Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 20 статей
Запропонувати свій переклад для «площина»
Шукати «площина» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Изоли́рующий, см. Изоляцио́нный.
-щие языки – ізоля́нтні мо́ви.
-щая поверхность – ізоля́нтна площина́ (по́ве́рхня).
Накло́нный
1) похи́лий, похи́льний, похи́листий, нахи́лий, схи́листий, (
реже) спохи́лий, схи́льнистий, (косой) укі́сний, скі́сни́й. [Ні́где мені́ посто́яти під похи́льним ти́ном (Мил.). Ша́пка чо́рна похи́листа (ЗОЮР I). Верба́ стоя́ла крива́, схи́листа на став (Грінч. II). Дощ де-да́лі часті́ш сту́кав по укі́сному дашку́ (Корол.). Со́нце скі́сними промі́ннями зазира́є йому́ в ві́чі (Загірня)].
-ная плоскость – похи́ла пло́ща (площина́), похи́лість (-лости), (косогор) косогі́р (-го́ру). [Бу́йна фанта́зія труча́є його́ по похи́лості в яку́сь чо́рну безо́дню (Коцюб.)].
Катиться по -ной плоскости – коти́тися по похи́лій пло́щі (площині́), коти́тися по похи́лості (по́хилом), (перен.) як з гори́ коти́тися.
-ное положение – похи́лий стан, нахи́леність, похи́леність, похи́лість (-ости), нахи́лення (-ння).
Работать, сидеть в -ном положении – нахили́вшися (на́схил(ь)) працюва́ти, сиді́ти, працюва́ти, сиді́ти на[по]хи́леним. [Він сиді́в, на[по]хи́лений над книжка́ми (Київ)].
Башня в -ном положении – ве́жа (ба́шта) в по[на]хи́леній (похи́лій), по́статі, по[на]хи́лена (похи́ла) ве́жа (ба́шта). [Дзвіни́ця до́вго, як Піза́нська ве́жа, перебува́ла в похи́лій по́статі, аж по́ки не розі́брано її́ на це́глу (М. Зеров)].
-ная шахта – похідна́ ша́хта;
2) (
о почве) похи́лий, похи́листий до чо́го, спа́дистий, ско́систий, зго́ристий, убо́чистий. [Гора́ похи́ла до рі́чки (Вовчанщ.). Претенсі́йність зво́дить цього́ пое́та на похи́лу сте́жку риско́ваних експериме́нтів (Рада). Ско́систа гора́ (Верхр.). Двір був зго́ристий, і до ґа́нку тре́ба було́ під’їжджа́ти тро́шки під го́ру (Н.-Лев.)];
3) (
склонный к чему) що ма́є на́хил, нахи́льний, схи́льний, прихи́льний, охо́чий до чо́го; з уподо́банням до чо́го. [Він ма́є на́хил до балачо́к (Звин.). Нахи́льний до меланхо́лії, він на лю́дях си́лувавсь удава́ти весе́лого (Крим.). Він схи́льний до добра́ (Сл. Ум.)].
Пло́скость
1) пло́скі́сть, пла́скість;
2) пло́ща, пло[а]щи́на́, площови́на, пло́сінь. [Земля́ здає́ться рі́вною площино́ю].

