Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 25 статей
Шукати «плес*» на інших ресурсах:

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ба́йдиґи, -диґ, ж. мн. Въ выраж.: байдиґи плести́. Говорить вздоръ. Желех.
Банелю́ки, -люк, ж. мн. Употр. въ выраженіи: банелю́ки плести́ — молоть вздоръ, городить чепуху. Ном. № 13029. Що ти мені банелюки плетеш? Фр. Пр. 21.
Ла́дка, -ки, ж.
1) Оладья.
Млинець ладку посватав. ЗОЮР. II. 27.
2) Преимущественно во мн. Ладонь, ладоша. (Дѣтск. слово).
Плеска́ти у ла́дки. Бить въ ладоши. Сидить баба на березі, ладками сплеснула. Чуб. V. 845. Ладки, ладки, а де були? — В бабки. Ном. № 9264. Ум. Ла́доньки, ла́дочки, ладо́шки, ладу́сі, ладу́сеньки, ладу́сики. А в ніженьки — ходусеньки, а в рученьки — ладусеньки. Мет. 2. Ладки-ладусі, а де були? — В бабусі. Ном. № 9264.
Лоза́, -зи́, ж.
1) Раст. лоза.
Їж, козо, лозу, коли сіна немає. Ном. № 2410. Люде гнуться, як ті лози, куди вітер віє. Шевч. 80.
2)
царегра́дська. Раст. Elaegnus hortensis. ЗЮЗО. І. 121.
3) Розга.
4) Весенняя хороводная игра, въ которой играющіе становятся
в ключ, съ одного конца котораго двѣ дѣвушки подымаютъ руки, подъ которыми пробѣгаетъ крайняя играющая противоположнаго конца и тя́гне за собо́ю уве́сь ключ, при чемъ поются принадлежащія этой игрѣ пѣсни. Такія-же точно игры (но съ другими пѣснями) — въ смороди́ну и ключ. (Лубен. у.). Мил. 53. Плести́ лозу́ — варіація этой игры въ Переяс. у. КС. 1887. VI. 480.
5)
До́вга лоза́. Игра, подобная чехардѣ, описанная у Чуб. III. 105, Ив. 66, КС. 1887. VI. 480. Ум. Лі́зка (ло́зка), лі́зонька (Маркев. 132), (ло́зонька), — За густими лізоньками біжить річка струєчками. Чуб. V. 187.
Плескави́ця, -ці, плесканка, -ки, ж. Рыба Abramis (Blicca) argyrolenca. Вх. Пч. II. 18.
Плеска́на, -ної, ж. Родъ кушанья: куски гречишной лемі́шки, обсыпанные истолченнымъ коноплянымъ сѣменемъ и изжаренные. Маркев. 159.
Плеска́нка, -ки, ж.
1) Глиняная посуда, родъ большой фляжки для водки въ видѣ плоскаго круга съ горлышкомъ; носится на шнуркѣ черезъ плечо. Шух. I. 270.
2)
Пле́сканка си́ру. Кругъ сыру. МУЕ. III. 47.
Плеска́ння, -ня, с.
1) Хлопаніе въ ладоши.
2) Выдѣлываніе ковриги хлѣба. Чуб. I. 267. См.
Випліскувати 2.
Плеска́ти, -щу́, -щеш, гл.
1) Плескать.
А нащо було плескати на його водою?
2) Хлопать въ ладоши; рукоплескать.
Вийшла доня на улицю, в білі руки плеще. Лукаш. 125.
3) =
Випліскувати 2. Плещу, плещу хлібчик, дай, бабо, кіста! Харьк.
4) У кузнецовъ: клепать. Сумск. у.
5) Болтать, выдумывать.
Що ти там плещеш, — хиба ніхто сього не знає або не чув зроду?
6) Шлепать (по грязи).
А він і плеще до мене через рівчак. О. 1862. VI. 44.
Плеска́тий, -а, -е. Плоскій, приплюснутый. Вас. 148. Такий плескатий, як от корж. Ком. І. 29.
Плеска́тися, -щу́ся, -щешся, гл. Плескаться. Плескалась рибка на воді. О. 1861. І. 97.
Плеска́ч, -ча́, м.
1) Родъ круглаго хлѣба съ плоскими поверхностями.
Напече книшів, пиріжків, буциків і плескачів. Г. Барв. 130.
2) Шлепокъ.
Надавала йому, ворожому синові, плескачів у спину, щоб не висижувавсь у хаті та йшов на роботу. Новомоск. у.
Плеско́ватий, -а, -е. Сплюснутый, плоскій. НВолын. у. Мил. 16.
Плесно́, -на́, с. Плесна, плюсна, metatarsus. Константиногр. у. Вх. Зн. 50. Желех. Пле́сна. Плесневыя кости. НВолын. у.
Плесну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ плескати.
1) Плеснуть.
Взяв горілку, вихилив та й плеснув під стелю. Г. Барв. 210.
2) Хлопнуть въ ладоши.
Плеснула рученятами.
Плесну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Одн. отъ плескатися. Плеснуться. Плеснулася вода з глечика. Риба плеснулася.
Пле́со, -са, с.
1) Озеро по теченію рѣки, сильно расширенное мѣсто рѣки, чистое, незаросшее, съ тихимъ теченіемъ. Шух. І. 6.
Коломак... літом пересихає, тільки зостаються плеса. О. 1861. VIII. 93. Поміст вилискувався, як замерзле плесо. Стор. МПр. 74.
2) Грядка четвероугольной формы. Харьк.
Як оце плесо захарастили редькою. Зміев. у. Плесо огірків, капусти. Лебед. у. Ум. Плісце́. Константиногр. у.
Плести́, -ту́, -те́ш, гл.
1) Плесть.
Дівочки та віночки та плестимуть. Мет. 154. Плетуть сітки та на твої дітки. Нп.
2) Вязать.
Плести панчохи.
3) Вить.
Плете... вірьовки. Г. Барв. 14.
4)
лозу́. Родъ дѣтской игры: дѣти становятся въ два ряда лицомъ къ лицу, всѣ пары vis-avis берутся за руки; крайняя пара проходитъ подъ руками всѣхъ и становится съ противоположнаго конца, за ней слѣдующая и т. д., — подражаніе выплетанію изъ лозы какой-нибудь вещи. КС. 1887. VI. 480.
Плести́ся, -ту́ся, -те́шся, гл.
1) Плестись.
Як густо сей личак плівся.
2) Заплетаться:
Згадай мене, ненько, в суботу пізненько, як дівчата помиються й плетуться дрібненько. Грин. III. 559.
Плиска́тий, -а, -е = Плескатий. Дивлюсь, аж на тій деревині усякого розбору сливи — і круглі, і плискаті, і довгенькі, та все на одному дереві. Золотон. у.
Плиска́ч, -ча́, м.
1) =
Плеска́ч. Спекла жінка плискач і дала на дорогу, та такий добрий. Новомоск. у.
2) Шлепокъ, легкій ударъ ладонью.
Плісце́, -ця́, с. Ум. отъ плесо.
Плоскавиця, -ці, ж. = Плескавиця. Вх. Пч. II. 18.
Пля́скати, -каю, -єш, гл. = Плескати.
Пляска́ч, -ча́, м. = Плескач 2. Пляскача дати. О. 1861. XI. Св. 35.