рний ду́рень, ві́дьма, кончи́на, коро́ль, віз, ла́ва, ме́льник, ци́ган, пяни́ця, свиня́, па́мфиль, хви́лька, хлюст і т. д. — Игра́ въ мячъ = у мняча́: ги́лка, городо́к, бара́н, висо́кий дуб, ка́ша, ма́тка, мета́, пі́чка і т. д. (Малорос, игры Кіев. Ст. 1887–6). — Игра́ въ ко́сти = кости́рство. — Нїкому не служачи, а тілько костирством і пянством бавять ся. Ст. Л. — Добра свого на костирство, на танцї-музики не прогайнували. К. Б. — И́гры въ па́лки, въ ко́сти = дарови́ще, бу́лка, го́лий у го́лого, коро́мисло, королї, па́цї, пу́калка, си́кавка, скраклї, цу́рка, шва́йка, шкалу́б або ген-ге́н, ти́кало, тара́н, шкере́берть, шканди́бки і т. д. (Малорус. и́гры Кіев. Ст. 1887—6) — Игра́ въ кре́мешки = у кре́ймахи, у кре́мняхи. — И. въ. носки́ = носани́на. – И. въ чётъ или не́четъ = чіт чи ли́шка. — А ну вгадай: чи чіт, чи лишка? — И. хорово́дная = тано́к: во́рон, горобе́йко, зеле́ний шум, коро́ль, хре́щик, же́льман і т. д. (Малорус. игры. К. Ст. 1887–6). — И́гры мо́лодежи = гри́ще, гри́ща, и́грища: (катаючи яйця або оріхи) — ки́тьки, по́китьки, котю́чка, (розбиваючи яйця) — навби́тки, (на льоду коло стовпа́) — крутїлка, ко́лесо, (на скубку за волосся) — чупру́н, в ску́бки, на ску́бку, (инші гри) — до́вга лоза́, коза́, ко́тик, кон, ла́стівка, плаз, тїсна́ ба́ба, сви́нка і т. д. — Къ нему́ пришла́ хоро́шая игра́ = у йо́го до́бра ка́рта, до́брі ка́рти.

Запропонуйте свій переклад