Наклонная -кость – похи́лість (-лости), косогі́р (-го́ру).
Катиться по наклонной -сти (перен.) – як з гори́ коти́тися.
Боковая -кость в многограннике – грань, гра́нка;
3)
см. По́шлость.
Пло́щадь
1) (
общественная в городе, в деревне) майда́н, плац (зап. пляц). [Посто́яла серед Софі́йського майда́ну (Неч.-Лев.). До́сі пам’ята́ю, як ба́чу, ту у́лицю широ́ку і той плац вели́кий (М. Вовч.). По самі́й сере́дині місте́чка чотирогра́нястий плац, де я́рмарок стає́ (Свидн.)].
-щадь торговая – мі́сто, торго́виця, торг. [Сей пляц зве́ться торго́виця і ді́литься на кі́нську торго́вицю і на воло́ву торго́вицю (Свидн.)];
2) (
плоскость, ровное место) пло́ща, площи́на́. [Земля́ здає́ться рі́вною площино́ю (Ном.)].
-щадь, ограниченная окружностью – ко́ло, круг, кругови́на. [Просто́ре ко́ло перед ґа́нком цілко́м заросло́ бузко́м та шипши́ною (Ор. Лев.)];
3)
геом. – пло́ща. [Пло́ща трику́тника].
-щадь посевная – пло́ща засівна́.
-щадь засеянной земли – пло́ща засі́яної землі́.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Касательная – (мат., сущ.) дотична:
касательная линия, площадь – дотична лінія, площина;
касательное напряжение – (состояние) дотична напруга, (величина) дотична напружина;
по касательной – по дотичній, дотичною.
[Труднощі треба обходити… по дотичній (Максим Нечипоренко). Розвиток математики нагадує швидке обертання колеса, бризки з якого летять у всі боки. Мода — це струмінь, що виходить від основної траєкторії по дотичній. Ці струмені епігонських праць найпомітніші, й у них основна частина маси, але вони неминуче гинуть через деякий час, відірвавшись від колеса. Щоб залишитися на колесі, треба весь час докладати зусиль у  напрямку перпендикулярному загальному потокові (В.Арнольд)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

СЕЧЬ ще руба́ти, подрі́бнювати, (дрібно) локши́ти, (капусту) шаткува́ти, (кого) хворости́ти, (на частки) кра́яти;
секу́щий що /мн. хто/ січе́ тощо, покли́каний сі́кти́, (хто) сіка́р, шмагу́н, (річ) сіка́ч, прикм. креса́льний, розтина́льний, руба́льний, подрі́бнювальний, шаткува́льний, шмага́льний, кра́яльний, матем. січни́й, для ро́зтину, з род. відм. ро́зтину [секу́щая пло́скость площина́ ро́зтину], пор. пересекающий;
секо́мый тя́тий, сі́чений, ру́баний, подрі́бнюваний, шатко́ваний, шма́ганий, кра́яний;
ЗАСЕ́ЧЕННЫЙ зашма́ганий.
УПРАВЛЯ́ЕМОСТЬ фраз. керува́ння [пло́скость управля́емости авіа. площина́ керува́ння].

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Плоскость
1) (
геом.) пло́скість, -кости;
2) (
ровная поверхность) площина́, -ни́, пло́ща, -щі.
Площадь
1) (геометр.) пло́ща, -щі;
2) майда́н, -ну;
3) (торговая) торго́виця, -ці;
4) (
ровное место) пло́ща, -щі, площи́на́, -щи́ни́.
Равнина – рівни́на, -ни́ни, площи́на, -ни́; (на горах) полони́на, -ни.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Площадь – майда́н (-ну);
• п. геом.
– пло́ща, площина́;
• п. архитектурная
– м. архітекту́рний;
• п. заболоченная
– п. заболо́тнена, зболотні́ла;
• п. узловая
– майда́н вузлови́й;
• п. отбивать
– пло́щу відміря́ти.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

пло́скость мат. площина́,-ни́
п. ба́зовая площина́ ба́зова
п. вертика́льная площина́ вертика́льна
п. двойникова́ния площина́ двійникува́ння
п. дели́тельная площина́ діли́льна
п. изображе́ния площина́ зобра́ження
п. каса́тельная площина́ доти́чна
п. колеба́ний площина́ колива́нь
п. координа́тная площина́ координа́тна
п. кристаллографи́ческая площина́ кристалографі́чна
п. накло́нная площина́ похи́ла
п. направля́ющая площина́ напрямівна́ [спрямівна́]
п. нейтра́льная площина́ нейтра́льна
п. опо́рная площина́ опо́рна
п. осева́я площина́ осьова́
п. прилега́ющая площина́ примика́льна
п. разде́ла площина́ по́ділу
п. сдви́га площина́ зсува́нння [зсу́ву]
п. секу́щая площина́ розтина́льна [січна́]
п. симме́трии площина́ симе́трії
п. ска́лывания площина́ ско́лювання [ско́лу]
п. скольже́ния площина́ ко́взання
п. соприкаса́ющаяся площина́ доти́чна
п. фа́зовая площина́ фа́зова
п. фока́льная площина́ фока́льна
п. фронта́льная площина́ фронта́льна

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Пло́ща, площи́на, пло́щі́нь, площови́наплоскость, равнина, площадь.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

площи́на́, -ни́; -щи́ни, -щи́н

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Пло́ща, -щі, ж. = Площина.
Площи́на, -ни, ж. Плоскость, равнина; площадь. Земля здається рівною площиною. Ком. І. 7.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Видъ = вид, о́браз, ви́гляд; поста́ва, по́стать; взір, позі́р, манїр, — Мало вигляд хреста. н. о. — Постава сьвята, а думка злодїйська. н. пр. — Він зробив се на взір (або на манїр) того, як... — Се вино і на позір добре. — Ви́ды имѣ́ть на кого́ = ва́жити на ко́го. – Ой я тобі, козаченьку, і ражу й не ражу: я с тобою вечір стою — на иншого важу. н. п. — Вида́ть ви́ды = надиви́ти ся, переба́чити, бува́ти в бува́льцях. — Багато дива перебачив. — Був у бувальцях: знає, що кий, що палиця. н. пр. — Имѣ́ть видъ = видава́ти ся, ма́ти вид. — Земля не площина, як нам спершу здавала ся, а має инший вид. Дещо про Св. Б. — Въ ви́дѣ о́пыта = на про́бу. — Зробив на пробу, що з того вийде. — Для ви́да = для годи́ть ся. — Він це зробив для годить ся. — Имѣ́ть въ виду́ = ма́ти на ува́зї, ма́ти на примі́тї, вважа́ти. – Вважайте, що він каже. — Вы́пустить, потеря́ть и́зъ виду = забу́ти, занехая́ти, занедба́ти, з голови́ ви́кинути. С. З. — Ни подъ каки́мъ ви́домъ = нї в я́кім ра́зї. — На ви́дъ, съ ви́да = на зба́ч, на вба́ч, на взір, на позі́р, з ви́ду, на ви́гляд. — Имѣ́ть въ виду́ = ма́ти на ба́чности. — Подъ ви́домъ = з ви́ду, бу́цїм, начеб-то. — Поста́вить на видъ = зверну́ти ува́гу. При ви́дѣ = ба́чучи, ди́влячись. — На виду́ = на о́цї, на о́чах, на видноцї, на виднотї, на явку́, на прикме́тї. 2. вид. одмі́на, одмі́нок. – Се тільки одмінок терну. 3. бі́лет, па́чпорт.
Пло́скость = 1. пло́ща (С. Л.), площи́на (С. Л. Ніс.), площовина́, плащи́на (С. З.). — Україна розлягаєть ся скрізь плащиною. Куліш. С. З. 2. д. По́шлость.
Равни́на = рівни́на́ (Ос.), рі́вня (С. Л.), площи́на, площо́вина, плащи́на (С. З.), на горах — полони́на (Гал.), вздовж річки — поло́г, оболо́нь, боло́ня. С. Л. — Зустрінеш тут і степову рівнину. Зап. Кн. — Україна розлягаєть ся скрізь плащиною. Кулїш. С. З.
У́ровень = 1. грунтва́га, середва́га (д. Ватерпа́съ); шми́га. 2. рі́вень. — Площина доволї висока над рівень морську. Кн. — Въ у́ровень, на одно́мъ у́ровнѣ = в рі́́внї, в рі́вень (С. Л.), на одні́й мі́рі. — В рівень з берегами. С. Л. — Въ у́ровень съ края́ми = вщерть (Ман.), уще́рть (С. Ш.), устри́м, налитий або насипаний — щертови́й.

Запропонуйте свій переклад